Росія втратила в Україні ще двох полковників. Як це впливає на армію агресора?
Два полковники за два дні втратила російська армія у війні з Україною, повідомляють російські військові та пропагандистські телеграм-канали РФ. 4 січня під час удару по командному пункту в окупованому Криму загинув Вадим Ісмагілов, командир третього радіотехнічного полку четвертої гвардійської армії, який називали «очима Кримського ППО», а за два дні, 6 січня – Арман Оспанов, який очолював бронетанкову службу повітряно-десантних військ (ВДВ). Чому мовчить про ці втрати Міноборони Росії, і як вони вплинуть на російську армію?
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 10 січня відбулось термінове засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, яку Київ скликав у звʼязку з масованими ракетними обстрілами 29 грудня та на початку січня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі.
Головував на зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, представники України – командувач Повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук та заступник міністра внутрішніх справ Олексій Сергєєв доєдналися у режимі відеоконференції та проінформували послів НАТО про тип ракет, які використовувала Росія, куди цілила і яким чином партнери з альянсу можуть допомогти Україні протистояти російським ракетним ударам.
«Прозвучали деякі анонси від певних країн вже про нові пакети військової допомоги. Я думаю, що це хороша новина на початку нового року», – повідомила за результатами засідання посол України в НАТО Наталія Галібаренко.
«Так само прозвучали анонси від окремих країн про те, що буде збільшено їхні внески до комплексного пакету допомоги НАТО. Це той інструмент, який вже два роки війни дозволяє нам, наприклад, задовольняти наші першочергові потреби, тобто, умовно, купувати антидрони, пальне, мастила для техніки, турнікети, медикаменти. В перспективі це буде інструмент, в рамках якого будуть йти проекти гуманітарного розмінування з відновлення певних інфраструктурних, військових проектів, об'єктів на території України. І так само в рамках комплексного пакету допомоги одним з проєктів буде побудова разом з НАТО інтегрованих систем ППО в Україні», – розповіла вона.
Генеральний секретар Йенс Столтенберг заявив, що Альянс буде продовжувати підтримувати «хоробрих українців у протистоянні загарбницькій війні Росії».
Країни-члени Альянсу наразі купують до 1000 ракет ППО Patriot, щоб, серед іншого, «продовжити зміцнювати протиповітряну оборону України». Німеччина нещодавно поставила в Україну системи ППО Patriot і Skynex, а також додаткові ракети для ППО IRIS-T, а Велика Британія надсилає в Україну близько 200 ракет ППО, зазначається у прес-релізі НАТО.
«НАТО рішуче засуджує російські ракетні та безпілотні атаки на українських цивільних, у тому числі зі зброєю з Північної Кореї та Ірану. Другий рік поспіль Путін намагається виснажити Україну масовими ударами, але йому це не вдається. Російська кампанія жорстокості лише посилює рішучість України. Поки Москва посилює свої удари по українських містах і цивільному населенню, союзники по НАТО посилюють протиповітряну оборону України», – зазначив генсек НАТО Єнс Столтенберґ.
Формат засідань Рада Україна-НАТО був заснований на саміті НАТО в липні 2023 року і слугує майданчиком для спільних консультацій, рішень і взаємодії між НАТО та Україною. В рамках цього формату Київ отримав право самостійно скликати зустрічі з партнерами НАТО в разі потреби.
Російські війська обстріляли Херсонщину, двоє людей поранені – ОВА
Двоє жителів села Червоний Маяк на Херсонщині були поранені внаслідок російського обстрілу, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 10 січня.
«Внаслідок обстрілу пошкоджено щонайменше сім житлових будинків. Постраждало подружжя: чоловік 1959 року народження і жінка 1967 року народження. У них діагностували поранення кінцівок і вибухові травми», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, потерпілих доправили до медичного закладу.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Залужний: війська РФ намагаються наступати на всіх напрямках, ЗСУ відбивають всі атаки
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що російські загарбники намагаються наступати на всіх напрямках, українські захисники відбивають всі атаки.
Як написав він у фейсбуці, попри тиск, українські воїни відбивають російські атаки та завдають значних втрат противнику у живій силі та техніці.
Залужний провели продуктивну роботу із командирами бригад, які виконують завдання на Куп’янському напрямку.
«Визначили послідовність наших кроків з урахуванням постійної зміни оперативної обстановки, спроможностей, а також ухвалили рішення для забезпечення першочергових потреб підрозділів», – написав він.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, протягом доби на фронті відбулось 42 бойових зіткнення. Українські військові відбили російські атаки на шести напрямках, найбільше – на Авдіївському.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінював, що російські війська можуть активізувати зусилля із захоплення Куп’янська Харківської області найближчими тижнями, а російське угруповання на куп’янському напрямку виглядає більш придатним для проведення інтенсивних наступальних зусиль, ніж деінде в Україні або вздовж міжнародно визнаних кордонів України.
Румунія, Болгарія і Туреччина підпишуть меморандум про операцію з розмінування Чорного моря
Міністри оборони Румунії, Болгарії й Туреччини мають намір підписати угоду про створення групи, яка буде контролювати спільні операції з розмінування в їхніх територіальних водах у Чорному морі, повідомили 10 січня представники влади Румунії і Болгарії.
Міністри 11 січня підпишуть у Стамбулі меморандум про взаєморозуміння щодо створення Військово-морської групи з протимінних заходів у Чорному морі (MCM Black Sea), яка контролюватиме операції місій із розмінування, повідомили офіційні особи.
«Діяльність MCM Black Sea носить виключно мирний характер і не спрямована проти будь-якої іншої країни», – заявили в Міноборони Болгарії.
«Очікується, що це допоможе покращити взаємодію і добросусідські відносини між учасниками, не замінюючи присутність НАТО і діяльність зі стримування й оборони в районі Чорного моря, що триває», – додали в міністерстві.
Міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер оголосив минулого місяця, що меморандум буде підписаний 11 січня після місяців переговорів між країнами-членами НАТО.
Міністр оборони Румунії Ангел Тілвар підтвердив, що візьме участь у підписанні меморандуму разом зі своїми болгарським і турецьким колегами.
Текст угоди не був оприлюднений, але джерело в НАТО повідомило Румунській службі Радіо Свобода, що угода передбачає розмінування територіальних вод Румунії, Болгарії і Туреччини їхніми власними засобами і, можливо, розмінування виключних економічних зон.
«Інші союзники також можуть брати участь з іншими активами, і це великий виграш для Румунії», — сказало джерело.
Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сказала Румунській службі Радіо Свобода, що хоча перший етап проєкту є «тристороннім», він відкритий для участі інших партнерів.
В операції будуть задіяні кораблі розмінування, патрульні кораблі, гелікоптери і безпілотники. Очікується, що Туреччина відіграватиме найбільшу роль, оскільки вона має найбільше кораблів, здатних виконувати операції з розмінування. Румунія візьме участь із кораблями для розмінування, гелікоптерами, безпілотниками і водолазами.
Міни в Чорному морі, встановлені Росією, поставили під загрозу судноплавство й ускладнили спроби України прорвати російську морську блокаду. У другій половині 2023 року були інциденти, коли міни викидало на береги Румунії і Болгарії або через них були пошкоджені судна у морі.
Останній відомий інцидент стався 27 грудня, коли вантажне судно, яке прямувало в український порт для завантаження зерна, натрапило на міну і на борту спалахнула пожежа. За даними української влади, двоє людей були поранені.
Оголошуючи про досягнення домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, 16 грудня Гюлер заявив, що міни досягли турецьких проток. «Через українсько-російську війну і в українських, і в російських портах є міни. Через течії вони також доходять до наших проток», – сказав міністр.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України в Чорному морі було знищено майже 90 плавучих мін, більшість із них українськими силами. Румунські військово-морські сили знищили п’ять мін.
Міністерство оборони «вивчає під мікроскопом» угоду із компанією, яка пов’язана з затриманим львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем і яка все ще залишається чинною. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) повідомив Ілларіон Павлюк – начальник управління преси та інформації Міноборони.
«Для розірвання контракту мають бути підстави, ми живемо в правовій державі, тому зараз, скажімо так, ця угода під мікроскопом, тобто ми надзвичайно уважно вивчаємо всі деталі, якщо будуть виявлені найменші порушення, то, звісно, якщо будуть підстави для розірвання контракту, його буде розірвано», – повідомив Павлюк.
Він зазначив, що йдеться про угоду, яка забезпечує харчування військовослужбовців, станом на зараз за цим документом невідомо про якісь порушення.
«Заступник міністра оборони сам вчора зазначив, що станом на зараз існує один контракт на харчування, і по цьому контракту зараз ніяких порушень не виявлено. Відповідно зараз підстав розірвати його немає. Ми уважно вивчаємо все, що стосується цього контракту, і якість послуг, які надаються, і так далі», – наголосив представник Міноборони.
Напередодні заступник міністра оборони України Віталій Половенко заявив, що Міноборони розірвало договори із компаніями, які пов’язані з Ігорем Гринкевичем. Згодом він уточнив, що ще одна угода продовжує діяти.
Печерський райсуд Києва 30 грудня минулого року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою львівському бізнесмену з можливістю внести заставу у розмірі понад 429 млн. гривень.
За даними ДБР, львівського бізнесмена затримали 29 грудня під час спроби дати хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
У ДБР повідомили, що кілька місяців тому порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн, однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами. У бюро кажуть, що за попередніми оцінками, сума збитків може сягати понад 1 млрд грн.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). У ДБР не уточнювали прізвища бізнесмена, але, за даними ЗМІ, йдеться про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.
Роман Гринкевич – син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича – у соцмережі Instagram 9 січня написав, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства.
В ООН від кінця грудня зафіксували загибель 125 цивільних в Україні через удари Росії
Від 29 грудня, коли Росія інтенсифікувала удари по Україні, Управління ООН із прав людини зафіксувало загибель 125 цивільних жителів і поранення понад 550 по всій Україні, заявила на засіданні Ради безпеки ООН директорка з операцій і адвокації Управління ООН з координації гуманітарних питань Едем Восорну.
За її словами, таким чином, підтверджена ООН кількість цивільних осіб, які загинули внаслідок агресії Росії від лютого 2022 року, перевищила 10 200, у тому числі 575 дітей, число поранених, за даними організації, складає понад 19 300.
«Майже жоден регіон країни удари не обійшли стороною. Атаки завдають особливо великих збитків мирним жителям поблизу лінії фронту, в Донецькій, Харківській, Херсонській і Запорізькій областях, де потреби і так є гострими. Але громади на заході України і в столиці Києві, далеко від цих ліній фронту, також постраждали», – сказала Восорну.
Вона додала, що остання хвиля атак ще більше вплинула на операції з надання допомоги і на гуманітарних працівників: кількість загиблих гуманітарних працівників зросла більш ніж втричі, з чотирьох у 2022 році до 15 у 2023 році. Ще 35 зазнали поранення.
«Сплеск нападів на об’єкти для зберігання допомоги протягом останніх двох місяців збільшив кількість інцидентів, які негативно вплинули на операції з надання допомоги у 2023 році, до понад 50, більшість з них – це удари, під час яких були влучання по складах. Лише у грудні на Херсонщині були пошкоджені й згоріли дотла п’ять гуманітарних складів, знищивши тонни вкрай необхідної допомоги, включно з продовольством, матеріалами для укриття і медичними засобами», – сказала Едем Восорну.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
2 січня Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях.
Війська РФ завдали ракетного удару по Мирнограду на Донеччині, загинула людина – ДСНС
Російські війська вранці завдали удару по одному із вугледобувних підприємств міста Мирноград на Донеччині – загинула людина, повідомляє у фейсбуці обласне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Ракета поцілила в триповерхову адмінбудівлю, внаслідок чого відбулось часткове руйнування будівлі з 3 по 1 поверхи. Під час проведення аварійно-рятувальних робіт рятувальники з-під завалів вилучили тіло чоловіка», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Верховна Рада планує почати розглядати законопроєкт про мобілізацію 11 січня. Про це у Верховній Раді повідомив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Мова йде про урядовий законопроєкт, який викликав багато обурень і дискусій, зокрема і через те, що він передбачав низку обмежень для «ухилянтів».
Увесь попередній тиждень в профільному комітеті нацбезпеки оборони і розвідки цей законопроєкт обговорювали, до нього вносили пропозиції, висловлювали зауваження щодо можливих ризиків і 11 січня мають винести на розгляд до Верховної Ради.
Про «градус дискусії в парламенті» довкола законопроєкту в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів Роман Лозинський, народний депутат України, фракція «Голос», колишній військовослужбовець ЗСУ, учасник бойових дій.
Організація, що представляє інтереси людей, які перебували в таборах для військовополонених у Ключі на північному заході Боснії під час Боснійської війни, вимагає від Міністерства закордонних справ Боснії і Герцеговини надіслати Росії листа протесту через надання громадянства колишньому офіцеру югославської армії, якого розшукують у Боснії за воєнні злочини.
Ратко Самац був одним із 44 іноземних громадян, які отримали російське громадянство, згідно з указом, підписаним 9 січня президентом Росії Володимиром Путіним.
«Це ганьба, і необхідно надіслати дипломатичну ноту Росії, – сказав Радіо Свобода 10 січня представник згаданої організації Мехмед Бегіч. – Ми запитуємо, кому [Росія] надала громадянство і за які заслуги – за те, що він убивав невинних людей на війні?»
Самац проживає в Росії з 1999 року, свідчать повідомлення російських ЗМІ, які Радіо Свобода не може підтвердити незалежно. Росія відмовилася видати його Сараєву, незважаючи на запити в 2015 і 2018 роках. Москва відхилила ці запити, посилаючись на поганий стан здоров’я Самаца.
ООН проситиме 3,1 мільярда доларів на гуманітарну допомогу Україні в 2024 році
Наступного тижня ООН проситиме в донорів 3,1 мільярда доларів на гуманітарні потреби України у 2024 році. Таку суму назвала на засіданні Ради безпеки ООН представниця Управління з питань координації гуманітарних питань Едем Восорну.
«Поки триває війна в Україні і зростають гуманітарні потреби, фінансова підтримка не повинна слабшати», – сказала Ворсону.
За її словами, масштаб гуманітарних потреб в Україні «залишається величезним».
«Понад 14,6 мільйонів людей – близько 40 відсотків населення України – потребують тієї чи іншої форми гуманітарної допомоги. Чотири мільйони людей, у тому числі майже один мільйон дітей, все ще переміщені всередині країни. Понад 6,3 мільйона людей продовжують жити як біженці в сусідніх європейських країнах і в усьому світі», – сказала Восорну.
Річний план гуманітарної підтримки України представлять у Женеві 15 січня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Арахамія: рішення щодо законопроєктів про мобілізацію ухвалять завтра на погоджувальній раді
Рішення щодо законопроєктів про мобілізацію ухвалять на погоджувальній раді керівників фракцій і груп, заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Усі рішення щодо розгляду законопроєктів будуть ухвалюватися на Погоджувальній раді, куди запрошено військове командування та керівництво Міністерства оборони», – написав він у телеграмі.
Арахамія також заявив, що «найближчим часом буде інформація щодо кадрових питань у комітетах Верховної Ради» – ймовірно, маючи на увазі Мар’яну Безуглу, про відкликання якої з посади заступника голови комітету з нацбезпеки у парламенті зареєстрована постанова.
Раніше депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що фракція «Слуга народу» нібито висловилася за повернення урядового законопроєкту про мобілізацію Кабміну на доопрацювання.
Раніше стало відомо, що засідання комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який мав сьогодні ухвалити рішення щодо основного та альтернативних законопроєктів про мобілізацію, перенесли на завтра. За словами членкині комітету, депутатки від «Європейської солідарності» Ірини Фріз, так вирішили у зв’язку з погодженням позиції по урядовому законопроєку на рівні лідерів фракцій.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки 4 січня розпочав розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації. Депутати повідомляли, що обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Влада повідомила про обстріл Харкова
Російські війська завдають ударів по Харкову, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти завдають ударів. Жителі Харкова та області – перебувайте в укриттях», – написав він у телеграмі.
Міський голова Ігор Терехов додав, що по Харкову «знову бʼють ракетами».
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з із зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
КНДР може продати нові ракети Росії – міністр оборони Південної Кореї
Північна Корея може продати Росії нові типи ракет і провести подальші випробування зброї для ескалації напруженості перед виборами у Південній Кореї і США, заявив міністр оборони Південної Кореї.
«Північна Корея, яка потребує грошей, активно продає нову зброю, яку хоче Росія», — заявив міністр оборони Шин Вон Сік агентству південнокорейському агентству Yonhap 10 січня.
Шин згадав про візит північнокорейського лідера Кім Чен Ина цього тижня на завод із виробництва боєприпасів, де він, ймовірно, проінспектував нещодавно розроблені балістичні ракети малої дальності, здатні нести тактичну ядерну зброю.
Північна Корея може продати принаймні частину з них Росії, сказав Шин.
Раніше сьогодні сім членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в тому, що вона зловживає своїм становищем постійного члена Радбезу, купуючи північнокорейські ракети й атакуючи ними Україну в порушення резолюцій ООН.
У заяві вказується, що 30 грудня 2023 року, 2 січня і 6 січня 2024 року Росія здійснила кілька хвиль авіаударів по Україні, в результаті яких загинули десятки людей, сотні поранені – ці атаки були здійснені, зокрема, з використанням балістичних ракет і пускових установок балістичних ракет, закуплених у КНДР.
4 січня Білий дім заявив, що Північна Корея нещодавно надала Росії балістичні ракети і пускові установки для використання Москвою у війні проти України.
Перед тим видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на неназваних американських чиновників, що Росія планує придбати балістичні ракети малої дальності в Ірану і вже отримує десятки балістичних ракет і пускових установок від Північної Кореї, що викликає «глибоке занепокоєння» в адміністрації президента США.
Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю.
У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії.
Перед цим Сполучені Штати заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася.
Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. Зростання активності, казали експерти, «ймовірно, вказує на постачання Північною Кореєю зброї і боєприпасів до Росії».
ОВА про удар військ Росії по Харкову: влучили по цивільному об’єкту, 9 людей постраждали
У Харкові внаслідок російського удару ввечері 10 січня був пошкоджений цивільний об’єкт, постраждали, за попередніми даними, дев’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, медики надають їм всю необхідну допомогу.
Синєгубов додав, що загарбники вдарили по Київському району Харкова, попередньо – ракетами С-300.
«Триває огляд місця прильоту профільними службами… Є загоряння автомобілів», – написав Синєгубов у телеграмі.
Про який саме об’єкт йдеться, голова ОВА не уточнив.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
«Влучили двома ракетами біля готелю в середмісті». У Харкові зросло число постраждалих – ОВА
Російські військові під час удару по Харкову ввечері 10 січня влучили двома ракетами біля готелю в середмісті, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, число постраждалих зросло до 10.
«Одна людина – в тяжкому стані, одна – отримала поранення і перебуває у середньому стані, інші – в легкому. Серед постраждалих – журналісти турецького видання, які проживали в готелі», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, ліквідація наслідків триває, рятувальники продовжують гасити пожежу.
Раніше повідомляли про дев’ятьох постраждалих. За попередніми даними влади, удар був завданий ракетами С-300.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
За добу відбулось понад 70 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські Сили оборони відбили кілька атак на Лиманському напрямку та біля Авдіївки у Донецькій області, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 11 січня.
Військові кажуть, що протягом доби відбулось 73 бойових зіткнення.
Відомо також, що на Авдіївському напрямку ЗСУ продовжують стримувати російських військових, які не полишає спроб оточити Авдіївку. За даними Генштабу, українські бійці протягом минулої доби відбили 9 атак сил РФ у районах Новобахмутівки, Авдіївки, Сєверного та ще 15 атак поблизу Первомайського та Невельського Донецької області.
«На Мар’їнському напрямку оборонці продовжують стримувати ворога у районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де відбито 16 атак», – уточнили в Генштабі ЗСУ.
У Генштабі ЗСУ кажуть, що протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 7 районах зосередження особового складу сил РФ, також було знищено керовану авіаційну ракету Х-59.
«Підрозділи ракетних військ завдали ураження по 3 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, пункту управління, 2 складах боєприпасів та станції радіоелектронної боротьби противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Синєгубов повідомив про стан постраждалих від удару Росії в Харкові. Їх число зросло до 11
Число постраждалих внаслідок російського ракетного удару по центру Харкова зросло до 11, повідомив у ніч на 11 січня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 22:30 ворог завдав удару по Київському району міста Харків. Попередньо – ракетами системи С-300. У результаті обстрілу пошкоджено будівлю готельного комплексу, де в момент удару перебували понад 30 цивільних осіб. Також сталося загоряння кількох автомобілів», – написав голова ОВА у телеграмі.
Він уточнив, що серед постраждалих – четверо чоловіків віком від 31 до 38 років і сім жінок у віці від 23 до 71 року.
«Дев’ятьох потерпілих доставили до медзакладів. Наразі один із постраждалих – 35-річний чоловік – перебуває у важкому стані, вісім пацієнтів – у середньому і легкому, двом – надали допомогу на місці», – зауважив Синєгубов.
За його словами, на місці удару продовжують працювати екстрені служби.
Міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив, що жодного військового у постраждалому від удару готелі не було.
«Крім готелю, постраждали житлові будинки – один комунальний, один приватний, автосалон, виробниче підприємство. Людей, які цього потребували, розселили в інших місцях», – написав він у телеграмі.
Раніше голова ОВА повідомляв, що серед постраждалих – журналісти турецького видання, які проживали в готелі.
Останнім часом Росія посилила свої атаки на Харків. Як повідомляє місцева влада, Харів практично щоденно зазнає обстрілів, як правило, з зенітно-ракетних комплексів С-300 з території російського Бєлгорода.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії й РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів обстрілу цивільних, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Мар’яна Безугла повідомила про вихід із фракції та партії «Слуга народу»
Народна депутатка Мар’яна Безугла повідомила, що написала заяву про вихід з фракції та партії «Слуга народу».
«Слабка фракція та партія у війну мені не потрібна. Продовжу підтримувати ініціативи президента, але не хочу мати спільні зобов’язання з нардепами фракції, які встромляють ніж у спину», – зазначила вона у фейсбуці.
Також Безугла додала, що їй «не потрібна квота заступника голови Комітету Верховна Рада України з питань національної безпеки оборони та розвідки» за умов, які нібито їй «нав’язують».
При цьому вона заявила, що «підтримує президента» і залишається «мажоритарним депутатом Оболонського району з усіма зобов’язаннями відкритості та роботи з громадянами».
Раніше, 6 січня, у Верховній Раді з’явився проєкт постанови про відкликання народної обраниці Мар’яни Безуглої з посади заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
5 січня, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував відсторонити Безуглу від посади заступника голови комітету.
Мар’яна Безугла відреагувала на рекомендацію комітету Верховної Ради щодо відкликання її з посади заступниці голови.
Вона каже, що «зроблено все було максимально підступно: голова Комітету поставив на голосування, коли я його попередила, що запізнюсь на засідання, за моєї відсутності; а колеги проголосували».
«Я не здамся ніколи і жодний шантаж не заставить мене відступити від принципів, роботи, боротьби і правди. Прикро за колег в Комітеті, як казала, якби кожен активно долучився до роботи з сектором нацбезпеки та оборони і не приймав конʼюнктурні рішення щодо того, щоб вигідно сказати, а що ні; то були б зовсім інші реалії. У нас війна! Так що робота і боротьба триває», – наголосила Безугла.
27 листопада у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про відкликання з посади заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої «у зв’язку з незадовільною роботою на посаді».
Раніше депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла звинуватила у фейсбуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у тому, що він «не зміг надати план задуму на 2024 рік», тому військове керівництво України «має піти». У соцмережах її висловлювання розкритикували. Після цього вона опублікувала ще один допис, в якому заявила, що «правило Головкома N1 – в будь-якій некомфортній ситуації перекладай вину на ОП».
Головнокомандувач ЗСУ ці заяви Безуглої не коментував.
Внаслідок обстрілів силами РФ Херсонщини постраждало троє людей – влада
За минулу добу, 10 січня, сили РФ 108 разів атакували Херсонську область, поранено троє цивільних, повідомив керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Усього за добу росіяни випустили по регіону 482 снаряди з мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню, танків і безпілотників. Ворог поцілив у житлові квартали населених пунктів області», – зазначив місцевий чиновник.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.