ОВА: російські війська вдарили по Бериславу, загинули волонтери-громадяни Франції
Російська армія вчергове обстріляла Берислав, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 1 лютого.
За його словами, внаслідок удару постраждали та загинули іноземні волонтери.
«Армія РФ вбила двох громадян Франції. Ще троє іноземців дістали легкі травми», – написав він.
Читайте також: Сили РФ пошкодили районну лікарню та промисловий обʼєкт на Харківщині – Синєгубов
Крім того, серед поранених також активіст українського представництва організації. Її назви Прокудін не наводить.
Офіс генерального прокурора уточнює, що чотирьох поранених госпіталізували. За попередніми даними, російська армія обстріляла Берислав із застосуванням безпілотників.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд затвердив проведення оборонних закупівель через закритий модуль Prozorro – Шмигаль
Закупівлі в сфері оборони тепер будуть відбуватися через майданчик Prozorro – про це заявив 1 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль із посиланням на постанову, яку затвердив Кабінет міністрів.
«Оборонні закупівлі тепер відбуватимуться за конкурентною процедурою через закритий модуль системи Prozorro. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду», – повідомив він.
За словами голови уряду, це вирішить кілька завдань:
- гарантує безперервність, стійкість та керованість постачання армії
- забезпечить прозоре ціноутворення, коли «держава не переплачує, а бізнес отримує прибуток»
- встановить запобіжники витоку інформації, яка несе безпекові ризики
Як повідомив Шмигаль, уряд ухвалив ще дві постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу. Одна з них передбачає дерегуляцію виробництва боєприпасів:
«Переслідування журналістів – це гол у власні ворота». Інтерв'ю із Давідом Стуліком
Випадки тиску на журналістів, зокрема незаконне стеження, можуть створити проблеми для України на шляху до ЄС, вважає спецпосланець Чехії з питань Східного партнерства Давід Стулік. В інтерв'ю з Раді Свобода він також розповів, як Чехія бачить можливі мирні переговори між Україною та Росією, про загрози екстремізму у Європі, а також про те, як Захід планує обігнати Росію у виробництві снарядів.
– Почнімо з нещодавньої заяви Петра Павела, президента Чехії. Він сказав, що Заходу необхідно надати стільки зброї Україні, щоб на полі бою був паритет в озброєнні, був баланс сил. І тоді, на його думку, обидві сторони можуть зрозуміти, що вони не можуть досягнути подальших успіхів, а значить, треба переходити до перемовин. Чи справді зараз все виглядає так, що війна в Україні йде до такої собі фіксації і до перемовин?
– Я би почав з того, що чеська позиція така, що не можна піти на якісь компроміси щодо територіальної цінності України. Тут ми повністю підтримуємо український уряд, українське суспільство, і сам президент Павел теж про це часто каже.
Те, про що він сказав – це такі більш тактичні, ситуативні моменти. І ми дійсно бачимо, що зараз жодна зі сторін на фронті не має такої сили, щоб отримати перевагу на полі бою. І тут, що треба дати росіянам зрозуміти, вони не будуть успішні в подальшому просуванні, в подальших їхніх контрнаступах. Точно ситуація не є патовою, ми бачимо динамічний розвиток подій, і після кожного контрнаступу друга сторона, яка була в обороні, може піти в контрнаступ.
І тут ми, і президент Павел про це теж говорив, хочемо зараз дійсно максимально надати Україні стільки зброї і амуніції, щоб, перше, захиститися. І якщо буде такий момент, і ми маємо надію, що так і буде, знову могла піти у контрнаступ.
І в той момент Росія повинна зрозуміти, що не має шансів. І це є той момент, коли, ми маємо надію, буде ініціатива на боці України, і тоді Україна з підтримкою західних країн і також деяких країн з так званого Глобального півдня зможе тиснути на Росію, щоб Росія сила за стіл переговорив.
Але там не буде компромісів, тобто не можна дати Росії отримати користь від цієї незаконної анексії і від незаконної агресії проти України. Тобто для нас це повне відновлення кордонів з 91-го року, це є і остаточна мета.
Тиснути на «країну-викрадачку» закликає перша леді України, аби повернути депортованих дітей. Про це вона заявила в коментарі проєкту «Ти як?» (Радіо Свобода) під час міжнародної конференції «Війна Росії проти дітей» (Russia’s War on Children), що відбулася у Ризі. Метою зібрання був пошук шляхів системного повернення неповнолітніх українців з РФ.
Олена Зеленська також прокоментувала ситуацію навколо українських біженців за кордоном, наголосивши, що не можна силувати людей, які втратили все, повертатися в країну під ракетні обстріли і авіабомби. А також перша леді відреагувала на тезу про «втому від війни».
– Ця конференція покликана, перш за все, посилити голос демократичних країн, які об'єднуються для того, щоб повернути наших дітей. На жаль, говорити – це замало, але мовчати – це взагалі…змиритися з тим, що наших дітей вкрали.
Тому зараз продовжують напрацьовуватися механізми. І, я думаю, що сьогоднішня конференція, – ці кілька днів, де працюють і правозахисники з різних країн – це буде ще один крок до того, щоб коаліція із повернення українських дітей працювала ефективніше.
Українське командування оцінило втрати військ РФ через ймовірний удар по катеру «Ивановец»
Військово-морські сили ЗСУ також заявляють про знищення російського ракетного катера вночі проти 1 лютого силами розвідки.
Як стверджує командування, катер «Ивановец» входив до 41 бригади ракетних катерів ЧФ і охороняв пункт базування у Новоозерному в західній частині окупованого Криму.
«Це досить суттєва втрата, враховуючи наявність всього трьох таких катерів проєкту 1241.1 у складі Чорноморського флоту РФ і озброєння, серед якого протикорабельні ракети типу «Москіт» з дальністю до 130 кілометрів», – йдеться в повідомленні.
За даними ВМС, тривають пошуково-рятувальні роботи: «з огляду на штатну кількість особового складу в 40 моряків, наслідки скорочення корабельного складу РФ є теж суттєвими».
Читайте також: ГУР заявляє про знищення ракетного катера РФ
Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше заявило, що в ніч з 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії.
Російська сторона наразі не коментувала ймовірне знищення катера.
Редакція наразі не може незалежно перевірити ці дані.
«Ивановец» – великий ракетний катер проєкту 12411 «Молния», призначений для знищення бойових надводних кораблів, десантних і транспортних засобів і суден, а також для прикриття своїх кораблів від надводних і повітряних загроз.
Читайте також: «Можемо зараз це робити, бо маємо деякі інструменти» – Ігнат про удари по аеродрому Бельбек
Напередодні повідомляли також про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Водночас він сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
ЄС не збільшив суму військової допомоги Україні, про що просив Зеленський
Саміт Європейської ради у Брюсселі 1 лютого не ухвалив рішення про надання Україні додатково 5 мільярдів євро на 2024 рік на оборонні витрати в межах Європейського фонду миру, хоча попередньо в проєктах рішення саміту про таку допомогу йшлося.
В оприлюднених висновках саміту взагалі не фігурує положення про «прогрес, досягнутий у дискусіях щодо реформи Європейського фонду миру та збільшення його загальної фінансової межі на 5 мільярдів євро» (формулювання з попередніх проєктів рішення).
Про надання цієї допомоги у своєму виступі на саміті просив президент України Володимир Зеленський. Нагадавши про те, що Євросоюз ще не виконав своєї обіцянки про мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року, глава держави сказав учасникам саміту, що «сьогодні така потрібна ваша єдність у створенні Фонду допомоги Україні в рамках нашого Європейського фонду миру».
«Це та надійність і довгострокова підтримка, яку ми зараз маємо поставити проти відповідних викликів. Не менш як 5 мільярдів євро на рік, терміном на 4 роки. Чіткий пріоритет», – наголосив у своєму виступі Зеленський.
Спецоперація ГУР: як у Криму потопили ракетний катер ЧФ РФ «Івановець»
Головне управління розвідки Міноборони України повідомило у своєму телеграм-каналі, що в ніч проти 1 лютого воїни спецпідрозділу «Group 13» знищили ракетний корабель «Івановець» Чорноморського флоту Росії.
Операція стала можливою завдяки співпраці з Міністерством цифрової трансформації та платформою United24, зазначили у відомстві.
Також у ГУР оприлюднили деталі: катер патрулював Чорне море поблизу озера Донузлав у Криму, через прямі попадання в корпус катер дав крен на корму та потонув, а його ціна становить $60-70 млн.
За попередньою інформацією ГУР, пошуково-рятувальна операція у районі інциденту нічого не дала окупантам. Вид зброї, з якої український спецназ потопив «Івановець», не уточнюється.
Зеленський розповів лідерам ЄС, що Росія отримає від КНДР мільйон артилерійських снарядів
Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту ЄС, який 1 лютого найбільше уваги приділив допомозі Києві на тлі українського опору російській агресії. Глава держави нагадав партнерам про обіцянку, яку Євросоюз досі не виконав.
«Російська агресія проти Європи… тепер підкріплена іншим російським спільником, а саме артилерійськими снарядами та балістичними ракетами з Північної Кореї. Вони вже тероризують наші міста, на додаток до іранських «шахедів», які руйнують нашу цивільну інфраструктуру. Розвідка підтверджує, що Росія отримає від Пхеньяна мільйон артилерійських снарядів. Водночас, на жаль, реалізація європейського плану щодо постачання Україні мільйона артилерійських снарядів затягується. І це також є сигналом глобальної конкуренції, в якій Європа не може дозволити собі програти», – сказав президент України, закликавши до «єдності у створенні Фонду допомоги Україні в рамках нашого Європейського фонду миру».
«Це та надійність і довгострокова підтримка, яку ми зараз маємо поставити проти відповідних викликів. Не менш як 5 мільярдів євро на рік терміном на 4 роки. Чіткий пріоритет», – відзначив Зеленський.
Раніше 1 лютого лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Це розподілена на чотири роки сума, яка передбачає 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів.
У березні 2023 року Євросоюз пообіцяв надати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж 12 місяців.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Cуд у РФ продовжив запобіжний захід журналістці Радіо Свобода Курмашевій до 5 квітня
Суд у російському місті Казань продовжив на два місяці, до 5 квітня, термін тримання під вартою журналістці Радіо Свобода Алсу Курмашевій, яка перебуває в СІЗО з 18 жовтня.
Радянський районний суд столиці Татарстану провів засідання 1 лютого в закритому режимі. Представникам преси дозволили бути присутніми лише під час оголошення рішення, іншим людям присутність повністю заборонили. Суд відвідали також представники посольств Австрії, Чехії та Нідерландів.
Адвокат Курмашевої просив про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, але в задоволенні цього клопотання було відмовлено.
«Це боляче для американської журналістки Алсу Курмашевої та її родини – вони заслуговують бути разом. Алсу вже четвертий місяць перебувває в російській вʼязниці. Очевидно, що її утримують неправомірно, лише тому, що вона є американкою та журналісткою, яка наважується виконувати свою роботу, – дві речі, які є нестерпними для Москви», – сказав виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Стівен Капус.
У Алсу Курмашевої подвійне громадянство – США та Росії. До арешту вона проживала у Празі зі своїм чоловіком та дітьми. У середині травня минулого року вона приїхала до рідного міста Казані через сімейні обставини.
Алсу Курмашева перебуває в ув’язненні в Росії через справу, порушену за статтею про «невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку з подання до уповноваженого органу документів, необхідних для включення до реєстру іноагентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ». Справу порушили 18 жовтня 2023 року.
За версією слідства, Курмашева мала сама надати документи для внесення її до реєстру «іноземних агентів». Водночас Мін’юст РФ за своєю ініціативою не вносив Курмашеву до цього реєстру.
Це перша кримінальна справа за цією статтею у Росії, яку порушили проти журналіста. Курмашева не визнає провини.
11 грудня 2023 року проти неї порушили ще одну кримінальну справу – про поширення «фейків» про російську армію. Слідство вважає, що вона причетна до поширення книжки «Ні війни. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну».
Затримання журналістки засудили влада США, уряди Канади, Чехії, Франції, Польщі та Швеції, а також верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, голова Європейського парламенту, Організація з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ та верховний комісар ООН із прав людини. Платформа Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала заклик звільнити Курмашеву.
Правозахисна організація «Репортери без кордонів», «Коаліція жінок у журналістиці», Національний пресклуб, Комітет захисту журналістів та ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» журналістку Курмашеву «неправомірно затриманою». Визнання американського громадянина неправомірно затриманим означає, що влада США офіційно вимагатиме його звільнення від влади відповідної іноземної держави.
ГУР заявляє про знищення ракетного катера РФ
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє, що в ніч з 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії.
«Судно ворога перебувало на рейді озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму. Внаслідок низки прямих влучань у корпус російський корабель зазнав пошкоджень, несумісних із подальшим рухом – «Ивановец» дав крен на корму і затонув», – йдеться в повідомленні.
За даними ГУР, вартість судна становить орієнтовно 60-70 мільйонів доларів.
«Пошуково-рятувальна операція російських окупантів на Донузлаві, згідно з попередньою інформацією, успіху не мала», – додали в ГУР.
Редакція наразі не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Російська сторона інформацію про знищення катера не коментувала.
«Ивановец» – великий ракетний катер проєкту 12411 «Молния», призначений для знищення бойових надводних кораблів, десантних і транспортних засобів і суден, а також для прикриття своїх кораблів від надводних і повітряних загроз.
Напередодні повідомляли також про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Водночас він сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
У СБУ прокоментували звільнення Зеленським начальника Департаменту захисту національної державності
Служба безпеки України, коментуючи указ президента про звільнення з посади керівника Департаменту захисту національної державності СБУ, заявила, що кандидатура нового очільника цього департаменту буде найближчим часом подана на розгляд голові держави.
«СБУ в умовах повномасштабної війни постійно змінюється, оптимізуючись як ефективний і бойовий контррозвідувальний орган, що здатний захищати державу від усього спектру можливих викликів. Ми усвідомлюємо, що захищаємо демократичну Україну, в якій зміцнення національної державності є одним із ключових пріоритетів, реалізація якого має забезпечувати у тому числі безперешкодну роботу ЗМІ й гарантувати їм достатній рівень безпеки», – йдеться в повідомленні.
У СБУ наголосили, що саме з цією метою Департаменту захисту національної державності буде посилений, і оптимізовані підходи до його роботи.
Президент України Володимир Зеленський 31 січня підписав указ про звільнення начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Романа Семенченка.
Про причини звільнення не повідомляється.
Семенченко обіймав посаду з жовтня 2022 року. До цього – з жовтня 2019 року – він був уповноваженим президента з питань контролю за діяльністю СБУ.
Російський Іл-76: перші супутникові знімки з місця падіння – «Схеми»
У розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода) з’явилися супутникові знімки Planet Labs за 31 січня, на яких видно місце падіння російського військово-транспортного літака Іл-76. Слід, який залишив літак при падінні, простягається приблизно на 500 метрів. Борт впав 24 січня цього року біля села Яблоново у Бєлгородській області РФ.
У Міноборони РФ заявляють, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, яких везли на обмін, а також шість членів екіпажу і троє супроводжуючих. Росія звинувачує Україну у збитті літака американською ракетою Patriot, але не надала цьому переконливих доказів.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України підтвердили, що на 24 січня був запланований обмін військовополоненими, але він не відбувся, і наголосили, що «відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту».
Пізніше, 31 січня, обмін таки відбувся, але в українській розвідці стверджують, що «серед повернених полонених не було тих, чий обмін зірвався через падіння Іл-76». У відомстві також наголосили, що Росія досі не надала доказів того, що на борту Іл-76 були українські військовополонені.
У Генштабі ЗСУ раніше також заявляли, що Росія здійснила 19 ракетних ударів по Харківській області з Бєлгородської за останній тиждень перед падінням літака, і наголосили, що Україна «продовжить вживати заходів щодо знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку».
Журналістам «Схем» вдалося встановили прізвища членів екіпажу російського літака Іл-76, загибель трьох із яких підтвердили їхні родичі.
«Маємо угоду» – Європейська рада виділяє 50 мільярдів євро Україні
Лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Про це, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, розповів 1 лютого голова Європейської ради Шарль Мішель.
«Усі 27 лідерів погодили додатковий пакет допомоги Україні розміром 50 мільярдів євро в рамках бюджету ЄС. Це забезпечує постійне, довгострокове, передбачуване фінансування для України. ЄС бере на себе лідерство та відповідальність у підтримці України; ми знаємо, що поставлено на карту», – сказав очільник Євроради.
Високопосадовець Євросоюзу на умовах анонімності повідомив деталі досягнутих домовленостей. За його словами, в цілому запропоновані ще в грудні підходи залишилися незмінними, але «з доповненнями», які включають «щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію механізму, дебати на рівні лідерів щодо впровадження механізму». «Якщо необхідно, через два роки Європейська рада запропонує Єврокомісії внести пропозицію для перегляду в контексті наступного плану макрофінансової допомоги», – розповіло джерело.
Інший представник ЄС розповів про те, коли і як Україна зможе отримувати затверджені 1 лютого виплати: «З березня ми можемо розпочати виплати Україні. Це буде перехідне фінансування обсягом до 1,5 мільярда євро на місяць, яке відбуватиметься до шести місяців – до затвердження українського плану. Після затвердження плану виплати відбуватимуться щокварталу та базуватимуться на виконанні умов, викладених у плані».
У Брюсселі 1 лютого проходить позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС обговорили виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
ЄС внесе ці витрати до семирічного бюджетного плану, який діятиме ще чотири роки. Для цього необхідне внесення поправок до вже затвердженого бюджету, що потребує згоди всіх країн ЄС.
СБУ заявила про затримання жительки Краматорська, яка «збирала дані» про ЗСУ
Служба безпеки України повідомила 1 лютого, що «викрила на Донеччині ще одну інформаторку російської воєнної розвідки».
«Фігурантка була на прямому зв’язку з командиром спецпідрозділу Головного управління Генштабу Збройних сил РФ (відомого як ГРУ), який дислокується на передовій. За вказівками агресора жінка збирала розвіддані про дислокацію та переміщення українських військ у районі Бахмута. Найбільше ворога цікавили координати ключових опорних пунктів та вогневих позицій підрозділів ЗСУ, які беруть участь у бойових операціях на східному фронті», – ідеться в повідомленні.
У спецслужбі стверджують, що ця жінка «знайома і періодично спілкується з очільником так званої «Народної ради ДНР» Артемом Жогою». «У телефонних розмовах фігурантка вихвалялась йому тим, що співпрацює з російською розвідкою», – вказано на сайті СБУ.
Як повідомили у спецслужбі, жінка «планувала влаштуватися продавчинею до місцевого магазину неподалік підрозділу українських захисників».
«Співробітники СБУ викрили ворожі наміри фігурантки і затримали її у власному помешканні. За даними слідства, затриманою виявилась мешканка Краматорська, яка у соцмережах підтримувала збройну агресію РФ. Таким чином у червні 2023 року вона потрапила у поле зору командира спецназу російського ГРУ. Фігурантка направляла розвідувальні «звіти» у вигляді текстових файлів та скриншотів електронних карт з позначками українських об’єктів. Під час обшуків у затриманої вилучено мобільний телефон та комп’ютер, які вона використовувала у розвідувально-підривній діяльності», – інформує СБУ.
Затриманій повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), вона перебуває під вартою, їй загрожує до 15 років увʼязнення.
ПВК «Вагнер» була успішно підпорядкована Росгвардії – розвідка Британії
Залучення колишніх штурмових загонів ПВК «Вагнер» до складу добровольчого формування Росгвардії з високою ймовірністю вказує на те, що «Вагнер» був успішно підпорядкований Росгвардії, і свідчить про посилення контролю російської держави над ПВК «Вагнер», заявляє розвідка Великої Британії.
«Росгвардія включила три колишніх десантно-штурмових загони ПВК «Вагнер»: 15-ий, 16-ий і 17-ий – у свій перший Добровольчий корпус. 25 грудня 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє Росгвардії створювати власні добровольчі формування. Росгвардія, ймовірно, розгорне свої нові добровольчі загони в Україні й Африці», – йдеться в повідомленні.
Як зауважили в розвідці, Росгвардія, ймовірно, пропонує добровольцям шестимісячні контракти для служби в Україні й дев’ятимісячні – для служби в Африці.
Угруповання, яке має назву «Приватна військова компанія Вагнер», було створене на початку 2010-х років. Воно діяло в Сирії, Африці, а з 2014 року – і в Україні, виконуючи функцію проксі-сили російської держави в тих конфліктах, де виявлятися прямою участю Москва не могла або не хотіла.
Наприкінці 2022-го і на початку 2023 року це угруповання відіграло одну з провідних ролей в боях довкола українського міста Бахмут, використовуючи, зокрема, загони, створені зі звільнених із колоній РФ в’язнів. Таке використання не було б можливим без санкції російської влади.
Після спроби заколоту, здійсненої в червні 2023 року, засновник угруповання Євген Пригожин й інші ватажки «Вагнера» загинули в авіакатастрофі 23 серпня. Після смерті Пригожина про масову участь підконтрольних йому бойовиків у війні проти України не повідомляли.
У жовтні 2023 року стало відомо, що приватна військова компанія «Вагнера» переходить під управління Росгвардії.
Дискусії в Офісі президента щодо кадрових перестановок можуть бути будь-які, однак рішення щодо відставки головнокомандувача ЗСУ, генерала Валерія Залужного наразі немає. Таку заяву в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зробив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
На пряме запитання, чи відомо раднику Офісу президента про те, що відставку Залужного готують або рішення вже ухвалене, але ще немає указу, він відповів так:
«Дискусії будь-які безумовно постійно потрібні для того, щоб проводити аналіз ситуації, в якій ми перебуваємо – що потрібно зробити, щоб ця ситуація виглядала інакше, що треба, щоб ми отримали додаткові ресурси. Дискусії можуть бути будь-які, але на сьогоднішній день рішення немає».
Подоляк додав, що президент Володимир Зеленський може ухвалювати будь-які рішення, що стосуються його компетенції – зокрема щодо кадрових змін вищого військового командування – але нині факту відставки головнокомандувача Збройних сил України немає.
«Раціональні підходи у президента. Він хоче отримати результативні дії, розуміння того, що буде у нас відбуватися в 2024 році, які для цього треба нам ресурси і щоб це було очевидно для партнерів, які нам дають ці ресурси…Президент буде виходити саме з цих міркувань», – заявив Подоляк.
За його словами, в Офісі президента готові коментувати кадрові перестановки за фактом, що вони відбулися. На запитання, чи вважає він комунікацію з боку влади у цьому питанні достатньо доброю, він відповів: «Можливо, треба краще комунікувати, це очевидно… Ідеальних систем комунікації не існує, ми пробуємо це будувати, не завжди це виходить так, як це потрібно».
Ввечері 29 січня низка медіа з посиланням на свої джерела повідомила, що головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного можуть звільнити. Зокрема, як повідомило агентству «Інтерфакс-Україна» близьке до військово-політичного керівництва країни джерело, домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Валерія Залужного з президентом Володимиром Зеленським. При цьому підповідного указу президента не було.
Міністерство оборони України після цього оприлюднило коротку заяву: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда».
Також речник президента Сергій Никифоров в коментарі «Українській правді» на запитання, чи звільняв президент Залужного, відповів: «точно ні».
Попри те, що офіційно українська влада на різних рівнях заперечила наявність указу президента про звільнення Залужного, медіа продовжують вказувати на тривалі розбіжності у поглядах між президентом і головнокомандувачем на тлі складної ситуації на фронті й зменшення чи затримки західної підтримки для Києва.
Американський телеканал CNN 31 січня з посиланням на два неназвані джерела, «знайомі з ситуацією», заявив, що указ Зеленського про звільнення Залужного очікується вже до кінця цього тижня.
Повідомлення про звільнення Залужного з’являються не вперше, зокрема, у листопаді 2023 року народний депутат Володимир Ар’єв поширив інформацію щодо нібито подання про відставку головнокомандувача ЗСУ. Проте згодом він це спростував.
У грудні минулого року міністр оборони Рустем Умєров заявив, що звільнення головнокомандувача ЗСУ наразі не планується.
«Питання таке не стоїть. Я знаю, його розкручують і зовнішньо, і внутрішньо», – заявив він тоді.
Валерія Залужного на посаду головнокомандувача Збройних Сил України призначив президент України Володимир Зеленський у 2021 році.
Брак артилерійських боєприпасів є критичним – Умєров у листі до міністрів ЄС
Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів, ідеться в листі міністра оборони Рустема Умєрова керівникам військових відомств країн Євросоюзу, пише Bloomberg.
За словами українського міністра, ситуація погіршується з кожним днем. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
За оцінкою Умєрова, Україна потребує 200 тисяч 155-міліметрових снарядів на місяць. Міністр оборони України знову закликав європейських союзників виконати обіцянку щодо постачання мільйона боєприпасів.
У березні 2023 року Євросоюз пообіцяла надати Україні мільйон артилерійських снарядів упродовж 12 місяців.
Наприкінці січня 2024 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель оголосив, що країни Євросоюзу передали Україні лише 330 тисяч снарядів із обіцяного мільйона. До березня 2024 року ЄС планує передати Києву ще 200 тисяч снарядів.
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Туск заявив про «втому від Орбана» в Брюсселі
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що немає «плану Б» щодо допомоги Європейського союзу для України, а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який затримує її, повинен вирішити, чи є Угорщина «частиною нашої спільноти».
«Це дуже дивна і дуже егоїстична гра Віктора Орбана, і тут немає місця для компромісів щодо наших принципів, таких як верховенство права. І точно немає місця для компромісу щодо України», – сказав Туск.
Він наголосив, що в ЄС «точно немає» проблем із так званою втомою від України, але наразі в Брюсселі є втома від Орбана.
Прем’єр Польщі висловив сподівання, що в ЄС знайдуть «вагомі аргументи», щоб зрештою переконати угорського лідера.
У Брюсселі 1 лютого проходить позачерговий саміт Євросоюзу, на якому лідери країн ЄС знову обговорять виділення допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, заблоковане Угорщиною в грудні.
Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
ЄС хоче внести ці витрати до семирічного бюджетного плану, який діятиме ще чотири роки. Для цього необхідне внесення поправок до вже затвердженого бюджету, що потребує згоди всіх країн ЄС. Однак Угорщина, як і раніше, не дала згоди на це.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан останнім часом заявляв, що готовий погодитися на внесення цих 50 мільярдів євро на допомогу Україні до бюджетного плану Євросоюзу, але за умови, що це рішення переглядатимуть і перезатверджуватимуть щороку, що дає можливість Будапешту заблокувати його в майбутньому.
В останній версії висновків саміту, що є в розпорядженні Радіо Свобода, пропонується щорічний перегляд того, як Україна витрачає гроші – щоб заручитися підтримкою Угорщини щодо їх надання: але у формі дебатів, що базуватимуться на звітах Єврокомісії.
За цих умов Будапешт не зможе ставити потік коштів на паузу, втім зможе висловлювати занепокоєння, якщо щось йому не буде подобатися, передає кореспондентка Радіо Свобода.