Доступність посилання

Наслідки російського удару по житлових будинках Одеси. 2 людей загинули. 24 квітня 2026 року
Наслідки російського удару по житлових будинках Одеси. 2 людей загинули. 24 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

У ЗСУ розповіли про ситуацію на Кінбурнській косі

Збройні сили України поки що не контролюють Кінбурнську косу на Миколаївщині, повідомив в ефірі загальнонаціонального марафону начальник об’єднаного пресцентру сил оборони Таврійського напрямку Євген Єрін.

«Наразі ворог там здійснює перегрупування. Ситуація, яка відбується на Кінбурнській косі, – контрольована. Поки що (на даний момент) про контроль над Кінбурнською косою з боку ЗСУ не йдеться», – зазначив він.

Коментуючи загальну ситуацію на південному фронті, Єрін зауважив, що за допомогою постійних обстрілів Херсона російська армія намагається «посіяти страх і паніку серед мирного населення» та «тримати в тонусі українські війська».

«Ворог продовжує обладнання своїх позицій в інженерному плані, підготовку до оборони», – підсумував він.

22 листопада голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що для повної деокупації області потрібно звільнити три населені пункти на Кінбурнській косі.

21 листопада начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк в ефірі телемарафону визнала, що українські сили проводять військову операцію на Кінбурнській косі й закликала дотримуватися режиму оперативної тиші.

Американський Інститут дослідження війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що українські сили зможуть краще проводити потенційні операції на лівому березі Херсонської області в разі звільнення Кінбурнської коси.

Російський «глава уряду» Херсонської області повернувся до Калінінграда

Губернатор російської Калінінградської області Антон Аліханов підписав указ про повернення на посаду свого заступника Сергія Єлісєєва, який раніше працював «головою уряду» анексованої частини Херсонської області.

Єлісєєва призначили на посаду в окупаційній адміністрації на початку липня 2022 року. До цього він служив в органах ФСБ та працював в уряді Калінінградської області. З липня 2021 року він обіймав посаду першого заступника голови обласного уряду – керівника апарату уряду. Тепер його відновлено на цій же посаді.

Наприкінці вересня Кремль оголосив про анексію Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України. 11 листопада російські війська залишили Херсон, який був єдиним обласним центром України, захопленим Росією після початку повномасштабного вторгнення.

Російські військові завдали удару по обласній лікарні в Херсоні – ОП

Російські військові завдали удару по обласній клінічній лікарні в Херсоні, повідомили 29 листопада в Офісі президента.

«Херсон. Окупанти завдали удару по обласній клінічній лікарні. В будівлі вибиті вікна», – йдеться у повідомленні першого заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Він також додав, що постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Після звільнення Херсона російські війська регулярно обстрілюють місто. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук 21 листопада закликала жителів Херсону евакуюватися з міста на період зими.

За даними влади, з 20 по 25 листопада внаслідок російських обстрілів у Херсоні загинули 15 людей.

«Я сказав, що Путін має сидіти, і це не викликало заперечень» – Малюська про зустріч із міністрами країн G7

У країн-членів «Групи семи» (G7) радикалізація ставлення до російської агресії проти України «буде лише збільшуватися», заявив в ефірі загальнонаціонального марафону міністр юстиції Денис Малюська, коментуючи результати першої зустрічі міністрів юстиції країн-членів групи.

«Єдиною темою було те, як найпотужніші країни світу повинні реагувати на російську агресію. Є абсолютне розуміння, що якщо є російська агресія і топчиновники залишаться непокараними, це буде провал. Можу сказати точно, що загальна психологічна атмосфера заходу і те, як до наших ідей ставляться міжнародні партнери, істотно змінилася протягом останніх кількох місяців. Навіть ті ідеї, які раніше нашим партнерам видавались вкрай радикальними, зараз їх сприйняття набагато краще», – зазначив очільник Мінюсту.

За його словами, зустріч із міністрами юстиції країн-членів G7 завершилася підписанням так званої «Берлінської декларації».

«У ній країни детально описали, як вони працюватимуть із нами, щоб покарати Російську Федерацію на абсолютно різних юридичних майданчиках (йдеться як про санкційний блок, так і про розслідування воєнних злочинів). Це синхронізація того, хто за що відповідає... Я говорив, що Путін має сидіти у в’язниці. Як мінімум, це не викликало заперечень у моїх колег. Тобто є розуміння, що відповідати мають не лише офіцери нижньої ланки чи солдати російської армії», – зазначив Малюська.

23 листопадав інтерв'ю Радіо Свобода Олександра Матвійчук – очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру, наголосила, що Україні потрібно якнайшвидше ратифікувати Римський статут, який лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду, щоб домогтися покарання Росії за воєнні злочини в Україні.

Утім, раніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода зазначав, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива.

«Укрзалізниця» відновлює сполучення Мукачева зі Словаччиною

У грудні «Укрзалізниця» поновить рейси до Словаччини, повідомила пресслужба перевізника 29 листопада.

«З 11 грудня повертається міжнародне сполучення Мукачево – Чоп – Чієрна-над-Тісоу – Кошице, що зв’яже зручний хаб у Закарпатті з одним із найбільших аеропортів Словаччини», – йдеться в повідомленні.

Відтак щодня курсуватимуть поїзди:

  • №960/961 Кошице – Мукачево, відправлення о 8:46, прибуття до Мукачева о 14:00. Зворотний рейс о 14:48, прибуття о 18:17
  • №962/963 Кошице – Мукачево, відправлення об 11:46, прибуття о 16:53. З Мукачева відправлення о 18:16, до Кошице о 21:33

Поїзди проходитимуть через станцію Чоп.

За повідомленням «Укрзалізниці», квитки вже доступні в касах і на борту поїздів. Як зазначають у компанії, цей рейс стане 13-м міжнародним залізничним напрямком, доступним для українців.

В листопаді почав курсувати «Потяг до перемоги» – за маршрутом № 351/352 Київ-Кишинів.

У тілі вбитого військами РФ письменника Вакуленка знайшли кулі від пістолету Макарова – поліція

Російські військові під час окупації частини Харківщини розстріляли письменника Володимира Вакуленка, повідомив 29 листопада начальник Слідчого управління Головного управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.

«Наразі завершена перевірка ДНК профілю та підтверджено – загиблий №319 на Ізюмському кладовищі – це Володимир Вакуленко. В тілі знайдено дві кулі від пістолету Макарова», – написав він у фейсбуці.

За словами Болвінова, у квітні цього року слідчі поліції за матеріалами ЗМІ зареєстрували провадження за фактом незаконного позбавлення волі письменника в часи окупації російськими військами Ізюмського району.

«У жовтні до поліції звернувся рідний батько Володимира – він був впевнений, що один із загиблих на Ізюмському кладовищі – його син. Він розповів, що до їхнього дому 23 березня приїхали п’ять осіб, ймовірно, «лнрівці» та провели обшук. Бойовики забрали письменника і його сина – провели жорстокий допит із побиттям та відпустили. Наступного дня, до їхнього дому приїхало двоє невстановлених осіб в автомобілі з позначкою «Z» і силоміць вивезли Володимира Вакуленка. З цього часу живим його ніхто не бачив», – повідомив Болвінов.

За даними поліції, від свідків, які хоронили українців на Ізюмському масовому кладовищі відомо, що 12 травня до них звернулися військовослужбовці РФ із вказівкою захоронити тіло чоловіка, яке лежало неподалік від села Капитолівка Ізюмського району.

«Свідки помітили кульові отвори в тілі та простріляні документи українського письменника. Тіло було на вулиці більше ніж місяць», – повідомив начальник Слідчого управління.

Він наголосив, що слідчі розшукують свідків злочинів російських військових, і закликав звертатися до поліції в разі наявності інформації.

Напередодні колишня дружина Вакуленка Ірина Новіцька повідомила, що ДНК-експертиза підтвердила загибель письменника.

Після деокупації Капитолівки колеги Володимира Вакуленка знайшли його щоденник, закопаний за день до арешту, в рідному садку. Після розшифровки трьох десятків рукописних листів батьки будуть ухвалювати рішення про публікацію тексту – сам письменник просив віддати його людям, «коли наші прийдуть».

Володимир Вакуленко – автор понад десятка книжок, в тому числі дитячих, активний учасник Революції Гідності та волонтер. У 2020 році випустив антологію білоруської поезії «Жыве Беларусь! За нашу і вашу свободу!». Активно друкувався в у журналах, часописах і альманахах.

Голова МЗС Естонії: далекобійні ракети і танки для України – питання «політичної рішучості» НАТО

Захід повинен не підштовхувати Україну до переговорів із Росією, а надати їй більше важкого озброєння – таку думку висловив міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода на полях зустрічі голів МЗС країн НАТО в Бухаресті 29 листопада.

«Зараз так виглядає, наче стратегічна мета Путіна, яку він ставить на вагу – затягування війни. А ми маємо її завершити раніше. Втім, не примушуючи Україну до фальшивих мирних переговорів і поступок, а навпаки, даючи більше важкого озброєння, включно з протиповітряною обороною, включно з ракетами великої дальності, без будь-яких політичних «запобіжників», включно з танками», – перерахував він.

На питання про те, які настрої наразі в НАТО щодо надання такого озброєння, Рейнсалу зазначив, що це є питанням «політичної рішучості», хоча від початку війни блок рухається до сильнішої підтримки Києва.

«Але моє прагнення – в тому, щоби дійсно змінити парадигму і негайно дати те, що потрібно, те, чого просить Україна. Для порівняння: загальний оборонний бюджет країн НАТО разом становить понад трильйони доларів. Зараз країни Альянсу виділили близько 30 мільярдів доларів на військову допомогу. Тож я впевнений, що вони могли б зробити більше, якби вже перевищили певний поріг. Той 1% ВВП, який буде надано Україні як допомогу, мав би стратегічне та грандіозне значення найближчим часом», – сказав голова дипломатії Естонії.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 29 листопада на зустрічі голів МЗС у Бухаресті, що союзники повинні продовжувати надавати військову підтримку Україні, щоб створити умови для тривалого миру.

«Ніхто нас не слухає»: російські жінки влаштували протести проти війни в Україні після оголошення про проведення мобілізації

Декілька днів цього місяця близько десятка жінок збиралися біля штабу Західного військового округу в Санкт-Петербурзі, щоб закликати російських військових виконати обіцянку уряду не відправляти призовників у зону бойових дій в Україні та в прикордонних з Україною регіонах Росії.

Щодня вони стояли і чекали приблизно по п’ять годин, але ніхто не відчиняв двері, щоб зустрітись з жінками або забрати їхнє письмове звернення.

«Ніхто не хоче нас слухати, – каже Вікторія Саннікова, яка приїхала з сибірського міста Томськ, щоб взяти участь у протесті. – Їх не цікавлять наші проблеми. Ми намагаємося до них достукатись вже другий місяць. Цей протест є актом відчаю».

Нарешті 15 листопада двері штабу відчинились і жінок запустили всередину. Вони передали офіційним особам майже 100 листів і колективне звернення від родичів близько 400 призовників, які зараз проходять службу в західній Бєлгородській області. У листі йдеться про те, що ці чоловіки регулярно потрапляють під обстріл з боку України та зазнають втрат.

ВМС: у Чорному морі перебуває 12 російських кораблів, один – із «Калібрами»

У Чорному морі станом на 29 листопада на бойовому чергуванні перебувають 12 російських кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом – вісім ракет, повідомили Військово-морські сили ЗСУ.

«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі; в Середземному морі – 9 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 76 ракет», – йдеться в повідомленні.

За даними ВМС, за добу в інтересах Росії прохід Керч-Єнікальською протокою здійснили: до Азовського моря – 23 судна, з них три – рухалися з протоки Босфор; до Чорного моря – 20 суден, з них шість суден продовжили рух у напрямку протоки Босфор.

Як заявив президент Володимир Зеленський 20 листопада, від 24 лютого Росія випустила по Україні понад 4700 ракет.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) 23 листопада заявив, що російські військові суттєво виснажили свій арсенал високоточних ракет, але, швидше за все, найближчим часом зможуть масштабно атакувати критично важливу інфраструктуру України.

Очільник МЗС Естонії каже про поворотний момент у війні РФ проти України

Голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, серед іншого, про свої враження від поїздки до Києва і заявив про необхідне негайне посилення режиму західних санкцій проти РФ.

Уряд Ічкерії в екзилі нагородив Зеленського двома орденами

Уряд Ічкерії в екзилі вирішив нагородити президента України Володимира Зеленського двома найвищими орденами республіки, яку в жовтні 2022 року Верховна Рада України визнала «тимчасово окупованою Росією внаслідок збройної агресії».

Про нагородження Зеленського глава уряду Ахмед Закаєв повідомив на конференції прихильників незалежності Чеченської республіки Ічкерія, інформує «Чеченпрес».

Згідно з постановою, президента України нагороджено орденом «Къоман сий» («Честь нації») та «Орденом Дудаєва», який присуджують тільки тим, у кого є орден «Къоман сий».

Кавалерів «Ордена Дудаєва» наразі лише четверо, повідомляє «Чеченпрес». До Зеленського цієї нагороди були удостоєні чеченські політики Аслан Масхадов і Зелімхан Яндарбієв і литовський державний діяч Вітаутас Ландсберґіс.

Також уряд Ічкерії в екзилі вирішив перейменувати площу Дружби народів у місті Грозному на «площу імені Верховної Ради».

Верховна Рада 18 жовтня визнала Ічкерію тимчасово окупованою Росією. Відповідну заяву підтримали 287 народних депутатів.

«Верховна Рада засуджує міжнародні злочини, вчинені російською федерацією під час першої (1994–1996), другої (1999–2009) війн проти Чеченської республіки Ічкерія, політику геноциду чеченського народу, наслідуючи злочинні дії царського режиму 1817–1864 років та радянської влади 1944 року», – йдеться у заяві.

Депутати також закликали держави-члени ООН та міжнародні організації забезпечити розслідування цих злочинів на території окупованої Ічкерії.

«Євросоюз має бути швидшим» – голова МЗС Естонії про санкції проти Росії

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу прокоментував роботу над дев’ятим пакетом санкцій проти Росії, яка наразі триває в Європейському Союзі.

У інтерв’ю Радіо Свобода в Бухаресті, де триває зустріч голів МЗС країн Північноатлантичного Альянсу, Рейнсалу сказав, що країни Балтії внесли свої пропозиції до цього пакету.

«Вони (пропозиції – ред.) зачіпають енергетичний сектор. Також – фінансовий, стосуються й банків. У нас усе ще великий список російських банків, які не відрізані від системи SWIFT», – нагадав міністр.

Він також назвав важливою протидію російській пропаганді, яка «все ще має багато шляхів «достукатися» до Заходу».

«І, що дуже важливо (ми також підкреслювали це під час переговорів, які тривають навколо ліміту цін на нафту) – Європейський Союз має бути швидшим, і сигналізувати про те, що цей пакет санкцій буде створено найближчим часом», – додав Рейнсалу.

Раніше голова МЗС України Дмитро Кулеба, закликавши ЄС погодити дев’ятий пакет санкцій, заявив, що Київ наполягає на повному енергетичному ембарго, продовженні нафтового ембарго на північну гілку газопроводу «Дружба», забороні імпорту скрапленого газу з Росії.

6 жовтня Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про так зване приєднання до РФ.

Кулеба зустрівся з гендиректором МАГАТЕ в Бухаресті

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 29 листопада почав візит до Бухареста, де триває зустріч дипломатів НАТО. Він повідомив, що зустрівся з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Маріано Ґроссі.

«Ми обговорили ситуацію на Запорізькій атомній електростанції, в тому числі безпеку українського персоналу. Я повторив, що Росія повинна відвести війська із ЗАЕС, аби відновити ядерну безпеку», – заявив Кулеба.

Ґроссі наразі не коментував зустріч зі свого боку.

Зустріч голів МЗС країн НАТО триває 29-30 листопада в Бухаресті.

Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ. Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН.

Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося вперше в історії станції на певний час повне відключення Запорізької АЕС від енергомережі.

МАГАТЕ повідомило в своєму звіті, що вночі та вдень 20 листопада на території Запорізької АЕС пролунало більш ніж десять потужних вибухів. В «Енергоатомі» повідомили, що характер пошкоджень на ЗАЕС вказує на те, що російські війська цілили по інфраструктурі, необхідній для запуску 5 і 6 енергоблоків і відновлення виробництва електроенергії Запорізькою АЕС для потреб України.

«Співпрацював з РФ під час окупації Херсона»: ДБР затримало заступника Колихаєва

Державне бюро розслідувань заявило про затримання заступника мера Херсона, який, за їхніми даними, співпрацював з Росією під час окупації міста.

«Після захоплення Херсону він почав працювати на загарбників та відповідав за сферу житлово-комунального господарства. Зрадник брав участь в організації роботи підприємств житлово-комунальної сфери за російським законодавством, налагоджував окупаційні системи стягнення з населення платежів за послуги ЖКГ. Також він готував приміщення для проведення фейкового референдуму щодо статусу захоплених росіянами територій», – зазначають у ДБР.

Правоохоронці не вказують імені та прізвища підозрюваного, однак факти, викладені ними, та оприлюднені світлини вказують на те, що йдеться про Володимира Пепеля.

Наразі йому оголошено про підозру у колабораціонізмі. Під час затримання, за даними ДБР, у нього серед іншого виявили Конституцію РФ.

Про затримання Ігоря Колихаєва стало відомо вранці 28 червня зі слів його радниці Галини Ляшевської та голови Херсонської ОВА Геннадія Лагути.

Російські війська почали штурм Херсону 1 березня. Відтоді місто перебувало в окупації, а Росія призначила там своїх «керівників» міста та області.

11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії.

Путін і ядерна зброя: чи ймовірне застосування після воєнних невдач в Україні?

Російські посадовці обговорювали ймовірне застосування президентом РФ Володимиром Путіним ядерної зброї – уже після перших воєнних невдач в Україні, пише американський журнал Newsweek.

У Мінську поховали міністра закордонних справ Володимира Макея, якого вважали єдиним умовно прозахідним представником у білоруській владі. Причин раптової смерті досі не повідомили.

Міністри закордонних справ НАТО зустрічаються у Бухаресті. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія, найімовірніше, продовжить атакувати енергетичну інфраструктуру України.

Хвиля протестів у Китаї. На акціях проти масових локдаунів через «ковід» зафіксовані й антиурядові гасла. Влада Китаю намагається приховати і придушити демонстрації?

Про це та інше говоримо у в програмі «Свобода LIVE». Прямий ефір – о 18:00 на @Радіо Свобода:

Німеччина: систематичне знищення української енергосистеми є воєнним злочином

Російські ракетні удари по енергетичній інфраструктурі в Україні є «воєнним злочином», заявив міністр юстиції Німеччини Марко Бушман 29 листопада після переговорів зі своїми колегами з «Групи семи».

Агенція France-Presse цитує міністра, за словами якого «систематичне руйнування опалення та електропостачання» напередодні найхолодніших зимових місяців є «жахливим воєнним злочином».

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на тлі руйнування енергетичної інфраструктури в Україні виступив за збільшення підтримки Києву, закликавши міста та муніципалітети своєї країни вступати у партнерські відносини з українськими муніципалітетами. Про це він заявив 29 листопада у Берліні під час відвідин логістичного центру Німецького товариства Червоного Хреста у берлінському аеропорту перед відльотом до Північної Македонії.

Унаслідок масштабних російських ракетних обстрілів, які тривають від початку жовтня, українська енергетична інфраструктура зруйнована майже на 50%, заявив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Ракети проти світла. Наскільки сильно Росія може зруйнувати енергетику України

Росія атакує енергетику України. Від 10 жовтня – масовано та систематично, а 23 листопада ворожі влучання призвели до блекауту. І це не кінець. Як попередили у ГУР, новий масований удар агресор може завдати вже цього тижня. Радіо Донбас.Реалії розбирає атаки Росії на енергетику – ось відповіді на головні запитання.

Для вас аналізують: ​Віталій Портніков – політичний оглядач Радіо Свобода; ​Олександр Коваленко – військовий аналітик групи «Інформаційний спротив»; ​Максим Білявський – провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова.

Повністю читайте тут

«Бойові дії у Криму»: яку роль відграє півострів у завершенні війни

22 листопада жителі Криму та місцеві телеграм-канали повідомили про спрацювання російської ППО в Севастополі та Євпаторії. За заявою російського губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, нібито було збито п'ять українських безпілотників: два – на підльоті до Балаклавської ТЕС і три – «над акваторією». Незадовго до цього, наприкінці жовтня, внаслідок атаки морськими безпілотниками було завдано шкоди російським військовим кораблям, що базуються в Севастополі. У листопаді російські ЗМІ повідомили про напад на нафтовий термінал у порту Новоросійська. Поруч із цим нафтовим терміналом розташована велика база Чорноморського флоту Росії.

Як розгортаються події довкола кримських баз Чорноморського флоту Росії? Яку небезпеку він все ще становить для України? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії журналіст Сергій Мокрушин говорив з українським військовим експертом, керівником військових програм Центру глобалістики Стратегія XXI Павлом Лакійчуком та військовим експертом, полковником ЗСУ Владиславом Селезньовим.

Повністю читайте тут

Москва відреагувала на слова папи Франциска про жорстокість «чеченців, бурятів» у війні проти України

Посол Росії у Ватикані Олександр Авдєєв повідомив 29 листопада, що відвідав дипломатичну службу Святого престолу та заявив протест з приводу висловлювань папи Римського Франциска. Раніше понтифік заявив, що найбільш жорстокими в армії РФ є «ті, хто… не російської традиції, такі як чеченці, буряти і так далі».

«Я висловив обурення такими інсинуаціями та зазначив, що ніщо не може похитнути згуртованість та єдність багатонаціонального російського народу», – цитує Авдєєва державна агенція «РИА Новости».

Глава російського регіону Бурятія Олексій Циденов у відповідь на слова папи Франциска заявив, що російська армія «береже та захищає мирне населення».

«Чути оцінку від глави католицької церкви про жорстокість конкретних національностей – а саме бурятів та чеченців… щонайменше дивно. Історія знає багато прикладів знищення міст, країн та навіть народів тими, хто вважає себе представниками цивілізованих націй», – сказав Циденов.

Міністр російського регіону Чечня з питань національної політики, зовнішніх звʼязків, друку та інформації Ахмед Дудаєв заявив, що слова папи римського – це реакція на «ультимативну позицію (глави Чечні Рамзана) Кадирова та його команди» проти «всесвітнього ЛГБТ-лобі».

Україна отримала французьку систему залпового вогню LRU – Резніков

Франція надала Україні реактивну систему залпового вогню LRU, повідомив міністр оборони Олексій Резніков 29 листопада.

«Четвертий брат «довгорукої родини», LRU з Франції, прибув до України! Українська армія тепер ще більш спроможна зупиняти й нищити ворога», – прокоментував голова Міноборони.

Він назвав надання зброї «видимим результатом дружби» між президентами України та Франції Володимиром Зеленськом та Емманюелем Макроном.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 29 листопада на зустрічі голів МЗС у Бухаресті, що союзники повинні продовжувати надавати військову підтримку Україні, щоб створити умови для тривалого миру.

У жовтні президент Франції заявив, що його країна надасть Україні радари та системи ППО найближчими тижнями, в тому числі щоб допомогти протистояти атакам безпілотників, запущених Росією.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG