«Червоні лінії треба перетнути» – президент Литви закликав надати Україні винищувачі
Президент Литви Ґітанас Науседа висловився за надання Україні винищувачів і далекобійних ракет – про це він сказав в інтерв’ю виданню LRT.
Говорячи про так звані «червоні лінії» в підтримці України, Науседа висловив думку, що ці обмеження в першу чергу запроваджують не західні партнери, а Росія, яка намагається змусити Захід їх дотримуватися. При цьому багато з цих червоних ліній вже перетнуті – наприклад, надання Україні статусу кандидата в Євросоюз або постачання зброї Німеччиною.
Він висловив сподівання, що й небажання надавати Україні винишувачі та далекобійні ракети теж вдасться подолати.
«Тому що винищувачі та ракети великої дальності є важливою військовою допомогою, і на цьому вирішальному етапі війни, де незабаром відбудеться переломний момент, життєво важливо, щоб ми діяли без зволікань… Тож, відповідаючи на ваше запитання, ці червоні лінії потрібно перетнути», – сказав президент Литви.
Українські офіційні особи посилили вимоги до західних союзників щодо більш важкого озброєння, щоб відкинути сили Росії. Серед наступних потреб ЗСУ називають військові літаки та ракети більшої дальності, ніж наявні нині на озброєнні GMLRS, які можуть вражати обʼєкти противника на відстані до 70 кілометрів.
Череватий про Бахмут: війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ
Російські війська не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення ЗСУ, все необхідне доставляється українським військам у Бахмуті, повідомив речник Східного угруповання Збройних сил Сергій Череватий.
«Бахмут продовжує бути одним із головних напрямків удару противника – там вони 197 разів завдавали ударів ствольно-реактивною артилерією по наших позиціях, сталося 42 бойові зіткнення. Ворог потужно втратив за цю добу в особовому складі: 277 ворогів убито, 258 дістали поранень різного ступеню. Бойові дії відбувалися в районі Спірного, Красної Гори, Парасковіївки, Бахмута, Кліщіївки», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, війська РФ не змогли перерізати трасу, якою йде забезпечення українських захисників у Бахмуті.
«Поки що це їм не вдається. Робиться все, щоб вони якраз не змогли перекрити рух нашим підрозділам. До Бахмута доставляються всі необхідні боєприпаси, спорядження, їжа, амуніція», – сказав Череватий, відповідаючи на запитання, чи вдалося військам РФ перекрити трасу.
Днями російська сторона заявила, що її сили частково контролюють трасу Часів Яр – Бахмут, якою здійснюється постачання українських військ.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Бої за місто, в яких з російської сторони значну роль відіграють найманці угруповання Євгена Пригожина, триває з липня 2022 року. Військові аналітики зазначали, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
У січні пресслужба засновника «ПВК Вагнера» Пригожина заявила «про повне звільнення» Соледара – невеликого міста, розташованого за 20 кілометрів від Бахмута. Пізніше цю інформацію підтвердили в Генштабі ЗСУ.
Прокурори встановили особу російського військового, який вбив і розчленував фермера на Харківщині
Правоохоронці заочно повідомили про підозру військовому російської армії у вбивстві місцевого жителя в Харківській області, заявляє Офіс генерального прокурора 31 січня.
За даними слідства, в липні минулого року військовослужбовець 7 окремого мотострілецького полку, уродженець Курської області Росії, разом з іншими російськими військовими приїхав до фермерського господарства у селі Безмятежне Куп’янського району, який на той час був окупованим.
«Власником ферми був чоловік з активною проукраїнською позицією родом із Закарпатської області. Односельці називали його «Вуйком». Військовий вийшов з автівки та сказав фермеру підійти до нього під приводом допомоги у ремонті автівки. Коли той підійшов, військовослужбовець вистрелив йому в голову. Чоловік впав на землю і помер на місці. Після цього російський військовий розчленував тіло вбитого, частину поклав в авто, на якому приїхали окупанти, та підпалив», – йдеться в повідомленні.
Після цього, додають у прокуратурі, підозрюваний забрав залишки тіла вбитого і «викидав їх по дорозі до села Вишневе Куп’янського району».
Російському військовому повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Правоохоронці встановлюють особи інших причетних, досудове розслідування веде Служба безпеки України.
На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області. Тоді ж було, поміж інших, звільнено і Куп’янськ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В Офісі президента вказують на «прямі ознаки суттєвої ескалації» з боку Росії
В Офісі президента України вказують на «прямі ознаки суттєвої ескалації» з боку Росії.
«Систематичні обстріли прифронтових міст, концентрація техніки та снарядів, перекидання військ на різні напрямки, додаткова примусова мобілізація в РФ точно не вказують на готовність Росії до миру. Це прямі ознаки суттєвої ескалації… Тому зброя, зброя і ще раз зброя для України», – написав радник Офісу президента Михайло Подоляк у твіттері.
30 січня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ також заявив, що немає жодних ознак того, що Росія готується до миру, навпаки – вона готується до подальшої війни, мобілізуючи більше солдатів, купуючи нову зброю та нарощуючи власне виробництво.
Напередодні видання Bloomberg повідомило, що Росія готує новий наступ. За словами джерел видання, близьких до Кремля, новий наступ може розпочатися вже в лютому-березні – до того, як Київ отримає танки зі США та Європи.
У розвідці розповіли, яким може бути новий наступ Росії – ситуація на сході України залишатиметься найгарячішою, повідомив представник пресслужби Головного розвідувального управління Міноборони Андрій Юсов.
На початку січня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що є ознаки того, що Росія готує загострення в лютому.
Російський суд оштрафував Twitch на 57 тисяч доларів за контент про Україну
31 січня російський суд оштрафував стримінговий сервіс Twitch на 4 мільйони рублів (57 тисяч доларів) за те, що він не видалив «фейки» про війну Росії в Україні, повідомило російське інформаційне агентство «Інтерфакс».
Twitch, який належить Amazon, наразі не відповів на запит про коментарі.
Москва вже давно заперечує проти розповсюдження іноземними платформами контенту, який порушує її обмеження, а російські суди регулярно застосовують штрафні санкції.
НАТО і Японія обіцяють посилити зв’язки на тлі «складного безпекового середовища» – Reuters
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ і прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда пообіцяли у вівторок зміцнювати зв’язки, повідомляє агенція Reuters 31 січня.
Ці коментарі прозвучали в заяві, оприлюдненій під час поїздки Столтенберґа до Японії після візиту до Південної Кореї, під час якої він закликав Сеул збільшити військову підтримку України та озвучив аналогічні попередження щодо зростання напруженості у відносинах з Китаєм.
«Світ перебуває на історичному переломі в найсуворішому та найскладнішому безпековому середовищі з моменту закінчення Другої світової війни», – йдеться у заяві двох лідерів.
Сторони також озвучили занепокоєння щодо ядерних загроз Росії, спільних військових навчань Росії та Китаю поблизу Японії та розробки Північною Кореєю ядерної зброї.
Столтенберґ сказав журналістам, що перемога Росії в Україні підбадьорить Китай у той час, коли він нарощує свою армію, зокрема, погрожуючи Тайваню. Генеральний секретар назвав російську агресію «не просто війною, а викликом світовому порядку».
«Пекін уважно спостерігає і отримує уроки, які можуть вплинути на його майбутні рішення. Те, що відбувається в Європі сьогодні, може статися в Східній Азії завтра», – застеріг він.
Хоча Організація Північноатлантичного договору об’єднує 30 країн Європи та Північної Америки, Столтенберґ заявив, що її члени страждають від глобальних загроз.
Кішіда та президент Південної Кореї Юн Сук Йоль стали першими лідерами своїх країн, які взяли участь у саміті НАТО минулого року, приєднавшись як спостерігачі.
Зустріч відбувається в той час, коли Японія готується прийняти щорічний саміт «Групи семи» в травні. Очікується, що вторгнення Росії в Україну стане основною темою обговорення.
Російські банки в окупованому Криму: «бренди» для бюджетних грошей на війну
У березні минулого року Володимир Путін анонсував «вхід» до Криму для «Промсвязьбанку» та закликав великі російські компанії та банки «заходити» до Криму, оскільки, на його думку, санкції, запроваджені міжнародною спільнотою через «спеціальну військову операцію в Україні» (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення та агресію, що триває з лютого 2022 року), «відкрили нові можливості». У Кремлі пояснили заклик необхідністю «кредитувати сільське господарство, будівництво, туризм та інші ключові для півострова галузі, розвивати роздрібну мережу».
У Росії суд вперше кваліфікував підпал військкомату як теракт
Вперше в Росії суд виніс вирок за статтею про теракт за підпал військкомату. Як повідомляє російське державне агентство новин ТАСС, обвинуваченого з Ханти-Мансійського округу було засуджено до 12 років колонії.
ТАСС не називає ім’я засудженого. Очевидно, йдеться про Владислава Борисенка, пише російська служба Радіо Свобода. Вирок ухвалив Центральний окружний військовий суд у Єкатеринбурзі, про це йдеться у картотеці справи.
Борисенко – житель Нижньовартівська. Його звинувачували у тому, що спільно з Василем Гаврилишеном він у травні минулого року спробував підпалити військкомат у цьому місті. Одна пляшка з горючою сумішшю згасла, від другої спалахнула дерев’яна обшивка передпокою військкомату. Вогонь швидко загасили поліцейські, які приїхали на виклик, про постраждалих не повідомляли.
Спочатку обох чоловіків звинувачували в умисному знищенні чи пошкодженні майна та хуліганстві, проте потім справу перекваліфікували на теракт і передали її розгляд до військового суду. За статтею про теракт обвинуваченим може загрожувати до 20 років позбавлення волі. При цьому Борисенка і Гаврилишена судять окремо.
У суді, як стверджується, обвинувачені заявили, що підпалили військкомат заради заробітку – неназвані особи в телеграмі нібито обіцяли їм більше ніж мільйон рублів – і не погоджуються з тим, що це був теракт. Адвокат Борисенка Сергій Чернишков, як пише «Коммерсант», заявив, що його підзахисний насправді нібито підтримує війну Росії проти України.
Після російського повномасштабного вторгнення в Україну в Росії були здійснені спроби підпалу десятків військкоматів та інших державних установ – як правило, пожежі швидко гасять. Декілька людей було засуджено за статтями про хуліганство або псування майна, проте з осені слідчі органи перекваліфіковують подібні справи на значно важчу статтю про теракт.
Споживання електроенергії зростає через похолодання – «Укренерго»
Аварійних відключень станом на ранок 31 січня не було, повідомляє компанія «Укренерго».
Водночас оператор зазначає, що споживання електроенергії зростає через похолодання.
«Враховуючи тенденцію до зростання споживання, є небезпека перевищення лімітів в регіонах та застосування обмежень», – йдеться в повідомленні.
Компанія передала обленерго обмеження на споживання електроенергії по областях. Як нагадують в «Укренерго», внаслідок 13 ракетних і 15 дронових атак, а також окупації низки потужностей українська енергосистема наразі не може повністю покрити споживання.
Напередодні «Укренерго» повідомила про виведення кількох енергоблоків електростанцій у ремонт.
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили близько 11:20 у всіх регіонах.
Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.
ДОПОВНЕНО. Менш як за пів години повітряну тривогу в більшості областей скасували. Даних про обстріли не надходило.
Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.
HRW: Україна має розслідувати ймовірне застосування її силами заборонених протипіхотних мін в Ізюмі
Правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.
Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.
Human Rights Watch раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».
Правозахисиники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.
«Схоже, українські збройні сили розкидали численні наземні протипіхотні міни на території навколо Ізюма, що призводить до жертв серед цивільного населення і створює постійну небезпеку», – заявив Стів Гус, директор Відділу озброєнь Human Rights Watch.
У Human Rights Watch повідомили, що з 19 вересня по 9 жовтня проводили дослідження в Ізюмському районі, опитали понад 100 осіб, зокрема, свідків використання наземних мін, постраждалих від наземних мін, рятувальників, лікарів й українських фахівців із розмінування.
«Усі опитані стверджували, що бачили міни на землі, знали когось, хто підірвався на них, або були попереджені про наявність мін під час російської окупації Ізюма. Human Rights Watch зафіксувала використання мін ПФМ у дев’яти різних районах міста Ізюм і навколо нього, а також підтвердила наявність 11 цивільних осіб, які постраждали від застосування таких мін», – йдеться в заяві.
Правозахисники також повідомили, що в листопаді звернулися до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і запропонувала зустрітися з представниками влади.
23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».
Правозахисники наголосили, що Україна має підтвердити свою готовність дотримуватися суворих вимог Конвенції про заборону протипіхотних мін, розпочати розслідування нещодавніх випадків використання протипіхотних мін ПФМ, притягнути винних до відповідальності та вжити заходів для знешкодження і ліквідації наявних запасів протипіхотних мін.
Human Rights Watch також заявляє, що Росія має припинити застосовувати протипіхотні міни через їхню невибіркову дію, розслідувати їхнє використання своїми збройними силами і приєднатися до Конвенції про заборону протипіхотних мін.
Організація Human Rights Watch є співзасновником і головою Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін і одним із лауреатів Нобелівської премії миру за 1997 рік.
Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.
Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.
Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.
Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.
Що відомо про масове поховання жителів села Правдине Херсонської області, яких, за даними очевидців і правоохоронців, закатували та вбили? Де перебувають полонені з Херсонщини, яких російські окупанти не відпустили? Чи є катівні на окупованій території Запорізької області та в Маріуполі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Танк у городі, могила у дворі – село Правдине на Херсонщині після окупації (фоторепортаж)
«Розстріляли і закопали прямо в окопах». Утікач із «ПВК Вагнера» про долю неохочих воювати
Росіянин Андрій Медведєв, колишній найманець «ПВК Вагнера», який втік до Норвегії і просить там притулку, заявив в інтерв’ю CNN, що жорстокість, свідком якої він став в Україні, зрештою підштовхнула його до дезертирства.
За словами Медведєва, бійців «Вагнера» часто відправляли у бій без вказівок, а поводження з тими, хто не хотів воювати, було безжальним.
«Вони («вагнерівці» – ред.) збирали тих, хто не хотів воювати, і розстрілювали їх на очах у новобранців, – заявив він. – Привезли двох в’язнів, які відмовилися йти воювати, розстріляли їх на очах у всіх і закопали прямо в окопах».
Телеканал CNN зауважує, що не зміг незалежно перевірити заяви Медведєва, а «ПВК Вагнера» не відповів на запит про коментар.
Раніше Медведєв розповів про вбивства полонених українців бійцями «ПВК Вагнера». За його словами, у ПВК є спеціальний загін, який займається стратами як найманців, що провинилися, так і полонених.
Андрій Медведєв уклав контракт із «ПВК Вагнера» у липні 2022 року, але через кілька місяців звільнився, за його словами, через незгоду з «безглуздою війною і беззаконням командування». 13 січня він перетнув кордон у Мурманській області і попросив політичного притулку в Норвегії, заявивши, що готовий свідчити про побачені воєнні злочини.
У Харківській ОВА уточнили дані щодо руйнувань через обстріли РФ минулої доби
Російські військові минулої доби обстрілювали Харківщину, внаслідок чого у Вовчанську загинув цивільний житель, літня жінка зазнала поранення, пошкоджена інфраструктура і житлові будинки, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Минулої доби російські окупанти обстрілювали Куп’янськ, Вовчанськ, Стрілечу, Дворічну й інші прикордонні населені пункти Харківського, Чугуївського та Куп’янського районів. Внаслідок обстрілів Вовчанська, на жаль, загинув 62-річний цивільний чоловік. Жінка 83 років отримала поранення. Госпіталізована в стані середньої тяжкості», – написав голова ОВА.
За його словами, у Вовчанську пошкоджені багатоквартирні житлові будинки, об’єкти промисловості, будівля районного відділу Нацполіції.
У Куп’янську внаслідок російських обстрілів зруйнований об’єкт транспортної інфраструктури і пошкоджено приватні житлові будинки, додав Синєгубов.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
СБУ затримала депутата Сіверської міськради від ОПЗЖ за роботу на російську розвідку
Служба безпеки України затримала депутата міської ради Сіверська від «Опозиційної платформи – За життя», повідомила пресслужба відомства 31 січня.
За повідомленням, правоохоронці викрили «агента головного управління генерального штабу ЗС РФ (більше відомого як ГРУ)» у прифронтових районах Донеччини.
«Зловмисником виявився депутат Сіверської міської ради від забороненої в Україні партії «ОПЗЖ». З жовтня минулого року він збирав розвіддані про дислокацію підрозділів Сил оборони на території Бахмутського району. Також він передавав координати місцевих об’єктів критичної інфраструктури, у тому числі енергогенеруючих підприємств», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, розвідувальну інформацію російські військові використовували для ракетних ударів по українських містах.
Чоловіку повідомили про підозру. Суд узяв його під варту.
У грудні Служба безпеки України повідомила про підозру колишньому голові Пологівської районної ради Запорізької області, представнику «Опозиційної платформи – За життя», за співпрацю з окупаційною владою.
Індекс сприйняття корупції: Україна набрала на 1 бал вище, ніж торік – Transparency International
Україна отримала 33 бали зі 100 в рейтингу Індексу сприйняття корупції за 2022 рік – такі висновки оприлюднила організація Transparency International 31 січня.
У цьому рейтингу за підсумками минулого року Україна посіла 116 місце зі 180 країн.
«За останні 10 років показник України зріс на 8 балів. Набрані Україною бали у 2022 році — це найвищий показник нашої країни з часу запуску оновленої методології СРІ», – повідомляє українська філія організації, Transparency International Ukraine.
При цьому дослідники зазначають, що до звіту не увійшли антикорупційні скандали, які мали місце в Україні цього місяця. Проте вони, ймовірно, позначаться на дослідженні за підсумками 2023 року.
Зокрема, в січні затримали колишнього заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. Також Міністерство оборони опинилося в центрі розслідування через закупівлі харчів для військових за, ймовірно, завищеними цінами.
«Останні гучні корупційні кейси, що стосуються, зокрема, закупівель під час війни з Росією, важко пояснити не тільки українцям, які, кожен на своєму фронті, виборюють нашу свободу, але й іноземним партнерам. Якщо дані, що не несуть загрози безпеці, й надалі будуть закритими, е-декларування чиновників не відновиться, і загалом українці матимуть вкрай обмежені можливості дізнаватися про роботу влади, ми втратимо свої позиції швидше, ніж можемо уявити», – йдеться в коментарі виконавчого директора TIU Андрія Боровика.
Організація звертає увагу на те, що на початку року давала п’ять рекомендацій для боротьби з корупцією. З них чотири були виконані частково, одна не була виконана зовсім.
Читайте також: Відбір директора НАБУ: 22 учасники переходять до фінішних етапів конкурсу
Зокрема, влада обрала нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та затвердила Національну антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки.
«Водночас провалена реформа Конституційного Суду – 20 грудня Володимир Зеленський підписав прийнятий парламентом законопроєкт №7662, який містить значні ризики та суперечить оновленому висновку Венеційської комісії», – додають у TIU.
На цей рік організація пропонує:
- обрати «професійних, незалежних і доброчесних» керівників для Агентства з розшуку та менеджменту активів, Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції
- провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків Венеційської комісії, оновити органи суддівського самоврядування
- відкрити дані, «де це можливо і не шкодить інтересам безпеки та оборони»
- використовувати електронну систему Prozorro для закупівель з відновлення України після російського вторгнення
Окрім України, 33 бали в рейтингу CPI отримали Алжир, Ангола, Замбія, Монголія, Сальвадор та Філіппіни. Росія з 28 балами посіла 137 місце в списку.
Автори звіту CPI у коментарі до нього також звернули увагу на антикорупційні розслідування щодо можливих зловживань в українському уряді, пов’язаних із війною.
ВМС: у Чорному морі чергують 12 російських кораблів, зокрема носії «Калібрів»
У Чорному морі станом на 31 січня на бойовому чергуванні перебувають 12 російських кораблів, серед яких – три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом близько 20 ракет, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації утримуючи на бойовому чергуванні один корабель; у Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Напередодні керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що російські війська намагаються знизити відсоток успішності української протиповітряної оборони.
За її словами, російські війська активізують повітряну розвідку перед масованими ракетними атаками.
«Вони відстежують і бачать результативність нашої ППО, яка зросла аж до 75-80% в протидії саме їх масованим ракетним атакам. Вони вишукують тактику, коли зможуть знизити цей процент протидії нашої протиповітряної оборони. Тому вони більш дешеві «Шахеди» використовують першими хвилями, щоб розвідати і знищити засоби ППО і виснажити систему спостереження, а вже потім запускають ракетні атаки», – розповіла вона.
Гуменюк підтвердила, що російська армія знизила використання ракет «Калібр» через скорочення їх запасів, які складно поповнити.
«Зараз, навіть після масованих ракетних атак, коли всі вже звикли до того, що можна взяти певну паузу в 10-12 діб, поки вони будуть готуватися – ворог не дрімає і почав тероризувати нас такими невеличкими повітряними атаками», – застерегла речниця.
Про це, зокрема, говорить активність російських кораблів у Чорному морі:
«Вони продовжують тримати тиск на населення і абсолютно не виключаються точкові ракетні удари. Скоріш за все, через погоду застосувати дрони їм не вдасться, але розслаблятися не слід, оскільки буває, що вночі вщухає поривчастість вітру і саме ніч вони наразі використовують для застосування «Шахедів», – сказала Гуменюк.
Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.
Київ розкритикував заяву президента Хорватії про те, що «Крим більше ніколи не буде Україною»
Міністерство закордонних справ України 31 січня розкритикувало президента Хорватії Зорана Мілановича за заяву про те, що Крим ніколи не повернеться під контроль України, назвавши його коментар «неприйнятним».
«Президент Хорватії Зоран Міланович вважає, що Крим більше ніколи не буде Україною. Він також застеріг від протистояння Росії, яка має ядерну зброю. Цікаво, чи зміг би Зоран Міланович стати президентом своєї країни із такою риторикою в 1990-х роках, коли Хорватія боролась за збереження своєї державності? Чи погодилися б його виборці закрити очі на окупацію частини території їхньої країни? Сумніваюся. Нагадаю, що через зовнішню агресію Хорватія могла втратити третину своїх земель. Однак завдяки героїчній боротьбі хорвати змогли захистити незалежність своєї держави», – написав у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
Він наголосив, що Україна вважає неприйнятними висловлювання президента Хорватії, «який фактично поставив під сумнів територіальну цілісність України».
«Натомість ми високо цінуємо та дякуємо уряду Хорватії і хорватському народу за непохитну підтримку українців в боротьбі проти агресії Росії», – додав Ніколенко.
Напередодні президент Хорватії розкритикував західні країни за постачання Україні танків та іншого озброєння, заявивши, що ці зусилля лише продовжать війну.
Як передає агенція Associated Press, Зоран Міланович заявив у Загребі, що вважає «божевіллям» віру в те, що Росію можна перемогти у звичайній війні. «Я проти відправки туди (в Україну – ред.) смертоносної зброї, – сказав Міланович. – Це продовжує війну».
«Яка мета? Розпад Росії, зміна влади? Подейкують і про те, – щоб розірвати Росію на частини. Це божевілля», – додав він.
Міланович також сказав: «Зрозуміло, що Крим більше ніколи не буде частиною України».
Мілановича неодноразово називали проросійським, хоча він це заперечував. До прикладу, в останні місяці президент Хорватії виступив проти прийому Фінляндії та Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС.
Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил. Його останні антизахідні висловлювання розлютили уряд країни, який підтримав Україну в її боротьбі проти агресії Росії.
Війна Росії проти України: в ООН підтвердили загибель 7110 цивільних людей
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 7 110 випадків загибелі і 11 547 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 29 січня.
Від 1 до 29 січня УВКПЛ ООН зафіксувало 170 випадків загибелі і 506 – поранення цивільних в Україні.
В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
В УВКПЛ ООН вказують на те, що більшість зафіксованих втрат спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, а також ракетними і авіаударами.
Командування РФ намагається розвинути нову вісь наступу на Донеччині – британська розвідка
Протягом останніх трьох днів Росія, ймовірно, перевела свої атаки на Павлівку та Вугледар у Донецькій області у більш узгоджений наступ – про це йдеться у зведенні розвідки Великої Британії, яку оприлюднило Міністерство оборони країни вранці 31 січня.
За даними відомства, Росія залучає підрозділи 155-ї бригади морської піхоти, які, ймовірно, просунулися на кількасот метрів за річкою Калагач – протягом кількох місяців проходила лінія фронту.
«Російське командування, можливо, має на меті розвинути нову вісь наступу до контрольованої Україною частини Донецької області та відволікти українські сили від Бахмутського сектора, де триває важке протистояння», – повідомляє розвідка.
Вона також припускає, що російські війська зможуть досягнути в цьому районі локальних успіхів.
«Однак малоймовірно, що Росія має достатньо незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти оперативно значного прориву», – додають у відомстві.
Речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив 28 січня, що в районі Вугледару на Донеччині російські військові концентрують сили та завдають масованих ударів по обороні українських бійців.