Генштаб повідомив про понад 100 бойових зіткнень на фронті
Протягом минулої доби на фронті відбулося 102 бойових зіткнення, українські військові відбили атаки російських сил на сімох напрямках, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«У зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» на Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 25 атак ворога в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське і Невельське Донецької області. На Новопавлівському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки і західніше Побєди Донецької області, де ворог, 29 разів намагався прорвати оборону наших військ, також відбито ще 4 атаки противника в районах південніше Вугледара, Старомайорського й Урожайного Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, загалом російські війська завдали вісім ракетних і 75 авіаційних ударів, здійснили 141 обстріл із реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ і населених пунктах.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що російські війська намагаються використати тактичні можливості, надані захопленням Авдіївки, і, як виглядає, зберігають відносно високий темп наступальних операцій, спрямованих на просування якомога далі в цьому районі.
27 лютого речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Авдіївському напрямку українські сили відійшли від невеликих сіл Сєверне і Степове.
В ISW проаналізували дії військ РФ біля Авдіївки
Російські війська намагаються використати тактичні можливості, надані захопленням Авдіївки, і, як виглядає, зберігають відносно високий темп наступальних операцій, спрямованих на просування якомога далі в цьому районі, пише в своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважили, що російські війська тимчасово знижували темп своїх операцій після захоплення Авдіївки 17 лютого, але відтоді відновили відносно високі темпи наступу на захід і північний захід від міста.
«Ймовірно, російські війська продовжують спроби наступу, щоб позбавити українські сили перепочинку, який би дозволив Україні створити більш цілісну і важкопроникну лінію оборони в безпосередній близькості від Авдіївки. Захоплення Авдіївки дозволило російським військам тиснути на позиції, які українські війська утримували протягом коротшого періоду, ніж українські позиції в Авдіївці чи далі на захід, і російські сили, ймовірно, зберігають високий оперативний темп, щоб спробувати використати цю тактичну можливість», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Українські війська відійшли від двох невеликих сіл на Авдіївському напрямку – Лиховій
В ISW зауважують, що російські війська можуть захопити населені пункти безпосередньо на захід і північний захід від Авдіївки в найближчі тижні, але місцевість і водні об’єкти далі на захід від Авдіївки, зокрема водойма, яка протікає між Бердичами-Семенівкою-Орлівкою, ймовірно, сповільнять і без того відносно повільне просування армії РФ у цьому регіоні.
«Цей складний рельєф, ймовірно, обмежить подальші тактичні досягнення Росії й дозволить українським силам створити підготовлені оборонні позиції, що, ймовірно, приведе до кінцевої кульмінації нинішніх наступальних зусиль Росії в цьому районі, принаймні доти, поки росіяни не посилять свої атакуючі елементи», – йдеться у звіті.
27 лютого речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Авдіївському напрямку українські сили відійшли від невеликих сіл Сєверне і Степове.
Речник ОСУВ «Таврія» зауважив, що раніше противник вів штурмові дії малими групами, а в останні дні сили РФ збільшили інтенсивність наступів і збільшили чисельність штурмових груп.
Він зазначив, що станом на ранок 27 лютого було стабілізовано лінію оборони в районах сіл Тоненьке, Орлівка і Бердичі.
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський також повідомив про стабілізацію лінії оборони біля цих населених пунктів – Тоненьке, Орлівка й Бердичі.
17 лютого стало відомо про виведення українських підрозділів з Авдіївки. У ЗСУ повідомили, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
Британська розвідка 20 лютого припустила, що у найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки.
26 лютого у Збройних силах України через кілька днів після перших повідомлень про втрату контролю над селом Ласточкине біля Авдіївки визнали цей факт.
«Без медичної допомоги, бо без персонального номера». Проблеми біженців у Швеції і як їх вирішують
Міністерка міграції Швеції оголосила про законопроєкт, який передбачає збільшення виплат для українських біженців та внесення їх до реєстру населення Швеції. Ідеться, зокрема, про надання персонального номера – десятизначного коду, який надає доступ до більшості державних та приватних послуг у Швеції.
Такі зміни покликані спростити українцям отримували послуги державних установ, медичних, а також – банків. Іншими словами, біженцям з України хочуть надати такі ж права, які мають громадяни країни, щоб на третій рік життя в Швеції вони почувалися повноцінними членами суспільства.
Сумська ОВА про наслідки обстрілів минулої доби: двоє людей загинули, 8 – поранені
Сумська обласна військова адміністрація уточнила наслідки російських обстрілів регіону минулої доби. За даними влади, число постраждалих зросло до восьми, кількість загиблих залишилася незмінною – двоє.
В ОВА уточнили, що протягом дня 27 лютого російські сили здійснили 59 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 296 вибухів. Обстрілів зазнали Юнаківська, Хотінська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Шалигинська, Есманьська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська, Свеська, Дружбівська громади.
«Хотінська громада: здійснено обстріли з міномету (19 вибухів) і артобстріли (14 вибухів). Внаслідок артобстрілу (САУ) загинули двоє і зазнали поранення шестеро співробітників Нацполіції», – йдеться в повідомленні.
Ще двоє людей – місцевих цивільних жителів – були поранені внаслідок мінометного обстрілу в Середино-Будській громаді.
Напередодні міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що група слідчих виїхала на документування наслідків прильотів по будівлі фермерського господарства, «і в цей час ворог вдарив знову прицільно артилерією по правоохоронцях». Він повідомляв про двох загиблих і чотирьох поранених правоохоронців.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини. У Державній прикордонній службі також наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Голова МЗС Албанії повідомив про прибуття Зеленського до столиці
Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Албанії – про це повідомив міністр із питань Європи та закордонних справ країни Іґлі Хасані на початку доби 28 лютого.
Він назвав «великою честю» вітати голову держави в Тирані.
«Ключовий момент для зміцнення двосторонніх зв’язків і солідарності з Україною в її героїчній боротьбі проти агресії Росії», – написав він.
Зеленський наразі не повідомляв про візит до Албанії.
Раніше видання Euronews повідомило з посиланням на прем’єр-міністра Албанії Еді Раму, що Володимир Зеленський відвідає країну та візьме участь у саміті на підтримку України 28 лютого.
Міноборони Південної Кореї: КНДР передала Росії близько 6,7 тисяч контейнерів із боєприпасами
Деякі збройні заводи Північної Кореї працюють «на повну потужність» для постачання Росії боєприпасів – про це заявив міністр оборони Південної Кореї Шін Вон Сік, передає державне новинне агентство Yonhap.
За його словами, КНДР постачає Росії снаряди в обмін на продовольство та інші предмети першої необхідності.
«Хоча збройні заводи Північної Кореї працюють на 30 відсотків через нестачу сировини та електроенергії, деякі фабрики працюють на повну потужність, основному виробляючи зброю та снаряди для Росії», — сказав Шін під час зустрічі з журналістами.
За оцінкою урядовця, Північна Корея відправила до Росії близько 6 700 контейнерів після саміту між північнокорейським лідером Кім Чен Ином і російським лідером Володимиром Путіним у вересні 2023 року. Цієї кількості достатньо для розміщення приблизно 3 мільйонів снарядів калібру 152 міліметри або 500 тисяч 122-міліметрових снарядів.
Міністр припустив, що найбільшу частку товарів, які Пхеньян отримує натомість, становлять харчі, що стабілізувало ціни на їжу в Північній Кореї. Він також додав, що Москва могла надати Пхеньяну технологію, пов’язану з супутниками. Минулого листопада КНДР вивела на орбіту свій перший супутник-розвідник і пообіцяла запустити ще три цього року.
Якщо залежність РФ від боєприпасів і зброї Північної Кореї зростатиме, Шін передбачив, що обсяг військової технологічної допомоги Росії, ймовірно, також розшириться в майбутньому.
Після російського вторгнення в Україну Москва почала закуповувати у КНДР боєприпаси та озброєння, повідомляють розвідки західних країн. Уламки північнокорейської ракети знайшли на території України, снаряди корейського виробництва неодноразово потрапляли на відео російських військових. Пхеньян постачання заперечує.
Посолка США в Україні обговорила з президентом Радіо Свобода журналістів, ув’язнених Росією
Посолка Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк провела зустріч із президентом медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Стівеном Капусом – про це вона повідомила 27 лютого.
«Приємно було зустрітися сьогодні з Президентом Радіо Свобода Стівом Капусом та поговорити про колег з Радіо Свобода, яких Росія неправомірно затримала, включно з журналістом Владиславом Єсипенком у Криму», – написала вона в своїх соцмережах.
Держдеп США: ситуація на полі бою в Україні є «надзвичайно серйозною»
У Державному департаменті США заявляють, що ситуація на полі бою в Україні є «надзвичайно серйозною», оскільки українські військові не мають достатньо боєприпасів.
«Ситуація зараз є надзвичайно серйозною. Українські військові не мають (достатньо) боєприпасів, необхідних для відбиття російської агресії. Вони продовжують хоробро боротися. У них все ще є зброя та боєприпаси, які вони можуть використати, але їм доводиться розподіляти (економити) їх, тому що Конгрес США не спромігся вжити заходів», – сказав речник Держдепу Метью Міллер під час брифінгу.
Але, за його словами, США очікують, що протягом решти року українські війська продовжуватимуть «сміливо боротися, будуть досягати успіхів, але їм буде набагато важче, якщо вони не матимуть доступу до необхідних боєприпасів».
Тому, як зазначив Міллер, президент США Джо Байден продовжує наполягати на ухваленні допомоги для України.
«Ми знову закликаємо Конгрес виконати свій обов’язок провести це голосування та надати допомогу українській армії», – додав він.
Президент США Джо Байден у Білому домі 27 лютого зустрівся з лідерами Конгресу. Під час переговорів він вкотре попередив конгресменів про жахливу ціну зволікання з наданням військової допомоги Україні.
Читайте також – КМІС: зросла частка українців, які вважають, що підтримка Заходу слабне
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Сенат США 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Через російський обстріл Курахівської громади загинув чоловік, є поранені – прокуратура
Російська армія обстріляла Курахівську міську громаду зі ствольної артилерії, повідомляє Донецька обласна прокуратура увечері 27 лютого.
За даними прокуратури, під вогонь потрапило приватне підприємство.
«32-річний співробітник через отримані тілесні ушкодження помер дорогою до медичного закладу. Ще трьох чоловіків та двох жінок віком від 55 до 70 років ушпиталили з осколковими пораненнями кінцівок та шиї, переламом, розривом артерії та проникаючими ранами грудної клітини», – повідомила прокуратура.
Читайте також: Троє людей поранені через обстріли РФ на Донеччині – влада
Один із поранених перебуває у важкому стані. Крім того, вибухи пошкодили будівлю підприємства та автомобілі, додає відомство.
Правоохоронці відкрили провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Палата представників США розгляне додатковий законопроєкт «вчасно», але питання безпеки кордону є пріоритетом, заявив спікер Майк Джонсон.
«Ми повинні подбати про потреби Америки в першу чергу. Коли ми говоримо про потреби Америки, ми повинні говорити насамперед про наш кордон», – сказав він журналістам біля Білого дому.
Джонсон, який також провів зустріч тет-а-тет з Байденом, наполягає на тому, що питання кордону є пріоритетом.
«Ми віримо, що ми можемо досягти згоди щодо цих питань і запобігти закриттю уряду.. була дискусія щодо додаткового пакету. Палата активно розглядає та досліджує всі різні варіанти, які він розгляне вчасно, але знову ж таки першочерговим пріоритетом країни є наш кордон», – наголосив Джонсон.
Російський суд ув’язнив жителя Криму на 2,5 роки за критику 9 травня – «Кримський процес»
Створений Росією Верховний суд Криму засудив мешканця Джанкоя Євгена Шведа до двох із половиною років позбавлення волі за реабілітацію нацизму – про це повідомляє ініціатива з відстеження судових справ проти кримчан «Кримський процес».
Чоловіка затримали в червні минулого року через його висловлювання щодо святкування 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги у Другій світовій війні.
У своєму телеграм-каналі Швед висловив думку, що «9 травня – мерзенне, ублюдочне, збочене до глибини своєї суті псевдосвято, яке викликає у мене жах із самого дитинства», пише «Кримський процес».
Читайте також: У Криму затримали кримськотатарську активістку Лутфіє Зудієву
Шведу інкримінували «поширення свідомо неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни», а також «поширення відомостей про дні військової слави, які висловлюють явну неповагу до суспільства». Повідомляється, що після затримання чоловік визнав свою провину і як доказ цього оформив добровільний внесок у «фонд підтримки СВО (так влада РФ називає війну з Україною – ред.)». За це нібито йому пообіцяли умовний термін покарання.
«Кримський процес» повідомляє, що судовий процес пройшов у два засідання в особливому порядку без дослідження доказів під головуванням судді Наталії Кулінської. Українські правоохоронці раніше оголосили Кулінську в розшук за звинуваченням у державній зраді. Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, вона стала відомою завдяки розгляду справи громадянської журналістки з Криму Ірини Данилович.
Читайте також: Правозахисники: Росія вивезла з Сімферополя 60 людей, викрадених на окупованих територіях
У середині лютого президент Росії Володимир Путін підписав закон про конфіскацію майна в засуджених за низкою статей, у тому числі про так звані фейки про армію РФ, а також за «реабілітацію нацизму».
Президент України Володимир Зеленський у червні 2023 року підписав закон про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Досі в Україні 8 травня офіційно відзначали День пам’яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
27.02.2014 року, Сімферополь. Хроніка тривожного ранку
Це була моя остання безтурботна ніч у Криму. Проснувся, як зазвичай, о пів на сьому, хоч напередодні ліг пізніше – після грандіозного драматичного і, водночас переможного для прихильників євроінтеграції та єдності України, мітингу під стінами Верховної Ради автономії адреналін зашкалював.
Тільки-но увімкнув комп'ютер, зателефонував колега, кримський кореспондент «Дня» Микола Семена: «Ти у Фейсбуці читав Чубарова? Глянь, хтось захопив Раду і Совмін! Я виїжджаю...»
Додзвонитися до Рефата Чубарова було важко – телефон постійно був зайнятий, але зрештою він коротко переповів, що написав у своєму пості і сказав, що скликає Меджліс, дипломатично закликав до зваженості.
Зателефонував Леоніду Пілунському, депутату Верхоної Ради АРК і одному з лідерів української громади Криму, але він слухавку не брав. Що ж, написав і відправив до редакції новину і поїхав у центр Сімферополя.
Ще на Куйбишевському кільці побачив скупчення тролейбусів, тому припаркував авто біля Палацу піонерів за кілька кварталів до центру. Дивно, але людей на вулицях було небагато.
За Совєтською площею почали з'являтися міліціонери, але чомусь всі офіцери і званням не нижче капітана.
Поблизу ЦУМу на перетині проспекту Кірова і вулиці Карла Маркса міліціонерів було більше і в бік Совміну Криму, над яким я помітив російський прапор, вже нікого не пропускали...
«За два роки протистояння нарешті ротація» – 110-та бригада, яка обороняла Авдіїку
110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка тримала оборону в Авдіївці, відійшла на ротацію.
«Ми виходимо на відпочинок. Виходимо з високо піднятою головою. За два роки протистояння нарешті ротація. Ми будемо набиратися сил, щоб знову бити ворога. Підрозділам, що нас змінили, бажаємо витримки та якомога більше знищити «орків», – йдеться у повідомленні бригади, оприлюдненому в фейсбуці.
17 лютого стало відомо про виведення українських підрозділів з Авдіївки. У ЗСУ повідомили, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
Британська розвідка 20 лютого припустила, що у найближчі тижні Росія, ймовірно, намагатиметься поступово розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки.
Читайте також: Українські війська відійшли від двох невеликих сіл на Авдіївському напрямку – Лиховій
26 лютого у Збройних силах України через кілька днів після перших повідомлень про втрату контролю над селом Ласточкине біля Авдіївки визнали цей факт.
Офіс генпрокурора: розстріли полонених – це політика, яка підтримується керівництвом армії РФ
Останнім часом з'явилося кілька повідомлень і відео у соцмережах про ймовірні розстріли російськими військовими українських бійців, які потрапили в полон. Так, є інформація, яка зараз перевіряється генпрокуратурою України, що під час захоплення Авдіївки було страчено шестеро українських військових. Ще один випадок, нібито, стався поблизу Соледара, де російські військові розстріляли двох українських військових. А на Запоріжжі, поблизу населеного пункту Роботине, ймовірно стратили українських військовослужбовців.
Частково це підтвердив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець 25 лютого, заявивши, що російські сили знову розстріляли українських військових, які здавалися в полон. Це воєнні злочини і порушення міжнародного гуманітарного права, наголосив Лубінець. Він сказав, що наразі про «точну кількість страчених росіянами українців не відомо, ймовірно їх було щонайменше сім».
Розслідуванням цих фактів займається Офіс Генерального прокурора України. В інтерв’ю Радіо Свобода (проєкт «Свобода. Ранок») Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту ГПУ з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, розповів, як триває слідство і чому, наразі зросла кількість випадків розстрілів військовополонених російською армією.
Під час зустрічі Байден попередив лідерів Конгресу про жахливу ціну зволікання з допомогою Україні
Президент США Джо Байден попередив лідерів Конгресу під час переговорів в Білому домі про жахливу ціну ненадання військової допомоги Україні.
«Щодо України, я вважаю, що це необхідно терміново», – сказав він, додавши, що «наслідки щоденної бездіяльності є жахливими».
Байден в Овальному кабінеті зустрівся з спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідера меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом і лідером меншості в Сенаті Мітчаем МакКоннеллом.
Читайте також – КМІС: зросла частка українців, які вважають, що підтримка Заходу слабне
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Знищення «Мрії»: СБУ передала справу щодо екскерівництва «Антонова» до суду
Служба безпеки України повідомляє про завершення досудового розслідування щодо колишніх посадовців держпідприємства «Антонов».
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, їхні дії призвели до тимчасового захоплення стратегічно важливого аеродрому під час боїв за Київ та знищення літака АН-225 «Мрія».
Обвинувальний акт щодо гендиректора та начальника підрозділу з авіабезпеки скерували до суду.
За даними слідства, напередодні повномасштабного вторгнення РФ фігуранти справи не допустили військовослужбовців Нацгвардії на територію Гостомельського аеропорту для підготовки до його захисту. Для цього у період січня-лютого 2022 року посадовці розпорядилися заблокувати допуск українських військових на територію об’єкта.
Читайте також: «Відбудувати «Мрію». Чи зможе Україна створити новий найбільший літак світу після знищення війною АН-225?
На підставі зібраних доказів, фігуранти обвинувачуються за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань).
Обвинувачені перебувають під вартою. Їм загрожує до 15 років тюрми.
27 лютого 2022 року у результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом згорів один із найбільших та найпотужніших літаків у світі українського виробництва АН-225 «Мрія».
У листопаді 2022 року державне підприємство «Антонов» повідомило, що розпочалися конструкторські роботи другого літака Ан-225 «Мрія». За даними компанії, вартість побудови літака оцінюється щонайменше у 500 млн євро, проте про конкретну суму поки говорити зарано.
Генштаб ЗСУ: протягом доби на фронті відбулося майже 90 боєзіткнень
Протягом доби на фронті відбулося 86 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку сили оборони відбили 11 атак противника біля Синьківки та Табаївки, на Лиманському – 9 атак біля Тернів, на Бахмутському напрямку війська РФ намагалися покращити своє тактичне положення біля Іванівського, Кліщіївки та Андріївки – тут відбили 6 атак противника.
«На Авдіївському напрямку наші захисники відбили 18 атак ворога в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське Донецької області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Новоселівка Перша, Первомайське Донецької області», – йдеться у зведенні.
Глава МЗС Франції уточнив заяву Макрона щодо відправки військ в Україну
Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив слова президента Емманюеля Макрона про те, що Париж може відправити війська в Україну.
Він зауважив, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, які будуть відповідати дуже конкретним потребам, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території.
«Деякі з цих дій можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості», – сказав він.
Читайте також: У НАТО і кількох європейських країнах заперечили плани надсилання військ в Україну
26 лютого в Парижі відбулася конференція, на якій лідери 20 країн Європи, а також представники Великої Британії та США обговорювали військову допомогу Україні. На цьому заході президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни мають зробити все, щоб Росія не перемогла у війні з Україною. Водночас він припустив, що союзники можуть надіслати свої війська в Україну, хоча додав, що консенсусу з цього приводу поки що немає.
Головним питанням, яке обговорювалося на зустрічі в Парижі, було постачання боєприпасів Україні.
У ГУР розповіли, чого можна очікувати від звернення Путіна до Федеральних зборів РФ
У Головному управлінні розвідки Міноборони України не очікують чогось «дуже нового» від звернення російського президента Володимира Путіна до Федеральних зборів РФ. Про це заявив представник ГУР Андрій Юсов.
«Свої уявлення про історію як російську, так і українську і світову, він вже в принципі розповів. Якихось новин не буде. Чергова брехня. чергова пропаганда. Робота на продовження зомбування власної аудиторії і підтримка залишків іміджу того ж фарсу, яким є вибори. Концептуально важко уявити щось дуже нове», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Читайте також: «Зневіра та «теорії змови» – у розвідці попередили про методи спецоперації РФ проти України в найближчі місяці
Президент Росії Володимир Путін виступить із посланням до Федеральних зборів 29 лютого. Цього року звернення відбувається напередодні президентських виборів в РФ.
У 2023 році звернення Путіна тривало майже дві години. Значна частина промови була присвячена виправданню російського вторгнення в Україну.