За два тижні російські ДРГ сім разів намагалися потрапити в Україну – Наєв
За два тижні російські диверсійно-розвідувальні групи зробили сім спроб потрапити в Україну, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗС України Сергій Наєв.
«Загалом за два тижні було зафіксовано сім намагань ворога потрапити на територію України. У пʼятьох випадках нашим оборонцям вдалося своєчасно виявити ці наміри та нанести вогневе ураження противнику, який, зазнавши втрат, відступив», – написав він у телеграмі.
Зокрема, за його словами, в районі Миропілля на Сумщині одна з ДРГ намагалася перетнути державний кордон – завдяки технічним засобам їх своєчасно виявили, завдали вогневого ураження з мінометів, артилерії та стрілецької зброї.
Днями Держприкордонслужба повідомляла про бій прикордонників з російською диверсійно-розвідувальною групою на Сумщині.
Читайте також: На найбільш небезпечних напрямках Чернігівщини обладнують оборонні рубежі – Наєв
Українські військові час від часу повідомляють про запобігання спробам проникнення на територію України російських диверсійно-розвідувальних груп у Чернігівській і Сумській областях.
Допомогти Україні Заходу набагато вигідніше, ніж дозволити Києву програти – ISW
Допомогти Україні зберегти свої позиції у боротьбі з російською агресією Заходу набагато вигідніше та дешевше для США, ніж дозволити Києву програти, заявляють в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Допомогти Україні зберегти свої позиції шляхом постійної військової підтримки Заходу набагато вигідніше та дешевше для США, ніж дозволити Україні програти. «Заморозити» конфлікт гірше, ніж продовжувати допомагати Україні у боротьбі – це просто дало б Росії час і простір підготуватися до відновлення війни, щоб завоювати Україну та протистояти НАТО. Допомогти Україні відновити контроль над усією або більшою частиною її території було б набагато вигідніше, оскільки це відштовхне російські сили ще далі на схід. Найкраще те, що підтримка України, а потім допомога у її відбудові поставила б найбільшу та найбоєздатнішу армію на європейському континенті на передову оборону НАТО – незалежно від того, приєднається Україна зрештою до альянсу чи ні», – заявляють аналітики.
У ISW попереджають, що раптовий провал західної допомоги, ймовірно, рано чи пізно призведе до краху здатності України стримувати російську агресію, а за такого сценарію війська РФ могли б просунутися аж до західного українського кордону та створити нові військові бази на кордонах Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Аналітики зазначають, що у разі повної окупації РФ України НАТО не зможе захиститися від цього силами, які зараз перебувають в Європі.
«Сполученим Штатам доведеться перекинути велику кількість американських солдатів уздовж усього східного кордону НАТО від Балтійського до Чорного моря, щоб стримувати російський авантюризм і бути готовими відбити російську атаку. Сполученим Штатам також необхідно буде назавжди передислокувати значну частину свого парку літаків-невидимок в Європу. Вартість цих оборонних заходів була б астрономічною і, ймовірно, супроводжувалася б періодом дуже високого ризику, коли американські війська не були б належним чином підготовлені або дислоковані, щоб протистояти Росії або Китаю», – додають в Інституті вивчення війни.
В ISW зауважують, що цей текст призначений для реалістичної дискусії щодо відмови від допомоги Україні.
«Американський народ просять витратити багато грошей на допомогу Україні у боротьбі з Росією, і недарма вони також задаються питанням, якою буде фінансова ціна відмови від допомоги Україні. Це есе призначене виключно для того, щоб служити відправною точкою для реалістичної дискусії, що базується на даних, щоб відповісти на це запитання», – пояснюють аналітики.
Японія запровадила санкції проти 135 повʼязаних із Росією компаній та фізичних осіб
Японія запровадила санкції проти 135 російських та пов'язаних з Росією компаній та фізичних осіб, повідомило 15 грудня міністерство економіки острівної країни.
У списку санкцій є заступниця міністра оборони РФ Тетяна Шевцова, уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, дитячий омбудсмен Московської області Ксенія Мішонова, генерал-полковник Олександр Лапін та інші особи.
Серед організацій, які потрапили під санкції, згадуються «Юнармія», «Приватна військова компанія «Патріот» та Уральський завод цивільної авіації.
Також Японія з 1 січня приєднується до західних країн, запроваджуючи ембарго на імпорт російських непромислових алмазів.
У Держдепі США відреагували на рішення ЄС щодо України
Сполучені Штати Америки вітають рішення саміту ЄС про відкриття переговорів про вступ з Україною та Молдовою, а а також надання кандидатського статусу Грузії.
Вашингтон назвав рішення саміту «історичним моментом» для Європи і трансатлантичного партнерства.
«Сьогоднішні рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, надання кандидатського статусу для Грузії і відкриття переговорів з Боснією і Герцеговиною після досягнення відповідності критеріям дають надію та стимул цим країнам і їхнім народам продовжувати реформи, необхідні для реалізації їхніх європейських амбіцій», – йдеться у заяві.
У Держдепі додають, що США продовжують бути прихильниками розширення ЄС.
Росія за добу втратила 14 танків, майже 40 бронемашин та понад 1000 бійців – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 343 890 своїх військових, зокрема, за останню добу – 1090, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також повідомили про російські втрати техніки:
- танків – 5706 (+14 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 10654 (+38)
- артилерійських систем – 8099 (+11)
- РСЗВ – 920
- засобів ППО – 605
- літаків – 324
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6226 (+20)
- Крилатих ракет – 1608 (+2)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10699 (+24)
- спеціальної техніки – 1189(+4)
Читайте також: Авдіївка: Росія безперервно атакує місто з усіх боків
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня. За цими даними, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Читайте також: На сході втрати РФ у вісім разів вищі, за листопад Москва втратила 11 тисяч військових – Сирський
Згідно зі звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно,спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
«Це не чужа війна» – у Білому домі закликали Конгрес підтримати Україну і нагадали слова Путіна
У Білому домі наголошують, що допомога Україні потрібна зараз, а не після різдвяних свят. Про це на брифінгу заявив координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі.
«Майже через 20 місяців після того, як він розпочав своє жорстоке та варварське вторгнення, Путін заявив, що його агресія в Україні не закінчиться і мир буде лише тоді, цитую, «коли наші цілі будуть досягнуті». Кінець цитати. Ми всі знаємо, що це означає», – сказав він на брифінгу 14 грудня.
Представник Білого дому висловив сподівання що «ті республіканці Палати представників, які місяцями тримали в заручниках критично важливу допомогу Україні, почули повідомлення Путіна голосно й чітко».
Яке значення має рішення Євроради розпочати переговори про вступ України в ЄС: пояснюємо
Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України до Європейського союзу. Про це, на думку експертів, без перебільшення історичне рішення для України і самого ЄС увечері 14 грудня повідомив голова Євроради Шарль Мішель. Таке ж рішення Європейська рада ухвалила щодо Молдови, а Грузії надають статус кандидата на вступ до ЄС. Радіо Свобода у спеціальному ефірі розпитало аналітиків, що дасть таке рішення Україні і як воно може вплинути на російсько-українську війну. А що ж Орбан?
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ще вдень запевняв, що накладе вето на рішення про початок переговорів про вступ України в ЄС, не брав участі у голосуванні. Він покинув залу, коли лідери ЄС ухвалювали рішення. Водночас він погодився з тим, що інші лідери проголосують за його відсутності.
Як повідомила журналістка Радіо Свобода, яка перебувала у Брюсселі, ідея, щоб Орбан вийшов під час голосування за рішення про Україну, належала німецькому канцлеру Олафу Шольцу. Про це сказали журналістам дипломати, знайомі з перебігом переговорів.
Радіо Свобода також поспілкувалося з експертами та депутатами, щоб дізнатись, скільки може тривати процес вступу, що саме могло переконати Віктора Орбана не накладати вето на це рішення, а також яке домашнє завдання має зробити Україна перед вступом до ЄС?
Генштаб ЗСУ: війська РФ атакують на 6 напрямках, найбільше – на Авдіївському
Протягом минулої доби на фронті відбулося 110 бойових зіткнень, війська РФ продовжують атакували на шести напрямках, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За повідомленням, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 15 атак в районі Синьківки на Харківщині, на Лиманському напрямку відбили атаку східніше Тернів Донецької області, а на Бахмутському – 11 атак противника біля Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області.
Найбільше, як і раніше, російські війська атакують на Авдіївському напрямку – тут було 45 атак.
«Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат. Сили оборони успішно відбили 23 атаки ворога східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 22 атаки південніше Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області», – зазначають у штабі.
Читайте також: Авдіївка: Росія безперервно атакує місто з усіх боків
На Мар’їнському напрямку Сили оборони стримують противника в районі Новомихайлівки – тут відбили 17 атак, а на Запорізькому – 9 атак північніше Приютного, західніше та північно-західніше Вербового.
На Херсонському напрямку українські воїни надалі утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, продовжують вести контрбатарейну боротьбу, завдають вогневого ураження по тилах противника, додають у Генштабі.
12 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський констатував, що російські війська розпочали масований наступ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
Українські військові збили усі БПЛА, якими вночі атакувала Росія – ЗСУ
У ніч проти 15 грудня російські війська вкотре атакували України ударними безпілотниками типу Shahed, усі 14 дронів збили, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, пуски безпілотників були з району Приморсько-Ахтарськ (Краснодарський край РФ).
Українські військові збили усі 14 російських безпілотників в межах Миколаївської, Херсонської, Хмельницької та Полтавської областей, додають Повітряні сили.
Про російську атаку ударними безпілотниками ЗСУ повідомили ввечері 14 грудня. Повітряні сили попереджали про запущені РФ ударні дрони у напрямку Старокостянтинова.
Читайте також: Українські військові вже знищили 15 російських «Кинджалів» – Ігнат
Вдень 14 грудня по всій Україні кілька разів оголошували повітряну тривогу, після однієї з них була інформація про запуск російських ракет «Кинджал» у бік Старокостянтинова на Хмельниччині й Києва. У Повітряних силах повідомили, що війська РФ запустили три «Кинджали», одну з ракет збили над Київщиною.
Поблизу Старокостянтинова розташований військовий аеродром.
У Повітряних силах раніше заявляли, що «Старокостянтинів – під увагою ворога пильною завжди, в цьому напрямку летить багато БПЛА».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Аналітики ISW проаналізували заяви Путіна на пресконференції
Президент Росії Володимир Путін продемонстрував значну впевненість у публічному обговоренні війни Росії проти України, але не визначив чітко кінцеву мету російського вторгнення, заявляють аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Путін продемонстрував значну впевненість у публічному обговоренні війни Росії проти України під час щорічної пресконференції та форуму «Пряма лінія» 14 грудня, але не визначив чітко кінцеву мету повномасштабного вторгнення, яке він розпочав 24 лютого 2022 року», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважують, що Путін підтвердив свої максималістські цілі російської війни в Україні, які, ймовірно, є навмисно непрозорими, щоб включити додаткові цілі, які Путін може переслідувати зараз або пізніше.
«Ці максималістські цілі також не виключають анексії Росією окупованих українських територій або додаткових територіальних завоювань. Путін спробував риторично контекстуалізувати подальші максималістські цілі Росії в Україні в рамках ширшої концепції російського «суверенітету» – ідеологічної лінії, яка була послідовною у формулюванні Кремлем російської національної безпеки та зовнішньої політики ще до повномасштабного вторгнення в Україну», – додається у звіті.
Угорщина заблокувала пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро після того, як раніше утримався під час ухвалення рішення щодо переговорів про вступ України до ЄС.
«Підсумки нічної зміни: вето на додаткові гроші для України, вето на перегляд MFF. Ми повернемося до цього питання наступного року в після належної підготовки», – написав Орбан у соціальній мережі X.
Інші 26 лідерів ЄС погодилися повернутися до дебатів на новій зустрічі на початку наступного року, щоб спробувати укласти угоду про вкрай необхідну підтримку Києва.
«З 26 країнами ми згодні. Наразі немає згоди з Угорщиною, але я дуже впевнений у наступному році», – заявив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, якого цитує AFP.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, лідери ЄС повернуться до цього питання наприкінці січня 2024 року.
«Отже, символічна перемога України щодо розширення, але програш щодо фінансування. Лідери ЄС повернуться наприкінці січня, щоб домовитися про 50 млрд євро», – написав він у соціальній мережі X.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
Лідери ЄС погодили 12-ий пакет санкцій проти Росії
Лідери країн Європейського союзу 14 грудня погодили 12-ий пакет санкцій проти Росії.
«Є політична згода щодо 12-го пакету санкцій ЄС проти Росії, хоча він буде офіційно схвалений найближчими днями», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, ЄС також спробує узгодити ще один пакет санкцій проти Росії до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.
Раніше сьогодні агентство Reuters із посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією, повідомило, що Австрія вимагала виключити Raiffeisen Bank International із українського списку «спонсорів війни» в обмін на розблокування 12-го пакету європейських санкцій проти Росії.
Після «Кинджалів» Росія атакує Старокостянтинів дронами – Повітряні сили
Запущені Росією ударні дрони «Шахед» рухаються на Хмельниччині й Вінниччині – у напрямку Старокостянтинова, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
В обох цих областях, а також на Черкащині й Кіровоградщині на даний час оголошена повітряна тривога.
Згодом перший заступник голови Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін повідомив про роботу протиповітряної оборони у Шепетівському і Хмельницькому районах.
Про російську атаку ударними безпілотниками ЗСУ повідомили ввечері 14 грудня.
Раніше цього дня повідомлялося, що українські військові вночі збили 41 із 42 ударних безпілотників Shahed-136/131, більшість – в Одеській області. За даними військових, понад шість годин поспіль війська РФ атакували Одещину, є пошкодження, 11 людей поранені.
На Сумщині за добу зафіксували 82 вибухи – ОВА
Російські військові протягом доби здійснили 19 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 82 вибухи. Обстрілів зазнали Краснопільська, Білопільська, Новослобідська, Шалигинська, Есманська, Середино-Будська, Дружбівська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, війська РФ вели обстріли з мінометів, танків, стрілецької зброї, також був артобстріл.
Про постраждалих в ОВА не повідомляють.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сенат США, як очікується, відкладе початок різдвяних канікул у той час, коли тривають двопартійні переговори щодо безпеки кордону і надання додаткової допомоги Україні й Ізраїлю, заявили 14 грудня кілька сенаторів.
«Ми досягаємо прогресу, Білий дім залучений, і це добре. Усе надихає», – сказав журналістам сенатор-республіканець Джон Тун, повідомило агентство Reuters.
«Ми все ще сподіваємося отримати результат», – сказав лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл, якого цитує агенція AP.
Законодавці заявили, що Сенат повернеться до роботи в понеділок, 18 грудня, відклавши початок канікул.
Палата представників США 14 грудня проголосувала за оборонний бюджет країни на наступний рік і надіслала його на підпис президенту Джо Байдену, повідомляє «Голос Америки». Напередодні відповідний законопроєкт затвердив Сенат США.
Законопроєкт про оборонну політику США (NDAA) обсягом в рекордні 886 мільярдів доларів, передбачає серед іншого, допомогу Україні та фінансування політики з протистояння Китаю.
Для схвалення законопроєкту знадобилося дві третини голосів Конгресу, за нього віддали голоси 310 законодавців, в тому числі чимало республіканців.
Законопроєкт передбачає продовження Ініціативи із безпекової допомоги України, яку на початку повномасштабного вторгнення Росії до України ініціював президент США Джо Байден, до 2027 року. Він також схвалює оборонні витрати на підтримку України у розмірі 300 мільйонів доларів, вказують оглядачі.
Ця цифра є невеликою порівняно з 61 мільярдом доларів надзвичайного фінансування з національної безпеки США, про які Байден просить Конгрес для допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії. Щодо цього законопроєкту законодавці в обох палатах Конгресу вже кілька тижнів не можуть домовитись.
Бюджет також передбачає встановлення розширеного військового партнерства США з країнами у Індо-тихоокеанському регіоні та в Європі для протидії Китаю та Росії. 11,5 мільярдів доларів заплановано на стримування Китаю в Тихоокеанському регіоні.
«У час величезних проблем для глобальної безпеки розробка законопроєкту про дозвіл на фінансування оборони є важливішою, ніж будь-коли. Ухвалення NDAA дозволяє нам продовжувати політику щодо Росії, твердо протистояти Комуністичній партії Китаю та забезпечити, щоб захист Америки завжди залишався найсучаснішим», – сказав лідер більшості в Сенаті Чак Шумер.
Крім того, у новому році Пентагону дозволили збільшити зарплати військовослужбовцям США на 5,2% та закупити нову зброю і системи протиракетної оборони. У бюджеті також підтримали фінансування флоту ВМС США та бойових літаків.
Раніше Палата представників та Сенат узгодили свої варіанти законопроєктів щодо оборонних витрат і дійшли компромісу.
Для того, щоб набути чинності, законопроєкт має підписати президент США. Конгресмен-республіканець Майк Роджерс сказав, що «це компроміс, але це добрий компроміс».
Історичне рішення ЄС по Україні: коли тепер вступ і хто дотиснув Орбана? НАЖИВО
- Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського союзу, повідомив голова Євроради Шарль Мішель.
- Президент України Володимир Зеленський ухвалене рішення назвав перемогою України та всієї Європи.
- «Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», – написав Зеленський у мережі X.
- Також на саміті ЄС вирішили надати Грузії статус кандидата на вступ до ЄС. А переговори про вступ до ЄС із Боснією та Герцеговиною розпочнуться тоді, коли цією країною буде досягнуто необхідного рівня відповідності критеріям членства, зазначив голова Європейської ради.
Про це дивіться наживо у програмі «Свобода Live» о 22:00 на @Радіо Свобода:
«Погане рішення». Орбан підтвердив, що не брав участі в голосуванні на саміті ЄС щодо України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив, що утримався від голосування на саміті лідерів Євросоюзу щодо початку переговорів про вступ України, назвавши такий крок ЄС «поганим рішенням».
«Позиція Угорщини – чітка, Україна – не готова до початку переговорів про членство в ЄС», – сказав він, назвавши рішення про початок переговорів «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
«Але 26 держав-членів наполягали на ухваленні цього рішення, тому Угорщина вирішила, що якщо 26 країн так вирішать, вони повинні йти своїм шляхом, і Угорщина не хоче брати участь у цьому поганому рішенні», – додав Орбан.
Раніше стало відомо, що прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував накласти вето на рішення лідерів ЄС щодо відкриття переговорів для України про вступ до Євросоюзу, не було під час сьогоднішнього голосування з приводу цього питання. Як заявив журналістам у Брюсселі чільний представник ЄС, який побажав, щоб його не називали, рішення ухвалили 26 лідерів.
«Орбан міг делегувати когось замість себе, щоб заблокувати рішення, але він цього не зробив. Ухвалене рішення є абсолютно законним з точки зору процедури. Орбан мав 100 варіантів заблокувати початок переговорів, але він цього не зробив – ні сам, ні через когось ним делегованого, а просто залишив раніше зал. Рішення цілком легітимне щодо початку переговорів», – сказав представник ЄС журналістам після голосування на засіданні Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство в Євросоюзі з Україною і Молдовою.
Раніше сьогодні президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
Київрада на тлі протесту ухвалила бюджет столиці на 2024 рік
Київська міська рада ухвалила бюджет Києва на 2024 рік – про це заявила пресслужба Київської міської державної адміністрації 14 грудня, цитуючи першого заступника голови КМДА Микола Поворозник.
За повідомленням, у кошторис закладені понад 72,6 мільярда гривень доходів і понад 85,3 мільярда видатків.
«Бюджет планували з урахуванням реалій та потреб воєнного стану. Пріоритетне завдання – забезпечити роботу критичної інфраструктури», – заявили в адміністрації.
При цьому КМДА наводить заяву мера Віталія Кличка, за якою законодавство не дозволяє міській владі допомагати підрозділам, зареєстрованим не в Києві, та закуповувати техніку й спорядження. На цільові програми оборони в бюджеті «попередньо передбачено» 1 мільярд гривень. Сюди входять програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони в місті Києві «Захисник Києва» на 2022-2024 роки.
Серед інших напрямків видатків:
- сфера освіти – понад 27,2 мільярда гривень
- транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – більше 23,8 мільярда
- житлово-комунальне господарство – 8,2 мільярда
- соціальний захист – 7,8 мільярда
- охорона здоров’я – близько 6 мільярдів
Натомість проєкт перед голосуванням розкритикувала, зокрема, депутатка Київради, військовослужбовиця Аліна Михайлова.
Зокрема, вона заявила, що кінцевий документ передбачає сумарно 771 мільйон гривень на цільові програми підтримки військових «Підтримка киян – Захисників та Захисниць» та «Захисник Києва». Це менше 1% від усіх бюджетних видатків столиці.
«На програму «Захисник Києва» грошей менше, ніж на туризм. Таке враження, наче туристів чекають з Росії», – прокоментувала депутатка.
Під час голосування під КМДА зібралися кілька сотень людей. Протестувальники вимагали закласти в бюджет на наступний рік більше коштів на потреби військових.