Норвегія й Естонія можуть услід за Фінляндією закрити прикордонні пункти з Росією
Уряд Естонії допускає «часткове чи повне» закриття контрольно-пропускних пунктів на кордоні з Росією, повідомляє видання Postimees із посиланням на керівника прикордонної служби країни Вейка Коммусаара.
Причиною такого кроку Коммусаар назвав нелегальну міграцію: лише 16 листопада за півтори години з РФ до Естонії спробували потрапити вісім громадян Сомалі без віз, при цьому до естонського КПП вони пройшли російських прикордонників.
«Ми уважно стежимо за ситуацією і, якщо буде потрібно, готові запобігти будь-якій нелегальній міграції. Залежно від ситуації на кордоні це може означати часткове або повне закриття пунктів пропуску», – сказав він.
Зі свого боку, Норвегія «уважно стежить» за ситуацією на кордоні Росії та Фінляндії і також готова закрити єдиний пропускний пункт на норвезько-російському кордоні в Сторскогу, заявила міністр юстиції й громадської безпеки країни Емілі Енгер Мель у коментарі норвезькому виданню NTB.
Раніше з ініціативою закрити з 18 листопада чотири КПП на кордоні з Росією виступив уряд Фінляндії. За словами прем’єр-міністра країни Петтері Орпо, російські прикордонники сприяють створенню кризової ситуації, пропускаючи людей до кордону без необхідних документів.
Відповідно до рішення фінської влади, закриваються КПП Ваалімаа, Нуйямаа, Іматра і Нійрала. При цьому заяви про надання міжнародного захисту прийматимуться на прикордонних переходах Салла і Вартіус. На інших пунктах пропуску, які залишаються відкритими, подати заяву про надання притулку буде неможливо.
У 2022 році Фінляндія і Швеція відмовилися від нейтралітету і вирішили вступити до НАТО з міркувань безпеки після повномасштабного нападу Росії на Україну. Гельсінкі заявляло, що вважає Росію джерелом воєнної загрози.
Для зміцнення кордону з РФ фінська сторона розпочала будівництво захисних споруд.
Вечірній російський обстріл Херсона: Прокудін повідомляє про вісьмох поранених
Наразі відомо про вісьмох поранених та одну загиблу через вечірній обстріл Херсона 16 листопада, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його даними, під обстріли потрапили Центральний та Дніпровський райони міста. Пошкоджені будинки, автомобілі, АЗС та автомийка.
Прокудін уточнив, що загибла – 75-річна жінка, яка зазнала несумісні з життям травми у власній квартирі.
«Наймолодша поранена – 15-річна дитина. Вона потрапила під обстріл разом зі своєю родичкою, 52 років. Обох потерпілих шпиталізували. До лікарні доставили ще чотирьох містян. Це дві жінки, 39 та 63 роки, а також чоловіки, 63 та 46 років», – написав він.
Ще двоє поранених 60 і 63 років отримали медичну допомогу на місці.
До того Прокудін повідомив, що внаслідок російських обстрілів деякі райони Херсона залишилися без світла. Ремонтні роботи почнуться зранку.
Раніше начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив, що внаслідок обстрілів Росії в Херсоні загинула жінка.
У вечірньому зверненні 11 листопада – річницю деокупації Херсона – президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові дадуть відповідь російській армії на її удари по Херсону і Херсонській області.
Перед цим, 10 листопада, на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Суд у справі екскерівника СБУ в Криму пройде у закритому режимі – ЗМІ
Український суд заслухає справу проти колишнього голови управління СБУ в Автономній Республіці Крим Олега Кулініча у закритому режимі. Як повідомляють «Ґрати», таке рішення колегія Шевченківського районного суду Києва на чолі з Оксаною Голуб ухвалила за клопотанням прокурора Дениса Ковінька.
Він аргументував це тим, що відкритий розгляд справи може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. При цьому Кулініч і його адвокати заперечували проти закриття судового процесу.
Олега Кулініча затримали в Києві в липні 2022 року за підозрою в шпигунстві на користь Росії.
Йому оголосили підозру у державній зраді, створенні злочинної організації, самовільному відході з місця служби в умовах військового стану, заволодінні зброєю та її незаконному зберіганні.
Кулінічу загрожує до 15 років позбавлення волі. Він всі звинувачення відкидає.
Через російський обстріл середмістя Херсона загинула людина – Мрочко
Через російський обстріл середмістя Херсона загинула людина, повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Внаслідок недавнього обстрілу середмістя Херсона з боку російських окупаційних військ загинула 75-річна жінка. На момент ворожої атаки вона була у своїй квартирі», – написав він у телеграмі.
Раніше Мрочко повідомив про російський обстріл центру Херсона. Тоді було відомо про трьох постраждалих. Через обстріл були пошкоджені багатоповерхові і приватні будинки у Центральному, Дніпровському районах.
Це була вже четверта російська атака на Херсон за добу.
У вечірньому зверненні 11 листопада – річницю деокупації Херсона – президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові дадуть відповідь російській армії на її удари по Херсону і Херсонській області.
Перед цим, 10 листопада, на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Армія РФ піде на штурм коксохіму? Авдіївка, фронт. Про що домовилися США та Китай?
- Ситуація в Авдіївці: розвідка Великої Британії прогнозує великі втрати окупантів у випадку штурму коксохіму. Водночас Deepstate оновлює мапу: армія РФ просувається біля Новокалинового. Чи зможуть ЗСУ вийти з Авдіївки в разі потреби? Як розвивається ситуація на фронті? Миші на передовій: репортаж.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Тим часом в Україну приїхав новий міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон – це його перша поїздка на посаді. А лідери США та Китаю поспілкувалися, в тому числі, про війну Росії проти України. Про що домовилися Джо Байден та Сі Цзіньпін? І як реагуватиме Китай на слово «диктатор» щодо їхнього очільника?
- Видання The Independent пише, що Росія планувала спричинити умисний голод в Україні – через це Путін може отримати новий ордер на арешт. Як реагуватиме Кремль?
Українські діти підростають у Чорногорії
Сім'я Альони Ковриги та Костянтина Іванова з України, яка складається з семи осіб, назавжди пов'язала себе з Чорногорією народженням доньки.
Шестимісячна Марія, їхня п'ята дитина, росте в тимчасовому будинку з батьками, братами і сестрами в Сутоморе, біля міста Бар, що на півдні Чорногорії. У цьому прибережному містечку вони чекають на закінчення війни в Україні, щоб повернутися до Дніпра.
Війська РФ обстрілюють Херсон, є постраждалі – влада
Російські війська знову обстрілюють Херсон, є постраждалі, повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Центр Херсона під ворожим обстрілом. На цей час є інформація про трьох постраждалих», – написав він у телеграмі.
Це вже четверта російська атака на Херсон за добу.
У вечірньому зверненні 11 листопада – річницю деокупації Херсона – президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові дадуть відповідь російській армії на її удари по Херсону і Херсонській області.
Перед цим, 10 листопада, на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили оборони відбили 18 російських атак на Бахмутському напрямку протягом дня – штаб
Російські війська за добу завдали дев’яти ракетних та 31 авіаційного удару по українських населених пунктах та позиціях, а також здійснили 26 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 16 листопада.
За даними штабу, за добу на фронті відбулося 62 бойових зіткнення.
Російські війська також «безуспішно вели штурмові дії» на Куп’янському напрямку, біля Синьківки та Петропавлівки – там ЗСУ відбили чотири атаки.
«На Бахмутському напрямку наші воїни відбили 18 атак противника в районах Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області», – йдеться в зведенні.
Крім того, українські війська відбили 15 російських атак на Авдіївському напрямку, біля Степового, Авдіївки та Первомайського, і ще 15 – на Мар’їнському: поблизу Мар’їнки та Новомихайлівки.
Генштаб звітує про безуспішні штурмові дії російських сил на Шахтарському та Запорізькому напрямках. При цьому на Лиманському напрямку за день штаб не фіксував наступальних дій.
«Водночас, Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту», – повідомляє командування.
Штаб звітує про два удари української авіації по місцях зосередження російських військ, а також ураження ракетними військами загалом 13 військових цілей РФ.
Виправдовування агресії РФ: кого і як судять в Україні
Кого можуть засудити за виправдовування або заперечення агресії Росії? Яке покарання передбачене у таких випадках? Як СБУ виявляє підозрюваних у таких діях і чим небезпечна їхня поведінка, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Позиція Пекіна щодо «кризи в Україні» є послідовною – МЗС Китаю про результати переговорів в США
Переговори лідерів Китаю і США у Сан-Франциско не змінили ставлення Пекіна до нинішніх міжнародних і регіональних криз, зокрема щодо «кризи в Україні», заявили у Міністерстві закордонних справ Китаю.
«Обидва президенти обмінялися думками щодо міжнародних і регіональних питань, що становлять спільне занепокоєння, включаючи кризу в Україні та палестино-ізраїльський конфлікт. Позиція Китаю в обох питаннях є чіткою та послідовною. Ми стоїмо на боці рівності та справедливості, залишаємось відданими сприянню переговорів про мир та деескалацію», – сказала на брифінгу речниця МЗС Китаю.
Напередодні президент США Джо Байден та голова КНР Сі Цзіньпін провели чотиригодинні переговори. Серед іншого, Байден і Сі обговорили війну в Україні та Секторі Гази, в яких їхні країни підтримують протилежні сторони. Детального звіту, про що йшла мова стосовно України, наразі немає. Офіційний представник США сказав, що Байден під час закритої зустрічі наголосив Сі на тому, щоб той утримався від військової підтримки вторгнення Росії в Україну.
Кремль тим часом назвав переговори «важливими для всіх».
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації та остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Нардепка Піпа: поліція відкрила справу щодо Арестовича через «неправдиве повідомлення» про злочин
Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про «завідомо неправдиве повідомлення про злочин» – про це відомство заявило 16 листопада.
За повідомленням, справу відкрили після звернення групи народних депутатів, подане до Шевченківського управління Нацполіції в Києві.
«Надійшла заява від народних депутатів України щодо можливого вчинення кримінального правопорушення громадянином України, яке полягає у завідомо неправдивому повідомленні про злочин, а саме поданні заяви до Державного бюро розслідувань про вчинення злочину народною депутаткою», – йдеться в повідомленні.
Мінімальне покарання за цією статтею в разі обвинувального вироку передбачає до двох років виправних робіт, арешт до шести місяців, обмеження волі до трьох років або ж ув’язнення на термін до двох років.
Поліція не називає імені фігуранта справи та народної депутатки, про яких йдеться.
Водночас народна депутатка від «Голосу» Наталія Піпа підтвердила, що йдеться про колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича, який раніше через суд змусив ДБР відкрити кримінальне провадження щодо неї.
«На ґражданіна Арестовича відкрито кримінальне провадження. Про це мене сповістила Національна поліція України, а я сповіщаю вас. Чекаємо якнайшвидшого (однак сумнівного) повернення развєдчіка до України», – заявила Піпа на своїй фейсбук-сторінці.
Арестович наразі не коментував публічно дані про відкриття провадження проти себе.
У вересні Олексій Арестович заявив, що через Печерський суд змусив ДБР відкрити справу проти Піпи через ознаки «розпалювання міжнаціональної ворожнечі» в її діях.
Це сталося після того, як народна депутатка у Львові зробила зауваження вуличному музиканту, який виконував пісні російського музиканта Віктора Цоя. Вона викликала поліцію, за її словами, через агресивну реакцію хлопця.
Чехія заморожує російські державні активи: які саме та чи підуть ці гроші Україні?
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський 15 листопада 2023 року після засідання уряду повідомив, що колеги підтримали його пропозицію та ухвалили рішення заморозити державні активи Росії на чеській території.
«За моєю пропозицією уряд сьогодні схвалив заморожування російських державних активів у Чехії. На цьому комерційна діяльність, з якої Росія фінансує вбивства українців, закінчується», – написав голова чеського МЗС.
Про що саме мова і чи підуть ці гроші Україні?
Міноборони Норвегії назвало дату наступної зустрічі «Рамштайн»
Наступна зустріч Контактної групи з питань оборони України відбудеться 22 листопада – це витікає з повідомлення Міністерства оборони Норвегії 16 листопада.
«22 листопада міністр оборони Бйорн Арільд Грам візьме участь у цифровому засіданні Контактної групи з питань оборони України», – йдеться в ньому.
У норвезькому Міноборони додали, що зустріч відбудеться в цифровому форматі, Грам долучиться до неї зі Стокгольма.
Раніше начальник Управління преси та інформації Міноборони Ілларіон Павлюк повідомив, що наступне засідання в форматі «Рамштайн» відбудеться вже в листопаді 2023 року, але остаточна дата на той момент відома не була.
На 16-ій зустрічі Контактної групи з питань оборони України й форматі «Рамштайн», що відбулася в Брюсселі 11 жовтня, учасники зосередилися насамперед на протиповітряній обороні України та боєприпасах для неї.
ДСНС: рятувальні роботи на місці удару в Селидовому завершили
Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару у місті Селидове на Донеччині завершили, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
У ДСНС констатують, що внаслідок російської атаки загинули чотири людини, ще троє були травмовані.
Офіс генерального прокурора повідомив, що російські війська завдали чотирьох ракетних ударів по житлових кварталах у місті Селидове, обстріл був здійснений із зенітно-ракетного комплексу С-300.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США внесли до списку санкцій кілька компаній, пов’язаних з Росією
Сполучені Штати внесли кілька російських чи пов’язаних із Росією компаній до списку санкцій. Під обмеження також потрапили три танкери.
Як повідомляється на сайті Міністерства фінансів США, під санкції потрапили:
- Виробник електрообладнання з Чебоксар АБС «Електротехніка», пов’язані з ним московські компанії «Ессет автоматизація» та «Ессет енерго»;
- Північномакедонська юридична особа букмекера «Бетсіті», компанії «Домініон Микільський» та «Домініон Тверська-Ярославська», пов’язані із засновником Сербської народної партії Ненадом Поповичем;
- Компанія Galleon Navigation з міста Дубай та її танкер «НС Сентурі»
- Боснійська компанія «БН-Інжиніринг», яку називали пов’язаною з постачанням продукції запорізького заводу «Мотор Січі» до Росії;
У Державному департаменті США додають, що до списку санкцій потрапили дві особи та 12 організацій із Західних Балкан, пов’язаних зі зловмисним впливом Росії в регіоні та корупцією, яка його уможливлює.
Окрім Galleon Navigation, під санкції потрапили ще дві компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів: Kazan Shipping Incorporated та Progress Shipping Company Limited. Вони, як і Galleon, потрапили під санкції за перевищення цінової стелі для перевезення російської нафти.
Зокрема до санкційного списку внесли Мішу Вачіча, сербського політика, за участь у організованих Кремлем нелегітимних референдумах про анексію на окупованих Росією територіях України у вересні 2022 року, а також Ненада Поповича, колишнього урядовця Сербії, та його асоційовані компанії. Попович підтримує тісні зв’язки з Кремлем і використовує свою мережу для корупційних схем, щоб накопичити особисте багатство.
Також повідомляється, що Мінфін США застосував санкції щодо восьми осіб і шести юридичних осіб у Боснії та Герцеговині (БіГ), Чорногорії та Північній Македонії, які безпосередньо сприяють російському впливу або чия корупційна діяльність сприяє російському впливу. Ці фізичні та юридичні особи перешкоджають критичним реформам і просуванню до вступу до ЄС, наголошують у Держдепі.
Понад 20% зерна з України експортують «ризикові» підприємства – БЕБ
За дев’ять місяців 2023 року ризикові підприємства експортували з України зерно «невідомого походження» на 133,9 мільярда гривень, що становить понад 20% від загальної кількості – про це заявило Бюро економічної безпеки з посиланням на аналіз експортних операцій.
Бюро називає використання ризикових компаній одним із найбільш поширених методів «чорного» експорту зерна. Такі компанії створюються саме для експорту необлікованого зерна, придбаного за готівку.
«Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників», – йдеться в повідомленні.
За даними БЕБ, зерно, вивезене в такий спосіб, перепродають кілька разів, перш ніж воно легально потрапляє до кінцевого покупця. Як результат, валютна виручка не повертається до України: кінцевий покупець зазвичай є нерезидентом, який передає кошти іншому нерезиденту.
«Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит», – додає Бюро.
БЕБ також передало до уряду пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють експорт сільськогосподарської продукції, зокрема:
- скоротити граничні терміни повернення виручки до 60-90 днів
- удосконалити Порядок заповнення митних декларацій
- доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції
Відомство направило до Державної митної служби майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду чи переогляду вантажів.
За звітом Бюро, в рамках 22 кримінальних справ детективи відомства повідомили про підозру 12 посадовцям «ризикових» підприємств-експортерів зерна в ухиленні від сплати податків та підробці документів. 12 справ передали до суду.
За даними Міністерства аграрної політики на початок листопада, за рік експорт із України зернових, зернобобових та борошна знизився на понад 30%.
Зеленський: можливості ППО України збільшуються, але захисту на 100% немає
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що можливості протиповітряної оборони України збільшуються, але захисту на 100% немає.
«Можливості нашої ППО збільшуються. Звичайно, це ще не сто відсотків захисту. Багато роботи попереду. Такі міста, як Харків, такі регіони, як Донеччина й Запоріжжя, потребують більше систем, більше безпеки. Це завдання є в усіх наших дипломатів, у всієї нашої держави. Я дякую всім, хто ефективний у цьому», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, географія співпраці заради повітряного щита для України дуже широка.
«Не все зараз можна розказати публічно. Але що абсолютно точно, то це те, що Україна постійно стає сильнішою», – додав президент.
У жовтні на засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорювалося посилення регіональної системи ППО, як і посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури в прикордонних та прифронтових регіонах, які щоденно атакують російські війська.
Восени минулого року російські військові почали масовані обстріли української енергетичної та іншої важливої інфраструктури. Це спричинило суттєві проблеми в енергетиці.
Україна та Захід очікують повторення російських атак по критичній інфраструктурі цього року.
Швейцарія підтримує створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України
Швейцарія заявила про приєднання до країн, які виступають за створення спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України, повідомляє департамент закордонних справ країни (EDA).
«Швейцарія виступає за створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Сьогодні на зустрічі в Берліні вона оголосила, що приєднується до ключової групи країн, які підтримують створення такого суду. Швейцарія переконана, що злочин агресії, вчинений проти України, не повинен залишитися безкарним», – зазначили в зовнішньополітичному відомстві Швейцарії.
Дипломати зауважують, що країни, які підтримують створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, вже кілька місяців об'єднані в «основну групу». Вони спільно працюють над рішеннями щодо трибуналу, зокрема, його формату, місця розташування та методів роботи.
Наразі ініціативу підтримують 38 країн, включаючи Францію, Німеччину, Норвегію, Гватемалу, Японію та Канаду. Швейцарія офіційно приєдналася до цієї основної групи на зустрічі 16 листопада 2023 року в Берліні.
За оцінкою EDA, успіх спецтрибуналу залежить від наступних факторів: має бути вбудований у багатосторонню структуру, користуватися широкою міжнародною підтримкою і доповнювати існуючі механізми, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС). Він також повинен мати міцну правову основу і відповідати міжнародним нормам і стандартам.
19 січня Європарламент ухвалив рекомендаційну резолюцію про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. 26 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно проголосувала за створення спеціального міжнародного трибуналу через агресію проти України.
«Енергоатом» заявляє про витік реагентів з 5-го енергоблоку Запорізької АЕС
На енергоблоці №5 Запорізької атомної електростанції стався витік реагентів, заявляє державна компанія «Енергоатом» 16 листопада.
За повідомленням, це сталося через те, що російське керівництво станції в порушення умов ліцензії Держатомрегулювання та вимог «Енергоатома» перевело енергоблок у стан гарячого зупину. При цьому російська влада використовує пару, яку генерує енергоблок, для опалення та забезпечення потреб станції.
«Через некомпетентність російського персоналу, зокрема, начальника зміни хімічного цеху, котрий втратив контроль за насиченням фільтрів спецводоочистки, вода першого контуру з розчином борної кислоти потрапляє в деаератор машзалу, а звідти знову на всі парогенератори», – заявляє компанія.
Президент «Енергоатома» Петро Котін назвав спробу російських окупантів вивести 3-й енергоблок з ремонту й перевести його в «гарячий» стан замість 5-го «черговою спробою продовжити ядерний шантаж і пошкодити обладнання ще одного енергоблока АЕС».
У компанії побоюються, що дії російської адміністрації можуть призвести до втрати цілісності трубок парогенераторів, що не відповідає регламенту безпечної експлуатації енергоблока станції.
«Своїми діями загарбники вкотре ставлять під загрозу безпеку експлуатації станції та спричиняють постійну деградацію обладнання і почастішання небезпечних випадків його відмов. А це будь-якої миті може призвести до аварійної ситуації», – стверджує Котін.
Остання аварійна ситуація на ЗАЕС, за даними «Енергоатома», сталася 14 листопада: через частковий блекаут станція 90 хвилин працювала на дизель-генераторах.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. МАГАТЕ відрядила моніторингову місію на станцію у вересні 2022 року.
ЗСУ відтісняють російську армію на відстань від трьох до восьми кілометрів вздовж узбережжя Херсонщини, але лінія фронту там дуже рухлива, повідомила в ефірі Радіо Свобода очільниця Об’єднаного координаційного центру сил оборони Півдня Наталія Гуменюк. Про створення плацдарму на лівобережжі заявляють і аналітики Американського інституту вивчення війни та проєкту Deep State. Існування плацдарму ЗСУ на Лівобережжі визнав і призначений Росією керувати окупованими територіями Херсонської області Володимир Сальдо. Він каже про ділянку від залізничного моста до села Кринки, і що там ідуть важкі бої.
- Що означає таке визнання окупаційної адміністрації? На що воно вказує?
- Як реагувати на повідомлення із фронту? Про що важливо пам'ятати?
- І яка різниця між реальними бойовими діями і тим, як війну подають у медіа?
Про це Радіо Свобода говорило в ефірі програми Свобода.Ранок із Валерієм Прозапасом, офіцером 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.