Україна розслідує 120 тисяч воєнних злочинів, по деяких вже є рішення судів – генпрокурор
Українські правоохоронці розслідують 120 тисяч воєнних злочинів, вже є 78 вироків щодо цієї категорії злочинів. Про це генеральний прокурор України Андрій Костін заявив на міжнародній конференції в Ризі «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), яка присвячена поверненню депортованих дітей.
«Наша головна мета – задокументувати, розслідувати та переслідувати кожен військовий злочин, скоєний проти українців і проти України. Для цього, щоб задіяти всі існуючі механізми, ми створили так звану мережу підзвітності. Вона складається з кількох елементів. Усі вони доповнюють один одного. По-перше, я вже згадував про наші національні розслідування. За час війни, яка триває, ми маємо вже 78 вироків українських судів, де деякі російські злочинці вже засуджені за вчинення воєнних злочинів. Хтось особисто, хтось заочно», – розповів він.
Читайте також: Воєнні злочини РФ в Україні: генпрокурор США розповів про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом
Генпрокурор зауважив, що українські правоохоронці ідентифікували та зібрали докази для обвинувачення близько 500 ймовірних російських воєнних злочинців, ці справи також готується до розгляду в судах.
«Отже, зараз це – національні зусилля, де ми, звісно, віддаємо пріоритет справам у рамках стратегії розслідування та судового переслідування міжнародних злочинів, яку я ухвалив минулоріч і яка була річною роботою наших прокурорів, наших партнерів з різних установ, які нам допомагають. Тому що неможливо паралельно розслідувати 120 тисяч випадків воєнних злочинів. Всі це розуміють. Тож ми розставляємо їх за пріоритетами в рамках правил, які є логічними та зрозумілими всім правоохоронним органам», – пояснив він.
Костін зауважує, що правоохоронці не можуть відразу встановити всіх злочинців.
«Це довга робота, під час якої ми також налагоджуємо партнерство з громадянським суспільством, з установами далеко за межами України, які допомагають нам ідентифікувати людей, які могли скоїти ці злочини», – додав генпрокурор.
У серпні в Офісі генпрокурора повідомляли, що від початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала 100 666 воєнних злочинів РФ.
ЗСУ відбили сім атак Росії на Куп’янському напрямку за добу, ще дев’ять – на Лиманському – штаб
Російські війська активно застосовують авіацію та FPV-дрони на лінії фронту, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил увечері 31 січня. За добу командування зафіксувало 52 бойових зіткнення на лінії фронту.
За зведенням, протягом дня Сили оборони відбили:
- сім атак біля Синьківки на Куп’янському напрямку
- дев’ять атак на Лиманському напрямку: поблизу Тернів, Ямполівки та Торського, російські війська «безуспішно» намагалися прорвати оборону
- чотири атаки в районі Бахмута: поблизу Іванівського, Кліщіївки та Андріївки, де армія РФ намагалася покращити тактичне положення
- вісім атак в районі Авдіївки та ще шість атак на тому ж напрямку біля Первомайського та Невельського
- шість спроб російської армії покращити тактичне положення на Мар’їнському напрямку, біля Новомихайлівки
- чотири атаки на північ від Приютного та Роботиного на Запоріжжі
На Шахтарському напрямку командування наступальних дій не фіксувало.
«Ворог не відмовляється від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено три безуспішних спроби штурму позицій наших військ», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги
Командування звітує про удари авіації по 14 місцях зосередження російських військ та одному зенітно-ракетному комплексу. Крім того, ракетні війська завдали ударів по п’яти артилерійських засобах та чотирьох засобах протиповітряної оборони РФ.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російські військові здатні досягти «додаткових переваг на тактичному рівні» поблизу Купʼянська в Харківській області, але про стратегічний успіх на цьому напрямку не йдеться.
Маріуполь в окупації: що насправді відбувається за «пропагандистською вітриною» Росії
Почорнілі руїни багатоповерхівок з похованими під ними тілами їхніх жителів, могили просто серед вулиць, військові і цивільні в блокаді, а потім полонені та депортовані, зруйнована «Азовсталь», зруйнований драмтеатр, – таким перед очима українців і світу стоїть Маріуполь від штурму військ РФ навесні 2022-го. Здавалося б, відтоді жити там неможливо. Проте частина жителів досі лишається у Маріуполі, ба більше: Росія намагається зробити його вітриною – нібито успішною – захоплених територій України. Людські смерті вже викреслені окупантами: на порядку денному паркові скульптури, дитячі майданчики, пляжі, нові висотки та похвала Росії за «звільнення міста». У YouTube можна натрапити на багато пропагандистських роликів про те, що жити «при Росії» (тим, хто вижив) нібито стало краще.
Як насправді влаштоване життя Маріуполя після майже двох років окупації? Як і де мешкають люди, чим опалюють приміщення та де беруть харчі, ким і за яку плату працюють? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) склало портрет міста під російською окупацією у 2024 році, яке ще в 2021-му входило до десятки найкомфортніших міст України та очолювало рейтинг прозорості Transparency International.
Після облоги весни 2022-го Маріуполь був неначе великим цвинтарем: тіла загиблих перебували під завалами будинків, у стихійних могилах в дворах та у великих траншеях – братських могилах. Мало не щотижня OSINTери виявляли на супутникових знімках – нові. Сьогодні на кладовищах Маріуполя все ще продовжують рости братські могили: туди звозять тіла загиблих у блокаду містян, які знаходять під час ремонтних робіт, але не можуть ідентифікувати.
Ексгумацію та ідентифікацію загиблих у Маріуполі проводило російське МЧС: особи тих, на могилі яких не було табличок, встановлювали за свідченнями сусідів і родичів. Упізнаних – перепоховували на міському цвинтарі. За свідченням місцевих жителів, робота судмедекспертів та похоронні послуги від окупаційної влади коштували їм від 10 до 25 тисяч гривень в еквіваленті.
Наразі всі стихійні захоронення окупаційна влада ще не перенесла. У центральній частині, де РФ зараз здійснює будівництво, цей процес завершено (при чому на початку ремонтних робіт останки загиблих подекуди вивозили разом із будівельним сміттям, свідчить депутат Маріупольської міської міської ради Дмитро Забавін). Але в інших районах ще і досі можна зустріти поховання вздовж доріг або нерозібрані завали.
Скільки людей залишилось в Маріуполі, і навіщо Росія завезла в місто мігрантів
Що російські окупанти зробили з Маріуполем, добре видно на супутникових знімках. Проєкт United 24 порівняв місто до повномасштабного вторгнення і після:
Кулеба обговорив із заступницею держсекретаря США безпекову допомогу Україні
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся із заступницею державного секретаря Вікторією Нуланд – про це він повідомив 31 січня.
«Я прийняв Вікторію Нуланд у Києві, щоб обговорити сталу безпекову допомогу США, збільшення співпраці в оборонній індустрії, використання заморожених російських активів», – повідомив він.
Також розмова стосувалася втілення української формули миру та підготовки до цьогорічного саміту НАТО у Вашингтоні, додав голова МЗС.
Читайте також: Кулеба запросив нового голову МЗС Молдови відвідати Київ
Нуланд наразі не коментувала зустріч зі свого боку.
Заступниця державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд прибула до Києва з візитом у середу, 31 січня.
Візит дипломатки відбувається на тлі затримки допомоги Україні з боку Заходу. У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні застрягло в Конгресі.
Боррель повідомив про щонайменше 21 мільярд євро військової допомоги Україні від ЄС 2024-го
Держави-члени Євросоюзу заклали у свої бюджети на цей рік зобов’язання надати Україні військову допомогу сумарно на 21 мільярд євро. Про це за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони країн Євросоюзу повідомив глава європейської дипломатії, передає кореспондентка Радіо Свобода. Жозеп Боррель наголосив, що це не остаточні дані.
«Ми запитуємо країни-члени про їхні зобов’язання на цей рік. Я все ще не маю повної відповіді, але багато держав-членів уже надіслали свої коментарі. Можу сказати, виходячи з переліку, що це буде (сумарно – ред.) 21 мільярд, який закладено в бюджети на 2024 рік на військову допомогу Україні», – заявив Боррель.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки додав, що за перші два роки повномасштабної війни Росії проти України держави-члени сумарно з фінансуванням, яке надавали на рівні Євросоюзу, витратили 28 мільярдів євро на військові потреби України. Відтак сума 21 мільярд, закладена на 2024-й, свідчить про «позитивні тенденції».
Країни-члени Євросоюзу продовжують оновлювати дані щодо боєприпасів, які можуть передати Україні – про це заявив високий представник ЄС із зовнішніх справ Жозеп Боррель на пресконференції в Брюсселі 31 січня.
Він нагадав, що торік блок зобов’язався надати Україні 1 мільйон артилерійських боєприпасів протягом року.
«Загалом наразі я можу сказати, що з минулого березня до сьогодні, на початок цього року ми вже надали 330 тисяч боєприпасів, тобто одну третину від цілі. Це лише з наших наявних запасів. До березня я очікую, що ця цифра зросте на 200 тисяч і сягне таким чином 524 тисяч. Це трохи більше половини, 52% від мети. Вони надходять із запасів, індивідуальних та спільних закупівель», – розповів дипломат.
Читайте також: Чи нападе Росія на країни НАТО: що кажуть польські військові експерти
Водночас він зазначив, що європейська оборонна індустрія продовжує працювати й отримувати замовлення від членів блоку. За словами Борреля, загальний обсяг замовлень для України перевищить 1 мільйон до кінця року:
«Це картина, яку я маю наразі в тому, що стосується постачань, здійснених чи запланованих. Наголошую, щодня вона змінюється і зростає. Ситуація продовжить покращуватися найближчими місяцями».
Водночас голова зовнішньополітичної служби ЄС вказав на те, що для виробництва потрібні відповідні спроможності, які були «на дуже низькому рівні» на початку повномасштабного вторгнення Росії. Він додав, що вони зросли на 40% відтоді.
Читайте також: Bloomberg каже про нестачу боєприпасів у ЗСУ: який вихід?
«Ми маємо продовжувати зростати, але 40% – це чимало. Сьогодні спроможності з виробництва боєприпасів сягають майже 1 мільйон на рік. Але до кінця року вони сягнуть 1,4 мільйона і продовжить зростати, тому що індутрія мобілізувалася й виробляє більше», – очікує Боррель.
Він додав, що Європейське оборонне агентство наразі підписало 60 рамкових угод на загальні закупівлі 155-міліметрових боєприпасів.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні 2023 року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі і збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».
Радість і сльози обміну: фоторепортаж про звільнення 207 українських полонених
31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими. Додому повернули 207 українців, повідомив президент Володимир Зеленський у у своєму телеграм-каналі.
У Росії після падіння літака Іл-76 голова комітету з оборони Держдуми Росії Андрій Картаполов заявив, що тепер про обмін «не може бути й мови». РФ стверджувала, що на борту були українські полонені, хоча доказів цього досі не надала. Українська сторона зазначала, що ситуація з Іл-76 негативно вплинула на обмінний процес, утім наголошували, що робота триває.
У ГУР МО України кажуть, що «серед повернених 31 січня полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76».
Радіо Свобода через фотографії розповідає про емоції, які переповнюють людей, які отримали свободу і повернулися на Батьківщину
Міжнародний суд ООН 31 січня виніс рішення в справі України проти Росії – про його зміст повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
Суд визнав, що Росія порушила деякі частини Конвенції ООН про запобігання фінансуванню тероризму, бо не розслідувала фінансову підтримку сепаратистів на сході України в 2014-му.
Попри це, суд не призначив компенсацію, як того вимагав Київ.
Суд також відмовився винести конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності Росії за збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 з непідконтрольних Україні територій 17 липня 2014-му, про що просила Україна.
Читайте також: Польща поки утримається з рішеннями щодо агентства ООН у Газі – МЗС
Це рішення в справі 2017 року, в якій Україна звинувачує Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після окупації цього українського регіону.
Київ звинувачує Москву в порушенні конвенцій проти дискримінації та фінансуванні тероризму. Україна прагне, щоб суд зобов’язав РФ виплатити репарації за напади та злочини на сході країни, включно зі збиттям рейсу МН17 авіакомпанії Malaysia Airlines.
Цього тижня це перше із двох рішень Міжнародного суду ООН, пов’язаних із десятирічним конфліктом між Росією та Україною. 2 лютого цей же суд ухвалить рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії про «спотворення поняття геноциду».
У ГУР кажуть, що «серед повернених полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76»
У середу, 31 січня, відбувся черговий обмін полоненими між Україною і Росією. Але людей, які були у попередньому списку на обмін, «який мав відбутися 24 січня, але не відбувся через трощу літака Іл-76, під час цього обміну не повернули», повідомив у коментарі виданню «Голос Америки» представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Заяву української розвідки російська влада наразі не коментувала.
Водночас Росія стверджує, що начебто «українські бійці загинули під час падіння літака».
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед повернених з полону військовослужбовців 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України.
Чи нападе Росія на країни НАТО: що кажуть польські військові експерти
Про те, що Росія за кілька років може напасти на країни НАТО говорять у Польщі, країнах Балтії і навіть Німеччині. Ці припущення часто підігріває і сам Путін, погрожуючи країнам-членам Альянсу. Чи справді існує загроза російського нападу на європейські крани? Як вони готуються до можливих кремлівський провокацій і як з Польщі виглядає зараз ситуація на фронті в Україні – про це Радіо Свобода запитала в польських військових експертів.
Чи сприймає Польща всерйоз погрози Росії щодо нападу на НАТО?
Росія знесилена війною в Україні і не має ресурсу починати нову війну – переконаний генерал Збройних Сил Польщі, командувач сухопутних військ у 2006-2009 роках Вальдемар Скшипчак. Але, на думку експерта, це не привід для країн НАТО послаблювати підготовку до ймовірної російської атаки та зволікати у постачанні зброї та боєприпасів для України.
«Росія у цей момент не має можливості з будь-ким починати чергові конфлікти, чергові війни, бо повʼязана війною в Україні. Україна так успішно і добре обороняється, що росіяни не мають можливості зараз збудувати потенціал, щоб атакувати когось іншого, навіть із країн Балтії.
Росія проводить проти НАТО, проти ЄС, проти Польщі гібридну війну без участі війська. Але ця гібридна війна є великою проблемою. Ми не можемо собі з тим дати раду.
Путіну не треба просто зараз здійснювати агресію на членів НАТО, адже, по-перше, він намагається руйнувати нас гібридною війною, і по-друге, що він не має сил, щоб вдарити по нас, по НАТО. Тим паче, що Україна кожен такий напад використала б для того, щоб ще сильніше вдарити по Росії ніж до цього часу. Путін боїться того, що може зробити Україна, якщо йому захочеться почати чергову війну», – каже Вальдемар Скшипчак.
А от Яцек Раубо – аналітик найбільшого інформаційного порталу Defence 24, який пише про збройні сили, оборонну промисловість і геополітику – не виключає повномасштабного російського вторгнення до країн НАТО.
Але, на його думку, не менш загрозливими є гібридні атаки, які Росія продовжує активно використовувати у Європі.
Майже половина звільнених в ході обміну обороняли Маріуполь – Зеленський
Президент Володимир Зеленський 31 січня повідомив деталі щодо звільнених в ході обміну 207 українських військовополонених.
«180 рядових і сержантів. 27 офіцерів. Майже половина – захисники Маріуполя. Воїни Збройних Сил, Нацгвардії, підрозділів Державної прикордонної служби та Національної поліції. 207 хлопців скоро будуть вдома, з рідними», – сказав Зеленський у відеозверненні.
Голова держави уточнив, що це 50-й обмін за час повномасштабного вторгнення. А загалом в ході обмінів вдалося повернути 3 035 людей.
Читайте також: «Це просто виправдання» – у ГУР відповіли на заяви Путіна щодо Іл-76
«І ми зробимо все, щоб повернути кожного й кожну. Ми ні про кого не забули. По кожному прізвищу шукаємо», – запевнив він.
Зеленський подякував головам розвідки, Офісу президента, Служби безпеки, міністру внутрішніх справ, а також секретарю Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитру Усову.
Раніше Зеленський заявив, що 31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців.
Кримські ЗМІ заявляють про вибухи у Феодосії, Раздольному та Гвардійському
У Феодосії та селищах Раздольне й Гвардійське в окупованому Криму було чути вибухи – про це повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на російські й місцеві телеграм-канали. Як стверджується, вони пов’язані з роботою протиповітряної оборони Росії.
Місцеві паблики також опублікували фото та відео, на яких нібито зафіксовано інверсійні сліди у небі над Сімферопольським районом.При цьому є повідомлення про збиті ракети в Сімферополі. Військові РФ ситуацію не коментували.
ОВА: у Бериславі сили РФ скинули вибухівку на подружжя, яке їхало на мотоциклі
Російські військові з безпілотника атакували місто Берислав на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у телеграмі.
За його словами, під удар потрапило подружжя, яке їхало на мотоциклі.
«65-річний чоловік та 62-річна жінка їхали містом на мотоциклі, коли окупанти скинули на них два вибухові предмети. Потерпілих шпиталізували з вибуховими травмами та уламковими пораненнями. Лікарі оцінюють їх стан як задовільний», – написав голова ОВА.
Між Україною і Росією відбувся черговий обмін полоненими – Зеленський
У середу, 31 січня, між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, додому повернулось 207 українців, розповів президент Володимир Зеленський у телеграмі.
«Наші – вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим», – написав президент.
Як розповів голова Офісу президента Андрій Єрмак, серед повернутих додому українців – воїни Збройних сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, а також Національної поліції – рядові, сержанти й офіцери. Серед воїнів, за його словами, «є і захисники Маріуполя, які були на «Азовсталі», острова Зміїний, а також ті, хто воював на низці напрямків».
Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги
У середу, 31 січня, Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні сайту федерального уряду країни.
За даними відомства, нова поставка включає:
- 24 бронетранспортери (раніше вже було передано стільки ж);
- 4 автомобілі багатоцільового призначення на гусеничному ходу Bandvagn 206 (BV206) (раніше ЗСУ отримали таких 69);
- 1 мостоукладальник BIBER із запчастинами (вже використовуються 14 одиниць);
- 3 танки для розмінування WISENT 1 (загалом Україна має таких 19);
- 14 спецпристроїв на танки для розмінування (раніше було передано 11).
Окрім того, пакет містить ракету для системи ППО IRIS-T, понад тисячу артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, систему проти морських мін, систему відеоспостереження Satcom (загалом таких надано 2 одиниці), 4 автомобілі для прикордонної служби (на додачу до 248), 450 ланцюгів протиковзання (на автомобілі) та 194 тисячі індивідуальних пайків харчування.
Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що Берлін і Київ невдовзі можуть узгодити угоду про безпекові зобов’язання відповідно до Рамкової декларації «Групи семи», яку ухвалили на саміті НАТО в липні 2023 року.
Збитки російської агресії проти довкілля оцінюють у понад 2,2 трильйони гривень – Міндовкілля
За час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Мінекології нарахували понад 3600 російських злочинів проти довкілля. Про це під час Міжнародного довкіллєвого форуму «United for Nature. Agenda for Ukraine» заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
«Загальна сума збитків вже перевищує 2,2 трильйони гривень. Понад половину цих збитків це забруднення атмосферного повітря, земельних і водних ресурсів. Першим викликом на сьогодні є розмінування територій. Ми маємо на сьогодні понад 172 тисячі квадратних кілометри потенційно замінованих територій», – заявив Стрілець.
Він також зазначив, що відновлення екосистем можливе тільки після їх повного розмінування.
«Ми маємо убезпечити експертів, які цю роботу проводитимуть. Тому це перша позиція в пункті 8 формули миру», – додав міністр.
Раніше генеральний прокурор Андрій Костін повідомляв, що Україна «вперше в історії» розслідує злочини проти довкілля як воєнні. Зокрема, йдеться про руйнування дамби Каховської ГЕС
2022 року Верховна Рада ратифікувала угоду про участь України в програмі Євросоюзу LIFE для клімату та навколишнього середовища, яка сприятиме відновленню країни після руйнувань війни.
Розлучили з мамою на «фільтрації», батько загинув під час обстрілів, маму викрали й вивезли до Росії – ці та інші моторошні історії озвучили діти, які через російську агресію втратили рідних і опинилися в депортації. У Ризі розпочалася міжнародна конференція «Війна Росії проти дітей» («Russians war on children»), присвячена поверненню українських дітей. У рамках заходу слово надали самим неповнолітнім українцям. Їхні історії вислухав проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода, що нині працює на заході в латвійській столиці.
У розвідці Британії назвали «основний спосіб» поповнення російської армії
На початку повномасштабної війни з Україною, Росія «змушена була вербувати ув’язнених на короткий термін», йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
За даними розвідників, «наразі основним джерелом поповнення армії РФ буде регулярний набір за контрактом».
Як зазначається у зведенні, «розслідування російської служби Бі-бі-сі показало, що з вересня 2023 року російські військові припинили набір ув'язнених за короткостроковими контрактами».
«Ув’язненим наразі пропонуються стандартизовані (довгострокові) контракти на військову службу, які передбачають згоду на службу в армії як мінімум до припинення дії наказу про часткову мобілізацію у вересні 2022 року», – зазначають у Міноборони Британії.
За даними британської розвідки, «короткострокові контракти з ув’язненими викликали деяку громадську полеміку в Росії, особливо з приводу повторних злочинів ув'язнених, що повернулися, і короткої служби ув’язнених порівняно з мобілізованими на невизначений термін резервістами».
«Вельми ймовірно, що короткострокове вербування ув’язнених було відповіддю на проблеми з набором до армії на початку конфлікту. У 2023 році російська держава, швидше за все, звернулася до регулярного набору за контрактом як до основного джерела нових військових кадрів», – зазначають у Міноборони Британії.
Раніше розвідка Британії повідомила, що від 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024-го російські сухопутні війська, ймовірно, втратили в Україні приблизно 2600 основних бойових танків і 4900 інших бойових броньованих машин.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.