На Харківщині російські війська обстріляли газопереробне підприємство – Синєгубов
Російські війська обстріляли газопереробний завод в Ізюмському районі Харківської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 18 червня.
«На Ізюмщині окупанти обстріляли газопереробне підприємство. За попередніми даними, росіяни влучили кількома ракетами. Постраждали також приватні будинки», – написав він у своєму телеграмі.
Наразі через обстріли виникла масштабна пожежа, рятувальники намагаються локалізувати вогонь.
За даними Генерального штабу, протягом дня 18 червня на Харківському напрямку російські війська обстрілювали з артилерії Дементіївку, Печеніги, Коробочкіне, Байрак, Верхній Салтів, Харків, Капітолівку та Циркуни.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що інфраструктурні збитки внаслідок російської агресії в Україні сягнули 104 мільярдів доларів.
Російські війська понесли «значні втрати» при спробі розвідки боєм – Генштаб
Українська армія завдала російським військам втрат при спробі провести розвідку біля Краснопілля – про це йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«В районі Краснопілля українські воїни завдали ворогу значних втрат, коли той намагався провести розвідку боєм», – повідомляє командування щодо ситуації на Слов’янському напрямку.
У цьому районі російські війська також обстрілювали з мінометів, ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню райони Грушувахи, Долини, Моросівки, Пришибу та Чепіля. Росія, за даними штабу, намагається створити сприятливі умови для продовження наступу на напрямку Ізюм – Слов’янськ.
На Волині та Поліссі ситуація протягом дня суттєво не змінювалася. Росія продовжує демонструвати свої війська у прикордонних районах Брянської та Курської областей.
Ситуація на решті напрямків:
- Слобожанський – російські війська утримують оборону зайнятих раніше рубежів, намагаються не допустити просування українських підрозділів в напрямку державного кордону
- Харківський – російських артилерійських обстрілів зазнали Дементіївка, Печеніги, Коробочкіне, Байрак, Верхній Салтів, Харків, Капітолівка та Циркуни
- Лиманський – загарбники застосували артилерію неподалік Маяків.
- Сєверодонецький – триває «вогневий вплив» із ствольної та реактивної артилерії в районах Метьолкіного, Білої Гори та Устинівки. Російські війська намагалися вести штурм для встановлення повного контролю над Сєвєродонецьком, але не мали успіху
- «В результаті вогневого ураження та штурмових дій противник має частковий успіх в населеному пункті Метьолкіне, намагається закріпитися. Штурм в напрямку Сиротиного наші воїни відбили», – повідомляє Генеральний штаб.
- Бахмутський – командування повідомляє про російський авіаудар в районі Берестового
- На Авдіївському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках фіксують систематичні обстріли для недопущення перегрупування українського війська на інші напрямки.
«На Південнобузькому та Таврійському напрямках ворог обстрілював з артилерії райони Олександрівки, Новогригорівки, Широкого, Квітневого та Первомайського. В акваторії Чорного та Азовського морів відзначається перебазування корабельно-катерного складу чорноморського флоту», – додають у штабі.
Народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив 18 червня, що Україна зможе відновити мирні переговори з Росією, коли зміцнить свої позиції, і коли російські війська повернуться до позицій, на яких вони були до 24 лютого.
Російські війська завдали інфраструктурі України збитків на 104 мільярди доларів – Шмигаль
Інфраструктурні збитки від російської агресії сягнули 104 мілярди доларів – про це повідомила пресслужба уряду з посиланням на виступ прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на британсько-українському інфраструктурному саміті 18 червня.
«За словами прем’єр-міністра, вже зараз сума інфраструктурних збитків сягнула 104 млрд доларів США. Внаслідок обстрілів російської армії зруйновано або пошкоджено щонайменше 45 млн квадратних метрів житла, 656 лікарень, понад 1200 навчальних закладів, майже 25 тисяч кілометрів доріг, 300 мостів, 12 аеропортів», – йдеться в повідомленні.
За даними голови уряду, Кабінет міністрів, міжнародні експерти та Європейська комісія оцінюють загальну вартість відбудови у 500-600 мільярдів євро.
Шмигаль вказав на те, що Україна вже почала відновлення постачання електрики, газу та води, відбудову доріг, мостів і житла на звільнених територіях.
На саміті прем’єр-міністр повідомив, що наступного місяця Кабмін представить План відновлення України. Він висловив переконання, що Велика Британія захоче долучитися до цієї відбудови.
Збитки від російського вторгнення в Україну оцінюють у сотні мільярдів доларів, порахувати їх точно наразі неможливо, оскільки російська агресія і руйнування, які вона завдає, не припиняються.
«Броня»: у Запоріжжі митці перетворили каски на об’єкти мистецтва
18 червня у центральний міський бібліотеці Запоріжжя відкрилася виставка проекту «Броня». Це спільна акція запорізьких художниць, волонтерів та добровольчого формування територіальної громади Запоріжжя «Азов». В рамках неї місцеві художниці розписали 15 не придатних для використання сталевих касок 80-х років виробництва, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Так як ми добровольчий підрозділ, то ми думали зібрати кошти, щоб забезпечити наш підрозділ усім необхідним. Перш за все, сучасними шоломами, які можна було б використовувати в умовах сучасної війни проти Росії. Але поки ми робили проект, ці шоломи стали чимось більшим, ніж приводом зібрати якісь кошти. Для нас це стало особистою справою. Ми б хотіли, щоб мистецтво українське, сучасне мистецтво, яке пов’язано з сучасним моментом, в якому живемо, допомогло нам перемогти. Тому ми думаємо, що ця виставка повинна не просто піти на якийсь аукціон, а повинна жити», – розповів під час презентації проекту один з його співорганізаторів, боєць добровольчого формування територіальної громади Запоріжжя «Азов» Михайло Савицький.
В проєкті «Броня» взяли участь місцевих 12 мисткинь. Серед них відома українська художниця з Запоріжжя Наталя Коробова. Вона розписала дві каски. Це роботи під назвою «Ніч така місячна, зоряна, ясна…» та «Україна квітуча».
До участі в акції долучилися і молоді запорізькі митці. Так, Олександра Войновська розписала каску петриківським розписом та назвала її «Квітковий оберіг». Вона розповіла, що дізналася про проєкт від колеги і долучилася разом зі своєю студією.
«Ідея намалювати квіти в стилі петриківського розпису мені прийшла одразу так, як я вже робила цей розпис, і робила його на флягах армійських. Це дуже рідний для нашого краю розпис. Він знаходиться неподалік – у Дніпропетровській області, тому гадаю, що це дуже символічно. Основний фон каски вирішила не замальовувати, щоб залишити її як військовий об’єкт. Однак квіти символізують незламність української душі, що в наших думках, в нашому серці завжди будуть квітнути гарні квіти, незважаючи на все, що може бути», – каже Войновська.
Первинно планувалося, що всі розписані художницями каски будуть виставлені на спеціальний аукціон. Кошти від нього мали піти на закупівлю саме шоломів сучасного зразка для запорізьких бійців. Втім, поки організатори планують продати таким чином лише одну з робіт, а сам проєкт продовжити. Зокрема, показати експозицію робіт в інших містах України. Наразі мають пропозицію привезти виставку проекту «Броня» до сусіднього обласного центру, Дніпра.
З російського полону повернули п’ятьох цивільних – розвідка
В ході обміну вдалося звільнити п’ятьох цивільних українців, повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони 18 червня.
Про це відомство заявило з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
«Сьогодні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими провів черговий обмін за формулою 5 на 5. Додому повернулись п’ятеро громадян України. Наголошується, що всі звільнені – цивільні особи, яких незаконно утримували окупаційні війська», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, четверо з мирних жителів потрапили в полон під час боїв на Київщині, з них троє – під час окупації Гостомеля.
Також вдалося повернути тіло одного загиблого українського військового.
«Робота Координаційного штабу над поверненням усіх полонених українців триває», – підсумовують у ГУР.
Напередодні стало відомо про звільнення з полону волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (Тайри).
«В кінці серпня після контрнаступу». Коли Україна відновить переговори з Росією?
Україна зможе відновити мирні переговори з Росією, коли посилить сої позиції наприкінці серпня. Таку думку в коментарі «Голосу Америки» висловив Давид Арахамія, народний депутат України та голова переговорної групи з росіянами.
На запитання, що буде вкінці серпня, він відповів: «Ми не хочемо ділитись нашими планами з росіянами, бо вони можуть це побачити у відкритих джерелах. Але я думаю, ми проведемо операції з контрнаступу в деяких місцях».
Більше про це читайте за лінком
Німецькі правоохоронці залучені до розслідування сотень воєнних злочинів в Україні – очільник BKA
Представники німецької влади розслідують кілька сотень ймовірних воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в Україні. Про це заявив начальник Федерального управління кримінальної поліції (BKA) Хольгер Мюнх у матеріалі газети The Welt am Sonntag.
За словами Мюнха, наразі поліція має «тризначну кількість фактів» щодо потенційних воєнних злочинів.
Він додав, що розслідування охоплюють не лише тих, кого підозрюють у безпосередньому скоєнні воєнних злочинів, а й політичних чи військових посадовців, які віддавати накази щодо них.
«Це найскладніша частина нашого розслідування… Наша чітка мета — виявити винних у звірствах, довести їхні дії через наше розслідування та притягнути їх до відповідальності», – цитує посадовця видання.
Німецькій владі допомагає її ж служба зовнішньої розвідки, використовуючи такі докази, як записані радіорозмови російських солдатів.
Німеччина діє під «універсальною юрисдикцією», що дозволяє іноземній державі розслідувати злочини проти людства, воєнні злочини та геноцид, незалежно від того, де вони були скоєні.
Однак «це може зайняти час», оскільки розслідування, пов’язані з конфліктом в Україні, все ще на початковій стадії, сказав очільник поліції.
Він додав, що німецькі слідчі можуть бути направлені в Україну, але лише за міжнародним мандатом.
Попри численні свідчення, Росія не визнає відповідальність своїх військових у воєнних злочинах.
«Протасів Яр залишиться зеленою зоною» – Кличко про прощання з активістом Ратушним
Міський голова Києва Віталій Кличко прокоментував прощання із загиблим на фронті активістом Романом Ратушним 18 червня.
«Сумний день для Києва і України. Сьогодні ми прощаємося з Героєм і Воїном. Роман Ратушний, молодий, розумний і активний. Людина честі і принципів. Таким я його знав. Таким знали його друзі і запам’ятає Україна», – сказав мер.
Ратушний балотувався до Київської міської ради у 2020 році від партії Кличка «Удар», хоча не був обраний. Його організація тоді пояснювала це рішення бажанням мати представника в місцевій владі, аби захистити Протасів Яр від забудови.
Кличко повідомив, що спілкувався з активістом до його від’їзду на передову:
«Роман пішов захищати Україну від початку широкомасштабного вторгнення російських варварів. Перед від’їздом на фронт він заїжджав у мерію, ми спілкувалися, обговорювали його ідеї, будували плани».
Кличко також висловив упевненість, що на честь Ратушного буде названа вулиця в столиці. Наразі триває голосування у застосунку «Київ Цифровий», де ім’я активіста, поміж інших варіантів, можна обрати для перейменування вулиці Волгоградської.
«Також житиме його справа захисту зелених зон Києва. Зокрема, Протасого яру. Мрія Романа здійсниться – Протасів яр залишиться зеленою зоною його рідного і улюбленого міста», – заявив міський голова.
У січні 2022 року Касаційний господарський суд Верховного суду відхилив касаційну скаргу компанії «Бора» щодо ділянки в Протасовому Яру, визнавши договір оренди між нею й забудовником «Дайтона-груп» недійсним.
Це було останнє з низки судових рішень на користь громади Протасового Яру, яка на чолі з Романом Ратушним захищала цю історичну місцевість у Києві від забудови.
14 червня громада «Захистимо Протасів Яр» у Києві повідомила про загибель свого лідера, голови однойменної громадської організації Романа Ратушного в бою під Ізюмом 9 червня.
Роман Ратушний – громадський активіст, найбільш відомий активною протидією забудові Протасового Яру у Києві. Він неодноразово повідомляв, що отримував погрози через свою діяльність.
5 липня Романові Ратушному мало виповнитися 25 років.
Через ракетний удар по Кривому Рогу горить об’єкт соціальної сфери – ДСНС
Через ракетний удар по Кривому Рогу вдень 18 червня горить об’єкт соціальної сфери. Про це на брифінгу повідомила речниця управління ДСНС в Дніпропетровській області Дарина Цуркань.
За її словами, зруйновані два приватні житлові будинки.
Сталася масштабна пожежа на об’єкті соціальної сфери. Її продовжують гасити рятувальники.
Постраждали дві людини.
Криворіжжя перебуває під постійними обстрілами артилерії російських військ. Так, у ніч на 18 червня РФ кілька разів ударила з артилерії по селу Велика Костромка Криворізького району. Є руйнування, але тоді ніхто не постраждав.
А 17 червня російські війська обстріляли з «Ураганів» територію Апостолівської громади на Криворіжжі. Жертв і постраждалих немає.
У Херсоні підірвали авто начальника колонії, який перейшов на бік РФ
У Херсоні 18 червня стався вибух поруч із автомобілем Євгена Соболєва, призначеного російською владою керівником «Управління служби виконання покарань». Він госпіталізований, повідомило російське державне агентство новин ТАСС.
Поруч із позашляховиком Соболєва вибухнула бомба, яка була прикріплена до дерева. Окрім Соболєва, постраждали також водій його машини і велосипедист, який проїжджав повз. Відповідальність за вибух ніхто на себе не взяв.
Російські ЗМІ з посиланням на джерела вказують, що замах організували українські диверсанти.
Соболєв до повномасштабної війни обіймав посаду начальника української виправної колонії №90 у Херсоні.
Це не перший вибух на територіях України, захоплених Росією. 12 червня біля будівлі МВС у Мелітополі стався вибух. У травні під час вибуху бомби в під’їзді в Енергодарі був поранений призначений російськими військовими так званий «голова ради самоорганізації міста» Андрій Шевчик.
Президент України Володимир Зеленський вперше після початку масштабного російського вторгнення відвідав Миколаїв, що зазнає регулярних обстрілів із боку військ РФ.
Під час робочої поїздки до регіону, голова держави провів нараду щодо ситуації на Миколаївщині, йдеться у повідомленні його офісу 18 червня. Там не уточнили, коли відбувся візит.
Президент оглянув будівлю Миколаївської ОДА, яка зазнала руйнувань унаслідок ракетного удару з боку російських військ, повідомили в пресслужбі. Для Зеленського – це була рідкісна поїздка за межі Києва в умовах повномасштабної війни.
Інформація про візит Зеленського надійшла на наступний день після того, як внаслідок удару Росії двоє людей загинули і 20 були поранені в Миколаєві.
Також Зеленський взяв участь у зустрічі з місцевими чиновниками у приміщенні, схожому на підвал, вручивши нагороди: «за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету й територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час оборони населених пунктів від російських загарбників, орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено голову Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, орденом «За мужність» ІІІ ступеня – міського голову Миколаєва Олександра Сєнкевича».
В офісі Зеленського повідомили, що на нараді «обговорили стан економіки, відновлення водопостачання та ситуацію в сільському господарстві».
«Представники військового командування регіону доповіли про ситуацію в зоні бойових дій на суходолі та в акваторії Чорного моря», – йдеться у повідомленні.
Миколаїв розташований приблизно за 100 кілометрів на північний захід від Херсона, який опинився під контролем російських військ у перші тижні війни.
Джонсон: Україна може і повинна приймати Євробачення-2023
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон 18 червня заявив, що Україна може і повинна приймати «Євробачення» 2023 року. Він сказав про це після того, як організатори музичного конкурсу заявили, що хочуть провести його у Британії через масштабну війну, яку Росія почала в Україні.
«Звичайно, я б хотів, щоб конкурс відбувся в цій країні, але факт у тому, що вони перемогли, і вони заслуговують на це, і я вірю, що вони можуть його провести, і я вважаю, що вони повинні його провести», – сказав Джонсон журналістам, повернувшись до Британії після візиту до Києва.
«Я вважаю, що Київ чи будь-яке інше безпечне українське місто було б фантастичним місцем для цього, – додав він. – Ще є рік, до початку пісенного конкурсу «Євробачення» все буде добре, і я сподіваюся, що українці його отримають».
Український гурт Kalush Orchestra у травні переміг на пісенному конкурсі «Євробачення» 2022 року. Піснею-переможницею стала композиція Stefania. Друге місце на конкурсі посіла Велика Британія.
17 червня Європейська мовна спілка заявила, що «з огляду на поточні обставини» Україна не зможе прийняти «Євробачення-2023», пісенний конкурс пропонують провести у Великий Британії.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у відповідь заявив, що «Україна не згодна з характером прийняття такого рішення – коли нас поставили перед фактом без обговорень можливостей інших варіантів».
За його словами, Київ вимагатиме змінити це рішення, бо проведення «Євробачення-2023» в Україні є «потужним сигналом для всього світу, що він підтримує Україну зараз».
Обстріл Кривого Рогу: в ОВА кажуть про двох постраждалих
Дві людини, за попередніми даними, постраждали внаслідок ракетного удару російських військ по Кривому Розі Дніпропетровської області 18 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«У нас «приліт» у Кривому Розі. Є руйнування. Попередньо, двоє людей постраждали. На місці працюють рятувальники», – написав Резніченко у телеграмі. Інших подробиць він не навів.
Раніше голова Криворізької військової адміністрації Олександр Вілкул повідомив про ракетний удар з боку військ РФ по місті.
За його словами, загарбники обстріляли Інгулецький район міста, внаслідок чого є руйнування і постраждалі. Подробиць Вілкул також не навів.
Данілов закликав «не жонглювати» даними про втрати ЗСУ
Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов закликав посадовців «не жонглювати» даними про українських військових, загиблих внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
«Я хочу ще раз звернутися до діячів, які розповідають, що у нас щоденно 200, 300 і більше людей на фронті (гинуть – ред.). Дехто взагалі про 1000 заявив… У них немає можливості отримати таку інформацію… Цим не можна жонглювати. Це не кеглі й не цирк. Це життя людей», – сказав Данілов в інтерв’ю виданню «Ліга».
Влада України не озвучує точних даних щодо втрат серед українських військових у війні. При цьому радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень.
Через два тижні після цієї заяви, 15 червня, в інтерв’ю американському новинному порталу Axios голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кожного дня на Донбасі гинуть або зазнають поранень 1000 українських військових, приблизно – 200-500 загиблих щодня.
Війська РФ обстріляли ракетами Кривий Ріг, є руйнування і постраждалі – Вілкул
Російські військові 18 червня завдали ракетних ударів по місту Кривий Ріг Дніпропетровської області, повідомив голова військової адміністрації Олександр Вілкул.
«У Кривому Розі прильоти ракет в Інгулецькому районі. За попередньою інформацією, є руйнування і постраждалі. Більш детальну інформацію буде повідомлено додатково. Прохання нічого не викладати у соцмережі», – написав він у телеграмі.
Наприкінці травня голова Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко заявляв, що російські війська щодня обстрілюють Криворіжжя.
Минулого місяця голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко повідомив, що з початку повномасштабної війни війська Російської Федерації випустили по Дніпропетровщині понад 140 ракет, загинули 17 людей. Пошкоджено більш ніж 300 будівель.
22 людини поранені на Миколаївщині через обстріли минулої доби – ОВА
Внаслідок обстрілів Миколаївської області минулої доби були поранені 22 людини, повідомила голова обласної ради Ганна Замазєєва у телеграмі.
«Окупанти продовжують обстрілювати Миколаївщину. Під обстрілами опинилися місто Миколаїв і громади Баштанського та Миколаївського районів. Зокрема, під обстріли потрапили Широківська, Березнегуватська, Куцурубська, Галіцинівська та Первомайська громади… Усі постраждалі доставлені у наші медичні заклади і отримують необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, загалом станом на ранок 18 червня у миколаївських лікарнях перебувають 284 громадян, що постраждали від атак загарбників, ще 109 постраждалих отримали допомогу амбулаторно.
17 червня вранці російські війська ракетами вдарили по Миколаєву, повідомила місцева влада. За даними ОВА, через ракетну атаку були пошкоджені чотири житлових багатоповерхових будинки і об'єкт інфраструктури.
У результаті ракетних ударів по Миколаєву загинули дві людини, 16 з 20 поранених потрапили до лікарні, серед поранених є двоє дітей, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
Лендліз для України ще не починався – секретар РНБО
Постачання зброї Україні зі США за процедурою лендлізу ще не починалися, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
«Там є процедура. Лендліз ще не починався. Але саме ухвалення закону про лендліз – дуже позитивне для нас рішення. І лендліз буде, питання – коли. Тут ми повертаємося до того, що на війні у кожного годинники працюють по-різному. Для когось доба це як доба, а для нас це зовсім інші виміри», – заявив секретар РНБО в інтерв’ю виданню «Ліга», опублікованому 18 червня.
За його словами, поставки за лендлізом можуть стартувати у липні-серпні чи у вересні.
«Тут дуже багато чинників. Треба розуміти, що світ не такий великий. Всі знають, що у кого є в країні. Наявність зброї, обладнання для її виготовлення, боєприпасів. Сьогодні так вийшло, що боєприпасів радянського зразка 122-го і 155-го калібру майже не залишилося», – сказав Данілов.
На запитання, як він оцінює результати зустрічі «Рамштайн-3», секретар РНБО відповів: «Нам треба поставити собі запитання: а хто нам що зобов’язаний? Для цього у нас мають бути трошки інші відносини з тими країнами, які беруть на себе зобов’язання. Якби наша країна була членом НАТО, то була б зовсім інша розмова і змінилась би конфігурація таких зустрічей. Сьогодні ми маємо дякувати країнам, які надають нам допомогу. Їх дуже багато. Не про всі ми знаємо. Дуже багато країн просять не озвучувати військове озброєння, яке вони нам передають. Мине час і буде наша перемога – будемо всім дякувати».
Президент США Джо Байден 9 травня підписав «Закон про лендліз на захист демократії в Україні 2022 року».
Західні постачання озброєння Україні почалися ще до повномасштабного російського вторгнення, проте після нього їх обсяги збільшилися, деякі країни почали постачати важку техніку.
Днями головний обвинувач Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан перебував в Україні. Вчергове – відтоді як 2 березня оголосив рішення, що Офіс прокурора МКС розпочинає збір доказів по найтяжчих із міжнародних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення російської армії.
У квітні 52-річний Карім Асан Ахмад Хан приїздив на звільнену Київщину, зокрема в Бучу. Цього разу пройшовся найбільш постраждалими від масованих російських ударів районами Харкова.
Читайте про це за лінком
В Україні потрібно розмінувати ще близько 270 тис. квадратних кілометрів території – МВС
В Україні треба розмінувати ще близько 270 тисяч квадратних кілометрів території, заявив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський в ефірі всеукраїнського телемарафону 17 червня.
«Якщо говорити про кількість, то на сьогодні ми розуміємо, що треба розмінувати приблизно 270 тисяч квадратних кілометрів. Це включно з окупованими територіями», – цитує очільника міністерства його пресслужба.
За його словами, МВС орієнтує підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій на проведення первинного оперативного розмінування впродовж року.
«Простими словами – має бути розмінована дорога між населеними пунктами, має бути повністю розмінований населений пункт, прибудинкові території, а також території навколо населених пунктів. Але повне розмінування, яке включає в себе дороги, лісосмуги, водойми – займе роки», – наголосив Монастирський.
Щодо купання на пляжах, міністр попередив, що у більшості водойм у Київській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях купатися небезпечно через наявність вибухових пристроїв.
За його словами, місцева влада самостійно визначає, чи можна купатися у тих чи інших водоймах. Також міністр наголосив, що для дослідження водойм потрібне особливе професійне обладнання, якого в Україні наразі небагато.
«Ми звернулися до наших міжнародних партнерів-колег з Євросоюзу. Вони будуть нам допомагати і командами, які приїздитимуть з-за кордону, і безпосередньо самою технікою для такого розмінування», – сказав Монастирський.
Очільник МВС закликав українців поки що не відвідувати водойми через мінну небезпеку.
Раніше в МВС заявляли, що на розмінування територій в Україні доведеться витратити від 5 до 7 років.
Постачання російського газу в Європу через Україну знизилося до 41,4 млн кубометрів – «Газпром»
Російський «Газпром» заявив, що його поставки газу в Європу через Україну через пункт «Суджа» впали до 41,4 мільйона кубометрів 18 червня з 41,9 млн кубометрів напередодні.
Заявка на поставку газу через інший великий пункт – «Сохранівку» – була відхилена Україною, заявив речник «Газпрому» Сергій Купріянов.
«Газпром» 15 червня скоротив поставки природного газу до Німеччини після того, як заявив, що німецька Siemens затримала ремонт компресорних установок на станції газопроводу «Північний потік-1». Берлін назвав цей крок «політичним» і приводом для того, щоб посіяти невизначеність і підвищити ціни.
Італійський енергетичний гігант Eni також повідомив про проблеми, заявивши, що 16 червня він отримує лише 65 відсотків газу, замовленого у «Газпрому».
Скорочення поставок збіглися з візитом в Україну лідерів Франції, Німеччини, Італії і Румунії. Вони зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, а потім підтримали «негайне» надання Україні статусу кандидата в ЄС.