Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Шмигаль запросив папу Римського відвідати Україну

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль 27 квітня у Ватикані зустрівся з папою Римським Франциском. Голова уряду передав понтифіку фотоальбом про вбивства в Бучі та Бородянці Київської області та інших містах України, а також подякував папі за гуманітарну допомогу та запросив його відвідати Україну.

«Ми розраховуємо, що Святий Престол використає свій вплив, щоб повернути мир на всі наші землі», – написав премʼєр-міністр у телеграмі. Він також назвав найкращим шляхом до миру формулу, запропоновану Володимиром Зеленським та закликав Ватикан приєднатися до її реалізації.

Папа Римський раніше говорив, що готовий відвідати Київ, але за умови, що він також приїде і до Москви, додавши, що він або відвідає обидва міста, або жодне з них.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, папа Франциск згадував Україну майже у всіх своїх публічних виступах і дедалі більше критикував Москву.

Раніше цього місяця Міністерство закордонних справ України розкритикувало Хресну ходу в Римі у Страсну п’ятницю через «спробу прирівняти жертву та агресора». Мова йде про тексти, які були зачитані під час 10-ї стації Хресної ходи: від імені українського підлітка, який знайшов прихисток в Італії після захоплення російськими військами Маріуполя, та російського хлопця, брат-військовослужбовець якого втратив життя, а батько та дід зникли безвісти як учасники загарбницької війни Росії проти України.

«Намагання поставити знак рівності між Україною, яка страждає, та Росією, яка завдає страждань, не сприяє примиренню», – наголосили в МЗС.

Минулого року Ватикан також намагався напередодні Великодня за григоріанським календарем «помирити» росіян та українців, запропонувавши представницям двох народів символічно нести хрест під час Хресної дороги у Страсну п’ятницю біля Колізею. Київ тоді назвав ініціативу вкрай обурливою і несвоєчасною. У Ватикані заявляли, що мир слід відновлювати з участю усіх сторін конфлікту.

На Херсонщині через удар військ РФ по житловому будинку загинула жінка, її чоловік – у тяжкому стані

Російські війська у четвер завдали удару по Тягинській громаді Херсонщини – у селі Одрадокам’янка загинула жінка, а її чоловік перебуває у тяжкому стані.

Як повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін, удар стався, коли подружжя було на подвір’ї.

«Від отриманих поранень на місці загинула 60-річна жінка. Її 73-річний чоловік отримав тяжкі травми. З пораненнями обличчя, тулуба та кінцівок його шпиталізували. Нині лікарі борються за життя потерпілого», – повідомив Прокудін.

Вдень Прокудін повідомляв, що армія РФ завдала ударів по житловому кварталу Херсона та селу Кізомис. В обласному центрі загинув 42-річний чоловік. П’ять керованих авіабомб скинули війська РФ на село Кізомис Білозерської громади. Про потерпілих не повідомлялося.

Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

ПАРЄ визнала депортацію українських дітей до Росії геноцидом

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії. Про це 27 квітня повідомила депутатка Верховної Ради Євгенія Кравчук, яка бере участь у роботі української делегації в ПАРЄ.

За її словами, ПАРЄ закликала Міжнародний кримінальний суд розглянути можливість кримінального переслідування за цей злочин.

Повна назва резолюції – «Депортація та примусове переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України: створення умов для їх безпечного повернення, припинення цих злочинів та покарання винних».

Резолюція наголошує, що «задокументовані факти депортації та насильницького переміщення українських дітей підпадають під дію Конвенції про геноцид 1948 року, стаття 2 якої визначає, що насильницьке переміщення дітей з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу вважається злочином геноциду».

ПАРЄ привітала рішення Міжнародного кримінального суду від 17 березня 2023 року про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової та закликала держави-учасниці Римського статуту вжити заходів для виконання своїх зобовʼязань щодо цього рішення.

У заяві суду йшлося, що Путін і Львова-Бєлова підозрюються в незаконній депортації дітей. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) та Україною.

Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.

Ердоган розповів Путіну про «нові ініціативи» щодо зернової угоди та війни в Україні

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 27 квітня обговорив із російським колегою Володимиром Путіним «нові ініціативи» щодо зернової угоди та війни в Україні, повідомило турецьке видання Daily Sabah.

У заяві Управління з питань комунікацій президента Туреччини йдеться, що під час телефонної розмови обговорювалися турецько-російські відносини і регіональні питання.

«Під час розмови також обговорювалися російсько-українська війна і зернова угода. Президент Ердоган заявив, що нові ініціативи можуть бути реалізовані через запропоновану робочу групу», – йдеться в повідомленні.

Додаткових деталей видання не наводить.

Сайт президента Росії наразі розповідає про спільну участь турецького і російського лідерів у відеотрансляції церемонії відкриття першої в Туреччині АЕС «Аккую», але про зміст розмови Ердогана та Путіна не інформує.

Раніше цього тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що ситуація щодо вивезення продовольства та добрив із чорноморських портів України перебуває у безвиході.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся 26 квітня з генеральним директором Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Цюй Дунюєм. Вони обговорили можливість технічної підтримки для експорту продовольства з України та розвиток гуманітарної харчової програми «Зерно з України».

«Дмитро Кулеба закликав Продовольчу та сільськогосподарську організацію докласти максимальних зусиль для забезпечення подальшого функціонування Чорноморської зернової ініціативи», – йдеться в повідомленні.

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року. Доти після лютневого вторгнення Росії порти України були повністю заблоковані. ООН та багато країн заявляли, що блокада експорту продовольства може призвести до глобальних наслідків аж до голоду в найбідніших країнах.

У березні 2023 року операцію було продовжено. ООН офіційно не повідомляла, на який термін було продовжено домовленість. Україна заявляла про продовження на 120 днів – на той же термін, що й під час першого продовження восени. МЗС Росії заявило, що Москва повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів.

Сили РФ за добу завдали 25 авіаударів, 5 ракетних ударів, понад 20 обстрілів із РСЗВ – Генштаб

За минулу добу російські сили завдали 25 авіаційних ударів, здійснили понад 20 обстрілів із ракетних систем залпового вогню по позиціях українських військ і по населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні 27 квітня.

«Також уночі ворог завдав пʼять ракетних ударів по Миколаєву, є постраждалі серед мирного населення, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру», – йдеться в повідомленні Генштабу ЗСУ.

Також у Генштабі інформують, що авіація Сил оборони України за добу завдала чотири удари по районах зосередження сил РФ, а також удару по зенітно-ракетному комплексу, збито пʼять російських безпілотників різного типу.

У Генштабі нагадують, що «ймовірність завдавання ракетних і авіаційних ударів по всій території України залишається високою».

Тестування полонених РФ на детекторі брехні. Історія поліграфологині, якій вдалося виїхати із Маріуполя

До початку повномасштабного вторгнення Юлія Волкова та Сергій Якимчук із двома синами жили у Маріуполі Донецької області. Жінка служила у поліції, її чоловік – в «Азові». Російське вторгнення розділило сім’ю у лютому 2022-го. Поки Сергій тримав оборону міста, Юлія з дітьми за першої можливості наважилася виїхали з оточеного російськими військами Маріуполя. З собою взяла лише ноутбук і поліграф, яким заробляла на життя останні роки.

Переїхавши до столиці, жінка повернулася до роботи поліграфологинею і тестувала російських військовополонених на факти вбивства цивільних під час окупації Київщини. Деякі обстежені нею військові РФ вже отримали вироки суду. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Юлія Волкова розповіла про:

• оточення Маріуполя, бомбардування, переховування з дітьми у підвалі;
• виїзд із міста та як провезла поліграф через блокпости військових РФ;
• роботу поліграфологинею у поліції Київщини та як відбувається перевірка на поліграфі;
• перевірку на детекторі брехні військовополонених РФ та викриті вбивства цивільних військовими російської армії.

Росія посилює обстріли і готується: контрнаступ буде несподіваним?

• Війська Росії вдарили по Миколаєву та Харківщині, повідомила українська влада. Є загиблі і поранені. Подробиці.

Дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:

• У НАТО повідомили: союзники та партнери України з Північноатлантичного альянсу передали Києву 98% обіцяної Києву бойової техніки. Генсекретар НАТО розказав, скільки бойових машин і танків вже перевезли. Тепер, каже, українська армія має все необхідне для звільнення своїх територій. Міністр оборони України Олексій Резніков називає очікування від контрнаступу переоціненим. Утім, додає: наступ буде несподіваним.
• The Washington Post має нові дані «зливу» документів Пентагону. В умовах посилення санкцій Росія зможе фінансувати війну проти України ще щонайменше рік. А її чиновники, тим часом, збираються завербувати ще 400 тисяч осіб. Подробиці – в «Свобода Live».

Поранений журналіст La Repubblica проігнорував попередження українських військових – влада

Журналіст італійського видання La Repubblica Коррадо Зуніно, поранений 26 квітня на околицях Херсона під час виконання журналістських обов’язків, проігнорував застереження українських військових. Про це 27 квітня заявив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики.

«Зуніно не повідомив про свою роботу в місті відповідальним пресофіцерам. А вже на місці проігнорував завчасні попередження українських військових про небезпеку та крики «Danger, sir!» Зуніно як керівник був зобовʼязаний проконтролювати, щоб учасник його групи був не лише в жилеті з написом PRESS, а й із бронею всередині нього. Але італієць порушив правила поведінки для журналістів за умов бойових дій», – ідеться в повідомленні.

Офіс генерального прокурора повідомив 26 квітня, що внаслідок обстрілу російськими військами Антонівського мосту на Херсонщині загинув цивільний і зазнав поранення журналіст іноземного видання. Імʼя журналіста та видання, в якому він працює, не уточнюється. Пораненого в плече журналіста доправили до лікарні.

Італійське видання La Repubblica назвало імена загиблого і пораненого.

«Наш кореспондент Коррадо Зуніно та його фіксер Богдан Бітік потрапили сьогодні під засідку російських снайперів на околицях Херсона, що на півдні України. Бітік, на жаль, не дотягнув (до лікарні) і загинув, у нього залишилися дружина і син. Коррадо, який зазнав поранення в плече, перебуває в цивільній лікарні Херсона», – йдеться в повідомленні.

«Прибрати російські маркери та омолодити». Що очікує «Києво-Печерську лавру»?

Міністерство культури та інформаційної політики України призначило в.о. гендиректора заповідника «Києво-Печерська лавра». Ним став Максим Остапенко, який раніше обіймав посаду гендиректора Національного заповідника «Хортиця» у Запорізькій області. У МКІП зазначають, що Остапенко є фахівцем у галузях охорони пам’яток історії та культури, музеєзнавства, археології та реставраційних робіт. Він є автором понад 30 наукових робіт з історії острова Хортиця та Нижнього Подніпров’я. На початку повномасштабної війни Максим Остапенко долучився до лав Збройних сил України. Яким буде майбутнє «Києво-Печерської лаври», проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» детальніше розпитав нового керівника національного заповідника.

Російські військові обстріляли енергетиків у Харківському районі, є загиблий – Синєгубов

Одна людина загинула і четверо зазнали поранень унаслідок обстрілу, здійсненого російськими військовими 27 квітня. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Щойно ворог обстріляв село Токарівка Харківського району. Постраждали працівники «Харківобленерго», що працювали над відновленням ліній електропередач. На жаль, 1 людина загинула, ще 4 отримали поранення. Наразі медики надають постраждалим усю необхідну допомогу», – вказав представник влади.

Харків і значна частина Харківської області перебувають під постійною загрозою обстрілів, які можуть здійснюватися як безпосередньо з території Росії, так і з контрольованих силами РФ частин Харківщини та Луганщини.

Бахмут із висоти пташиного польоту: що залишилося від міста після обстрілів РФ

Аерофотознімки демонструють масштаби руйнувань у Бахмуті Донецької області. Місяці обстрілів перетворили більшу частину міста на тліючі руїни. Джерело: AP

Аерофотознімки демонструють масштаби руйнувань у Бахмуті. Місяці обстрілів перетворили більшу частину міста на тліючі руїни.

Витік: Росії не вистачить сил для контролю над окупованими територіями

Нестача особового складу у військах національної гвардії завадить Росії встановити повний контроль над усіма окупованими територіями України, йдеться в імовірно одному із секретних документів Міністерства оборони США, які потрапили до мережі внаслідок масштабного витоку й вивчені російською службою Радіо Свобода.

Із документа, що датується кінцем лютого 2023 року, випливає, що в серпні 2022 року на українській території перебували щонайменше 27,5 тисячі військовослужбовців нацгвардії РФ. Відтоді, як зазначається у документі, ці війська зазнали суттєвих втрат. У повідомленні наголошується: національна гвардія взяла на себе численні додаткові завдання щодо утримання захоплених Росією територій за лінією фронту, що ще більше посилило нестачу особового складу.

Війська національної гвардії Росії (Росгвардії) були утворені із службовців Внутрішніх військ МВС РФ у 2016 році. За офіційними даними на 2017 рік, у лавах Росгвардії перебувало 340 тисяч співробітників.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну суттєвих втрат під Києвом і Харковом зазнали частини ОМОН, що входять до складу Росгвардії, за допомогою яких Росія планувала підтримувати порядок на окупованих територіях України.

30 серпня директор Росгвардії Віктор Золотов доповів президенту Росії Володимиру Путіну, що «війська національної гвардії в зоні спецоперації в Україні забезпечують безпеку, правопорядок у підконтрольних РФ населених пунктах, борються з диверсантами, охороняють особливо важливі об’єкти».

Водночас на зайнятих Росією українських територіях регулярно відбуваються замахи на російських військових, чиновників, а також на українців, які співпрацюють із окупаційною владою. За підрахунками українських журналістів, лише за 2022 рік на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей України було вбито 12 чиновників і силовиків, переважно українських громадян, які зберегли або обійняли «посади» після окупації.

За звинуваченням у витоку секретної інформації з Пентагону було заарештовано американського військовослужбовця Джека Тейшейру. У Міністерстві оборони США не коментують зміст документів, що потрапили в мережу. Достовірність матеріалів не була незалежно підтверджена.

Війська РФ обстріляли прикордоння Сумщини, одна людина поранена – ОК «Північ»

Російські військові 27 квітня вісім разів обстріляли прикордоння Сумської області, одна цивільна людина поранена, повідомило оперативне командування «Північ».

Дані наведені станом на 13:00. За повідомленням, загарбники застосовували для обстрілів міномети, артилерію і ракети з гелікоптера.

Цивільна людина зазнала поранень ніг під час удару по населеному пункту Середина-Буда. Про її стан не повідомляють.

Напередодні в ефірі Радіо Свобода помічник командувача Об’єднаних сил Збройних сил України Євген Силкін повідомив, що більшість населення із наближених до кордону з Росією і Білоруссю населених пунктів Чернігівської і Сумської областей евакуювали.

За його словами, частина людей вирішила залишитися, попри те, що російські військові обстрілюють прикордонні села у Чернігівській та Сумській областях.

Сумщина межує з трьома областями Росії – Брянською, Курською, Бєлгородською. Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.

НБУ поліпшив прогнози інфляції та зростання ВВП. Регулятор залишив незмінною облікову ставку

Національний банк України ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 25%, а також суттєво поліпшив прогнози інфляції та зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Про це 27 квітня повідомила пресслужба НБУ.

За даними регулятора, збереження облікової ставки «підтримає ефекти від попередніх заходів із посилення привабливості гривневих активів, дасть змогу й надалі забезпечувати стійкість валютного ринку та формувати належні передумови для збереження сталого тренду на зниження інфляції та пом’якшення найбільш обтяжливих валютних обмежень».

Інфляція сповільнюється швидше, ніж раніше очікував НБУ. «У березні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 21,3% в річному вимірі. Послабленню інфляційного тиску сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, а також досить швидке відновлення енергетичної системи від наслідків російських терактів», – указано в повідомленні.

Нацбанк очікує, що в 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%, а в наступні роки – стане нижчою за 10%.

Також регулятор «з огляду на швидке відновлення енергетичної системи» і «мʼяку фіскальну політику» поліпшив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3% до 2,0%.

НБУ визнав, що «чистий приплив валюти в Україну зберігається завдяки суттєвим обсягам міжнародної допомоги». Загалом у цьому році обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити 42 мільярди доларів США. Надходження від партнерів сприятимуть зростанню міжнародних резервів до близько 35 мільярдів доларів США наприкінці цього року.

У регуляторі вказують на ризики, які виникнуть у разі продовження війни в 2024 році.

«Триваліший термін воєнних дій та їх вища інтенсивність можуть мати суттєвий негативний вплив на економічну активність, а також призвести до погіршення інфляційних та курсових очікувань. Це створюватиме додаткові виклики для макрофінансової стійкості», – повідомляє НБУ.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період. На рівні 25% цей показник перебуває близько року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 15 червня 2023 року.

Якщо ЗСУ вже зібрали «ударний кулак»: коли може бути контрнаступ?

Головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі повідомив, що Україна отримала майже всю техніку для контрнаступу. Про це він заявив під час слухань Комітету Палати представників Конгресу США зі збройних сил.

У Росії «Вікіпедію» оштрафували за відмову видалити статтю про полк, причетний до вторгнення в Україну

Суд у столиці Росії Москві оштрафував компанію Wikimedia Foundation, яка управляє «Вікіпедією», на два мільйони рублів (майже 24,5 тисячі доларів) за відмову видалити статтю про 40-ий інженерно-саперний полк.

Як з’ясувало видання «Проект», цей полк, який базується у Тюменській області Росії, брав участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну з північного сходу.

У «Вікіпедії» вказано місце дислокації полку, батальйони, що входять до нього, використовувана ним техніка і відомості про втрати. Суд вирішив, що це заборонена в Росії інформація.

Після повномасштабного російського вторгнення до України «Вікіпедії» в РФ призначили вже десять штрафів за відмову видаляти матеріали, зауважила «Медиазона». Їхня загальна сума досягає майже 17 мільйонів рублів (близько 207,7 тисячі доларів).

Wikimedia заявляла, що інформація в статтях, про які йшлося на засіданнях судів, отримана з надійних джерел і відповідає стандартам «Вікіпедії».

У травні 2022 року Роскомнагляд вніс Wikimedia Foundation до переліку компаній, зобов’язаних відкрити представництво в Росії. Компанія цього не зробила. Роскомнагляд зобов’язав пошукові системи на території країни вказувати, що фонд порушує російське законодавство.

Ташева пояснила, чому в Криму побільшало «абсурдних» вироків

Зростання інтенсивності «абсурдних» вироків в окупованому Криму свідчить про паніку підконтрольної Росії влади півострова – таким чином вони намагаються «придушити» проукраїнські рухи, заявила постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева у колонці для «Української правди».

«Лише за березень і половину квітня до окупаційних судів надійшло 42 провадження за статтею 20.3.3 (про «дискредитацію збройних сил РФ» – ред.). По 35 із них вже винесли незаконні «постанови» і визначили суму штрафів для наших громадян. Всього за рік існування цієї незаконної статті завели справи щонайменше на 352 кримчан. Однак подібна інтенсифікація абсолютно абсурдних вироків свідчить про паніку, яку відчувають окупанти та колаборанти. Таким чином вони намагаються залякати жителів окупованого півострова та «придушити» їхні проукраїнські рухи», – пише вона.

Ташева розповіла про деякі з цих вироків. Наприклад, студентка у Криму отримала два штрафи на 50 і 60 тисяч рублів за те, що підтримала президента України та зняла відео у вишиванці із синьо-жовтим манікюром.

Інша дівчина, зауважила постпред, в інстаграмі опублікувала відеозапис, де виконувала український гімн. Це російський суд також класифікував як «дискредитацію армії РФ».

Юнак отримав штраф за те, що опублікував у своєму інстаграмі прапор України.

«Для окупантів навіть звичайна українська символіка – це вже дискредитація їхніх військових, адже, згідно з їхніми «мотивувальними» листами, які прикріплюють до постанов і вироків окупаційні суди, – ЗСУ використовують на своєму бойовому обмундируванні державний прапор», – зазначила Ташева.

У Росії та на окупованих нею територіях продовжують переслідувати проукраїнськи налаштованих жителів. Зокрема, проросійський кримський блогер Олександр Таліпов у своєму телеграм-каналі публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок скарг Таліпова кримчан притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії РФ. Українська прокуратура розпочала кримінальне провадження стосовно Таліпова за статтею «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».

Генсекретар НАТО повідомив, скільки бойових машин отримала Україна від союзників

Союзники і партнери по НАТО надали Україні 1550 одиниць бронетехніки і 230 танків, заявив 27 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Поставки від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому минулого року становлять «понад 98 відсотків бойових машин, обіцяних Україні», сказав Столтенберґ на пресконференції після зустрічі з прем’єр-міністром Люксембургу Ксав’є Беттелем у Брюсселі.

«Загалом ми підготували і спорядили більше ніж дев’ять нових українських бронетанкових бригад», – цитують заяву генсекретаря західні агенції новин. Точно невідомо, скільки солдатів було залучено до навчань, але в західних військах бригада налічує від 3000 до 5000 військових.

Він додав, що це поставить Україну «в сильну позицію» для продовження повернення окупованих територій.

Водночас голова альянсу застеріг, що «ми ніколи не повинні недооцінювати Росію», незважаючи на «безпрецедентну» військову підтримку, яку Україна отримала від своїх партнерів і союзників.

За його словами, Москва готова «посилати тисячі військових із дуже високим рівнем втрат».

Заяви Столтенберґа пролунали на тлі повідомлень про те, що Київ готує довгоочікуваний контрнаступ.

Напередодні головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі, генерал Крістофер Каволі заявив, що українські військові вчасно отримають зброю, необхідну для майбутнього контрнаступу. Як повідомляв Reuters, на слуханнях у комітеті Палати представників зі збройних сил Каволі зауважив, що понад 98 відсотків обіцяної Києву бойової техніки вже поставили.

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив упевненість в успіху майбутньої контрнаступальної операції України.

«Отже, українські Збройні сили, їхня хоробрість, мужність у поєднанні з постачанням від союзників і партнерів по НАТО продемонстрували, що вони здатні звільняти території. Відтоді, зокрема після того, як вони звільнили Херсон, ми надавали набагато більше підтримки бронетехнікою, БМП, більше артилерії, ППО, а також бойових танків. Тому я впевнений, що коли Україна вирішить розпочати нові операції, щоб звільнити більше території, Україна матиме успіх», – наголосив він.

Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме.

У лютому керівник ГУР Міноборони заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.

Підконтрольні Росії силовики затримали кримськотатарських активістів у Судаку

Призначена Росією поліція в окупованому Криму затримала двох кримськотатарських активістів Едема Ісмаїлова і Барі Барієва з невстановлених причин після обшуку в їхніх будинках у Судаку 27 квітня, повідомила правозахисна група «Кримська солідарність».

Двома днями раніше в Криму без пояснення причин також затримали іншого кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. Пізніше його заарештували на 12 діб за «непокору поліції».

Після незаконної анексії Криму в 2014 році Росія чинить тиск на кримських татар, корінну етнічну групу півострова, багато з яких відкрито протестували проти окупації.

Відтоді російська влада засудила десятки кримських татар до тривалих термінів ув’язнення за звинуваченнями в екстремізмі.

Російські війська обстріляли Херсон, один чоловік загинув – ОВА

Російські війська обстріляли житловий квартал Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 27 квітня.

«Через ворожу атаку пошкоджено декілька квартир херсонців. На жаль, травми несумісні з життям отримав 42-річний чоловік», – заявив він.

Крім того, обстрілу зазнало село Кізомис Білозерської громади – за даними Прокудіна, російські військові скинули на нього п’ять керованих авіабомб. Інформацію про постраждалих уточнюють.

Напередодні Херсонська область зазнала 65 російських обстрілів, внаслідок них одна людина загинула, ще троє були поранені.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.