Удар по Великому Бурлуку: влада повідомила про двох загиблих і пʼятьох поранених
Харківська обласна військова адміністрація оновила дані про постраждалих унаслідок обстрілів у селищі Великий Бурлук.
«Двоє чоловіків загинули, обидва опинилися під завалами. Наразі вдалося дістати тіло одного. На цю хвилину пʼять постраждалих: троє чоловіків і дві жінки. Саме з-під завалів врятовано чотири людини», – повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Селище Великий Бурлук у Харківській області о 16:16 14 лютого потрапило під обстріл російських військових, ракета влучила у двоповерховий житловий будинок та ще один поряд із ним, інформувала раніше влада.
У Польщі, на кордоні із Україною, не вщухають протести. Фермери погрожують 20 лютого заблокувати усі пункти пропуску на кордоні з Україною. Про це йдеться у заяві профспілки індивідуальних фермерів «Солідарність».
Раніше, 11 лютого, протестувальники неподалік пункту пропуску в Дорогуську, зупинили три українські вантажівки і висипали з них зерно просто на дорогу. Правоохоронці почали розслідування. А міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський відреагував на ситуацію із розсипаним на кордоні українським зерном.
«Фермери не опанували свої емоції, але слід пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їх відчай», – Чеслав Сєкєрський.
Також Сєкєрський повідомив, що наразі тривають технічні розмови з українським міністром сільського господарства щодо умов торгівлі, які б обмежили наплив українських товарів, що - за словами польської сторони, дестабілізують ринок Польщі.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України у інтерв'ю Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) розповів які кроки робить українська сторона для стабілізації ситуації на польсько-українському кордоні та чого очікує від Польщі.
Під час атаки безпілотними катерами великий десантний корабель «Цезар Куніков» перевозив боєкомплект, найбільш імовірно – ракетне озброєння, повідомив представник Головного управління розвідки Андрій Юсов у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) 14 лютого. Також він пояснив, яку роль знищення «Цезаря Кунікова» відіграє для України.
Наразі у ГУР не кажуть, скільки саме дронів було випущено по російському десантному кораблю «Цезар Куніков», але, за словами Андрія Юсова, це приблизно співмірні показники із кількістю випущених під час ураження ракетного катера «Івановець».
«Більшість дронів вразило ціль попри те, що корабель був на бойовому чергуванні, тобто був готовий до ймовірних нападів. Він намагався чинити опір, але наразі ми бачимо, що окупанти не можуть ефективно давати раду з такими українськими операціями», – зазначив представник ГУР.
Селище Великий Бурлук у Харківській області о 16:16 14 лютого потрапило під обстріл російських військових, повідомила обласна військова адміністрація.
«Попередньо (обстріл був здійснений ракетою) С-300. Влучив у двоповерховий житловий будинок та ще один поряд із ним. Постраждали семеро місцевих цивільних. Одній людині надали меддопомогу та направили до лікарні, двох людей рятувальники витягли з-під завалів, надали першу допомогу і госпіталізували. Під завалами перебувають люди», – написав голова ОВА Олег Синєгубов.
Підрозділи ДСНС надають необхідну допомогу, усі профільні служби перебувають на місці, додав високопосадовець.
«Є всі шанси»: заступник керівника Офісу президента Жовква про ухвалення у США допомоги Україні
Сенат США схвалив законопроєкт, у якому, серед іншого, передбачено виділення 60 мільярдів доларів на допомогу Україні.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на експрезидента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт і закликав не голосувати за нього.
Загалом же законопроєкт передбачає, що основана частина від цих 60-ти мільярдів буде надана у вигляді замовлень на виробництво зброї та військового обладнання для американських оборонних компаній. В Сенаті таке рішення назвали історичним. Документ підтримали 70 сенаторів, проти виступили 29.
- Які шанси на ухвалення допомоги для України у Палаті представників США?
- Чи є в України «план Б», якщо допомогу не ухвалять?
- Чи впливають заяви Дональда Трампа на процес ухвалення у США допомоги для України?
Про це Радіо Свобода в ефірі проєкту Свобода.Live розпитало Ігоря Жовкву, заступника керівника Офісу президента.
Канада виділяє Україні 44 мільйони доларів на обслуговування літаків F-16 – міністр оборони
Канада виділить Україні 60 мільйонів канадських доларів (це близько 44 мільйонів доларів США) на обслуговування винищувачів F-16, заявив міністр оборони Канади Білл Блер 14 лютого на 19-му засіданні Контактної групи з питань оборони України.
«На сьогоднішньому засіданні міністр Блер оголосив, що Канада зробить новий внесок у розмірі 60 мільйонів доларів до Коаліції з посилення потенціалу ВПС України. Цей внесок буде спрямований на підтримку створення сталого потенціалу винищувачів F-16 в Україні», – йдеться у повідомленні пресслужби міністерства оборони Канади.
За цим повідомленням, кошти допоможуть забезпечити критично необхідні для F-16 матеріали та обладнання, ідеться про запасні частини, станції озброєння, авіоніку та боєприпаси.
«Йдуть на повний зріст». Як ЗСУ відбивають штурми армії РФ на Лиманському напрямку
Армія РФ масово штурмує позиції ЗСУ на всій лінії фронту, постійно підтягуючи резерви – людей та техніку. На лінії Лиман–Кремінна–Куп'янськ за минулу добу російські сили атакували Ямполівку у напрямку Лимана та Білогорівку на Сіверському Донці, повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні 14 лютого. Проєкт DeepState констатував частковий успіх агресора під Іванівкою та просування під Ямполівкою. Бої там тривають цілодобово. Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з українськими десантниками, які тримають смугу оборони на Лиманському напрямку, щоденно відбиваючи десятки атак.
«Вже звикли. Вже знаємо що, де, звідки летить»
В умовах постійних штурмів армії РФ найважче українській піхоті: вона бере на себе основний удар артилерії, мінометів, авіації противника. Та й до ближнього стрілецького бою аж до перестрілки в окопах завжди має бути готова.
«Вже звикли. Вже знаємо що, де, звідки летить. Знаємо, коли летить. Знаємо, коли можна вийти, пройтись і коли не треба цього робити. Їх штурми – я б не сказав, що вони дуже наполегливі. Вони йдуть на повний зріст. Не приховують цього, і їх добре помітно на підходах. Якщо група швидко відреагувала – ці штурми відбиваються легко. Так, їх багато, втомлюєшся, але щоб пустити їх в окопи – це треба дуже сильно постаратись», – розповідає Олександр, боєць 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ.
«Це не «чмобіки» (рос. мобілізовані – ред.). Це досить потужно підготовлений ворог. І вони геть там не дурні. Постійно на наших позиціях є люди, які спостерігають. Незалежно від ситуації, яка відбувається. Йде наш штурм або вони починають штурмувати – постійно є люди, які спостерігають. Позиція не має залишитися без спостерігачів. Бо позиція, яка залишається без спостерігачів – це вже, можливо, буде не наша позиція», – додає побратим Олександра Віктор.
Як затонув десантний корабель РФ «Цезар Куніков»: хронологія подій і деталі
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило 14 лютого, що українські ударні морські дрони Magura V5 знищили російський великий десантний корабель «Цезар Куніков» біля берегів окупованого Криму неподалік Алупки. Судно затонуло. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав інформацію про хронологію подій та деталі інциденту.
- О 6:04 за московським часом, що діє в Криму, жителі Південного узбережжя Криму почули кілька вибухів, яких нарахували п'ять. Як повідомляють місцеві пабліки, «від вибухової хвилі в Алупці відчинялися вікна». Також з моря в районі Сімеїзу було чути кулеметні черги.
- Згодом телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував відео потужного вибуху в морі. «Схоже, боєкомплект корабля вибухає. Видно, що для порятунку «потопаючого» підійшов ще один корабель. Також неподалік видно підводний човен», – написав телеграм-канал.
Суд в окупованому Криму залишив чинним 13-річне ув’язнення журналіста Цигіпи – правозахисники
Підконтрольній Росії Третій апеляційний суд в окупованому Криму відхилив перегляд вироку журналісту з Нової Каховки Сергію Цигіпі, засудженому у справі про «шпигунство». Про це повідомляє правозахисна організація «Кримський процес» із посиланням на офіційний сайт суду. Розгляд апеляційної скарги відбувся у закритому режимі.
На сайті суду не вказане прізвище фігуранта справи, але правозахисники з’ясували, що кримський суддя Віктор Скляров оголосив вердикт у справі за 6 жовтня 2023 року. Того дня пресслужба Верховного суду окупованого Росією Криму поширила повідомлення про те, що журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу визнано винним у тому, що він «передав представникам СБУ та ЗСУ дані про місця дислокації, чисельність та маршрути переміщення підрозділів російських військових». Йому було призначено покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Того дня інші справи за статтею 276 КК РФ у кримському суді не розглядалися, наголосили в правозахисній організації.
«Цезар Куніков»: Україна вибила третину бойових кораблів ЧФ РФ за два роки
Сьогодні вранці, 14 лютого, Головне управління розвідки Міноборони України повідомило про знищення великого десантного корабля «Цезар Куніков» Чорноморського флоту РФ у районі Алупки. За даними ГУР, операцію здійснили спецназівці Group 13 за допомогою морських дронів Magura V5.
Росія не визнала чергової втрати в Чорноморському флоті. У Міноборони РФ лише рано-вранці заявили, що над акваторією Чорного моря нібито було збито шість дронів. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відмовився говорити про атаку на корабель, пославшись на те, що коментувати це може «виключно Міністерство оборони Росії».
Пізніше ГУР опублікував перехоплення розмови з місця потоплення корабля, де російський пілот, який проводив візуальний огляд локації, каже, що «спостерігає уламки та масляну пляму».
Понад 100 журналістів постраждали під час висвітлення війни в Україні – «Репортери без кордонів»
Понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF).
За даними організації, 11 журналістів загинули під час виконання своїх обов’язків від 24 лютого 2022 року. Щонайменше 35 журналістів поранені при висвітленні ситуації на фронті, атак на телевежі, офіси медіа та готелі.
Також двоє українських журналістів, Вікторія Рощина та Дмитро Хилюк, вважаються зниклими безвісти в Росії.
Щонайменше 12 журналістів затримані на окупованих російськими військами територіях України.
«На окупованих українських територіях Росія відстежує журналістів, які відмовляються співпрацювати. За два роки російсько-окупаційними військами було затримано щонайменше 12 місцевих журналістів, декому винесено вироки», – йдеться у звіті.
ЄС може запровадити санкції проти КНДР за постачання до РФ ракет
Європейський союз запропонував запровадити санкції проти Північної Кореї за постачання ракет, які російські військові використовують для ударів по Україні, повідомляють телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки») та Bloomberg із посиланням на документи, які бачили журналісти агенції.
За цими даними, під санкції можуть потрапити міністр оборони КНДР та Головне ракетне управління країни. Водночас агенція зазначає, що ефект від обмежувальних заходів, що включають заборону на поїздки та заморожування активів, буде переважно символічним.
«До проєкту списку санкцій Євросоюзу увійшли міністр Народних збройних сил КНДР Кан Сун Нам і Головне ракетне бюро. На думку влади ЄС, Кан є куратором, а Генеральне ракетне бюро здійснює «незаконну програму розробки та виробництва балістичних ракет», які використовувала російська сторона в Україні», – вказує «Настоящее время».
У січні США, Південна Корея і Японія засудили Північну Корею за торгівлю зброєю з Росією і нові ракетні випробування.
Хоча Росія й КНДР заперечують постачання балістичних ракет для використання Кремлем у війні в Україні, Державний департамент США ідентифікував компанії та осіб, причетних до перевезення балістичних ракет КНДР і повʼязаних з ними вантажів наприкінці листопада 2023 року і запровадив проти них санкції.
Також Державний департамент заявив, що Північна Корея порушує ембарго ООН на постачання зброї, а на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН представник Південної Кореї заявив, що КНДР використовує Україну як полігон, щоб випробовувати свої ракети.
«Кілька місяців тому мало хто вірив, що це можливо»: генсекретар НАТО про успіхи ЗСУ в Чорному морі
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ прокоментував останні успіхи Збройних сил України у Чорному морі. Перед зустріччю міністрів оборони Альянсу Столтенберґ зазначив, що ЗСУ вдалося завдати значних втрат російському флоту, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Їм вдалося витіснити флот Росії із західної частини Чорного моря. І це велике досягнення та велика перемога для українців», – сказав Єнс Столтенберґ, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації про потоплення ЗСУ російського десантного корабля «Цезар Куніков».
За словами генсекретаря НАТО, успіхи Збройних сил у Чорному морі засвідчили спроможність України експортувати зерно на світові ринки.
«Кілька місяців тому мало хто вірив, що це можливо. І зараз фактично експорт зерна з України відбувається навіть без угоди з Росією, тож це свідчить про навички та компетенцію Збройних сил України. Це насамперед результат того, що вони роблять самі – вони це зробили, це їхні навички та їхня сміливість. І, звісно, допомога та підтримка від союзників НАТО теж важлива», – вважає Столтенберґ.
14 лютого Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що російський великий десантний корабель «Цезар Куніков» біля берегів окупованого Криму неподалік Алупки знищили ударні морські дрони Magura V5.
У ВМС України заявили, що після ураження «Цезаря Кунікова» у Чорному морі з 13 кораблів Чорноморського флоту Росії «у строю» залишається лише п’ять одиниць.
Раніше командувач Військово-морських сил України віцеадмірала Олексій Неїжпапа в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що кораблі під прапором Військово-морського флоту Росії будуть «законними цілями» для України в будь-якому місці світового океану.
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
1 лютого в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили, що в ніч із 31 січня на 1 лютого бійці його спецпідрозділу Group 13 знищили ракетний катер «Ивановец» Чорноморського флоту Росії. Російська сторона не коментувала ймовірне знищення катера.
Військово-морські сили ЗСУ заявляли, що катер «Ивановец» входив до 41 бригади ракетних катерів Чорноморського флоту, а його екіпаж складався з 40 моряків.
Національне антикорупційне бюро під час розслідування закупівлі Міністерством оборони продуктів, підтвердило існування корупційної схеми. На думку детективів НАБУ, виявлена ними схема дозволяє завищувати ціни на певні категорії продуктів, йдеться у повідомленні НАБУ
«Застосування наявної системи закупівель дозволяє постачальникам вдаватися до зловживань при формуванні ціни на ходові групи продуктів: яйця продають втридорога, а лосось або лохину, які не побачиш в раціоні військових, – за цінами в рази нижче від ринкових», – зазначають у антикорупційному бюро.
У НАБУ зауважили, що для підтвердження фактів зловживань детективи вилучили для опрацювання документи складського обліку військових частин та одержувачів послуг. Триває збір додаткових матеріалів.
21 січня 2023 року видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема, в розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку.
У Міноборони спершу заперечили інформацію про закупівлю продуктів для українських військових за завищеними цінами. Втім, 25 січня 2023 року Олексій Резніков повідомив, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а згодом звільнили. Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку.
Після цього Кабінет міністрів змінив підходи до оборонних закупівель, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 9 травня 2023 року.
Із грудня 2023 року в Україні запрацювала нова агенція – «Державний оператор тилу», яка займається закупівлями для армії й фактично є посередником у комунікації військових частин та постачальників.
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу через зліт у РФ носія «Кинджалів» – відбій
В усіх регіонах України близько 13:20 14 лютого оголосили повітряну тривогу через зліт у Росії літака МіГ-31К, який є носієм гіперзвукових ракет «Кинджал». Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російський винищувач злетів з аеродрому Саваслейка Нижньогородської області РФ.
Перед 14:00 в областях України стали оголошувати відбої повітряної тривоги.
Масованої ракетної атаки РФ 7 лютого зазнали шість регіонів України. За даними місцевої влади, внаслідок удару РФ загинули 5 людей, понад 40 постраждали.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія 7 лютого здійснила кілька хвиль атак території України, застосувавши 64 ударних БПЛА, крилатих, балістичних та зенітних керованих ракет. Українські військові збили 29 ракет та 15 «шахедів».
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Чи зможуть кадрові зміни у Збройних силах України кардинально вплинути на хід війни? Що зараз відбувається на південному напрямку і чому російські військові поспішають ліквідувати український плацдарм на Херсонщині? Якою є ситуація на лівому березі, чи залишаються там місцеві жителі, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Розвідка Британії прокоментувала можливе використання Росією ракети «Циркон» для удару по Україні
Розвідка Великої Британії проаналізувала дані про використання Росією гіперзвукової ракети «Циркон» під час удару по Україні цього місяця, заявивши, що російські сили, ймовірно, «випробовують нову систему озброєнь в умовах реального конфлікту, щоб забезпечити впевненість і продемонструвати можливості».
У розвідці посилаються на аналіз, проведений Київським Науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно з яким, «Росія вперше використала свою гіперзвукову ракету «Циркон» під час удару по Україні 7 лютого».
«На відео, де є уламки, можна побачити фрагменти двигуна і механізмів керування зі специфічними маркуваннями, які, згідно зі звітом, є характерними для ракети типу 3М22 «Циркон», – йдеться в повідомленні.
Розвідка зауважила, що ракета «Циркон» спочатку розроблялася для використання російським флотом. При цьому там зазначили, що Росія не має у Чорному морі кораблів, здатних нести ці ракети, тому виникає питання щодо способу їх запуску.
«Ймовірно, для цього була пристосована російська система берегової оборони К-300 наземного базування. Якщо її використання підтвердиться, це стане серйозним викликом для української ППО через її швидкість і маневреність», – йдеться у повідомленні.
Масованої ракетної атаки РФ 7 лютого зазнали шість регіонів України. За даними місцевої влади, загинули 6 людей, понад 40 постраждали.
За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія 7 лютого здійснила кілька хвиль атак території України, застосувавши 64 ударних БПЛА, крилатих, балістичних і зенітних керованих ракет. Українські військові збили 29 ракет і 15 «Шахедів».
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Гіперзвукова ракета «Циркон» заявлена Росією як новітнє озброєння, якому «аналогів немає». Перший пуск, за офіційною інформацією, було зроблено у жовтні 2020 року, а випробувальних пусків – загалом менше десятка.
Ось що заявляє про ракету агресор:
- гіперзвукова протикорабельна крилата ракета, призначена для ураження кораблів і наземних об’єктів;
- має повітряно-ракетний двигун і здатна маневрувати;
- вага бойової частини – 300-400 кг;
- дальність польоту – до 1000 км;
- розвиває швидкість до 9 Маха (близько 2,7 км/с) (власне, тому її і називають гіперзвуковою);
- «Циркон» не здатні перехопити будь-які системи ППО і ПРО.
Проте експерти скептично ставляться до заявлених характеристик «Цирконів». Більше про це читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.
ISW: Україна втратить переваги на полі бою, якщо Захід передчасно зупинить безпекову допомогу
Україна втратить свої нинішні переваги на полі бою, якщо західні держави, особливо Сполучені Штати Америки, передчасно припинять безпекову допомогу Україні до того, як її оборонно-промислова база стане значною мірою самодостатньою, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Якщо США припинять військову допомогу зараз, російські війська можуть відновити бойовий потенціал,... і це поставить Росію в набагато кращу військову позицію в середньо- і довгостроковій перспективі. Нинішній український бойовий потенціал… значною мірою залежить від надання західної військової допомоги в ключових системах, багато з яких можуть надати лише США. Завдяки військовій допомозі, яку надає Захід, українські сили наразі мають переваги в технологіях контрбатарейної боротьби т здатності завдавати ударів середньої та великої дальності», – йдеться в повідомленні.
Аналітики наголосили, що українські сили не зможуть утримати ці переваги без подальшої допомоги Сполучених Штатів і їхніх країн-партнерів у найближчій і середньостроковій перспективі.
Повідомлення з’явилося в той час, як у США вже кілька місяців не вдається погодити виділення на допомогу Україні понад 60 мільярдів доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого остаточно підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. За документ проголосували 70 сенаторів, проти були 29.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт. «Ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні. Вже зараз ми бачимо повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати, а Путін продовжує мріяти про підкорення українського народу», – йдеться в заяві, яку оприлюднив Білий дім.