Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Зеленський зустрівся з експрем’єром Британії Джонсоном у Києві

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із колишнім прем’єр-міністром Великої Британії, членом британського парламенту Борісом Джонсоном, який перебуває з неоголошеним раніше візитом у Києві, повідомила пресслужба голови держави.

«Вітаю в Києві справжнього друга України», – написав голова держави в телеграмі. На оприлюдненому відео зустрічі Джонсон розповів, що перед цим побував у Бучі і Бородянці.

Як повідомила пресслужба президента, Зеленський відзначив активну публічну підтримку України з боку Джонсона.

«Я чув ваші заяви у Давосі, дуже дякую за них. Дякую за підтримку нашої країни», – сказав президент.

За повідомленням, під час зустрічі Володимир Зеленський і Боріс Джонсон обмінялися думками щодо «практичних кроків», які може здійснити британський політик для того, щоб допомогти Україні. Зокрема, обговорювалося питання підготовки «саміту миру», який планують провести з метою реалізації формули миру, оголошеної Зеленським минулого року.

Крім того, як повідомили у пресслужбі Зеленського, на прохання Джонсона він поінформував його про ситуацію на передовій.

«Росії не допоможе додаткова мобілізація, її армія не має мотивації… Однак нам потрібно більше зброї: танки, літаки, далекобійна ракетна зброя», – сказав голова держави.

Зеленський подякував Великій Британії за «потужну лідерську оборонну й економічну підтримку».

Раніше низка ЗМІ повідомила про те, що Джонсон укотре прибув в Україну.

Джонсон неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вперше він відвідав Київ у квітні. Джонсон був першим лідером країни G7, який відвідав Україну.

Голова ГУР розповів, чому вбитого СБУ Кірєєва залучали до переговорів України і Росії

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що вбитого Службою безпеки в березні співробітника ГУР Дениса Кірєєва залучали до переговорів із Росією, щоб «затягнути процес для того, щоб виграти час».

«Оскільки людина вже загинула, ми можемо про це казати: головне завдання, яке ми йому поставили – це затягнути процес для того, щоб виграти час. Оскільки пан Кірєєв особисто знав двох осіб з того переговорного процесу, які представляли російську сторону», – сказав Буданов в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він також висловив «суб’єктивну думку», що метою вбивства Кірєєва було не допустити, щоб ГУР втрутилося «в чужу гру».

«Я можу висловити абсолютно свою суб’єктивну думку. Ще раз хочу це підкреслити: у того, хто це навмисно зробив, було на меті не допустити того, щоб ми втрутилися в чужу гру і затягнули цей процес для того, щоб дозволити нашим ЗСУ, скажімо так, зробити певні дії по відсічі ворога. Якщо ви пам’ятаєте ті події, то тоді ситуація була близька до критичної… І була певна кількість людей, яка, скажімо так, не дуже хотіла, щоб Україна перемогла. Це моя особиста думка. Ще раз підкреслюю», – сказав очільник ГУР.

За словами Буданова, Денис Кірєєв – учасник українсько-російських переговорів у Білорусі – був штатним співробітником ГУР Міноборони України, якого працівники СБУ вбили в автівці Служби безпеки у Києві 5 березня, а тіло Кірєєва викинули на вулицю.

За словами очільника ГУР, він особисто знав Кірєєва з 2009 року, версію про те, що Кірєєв міг працювати на Росію, очільник ГУР відкидає категорично.

Радіо Свобода поговорило з Кирилом Будановим через три дні після того, як про Дениса Кірєєва написало видання The Wall Street Journal (WSJ). У публікації йшлося про те, що саме Кірєєв у деталях попередив українське керівництво про плани Путіна наступати на Київ 24 лютого.

Як зазначає WSJ, коли Кірєєв їхав на другу переговорну зустріч у Білорусь, по дорозі його вбили співробітники СБУ, вважаючи Кірєєва російським агентом. Пізніше радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що Кірєєва вбили через брак координації між ГУР і СБУ.

Кирило Буданов каже, що він «чудово знає людей, які стратили Кірєєва» і що з приводу цього вбивства він мав персональну розмову з тодішнім керівником СБУ Іваном Бакановим. За словами Буданова, це була їхня остання розмова.

У СБУ і Державному бюро розслідувань, яке розслідує справу про вбивство Кірєєва, ситуацію поки не коментували.

Польща критикує «неприйнятну» позицію Німеччини щодо танків Leopard

Прем’єр-міністр Польщі 22 січня розкритикував нездатність Німеччини поставити Україні танки Leopard, назвавши таку позицію «неприйнятною».

Берлін ще не ухвалив рішення щодо постачання Україні своїх танків чи дозволу іншим країнам, які мають Leopard, передати їх Києву.

«Ставлення Німеччини є неприйнятним. Минув майже рік від початку війни. Невинні люди гинуть щодня», – заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький агентству PAP.

20 січня близько 50 країн на засіданні Контактної групи з питань оборони України погодилися надати Києву військову техніку на мільярди доларів, включаючи бронетехніку і боєприпаси, необхідні для відсічі російських військ.

Перед ним тривала дискусія США та Німеччини в питанні постачання танків в Україну.

В ISW оцінили дії українських військових під Бахмутом

Українська оборона Бахмуту, ймовірно, є стратегічно правильною дією, незважаючи на її ціну для України, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).

«Хоча витрати, пов’язані з подальшою обороною Бахмута Україною, є значними і, ймовірно, включають витрати, пов’язані з потенційними українськими контрнаступальними операціями в інших місцях, Україна також заплатила б значну ціну за те, щоб дозволити російським військам легко взяти Бахмут», – йдеться в повідомленні.

Аналітики зауважили, що сам Бахмут не має оперативного чи стратегічного значення, але якби російські війська зайняли його відносно швидко й малою ціною, вони могли б сподіватися розширити операції таким чином, щоб змусити Україну поспішно будувати оборонні позиції на менш сприятливій місцевості.

В ISW додали, що раніше українські сили використовували подібну модель поступового виснаження, щоб змусити російські операції в певних районах завершитися після кількох місяців значних втрат особового складу й техніки в гонитві за незначними тактичними досягненнями.

«Російські війська місяцями намагалися пробити ефективну українську оборону в Сєвєродонецьку і Лисичанську на початку літа 2022 року й захопили Лисичанськ лише після контрольованого відходу українських військ з цього району. Проте захоплення Лисичанська й адміністративного кордону Луганської області швидко виявилося неважливим для російських військ, і кінцевим результатом української оборони цього району стало вимушене завершення російського наступу в Луганській області, що призвело до загальної стагнації російських наступальних операцій на Донбасі влітку і восени 2022 року», – йдеться в повідомленні.

Українська оборона Бахмута, ймовірно, сприятиме подібному результату – російські війська скеровують живу силу й техніку в цей район від травня 2022 року й досі не досягли жодних значущих успіхів в оперативному плані, які серйозно б загрожували українській обороні району, додають аналітики.

В ISW зауважили, що українські сили ефективно утримують російські війська, обладнання і загальну оперативну концентрацію на Бахмуті, таким чином перешкоджаючи можливості Росії продовжувати наступ на інших напрямках.

«Захід сприяв нездатності України скористатися цим утриманням російських сил у Бахмуті, повільно розгортаючи або притримуючи системи озброєння й постачання, необхідні для широкомасштабних контрнаступальних операцій», – заявили в ISW.

Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.

У січні пресслужба засновника «ПВК Вагнера» Пригожина заявила «про повне звільнення» Соледара – невеликого міста, розташованого за 20 кілометрів від Бахмута. Пізніше цю інформацію підтвердило міністерство оборони Росії. Генштаб ЗСУ втрату міста досі не підтвердив.

Закупівля харчів для військових: Міноборони заявило, що готує звернення в СБУ

Міністерство оборони України заявило, що готує матеріали в Службу безпеки для проведення розслідування щодо «поширення завідомо неправдивих відомостей, які завдають шкоду інтересам оборони в особливий період». Про це в Міноборони повідомили 22 січня, реагуючи на повідомлення в ЗМІ про закупівлю продуктів для українських військових за завищеною ціною.

«Пріоритетом Міністерства оборони України була і залишається організація якісного й безперебійного харчування військовослужбовців, в тому числі – у зоні ведення бойових дій. Для цього Міністерством у встановленому законом порядку здійснюється закупівля відповідних послуг. Відомості щодо змісту закупівель послуг харчування, які набули поширення в публічному просторі, розповсюджуються з ознаками навмисних маніпуляцій і вводять в оману», – йдеться в повідомленні.

«Міністр оборони Олексій Резніков вчора особисто звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони й розвідки Олександра Завітневича з проханням невідкладно провести засідання Комітету та заслухати вичерпну інформацію щодо порядку, обставин та результатів закупівлі послуги харчування військовослужбовців на 2023 рік за участі представників НАБУ та ДБР», – додали в МОУ.

У міністерстві зауважили, що сповідують «принцип нульової толерантності до корупції», і наголосили, що з приводу епізодів, «які набувають суспільного резонансу, незалежно від змісту та характеру подання інформації», проводиться службова перевірка.

«Стосовно процесу та результатів закупівель послуги харчування так само буде проведено внутрішню перевірку. У випадку виявлення порушень в діяльності посадових осіб Міноборони вони нестимуть відповідальність, згідно з законом», – йдеться в заяві.

Напередодні заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла повідомила, що комітет викликає на засідання керівництво Міністерства оборони у зв’язку зі скандалом із закупівлями продуктів для українських військових. За її словами, засідання має відбутися у закритому режимі найближчим часом.

Раніше видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва.

Журналісти написали про це, маючи копію угоди вартістю понад 13 мільярдів гривень. Документ схвалений Міністерством оборони 23 грудня 2022 року і передбачає послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях.

Видання порівняло ціни з угоди з цінами в мережі «Сільпо» в спальному районі Києва. Зокрема, яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку. Також більш як удвічі переоцінена картопля – 22 гривні за кілограм (порівняно з 8–9 гривнями в «Сільпо»). Куряче стегно для військових оцінене в 120 гривень за кілограм, магазинна ціна – 80 гривень.

Zn.ua вказує, що Міністерство оборони проігнорувало запит із пропозицією прокоментувати ці відомості.

Контракт на суму понад 13 мільярдів гривень оборонне відомство уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Актив компані». Ця фірма має статутний капітал у сумі тисяча гривень. У 2021 році податкова служба анулювала у «Актив компані» свідоцтво платника ПДВ через відсутність поставок і ненадання декларацій.

Грудневу угоду з «Актив компані» від імені міністерства підписав директор департаменту держзакупівель Міністерства оборони Богдан Хмельницький.

ОГП: кількість поранених через агресію Росії дітей зросла до 914

В Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії станом на 22 січня поранені щонайменше 914 дітей, повідомили в Офісі генпрокурора. Напередодні в прокуратурі повідомляли про 909 поранених дітей. Число загиблих дітей не змінилося – 459.

«20 січня через обстріл ворогом Херсону зазнав поранення 14-річний хлопчик. 20 січня в селі Нова Петрівка Херсонської області внаслідок детонації міни постраждав 15-річний хлопець. 21 січня внаслідок обстрілу окупантами Вовчанська Харківської області постраждала 7-річна дівчинка. 21 січня на дорозі біля села Любомирівка Миколаївської області підірвався на міні цивільний автомобіль. Родина, яка в ньому була разом із немовлям, зазнала поранення. 21 січня внаслідок обстрілу військами РФ села Студенок Сумської області поранений 17-річний хлопець», – уточнили в ОГП.

У прокуратурі наголосили, що ці цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих та звільнених територіях.

Через бомбардування та обстріли збройними силами РФ пошкоджено 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю, додали в ОГП.

Управління верховного комісара ООН із прав людини раніше повідомило, що станом на 15 січня змогло підтвердити загибель 7031 цивільної людини в Україні через війну Росії. Реальне число жертв може бути набагато більшим, відзначили в міжнародній організації.

У ВМС повідомили, скільки «Калібрів» Росія тримає в Чорному морі

Військово-морські сили Збройних сил України повідомили, що станом на 22 січня в Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 11 російських кораблів, серед яких чотири носіїв крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом у близько 32 ракети.

«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації, утримуючи на бойовому чергуванні два кораблі; в Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.

Напередодні у ВМС повідомляли про п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр» у Чорному морі із загальним залпом у 36 ракет.

У Генштабі вранці 22 січня вкотре наголосили, що загроза завдання ударів із використанням ракет наземного й повітряного базування і «дронів-камікадзе» зберігається по всій Україні.

Буданов: «знаю всіх людей, які стратили» співробітника ГУР Кірєєва

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що знає «всіх людей, які стратили» банкіра Дениса Кірєєва, який був штатним співробітником ГУР і учасником українсько-російських переговорів у Білорусі.

«Я чудово знаю всіх цих людей, які його стратили», – сказав Буданов.

Водночас він відмовився повідомляти про те, де ці люди зараз і чи працюють вони досі в СБУ.

«Знову ж таки йде слідство. Його проводить ДБР. Будь ласка, всі запитання до них. Я не маю права коментувати таку інформацію», – сказав голова ГУР.

За словами очільника ГУР, слідство, яке веде Державне бюро розслідувань, має відповісти на запитання, чому Кірєєва, який їхав на запрошення Служби безпеки в будівлю СБУ, «за 200 метрів, не доїжджаючи будівлі», перехоплюють співробітники СБУ, «відвозять трошки далі, ніж в цю будівлю, а труп викидають на вулицю».

Раніше видання The Wall Street Journal опублікувало статтю, в якій розповіло, що розвідка України дізналася про те, що президент Росії Володимир Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення, зокрема про намір наступати на Київ, від українського фінансиста і розвідника Дениса Кірєєва.

Кірєєв брав участь у російсько-українських переговорах наприкінці лютого і був убитий у Києві на початку березня за нез’ясованих обставин.

5 березня, в день другого раунду переговорів Кірєєв разом зі своєю охороною та агентами військової розвідки, які теж мали брати участь у поїздці до Білорусі, вирушив на київський вокзал. Він попередив охоронців, що їм не варто втручатися у разі його арешту, повідомило видання із посиланням на джерела.

За даними WSJ, у центрі Києва кілька автомобілів із агентами Служби безпеки України перехопили машину Кірєєва. Його охоронців роззброїли, а самого Кірєєва посадили у мікроавтобус та відвезли у невідомому напрямку. Приблизно через півтори години його знайшли мертвим.

Українські ЗМІ з посиланням на джерела писали, що його запідозрили у держзраді. Проте Головне розвідувальне управління (ГУР) Міноборони України повідомило, що Кірєєв був його співробітником і загинув під час виконання «спеціального завдання».

За повідомленням ГУР, Кірєєв був одним із трьох розвідників, загиблих під час виконання спеціальних завдань. Окрім нього, ГУР повідомило про загибель Олексія Долі й капітана Збройних сил, Героя України Валерія Чибінєєва.

Дениса Кірєєва поховали як героя. Президент України Володимир Зеленський підписав документи про нагородження його посмертною медаллю за «винятковий внесок у захист державного суверенітету та державної безпеки».

Радіо Свобода звернулося за коментарем і до ДБР, і до СБУ, відповіді наразі не надходило.

Радник офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що українського банкіра Дениса Кірєєва вбили через те, що в перші дні війни силовим відомствам України бракувало координації.

Український погляд на російську літературу. Дерусифікація набирає обертів

Нинішня збройна агресія Росії проти України є продовженням, а найімовірніше, завершенням попередньої тривалої війни імперії з українською мовою й культурою, що мала на меті асимілювати українців, перетворити їх на «один народ» з росіянами, зазначає професор Лариса Масенко.

«Провал імперських зусиль на мовно-культурному фронті й спричинена цим люта ненависть кремлівського диктатора спонукала його до розв’язання кривавої геноцидної війни на знищення українського народу», – пише вона. Текст статті тут

Голова Держдуми Росії пригрозив країнам Заходу «знищенням»

Голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін вранці 22 січня пригрозив країнам Заходу «глобальною катастрофою» і «знищенням» внаслідок можливого застосування Росією, як випливає з контексту його допису в телеграмі, зброї масового ураження.

Загрози пролунали у зв’язку зі збільшенням обсягів постачання західної зброї Україні.

В останні кілька днів Володін став третім високопосадовцем – після заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва і посла Росії в США Анатолія Антонова – який майже прямим текстом погрожує США та країнам Європи ядерними ударами у зв’язку з їхньою підтримкою України.

«Якщо Вашингтон і країни НАТО поставлять озброєння, яке буде використано для завдання ударів по мирних містах і спроб захоплення наших територій, як вони погрожують, – це призведе до заходів у відповідь із використанням потужнішої зброї... Своїми рішеннями Вашингтон і Брюссель ведуть світ до страшної війни: до зовсім інших бойових дій, ніж сьогодні», – написав Володін у телеграм-каналі.

Далі він заявляє про «технологічну перевагу російської зброї» і пише: «Аргументи, що ядерні держави раніше не використовували зброю масового ураження в локальних конфліктах, неспроможні. Тому що ці держави не стикалися з ситуацією, коли існувала загроза безпеці їхніх громадян і територіальній цілісності держави».

Таким чином голова Держдуми повторив аргументацію, до якої раніше вдалися Медведєв і Антонов. Вони апелювали до того, що можливий наступ української армії нібито поставить під загрозу територіальну цілісність та існування Росії. Така загроза, у свою чергу, у російській ядерній доктрині є одним із приводів для застосування ядерної зброї.

Російські керівники й раніше виступали з погрозами на адресу Заходу, говорячи про можливий «Армагеддон» і «Апокаліпсис», проте вперше вони настільки відверто пов’язують можливе застосування зброї масового ураження із постачанням озброєнь Україні.

Російський президент Володимир Путін нещодавно, розмірковуючи про російську ядерну доктрину, відмовився повністю виключити можливість завдання превентивного удару. «Якщо Росія не застосує ядерну зброю першою, значить, і другою теж не застосує», – говорив Путін, маючи на увазі, що превентивний удар був би ефективнішим за відповідь.

США та їхні союзники попереджали Росію – як публічно, так і неофіційно – про неприпустимість використання проти України ядерної зброї. З останніх заяв російських представників, однак, випливає, що у Москві розглядають можливість його застосування не лише проти України, а й проти самих країн Заходу.

Російські чиновники розмірковують про загрозу територіальній цілісності Росії, оскільки, відповідно до позиції Кремля, вважають російськими окуповані території чотирьох областей України і Криму.

При цьому МЗС Росії продовжує використовувати у своїх заявах формулу про те, що ядерна війна не повинна бути розв’язана.

Постачання якого саме озброєння Україні може стати приводом для ескалації з боку Москви, Володін не пише. Раніше США та їхні союзники домовилися про постачання Україні бронетехніки, а також артилерії, боєприпасів та інших озброєнь. При цьому, як і раніше, не йдеться про бойову авіацію, далекобійні ракети або основні бойові танки (про постачання 14 танків оголосила тільки Велика Британія).

Реакції Заходу на останні заяви РФ поки що не було.

«Денис Кірєєв – співробітник ГУР, якого вбили в автівці СБУ, а тіло викинули на вулицю». Інтерв'ю з Кирилом Будановим

Денис Кірєєв – учасник українсько-російських переговорів у Білорусі – був штатним співробітником ГУР Міноборони України, якого працівники СБУ вбили в автівці СБУ у Києві 5 березня, а тіло Кірєєва викинули на вулицю, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода очільник ГУР Кирило Будинов. За його словами, він, особисто, знав Кірєєва з 2009 року і версію про те, що Кірєєв міг працювати на Росію, очільник ГУР відкидає категорично.

Радіо Свобода поговорило з Кирилом Будановим через три дні після того, як про Дениса Кірєєва написало видання The Wall Street Journal (WSJ). Текст інтерв’ю читайте за лінком

«Путін зрозумів, Україна не зникне». Навіщо Кремлю потрібний Медведчук?

Повернення тепер уже колишнього українського депутата та громадянина Віктора Медведчука до публічного простору навряд чи можна вважати несподіванкою. Те, що Володимир Путін погодився на обмін Медведчука, було хорошим доказом того, що президент Росії має серйозні політичні плани на колишнього лідера ОПЗЖ. А на кого, власне, ще сподіватись Путіну?

Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком.

Генштаб: Росія втратила 600 своїх військових за добу

Росія за останню добу втратила у війні проти України 600 своїх військових, заявив Генеральний штаб ЗСУ 22 січня.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення втрати Росії склали близько 120 760 осіб, йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, Росія також зазнала втрат у техніці:

танки ‒ 3145 (п’ять – за останню добу)
бойові броньовані машини ‒ 6268 (+12)
артилерійські системи – 2144 (+9)
РСЗВ – 445 (+2)
засоби ППО ‒ 220
літаки – 287
гелікоптери – 277
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1892 (+1)
крилаті ракети ‒ 749
кораблі /катери ‒ 17
автомобільна техніка й автоцистерни – 4932 (+14)
спеціальна техніка ‒ 193.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.

ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.

Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.

«Сильна, бо єдина». Зеленський привітав українців із Днем Соборності

Президент Володимир Зеленський привітав українців із Днем Соборності, висловивши впевненість у перемозі України у війні з Росією.

«Сьогодні ми відзначаємо День Соборності України. Ця історична подія передала наступним поколінням українців дві мудрості. Якщо не припиняти боротьбу, рано чи пізно єдину й незалежну державу буде відновлено. Якщо не досягти справжньої єдності, незалежність буде втрачено. Ми завжди знали про першу мудрість. А 24 лютого довели, що засвоїли другу. Це стало новим відродженням нашої соборності України. І це не лише об’єднання двох берегів. Це єдність мільйонів людей. Це єдність усіх наших земель. Усіх наших регіонів. Де всі – один за одного. Кожен регіон захищає кожен регіон», – заявив Зеленський.

«Все це ми захищаємо. Разом. І переможемо. Разом. І звуки перемоги почує вся Україна. Мої любі Закарпаття, Волинь, Поділля, Таврія, Сіверщина, Полісся, Наддніпрянщина, Галичина, Придніпров’я, Слобожанщина, Приазов’я, Буковина, Донбас і, звісно, Крим.. Моя Україна. Наша Україна. Єдина, бо сильна. Сильна, бо єдина», – додав він.

Як свідчать результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва, проведеного з нагоди Дня Соборності, кількість українців, які позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу, зросла порівняно з 2020 роком.

За даними соціологів, до цієї події позитивно ставляться 73% респондентів, 12% оцінюють її негативно, 15% – не визначилися.

«Ще у 2020 році «тужили» за СРСР близько 32%, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%. У Південному та Східному регіонах негативна оцінка розпаду СРСР переважала… Серед молодших респондентів на Півдні та Сході було дещо більше позитивних оцінок розпаду СРСР, а також багато тих, хто не мав однозначної думки. Серед старшого ж покоління у Південному та Східному регіонах туга за СРСР була невимовною», – порівнює Фонд.

Також 73% опитаних схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму – незгодні з цією політикою 14%. У квітні 2020-го думки щодо неї розділилися порівну: третина українців підтримувала засудження СРСР, третина була проти, решта не давала однозначної відповіді.

«Трохи більше половини українців відзначають, що напад Росії на України став для них стимулом переосмислити радянське минуле. Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення», – коментують автори дослідження.

Як додають у Фонді, абсолютна більшість респондентів відзначили, що питання історичної пам’яті та відповідної державної політики є важливими для них особисто.

Крім того, дослідження торкнулося ставлення до подій Революції гідності 2013-2014 року. За даними Фонду, в серпні 2020 року 31% респондентів поділяли тезу російської пропаганди про те, що події на Майдані були «державним переворотом», на півдні та сході України така думка домінувала.

Натомість наразі таку оцінку поділяє лише 12% учасників опитування. Попри те, що на півдні та сході України оцінка Революції гідності як «справедливого повстання проти авторитарної влади» має нижчу підтримку, ніж у центрі та на заході, вона все ще переважає над тезою про «державний переворот».

Буданов каже, що мав розмову з Бакановим після вбивства Кірєєва працівниками СБУ

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляє, що мав розмову з тодішнім керівником Служби безпеки Іваном Бакановим після того, як в автомобілі СБУ в Києві 5 березня вбили учасника українсько-російських переговорів у Білорусі, штатного співробітника ГУР Дениса Кірєєва. Про це Буданов розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Авжеж мав. Це була моя остання з ним розмова», – сказав Буданов. За його словами, Баканов «не зміг нічого толком пояснити».

Як заявив очільник ГУР, він особисто знав Кірєєва з 2009 року і версію про те, що Кірєєв міг працювати на Росію, відкидає категорично.

«Я, як керівник спецслужби, впевнений, що людина, яка була нашим співробітником, не була шпигуном. Це, по-перше. По-друге, я пана Кірєєва особисто знаю з 2009 року… Далі. Він досить багато років співпрацював з усіма колишніми керівниками нашої структури… І вагомим, на мій погляд, моїм аргументом буде те, що він проходив усі перевірки тут, в тому числі і на детекторі брехні. Це теж задокументовано, записано і все лежить тут в архівах», – сказав Буданов.