Кадиров після зустрічі з Путіним похвалив Міноборони Росії за «мудру тактику» у війні
Голова російського регіону Чечні Рамзан Кадиров похвалив Міністерство оборони Росії і його голову Сергія Шойгу, а також Генштаб російських збройних сил, заявивши, що військові РФ дотримуються «мудрої тактики» бойових дій в Україні.
«Ми рухаємося вперед у всіх сенсах. Я хоч і прихильник швидких форсованих дій в Україні, але й нинішня тактика Генштабу дуже обдумана і ощадлива», – написав Кадиров у телеграмі, зазначивши, що «ситуація як у країні, так і в лавах бойових підрозділів у рази краща, ніж була рік тому».
При цьому раніше голова Чечні, не критикуючи прямо Шойгу, неодноразово несхвально висловлювався як щодо тактики ведення бойових дій, так і щодо окремих командирів. Його оцінки часто збігалися з оцінками засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Пригожин продовжує активно критикувати керівництво Міноборони Росії, включаючи майже відкритим текстом самого Шойгу. Новий пост Кадирова, в якому той негативно відгукується про військових, які критикують начальство, може трактуватися як полеміка з Пригожиним, хоча той не згадується – текст стилізований під звернення до рядового бійця.
«Наявність зв’язку не означає, що потрібно озвучувати і розкидати по соцмережах внутрішні питання. Вони завжди будуть!.. Закінчилися патрони? А чому заздалегідь не попередив офіцера? У хорошого бійця патрони ні з того ні з сього раптом не закінчуються», – пише Кадиров.
Саме Пригожин останніми тижнями скаржився на нестачу снарядів для ПВК «Вагнера» і загалом для російських військ, які воюють проти України.
Пост Кадирова був опублікований ввечері 13 березня. Вранці того ж дня з’явилося повідомлення про його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що голова Чечні використав зустріч, щоб підкреслити роль чеченських бійців на фронті, і досяг позитивної реакції Путіна. При цьому, як зазначає ISW, бійці з Чечні зараз відіграють «мінімальну роль» на передовій і більш активно присутні у тилу. «Кадиров тому міг побоюватися втрати прихильності Путіна, оскільки не міг продемонструвати великих успіхів», – кажуть аналітики.
Напередодні у зведенні цієї ж організації зазначалося, що втрати серед в’язнів і найманців із ПВК «Вагнер» під Бахмутом можуть відлякати прихильників Євгена Пригожина. «Падіння Пригожина, ймовірно, налякає інших кремлівських чиновників, таких як Кадиров, і змусить їх стримати свої амбіції, щоб уникнути долі Пригожина», – йдеться у зведенні.
Кадиров, який позиціонує себе як «піхотинець Путіна», під час повномасштабної війни Росії проти України підкреслено демонстрував підтримку Пригожину. Більше того, співпрацювали їхні структури: відомо, що відправлені на війну через Чечню «добровольці» потрапляють і до ПВК «Вагнер».
У жовтні Кадиров опублікував пост, назвавши голову ПВК «Вагнер» «дорогим братом» і «природженим воїном». Паралельно він різко розкритикував генерала Олександра Лапіна за поразку російських військ у Лимані. Критику генерала тоді підтримав Пригожин.
У лютому Інститут вивчення війни припускав, що Кадиров не підтримає Пригожина у протистоянні з Міністерством оборони Росії. Ці висновки ґрунтувалися на заявах Кадирова про «прекрасні злагоджені стосунки» з відомством.
Як Євросоюз мобілізує свою оборонну промисловість, щоб забезпечити Україну боєприпасами? Чи закриє шляхи Росії для обходу санкцій через треті країни? Який ефект від уже запроваджених обмежень, коли час для переговорів України й Росії, а коли для вступу України до Євросоюзу? Радіо Свобода поговорило про це в Брюсселі з представником України при ЄС Всеволодом Ченцовим. В ексклюзивному інтерв’ю дипломат розповів, які зараз виклики перед українським дипломатичним корпусом у Євросоюзі, чи готові насправді країни-члени об’єднання підтримувати Україну, скільки знадобиться і чому в Києві не дослухаються до рекомендацій Венеційської комісії щодо реформи Конституційного суду, яка є одним із критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата.
У Вовчанську російський снаряд влучив в авто, загинула жінка – ОВА
На Харківщині у Вовчанську російський снаряд влучив в авто, загинула жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ворог продовжує обстрілювати мирних мешканців та цивільну інфраструктуру Вовчанська. На жаль, гинуть люди. Сьогодні, близько 10:00, під час обстрілу пожежно-рятувальної частини міста ворожий снаряд влучив у цивільне авто. Жінка 55 років, яка перебувала у ньому, загинула на місці», – написав він у телеграмі.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину, зокрема, деокупований у вересні минулого року Вовчанськ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ISW: Кремль, ймовірно, не очікує, що війна проти України триватиме довше наступних трьох років
Кремль, ймовірно, не очікує, що війна проти України триватиме довше наступних трьох років, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики послалися при цьому на запропонований Міноборони Росії законопроєкт про підвищення призовного віку.
Законопроєкт передбачає підвищення максимального призовного віку з 27 до 30 років негайно, а мінімальний призовний вік підвищить з 18 до 21 року зі щорічним збільшенням на один рік між 2024 і 2026 роками.
«Негайне підвищення максимального віку в законопроєкті, ймовірно, має на меті розширити діапазон призовного віку, щоб задовольнити певну частину безпосередніх потреб російських військових у живій силі в Україні, а потім згодом зменшити загальні вимоги до призову російського суспільства в наступні роки», – йдеться в повідомленні.
«Можливо, Кремль намагається захистити нове покоління росіян від демографічних і соціальних наслідків конфлікту в Україні, розподіляючи ці наслідки серед однієї групи росіян. Наведений графік скорочення призовного віку також може свідчити про те, що Кремль не очікує, що війна в Україні триватиме довше наступних трьох років», – йдеться в повідомленні.
В ISW також наголосили, що запропоноване розширення вікового діапазону вказує на те, що Кремль «все ще дуже неприхильний до перспективи повної мобілізації».
Минулого тижня спецслужби Литви заявили, що Росія здатна ще два роки вести війну з нинішньою інтенсивністю. А в розвідці США заявили, що збройний конфлікт в Україні став «жорсткою війною на виснаження, в якій жодна сторона не має остаточної військової переваги», але президент Росії Володимир Путін, імовірно, готовий, щоб вона тривала упродовж років.
Ракетний удар по Краматорську: одна людина загинула, ще троє поранені
Через російський ракетний удар по Краматорську загинула людина, повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генерального прокурора.
«Ракета влучила у багатоквартирний будинок. З-під завалів дістали чотирьох поранених. Один потерпілий помер у лікарні, ще трьом громадянам надано кваліфіковану медичну допомогу», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі додають, що пошуково-рятувальні роботи тривають, кількість постраждалих ще встановлюється.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Героїчні воїни, які «стануть українськими переможцями» – Зеленський привітав добровольців
Президент України Володимир Зеленський, вітаючи українських добровольців, заявив, що «Україна вдячна кожному і кожній, хто відчув, що час стати воїном».
«У минулому – люди різних професій із різним життєвим шляхом та історією. Зараз – героїчні воїни. І обов’язково настане час – стануть українськими переможцями. Українські добровольці, які за покликом серця стали на захист незалежності нашої держави і гідно боронять Україну разом з усіма бійцями наших сил оборони і безпеки. Україна пишається всіма, хто здобуває перемогу для нашої держави. Україна завжди пам’ятатиме всіх своїх героїв, які віддали життя за свободу. Слава українським добровольцям! Слава Україні!», – йдеться в повідомленні Зеленського у телеграмі.
14 березня відзначають День українського добровольця. Уперше українці відзначили цей день 14 березня 2017 року: саме цього дня 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон «Нові Петрівці» для формування першого добровольчого батальйону.
День добровольця встановлений згідно з рішенням Верховної Ради України від 17 січня 2017 року.
Росія вивела в Чорне море вісім кораблів, серед них є ракетоносій – ВМС
У Чорному морі наразі перебувають вісім російських кораблів, серед них є один ракетоносій, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України.
«У Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 8 ворожих кораблів, серед яких один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 4 ракет», – йдеться у повідомленні.
За даними ВМС, у Середземному морі Росія зменшила чисельність угруповання до 7 кораблів, з них 3 носія крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 20 ракет.
Увечері 13 березня повідомлялося про перебування чотирьох російських кораблів у Чорному морі.
«Нація добровольців – непереможна». Залужний привітав українців з Днем добровольця
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний привітав українців з Днем добровольця.
«Відданість. Рішучість. І щире прагнення захищати Батьківщину. Щодня. Щосекунди. Українці демонструють всьому світу, що означає бути добровольцем. Насамперед, у героїчних боях на передовій. У цілодобовій волонтерській праці. Допомогою в тилу. За покликом серця, заради перемоги. Ворог хоче нас зламати, але нація добровольців – непереможна. Сьогодні всі ми, як ніколи, згуртовані і боремося за свою незалежність», – написав він у фейсбуці.
14 березня відзначають День українського добровольця. Уперше українці відзначили цей день 14 березня 2017 року: саме цього дня 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон «Нові Петрівці» для формування першого добровольчого батальйону.
День добровольця встановлений згідно з рішенням Верховної Ради України від 17 січня 2017 року.
Війська РФ завдали ракетного удару по центру Краматорська, є поранені – влада
Російські війська завдали ракетного удару по центру Краматорська, постраждали щонайменше троє людей, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Щонайменше троє цивільних поранені внаслідок ранкового обстрілу Краматорська. Росіяни вдарили ракетою по центру міста. За оперативною інформацією, пошкодили шість багатоповерхівок», – написав він у телеграмі.
На місці обстрілу працюють правоохоронці та рятувальники.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Як повномасштабна війна вплинула на рибну галузь в Україні? Яких збитків вона зазнала і чи довго буде відновлюватися? Наскільки змінилося рибне господарство на звільненій частині Херсонщини і яким воно є на окупованих територіях, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Останніми тижнями дефіцит боєприпасів для російської артилерії, ймовірно, погіршився до такої міри, що на багатьох ділянках фронту діє надзвичайно жорстке обмеження використання снарядів, заявляє розвідка Великої Британії.
«Це майже напевно було ключовою причиною того, чому жодне російське формування останнім часом не змогло здійснити значущі в оперативному плані наступальні дії», – йдеться в повідомленні, яке у твітері цитує Міністерство оборони Великої Британії.
У розвідці зауважили, що Росія майже напевно вже вдалася до видачі старих боєприпасів, які раніше були віднесені до категорії непридатних.
«Росія все більше застосовує принципи командної економіки до свого військово-промислового комплексу, оскільки вона визнає, що її оборонні виробничі потужності є ключовою вразливістю у все більш виснажливій «спеціальній військовій операції» (так у Росії офіційно називають війну – ред.)», – йдеться в повідомленні.
10 березня пов’язаний із Кремлем бізнесмен Євген Пригожин, співзасновник і власник ПВК «Вагнер» заявив, що не тільки його найманцям, а й усім підрозділам російських військ, які беруть участь у багатомісячних боях біля Бахмута на Донеччині, бракує боєприпасів.
Минулого місяця Пригожин, якого вважають одним із найближчих соратників президента Росії Володимира Путіна, звинуватив високопосадовців збройних сил Росії у вчиненні «державної зради» через те, що вони не озброїли достатньою кількістю боєприпасів його приватні війська, які були основною силою у боях довкола Бахмута.
В одній зі своїх заяв у лютому Пригожин звинуватив міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова у відмові доставити боєприпаси ПВК «Вагнер» у «спробі знищити» групу. Пригожин додав, що від нього вимагали «вибачитися і підкоритися», щоб забезпечити боєприпаси для своїх найманців.
У Міноборони Росії тоді відкинули заяви Пригожина, заявивши, що всі добровольчі бригади на сході України «своєчасно» забезпечуються всіма видами боєприпасів.
Байден розраховує найближчим часом поговорити з лідером Китаю
Президент США Джо Байден заявив, що він розраховує найближчим часом поговорити з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, повідомляє агенція Reuters.
Відповідаючи на запитання, чи буде він говорити з Сі найближчим часом, Байден відповів «так», але він відмовився повідомити, коли саме планується ця розмова.
Джо Байден і Сі Цзіньпін у листопаді минулого року провели переговори на Балі. Тоді, серед іншого, обговорювалася ситуація в Україні.
Напередодні агенція Reuters з посиланням на свої джерела повідомила, що президент Китаю Сі Цзіньпін наступного тижня планує відвідати Росію, щоб зустрітися зі своїм колегою Володимиром Путіним.
Плани щодо візиту з’явилися на тлі того, що Китай пропонував стати посередником у встановленні миру в Україні, що було сприйнято на Заході скептично, враховуючи дипломатичну підтримку Китаєм Росії.
Російське інформаційне агентство ТАСС у січні повідомило, що Путін запросив Сі відвідати Росію навесні. Минулого місяця видання The Wall Street Journal повідомило, що візит може відбутися у квітні або на початку травня.
Україна в 2022 році стала третім у світі імпортером зброї – SIPRI
У 2022 році Україна стала одним із найбільших у світі імпортерів озброєнь завдяки постачанню зброї західними країнами після початку повномасштабного російського вторгнення. Більше озброєнь імпортували лише Катар та Індія. Такими є висновки звіту Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), який займається моніторингом угод із продажу зброї в усьому світі.
За цими даними, Україна є 14-им за величиною імпортером озброєнь за період 2018-22 років. За п’ятирічний період на Україну припадало два відсотки світового імпорту зброї.
Водночас, як йдеться у звіті, європейські члени НАТО збільшили імпорт озброєнь на 65 відсотків, намагаючись зміцнити свої арсенали у відповідь на підвищену загрозу з боку Росії.
Згідно з висновками SIPRI, частка Росії у світовому експорті зброї помітно знизилася за останні чотири роки, тоді як частка Сполучених Штатів Америки – зросла, а імпорт озброєнь європейськими країнами збільшився на 47 відсотків.
Частка США у світовому експорті озброєнь в проміжку 2018-2022 років зросла з 33 до 40 відсотків. Частка Росії, другого за масштабами експортера озброєнь, впала з 22 до 16 відсотків. Частка Франції зросла з 7 до 11 відсотків.
За даними SIPRI, вісім із десяти головних імпортерів російських озброєнь знизили їх закупівлі. Експорт до Індії, основного покупця російської зброї, наприклад, упав на 37 відсотків, але при цьому значно підвищився експорт до Китаю та Єгипту.
Як пояснив в інтерв’ю виданню Newsweek один із авторів звіту Сімон Віземан, причин зниження покупок озброєнь із Росії – кілька. Це і тиск США та їхніх союзників на імпортерів російських озброєнь, і проблеми, яких зазнає російська оборонна промисловість, яка намагається забезпечити озброєннями армію, що вторглася в Україну, в умовах західних санкцій.
Найімовірніше, роль відіграла і демонстрація якості російської зброї в умовах бойових дій в Україні, додав ще один обізнаний із російською військовою промисловістю співрозмовник Newsweek, який побажав залишитися анонімним через побоювання помсти. Наприклад, Росія змушена була закуповувати бойові безпілотники в Ірану, виявившись нездатною виробляти їх самостійно.
Втрати Росії у війні проти України перевищили 160 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 160 540 своїх військових, повідомив вранці 14 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, за останню добу, загинули 740 російських солдатів.
Крім того, у Генштабі навели дані про втрати російської техніки від початку повномасштабної війни:
- танки ‒ 3484 (10 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 6789 (+15)
- артилерійські системи – 2519 (+16)
- РСЗВ – 495 (+2)
- засоби ППО ‒ 260 (+1)
- літаки – 304
- гелікоптери – 289
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2120 (+11)
- крилаті ракети ‒ 907
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5367 (+13)
- спеціальна техніка ‒ 256 (+5).
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Генштаб: сили оборони відбили понад 100 російських атак за добу на 5 напрямках
Українські військові за минулу добу відбили понад 100 атак російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках, повідомив вранці 14 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
У командуванні зауважили, що попри значні втрати, загарбники продовжують наступальні дії на цих напрямках. Зокрема, на Бахмутському напрямку російські війська не полишають спроб захопити місто Бахмут.
«Російська Федерація використовує тактику терору, невибірково обстрілює населені пункти, тим самим грубо порушує норми Міжнародного гуманітарного права. За минулу добу противник завдав 5 ракетних ударів, зокрема і по об’єктах цивільної інфраструктури Сумської і Донецької областей. Є загиблі та поранені мирні громадяни. Також ворог завдав 35 авіаційних ударів та здійснив 76 обстрілів з реактивних систем залпового вогню», – повідомили у Генштабі.
У командуванні наголосили, що рівень ракетної загрози залишається високим по всій території України.
У своєму вечірньому зверненні 13 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що майбутнє країни вирішується на сході, де відбуваються «дуже жорсткі» бойові дії.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Кремль, ймовірно, продовжить використовувати Лукашенка для поглиблення співпраці з Іраном – ISW
Кремль, ймовірно, продовжить використовувати вплив Олександра Лукашенка для поглиблення співпраці з Іраном, пише у своєму новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Лукашенко 13 березня в Тегерані зустрівся з офіційними особами Ірану для розширення двосторонньої співпраці та сприяння зменшенню впливу санкцій. Іранські державні ЗМІ повідомили, що Лукашенко зустрівся з президентом Ірану Ебрагімом Раїсі, верховним лідером Алі Хаменеї та першим віцепрезидентом Мохаммадом Мохбером. Раїсі й Лукашенко підписали вісім угод про співпрацю у сферах всебічного співробітництва, торгівлі, транспорту, сільського господарства і культури та відзначили, що Білорусь й Іран у 2022 році втричі збільшили двосторонню торгівлю порівняно з 2021 роком», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що Лукашенко часто діяв як васал Кремля під час останніх поїздок за кордон, і його візит до Тегерана, ймовірно, є складовою «ширших зусиль Кремля забезпечити подальшу підтримку Ірану в умовах міжнародних санкцій».
В ISW згадали, що 11 березня державні ЗМІ Ірану оголосили, що Тегеран завершив угоду щодо купівлі бойових літаків Су-35 у Росії, «що свідчить про те, що військові, політичні й економічні угоди між Тегераном і Москвою продовжують виявлятися взаємовигідними для обох сторін».
Авторитарний лідер Білорусі, близький соратник президента Росії Володимира Путіна, зустрівся в Тегерані 13 березня з президентом Ібрагімом Раїсі. За повідомленнями білоруських державних ЗМІ, Лукашенко і Раїсі «підписали дорожню карту всебічної співпраці між країнами на 2023–2026 роки».
У Державному департаменті США заявили, що візит Олександра Лукашенка до Ірану є «в певному сенсі продовженням поглиблення відносин між Іраном і Росією».
Білорусь не є прямим учасником розв’язаної Росією війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку Росії. У лютому минулого року влада Білорусі дозволила російським військам увійти в Україну через білоруську територію.
Від початку повномасштабної війни Іран зміцнив свої зв’язки з російською армією, включаючи поставки бойових безпілотників військам РФ.
В ООН підтвердили загибель 8231 цивільного через війну Росії проти України
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 231 і поранення 13 734 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 12 березня 2023-го.
За даними ООН, серед загиблих – 494 дитини, серед поранених – 979.
В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
«Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
В УВКПЛ ООН вказують на те, що більшість зафіксованих втрат спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, а також ракетними і авіаударами.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ВВП України в четвертому кварталі 2022 року впав майже на третину – статистика
У четвертому кварталі 2022 року реальний валовий внутрішній продукт України впав на 31,4% порівняно з четвертим кварталом 2021 року.
Аналогічний показник у третьому кварталі склав 30,8%, повідомила Державна служба статистики 13 березня.
Падіння ВВП у четвертому кварталі 2022 року порівняно з третім кварталом становило 4,7% (з урахуванням сезонного фактору).
У лютому 2023 року падіння ВВП України становило 26%, що є кращим за показник січня – 32% (імовірна похибка обох показників 2%).
Росія порушує домовленості – Кубраков про продовження дії зернової угоди на 60 днів
Росія порушує встановлені в угоді про транспортування українського зерна терміни, коли заявляє про продовження дії домовленостей на 60 днів, вважає міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
«Угода про Чорноморську зернову ініціативу передбачає продовження як мінімум на 120 днів, тому позиція Росії про продовження угоди лише на 60 днів суперечить документу, підписаному Туреччиною та ООН», – написав міністр у твітері.
13 березня російські ЗМІ з посиланням на заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Вершиніна повідомили, що Москва і ООН домовилися про продовження зернової угоди з Україною на 60 днів.
«Будь-яка подальша зернова політика залежатиме від фактичного… прогресу в нормалізації нашого сільськогосподарського експорту, включно з банківськими платежами, транспортною логістикою, страхуванням, розморожуванням фінансової діяльності та продовженням поставок аміаку через трубопровід Тольятті – Одеса», – сказав Вершинін.
Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті виробленого зерна. Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України. Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.
Відтермінування мобілізації для багатодітних має рекомендаційний характер – Генштаб РФ
Вказівка про відтермінування мобілізації для батьків із трьома і більше неповнолітніми дітьми має рекомендаційний характер, ідеться у відповіді Генерального штабу Збройних сил Росії на запит голови комітету Державної думи з питань сімʼї, жінок та дітей, депутата від російської компартії Ніни Останіної.
«Тепер зрозуміла мішанина в регіонах, де кожен трактував указівки по-своєму. Незрозуміло тільки, як у військовому відомстві вказівки можуть бути рекомендаційними», – зауважила Останіна у своєму телеграм-каналі.
Після оголошеної президентом Росії Володимиром Путіним у вересні 2022 року так званої «часткової мобілізації» сталося кілька скандалів, повʼязаних із тим, що на війну в Україну призивають, зокрема, багатодітних батьків, які є єдиними годувальниками в сімʼї. У місті Сухий Лог Свердловської області призвали 29-річного Михайла Соколова, батька чотирьох неповнолітніх дітей, в Єкатеринбурзі мобілізували 39-річного Романа Двернікова, батька трьох дітей віком до 14 років, а найрезонансніший випадок стався в Якутії, де мобілізували батька пʼятьох неповнолітніх дітей.
У жовтні 2022 року голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов заявив, що багатодітні батьки зможуть отримати відстрочку від мобілізації, проте жодного документа, що регламентує це питання, влада так і не ухвалила. За словами Картаполова, нові правила «були внесені лише до документів для службового користування» і є «жестом доброї волі міністерства оборони».
У січні 2023 року в Забайкаллі кількох багатодітних батьків, яких повернули додому після скарг, знову відправили на війну.
За офіційними даними, з вересня 2022 року за мобілізацією на військову службу призвали понад 330 тисяч росіян, які перебували в запасі. Наприкінці жовтня міністр оборони Росії Сергій Шойгу прозвітував про завершення мобілізації. Після цього Путін також оголосив про закінчення призову, проте не підписав відповідного указу. Таким чином, офіційно мобілізація в Росії триває.