В Україні створять Коледж Європи – Зеленський
В Україні створять Коледж Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Для мене честь оголосити зараз про ще один дуже вагомий крок. Європейський Союз має Коледж Європи в Брюгге й Натоліні – це одні з найповажніших закладів післядипломної освіти, які готують фахівців для роботи в інституціях ЄС і державах-членах. Ми створюємо в Україні наш Коледж Європи. Вже підписано відповідний меморандум між урядом України і Коледжем Європи у Натоліні», – сказав президент на урочистому засіданні Верховної Ради з нагоди Дня державності.
За його словами, на першому етапі в одному з українських закладів вищої освіти запрацює факультет європейської інтеграції, а згодом на його основі – Коледж Європи у межах Президентського університету.
«І хоча мені казали, що це не вирішується за місяці – як багато разів говорили це й з інших питань, – я знаю, що створення нашого Коледжу Європи триватиме недовго. Я впевнений, він скоро запрацює. Ми вже маємо цей досвід – переводити в місяці те, на що відводили роки й десятиліття», – додав Зеленський.
Президент впевнений, що такий Коледж стане не лише фаховою основою для європейської політики України як члена ЄС, а й внеском України у розвиток європейських інституцій.
День Української Державності був встановлений указом президента в День Незалежності – 24 серпня – минулого року з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Володимира Великого.
День Української Державності щорічно відзначають 28 липня – у День Хрещення Київської Руси-України. Цього року це відбувається вперше.
Нова суддя Конституційного суду України Ольга Совгиря у 2010 році як науковиця не рекомендувала КСУ розглядати подання щодо обмеження терміну перебування іноземних військ в Україні, повідомляють журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода).
Це був її науковий висновок як доцентки кафедри Київського національного університету імені Т. Шевченка на запит Конституційного суду. Саме на цей висновок тоді, зокрема, спирався КСУ, коли зрештою ухвалив рішення відмовити у відкритті справи по суті (це сталось напередодні голосування за Харківські угоди, які продовжили перебування Чорноморського флоту Росії в Криму).
У 2010 році президент Віктор Ющенко та 50 народних депутатів звернулись до КСУ з конституційними поданнями, в яких попросили роз'яснити норми основного закону щодо обмеження терміну розміщення іноземних військових баз в Україні.
Термін дії угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України спливав у 2017 році.
Тодішній перший заступник секретаря РНБО Володимир Огризко пояснював, що «президент хоче отримати тлумачення того, чи можливе продовження договору, який регламентує розміщення іноземної військової бази (ЧФ РФ) на території України».
У депутатському поданні обранці також просили розтлумачити Конституцію про тимчасовість перебування іноземних військових формувань на умовах оренди, чи мова йшла лише про один термін.
КСУ звернувся до університету імені Шевченка з проханням «висловити думку вчених-фахівців щодо питань, порушених у конституційних поданнях». У відповідь у вищому навчальному закладі направили науковий висновок, підготовлений на той момент доценткою кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Ольгою Совгирею.
У висновку вона зазначила, що це питання «не повинно розглядатися Конституційним судом на предмет його офіційного тлумачення, оскільки здійснення тлумачення (...) в даному випадку, неможливе та може призвести до втручання Конституційного суду України у політичні питання».
20 квітня 2010-го року Конституційний суд відмовив у відкритті цих конституційних подань, спираючись, зокрема, на цей науковий висновок. Проти такого рішення був суддя КСУ Віктор Шишкін, який написав окрему думку щодо цього.
Невдовзі Верховна Рада проголосувала за продовження терміну перебування російського Чорноморського флоту в Криму з 2017-го до 2042-го року.
Згодом, як повідомляють «Схеми», саме на це рішення Конституційного суду, спиралися прибічники президента Віктора Януковича щодо продовження перебування російського флоту в Україні.
Так донедавна перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко в статусі заступника міністра закордонних справ України у 2010 році переконував депутатів на закритому засіданні комітету ВР з питань національної безпеки і оборони підтримати ратифікацію Харківських угод. Зокрема, він посилався саме на це рішення КСУ.
«20 квітня цього року (2010) Конституційний суд України ухвалив рішення відмовити у відкритті провадження у справі щодо конституційного подання Президентом України щодо термінів перебування іноземних військових формувань на території України… відтак укладення угоди від 21 квітня цього року відбулося виключно з дотриманням Конституції (голосуванню у парламенті передувало підписання угоди в Харкові 21 квітня 2010 року між тодішніми президентами Дмитром Мєдвєдєвим і Віктором Януковичем – ред.)», – зазначав Демченко, як свідчить стенограма засідання комітету, яку розшукали «Схеми» в архіві ВР.
27 квітня 2010-го року Верховна Рада ратифікувала Харківські угоди.
За день до голосування відбулось закрите засідання безпекового комітету, на якому окремі політики просували ідею ухвалення цих угод. Серед них – нещодавно звільнений Руслан Демченко. Журналісти «Схем» розшукали в архіві Верховної Ради стенограму із цього засідання і опублікували у розслідуванні.
У 2021 році РНБО доручила СБУ проаналізувати обставини підготовки і ратифікації Харківських угод. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, це рішення Верховної Ради згодом стало однією з причин російської анексії Криму та вплинуло на початок війни на Донбасі у 2014 році.
У СБУ повідомили, що розпочали досудове розслідування «за фактом вчинення державної зради у період з 2008 по 2010 роки». Кримінальне провадження відкрили «щодо службових осіб органів державної влади». За попередніми даними СБУ, підписання угод призвело до збільшення кількості особового складу військових формувань і спецслужб РФ, які згодом були причетні до анексії Криму.
27 липня 2022-го року Верховна Рада призначила Ольгу Совгирю на посаду судді Конституційного суду. Журналісти звернулись до неї з проханням про коментар і чекають на відповідь.
Росія хоче забрати херсонські ЛЕПи, які раніше живили Крим
Російська влада заявляє про наміри інтегрувати в енергосистему своєї країни лінії електропередач біля адмінкордону з анексованим Кримом. Ці лінії забезпечували енергопостачання півострова до листопада 2015 року, а потім були підірвані невідомими. В результаті Росії довелося витратити сотні мільйонів рублів, щоб налагодити енергопостачання Криму з власних джерел. Що означає захоплення Росією цих ліній зараз, з'ясовували кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
На Київщині виявили кількаметрову вирву від уламків російської ракети – поліція показала фото
На Київщині виявили кількаметрову вирву від уламків російської ракети, повідомив начальник управління Нацполіції Київської області Андрій Нєбитов.
«Уламки ще однієї ракети окупантів знайшли на Вишгородщині. В лісосмузі поліцейські виявили багатометрову вирву. Добре, що обійшлося без жертв», – написав він у телеграмі.
За даними Генштабу, російські військові вранці 28 липня завдали ударів ракетами «Калібр» по військовій частині в Лютежі Київської області, де зруйнована одна будівля і дві будівлі пошкоджені. Постраждали 15 людей.
Ще одну крилату ракету було збито в повітрі над Бучанським кар’єром.
У День державності 28 липня, за даними ОВА, російські військові випустили по Україні більше ніж 20 ракет, п’ять з яких по Вишгородському району на Київщині.
Через санкції ЄС у Чорногорії почали заморожувати нерухомість росіян
У Чорногорії в рамках санкцій почали заморожувати нерухомість громадян РФ, які потрапили під санкції Євросоюзу. Про це з посиланням на сайт уряду країни повідомив канал Настоящее время.
Раніше міністр внутрішніх справ Чорногорії Філіп Аджич заявляв, що в країні буде заморожено 44 об'єкти нерухомості, власниками яких є росіяни.
Чорногорія не є членом ЄС, але прагне приєднатися до блоку.
Минулого року російські громадяни та компанії придбали на території країни нерухомість на 49,46 мільйона євро, пише видання «Комерсант». Радіостанція «Коммерсант-ФМ» стверджує з посиланням на учасників ринку, що після початку повномасштабної війни Росії проти України попит на чорногорську нерухомість з боку росіян збільшився вдвічі.
Чи може Київ розпочати наступ для повернення півдня України? Пояснює ексспівробітник Пентагону
Українські війська продовжують використовувати високоточні ракетні системи, надані США, для ураження російських ліній постачання в окупованих частинах півдня України, а Київ сигналізує про можливий початок великого контрнаступу в південному регіоні.
Ракетний удар по Кропивницькому: загинули 5 людей, багато поранених
Унаслідок ракетного удару російських військ по Кропивницькому загинули п’ятеро людей, ще 25 отримали поранення, повідомив у телеграмі голова Кіровоградської ОВА Андрій Райкович.
Райкович також повідомив, що російські ракети влучили в ангари.
«Тип ракет встановлюється. Поки що не знайдено уламків ракет. Експерти працюють. Паралельно йде ліквідація наслідків ракетного удару. Було два попадання в ангари. Є загиблі, поранені. Нині 25 уже доставлені до медичних закладів. П'ятеро загиблих. Є матеріальні втрати», – сказав він під час брифінгу.
Близько 13:00 голова Кіровоградської обласної військової адміністрації повідомив про ракетний удар Росії по Кропивницькому.
Вранці 28 липня стало відомо також про обстріли Київщини, Чернігівщини, Миколаєва і Харкова.
Минулого тижня Кропивницький вже зазнавав обстрілу, тоді щонайменше троє людей загинули, 16 були поранені.
Речник МЗС: для Європи єдиний спосіб протистояти шантажу РФ – припинити будь-яку залежність від газу
Європі слід завдати «потужного удару» у відповідь на газовий шантаж Росії, це єдиний спосіб йому протистояти, заявляє речник МЗС України Олег Ніколенко.
«Російські чиновники та пропагандисти публічно насміхаються над надзвичайними заходами Європи на тлі енергетичного шантажу з боку Росії. Вони сміливіші, бо можуть заподіяти більше шкоди. Єдиний спосіб протистояти цьому мафіозному здирництву – дати потужний удар у відповідь і припинити будь-яку залежність від російського газу», – написав він у твіттері.
Представники країн Європейського союзу 26 липня змогли досягти політичної угоди про добровільне скорочення попиту на природний газ на 15%.
Напередодні російський «Газпром» оголосив, що з 27 липня зупинить роботу ще однієї турбіни газопроводу «Північний потік-1», скоротивши таким чином обсяг прокачування до 20% від планової потужності. При цьому, як зазначають експерти, скорочуючи обсяг постачання природного газу газопроводом «Північний потік-1», Росія завдає «катастрофічного удару» по своїй власній економіці. З суто економічної точки зору президент Росії Володимир Путін потребує європейського ринку набагато більше, ніж світ потребує російських енергоресурсів, стверджують Джеффрі Сонненфелд і Стівен Тіан, дослідники з Єльського університету США у статті в журналі Fortune.
У Бахмуті рятувальники завершили рятувально-пошукові роботи, внаслідок російського удару по будівлю готелю загинули чотири людини, повідомляє у фейсбуці управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
«Наразі завершено проведення пошуково-рятувальних заходів. Всього внаслідок події загинуло 4 особи, постраждало 5 осіб, з яких 2 особи врятовані особовим складом головного управління», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що триває розбір зруйнованих елементів готелю.
Вранці 27 російські війська завдали ракетного удару по Бахмуту, влучили в готель. За даними ДСНС, через обстріл двоповерхова будівля готелю частково зруйнована.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
В ООН станом на 24 липня підтвердили 5237 випадків загибелі і 7035 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
«Наша мета – щоб Україна перемогла». Ексклюзивне інтерв’ю з послом США в НАТО
Якої допомоги, окрім вже наданої, у війні з РФ слід очікувати Україні від США та інших країн-созників? Чому деякі країни не можуть дати більше? Яку мету переслідують «друзі України»? Коли може настати час для дипломатії? І чим Захід вразили українські сили?
Про це та інше – в інтерв’ю Радіо Свобода посла США в НАТО Джуліани Сміт.
Ракетний удар по Київщині: поліція повідомляє про 15 постраждалих
Унаслідок російського ракетного обстрілу Київської області постраждали 15 людей, повідомив начальник управління Нацполіції Київської області Андрій Нєбитов.
«15 постраждалих унаслідок ракетного обстрілу в Київській області. Наразі маємо таку цифру. Водночас завдяки своєчасному реагуванню на сигнал тривоги вдалося уникнути важчих наслідків», – повідомив він у телеграмі.
Керівник поліції Київщини додав, що залишки ще однієї російської ракети виявили в лісосмузі поблизу Вишгорода – тут ніхто не постраждав.
За даними Генштабу, російські військові вранці 28 липня завдали ударів ракетами «Калібр» по військовій частині в Лютежі Київської області, де зруйнована одна будівля і дві будівлі пошкоджені. Ще одну крилату ракету було збито в повітрі над Бучанським кар’єром.
У День державності 28 липня, за даними ОВА, російські військові випустили по Україні більше ніж 20 ракет, п’ять з яких по Вишгородському району на Київщині.
Війська РФ у липні завдали по Україні майже сотню ракетних та авіаційних ударів – Генштаб ЗСУ
У липні російські війська завдали по Україні майже сотню ракетних та авіаційних ударів, повністю зруйнувавши 28 об'єктів, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов.
«З початку місяця противником завдано 49 ракетних ударів та 44 авіаційних ударів, внаслідок яких повністю зруйновано 28 об'єктів, у тому числі 4 школи та 9 житлових будинків, а також частково зруйновано 137 об'єктів, з них 7 об'єктів транспортної інфраструктури, 11 закладів освіти та 29 житлових будинків», – сказав він під час брифінгу.
Раніше речник Міноборони Олександр Мотузяник заявив, що близько 70% ударів російських військ спрямовані на цивільну інфраструктуру, лише 30% припадають на військові об’єкти.
У липні війська РФ, серед іншого, завдали ракетного удару по Вінниці, внаслідок чого загинули 26 людей, по Часовому Яру(Донецька область), де загинули 48 людей, по Сергіївці на Одещині, внаслідок атаки там загинули 16 людей, ще 38 постраждали.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Москва також, попри численні свідчення і докази, заявляє, що не обстрілює цивільних в Україні.
ЗСУ бʼють по мостах на Херсонщині. Російські окупанти «вдаються до більшого терору»
Чи посилився тиск з боку російських сил на жителів окупованої частини півдня України через активізацію дій ЗСУ? За що російські силовики переслідують українців на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей? Чим загрожує населенню окупованих регіонів застосування кримінального законодавства Росії? Ці та інші актуальні питання зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Сенат США закликав Держдепартамент визнати Росію країною-спонсором тероризму
Сенат Конгресу США закликав Державний департамент визнати Росію країною-спонсором тероризму. Резолюцію, що має необов’язковий характер, ухвалили на голосуванні ввечері 27 липня (28 липня за київським часом), повідомило видання The New York Times.
У тексті сенатори закликають Державний департамент США визнати Росію спонсором тероризму за дії в Чечні, Грузії, Сирії й Україні, що призвели до загибелі «незліченної кількості безневинних чоловіків, дітей і жінок».
Аналогічна резолюція внесена на розгляд Палати представників Конгресу. The New York Times повідомляє, що її, як очікується, має підтримати спікер палати Ненсі Пелосі, яка має значний вплив у Демократичній партії.
Однак конгресмени і сенатори не можуть ухвалити це рішення самостійно, його має винести Держдепартамент, який виконує у США функції міністерства закордонних справ.
3 травня до обох палат Конгресу із проханням визнати Росію країною-спонсором тероризму звернулася Верховна Рада України. Із закликами до світової спільноти зробити це регулярно звертаються президент України Володимир Зеленський і голова Міністерства закордонних справ країни Дмитро Кулеба.
Верховна Рада 14 квітня визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим – неонацистським за «суттю і практикою».
Наразі в американському списку країн-спонсорів чотири країни: Сирія, Іран, Куба і Північна Корея. Внесення до списку означає практично повне припинення дипломатичного спілкування між країнами і запровадження жорстких санкцій проти них.
Протягом найближчих трьох місяців зберігатиметься загроза ракетних ударів з боку Білорусі, заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов
«Залишається загроза продовження завдання ракетних ударів з території Білорусі по Україні протягом найближчих трьох місяців», – сказав він під час брифінгу.
Водночас, за його словами, ситуація на Волинському. Житомирському та Київському напрямках ситуація є контрольованою, а ймовірність вторгнення з боку Білорусі залишається низькою.
«Однак не виключається можливість проведення російськими та білоруськими спецпризначенцями, спільно з бойовиками ПВК РФ, збройних провокацій на кордонах з Україною», – зазначив Громов.
За даними оперативного командування «Північ»,вранці 28 липня з території Білорусі випустили понад 20 ракет, дев’ять із яких впали у лісах Чернігівської області.
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
На Херсонщині після звільнення Андріївки війська РФ активізували удари – Гуменюк
На Херсонщині після звільнення Андріївки російські війська активізували удари, начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони Півдня Наталя Гуменюк.
«Ми маємо певні успіхи (контратаки на півдні - ред.). І одразу після звільнення Андріївки ворог активізував удари. Знов вночі було завдано авіаудару парою гелікоптерів Ка-52. Удар був по тих самих позиціях. Спробували відбити.. Але все ж таки успіху вони не мали і їм довелося з втратами ретируватися. Тому що наші позиції вже закріплені і ми зачищаємо ті диверсійно-розвідувальні групи, які можуть там бути», – сказала вона в ефірі національного телемарафону.
У ніч на 27 липня оперативне командування «Південь» повідомило про звільнення Андріївки у Херсонській області. За кілька днів до цього було звільнене Лозове.
18 липня президент Володимир Зеленський заявляв, що від 24 лютого українським силам вдалося звільнити 1028 міст і селищ, ще 2621 – перебувають під російською окупацією.
Голова ОВА повідомив про ракетний удар Росії по Кропивницькому
Голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович повідомив про ракетний удар Росії по Кропивницькому.
«Ракетний удар по Кропивницькому! Відповідні служби вже працюють. Категорично прошу усіх залишатися в укриттях до завершення тривоги. Настійливо прошу не публікувати жодної інформації. Всі подробиці згодом», – написав Райкович у телеграмі.
Вранці 28 липня стало відомо також про обстріли Київщини, Чернігівщини, Миколаєва і Харкова.
Минулого тижня Кропивницький вже зазнавав обстрілу, тоді щонайменше троє людей загинули, 16 були поранені.
Як повідомив 28 липня заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил України Олексій Громов, від початку липня Росія завдала по Україні 49 ракетних і 44 авіаційних удари, а також здійснила 47 обстрілів Чернігівської області й 151 – Сумської області.
Російські військові вранці 28 липня завдали ударів по військовій частині в Лютежі Київської області, де зруйнована одна будівля і дві будівлі пошкоджені, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил України Олексій Громов.
«Сьогодні близько 5:00 противник завдав ракетного удару крилатими ракетами «Калібр» по військовій частині в населеному пункті Лютежі Київської області. Крім того, одну крилату ракету було збито в повітрі над Бучанським кар’єром», – повідомив Громов на брифінгу 28 липня.
Він також повідомив, що внаслідок обстрілу Гончарівського на Чернігівщині є втрати в особовому складі ЗСУ. «По населеному пункту Гончарівське Чернігівської області також було завдано обстрілу реактивними системами залпового вогню», – сказав Громов. Він додав, що «втрати наразі уточнюються».
За даними заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил України, удари були завдані з акваторії Чорного моря і з території Білорусі.
Зі свого боку, голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба повідомив у телеграмі, що в День державності 28 липня російські військові випустили по Україні більше ніж 20 ракет, п’ять з яких по Вишгородському району на Київщині.
У Генштабі ЗСУ в ранковому зведенні заявили, що загарбники продовжують завдавати авіаційних та ракетних ударів по території України, зокрема і з території Білорусі.
«Мисливець за нацистами» із Мін’юсту США береться за розслідування воєнних злочинів Росії
Посадовець Міністерства юстиції США з 37-річним стажем Ілай Розенбаум присвятив більшість своєї кар’єри розслідуванню та переслідуванню нацистських воєнних злочинців.
Тож не було несподіванкою те, що минулого місяця генеральний прокурор США Меррік Гарленд звернувся до Розенбаума, якого називають «мисливцем на нацистів», щоб той координував розслідування Міністерством юстиції звірств в Україні, спричинених вторгненням Росії.
У цьому інтерв’ю з кореспондентом «Голосу Америки» Розенбаум та Крістіан Левеск, провідний прокурор відділу Міністерства юстиції США з притягнення до відповідальності за воєнні злочини, розповіли про плани відомства з притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах в Україні.
Росія втратила близько половини сил, які відправила на масштабну війну проти України – США
Понад 75 тисяч російських солдатів – приблизно половина сил, відправлених Москвою для повномасштабного вторгнення в Україну в лютому – були вбиті або поранені, заявила сенаторка-демократка Елісса Слоткін зі штату Мічиган. Вона розповіла про це телеканалу CNN після участі в секретному брифінгу з представниками адміністрації президента Джо Байдена. Слоткін назвала число «величезним».
«Нам повідомили, що понад 75 тисяч росіян були вбиті або поранені, що є величезним числом, в їхні сухопутні сили інвестовані неймовірні суми, понад 80 відсотків їхніх сухопутних сил загрузли, вони втомилися», – сказала Слоткін.
Втрати військових є державною таємницею в Росії навіть у мирний час, російська влада не подає оновлених офіційних даних про кількість загиблих під час повномасштабної війни проти України. За останніми оцінками ЦРУ, в боях загинули 15 тисяч російських військових. Генштаб Збройних сил України заявляє про понад 40 тисяч загиблих російських військових.
Слоткін, яка нещодавно повернулася з поїздки в Україну, сказала, що наступні три-шість тижнів можуть мати вирішальне значення для того, в якому напрямку піде конфлікт.
«Я думаю, те, що ми дуже рішуче почули від президента Зеленського і підтвердили сьогодні, полягає в тому, що українці дійсно хочуть кілька разів вдарити Росію по зубах до приходу зими», – заявила Слоткін.
Тим часом, Україна продовжує контрнаступ в окупованій Росією південній частині країни, щоб повернути Херсон.
У британській розвідці раніше сьогодні заявили, що Херсон, найбільш політично значущий населений пункт, окупований Росією, зараз практично відрізаний від інших окупованих територій, а його втрата серйозно підірве спроби Росії зобразити окупацію як успіх.