Мінфін США каже, що немає ознак зловживання американськими коштами в Україні – Reuters
Міністерство фінансів США заявило, що немає жодних ознак зловживання коштами США в Україні, але продовжуватиме тісно співпрацювати з українською владою, щоб забезпечити належні гарантії для запобігання корупції.
«У нас немає жодних ознак того, що кошти США були використані не за призначенням в Україні», – заявила представниця Міністерства фінансів Меган Аппер у відповідь на запит Reuters. – «Ми вітаємо поточні зусилля української влади щодо співпраці з нами, щоб забезпечити належні гарантії, щоб допомога США доходила до тих, кому вона призначена».
За її словами, Міністерство фінансів продовжуватиме тісно співпрацювати зі Світовим банком у відстеженні виплат США, «щоб підтвердити, що вони використовуються за призначенням».
Це перший коментар Міністерства фінансів з цього питання після того, як минулого тижня український уряд звільнив низку високопосадовців після звинувачень у корупції на тлі повномасштабної російської агресії.
Читайте також: Індекс сприйняття корупції: Україна набрала на 1 бал вище, ніж торік – Transparency International
У грудні минулого року Київ повідомив про отримання гранту в розмірі 2 мільярди доларів. Це вже другий транш з гранту загальним розміром 4,5 млрд дол. США – кошти надані Сполученими Штатами через Цільовий фонд Світового банку, у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».
Як повідомили в Мінфіні України, ці кошти спрямують на забезпечення пенсій та зарплат працівникам цивільного захисту, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.
Міністерство фінансів США 22 листопада повідомило, що Вашингтон виділить Україні додатково 4,5 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки. Згодом міністр фінансів підписав угоду з регіональним директором Світового банку в Східній Європі Арупом Банерджі про надання Україні гранту від США на 4,5 мільярда доларів.
- Українська влада вказує на «прямі ознаки суттєвої ескалації» з боку Росії
Секретар РНБО Олексій Данілов очікує, що Кремль може розпочати новий масштабний наступ до 24 лютого цього року.
За словами близьких до Кремля джерел видання Bloomberg, новий наступ може розпочатися вже в лютому-березні – до того, як Київ отримає танки зі США та Європи.
Чи встигнуть прибути танки, які Україні пообіцяли партнери до того, як Росія розпочне черговий масований наступ?
Расмуссен про війну в Україні – Росія готує новий наступ
Росія готує новий наступ, який може відбутися «раніше, ніж ми очікуємо». Про це в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода заявив колишній генеральний секретар НАТО, а нині очільник Міжнародної робочої групи щодо безпекових гарантій для України Андерс Фог Расмуссен.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, наскільки вирішальний зараз фактор часу щодо доставки в Україну танків, ексгенсек зазначив, що справа – термінова, і закликав країни, що ухвалили відповідне рішення, прискорити поставки.
«Я б закликав країни прискорити процес ухвалення рішень і доставити танки якнайшвидше. (…) У нас є два завдання: по-перше, допомогти Україні закрити небо, аби можна було уникнути нападів на цивільну інфраструктуру та цивільні цілі. А, по-друге, ми повинні допомогти їм повернути втрачені землі. І в цьому плані танки мають вирішальне значення», – підсумував Расмуссен.
США розширили список санкцій, пов’язаних із іранськими дронами
США додали сім іранських структур у свій список санкцій, пов’язаний із виробництвом дронів, які Росія використовує при атаках в Україні. Це випливає із поширеного у вівторок повідомлення американського міністерства торгівлі.
Серед іранських організацій, що потрапили в американський «чорний» список, зазначені структура, пов’язана з розробкою та виробництвом авіаційних двигунів, військово-космічні сили «Корпусу вартових ісламської революції», компанія MADO, яка спеціалізується на виробництві компонентів для безпілотників, компанія Paravar, що залучалася для створення дронів-камікадзе «Шахед» і підприємство Shahed Aviation Industries.
У повідомленні міністерства торгівлі США вказано, що вироблені в Ірані безпілотники передаються до Росії для використання в Україні, що суперечить інтересам національної безпеки та зовнішньої політики США.
Київ звинувачує Москву у використанні іранських безпілотників під час атаки на цивільні об’єкти. Росія звинувачення у використанні іранської зброї відкидає.
Генштаб Збройних сил України озвучив ситуацію на фронті станом на вечір 31 грудня.
«Противник продовжує вести наступальні дії на Лиманському та Бахмутському напрямках, зазнаючи великі втрати. Веде безуспішні наступальні дії на Авдіївському та Новопавлівському напрямках. На Куп’янському та Запорізькому напрямках веде оборону раніше захоплених рубежів», – розповіли у Генштабі.
Повідомляється, що українська авіація протягом поточної доби завдала 9 ударів по районах зосередження живої сили, озброєння і військової техніки військ РФ та 2 удари по позиціях зенітно-ракетних комплексів. Підрозділи ракетних військ і артилерії за добу уразили 9 районі зосередження живої сили та 1 склад боєприпасів армії РФ.
Перевірити ці дані з інших джерел в умовах війни неможливо. Російська сторона про втрати не повідомляє.
Триває триста сорок друга доба російського широкомасштабного вторгнення.
Франція надасть Україні ще 12 гаубиць Caesar
Міністр оборони Себастьєн Лекорню заявив, що Франція відправить в Україну ще 12 гаубиць Caesar, встановлених на вантажівках, і нове обладнання ППО для протидії російській агресії. Про це повідомляє агенція AFP.
Артилерійські системи, доповнені до 18 уже поставлених, будуть профінансовані з 200 мільйонів євро (217 мільйонів доларів), створеного Францією фонду для Києва, сказав Лекорню на прес-конференції в Парижі зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Лекорню сказав, що нова партія гаубиць буде доставлена «найближчими тижнями», і спочатку її замовив Копенгаген.
Данія також пообіцяла українським військовим увесь свій парк гаубиць французького виробництва з 19 одиниць.
Які можливості воєнної розвідки здобула б Україна, якби була у складі НАТО чи Євросоюзу? Чи є Володимир Путін стратегом? І чому він рішення про капітуляцію не ухвалить? Що чекає на Росію, якщо Путін вирішить застосувати ядерну зброю?
Скільки часу Росія планувала війну проти України, та хто насправді автор цього кремлівського задуму? Чи готові воювати за Росію білоруські солдати?
Коли може закінчитися війна? Та чому на Заході час від часу обговорюють чому варто «боятися розпаду Росії»?
На ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода відповів Гінтарас Багдонас, колишній директор служби військової розвідки та безпеки Литви (2001-2006), директор розвідки Військового штабу Європейського Союзу (2007-2010), керівник Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки з (2014-2018).
У МЗС кажуть, що Україна взяла до відома звіт HRW, який належним чином проаналізують
Україна взяла до відома звіт міжнародної неурядової організації Human Rights Watch (HRW), який буде належним чином проаналізований причетними установами України, йдеться у заяві МЗС України у вівторок.
«Україна, реалізуючи своє право на самозахист відповідно до ст.51 Статуту ООН, повною мірою виконує взяті на себе міжнародні зобов’язання на тлі здійснення російськими окупантами воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду українського народу», – йдеться у заяві.
МЗС наголошує, що нині є важливою універсалізація міжнародних інструментів із заборони такого негуманного типу зброї, як протипіхотні міни.
«Очікуємо, що HRW спільно з її міжнародними партнерами з неурядових організацій та всією світовою спільнотою активізує зусилля на цьому напрямку, зокрема здійснюючи тиск на РФ з метою негайного припинення злочинної війни проти України з використанням нею всього спектру негуманної зброї та повернення Росії в міжнародне правове поле. Нагадуємо, що згідно з Оттавською конвенцією, Україна знищила вже 3 млн протипіхотних мін, зокрема запаси надзвичайно небезпечних мін ПОМ-3. Росія ж, напавши на Україну, використовувала і використовує увесь спектр заборонених мін, зокрема особливо небезпечні для цивільних міни ПОМ-3 «Медальйон», – йдеться у заяві МЗС.
Зовнішньополітичне відомство стверджує, що українська сторона завжди виявляла відкритість до взаємодії з міжнародними неурядовими організаціями.
«Лише минулого року було проведено низку зустрічей з представниками HRW. Розраховуємо також, що HRW активно сприятиме Україні у справі консолідації міжнародних зусиль із надання допомоги нашій державі в сфері протимінної діяльності», – підсумували в МЗС.
31 січня правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.
Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.
Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».
При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.
23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».
Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь, вказавши, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».
У Повітряних силах ЗСУ пояснили, чому сьогодні тричі оголошували повітряну тривогу
У Повітряних силах ЗСУ пояснили, що оголошення повітряної тривоги сьогодні пов'язане зі зльотами російських винищувачів МіГ-31К.
«Вони (оголошення про повітряну тривогу) були масштабними за географією, але не такими довготривалими, як ми зазвичай очікуємо після зльотів МіГ-31К, які є носіями ракет «Кинжал». Тому і оголошуються повітряні тривоги, коли злітає цей тип літака. Те, що вони не були тривалими, говорить про те, що це звичайні тренувальні польоти…Ц можна пов'язувати зі навчальними польотами, але в будь-якому разі тривога буде оголошена», – розповів речник Повітряних силах ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону.
За його словами, ці навчальні польоти можуть здійснюватися як з метою тиску на Україну, так і на Європу.
«МіГ-31 злітають як на території РФ, як це було сьогодні, так і з території Білорусі. Цей літак – психологічний фактор тиску на країни Європи. У російських токшоу не припиняється істерія погроз ядерного удару...Коли ударів немає, фактор впливу і на наше населення - це впливає і на економіку, і на людей», – додав він.
В Україні 31 січня тричі оголошували повітряну тривогу на всій території України.
Під час останньої масованої атаки – 26 січня – армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
У Росії незаконно мобілізували понад 9 тисяч людей – генпрокурор РФ
У результаті розгляду скарг на незаконну мобілізацію прокуратура РФ винесла ухвали про повернення додому понад дев’яти тисяч незаконно мобілізованих росіян, заявив генпрокурор Росії Ігор Краснов під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.
Серед повернутих є, зокрема, й ті, хто не мав був бути мобілізований за станом здоров’я, уточнив Краснов.
«Мобілізація давно не проводилася – виявила масу суттєвих проблем, що стало для багатьох уроком, змусила переглянути підходи до організації військового обліку, формування відповідних баз даних військовослужбовців», – сказав генпрокурор РФ.
Раніше мобілізовані росіяни та їхні родичі скаржилися, що військкомати беруть усіх без винятку – тих, хто ніколи не служив в армії, осіб після операцій, інсультів, інфарктів, інсулінозалежних діабетиків і навіть людей, яким складно пересуваються після травм. Причина – абсолютна відсутність медкомісій.
У грудні минулого року Путін стверджував, що з мобілізованих 300 тисяч росіян в Україні перебувають 150 тисяч людей, із них 77 тисяч беруть участь у бойових діях.
Президент РФ оголосив про «часткову» мобілізацію в Росії 21 вересня минулого року. У той же день міністр оборони Росії Сергій Шойгу сказав, що в армію буде призвано 300 тисяч осіб, в основному резервісти.
Російські диверсанти активізувалися на Дніпрі. У ЗСУ повідомляють про знищення 5 їхніх човнів
У Генеральному штабі ЗСУ заявляють, що за минулу добу українські військові знищили щонайменше п’ять легкомоторних човнів з російськими диверсійно-розвідувальними групами біля островів у гирлі Дніпра.
«Ворог активізував діяльність своїх диверсійно-розвідувальних груп у районі островів у гирлі Дніпра. За останню добу Сили оборони України знищили як мінімум п’ять легкомоторних човнів із такими групами противника», – йдеться у повідомленні.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Служив у ЗСУ, а здавав інформацію ФСБ: прокурори оголосили підозру військовому та його спільнику
В Офісі генпрокурора повідомили про оголошення підозри за статтею про державну зраду двом чоловікам, один із яких вступив у ЗСУ, але разом зі спільником передавав таємну інформацію російським спецслужбам.
«За даними слідства, мешканець Харківщини, який з початку війни проживав на Сумщині, у листопаді 2022 року мобілізувався. Підтримуючи проросійські ідеї, він вступив у змову зі співробітником ФСБ РФ. Проходячи службу в роті забезпечення на посаді водія, чоловік систематично відвідував місця дислокації українських військових. За допомогою месенджера пересилав йому гугл-координати місць розташування військовослужбовців ЗСУ та складів з боєприпасами. Пізніше його передислокували на Схід, територію Донецької області. Щоб уникнути викриття, зібрані дані агент пересилав своєму товаришу, який передавав їх куратору з ФСБ», – розповіли в ОГП.
Обстріл військами РФ Бахмуту: двоє людей, зокрема дитина, загинули – ОВА
Внаслідок обстрілів Бахмуту на Донеччині російськими військами 31 січня у місті загинули дві людини, зокрема дитина, ще четверо – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«На суцільні руїну перетворили російські окупанти колись затишне місто Бахмут. Вже кілька місяців поспіль окупанти методично й цілеспрямовано гатять по Бахмуту, вбивають його жителів. Сьогоднішній день, на жаль, не виняток: дві людини загинули внаслідок чергового артобстрілу, який стався кілька годин тому. Один із загиблих – неповнолітній хлопець. Крім того, наразі відомо ще про чотирьох поранених цивільних. Пошкоджень зазнала аптека», – написав Кириленко у телеграмі.
У Міністерстві оборони України повідомили про доручення внести зміни до договорів щодо харчування військових щодо обмеження їх строку дії до 100 днів та перегляду цін каталогу.
«Міністерство оборони України здійснило додаткову перевірку цінових пропозицій щодо окремих позицій каталогу, після чого призупинило процес реєстрації угод в Держказначействі, про що проінформувало Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики під час їх засідань. На даний момент, надано доручення щодо внесення змін до договорів з постачальниками послуги з харчування щодо обмеження їх строку дії до 100 днів та перегляду цін каталогу з врахуванням сезонного фактору, що дозволить наблизити цінові показники до діючих середньоринкових цін», – йдеться у відповіді Міноборони на запит Радіо Свобода.
21 січня видання Zn.ua із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів стверджувало, що Міністерство оборони закуповує харчі для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Зокрема у розслідуванні йшлося, що яйця оборонне відомство закуповує по 17 гривень за штуку, коли роздрібна ціна в магазині становить близько 7 гривень за штуку. Після цього з’явилися заклики до відставки міністра оборони Олексія Резнікова.
Читайте також: Залужний відреагував на звинувачення на адресу Резнікова через закупівлі харчів за завищеною ціною
25 січня Олексій Резніков повідомив членам антикорупційного комітету Верховної Ради, що директора департаменту закупівель у Міністерстві оборони Богдана Хмельницького відсторонили від обов’язків у грудні минулого року, а нещодавно звільнили.
Крім того, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. У Міноборони кажуть, що Шаповалов попросив звільнити його, щоб не створювати «загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування». Міноборони наполягає, що звинувачення «є необґрунтованими та безпідставними», а також вважає, що відставка Шаповалова «дозволить зберегти довіру суспільства та міжнародних партнерів та забезпечити об’єктивність під час додаткових уточнень та можливих розслідувань».
Кулеба: ЗСУ отримають до 140 танків у першій хвилі внесків
Збройні сили України у першій хвилі внесків від партнерів отримають від 120 до 140 одиниць сучасних західних танків, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на брифінгу 31 січня.
«Це – Leopard 2, Challenger 2, M1 Abrams. І дуже розраховуємо на Leclerc», – сказав він.
Міністр зазначив, що це немала кількість техніки, але Україна продовжує роботу як над розширенням складу танкової коаліції, так і над збільшенням внесків від уже заявлених учасників.
За словами Кулеби, танкова коаліція зараз налічує 12 учасників, але багато з них ще мають ухвалити формальні рішення щодо кількості танків, відповідно до їхніх внутрішніх процедур.
Британія каже, що надсилати Україні винищувачі недоцільно
Британія не вважає доцільним відправляти свої винищувачі в Україну, заявив речник прем’єр-міністра Ріші Сунака 31 січня після того, як Київ заявив, що наполягатиме на таких західних літаках.
«Винищувачі Великобританії надзвичайно складні, і потрібні місяці, щоб навчитися літати. Зважаючи на це, ми вважаємо, що відправляти ці літаки в Україну непрактично», – сказав журналістам прессекретар, якого цитує агенція Reuters.
«Ми продовжимо обговорювати з нашими союзниками правильний, як ми вважаємо, підхід», – додав він.
Читайте також: «Червоні лінії треба перетнути» – президент Литви закликав надати Україні винищувачі
Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії. Серед наступних потреб ЗСУ називають військові літаки та ракети більшої дальності, ніж наявні нині на озброєнні GMLRS, які можуть вражати обʼєкти противника на відстані до 70 кілометрів.
Франція не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунула кілька умов для цього. Серед них – щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості. Польща також допускає надання Києву винищувачів F-16.
Росія заявляє про захоплення села Благодатне поблизу Бахмута. Київ це не підтверджує
У Міноборони РФ заявляють, що російські сили захопили Благодатне на Донеччині.
У російській ПВК «Вагнера» днями також заявили, що її підрозділи взяли під контроль Благодатне.
Українська сторона наразі цю заяву Москви не коментує.
Востаннє про російський обстріл Благодатного на Бахмутському напрямку у своєму зведенні Генштаб ЗСУ повідомляв ввечері 27 січня.
Читайте також – Череватий про Бахмут: війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ
Село Благодатне розташоване на північ від Бахмута, який залишається головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
У січні пресслужба засновника «ПВК Вагнера» Пригожина заявила «про повне звільнення» Соледара – невеликого міста, розташованого за 20 кілометрів від Бахмута. Пізніше цю інформацію підтвердили в Генштабі ЗСУ.
В усіх областях України втретє за день оголосили повітряну тривогу
В Україні 31 січня близько 14:30 втретє за день оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах.
Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
Раніше сьогодні повітряну тривогу в усіх областях оголошували вже двічі: близько 11:20 і близько 12:50, але невдовзі її скасовували. Даних про обстріли не надходило.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
Міноборони: додаткові виплати для військових, які перебувають на передовій, не змінюються
У Міністерстві оборони України заявляють, що розмір додаткової грошової винагороди військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях, не змінюється.
«Рішення змінити підхід до нарахування додаткової грошової винагороди стосуватиметься тилових підрозділів та військовослужбовців, які перебувають поза зоною бойових дій, та ухвалено задля дотримання принципів справедливості щодо стимулювання воїнів сил безпеки і оборони України. Тепер виплати напряму залежатимуть від районів перебування військовослужбовців, складності і специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують», – йдеться у заяві відомства.
У Міноборони наголошують, що бойові виплати у 100 тисяч гривень на місяць будуть збережені українським бійцям, які воюють на передовій. Те ж стосується сімей полонених та зниклих безвісти – виплати винагороди у розмірі 100 тисяч гривень для них зберігаються.
З 1 лютого змінюється порядок виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Сил оборони України та співробітникам системи МВС. Йдеться про застосування нового підходу до виплати 30 тис. та 100 тис. гривень. Анонсовані зміни торкнуться винятково військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій у різних регіонах України, строковиків і курсантів ВВНЗ, офіцерів управлінь і штабів, а також деяких інших категорій, додають у міністерстві.
Напередодні ЗМІ повідомили, що Кабмін обмежив перелік осіб, які на час війни отримують доплату в розмірі 30 тисяч грн та 100 тисяч грн. Крім того, уряд прибрав з числа отримувачів військових прокурорів та співробітників Служби судової охорони.
Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»
Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.
«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.
Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».
«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, шо в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.
Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».
Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.
Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.
Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».
Правозахисиники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.
Українська влада на доповідь наразі не реагувала.
При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.
23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».
Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.
Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.
Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.
Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.
У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.