Гуменюк відреагувавала на повідомлення щодо «перегрупування» сил РФ на Херсонщині
Інформаційні «вкиди» російських ЗСУ щодо «перегрупування» військ на Херсонщині – це теж «елементи ведення бойових дій», розповіла керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
«Херсонщина для росіян від початку повномасштабного вторгнення була зоною схвалення непростих рішень. Сьогодні треба розуміти, що такі інформаційні вкиди – це теж елементи ведення бойових дій. Ворог заміряє нашу стійкість, готовність протидіяти і готовність зреагувати на те, як він поводиться. Ми не дозволяємо їм диктувати свої умови, продовжуємо діяти за власним планом», – сказала вона.
Гуменюк відзначила, що українські Сили оборони ведуть бойові дії в «різний спосіб» – переважно, це контрбатарейна боротьба – українські військові «продовжують вибивати росіян з тих позицій, які дозволяють їм поки що обстрілювати правий берег».
Також, каже керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь», українські захисники «продовжують боротьбу, яка спрямована і на знищення авіаційного потенціалу ворога».
За словами Гуменюк, є ще «низка бойових дій, які не обговорюються саме для того, щоб у ворога була підвищена нервовість, підвищений морально-психологічний розлад».
«Такий стан російського війська нас задовольняє», – додала Гуменюк.
Російські державні інформагенції ТАСС і «РИА Новости» зранку 13 листопада повідомили з посиланням на міністерство оборони РФ про «перегрупування» російських сил на лівобережжі Дніпра в Херсонській області, але невдовзі заявили що це повідомлення «анульоване».
За повідомленням американського Інституту вивчення війни (ISW), українські війська досягли «незначного успіху» на лівому березі Херсонської області в ході наземних операцій 12 листопада.
В Україну прибуде місія ЄС для обговорення гарантій безпеки – Боррель
На початку грудня 2023 року в Україну прибуде делегація Європейського союзу, повідомив Високий представник ЄС Жозеп Боррель під час пресконференції за підсумками Ради міністрів ЄС із закордонних справ у Брюсселі, розповів кореспондент «Укрінформу».
За словами Високого представника ЄС, делегація представить пропозиції щодо гарантій безпеки для України, розроблені за дорученням Євроради.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».
Міноборони підписало договір на рекрутинг до ЗСУ із платформою з працевлаштування
Міністерство оборони запустило проєкт із рекрутингу до Збройних сил, повідомила пресслужба відомства 13 листопада.
«Міністерство оборони України розпочинає проєкт з рекрутингу до Збройних Сил України. Відповідний договір підписали заступниця Міністра оборони Наталія Калмикова та голова організації Lobby X Владислав Грезєв», – заявляє Міноборони.
У відомстві уточнили, що рекрутери працюватимуть в інтересах армії безкоштовно.
За словами Калмикової, проєкт має дозволити цивільним обрати підрозділ і посаду, де їхній досвід буде найбільш корисним. Міністерство також планує підписати угоди з іншими рекрутинговими компаніями.
За словами Владислава Грезєва, армії потрібні люди різних професій: «від гранатометників і мінометників до програмістів і кухарів».
«Співпраця із Міністерством оборони дозволить масштабувати ту роботу, яку ми проводили», – заявив він.
Президент України Володимир Зеленський 9 листопада підписав ухвалені Верховною Радою закони про чергове продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації.
Путін передав окупаційній владі Криму акції «ДТЕК Крименерго»
Президент Росії Володимир Путін доручив передати всі акції компанії «Крименерго» у власність російської влади Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Прийняти пропозицію уряду Російської Федерації та Ради міністрів Республіки Крим про передачу у власність Республіки Крим 100 відсотків акцій акціонерного товариства «Крименерго», що перебувають у федеральній власності», – йдеться в указі, опублікованому на російському порталі правової інформації.
ДТЕК наразі не коментувала цей крок. На початку листопада компанія повідомила про перемогу в Міжнародному арбітражному суді в Гаазі у справі щодо захоплених Росією активів у окупованому Криму.
«Крименерго», що водить до холдингу ДТЕК – найбільша енергетична компанія анексованого Криму, була «націоналізована» у квітні 2014 року.
На півдні ППО збила 5 розвідувальних безпілотників – Повітряні сили ЗСУ
У понеділок, 13 листопада, українська протиповітряна оборона (ППО) збила п’ять російських розвідувальних дронів-камікадзе на південному напрямку, поповідомляє Командування Повітряних сил ЗСУ.
Зокрема, за даним українських військових, були збиті такі дрони:
- «Мерлін-ВР» – 3;
- «Орлан-10» – 2.
Зазначається, що чотири дрони збили в Херсонській області, ще один – в Миколаївській області.
Після цього Україна продовжила отримувати від партнерів і союзників різні системи протиповітряної оборони, які на певному етапі дозволили збивати ті російські ракети, проти яких раніше українська ППО засобів не мала. Упродовж останніх місяців сили РФ змінили тактику повітряної війни, значно більше використовуючи дрони замість ракет.
Удар по середмістю Херсона: зросла кількість постраждалих
Кількість травмованих внаслідок обстрілу російськими військовими по середмістю Херсона, зросла до 9 людей (спочатку було відомо про 4 постраждалих). Ще двоє херсонців загинули, знищено та пошкоджено 10 транспортних засобів, серед них автомобілі поліції та спецтранспорт медиків, пише пресслужба поліції.
«Сьогодні (13 листопада – ред.) близько 14-ї години ворог здійснив черговий підступний обстріл Центрального району Херсона, атакувавши із реактивних систем залпового вогню та артилерії мирні квартали», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, в зоні ураження перебували лікарня, магазини, кафе, судова установа, приватні будинки, навчальний заклад. Унаслідок пожеж, які виникали після вибухів, знищені та пошкоджені 10 транспортних засобів, серед них два автомобілі поліції та спецтранспорт медиків, розповіли в місцевій поліції.
На місцях обстрілів працювали медики та рятувальники. Поліцейські надавали допомогу постраждалим, документували наслідки ворожих атак і збирали речові докази. За фактом обстрілу розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 438 (Порушення законів і звичаїв війни) Кримінального кодексу України.
Раніше, 13 листопада, у передмісті Херсона сили РФ вдарили по автівці з цивільними, в якій перебувало немовля. 36-річна мати у важкому стані перебуває у лікарні. Чоловік, який був за кермом, загинув. Ймовірно, це 64-річний дідусь дитини, уточнили в МВС.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Барабаш розповів, скільки жителів Авдіївки загинуло від початку повномасштабної війни
У місті Авдіївка на Донеччині після 24 лютого 2022 року загинуло 154 мирних жителя, серед них одна дитина, повідомив начальник міської військової адміністрації Віталій Барабаш в інтерв’ю «Укрінформу».
«Від початку повномасштабного вторгнення підтверджена кількість людей, які залишаються під завалами. Ми поки що не подаємо їх як загиблих, бо тіл ще немає. Відомо, що під завалами перебувають шестеро людей, двоє з них – ще з травня», – зазначив Барабаш.
Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
Раніше американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські військові можуть готуватися до чергової хвилі виснажливих піхотних атак на українські позиції в районі Авдіївки.
На північ від Бахмуту: Росія почала великий наступ на Часів Яр
Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що Росія знову пішла вперед на Бахмутському напрямку.
«Росіяни активізувалися, намагаються відбити раніше втрачені позиції. Сили оборони діють професійно», – повідомив Сирський у телеграмі 12 листопада.
Після цього він опублікував фотозвіт своєї поїздки на цю ділянку фронту, а також поблизу Лимана – де агресор також намагається атакувати.
Після цього проєкт DeepState у своєму звіті за цей день повідомив, що Росія тисне на Кліщіївку, це на південний захід від Бахмуту (саме там ЗСУ просувалися останніми місяцями).
Крім того, агресор намагався наступати біля Ягідного – це північна околиця Бахмута, з якого йде пряма траса до Часового Яру. Сили оборони навіть втратили кілька позицій там. Саме Часів Яр аналітики назвали метою Росії, оскільки воно «є панівною висотою і ключем до Костянтинівки, Краматорська та Слов'янська».
Раніше Генштаб вже повідомляв про спроби Росії атакувати на північ і південь від Бахмуту, але, мабуть, зараз ці спроби стали більш масштабними. На цьому тлі окупанти продовжують спроби наступати і на інших ділянках фронту – на Авдіївку, Лиман, Куп'янськ – і навіть контратакувати під Роботиним.
Головні питання випуску:
Звідки Росія взяла сили для нового масштабного наступу на Часів Яр – і наскільки місто під загрозою?
Чому великі атаки на північ від Бахмуту розпочалися зараз?
І яку ціну Росія готова заплатити, щоб таки захопити весь Донбас?
Берислав потрапив під обстріл сил РФ, постраждали люди – влада
Сили РФ у понеділок, 13 листопада, вкотре обстріляли місто Берислав на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА).
«Постраждала 70-річна жінка», – розповіли в адміністрацїі.
За даними ОВА, у потерпілої діагностували вибухову травму та поранення ніг, їй надають медичну допомогу.
Згодом стало відомо про ще одного чоловіка, який постраждав внаслідок російських обстрілів Берислава.
«Лікарі надали на місці допомогу 49-річному чоловікові. В нього – струс головного мозку та вибухова травма», – розповіли в ОВА.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН станом на 8 жовтня підтвердила загибель 9 806 і поранення 17 962 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
НБУ послабив гривню щодо долара на 8 копійок
Національний банк України встановив офіційне значення курсу на 14 листопада на рівні 36 гривень 16,09 копійки за долар. Це на 8 копійок більше від офіційного курсу на сьогодні, який становить 36 гривень 7,79 копійки за долар.
3 жовтня курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.
На міжбанківському валютному ринку котирування станом на 16:35 становили, за повідомленнями Finance.ua, 36 гривень 24,5–26,5 копійки за долар, це на 12 копійок більше від рівня закриття торгів 10 листопада.
Після відмови від фіксованого курсу валюти стрімкого знецінення гривні не відбулося, написав голова Національного банку України Андрій Пишний у фейсбуці за підсумками першого дня, коли регулятор уможливив вільніше курсоутворення.
«Гривня не здійснила «політ у космос»… А якщо врахувати, що раніше курс продажу валюти на міжбанку був близьким до 36,9 гривні за долар (офіційний курс + 1%), то вона навіть дещо зміцнилася», – написав Пишний.
Російські військові вдарили по середмістю Херсона, двоє загиблих – ОВА
Протягом дня 13 листопада сили РФ продовжують атакувати Херсон, йдеться в повідомленні міської військової адміністрації (МВА).
«Внаслідок недавнього ворожого обстрілу середмістя Херсона загинула 62-річна жінка і 45-річний чоловік», – розповіли у відомстві.
Як зазначається, ще одну жінку і трьох чоловіків поранено, вони були доставлені до лікарні. В МВА також уточнили, що на момент атаки усі травмовані перебували на вулиці.
Як інформує місцева влада, окрім того, були влучання у житлові будинки, медзаклад, спалахнули автівки.
Також сили РФ завдали масованого удару по одній із лікарень у Херсоні, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.
Щодо наслідків, то за словами чиновника, наразі відомо, що під час обстрілу знищено «швидку» та інші автівки.
Раніше, 13 листопада, у передмісті Херсона сили РФ вдарили по автівці з цивільними, в якій перебувало немовля. 36-річна мати у важкому стані перебуває у лікарні. Чоловік, який був за кермом, загинув. Ймовірно, це 64-річний дідусь дитини, уточнили в МВС.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кулеба закликав ЄС одностайно підтримати початок переговорів щодо членства для України
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виступив на засіданні Ради голів МЗС Європейського союзу 13 листопада, повідомляє пресслужба МЗС.
У своєму виступі Кулеба закликав посилити військову допомогу Україні, а також прискорити роботу на 12 пакетом санкцій проти Росії.
«Ми маємо завжди пам’ятати, хто є головною дійовою особою в російсько-українській війні. Чиї дії задають напрям європейської історії. Чий успіх забезпечить перемогу України та всієї Європи. Це український піхотинець. Всі роди військ важливі, але лише коли піхотинець бере чергову посадку або вступає до села, вони вважаються звільненими, і це, зрештою, змінює ситуацію на передовій, потім заголовки ЗМІ, а згодом і політичні рішення», – сказав він.
Голова МЗС назвав два напрямки допомоги українським військовим: це надання зброї та боєприпасів і моральна підтримка.
«Завдяки позитивній рекомендації Єврокомісії українці відчули, що наша боротьба не даремна, що наші зусилля визнані. Ми розраховуємо на одностайну підтримку ваших лідерів у грудні, коли Європейська Рада зустрінеться для схвалення рішення щодо відкриття переговорів про вступ України до ЄС», – заявив він.
За словами міністра, Україна докалає «всіх зусиль» для ухвалення рішення про рамку переговорів.
Говорячи про військову підтримку, Кулеба наголосив на важливості подальшого посилення протиповітряної та протиракетної оборони та надання боєприпасів до неї.
« Ми вдячні за всю надану підтримку. Ми розраховуємо на отримання восьмого траншу в рамках фонду миру та створення спецфонду в межах Європейського фонду миру на 20 мільярдів євро для допомоги Україні. Важливо також прискорити імплементацію спільного плану ЄС з надання 1 мільйона артилерійських боєприпасів», – заявив він.
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року. За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року, коли буде засідання Європейської Ради, «щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС».
Лубінець і Ташева реагують на затримання студента в окупованому Криму, вимагають покарання Фаріон
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець і представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева 13 листопада відреагували затримання в окупованому Криму студента Максима Глебова.
Це сталося після того, як у телеграм-каналі «Ірина Фаріон» (його повʼязують із ексдепутаткою Верховної Ради, членкинею ВО «Свобода») зʼявився лист студента на підтримку позиції політикині щодо неприпустимості російської мови в лавах ЗСУ. Глебов також написав, що чекає приходу Збройних сил України. Цей лист був опублікований 8 листопада без приховування даних студента, за якими його можна було б ідентифікувати.
Лубінець звернувся до Служби безпеки України із закликом відреагувати на дії Фаріон, звинувативши її в публікації особистих даних Глєбова. На його думку, колишня депутатка «вчинила злочин» і «підіграла окупантам», поставивши безпеку студента під загрозу.
Ташева назвала «ницістю і злочином» публікацію повідомлення від людини, яка перебуває на окупованій території. «Я щодня спілкуюся з такими громадянами з Криму... Мені ніколи б і на думку не спало виставити в публічний простір особисте листування, наражаючи людину на небезпеку. Як представник президента України в АР Крим вчинятиму дії, щоб притягти до відповідальності за зазначені дії громадянку», – сказано в повідомленні.
Сама Ірина Фаріон на останні повідомлення наразі не реагувала, Радіо Свобода намагалося звʼязатися з нею, але поки що ці спроби не були успішними.
13 листопада близький до російських силовиків у Криму телеграм-канал «Кримський СМЕРШ» опублікував відео, записане в Центрі протидії екстремізму в Сімферополі. На відео показано, що затриманий хлопець сидить на тлі російського прапора і російською мовою просить вибачення за свої слова. Студент заявив, що з ним «була проведена інтелігентна бесіда», після якої він розкаявся в «неправильних» поглядах.
З окупованого Криму все частіше надходять повідомлення про переслідування місцевих жителів за дії, які російська влада трактує як підтримку України. Суди штрафують та заарештовують громадян за виконання українських пісень та гімну, за синьо-жовту атрибутику та одяг.
Найчастіше жителів визнають винними у дискредитації російської армії. При цьому десятки таких справ порушуються за заявами авторів двох телеграм-каналів – «Кримський СМЕРШ» та «Севастополь. СМЕРШ».
Навесні після доносу з боку каналу «Кримський СМЕРШ» було затримано татуювальницю Олесю Голубенко – за те, що на прохання клієнта зробила йому татуювання з написом «Крим – це Україна».
12 листопада жительку Севастополя Катерину Осипову, яка публікувала у своїх соцмережах фотографії з предметами синьо-жовтого кольору змусили вибачатися на камеру у відділі поліції на тлі прапора Росії.
Розвідка Британії назвала причини пияцтва та наркоманії серед російських військових
Багато російських військових стали на війні проти України алкоголіками та наркоманами, йдеться в повідомленні Міністерства оборони Британії.
Як зазначається у зведенні, у вересні 2023 року російське ЗМІ «Верстка повідомило, що до 15% російських солдатів в Україні вживають наркотики, у тому числі амфетаміни та канабіс, і що їх «легко дістати навіть на передовій!.
«Ці повідомлення заслуговують на довіру та надходить багато відомостей від моменту вторгнення про велику кількість дисциплінарних подій, злочинів і смертей, пов’язаних зі зловживанням алкоголем серед російських військовослужбовці», – зазначають британські розвідники.
За Міноборони Британії, російські командири «часто карають наркоманів і алкоголіків», направляючи їх у штурмові загони «Шторм-Z», які фактично перетворилися на «штрафні підрозділи».
У передмісті Херсона сили РФ вдарили по автівці з немовлям, загинув чоловік – МВС
У передмісті Херсона сили РФ вдарили по автівці з цивільними, в якій перебувало немовля, йдеться в повідомленні голови Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.
«Опівдні росіяни в передмісті Херсона обстріляли з артилерії авто, в якому дівчинка та її рідні поверталися з медогляду», – розповів він.
За даними Клименка, внаслідок влучання автівка загорілася.
«36-річна мати у важкому стані перебуває у лікарні. Чоловік, який був за кермом, загинув. Ймовірно, це 64-річний дідусь дитини. Особу встановить експертиза, оскільки тіло вигоріло практично вщент», – зазначив голова МВС.
За даними чиновника, двохмісячну дитину довезли до лікарні на поліцейській машині «під звуки спецсигналу», попередньо в дівчинки діагностували мінно-вибухове поранення голови.
«Стан середньої тяжкості. Лікарі надають надають необхідну допомогу та борються за життя її мами», – додав очільник МВС.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Литва позбавляє громадянства російську балерину Ілзе Лієпу – за «дискредитацію держави»
Міністерство внутрішніх справ Литви доручило департаментові міграції розпочати процедуру позбавлення громадянства щодо російської балерини Ілзе Лієпи, пише Delfi.
Рішення про початок процедури позбавлення Лієпи громадянства Литви МВС ухвалило на підставі її публічних заяв, у яких відомство вбачає «дискредитацію держави».
Зокрема, балерина у своєму інтервʼю для ютуб-каналу телеведучого Вʼячеслава Манучарова сказала, що Росії пощастило з Володимиром Путіним, назвала війну в Україні «спецоперацією» та негативно висловилася щодо знесення радянських памʼяток у Литві.
10 листопада Департамент міграції надіслав запити до МЗС, департаменту державної безпеки та департаменту поліції Литви у звʼязку з висловлюваннями Лієпи, які, на думку відомства, загрожують національній безпеці.
По об’єктах «Хамасу» в Секторі Гази завдано понад 4 тисячі ударів – ЦАХАЛ
Від початку наземного наступу, по об’єктах «Хамасу» у Секторі Гази було завдано 4300 ударів, пише Times of Israel із посиланням на заяву Армії оборони Ізраїлю у соцмережі Х.
У дописі зазначається, що від початку наземного наступу сухопутні війська Ізраїлю разом із Військово-повітряними силами країни «завдали ударів по сотнях пускових установок протитанкових керованих ракет і по близько 3 сотнях тунелів «Хамасу».
За даними ЦАХАЛу, загалом було пошкоджено 3 тисячі об’єктів інфраструктури «Хамасу», зокрема «понад 100 замінованих будівель та сотні командних центрів».
Обвинуваченого в наведенні ракети на Харківську ОДА засудили до довічного ув’язнення – ОГП
До довічного увʼязнення засуджено чоловіка, обвинуваченого у наведенні ракети на Харківську ОДА та інші цивільні будівлі, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
«Суд визнав громадянина винним у державній зраді, поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України, незаконній переробці вогнепальної зброї, незаконному поводженні зі зброєю. Його засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Прокурори у суді довели, що чоловік з лютого по квітень 2022 року збирав інформацію про ЗСУ та інфраструктуру у Харкові шляхом особистого спостереження, опитування місцевих жителів та фіксації даних. Харківʼянин передавав розвіддані через заборонену в Україні соцмережу двом жінкам, які працюють на російські спецслужби», – йдеться в повідомленні.
В ОГП кажуть, що 28 лютого 2022 року чоловік надіслав кураторці у Москві координати Харківської обласної державної адміністрації.
«Окрім того, він надав дані для завдання ударів по головному офісу фірми ХАДО. А також ще низку адрес у місті, які в подальшому були обстріляні російською армією», – повідомили прокурори.
В ОГП кажуть, що у засудженого ще є час на апеляційне оскарження рішення.
1 березня російські війська крилатою ракетою атакували центр Харкова, влучивши зокрема у будівлю ОДА. Тоді загинуло понад 30 людей. Будівля адміністрації була майже повністю зруйнована.
14 років позбавлення волі з конфіскацією майна: суд у Львові виніс вирок Іллі Киві
Личаківський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок у справі відносно ексдепутата Іллі Киви, передає пресслужба суду. Зокрема, суд призначив Киві покарання у виді позбавлення волі терміном на 14 років з конфіскацією майна за трьома статтями Кримінального кодексу, в тому числі, про державну зраду.
«Розгляд кримінального провадження здійснювався у формі спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), оскільки останній переховується від органів слідства та суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме: на території Російської Федерації, а також оголошений у міжнародний розшук», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що вирок суду законної сили ще не набрав та протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді.
15 березня 2022 року Верховна Рада позбавила Іллю Киву мандата народного депутата. Сам він виїхав з України перед початком широкомасштабної військової агресії Росії. Кива в Україні обвинувачується у державній зраді, пропаганді війни, посяганні на територіальну цілісність, закликах до захоплення державної влади та поширення комуністичної символіки. Наразі він офіційно перебуває у розшуку.
«Схвалення злочину»: у Чехії розслідують майже 400 справ про підтримку війни Росії проти України
У Чехії розслідуються 384 кримінальні справи, порушені за публічну підтримку війни Росії проти України, повідомляє телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»), посилаючись на речника чеської поліції Ондрея Моравчика.
«384 випадки – це все, з чим ми зіткнулися. Деякі з них потім перейшли до стадії пред'явлення звинувачення конкретній особі, і це 99 випадків. Серед них ми враховуємо і ті, які вже завершені»
121 справа «стосується схвалення та інших форм просування рухів або терористичних організацій». Деякі справи були порушені у зв'язку з підтримкою дій, «спрямованих на придушення прав та свобод людини» та за іншими звинуваченнями, розповів Моравчик.
Як зазначив генеральний прокурор Чехії Ігор Стржиж, справи про можливу підтримку російської агресії в Україні можуть розглядатися за двома статтями:
- про «схвалення злочину»
- та «заперечення, схвалення та виправдання геноциду»
«Якщо хтось публічно – у тому числі на демонстраціях, в інтернеті чи соціальних мережах – висловить схвалення атакам РФ на Україну або в цьому контексті висловить підтримку чи похвалить провідних представників РФ, йому також може загрожувати кримінальна відповідальність за певних умов», – наголосив Стржиж.