У другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну жителі Алмати висловлюють підтримку українському народові. Люди несуть квіти, свічки, сині та жовті кулі до пам’ятника Тарасу Шевченку, повідомляє Казахська служба Радіо Свобода.
Квіти біля пам’ятника відомому українському поетові у центрі міста з’явилися вранці. Пізніше там залишили плакат «Україні світ. Світу – свободу».
У другій половині дня біля пам’ятника Тарасу Шевченку зібралось близько сотні людей. Вони співали пісні українською, тримали в руках українські прапори.
За даними журналістів, коли кілька активістів розгорнули біля пам'ятника прапори Казахстану та України, до них підійшла співробітниця акімату, яка повідомила, що збори є «незаконними», оскільки вони начебто «не погоджені з місцевою владою».
«Вона нагадала про необхідність подати повідомлення до акімату відповідно до норм закону про мирні збори, а також про адміністративну та кримінальну відповідальність за невирішені акції. Учасники акції поставили їй питання, яка стаття Кримінального кодексу передбачає відповідальність за мирні акції, вона не відповіла та залишила місце», – зазначають кореспонденти Радіо Свобода.
Казахстан офіційно не підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але й не засудив ці дії. Астана не визнала захоплені російськими військами українські території частиною Росії.
Акції на підтримку України також відбуваються і в інших країнах світу. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
До заходу, організованого місією України при ЄС за підтримки української громади, приєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
Крім того, днями Світовий конгрес українців анонсував заходи в понад 400 містах світу.
24 лютого виповнюється два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Україна підписала угоду про співробітництво у сфері безпеки з Канадою – Зеленський
Україна та Канада в другі роковини повномасштабного російського вторгнення підписали угоду про гарантії безпеки, йдеться в заяві президента Володимира Зеленського.
За його словами, «сьогодні Україна точно сильніша, ніж два роки тому, оскільки сьогодні було підписано ще одну безпекову угоду, яка зміцнює позиції українського народу, і особливо українських воїнів».
«Ми з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. Документ передбачає виділення Канадою у 2024 році понад 3 млрд канадських доларів макрофінансової та оборонної допомоги Україні», – розповів він.
Президент наголосив, що «це потужне і вчасне рішення, яке є важливим внеском у посилення української стійкості».
Деталі угоди поки що невідомі, оскільки текст документа ще не опублікований.
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоду про гарантії безпеки також з Італією.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Два роки життя поза домом: куди їдуть і як повертаються українці під час масштабної війни. МАПА
Близько п’ятої ранку 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Російська армія наступала на всіх відрізках спільного кордону, а в інші регіони – запустила низку ракет.
Тисячі українців прокинулися від вибухів – у Києві, Харкові, Маріуполі, Одесі, Житомирі, Івано-Франківську. О 5:30 українська влада оголошує воєнний стан, небо над Україною закривають через «високі ризики». Впродовж дня медіа повідомляють про прорив українського кордону в різних областях та захоплення міст російськими військовими.
24 лютого 2022 року розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. Росія, відкрито напавши на Україну, змусила мільйони людей покинути власні домівки в пошуках безпечного місця. Взявши з собою мінімум речей – або лише тривожну валізу, яку рекомендували зібрати напередодні – українці заповнюватимуть вокзали та автостанції, стоятимуть у багатогодинних чергах на виїздах із міст. Дехто потраплятиме під обстріли російської військової техніки під час спроби покинути захоплені міста і села. Прагнучи захистити себе та найближчих від небезпеки, чимало рухатиметься далі на захід – за кордон. Читайте і дивіться про це за лінком
Масштабна війна і цивілізаційне досягнення України. У чому ліки від песимізму?
«Для практично всіх українців 24 лютого 2022 року стало тим Рубіконом, який назавжди розділив їхнє життя на «до і після» – і це при тому, що на момент великого нападу Росії на Україну війна тривав майже вісім років поспіль, вже була окупована частина території, гинули люди, в країні зʼявилися мільйони внутрішніх переселенців… Однак сподівання на те, що президент сусідньої держави у ХХІ сторіччі не наважиться на велику війну в центрі європейського континенту, були набагато більш серйозними й переконливими, ніж раціональне усвідомлення небезпеки», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников.
Його статтю читайте за лінком
Кулеба: до кінця березня ЄС передасть Україні майже 170 тисяч снарядів
До кінця березня Європейський союз передасть Україні нову партію артилерійських снарядів, розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після зустрічі з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем.
«Абсолютним пріоритетом зараз є артилерійські снаряди. До кінця березня ЄС планує поставити в Україну майже 170 тисяч снарядів і працює над подальшим збільшенням обсягів постачання», – наголосив міністр.
Кулеба зазначив, що «на зустрічі подякував Боррелю за особисте керівництво та підтримку протягом останніх двох років, зокрема за історичні рішення щодо надання зброї Україні, запровадження санкцій проти Росії, початку переговорів про вступ України в ЄС та підтримки формули миру».
«Багато вдосконалень і рішень ще попереду, і ми працюємо разом, щоб забезпечити їх швидке прийняття», – додав він.
22 лютого ЗМІ повідомляли про те, що Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав країни-члени блоку зробити більше, щоб надіслати боєприпаси в Україну.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час, як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Раніше країни Євросоюзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці повномасштабної війни Росії проти України – її заблокувала Угорщина, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.
Україна та Італія підписали угоду про гарантії безпеки – Зеленський
Україна та Італія підписали угоду про гарантії безпеки, йдеться в заяві президента Володимира Зеленського.
За його словами, підписання документа відбулося в другі роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Угода була підписана в рамках візиту в Україну прем’єра Італії Джорджії Мелоні.
«Наші зустрічі з главою уряду Італії завжди змістовні. Важливим результатом сьогоднішньої стало підписання двосторонньої безпекової угоди. Цей документ закладає міцну основу для тривалого безпекового партнерства між Україною та Італією», – розповів президент.
Деталі угоди поки що невідомі, оскільки текст документа ще не опублікований.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Раніше Зеленський повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
З окупованої Росією частини Луганщини евакуювали двох дітей – Мінреінтеграції
Із окупованої Росією частини Луганщини на підконтрольну Україні територію евакуювали двох дівчаток, йдеться в повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Зазначається, що «майже два роки двоє дівчат-підлітків не могли побачити маму через війну, але 24 лютого сім’я нарешті зустрілися».
Повідомляється, що «на момент широкомасштабного вторгнення діти жили з бабусею та дідусем у невеликому селі у Луганській області. Мама працювала в місті. Село швидко окупували, тож вивезти доньок одразу не вдалося».
«Протягом 2022 року дівчаткам довелося вчитися у школі за російською програмою. Згодом окупаційна влада почала тиснути на бабусю й дідуся для оформлення опікунства», – кажуть у відомстві.
Відомо також, що вивезти рідних сестер із частини окупованої території Луганщини допомогли Мінреінтеграції, Громадська спілка «Українська мережа за права дитини» та проєкт з пошуку і повернення дітей «Шлях додому».
Раніше, 29 січня, на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад.
16 січня через безпекову ситуацію влада Харківщини запровадила обов’язкову евакуацію населення ще з двох громад Куп’янського району – Кіндрашівської і Курилівської громад.
Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
У серпні минулого року через посилення обстрілів у Куп’янському районі оголосили обов’язкову евакуацію. Зокрема, жителям 37 наближених до зони бойових дій населених пунктів пропонували виїхати до Харкова, а далі за бажанням – в інші області України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Друга річниця великого вторгнення Росії. В Україні вшановують загиблих і нагадують про полонених
Акції на честь другої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого тривають в українських містах та за кордоном.
Зокрема, в центрі Запоріжжя вшанували пам’ять українських бійців, що загинули під час російсько-української війни. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, відбулися міжконфесійний молебень за загиблими та хвилина мовчання.
Також до 24 лютого в центрі Запоріжжя на «Алеї героїв» було встановлено 20 нових бордів-призм з портретами і історіями загиблих військових. Вшанувати їхню пам’ять прийшли близькі та рідні, які клали квіти до відповідних призм.
«Син з початку війни пішов служити під Одесою, а потім його перевели до 3 механізованої бригади під Запоріжжя. Загинув під Роботиним. Йому було 29 років. Це дуже важливо, щоб люди бачили , хто за них гине, тримає фронт поки вони тут в тилу», – ділиться військовослужбовець 81 десантно-штурмової бригади ЗСУ на ім’я Сергій, що прийшов вшанувати пам’ять свого сина.
Наразі в центрі Запоріжжя встановлено 94 інформаційних стендів з портретами та історіями загиблих бійців.
«Гинуть наші найкращі хлопці, молоді, яким тільки треба було жити, працювати на свою Батьківщину. В другу річницю цієї війни хочеться закликати, щоб весь світ став на захист України, боровся проти цього страшенного маніяка Путіна, щоб ніколи ця страшна війна не повторилася в жодній країні», – каже запоріжанка Любов, що прийшла вшанувати пам’ять свого загиблого родича і покласти квіти до призми з його портретом.
У Львові близько 300 рідних українських військовополонених зібралися на акцію, щоб нагадати про другу річницю від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України і про те, що майже стільки ж часу у російському полоні перебувають українські воїни з різних військових підрозділів. Серед перших, хто потрапив у неволю, були захисники Маріуполя.
«Мій чоловік у полоні і в травні буде два роки, які вийшов з «Азовсталі». Ніхто не знає, де він, Росія не повідомляє. Я за це час стала більш емоційною, маю більше ненависті до ворога, тому що в нас народилася донечка і чоловік її ще ні разу не бачив. Дитина не бачила тата. Він знав про народження від побратимів. Я знаю, що в полоні катують наших захисників, вони недоїдають, там страшні речі і тому всі ми тут, зокрема і діти, щоб нагадати і щоби люди не забували про військовополонених», ‒ каже Радіо Свобода дружина військовополоненого Івана Олена.
Рідні розповіли, як щоразу шукають у списках прізвища своїх синів, чоловіків, батьків, коли лише дізнаються, що буде обмін.
У Львові акція відбулася біля пам’ятника Шевченкові. До родичів військовополонених доєдналися й львів’яни. Були як рідні воїнів «Азову», так і 24 бригади, Нацгвардії, 4-ої танкової та інших військових підрозділів.
«Мій чоловік потрапив у полон у червні 2023 року. Він служив у 4-ій танковій бригаді. Просимо знайти хлопців, бо вже 9, а хтось і 13 місяців не знає про рідних. Ми не маємо жодної інформації. Вони пішли на завдання у селищі Новодонецьке і не повернулись, нам повідомили, що вони безвісти зниклі, а я вірю, що, можливо, він у полоні», ‒ розповіла Лілія, мама двох дітей.
Учасники акції тримали плакати і скандували: «Не мовчіть», «Полон вбиває», «Моя душа все ще в полоні».
Увечері заходи з нагоди другої річниці заплановані і в Дніпрі.
Акції на підтримку України також відбуваються за кордоном. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
У Дніпрі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання дрона в багатоповерхівку
У Дніпрі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці влучання ударного дрона армії РФ в багатоповерхівку. Про це повідомили в пресслужбі управління ДСНС в області, передає кореспондентка Раді Свобода.
Рятувальна операція тривала понад добу. З-під завалів витягли тіла двох людей.
За даними міської влади, станом на ранок з місця події вивезли 60 тонн будівельного сміття. Комунальники продовжують розбирати завали.
Жителі вцілілих квартир у зруйнованому під’їзді, а також мешканці сусідніх під’їздів зібралися на подвір’ї будинку. Вони намагаються забрати речі з кватир, рятувальники проводять їх до будівлі невеликими групами.
Мешканка шостого поверху в під’їзді, в який влучив дрон, Олена Алябьєва каже: у момент удару була вдома. В сусідній кімнаті спали семимісячний онук, невістка та син.
«Ніч, ми були вдома. Я злякалася, бо в мене в сусідній кімнаті онук спав. Гупнуло дуже, але я не могла навіть уявити, що це прямо над нами. Син побіг надвір, забігає: одягайтеся, немає восьмого й дев’ятого поверху. Далі – як в тумані. Ми поїхали до родичів. Квартира залита водою – гасили пожежу», – каже Олена Алябьєва.
Люди також подають заяви про пошкоджене майно до поліції, сподіваючись на компенсації.
«Квартира у нас на шостому поверсі. Ми чекаємо на акт обстеження – який стан будівлі, бо є загроза, що плита над квартирою може обвалитися. У нас – невідомість: або відселятимуть, або ні», – сказав мешканець зруйнованого під’їзду Олександр.
Мешканців близько двох десятків квартир будинку відселять. З міського бюджету їм виділять гроші на тимчасову оренду житла, пообіцяв міський голова Борис Філатов.
Внаслідок удару російських безпілотників у ніч на 23 лютого в Дніпрі постраждали вісім людей, пошкоджена багатоповерхівка. За даними обласної влади, кілька квартир повністю зруйновані. Відомо про двох загиблих. Двоє постраждалих – у лікарні у стані середньої тяжкості. У постраждалому під’їзді повністю зруйновані три квартири, ще кілька – суттєво пошкоджено.
24 лютого в Дніпрі оголосили днем жалоби за загиблими внаслідок атаки.
Лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн разом із президентом України Володимиром Зеленським відвідали аеропорт «Антонов» у Гостомелі, на якому намагалися десантуватися російські війська на початку вторгнення 24 лютого.
Виступаючи, президент Зеленський подякував їм за присутність і підтримку України:
«Дякую, що допомагаєте нашій державі захищати наших людей».
Прем’єр Канади Джастін Трюдо вказав на те, що Україна бореться не тільки за власне виживання, а й за демократію інших країн, за «засадниче право кожного обирати власне майбутнє».
«Ви боретеся, щоб зберегти мораль і правил, на які погодився весь світ 80 років тому. Правила, породжені попелом Другої світової війни», – заявив він.
Голова італійського уряду Джорджа Мелоні, говорячи про місце церемонії, сказала, що в Гостомелі «плани Путіна скинути демократично обраний уряд за кілька днів і замінити його маріонетковою владою, який виконував би його вказівки, провалилися».
«Все навколо нас нагадує нам, що сталося в тій вирішальній битві. Те, що залишається на землі, перетворює це місце на гімн свободі. Ми тут, щоб подякувати чоловікам і жінкам, які 24 лютого два роки тому не втекли, а натомість билися за себе, свої родини і те, чим дорожать найбільше. Європа й Захід тут, аби відсвяткувати акт любові, тому що тут українці захищали те, що люблять і в такий спосіб також захищали нас», – сказала Мелоні.
Водночас вона назвала цю землю частиною дому Європи й пообіцяла «зробити свою частину роботи» для її захисту.
«Жодної допомоги не буде достатньо, якщо нема кому використати її в боротьбі», – додала прем’єрка.
Очільник уряду Бельгії Александр де Кро звернув увагу на те, що за два роки після початку вторгнення українська держава продовжує працювати: «реформи для вступу в ЄС тривають, бізнес функціонує, фермери обробляють поля».
«Хто міг уявити вранці 24 лютого 2022-го, що ми будемо стояти тут сьогодні? Скільки людей очікували, що Київ впаде за три дні, за тиждень, за 10 днів, і як вони всі помилялися», – нагадав він.
Де Кро зазначив, що російські війська намагалися перетворити Гостомель на логістичний хаб, щоб згодом оточити Київ, але не змогли цього зробити завдяки українській армії:
«Російське вторгнення мало трансформативний вплив не тільки на Україну, а й на всю Європу та по всьому світу. Росія зазнавала однієї стратегічної поразки за іншою. НАТО відповіло на виклик і стало центральною ланкою колективної безпеки тут, у Європі... Але нічого цього не сталося б, якби не критично важлива перемога над Росією тут, у Гостомелі, яка дозволила Україні продовжити боротьбу».
А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що аеропорт Гостомеля «бачив найтемнішу годину України» під час російського наступу та спроб висадити десант.
«Ви врятували свою країну і всю Європу. Сьогодні ми тут, з усієї Європи та світу, аби віддати шану вашій хоробрості», – заявила вона.
Очільниця Єврокомісії перерахувала здобутки України в ході повномасштабної війни: звільнення половини захоплених територій, відновлення експорту Чорним морем та протидію повітряним атакам Росії:
«Все це здавалося неможливим у ніч, коли почалася [масштабна] війна. Але знову й знову сміливий народ України дивував світ. Тому якою б складною ситуація не здавалася зараз, давайте пам’ятати, який шлях ви пройшли досі, опір сильнішому ворогу й перемоги попри всі шанси. Я впевнена, що Україна продовжить нас дивувати, доки останній російський військовий нарешті не буде витіснений з вашої землі».
Фон дер Ляєн запевнила, що Європа продовжить підтримувати Україну, посиливши фінансову допомогу, а також через надання боєприпасів і тренувань для військових, засобів протиповітряної оборони та інвестицій в український оборонно-промисловий комплекс.
24 лютого виповнюється два роки від початки повномасштабної фази російської агресії проти України в 2022 році. Тоді російська армія, зокрема, окупувала частину Київської області. На початку квітня російські війська під ударами ЗСУ повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську. Поміж інших руйнувань, у Гостомелі згорів один із найбільших літаків у світі «Мрія».
Велика Британія пообіцяла виділити 245 мільйонів фунтів на виробництво боєприпасів для України
Велика Британія оголосила 24 лютого про новий оборонний пакет для України на суму 245 мільйонів фунтів стерлінгів (311 мільйонів доларів). Про це йдеться в заяві британського уряду.
Як зазначається, ці кошти допоможуть збільшити виробництво «вкрай необхідних артилерійських боєприпасів для України» через два роки після початку широкомасштабного російського вторгнення.
Британський міністр оборони Грант Шеппс у своїй заяві вказав на те, що Збройні сили України «попри все» відвоювали значну частину земель, захоплених Росією після початку вторгнення в лютому 2022 року.
«Але українці не зможуть виграти цю війну без підтримки міжнародної спільноти», – додав Шеппс.
У Лондоні заявляють про готовність і надалі робити все можливе, щоб Україна «могла продовжувати боротися за свою перемогу».
Виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, президент Чехії Петро Павло заявив, що його країна знайшла за кордоном близько 800 тисяч артилерійських снарядів, які можуть бути направлені українським військовим за кілька тижнів. Він заявив, що потрібна фінансова підтримка для доставки цих боєприпасів до України.
Згодом видання CBC News з посиланням на джерела повідомило, що Канада, ймовірно, готова фінансувати цю поставку.
«На 730 днів ближчі до перемоги»: Зеленський записав звернення у Гостомелі
Президент Володимир Зеленський звернувся до українців із Гостомеля на Київщині з нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України.
Він вказав на те, що з Гостомеля почалася спроба російських військ взяти Київ.
«Два роки тому ми вогнем зустрічали тут ворожий десант; два роки по тому ми зустрічаємо тут наших друзів, наших партнерів. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, голова G7. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Урсула фон дер Ляєн, Президентка Єврокомісії. Александр Де Кроо, Прем’єр Бельгії, що головує у Європейській раді. І це символічно і красномовно описує шлях, який ми пройшли за ці два роки, і різницю між 24 лютого тоді й зараз», – заявив він.
За словами Зеленського, протягом двох років Україна стала «на 730 днів ближче до перемоги»:
«Хтось чекає на якогось віщуна, що сказав би, коли вона настане, а мільйони українців просто пам’ятають слова Кобзаря: борітеся – поборете! І слідують цьому вже 730 днів самовідданості та відваги».
Президент додав, що, попри бажання завершити війну, важливо, аби вона закінчилася на умовах України
«Саме тому до слів «завершення війни» ми завжди додаємо «на наших умовах». Саме тому біля слова «мир» завжди звучить «справедливий». Саме тому в майбутній історії біля слова «Україна» завжди стоятиме слово «незалежна». Боремося за це. Вже 730 днів нашого життя. І переможемо. У найкращий день нашого життя», – заявив він.
24 лютого виповнюється два роки від початки повномасштабної фази російської агресії проти України в 2022 році. Тоді російська армія, зокрема, окупувала частину Київської області. На початку квітня російські війська під ударами ЗСУ повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську. Поміж інших руйнувань, у Гостомелі згорів один із найбільших літаків у світі «Мрія».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
В Офісі президента не розглядають можливості йти на мирні перемовини із Росією, оскільки це означатиме «поступову смерть України». Натомість єдиним шляхом наблизити кінець війни у Києві бачать проведення нових контрнаступів. Про це в етері Свобода Live сказав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
«Ми сьогодні маємо дві речі, які треба буде провести до кінця. По-перше, це аудит наявних ресурсів… І друга складова – це переговори з партнерами, які також набагато більш чітко, аналітично розуміють, що потрібно на цьому етапі, і які політично готові до надання Україні певного обсягу ресурсів. Як тільки оці дві складові будуть об’єднані, тоді будемо мати з вами розуміння, коли і як будуть контрнаступальні активності України, але те, що вони будуть – можете не сумніватися, тому що інших варіантів завершити війну, окрім обвалу лінії фронту, тактичних поразок Росії, не існує. Все інше – це фікція», – сказав Подоляк.
Він зазначив, що досягти воєнних цілей українська армія зможе, якщо буде забезпечена необхідною кількістю озброєння. Якщо їхня кількість буде співставна із кількістю російської амуніції, тоді можна буде і математично вирахувати, скільки знадобиться часу, щоб завершити війну.
«Якщо кількість дронів в місяць буде використовуватися не 10-12-15 тисяч, а принаймні 100-150 тисяч в місяць… не 20-30 дальнобійних ракет, а 200-300, і це буде мати суттєві впливи, і тоді ми з вами побачимо, по-перше, обвал певних ліній фронту з боку РФ… Коли буде математично співставна кількість зброї, відповідної до етапу війни, тоді ви точно зможете сказати, за який час ви зможете фіналізувати війну», – вважає радник керівника ОП.
Це також стосується й домінування в повітрі, зазначив він, адже, якщо російська тактична авіація та штурмові гвинтокрили «зникнуть з лінії фронту», Україна отримає ініціативу.
Президент України в інтерв’ю американському телеканалу Fox News заявив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Раніше очільник ГУР Кирило Буданов в інтерв’ю The Wall Street Journal сказав, що Україна буде готова до контрнаступу у 2025 році, а у 2024 році вестиме оборону.
Британська розвідка прокоментувала втрати Росії за два роки повномасштабної війни в Україні
Росія відрядила близько 130 батальйонно-тактичних груп до України на початку повномасштабного вторгнення – про це заявила розвідка Великої Британії в зведенні, опублікованому 24 лютого Міністерством оборони країни.
До цього угруповання, за оцінкою розвідки, входили близько 1 300 танків, понад 5 тисяч бойових машин піхоти та бронетранспортерів та щонайменше 100 тисяч військових.
«За два роки конфлікту втрати Росії відповідають і в багатьох випадках перевищують початковий склад її військ. Підтверджені російські втрати включають понад 2 700 танків та 5 тисяч БМП і бронетранспортерів. Вбитими та пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових», – йдеться в повідомленні.
Водночас мобілізація та рекрутинг, а також виробництво та ремонт техніки дозволили РФ поповнити втрати. За оцінкою британської розвідки, наразі чисельність російських військ в Україні більша, ніж була на початку вторгнення, що дозволяє їй «втілювати стратегію виснаження проти української армії».
Генштаб Збройних сил України вранці 24 лютого оцінив загальні втрати Росії за час повномасштабної війни у понад 409 тисяч військових.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський напередодні в інтерв’ю американському каналу Fox News заявив, що на кожного військового, якого втрачає Україна, Росія втрачає п’ятьох.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Повітряні сили: вночі українські війська збили дві російські ракети та 12 безпілотників
Російські війська протягом ночі проти 24 лютого атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М» з Ростовської області, трьома керованими авіаційними ракетами Х-59 з окупованої херсонщини та 12 ударними безпілотниками Shahed – про це заявляє командування Повітряних сил у суботу.
«В результаті бойової роботи знищено дві керовані авіаційні ракети Х-59 та 12 «шахедів» у межах Кіровоградської, Одеської та Миколаївської областей», – йдеться в зведенні.
У відбитті атаки брали участь зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони.
Внаслідок вечірньої повітряної атаки Росії на Одесу загинув чоловік, ще троє поранених людей у важкому стані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Підтримка все ще потрібна»: влада Польщі про другу річницю великого вторгнення РФ до України
Польща підтримувала й продовжить підтримувати Україну, заявив президент України Анджей Дуда 24 лютого.
«Ми підтримували, підтримуємо і будемо підтримувати Україну в її боротьбі за свободу! Ця підтримка дуже потрібна і сьогодні. Незважаючи на втому від війни. Вільний світ не може дозволити Путіну та Росії перемогти», – заявив Дуда.
Він оприлюднив відео з кадрами, в тому числі, свого візиту до України.
Другу річницю повномасштабного вторгнення також прокоментував прем’єр-міністр країни Дональд Туск:
«Два роки українського героїзму. Два роки російського варварства. Два роки ганьби всім, хто залишився байдужим».
Після початку повномасштабної війни Польща, поміж іншого, передала ЗСУ понад 300 танків, що становило 30% довоєнних ресурсів її армії. Вона також була першою чи однією з перших країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки, тим самим розвіюючи побоювання чи небажання інших країн підтримувати Київ.
Водночас у польсько-українських відносинах почала наростати напруга через страйки на кордоні польських перевізників і фермерів.
9 лютого у Польщі розпочався місячний страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Поміж інших вимог, вони виступають за заборону імпорту сільськогосподарської продукції з України.
Польські медіа повідомляли, що Дональд Туск відхилив запрошення президента Зеленського про урядову зустріч на кордоні через цю ситуацію. Натомість повідомив, що уряди Польщі й України проведуть зустріч у Варшаві 28 березня.
Інститут дослідження війни прокоментував слова президента України Володимира Зеленського про планування контрнаступальних операцій. Як йдеться в останньому звіті, брак західної безпекової допомоги «може створити невпевненість та обмеження для таких операцій».
ISW посилається на публікацію ABC News від 22 лютого. Установа наводить оцінки американських посадовців, за якими Збройні сили України почнуть відчувати «критичну нестачу» боєприпасів і ракет протиповітряної оборони наприкінці березня 2024 року, а протягом весни та літа дефіцит ставтиме все більш відчутним.
«Нестача матеріальних засобів, ймовірно, змушує українські сили ощадливо використовувати матеріальні засоби, а затримки західної допомоги з безпеки, ймовірно, продовжуватимуть створювати невизначеність в українських оперативних планах і обмежувати підготовку до майбутніх контрнаступальних операцій», – вважають аналітики.
Водночас ISW продовжує триматися позиції, що для України було б «проблематично» поступитися Росії поступитися ініціативою на театрі воєнних дій на довший термін, ніж це необхідно, оскільки тоді Україна ризикує витратити на зупинку російських атак ресурси, які вона сподівалася зберегти для контрнаступальних операцій.
«Проте тривалі затримки з наданням допомоги у сфері безпеки та постійна нестача матеріальних засобів можуть змусити українські збройні сили прийняти складні рішення щодо того, як розподілити ресурси між потенційно значущими з оперативної точки зору контрнаступальними операціями та поточними зусиллями для утримання позицій», – йдеться в тексті.
Раніше в інтерв’ю Fox News президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Напередодні президент США Джо Байден вказав на те, що українській армії потрібні боєприпаси, і закликав Палату представників ухвалити двопартійний додатковий законопроєкт про національну безпеку, «поки не пізно».
Сенат США 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
До Києва приїхали прем’єри Італії, Канади та Бельгії – Reuters
До України 24 лютого прибули очільники урядів Італії, Бельгії та Канади – Джорджа Мелоні, Александр де Кро та Джастін Трюдо, повідомило агентство Reuters.
За даними агентства, троє політиків прибули до столиці України нічним поїздом із Польщі, як і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка повідомила про свій візит раніше.
Італія наразі головує в «Групі семи». Очікується, що Джорджа Мелоні проведе відеоконференцію в Києві за участі лідерів G7 та президента України Володимира Зеленського.
Крім того, про своє прибуття до України повідомив і колишній прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон.
«З їхньою незламною хоробрістю, я не маю сумніву, що українці переможуть і виженуть війська Путіна – за умови, що ми надамо їм військову, політичну та економічну допомогу, яка їм потрібна», – заявив він.
Уряд Італії 20 лютого анонсував відеоконференцію з нагоди другої річниці повномасштабного вторгнення Росії до України під головуванням Мелоні. Наприкінці зустрічі учасники мають ухвалити спільну декларацію.
Війна: прогнози та підсумки. Чи близька Україна до миру?
Україна вже два роки дає відсіч російській агресії. ЗСУ звільнили вже половину новоокупованих українських територій.
Вояки ЗСУ на передовій розкажуть Радіо Свобода, за що воює кожен з них.
- Але як давати відсіч далі без допомоги від США?
- Яка зброя ще потрібна Україні?
- Чи очікувати контрнаступу ЗСУ вже цього року, а не лише «активної оборони»?
- Скільки взагалі триватиме війна?
Про це розпитаємо капітана ЗСУ, який воював, ексміністра Юрія Луценка. Також і радника голови Офісу президента Михайла Подоляка.
Також буде портрет президента Володимира Зеленського – він за два роки трансформувався з екскоміка, який несподівано пішов у політику, до воєнного лідера воюючої України.
Опитування на вулицях – чи підтверджують люди цифру соціологів, які кажуть, що 73 відсотки українців готові терпіти стільки, скільки треба заради перемоги?
Також українські музиканти Святослав Вакарчук та Олег Скрипка розкажуть, як вони підтримують ЗСУ та якою буде Україна після перемоги.
Про це дивіться у спецетері програми «Свобода Live» @Радіо Свобода за лінком
Дії Росії в Україні «ставлять під загрозу всіх нас»: міжнародна заява до 10-ї річниці агресії РФ
Понад 50 країн виступили з осудом російської агресії в Україні – про це йдеться в заяві із нагоди 10-річчя від її початку та другої річниці початку повномасштабної агресії. Текст англійською зачитав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в Нью-Йорку, український переклад оприлюднило Міністерство закордонних справ увечері 23 лютого.
Текст підписаний від імені 51 уряду, в тому числі членів Євросоюзу, Сполучених Штатів, Чорногорії, Боснії і Герцеговини, Парагваю, Уругваю, Південної Кореї та Федеративних штатів Мікронезії.
Заява визначає, що російська агресія почалася із захоплення Криму 20 лютого 2014 року, та посилається на низку рішень Міжнародного суду ООН, які зобов’язували Росію припинити протиправні дії:
«Наголошуємо, що наказ Міжнародного суду про тимчасові заходи від 16 березня 2022 року зобов’язує Росію негайно припинити військову операцію, розпочату нею 24 лютого 2022 року на території України. Він залишається юридично зобовʼязуючим і має бути виконаним Російською Федерацією».
Підписанти заявляють, що «приголомшені нападами російських військ на цивільних людей і цивільну інфраструктуру України, які можуть бути розцінені як воєнні злочини». Вони також засудили підтримку повномасштабної війни, яку надають Іран та Північна Корея, і закликали всі країни не надавати Росії зброю.
«Дії Російської Федерації підривають довіру до Ради безпеки та її резолюцій, загострюють регіональну напруженість і ставлять під загрозу всіх нас. Сьогодні ми разом засвідчуємо нашу солідарність з народом України, вшановуємо всіх, хто віддав своє життя, захищаючи свободу і незалежність України, і висловлюємо глибоке співчуття і скорботу родинам жертв бойових дій», – йдеться в тексті.
Уряди також вимагають від Росії повного обміну військовополоненими, звільнення незаконно ув’язнених та повернення всіх депортованих українців, у тому числі дітей.
Автори заяви підтверджують відданість ідеї «всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні відповідно до принципів Статуту ООН».
«У цьому контексті нас надихає зустріч радників з питань національної безпеки та зовнішньої політики з імплементації Формули миру в Давосі, де обговорювалися ключові принципи досягнення миру в Україні. У зустрічі взяли участь представники понад 80 держав і міжнародних організацій. Ми висловлюємо нашу спільну підтримку першому Глобальному саміту миру», – стверджують вони.
Заява також повторює підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
Росія окупувала Крим у лютому-березні 2014 року, захопивши півострів та організувавши невизнаний більшістю країн світу так званий референдум про його статус. Ні Україна, ні Євросоюз, ні США не визнали результатів голосування на псевдореферендумі. Міжнародні організації визнали окупацію Криму незаконною та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окпацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Окупація Криму була початком російської агресії на сході України, яка переросла в повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.