Лубінець сподівається, що Київ найближчими тижнями знову зможе провести обмін військовополоненими
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив сподівання, що найближчими тижнями Україна знову зможе провести обмін військовополоненими.
«Я сподіваюсь, що в цьому році цей процес обміну покаже системність. Я сподіваюсь, що протягом найближчих тижнів ми знову зможемо порадувати героїв поверненням додому. Але не забуваємо, з ким ми воюємо, вони підступно ведуть перемовини – ніхто не знає, коли вони знову зможуть обірвати цей процес повернення. Але те, що залежить від України, ми робимо абсолютно все можливе», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, нинішньому обміну передував складний процес.
«Він був ускладнений тим, що Російська Федерація, на мою думку, зайняла позицію не проводити обмін військовополонених, заблокувати процес повернення і цивільних заручників задля того, щоб максимально пробувати підірвати ситуацію в Україні зсередини», – заявив Лубінець.
Омбудсмен зазначив, що Україна намагалася залучити нових партнерів для розблокування процесу повернення військовополонених.
«Сьогодні нам це вдалося. Були долучені ОАЕ. З Москальковою я постійно порушував питання розблокування. Вона також вплинула на те, щоб відбулося повернення наших героїв», – додав він.
Україна і Росія 3 січня повідомили про перший за близько пів року великий обмін полоненими. Київ зміг повернути 230 військових і цивільних.
Досі найбільшим одночасним обміном військовополоненими був обмін 215 захисників, які були звільнені 22 вересня 2022 року
Тим часом, Міноборони Росії повідомило, що 3 січня повернуло 248 російських військовослужбовців, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну.
Уповноважена з прав людини в РФ Тетяна Москалькова уточнила, що 75 російських військовослужбовців повернули без обміну. Російська агенція РИА «Новости» з посиланням на джерело повідомила, що цих військовослужбовців Україна повернула як «компенсацію» за повернення у липні минулого року п'ятьох українських командирів, які керували обороною «Азовсталі», в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону.
Терехов: Харків – знову під ракетним обстрілом
У Харкові пролунав вибух, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов і закликав жителів міста не залишати укриттів до відбою повітряної тривоги.
«Харків – знову під ракетним обстрілом», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
Про влучання чи постраждалих наразі невідомо.
Раніше влада повідомила, що 2 січня внаслідок російських обстрілів у Харкові постраждали 62 людей, із них шестеро – діти, одна жінка загинула. У медзакладах міста після вчорашнього удару перебуває 28 людей, зокрема четверо дітей. Двоє дорослих – у тяжкому стані.
ОВА повідомила про 25 обстрілів Сумщини, одна людина травмована
Російські війська протягом дня здійснили 25 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, травмована одна цивільна людина, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 184 вибухи. Обстрілів зазнали Білопільська, Краснопільська, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Великописарівська, Глухівська, Середино-Будська, Свеська громади», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів, в тому числі прикордонні з РФ.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Держдепі заперечують, що США хочуть від України зміни стратегії війни
У Державному департаменті США заявляють, що повідомлення про те, що Вашингтон хоче, щоб Україна змінила свою стратегію щодо досягнення повної перемоги у війні, яку розпочала Росія, не відповідають дійсності.
«Ні. Це неправда», – сказав під час брифінгу речник Держдепу Метью Міллер, відповідаючи на запитання, чи хочуть США, щоб Україна змінила свою стратегію, відмовившись від прагнення до повної перемоги.
Видання Politico наприкінці грудня процитувало неназваного представника адміністрації Байдена та європейського дипломата, які заявили, що американські та європейські чиновники зміщують акценти з підтримки мети України щодо повної перемоги у війні, яку розв’язала Росія, на покращення її позицій у можливих переговорах з метою припинення війни.
Читайте також: «Україна і українці заслуговують на те, щоб мінімізувати втрати» – Бєлєсков про цинізм «частини людей» на Заході
Президент України Володимир Зеленський у грудні заявив, що будь-яка мирна угода про припинення війни, яка вимагатиме від України відмови від будь-якої території, буде «абсолютним божевіллям».
Перед цим у листопаді 2023 року на позачерговому онлайн-саміті G20 російський президент Володимир Путін заявив, що «Росія ніколи не відмовлялася» від мирних переговорів з Україною. Путін назвав війну проти України трагедією, і сказав, що «треба думати, як припинити кровопролиття».
Після цього, аналізуючи заяви Путіна, американський Інститут вивчення війни наголосив, що російський лідер повторює «шаблонну риторику», яка хибно зображає Росію як готову брати участь у змістовних переговорах, ймовірно, щоб змусити Захід передчасно підштовхувати Україну до переговорів з Росією.
Колапсу в енергосистемі не буде, навіть якщо Росія скористається періодом похолодання для здійснення нових масованих атак на енергооб’єкти, впевнений голова правління компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький.
«Це вже буде не вперше. Саме такі періоди росіяни вибирали перед своїми масованими атаками. Ми це вже проходили близько 20 разів. Це, звичайно, створить нам додаткові проблеми. Але я впевнений, що це буде питання тривалості можливих перерв в енергопостачанні через пошкодження якихось об’єктів, проте колапсу в енергосистемі не відбудеться. Ворог цього не досягне», – заявив він в ефірі національного телемарафону.
Кудрицький зауважив, що низькі температури є випробуванням для будь-якої енергосистеми, для того, щоб пройти цей складний період без відключень, потрібно виконати дві умови: залучити до роботи всі енергоблоки електростанцій, які зараз перебувають в ремонтах та в повному обсязі використати 1700 МВт технічної можливості імпорту.
Голова правління компанії «Укренерго» також додав, що українці можуть допомогти енергосистемі в цей складний період, якщо будуть ощадливо споживати електроенергію в ранкові та вечірні години, коли споживання є найбільшим.
Читайте також: Після свят споживання електроенергії знову зростає – «Укренерго»
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Читайте також: Зиму «можемо пройти і без відключень»: як підготували енергосистему України та що може зробити кожен
Україна очікує ймовірних російських атак і цього опалювального сезону. Поки що масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
Вибори-2024 до Європарламенту: прогнози для ЄС і України
Чому червневі вибори до Європарламенту будуть визначальними не лише для самого Євросоюзу, а й для України? Кому пророкують основні посади? Чи стане Брюссель на бік Будапешта, щоб заблокувати допомогу Україні?
У 2024 році Європейський cоюз стане більш «правим», але навряд чи це спричинить шквал перемог популістів. Хоча дехто саме це прогнозує, оскільки євроскептики перемогли на національних виборах у Нідерландах, Словаччині та отримали хороші результати в Австрії та Німеччині.
Червневі вибори до Європарламенту стануть остаточним випробуванням для блоку у цьому питанні.
Євроскептики переможуть?
Опитування показують, що дві основні політичні групи, правоцентристська Європейська народна партія та лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів фінішують першими, хоча й з меншою часткою голосів.
Але праві популістські партії, швидше за все, знову не зможуть домовитися про створення єдиної політичної групи, таким чином послабивши свій вплив у Брюсселі.
Це, ймовірно, спонукатиме більше проєвропейських груп знову об’єднати сили задля розподілу вищих посад у ЄС, таких як президентство Європейської комісії, вищого виконавчого органу блоку, та Європейської ради, яка визначає політичний напрямок і пріоритети ЄС.
Передбачають, що правоцентристська президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн піде на другий термін, навіть якщо вона захоче обійняти посаду генерального секретаря НАТО.
Шарль Мішель, з іншого боку, безумовно залишить пост президента Європейської ради після того, як пропрацює максимум п’ять років.
Хоча праві популісти можуть не мати значного впливу на торгах за ці найвищі посади, вони впливатимуть на подальшу політику.
Вони вже посприяли загостренню ставлення до міграції. Також можна очікувати, що ми частіше чутимемо термін «фортеця Європа», оскільки на зовнішньому кордоні ЄС зводитимуться бар’єри.
«Думаю, вони точно усвідомили, що це була помилка» – мер Скадовська про номер «Кварталу 95»
Міський голова окупованого Скадовська, що на Херсонщині, Олександр Яковлєв прокоментував вибачення телеканалу «1+1» і студії «Квартал 95» через номер із «переселенкою зі Скадовська». Як заявив він в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live), це добре, що зараз вже є формальна обіцянка про видалення уривка із випуску програми. Яковлєв сподівається, що через цю ситуацію студія зробить висновки на майбутнє.
«Я думаю, вони точно усвідомили, що це була помилка – в такому вигляді подавати скадовчан або взагалі спроби українців вчити українську мову. Насправді зрозуміло, що це сатира. І такого точно ніде немає, і тим паче в Скадовську. Якби це була б зовсім інша ситуація – не Скадовськ, не окупація, може десь би воно і було б. Але все одно виглядає дуже-дуже негарно і з прив’язкою до скадовчан воно просто образливо», – сказав мер.
За його словами, такі номери «роз’єднують, принижують українське». Також Олександр Яковлєв розповів про ситуацію у окупованому місті. За його словами, жителі Скадовська «ризикують кожну хвилину свого життя».
На Миколаївщині у Снігурівці пролунали вибухи на підприємстві, серед постраждалих є дитина – МВА
На території одного з підприємств на околиці Снігурівки на Миколаївщині пролунали кілька вибухів, постраждали місцеві жителі, серед яких є дитина, повідомив керівник міської військової адміністрації Іван Кухта.
«На превеликий жаль, прилеглі будинки на околиці міста отримали пошкодження від вибухової хвилі, внаслідок чого серед місцевих мешканців є постраждалі, які отримали травми різного ступеню тяжкості. Серед постраждалих є неповнолітня дівчинка», – написав він у фейсбуці.
За його словами, зараз постраждалим надається медична допомога.
Керівник Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що ввечері війська РФ вдарили по Снігурівці ракетами С-300 – поранені четверо людей, серед яких є 15-річна дівчина.
«Сьогодні о 17:45 було три прильоти С-300 по Снігурівці. Поранені жінка, двоє чоловіків, які охороняли цей склад із гуманітаркою та 15-річна дівчина. Вона важка зараз перевозимо в місто», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Компромісний» закон про мобілізацію: що пропонують від «Слуг народу»
- Мобілізація: влада іде на компроміс? Свобода Live
Депутатка від «Слуг народу» Євгенія Кравчук заявила, що урядовий законопроєкт про мобілізацію не будуть виносити на розгляд Верховної Ради в тому вигляді, в якому його зареєстровано.
Підготують компромісний варіант, каже Кравчук, і головну роль у його створенні гратиме профільний Комітет з питань безпеки й оборони.
Урядовий проєкт закону накладав серйозні обмеження на тих, хто не мобілізувався – зокрема обмежував права на купівлю і продаж нерухомого майна.
Що спонукало владу переглянути позицію?
- Далекобійні ракети для ЗСУ: хто зупиняє процес
Після масованого ракетного обстрілу України 2 січня кілька іноземних посадовців закликали надати Україні ракети далекого радіусу дії, а також посилити систему ППО. Що заважає цьому? А також – чи з’являться, як було обіцяно, винищувачі F-16 в українському небі і як це змінить хід війни?
- Несмішні жарти Студії «Квартал 95»: чому виник скандал
Студія «Квартал 95» пожартувала над нібито переселенкою зі Скадовська в новорічному шоу на телеканалі 1+1. Це обурило користувачів соцмереж, а також мера Скадовська – міста на окупованій Росією частині Херсонської області. Чи доречні жарти про переселенців? Чи зробить «Квартал» висновки з чергового гумористичного «зашквару»?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
МАГАТЕ заявило, що його експертам не дали доступу до деяких реакторних залів ЗАЕС
Міжнародне агентство з атомної енергії 3 січня повідомило, що його експертам нещодавно вперше заборонили перевірити реакторні зали трьох енергоблоків Запорізької АЕС.
Експерти МАГАТЕ «протягом останніх двох тижнів... не мали доступу до реакторних залів блоків 1, 2 і 6», – заявив генеральний директор агентства Рафаель Ґроссі.
Він додав, що «це перший випадок, коли експерти МАГАТЕ не отримали доступу до реакторного залу блоку, який перебував на холодній зупинці», і команда й надалі запитуватиме цей доступ.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після масштабного вторгнення в Україну. На станції перебуває моніторингова місія МАГАТЕ.
Генштаб: на фронті було 47 зіткнень, українські військові відбили атаки РФ на 5 напрямках
Протягом доби на фронті відбулося 47 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав 6 ракетних і 42 авіаційних ударів, здійснив 18 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах… Оперативна обстановка на сході й півдні України залишається складною… Ворог активно застосовує оперативно-тактичну авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводить штурмові дії за підтримки бронетехніки», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, протягом доби українські військові відбили російські атаки на п’яти напрямках, найбільше – 28 – на Авдіївському.
Читайте також: Генштаб: ЗСУ «просунулися вперед» біля Вербового
«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 8 безуспішних штурмових дій, але українські воїни й надалі утримують зайняті позиції та завдають противнику значних втрат», – йдеться у зведенні.
Раніше сьогодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський, коментуючи ситуацію на східному фронті, заявив, що російські війська «дещо зменшили кількість піхотних атак», але вже другу добу поспіль «активно завдають авіаударів й обстрілюють наші позиції з артилерії».
«Найбільш активний ворог поблизу Авдіївки і на Мар’їнському напрямку», – додав він.
Росії перекривають можливість продавати алмази в Європі: що це означає які наслідки матиме
Із 1 січня 2024 року у Євросоюзі та країнах Групи Семи (G-7) почали діяти санкції щодо російських алмазів. Оптова торгівля алмазами у Європі відбувається у бельгійському місті Антверпен, через що Бельгія спочатку скептично ставилась до ідеї із санкціями, проте потім думку змінила. Чому? І як колись саме Антверпен допоміг Росії наростити частку на світовому ринку постачання алмазів? Та як тепер для Росії закриють цей шлях збагачення?
Алмази чи мир
Алмази не можуть бути «дорожчими за мир» – сказав у своєму відео-зверненні до бельгійському парламенту президент України Зеленський на початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Саме ви як держава – серце Європи – можете надихнути решту європейців зробити більше, щоб допомогти нам вигнати окупантів з України та відновити дорогоцінний мир. Мир, який коштує більше, ніж будь-що, ніж будь-які цінності, ніж будь-які алмази», – сказав Володимир Зеленський 31 березня 2022 року.
Йому тоді поаплодували стоячи, але ще до цієї промови бельгійські та західні ЗМІ писали про протистояння бельгійської влади діамантовим санкціям. На той час ЄС устиг ухвалити 4 санкційні пакети як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії до України, та російські алмази до них не потрапили.
НАТО підтримало запит Києва на надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО – Кулеба
Північноатлантичний альянс підтримав запит України на проведення надзвичайного засідання Ради Україна-НАТО у відповідь на масовані атаки Росії по українських населених пунктах, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«НАТО підтримало запит України на надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО у відповідь на масовані ракетні й дронові удари Росії. Однією з ключових тем стане посилення протиповітряної оборони України. Важливий сигнал євроатлантичної єдності на тлі ескалації російського терору», – написав Кулеба у соцмережі X (колишній Twitter).
Коли саме відбудеться це засідання, міністр не уточнив.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що протягом останніх п’яти днів Росія випустила по території України щонайменше 500 ракет й ударних дронів. Як повідомила пресслужба голови держави, він сказав про це у телефонній розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, наголосивши на важливості посилення протиповітряної оборони України.
Розвідка Великої Британії 3 січня заявила, що Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України.
Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком
«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.
У Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що це «щонайменше тимчасова зміна підходу» і може бути частиною підготовки до довготривалої війни.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Загинули, за даними МВС, 53 людини, 170 людей постраждали.
Вранці 2 січня війська РФ здійснили чергову масовану атаку України, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
«Великий обмін полоненими». Київ повідомив про повернення понад 200 військових і цивільних
Україна і Росія повідомили про перший за близько пів року великий обмін полоненими. Зокрема, Київ заявив про повернення понад 200 військових і цивільних.
«Наші – вдома. З російського полону повернули понад 200 наших воїнів і цивільних. Солдати, сержанти, офіцери. Воїни Збройних сил, Національної гвардії, ВМС, прикордонники. Частина захисників боронила Маріуполь і «Азовсталь», – написав у телеграмі президент Володимир Зеленський.
Норвегія відправить два F-16 до Данії для підготовки українських пілотів
Норвегія відправить два винищувачі F-16 до Данії, щоб сприяти навчанню українських пілотів із використання літака американського виробництва, заявив 3 січня міністр оборони Норвегії.
Минулого року Норвегія, а також такі країни, як Данія і Нідерланди, заявили, що передадуть Україні зняті з експлуатації F-16.
«Союзники працюватимуть день і ніч, щоб створити міцні й сучасні повітряні сили для України», — заявив міністр оборони Норвегії Бьорн Арільд Грам.
Норвегія раніше направила 10 інструкторів до Данії для навчання українських пілотів.
МВС: у Києві завершили роботи на місці удару РФ, від якого по Україні загинули 53 людини
Аварійно-рятувальні роботи у Шевченківському районі Києва, які тривали з 29 грудня після масованої російської атаки, завершили, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
«За час робіт переміщено і вивезено 4 тис. 70 м куб. зруйнованих будівельних конструкцій. У Києві загинуло 30 людей, із них одна людина померла в лікарні», – йдеться в повідомленні.
У МВС додали, що внаслідок удару Росії 29 грудня по Україні було уражено 18 населених пунктів у 10 областях; постраждали 170 людей; загинули 53 людини; 22 людей врятували.
Розвідка Великої Британії 3 січня заявила, що Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України.
Читайте також: РФ випустила по Україні «500 ракет і дронів» за 5 днів. Зеленський обговорив посилення ППО з Сунаком
«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.
У Міністерстві оборони Великої Британії вважають, що це «щонайменше тимчасова зміна підходу» і може бути частиною підготовки до довготривалої війни.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині.
Вранці 2 січня війська РФ здійснили чергову масовану атаку України, застосувавши майже сотню ракет. За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, сили ППО збили 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, три з трьох крилатих ракет «Калібр».
Унаслідок масованої атаки РФ загинули щонайменше пʼятеро людей – по двоє в Києві і Київській області, ще одна – в Харкові, 130 людей постраждали.
НАТО закупить до 1000 ракет Patriot на тлі ударів Росії по Україні
НАТО оголосило 3 січня, що допоможе придбати до 1000 ракет протиповітряної оборони Patriot, щоб союзники могли краще захистити свою територію на тлі нарощування Росією ударів по Україні.
Агентство з підтримки і закупівель НАТО заявило, що підтримає групу країн, включаючи Німеччину, Нідерланди, Румунію й Іспанію, у купівлі Patriots, які використовуються для захисту від крилатих і балістичних ракет, а також від літаків противника, і додало, що європейське виробництво ракет буде розширене.
Вартість контракту оцінюють у 5,5 мільярда доларів.
Росія змінила напрям ракетних атак по території України – британська розвідка
Росія змінила вектор ракетних атак, які здійснює по території України, вказує у повідомленні 3 січня розвідка Великої Британії.
«З 29 грудня 2023 року Росія наростила інтенсивність своїх далекобійних ударних операцій проти України… Останні удари, ймовірно, в першу чергу цілили по українській оборонній промисловості. Це контрастує з головним напрямком атак минулої зими, які цілили насамперед в енергетичну інфраструктуру», – ідеться в повідомленні.
Чому 2023 рік став роком ілюзій? Які страхи з’явилися в українців і як їх опанувати? Які політичні події впливають на сучасне та майбутнє України, яка протистоїть російській агресії? Про все це журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорили з українським політологом Олегом Саакяном.
У Воронезькій області, де впала російська ракета, постраждали четверо людей – влада
У селищі Петропавлівка Воронезької області внаслідок «аварійного сходження боєприпасу» з російського літака, що стався 2 січня, постраждали чотири особи, повідомив губернатор регіону Олександр Гусєв.
«На щастя, загиблих немає. По медичну допомогу з легкими ушкодженнями звернулися чотири особи», — написав Гусєв.
Він також додав, що після обстеження житла, зруйнованого через падіння боєприпасу, місцева влада вирішила «заново збудувати дев'ять будинків».
Крім цього, Гусєв повідомив, що різних пошкоджень зазнали місцева школа, будинок культури та будівля селищної адміністрації, а також пʼять легкових автомобілів та трактор.
Міністерство оборони РФ 2 січня повідомило, що «нештатне сходження авіаційного боєприпасу» сталося близько 09:00 під час виконання польоту літака Повітряно-космічних сил над Петропавлівкою.