У Росії незаконно мобілізували понад 9 тисяч людей – генпрокурор РФ
У результаті розгляду скарг на незаконну мобілізацію прокуратура РФ винесла ухвали про повернення додому понад дев’яти тисяч незаконно мобілізованих росіян, заявив генпрокурор Росії Ігор Краснов під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.
Серед повернутих є, зокрема, й ті, хто не мав був бути мобілізований за станом здоров’я, уточнив Краснов.
«Мобілізація давно не проводилася – виявила масу суттєвих проблем, що стало для багатьох уроком, змусила переглянути підходи до організації військового обліку, формування відповідних баз даних військовослужбовців», – сказав генпрокурор РФ.
Раніше мобілізовані росіяни та їхні родичі скаржилися, що військкомати беруть усіх без винятку – тих, хто ніколи не служив в армії, осіб після операцій, інсультів, інфарктів, інсулінозалежних діабетиків і навіть людей, яким складно пересуваються після травм. Причина – абсолютна відсутність медкомісій.
У грудні минулого року Путін стверджував, що з мобілізованих 300 тисяч росіян в Україні перебувають 150 тисяч людей, із них 77 тисяч беруть участь у бойових діях.
Президент РФ оголосив про «часткову» мобілізацію в Росії 21 вересня минулого року. У той же день міністр оборони Росії Сергій Шойгу сказав, що в армію буде призвано 300 тисяч осіб, в основному резервісти.
Російські диверсанти активізувалися на Дніпрі. У ЗСУ повідомляють про знищення 5 їхніх човнів
У Генеральному штабі ЗСУ заявляють, що за минулу добу українські військові знищили щонайменше п’ять легкомоторних човнів з російськими диверсійно-розвідувальними групами біля островів у гирлі Дніпра.
«Ворог активізував діяльність своїх диверсійно-розвідувальних груп у районі островів у гирлі Дніпра. За останню добу Сили оборони України знищили як мінімум п’ять легкомоторних човнів із такими групами противника», – йдеться у повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Служив у ЗСУ, а здавав інформацію ФСБ: прокурори оголосили підозру військовому та його спільнику
В Офісі генпрокурора повідомили про оголошення підозри за статтею про державну зраду двом чоловікам, один із яких вступив у ЗСУ, але разом зі спільником передавав таємну інформацію російським спецслужбам.
«За даними слідства, мешканець Харківщини, який з початку війни проживав на Сумщині, у листопаді 2022 року мобілізувався. Підтримуючи проросійські ідеї, він вступив у змову зі співробітником ФСБ РФ. Проходячи службу в роті забезпечення на посаді водія, чоловік систематично відвідував місця дислокації українських військових. За допомогою месенджера пересилав йому гугл-координати місць розташування військовослужбовців ЗСУ та складів з боєприпасами. Пізніше його передислокували на Схід, територію Донецької області. Щоб уникнути викриття, зібрані дані агент пересилав своєму товаришу, який передавав їх куратору з ФСБ», – розповіли в ОГП.
Обстріл військами РФ Бахмуту: двоє людей, зокрема дитина, загинули – ОВА
Внаслідок обстрілів Бахмуту на Донеччині російськими військами 31 січня у місті загинули дві людини, зокрема дитина, ще четверо – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«На суцільні руїну перетворили російські окупанти колись затишне місто Бахмут. Вже кілька місяців поспіль окупанти методично й цілеспрямовано гатять по Бахмуту, вбивають його жителів. Сьогоднішній день, на жаль, не виняток: дві людини загинули внаслідок чергового артобстрілу, який стався кілька годин тому. Один із загиблих – неповнолітній хлопець. Крім того, наразі відомо ще про чотирьох поранених цивільних. Пошкоджень зазнала аптека», – написав Кириленко у телеграмі.
У Міністерстві оборони України повідомили про доручення внести зміни до договорів щодо харчування військових щодо обмеження їх строку дії до 100 днів та перегляду цін каталогу.
«Міністерство оборони України здійснило додаткову перевірку цінових пропозицій щодо окремих позицій каталогу, після чого призупинило процес реєстрації угод в Держказначействі, про що проінформувало Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики під час їх засідань. На даний момент, надано доручення щодо внесення змін до договорів з постачальниками послуги з харчування щодо обмеження їх строку дії до 100 днів та перегляду цін каталогу з врахуванням сезонного фактору, що дозволить наблизити цінові показники до діючих середньоринкових цін», – йдеться у відповіді Міноборони на запит Радіо Свобода.
21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема у розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку. Після цього з’явилися заклики до відставки міністра оборони Олексія Резнікова.
Читайте також: Залужний відреагував на звинувачення на адресу Резнікова через закупівлі харчів за завищеною ціною
25 січня Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.
Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування». Міноборони наполягає, що звинувачення «є необґрунтованими та безпідставними», а також вважає, що відставка Шаповалова «дозволить зберегти довіру суспільства та міжнародних партнерів та забезпечити об’єктивність під час додаткових уточнень та можливих розслідувань».
Кулеба: ЗСУ отримають до 140 танків у першій хвилі внесків
Збройні сили України у першій хвилі внесків від партнерів отримають від 120 до 140 одиниць сучасних західних танків, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на брифінгу 31 січня.
«Це – Leopard 2, Challenger 2, M1 Abrams. І дуже розраховуємо на Leclerc», – сказав він.
Міністр зазначив, що це немала кількість техніки, але Україна продовжує роботу як над розширенням складу танкової коаліції, так і над збільшенням внесків від уже заявлених учасників.
За словами Кулеби, танкова коаліція зараз налічує 12 учасників, але багато з них ще мають ухвалити формальні рішення щодо кількості танків, відповідно до їхніх внутрішніх процедур.
Британія каже, що надсилати Україні винищувачі недоцільно
Британія не вважає доцільним відправляти свої винищувачі в Україну, заявив речник прем’єр-міністра Ріші Сунака 31 січня після того, як Київ заявив, що наполягатиме на таких західних літаках.
«Винищувачі Великобританії надзвичайно складні, і потрібні місяці, щоб навчитися літати. Зважаючи на це, ми вважаємо, що відправляти ці літаки в Україну непрактично», – сказав журналістам прессекретар, якого цитує агенція Reuters.
«Ми продовжимо обговорювати з нашими союзниками правильний, як ми вважаємо, підхід», – додав він.
Читайте також: «Червоні лінії треба перетнути» – президент Литви закликав надати Україні винищувачі
Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії. Серед наступних потреб ЗСУ називають військові літаки та ракети більшої дальності, ніж наявні нині на озброєнні GMLRS, які можуть вражати обʼєкти противника на відстані до 70 кілометрів.
Франція не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунула кілька умов для цього. Серед них – щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості. Польща також допускає надання Києву винищувачів F-16.
Росія заявляє про захоплення села Благодатне поблизу Бахмута. Київ це не підтверджує
У Міноборони РФ заявляють, що російські сили захопили Благодатне на Донеччині.
У російській ПВК «Вагнера» днями також заявили, що її підрозділи взяли під контроль Благодатне.
Українська сторона наразі цю заяву Москви не коментує.
Востаннє про російський обстріл Благодатного на Бахмутському напрямку у своєму зведенні Генштаб ЗСУ повідомляв ввечері 27 січня.
Читайте також – Череватий про Бахмут: війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ
Село Благодатне розташоване на північ від Бахмута, який залишається головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
У січні пресслужба засновника «ПВК Вагнера» Пригожина заявила «про повне звільнення» Соледара – невеликого міста, розташованого за 20 кілометрів від Бахмута. Пізніше цю інформацію підтвердили в Генштабі ЗСУ.
В усіх областях України втретє за день оголосили повітряну тривогу
В Україні 31 січня близько 14:30 втретє за день оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах.
Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Раніше сьогодні повітряну тривогу в усіх областях оголошували вже двічі: близько 11:20 і близько 12:50, але невдовзі її скасовували. Даних про обстріли не надходило.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Міноборони: додаткові виплати для військових, які перебувають на передовій, не змінюються
У Міністерстві оборони України заявляють, що розмір додаткової грошової винагороди військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях, не змінюється.
«Рішення змінити підхід до нарахування додаткової грошової винагороди стосуватиметься тилових підрозділів та військовослужбовців, які перебувають поза зоною бойових дій, та ухвалено задля дотримання принципів справедливості щодо стимулювання воїнів сил безпеки і оборони України. Тепер виплати напряму залежатимуть від районів перебування військовослужбовців, складності і специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують», – йдеться у заяві відомства.
У Міноборони наголошують, що бойові виплати у 100 тисяч гривень на місяць будуть збережені українським бійцям, які воюють на передовій. Те ж стосується сімей полонених та зниклих безвісти – виплати винагороди у розмірі 100 тисяч гривень для них зберігаються.
З 1 лютого змінюється порядок виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Сил оборони України та співробітникам системи МВС. Йдеться про застосування нового підходу до виплати 30 тис. та 100 тис. гривень. Анонсовані зміни торкнуться винятково військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій у різних регіонах України, строковиків і курсантів ВВНЗ, офіцерів управлінь і штабів, а також деяких інших категорій, додають у міністерстві.
Напередодні ЗМІ повідомили, що Кабмін обмежив перелік осіб, які на час війни отримують доплату в розмірі 30 тисяч грн та 100 тисяч грн. Крім того, уряд прибрав з числа отримувачів військових прокурорів та співробітників Служби судової охорони.
Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»
Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.
«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.
Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».
«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, шо в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.
Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».
Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.
Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.
Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».
Правозахисиники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.
Українська влада на доповідь наразі не реагувала.
При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.
23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».
Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.
Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.
Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.
Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.
У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.
«Червоні лінії треба перетнути» – президент Литви закликав надати Україні винищувачі
Президент Литви Ґітанас Науседа висловився за надання Україні винищувачів і далекобійних ракет – про це він сказав в інтерв’ю виданню LRT.
Говорячи про так звані «червоні лінії» в підтримці України, Науседа висловив думку, що ці обмеження в першу чергу запроваджують не західні партнери, а Росія, яка намагається змусити Захід їх дотримуватися. При цьому багато з цих червоних ліній вже перетнуті – наприклад, надання Україні статусу кандидата в Євросоюз або постачання зброї Німеччиною.
Він висловив сподівання, що й небажання надавати Україні винишувачі та далекобійні ракети теж вдасться подолати.
«Тому що винищувачі та ракети великої дальності є важливою військовою допомогою, і на цьому вирішальному етапі війни, де незабаром відбудеться переломний момент, життєво важливо, щоб ми діяли без зволікань… Тож, відповідаючи на ваше запитання, ці червоні лінії потрібно перетнути», – сказав президент Литви.
Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії. Серед наступних потреб ЗСУ називають військові літаки та ракети більшої дальності, ніж наявні нині на озброєнні GMLRS, які можуть вражати обʼєкти противника на відстані до 70 кілометрів.
Череватий про Бахмут: війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ
Російські війська не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ, все необхідне доставляється українським військам у Бахмуті, повідомив речник Східного угруповання Збройних сил Сергій Череватий.
«Бахмут продовжує бути одним із головних напрямків удару противника – там вони 197 разів завдавали ударів ствольно-реактивною артилерією по наших позиціях, сталося 42 бойові зіткнення. Ворог потужно втратив за цю добу в особовому складі: 277 ворогів убито, 258 дістали поранень різного ступеню. Бойові дії відбувалися в районі Спірного, Красної Гори, Парасковіївки, Бахмута, Кліщіївки», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення українських захисників у Бахмуті.
«Поки що це їм не вдається. Робиться все, щоб вони якраз не змогли перекрити рух нашим підрозділам. До Бахмута доставляються всі необхідні боєприпаси, спорядження, їжа, амуніція», – сказав Череватий, відповідаючи на запитання, чи вдалося військам РФ перекрити трасу.
Днями російська сторона заявила, що її сили частково контролюють трасу Часів Яр – Бахмут, якою здійснюється постачання українських військ.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
У січні пресслужба засновника «ПВК Вагнера» Пригожина заявила «про повне звільнення» Соледара – невеликого міста, розташованого за 20 кілометрів від Бахмута. Пізніше цю інформацію підтвердили в Генштабі ЗСУ.
Прокурори встановили особу російського військового, який вбив і розчленував фермера на Харківщині
Правоохоронці заочно повідомили про підозру військовому російської армії у вбивстві місцевого жителя в Харківській області, заявляє Офіс генерального прокурора 31 січня.
За даними слідства, в липні минулого року військовослужбовець 7 окремого мотострілецького полку, уродженець Курської області Росії, разом з іншими російськими військовими приїхав до фермерського господарства у селі Безмятежне Куп’янського району, який на той час був окупованим.
«Власником ферми був чоловік з активною проукраїнською позицією родом із Закарпатської області. Односельці називали його «Вуйком». Військовий вийшов з автівки та сказав фермеру підійти до нього під приводом допомоги у ремонті автівки. Коли той підійшов, військовослужбовець вистрелив йому в голову. Чоловік впав на землю і помер на місці. Після цього російський військовий розчленував тіло вбитого, частину поклав в авто, на якому приїхали окупанти, та підпалив», – йдеться в повідомленні.
Після цього, додають у прокуратурі, підозрюваний забрав залишки тіла вбитого і «викидав їх по дорозі до села Вишневе Куп’янського району».
Російському військовому повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Правоохоронці встановлюють особи інших причетних, досудове розслідування веде Служба безпеки України.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області. Тоді ж було, поміж інших, звільнено і Куп’янськ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В Офісі президента вказують на «прямі ознаки суттєвої ескалації» з боку Росії
В Офісі президента України вказують на «прямі ознаки суттєвої ескалації» з боку Росії.
«Систематичні обстріли прифронтових міст, концентрація техніки та снарядів, перекидання військ на різні напрямки, додаткова примусова мобілізація в РФ точно не вказують на готовність Росії до миру. Це прямі ознаки суттєвої ескалації… Тому зброя, зброя і ще раз зброя для України», – написав радник Офісу президента Михайло Подоляк у твіттері.
30 січня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ також заявив, що немає жодних ознак того, що Росія готується до миру, навпаки – вона готується до подальшої війни, мобілізуючи більше солдатів, купуючи нову зброю та нарощуючи власне виробництво.
Напередодні видання Bloomberg повідомило, що Росія готує новий наступ. За словами джерел видання, близьких до Кремля, новий наступ може розпочатися вже в лютому-березні – до того, як Київ отримає танки зі США та Європи.
У розвідці розповіли, яким може бути новий наступ Росії – ситуація на сході України залишатиметься найгарячішою, повідомив представник пресслужби Головного розвідувального управління Міноборони Андрій Юсов.
На початку січня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що є ознаки того, що Росія готує загострення в лютому.
Російський суд оштрафував Twitch на 57 тисяч доларів за контент про Україну
31 січня російський суд оштрафував стримінговий сервіс Twitch на 4 мільйони рублів (57 тисяч доларів) за те, що він не видалив «фейки» про війну Росії в Україні, повідомило російське інформаційне агентство «Інтерфакс».
Twitch, який належить Amazon, наразі не відповів на запит про коментарі.
Москва вже давно заперечує проти розповсюдження іноземними платформами контенту, який порушує її обмеження, а російські суди регулярно застосовують штрафні санкції.
НАТО і Японія обіцяють посилити зв’язки на тлі «складного безпекового середовища» – Reuters
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда пообіцяли у вівторок зміцнювати зв’язки, повідомляє агенція Reuters 31 січня.
Ці коментарі прозвучали в заяві, оприлюдненій під час поїздки Столтенберґа до Японії після візиту до Південної Кореї, під час якої він закликав Сеул збільшити військову підтримку України та озвучив аналогічні попередження щодо зростання напруженості у відносинах з Китаєм.
«Світ перебуває на історичному переломі в найсуворішому та найскладнішому безпековому середовищі з моменту закінчення Другої світової війни», – йдеться у заяві двох лідерів.
Сторони також озвучили занепокоєння щодо ядерних загроз Росії, спільних військових навчань Росії та Китаю поблизу Японії та розробки Північною Кореєю ядерної зброї.
Столтенберґ сказав журналістам, що перемога Росії в Україні підбадьорить Китай у той час, коли він нарощує свою армію, зокрема, погрожуючи Тайваню. Генеральний секретар назвав російську агресію «не просто війною, а викликом світовому порядку».
«Пекін уважно спостерігає і отримує уроки, які можуть вплинути на його майбутні рішення. Те, що відбувається в Європі сьогодні, може статися в Східній Азії завтра», – застеріг він.
Хоча Організація Північноатлантичного договору об’єднує 30 країн Європи та Північної Америки, Столтенберґ заявив, що її члени страждають від глобальних загроз.
Кішіда та президент Південної Кореї Юн Сук Йоль стали першими лідерами своїх країн, які взяли участь у саміті НАТО минулого року, приєднавшись як спостерігачі.
Зустріч відбувається в той час, коли Японія готується прийняти щорічний саміт «Групи семи» в травні. Очікується, що вторгнення Росії в Україну стане основною темою обговорення.
Російські банки в окупованому Криму: «бренди» для бюджетних грошей на війну
У березні минулого року Володимир Путін анонсував «вхід» до Криму для «Промсвязьбанку» та закликав великі російські компанії та банки «заходити» до Криму, оскільки, на його думку, санкції, запроваджені міжнародною спільнотою через «спеціальну військову операцію в Україні» (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення та агресію, що триває з лютого 2022 року), «відкрили нові можливості». У Кремлі пояснили заклик необхідністю «кредитувати сільське господарство, будівництво, туризм та інші ключові для півострова галузі, розвивати роздрібну мережу».
У Росії суд вперше кваліфікував підпал військкомату як теракт
Вперше в Росії суд виніс вирок за статтею про теракт за підпал військкомату. Як повідомляє російське державне агентство новин ТАСС, обвинуваченого з Ханти-Мансійського округу було засуджено до 12 років колонії.
ТАСС не називає ім’я засудженого. Очевидно, йдеться про Владислава Борисенка, пише російська служба Радіо Свобода. Вирок ухвалив Центральний окружний військовий суд у Єкатеринбурзі, про це йдеться у картотеці справи.
Борисенко – житель Нижньовартівська. Його звинувачували у тому, що спільно з Василем Гаврилишеном він у травні минулого року спробував підпалити військкомат у цьому місті. Одна пляшка з горючою сумішшю згасла, від другої спалахнула дерев’яна обшивка передпокою військкомату. Вогонь швидко загасили поліцейські, які приїхали на виклик, про постраждалих не повідомляли.
Спочатку обох чоловіків звинувачували в умисному знищенні чи пошкодженні майна та хуліганстві, проте потім справу перекваліфікували на теракт і передали її розгляд до військового суду. За статтею про теракт обвинуваченим може загрожувати до 20 років позбавлення волі. При цьому Борисенка і Гаврилишена судять окремо.
У суді, як стверджується, обвинувачені заявили, що підпалили військкомат заради заробітку – неназвані особи в телеграмі нібито обіцяли їм більше ніж мільйон рублів – і не погоджуються з тим, що це був теракт. Адвокат Борисенка Сергій Чернишков, як пише «Коммерсант», заявив, що його підзахисний насправді нібито підтримує війну Росії проти України.
Після російського повномасштабного вторгнення в Україну в Росії були здійснені спроби підпалу десятків військкоматів та інших державних установ – як правило, пожежі швидко гасять. Декілька людей було засуджено за статтями про хуліганство або псування майна, проте з осені слідчі органи перекваліфіковують подібні справи на значно важчу статтю про теракт.
Споживання електроенергії зростає через похолодання – «Укренерго»
Аварійних відключень станом на ранок 31 січня не було, повідомляє компанія «Укренерго».
Водночас оператор зазначає, що споживання електроенергії зростає через похолодання.
«Враховуючи тенденцію до зростання споживання, є небезпека перевищення лімітів в регіонах та застосування обмежень», – йдеться в повідомленні.
Компанія передала обленерго обмеження на споживання електроенергії по областях. Як нагадують в «Укренерго», внаслідок 13 ракетних і 15 дронових атак, а також окупації низки потужностей українська енергосистема наразі не може повністю покрити споживання.
Напередодні «Укренерго» повідомила про виведення кількох енергоблоків електростанцій у ремонт.