Представники ФСБ мали бути в будівлі, є загиблі офіцери – ГУР про удар по Скадовську
У результаті удару по окупованому Скадовську на Херсонщині вранці 9 листопада є загиблі серед російських офіцерів, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) представник ГУР Андрій Юсов.
«Так, є ураження, є загиблі. Що стосується точних даних у таких випадках їх не завжди є можливість оперативно з’ясувати. Тому інформація уточнюється. Але є загиблі серед офіцерського складу окупантів», – сказав він.
На уточнююче запитання журналіста Радіо Свобода, чи були там представники російського ФСБ, про що раніше повідомляли ЗМІ, Андрій Юсов сказав: «Вони мали перебувати там в цей період».
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) міський законний голова міста Скадовськ Олександр Яковлєв, російські окупанти в Скадовську весь день розбирали завали після удару по будівлі в центрі міста, загиблих не менше десяти.
За його словами, будівля, де напередодні пролунав вибух, розташована в центрі міста і до повномасштабного вторгнення власники її використовували як «об’єкт для розміщення відпочиваючих». Нині, як зазначив він, після удару двоповерхова будівля зруйнована (перший поверх та частина другого).
«Після окупації росіяни, звісно, забрали її і там відомо, що проживали постійно якісь військові. Були автомобілі… Напевно, вчора була їх якась більша кількість, оскільки повідомляється про значну кількість постраждалих та загиблих. Відомо лише що там постійно була якась кількість машин. Тому там могли бути і високопосадовці якісь і цієї служби (ФСБ – ред). Відомо, що вчора вони майже цілий день розбирали ці завали. Тому все-таки, я думаю, там кількість загиблих точно буде більше. Наразі відомо, що не менше 10-ти загиблих, якась кількість поранених, але точної інформації ніхто не надає», – каже Яковлев.
За його даними, одразу після вибуху вся територія навколо була закрита, почалася посилена перевірка документів у перехожих.
Внаслідок удару по окупованому Скадовську в Херсонській області вранці 9 листопада є загиблі серед російських високопоставлених офіцерів, повідомили українські і російські ЗМІ.
За повідомленнями, удар був завданий із системи залпового вогню HIMARS. Журналіст російської служби Радіо Свобода Марк Крутов повідомив геолокацію удару по Скадовську. За його даними, зруйнований другий поверх двоповерхової цегляної будівлі.
Російське державне агентство новин ТАСС повідомляло про п’ятьох убитих і 10 поранених в результаті удару.
Британія достроково підготувала 30 тисяч українських військових – уряд
Уряд Великої Британії повідомив, що 30 тисяч українських військових пройшли навчання в рамках операції Interflex раніше від запланованого терміну.
Як повідомив британський міністр оборони Ґрант Шаппс, навчання завершили на сім тижнів раніше.
«Ми залучили міжнародних партнерів і можемо пишатися реальними змінами, які ми робимо для свободи України тут, у Великій Британії. Слава Україні», – написав Шаппс у соцмережі X (раніше Twitter).
У повідомленні британського уряду вказано, що це найбільша військова програма такого типу на британській землі з часів Другої світової війни.
За повідомленням, Interflex запустили в червні 2022 року і вона мала ціль підготувати 30 000 військовослужбовців до кінця 2023 року.
«Після запуску минулого літа до програми долучилася низка міжнародних партнерських сил, які надали важливий досвід, навчання і погляд на бойові дії на передовій. До числа цих країн входять Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Данія, Фінляндія, Швеція, Литва, Нідерланди й Австралія. І сьогодні союзник НАТО, Румунія, також підтвердила свою участь, довівши загальну кількість країн-партнерів до десяти», – заявили в уряді Британії.
За повідомленням, за останні 12 місяців пакет підтримки Великої Британії розширився і тепер передбачає також підвищення кваліфікації українських морських піхотинців.
«Interflex змінив рівняння цієї війни, використавши український дух, мужність і рішучість і зіставивши це зі світовим військовим досвідом. Вирішальний внесок наших міжнародних партнерів у цю програму зміцнює глобальну підтримку України і підкреслює нашу єдину віру в те, що Україна може виграти і виграє цю війну», – заявив прем’єр Британії Ріші Сунак.
Операція Interflex, започаткована минулого року передбачає підготовку переважно нещодавно мобілізованих і добровольців, які впродовж п’яти тижнів отримують основні знання щодо володіння зброєю, навички ведення бойових дій, медичної допомоги.
Орбан заявив, що переговори про членство України в ЄС «не повинні починатися»
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не підтримує просування переговорів про майбутнє членство України в Європейському Союзі, вкотре давши зрозуміти, що його країна може стати головною перешкодою на шляху Києва щодо вступу до ЄС.
Як пише АР, в інтерв’ю державному радіо Орбан сказав, що країна, яка перебуває у війні, ще й близько не наближається до членства в блоці.
«Україна жодним чином не готова до переговорів щодо своїх амбіцій приєднатися до Європейського Союзу. Чітка позиція Угорщини полягає в тому, що переговори не повинні починатися», – сказав Орбан.
Угорщина має суперечки з ЄС через ймовірні порушення стандартів верховенства права та прав людини, що призвело до затримки мільярдів євро коштів від ЄС.
Орбан заперечив, що протидія Угорщини переговорам про членство України в ЄС пов’язана з цими коштами, і намагався розвіяти підозри, що його уряд використовує свій голос щодо України, щоб чинити тиск на ЄС.
Він додав, що його уряд «не прийме» тиск з боку ЄС щодо підтримки заявки України на членство в обмін на виділення коштів.
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Reuters: ЄС має «план Б», якщо Угорщина накладе вето на 50 мільярдів євро допомоги Україні
Європейський cоюз зможе обійти будь-яке вето Угорщини і надати Україні 50 мільярдів євро (53,4 мільярда доларів) допомоги, заявили офіційні представники блоку. Про це Reuters повідомили двоє чиновників ЄС.
За їхніми словами, у випадку застосування Будапештом вето ЄС має спосіб обійти це, попросивши кожен з урядів блоку створити власний пакет допомоги Києву. Разом двосторонні договори обійдуться в однакову суму.
«Угорщина ризикує перегнути палицю. Ми б хотіли мати їх у складі, але настає момент, коли людям набридає, що Будапешт тримає всіх у заручниках. Обхідний шлях виснажливий, але ми його маємо, якщо знадобиться», – сказав один із чиновників ЄС.
Інший посадовець, який також говорив на умовах анонімності, каже, що «питання грошей для України так чи інакше вирішиться, Київ отримає підтримку ЄС»:
«Якщо Угорщина стане перешкодою для необхідної одностайності, щоб зробити це через бюджет ЄС, країни-члени знайдуть інший спосіб, наприклад, міжурядову угоду або національні гарантії».
Будапешт це повідомлення не коментував.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз готує пакет фінансової допомоги Україні на суму близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років. 27 країн-членів ЄС мають проголосувати за пакет допомоги на саміті 14–15 грудня.
Є побоювання, що допомога може бути заблокована прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який заявляв, що він «пишається» продовженням своєї комунікації з Росією, та заперечував проти подібної підтримки в минулому. Такі виплати зі спільного бюджету ЄС потребують одностайної підтримки всіх держав-членів.
Минулого року Угорщина наклала вето на аналогічну пропозицію про надання Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги у 2023 році. Після кількох місяців суперечок Будапешт зрештою погодив пакет, отримавши, як він сказав, поступки від блоку щодо допомоги Угорщині.
Через російський обстріл передмістя Херсона загинула людина, ще одна поранена – ОВА
Російські війська з артилерії атакували Кіндійку – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 10:30 російська армія з артилерії атакувала Кіндійку. Постраждали двоє людей. Від отриманих травм на місці загинув 69-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
За його словами, ще один місцевий житель – 63 роки – отримав вибухову травму та поранення спини. Його у стані середньої тяжкості доставили до лікарні.
Минулої доби через російські обстріл Херсонщини загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомила місцева влада.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ігнат: навчання на F-16 йде за планом, деякі українські пілоти вже проходять «підготовку в небі»
Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що процес навчання українських льотчиків на F-16 йде за планом, деякі пілоти вже проходять «підготовку в небі».
«Просувається (навчання), згідно з планом. Мало інформації. Процес пішов – Це найголовніше. Партнери не надто хочуть деталізувати процес проходження навчання. Але те, що пілоти вже навчаються на F-16 в повітрі безпосередньо. Не усі, звичайно. Окремі пілоти вже проходять підготовку в небі з інструктором на бойових літаках. Тому все йде згідно з планом. Наше завдання – дочекатися, тримати країну, тримати наше небо тут всередині», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, Україна робить своє «домашнє завдання» для прийому F-16 на українських аеродромах.
«Льотчики навчаються. Процес йде так, як було заплановано», – додав Ігнат.
У жовтні повідомлялося, що на авіабазі в штаті Аризона українські пілоти розпочали навчання польотам на F-16. Очікується, що воно триватиме кілька місяців.
Типовий курс підготовки на F-16 триває близько шести місяців. Однак офіційні особи США зазначили, що українські пілоти навряд чи будуть слідувати стандартній моделі, оскільки курс відповідатиме потребам України в захисті неба від російських літаків, безпілотників і ракет. Європейські країни також навчають українських пілотів керувати F-16.
Данія та Нідерланди стали першими країнами, які пообіцяли передати Україні винищувачі F-16, але це станеться після завершення навчання українських пілотів. Також про це оголосили Норвегія та Бельгія.
Генсек НАТО про війну в Україні: «Маємо бути готовими до довгострокової перспективи»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що розраховує на прогрес Збройних сил України у боротьбі з російськими військами, але попередив, що прогрес буде важким.
«Ми повинні бути готовими до довгострокової перспективи. Війни за своєю природою непередбачувані. Що ми точно знаємо, так це те, що те, що відбувається за столом переговорів, нерозривно пов’язане з ситуацією на полі бою», – сказав Столтенберґ в інтерв’ю агентству DPA під час візиту до Берліна.
Генсек НАТО додав, що тільки військова підтримка може гарантувати, що Україна залишиться суверенною і демократичною державою, і переконає російського президента Володимира Путіна, що він не зможе перемогти на полі бою.
За його словами, було зрозуміло, що контрнаступ буде нелегким.
«Ми знали, що Росія місяцями готувала оборонні лінії – з мінами, з танковими окопами, з великою кількістю оборонних позицій», – сказав Столтенберґ, додавши, українці «могли досягти успіхів і звільнити більше території».
Днями президент Володимир Зеленський визнав, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він наголосив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Раніше в статті в журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги, «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
У розвідці Британії прокоментували удар РФ по цивільному судну на Одещині
Влучання російської ракети в цивільне судно на Одещині свідчить про погану тактику застосування зброї російським пілотом, заявили в розвідці Великої Британії.
У розвідці нагадали, що 8 листопада цивільне вантажне судно під прапором Ліберії було уражене російською протирадіолокаційною ракетою. Українські офіційні особи заявили, що це, ймовірно, ракета повітряного базування Х-31.
«Лоцман порту загинув, троє членів екіпажу і портовий працівник зазнали поранення. Міністр інфраструктури України повідомив, що судно вантажило залізну руду, призначену для стратегічного союзника Росії – Китаю», – зазначили у розвідці.
«Ймовірно, Х-31 використовувалася, щоб поцілити по українських військових радарах у цьому районі. Є реальна можливість того, що запущена з повітря ракета за відсутності сигнатури військового радара потрапила на радар цивільного судна. Якщо так, то це свідчить про погану тактику застосування зброї з боку російського пілота», – наголосили у відомстві.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк зауважила, що судно йшло під прапором Ліберії – тобто це територія іншої держави, «фактично атакована росіянами».
Протирадіолокаційні ракети, каже керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України, дуже складно вловити. «Вони частіше глушаться і тоді вже зникають з радарів шляхом падіння, але все одно несуть уражаючий елемент», – зауважила вона.
«Влучань в об’єкти критичної інфраструктури не зафіксовано» – Київська ОВА про наслідки атаки дронів
У Київській області внаслідок нічної атаки російських дронів влучань в об’єкти критичної або житлової інфраструктури не зафіксовано, постраждалих також немає, повідомив начальник обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Ніч, що минула, виявилася неспокійною. Російські окупанти атакували нашу область БпЛА. Повітряна тривога тривала майже півтори години. У регіоні працювали сили ППО. Завдяки професійній роботі всі ворожі цілі були збиті», – зауважив він.
Повітряні сили раніше повідомили, що в ніч на 10 листопада російські війська атакували Україну ударними безпілотниками і керованими авіаційними ракетами.
«Загалом було випущено шість ударних БпЛА Shahed-136/131 із району Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край РФ), одну керовану авіаційну ракету Х-31 і одну КАР Х-59 із повітряного простору окупованої Херсонщини», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили п’ять ударних БпЛА й одну керовану авіаційну ракету Х-59 в межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської і Київської областей.
Голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що через падіння уламків ударного дрона пошкоджені кілька будівель.
«Доба на Черкащині розпочалась із затяжної тривоги.В області працювала ППО. Маємо падіння уламків «шахеда» у приватному секторі на Золотоніщині. Унаслідок чого пошкоджено кілька будівель», – написав він у телеграмі. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
На Запоріжжі обстрілами військ РФ пошкоджено 10 тисяч будинків – ОВА
На підконтрольній Україні території Запорізької області внаслідок повномасштабного вторгнення РФ пошкоджено та знищено 10 тисяч будинків. Про це повідомили в Запорізькій ОВА під час брифінгу, присвяченого роботі в регіоні державної програми «єВідновлення».
«На сьогодні більше 10 тисяч знищено і пошкоджено будинків: приватних – 8,5 тисяч та 1,5 тисячі багатоквартирних», – сказав директор департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва ОВА Віталій Литвиненко.
Як зазначили у військовій адміністрації, в регіоні діють державні програми, що дозволяють компенсувати власникам житла збитки, завдані російською агресією.
«На сьогодні по Запорізькій області подано 904 заяви по програмі «єВідновлення». 353 заяви вже розглянуто, погоджено на суму 21 мільйон 464 тисячі. 293 жителя Запорізької області вже отримали кошти на суму 16 мільйонів 127 тисяч. Найбільш активно реалізується ця програма у Запорізькій міській громаді, де 141 людина тримала компенсацію, Комишуваській, Кушугумській, Степненській та Таврійській громаді», – додав посадовець.
Наприкінці жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що майже 19 тисяч українських родин отримали 1,5 млрд гривень за пошкоджене майно за програмою «єВідновлення».
Частина Запорізької області перебуває під окупацією російських військ.
ГУР: два російські катери були атаковані й уражені під час удару по Криму вночі
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов підтвердив Радіо Свобода (в ефірі Свобода.Ранок), що українські сили пошкодили два російські катери в окупованому Криму під час нічного удару. Він також назвав тип зброї, якою вдарили по катерах.
«Так, ця інформація відповідає дійсності. Успішна операція ГУР у взаємодії з іншими складовими Сил безпеки і оборони. І два десантні катери ушкоджено. Ця операція буде продовжуватися. Ми зазвичай не коментуємо засоби ураження, але оскільки найближчим часом буде оприлюднена офіційна інформація, з якої можна зробити висновки, що мова йде про морські дрони», – сказав представник ГУР.
Юсов уточнив, що катери, які пошкодили українські сили, були новими зразками російської техніки.
«Катери використовувалися для перенесення різноманітного важливового обладнання. І тепер вони цю функцію виконувати не будуть. Це нові зразки катерів. Відносно нова російська техніка і ураження цих плавзасобів, звичайно, становить для ворога серйозні проблеми, враховуючи всі попередні втрати ЧФ РФ», – зазначив представник ГУР.
В окупованому Криму в ніч на 10 листопада лунали вибухи. Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на місцевих жителів повідомив про «приліт» у Чорноморську.
Як йшлося в повідомленні, там «рятувальники розбирають завали казарми, по якій був приліт», «і водолази розпочали роботу в морі, схоже, катери теж потрапили під удар».
Водночас Міноборони Росії стверджувало, що над півостровом нібито збили два українські безпілотники.
Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
«Кров, смерть, покалічені життя»: військовий медик про бої на Херсонщині та підвищену секретність
Євген Лата – військовий медик, який працює на Херсонському напрямку. Чоловік брав участь у бойових діях на сході України у 2014 році. Останні 6 років Лата працював маркетологом в ІТ-компанії. Але широкомасштабне вторгнення Росії в Україну повернуло його на фронт.
Про те, що відбувається на Херсонщині, де зараз точаться бої, українець розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» напередодні річниці звільнення правобережної частини Херсонщини. Також він зауважив, що досі «виявляють зрадників» та розповів про «дуже високу секретність».
У російському полоні зник український правозахисник Максим Буткевич
Родичі й адвокати українського правозахисника Максима Буткевича з серпня цього року не можуть отримати інформацію про його стан і місце перебування у російському полоні. Листи і посилки, які надсилають йому до СІЗО підконтрольного Росії Луганська, повертаються назад, а на запити не відповідають, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Євгенія Буткевич, мати Максима, каже, що у вересні вони отримали інформацію про те, що її сина перевезли, але їм не повідомили, куди саме. Адвокат Леонід Соловйов надіслав запити щодо місця перебування правозахисника, але не отримав відповіді.
За весь час ув’язнення Буткевич отримав лише один лист – з привітаннями з днем народження, решта посилок і листів повернулася назад. «Ми вже кілька місяців не знаємо, де він. Йому не доходять листи. Сподіваємось, що розголос допоможе», – зазначила Євгенія Буткевич.
У березні цього року підконтрольний Росії суд на території окупованої Луганської області засудив Буткевича, а також ще двох громадян України: Віктора Похозея і Владислава Шеля. Буткевич отримав 13 років колонії, Похозей – 8,5 років, Шель – 18,5 років колонії.
Як заявив Слідчий комітет Росії, усі троє українських громадян визнані винними «у жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів». Буткевичу також інкримінували «замах на вбивство двох осіб і умисне пошкодження чужого майна», а Шелю – «замах на вбивство за мотивами ідеологічної та національної ненависті».
Міністерство закордонних справ України тоді засудило і назвало «незаконним і нікчемним» це рішення.
«Фейковий судовий процес, зрежисований в Російській Федерації, мав на меті легалізувати чергову політичну розправу над українськими громадянами. Оголошені вироки є незаконними та нікчемними», – йшлося в заяві.
У МЗС закликали міжнародну спільноту «засудити судилище над Максимом Буткевичем та іншими двома громадянами, вимагати від РФ їхнього звільнення, так само як і інших українців, незаконно ув’язнених на тимчасово окупованих територіях та в Росії, а також вживати дієвих заходів задля протидії агресії Росії проти України».
Максим Буткевич, який також є співзасновником Громадського радіо, на початку березня минулого року розповів про рішення вступити до лав ЗСУ. У липні стало відомо, що він потрапив у полон до російських військових у районі населених пунктів Золоте та Гірське Луганської області.
Буткевича впізнала його мати на відео з українськими військовополоненими, яке у червні опублікувало російське держагентство «РИА Новости». Вона повідомила, що з моменту публікації відео син із нею не зв’язувався.
Максим Буткевич – український правозахисник та журналіст, що спеціалізується на захисті прав біженців. Він виступав за зміну міграційних правил для репресованих білорусів, які після 2020 року втекли з Білорусі до України.
ОВА: на Херсонщині за добу через обстріли загинули дві людини, 5 – поранені
На Херсонщині внаслідок російських обстрілів за минулу добу загинули дві людини, ще п’ятеро – зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 97 обстрілів, випустивши 475 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА, АГС, ВКК, ЗУ-23-2 й авіації, з них – один ракетний. По місту Херсон ворог випустив 19 снарядів», – написав Прокудін у телеграмі.
Він додав, що російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; церкву і магазин у Бериславському районі; дошкільний навчальний заклад, церкву і гаражний кооператив у Херсоні.
Водночас Херсонська ОВА повідомила, що в ніч на 10 листопада загарбники обстріляли Станіслав, де під вогонь укотре потрапив місцевий ліцей. «Є пошкодження приміщення», – повідомили в ОВА.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Черкащині через падіння уламків «шахеда» пошкоджені кілька будинків – Табурець
На Черкащині вночі працювала протиповітряна оборона, через падіння уламків ударного дрона пошкоджені кілька будівель, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Доба на Черкащині розпочалась із затяжної тривоги.В області працювала ППО. Маємо падіння уламків «шахеда» у приватному секторі на Золотоніщині. Унаслідок чого пошкоджено кілька будівель», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
Крім того, вночі російські війська БПЛА атакували Київщину. В області також працювали сили ППО. Пошкоджень чи постраждалих немає.
Як повідомили у Повітряних силах ЗСУ, вночі українські військові знищили п’ять ударних БпЛА й одну керовану авіаційну ракету Х-59 в межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської і Київської областей.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 309 520 своїх військових, зокрема 800 – за останню добу, свідчать дані, наведені вранці 10 листопада українським Генштабом.
Серед інших російських втрат в українському командуванні звернули увагу на такі:
- танків ‒ 5317 (один – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 10017 (+3)
- артилерійські системи – 7489 (+14)
- РСЗВ – 877 (+2)
- засоби ППО ‒ 578 (+1)
- літаки – 322
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5595 (+2)
- крилаті ракети ‒ 1558 (+1)
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 9876 (+23)
- спеціальна техніка ‒ 1060 (+1).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі й видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 3 листопада підтвердили загибель 35 780 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України.
«Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Діти намагаються втекти з РФ. В Криму знищили 2 катери? Евакуація з Сектора Гази
- Російські та українські медіа пишуть, що внаслідок удару по окупованому Скадовську в Херсонській області напередодні є загиблі серед російських високопоставлених офіцерів. Попередньо, удар нанесли з системи залпового вогню HIMARS. Що відомо про інцидент станом на цю хвилину, як себе поводить окупаційна влада міста та як живе окупований Скадовськ?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- ДБР повідомило про підозру офіцеру, який подарував гранати помічнику Залужного майору Частякову. Йдеться про придбання, носіння та збут вибухових пристроїв. Що вдалось дослідити слідству з моменту загибелі військового – розпитаємо у представників Держбюро розслідувань.
- З Сектора Гази вдалось евакуювати 89 українців. Як це вдалося? Скільки ще українських громадян потребують порятунку з небезпечного місця та коли чекати на новини про їхнє повернення.
- Одна із найважчих тем війни – повернення українських дітей. Як і тих, хто вимушено виїхав за кордон, так і тих, кого примусово вивезли до Росії. Голова правління «Української мережі за права дитини» каже, що є ризики втратити велику кількість із них. Окремо також є діти, які чекають на нові сім'ї, адже втратили своїх батьків під час бойових дій. Про усі ці випадки та як допомогти цим дітям – говоримо у нашій трансляції попереду.
Вакансій в Україні стає більше, але фахівців не вистачає – експерти з найму
Ринок праці в 2023 році продовжує відновлюватися після падіння на початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас через мобілізацію та виїзд біженців за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних людей. Експерти в галузі найму розповіли Радіо Свобода, яких фахівців не вистачає найбільше.
У Повітряних силах уточнили, звідки і чим атакували Україну війська РФ у ніч на 10 листопада
Російські війська в ніч на 10 листопада атакували Україну ударними безпілотниками і керованими авіаційними ракетами, повідомили в командуванні Повітряних сил Збройних сил України.
«Загалом було випущено шість ударних БпЛА Shahed-136/131 із району Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край РФ), одну керовану авіаційну ракету Х-31 і одну КАР Х-59 із повітряного простору окупованої Херсонщини», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили, що українські військові знищили п’ять ударних БпЛА й одну керовану авіаційну ракету Х-59 в межах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської і Київської областей.
Про можливі наслідки від падіння уламків даних поки що немає.
Раніше в Генштабі ЗСУ повідомляли, що війська РФ під час авіаудару застосували п’ять ударних безпілотників типу Shahed-136/131, і чотири з них збили українські сили.
Київська обласна військова адміністрація повідомила, що в ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: на фронті було 69 зіткнень, РФ завдала чергового авіаудару по Україні
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що в ніч на 10 листопада російські війська завдали чергового авіаційного удару по Україні, застосувавши п’ять ударних безпілотників типу Shahed-136/131.
«Силами і засобами протиповітряної оборони знищено чотири ворожих БпЛА», – йдеться в ранковому зведенні.
За даними командування, протягом минулої доби на фронті відбулося 69 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав два ракетних і 26 авіаційних ударів, здійснив 62 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали приватні житлові будинки й інша цивільна інфраструктура… Авіаційних ударів зазнали: Курилівка Харківської області; Білогорівка Луганської області, Сіверськ, Петропавлівка, Степове, Новоселівка, Авдіївка, Новомихайлівка, Вугледар, Павлівка Донецької області; Новодарівка, Роботине Запорізької області», – йдеться в повідомленні.
Під артилерійським вогнем, за даними Генштабу, опинилися понад 125 населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської і Миколаївської областей.
У командуванні повідомили, що українські військові відбили атаки російських сил на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському і Запорізькому напрямках.
Раніше Київська обласна військова адміністрація повідомила, що в ніч на 10 листопада на Київщині працювала протиповітряна оборона через виявлення безпілотників у небі.
Вночі повітряну тривогу також оголошували у південних і східних регіонах. Повітряні сили ЗСУ попереджали про активність російської тактичної авіації на східному і південно-східному напрямках і загрозу ударних БПЛА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.