«Заморожувати доходи та соцстандарти»: як рятувати українську економіку в 2024 році?
Що відбувається із доходами українського бюджету? Наскільки важливою для України зараз є іноземна фінансова та військова допомога? Який стан російської економіки після майже двох років війни РФ проти України? Звідки країна-агресорка братиме гроші на продовження війни і як для цього використовуватиме окуповані території? Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поговорив з членом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт із армією
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про прийом у громадянство РФ іноземців, які уклали контракт на службу в армії або у «військових формуваннях» у період «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва війни проти України – ред.), повідомила 4 січня офіційна інформагенція ТАСС. Указ опублікований на порталі нормативно-правових актів.
Контракт має бути укладений терміном не менш як на рік. Громадянство, крім військовослужбовців, можуть отримати також члени їхніх сімей – дружина (чоловік), діти й батьки. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Наприкінці вересня 2022 року Путін підписав указ про отримання у спрощеному порядку (без вимоги посвідки на проживання та проживання в Росії впродовж пʼяти років) громадянства іноземцями, які уклали річний контракт на службу в армії. Раніше їм потрібно було відслужити для цього щонайменше три роки за контрактом.
У листопаді 2022 року, через півтора місяця після оголошення так званої «часткової» мобілізації, Путін підписав указ, який дозволив іноземцям служити в російській армії за контрактом нарівні з громадянами Росії.
З літа 2023 року поліцейські стали проводити в російських регіонах рейди в пошуках іноземців, які отримали громадянство, але не стали на облік у військкоматі. У серпні такий рейд провели в Санкт-Петербурзі, в листопаді — у Воронежі, а в жовтні поліція затримала парафіян мечеті в Москві.
Злам «Київстару»: російські хакери перебували в системі з травня 2023 року – СБУ
Російські хакери перебували в системі мобільного оператора «Київстар» із травня 2023 року, а щонайменше з листопада мали повний доступ до системи, сказав керівник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк агенції Reuters.
Злам оператора 12 грудня призвів до того, що близько 24 мільйонів користувачів «Київстар» залишилися без звʼязку на кілька днів. За словами Вітюка, внаслідок атаки було знищено «майже все», включно з тисячами віртуальних серверів та персональних компʼютерів. Фахівець назвав злам першим прикладом кібератаки, яка «повністю зруйнувала ядро оператора звʼязку».
Представник СБУ заявив, що «майже впевнений», що за атакою стоїть хакерське угруповання Sandworm, повʼязане з російським ГРУ.
«СБУ не лише допомогла «Київстару» відновити роботу за кілька днів, а й відбити нові кібератаки. Після масштабного зламу ми запобігли кільком спробам завдати ще більших збитків оператору. Ворог розраховував завдати кілька ударів поспіль, щоб максимально надовго залишити людей без звʼязку. У такому разі тривалого навантаження своїх мереж могли не витримати й інші оператори», – твердить Вітюк.
У роботі мобільного оператора «Київстар» уранці 12 грудня стався «технічний збій». Через це, як попередили в компанії, «можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет у частини абонентської бази». Згодом у компанії повідомили про хакерську атаку.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом кібератаки на «Київстар».
Від початку повномасштабної війни мобільні оператори запровадили систему безкоштовного внутрішнього роумінгу. Якщо один з операторів недоступний, користувачі можуть перейти в мережу іншого. Після збою абоненти «Київстар» не могли скористатися цієї послугою.
Чотири енергоблоки ТЕС і ТЕЦ вийшли в аварійний ремонт, ще 3 включені в мережу – «Укренерго»
Споживання електроенергії продовжує зростати, повідомляє національний оператор «Укренерго» 4 січня. Зокрема, добовий максимум напередодні був на 7% вищим, ніж показник 2 січня.
«Сьогодні зранку, попри потепління, споживання тримається на рівні вчорашнього дня», – йдеться в повідомленні.
Хоча генерації вистачає на потреби споживачів, «Укренерго» закликає споживати електроенергію ощадливо та використовувати енергоємні прилади поза годинами максимального навантаження, тобто до 16 і після 19 години.
«Протягом доби на теплових електростанціях та електроцентралях в аварійний ремонт вийшли чотири енергоблоки, натомість включено в мережу три енергоблоки», – заявляє компанія.
Оператор повідомляє про експорт електроенергії в нічні години мінімального споживання до Словаччини, Румунії та Молдови в загальному обсязі 1 483 мегават на годину. Вдень Україна імпортувала загалом 252 мегават на годину зі Словаччини.
Напередодні «Укренерго» констатував зростання споживання після закінчення свят та похолодання.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікує ймовірних російських атак і цього опалювального сезону. Поки що масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
Голова ОВА: через російську атаку на Кропивницький загинула одна людина
Російська армія обстріляла Кропивницький вранці 4 січня, заявив голова Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
«Внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки по Кропивницькому на одному з промислових об’єктів є травмовані та один загиблий», – повідомив він.
Голова ОВА додав, що оприлюднить деталі згодом.
31 грудня Райкович повідомив про пошкодження лінії електропередач та господарської будівлі внаслідок російської атаки у Кропивницькому районі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Комітет Ради з нацбезпеки почав розгляд законопроєкту про мобілізацію
Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки починає розгляд законопроєкту про зміни в мобілізації – про це заявили, зокрема, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та членкиня комітету Мар’яна Безугла.
За словами Арахамії, обговорення із залученням військового командування та представників Міністерства оборони триватиме кілька днів.
«У депутатів від виборців є багато питань стосовно мобілізації, для відповідей на комітет приїхали Залужний, Шаптала та міністр Умеров. Буду повідомляти про хід розгляду законопроєкта в комітеті», – написав він у своєму телеграмі.
Безугла повідомила, що обговорення триватиме три дні, комітет працюватиме в закритому режимі.
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. Серед запропонованих положень є зокрема зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко припустив, що за результатом обговорень ухвалять компромісну версію нових умов мобілізації.
Як перемоги чи поразки Росії впливатимуть на ситуацію в Мінську? Наскільки ймовірними є кроки Москви до поглинання Білорусі?
Про це у власних прогнозах на 2024 рік роздумує політичний оглядач Білоруської редакції Радіо Свобода Валерій Карбалевич. Читайте за лінком
Обстріли прифронтових регіонів: 2 загиблих на Херсонщині, поранені на Миколаївщині та Донеччині
Російські війська 97 разів обстріляли Херсонську область за добу 3 січня, заявив голова обласної військової адміністрації Олександро Прокудін вранці в четвер.
За його даними, армія РФ випустила 486 обстрілів із мінометів, артилерії, «Градів», танків, БПЛА та авіації, з них – 19 по Херсону.
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; навчальний заклад у Херсонському районі; територію підприємства у Бериславі. Через російську агресію дві людини загинули», – заявив очільник області.
Також обстрілів зазнали кілька районів Миколаївської області, повідомив голова регіону Віталій Кім. Обстріли пошкодили приватне житло, підприємства та об’єкт енергетичної інфраструктури.
У Чорноморській громаді власниця приватного будинку зазнала тілесних ушкоджень.
Також кілька людей були поранені внаслідок ракетного удару по Снігурівці, додав Кім:
«Влучання по території одного з підприємств спричинило пожежу, яку вдалося оперативно ліквідувати. Також пошкоджено приватні будинки. Четверо людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості, серед них – неповнолітня дівчинка».
Російська армія також обстрілювала населені пункти Донецької області, заявив голова ОВА Вадим Філашкін.
«Одна людина поранена в Авдіївці. У Мар’їнській громаді пошкоджено будинок у Красногорівці, обстріляні Костянтинівка і Єлизаветівка. У Кураховому в зоні ураження промзона», – йдеться в повідомленні.
Ще одна людина зазнала поранень у Переїзному Званіської громади, додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
США вичерпали бюджет на допомогу Україні – Кірбі
Сполучені Штати наразі не мають бюджетних коштів для нової військової підтримки України, підтвердив на брифінгу в Білому домі 3 січня координатор Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
«Ми вже надали Україні останній пакет безпекової допомоги, на який у нас є кошти, якраз перед Новим роком і після Різдва. І ми маємо отримати підтримку конгресу, щоб ми могли продовжувати це робити», – сказав представник Білого дому.
27 грудня президент США Джо Байден підписав останній пакет допомоги Києву, на який були кошти згідно з його повноваженнями. До цього пакета на 250 мільйонів доларів увійшли боєприпаси для засобів протиповітряної оборони, реактивних систем залпового вогню та артилерії, а також протитанкові засоби та інше обладнання.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних та міграційних заходів на кордоні США та Мексики.
Допомога Україні «не є благодійністю» – Кулеба в інтервʼю CNN
Допомога, яку Сполучені Штати та інші західні партнери надають Україні, не є благодійністю, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтервʼю американській телекомпанії CNN.
«Україна продовжуватиме боротьбу з тими ресурсами, які має. І як правильно сказав генеральний секретар (НАТО Єнс Столтенберґ – ред.), те, що дається Україні, не є благодійністю. Це інвестиція на захист НАТО, а також на захист американського народу.
Ті, хто у своїх зовнішньополітичних розрахунках думають, що Путін не зважиться напасти на країну НАТО, якщо побачить, що він може досягти успіху в Україні, роблять величезну помилку. Тому, якою б не була ціна сьогодні, ціна всього, що буде, якщо Україна не отримає допомоги сьогодні, буде набагато вищою», – наголосив український міністр.
Конгрес США з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні. Президент Джо Байден запропонував конгресменам законопроєкт про національну безпеку на суму понад 100 мільярдів доларів, включно із 61 мільярдом на допомогу Києву. Документ не погодили республіканці, які хочуть включити до законопроєкту посилення прикордонних та міграційних заходів на кордоні США та Мексики.
Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель провів розмову з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським – про це він заявив увечері 4 січня.
За словами Борреля, сторони обмінялися стурбованістю через посилення російських повітряних атак на українську цивільну інфраструктуру.
«Ми погодилися з необхідністю посилення військової підтримки України, в тому числі ракетами великої дальності та зенітними ракетами. Ми також обговорили шляхи посилення заходів проти обходу санкцій, оскільки європейський експорт до третіх країн, який значно зріс, може бути реекспортований до Росії», – заявив дипломат ЄС.
Сікорський поширив заяву Борреля, додавши: «дійсно, ми погодилися, що жертви агресії мають право захищатися».
Він подякував голові дипломатії ЄС за підтримку України і додав, що чекає на «ухвалення важких рішень» на зустрічі міністрів закордонних справ цього місяця.
Напередодні Сікорський заявив, що у відповідь на масовані обстріли Росією українських міст 29 грудня і 2 січня Захід має посилити санкції та надати Україні далекобійні ракети.
Упродовж приблизно пʼятьох місяців позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
За даними видання Bild, Німеччина не надіслала Києву офіційну відмову, але непублічно дала зрозуміти, що поки що ракети Taurus не постачатимуться. Канцлер Олаф Шольц залишає цей варіант відкритим на майбутнє, але таке постачання вважається вкрай малоймовірним.
Зараз Україна використовує ракети великої дальності Storm Shadow, поставлені Великою Британією, а також французький аналог цієї зброї – SCALP.
Сили ППО збили два дрони-камікадзе вночі – Повітряні сили
Російські війська вночі атакували Україну двома дронами-камікадзе, повідомило командування Повітряних сил вранці 4 січня.
«У ніч на 4 січня 2024 року ворог атакував двома ударними БпЛА типу «Shahed-136/131» з південно-східного напрямку. Обидва – знищені на Хмельниччині», – йдеться в повідомленні.
Крім того, додають військові, російська армія вдарила трьома зенітними керованими ракетами по Харківщині та Донеччині.
Напередодні увечері Повітряні сили попереджали про рух двох ударних дронів на захід. У кількох областях оголошували повітряну тривогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Добре, що не залишились у палаті»: свідчення про обстріл Росією пологового будинку у Дніпрі
Пологове відділення лікарні в Дніпрі зазнало руйнувань внаслідок російської ракетної атаки 29 грудня. Майже тиждень медперсонал разом з рідними та друзями розбирає завали, виносить вцілілі речі побутові речі та обладнання. У будівлі вибито понад 800 вікон, зараз їх закривають фанерою. Також пошкоджено стіни й майже все обладнання в палатах. Розміри збитків ще не підраховували, але вони масштабні, кажуть в керівництві лікарні.
У відділенні під час атаки ніхто не загинув і не був поранений – ані пацієнти, ані медперсонал. Що допомогло вижити? Як почуваються ці люди зараз? І чи зможе Україна довести, що удар по медзакладу – це воєнний злочин? Про це у репортажі Радіо Свобода.
Читайте і дивіться за лінком
Українське командування: війська РФ втратили майже 800 військових за добу
Російські війська втратили близько 780 військових за добу, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 4 січня.
Командування оцінює загальні втрати російської армії в Україні в приблизно 362 280 людей особового складу.
Також, за зведенням, російські війська втратили:
- 6 002 танків (+12 за останню добу)
- 11 128 бойових броньованих машин (+21)
- 8 574 артилерійських систем (+28)
- 947 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 630 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 329 літаків
- 324 гелікоптери
- 6 753 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+5)
- 1 785 крилатих ракет (+2)
- 23 кораблі й катери
- 1 підводний човен
- 11 423 автомобілів і автоцистерн (+32)
- 1 304 одиниці спеціальної техніки (+6)
Україна і Росія майже не оприлюднюють інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
КМВА: під час експертизи виявили ще двох загиблих через удар по Києву 29 грудня
У Києві виявили ще двох загиблих внаслідок ракетного удару 29 грудня 2023 року – про це заявила Київська міська військова адміністрація.
«Слідчими криміналістами ГУ МВС, під час здійснення експертизи, було виявлено ще двох загиблих», – йдеться в повідомленні.
Відтак наразі загальна кількість загиблих внаслідок ракетного удару в Києві сягнула 32 людей, ще 30 людей постраждали.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині.
Ця атака спричинила найбільшу кількість цивільних жертв у столиці внаслідок повномасштабного вторгнення.
Генштаб повідомляє про 14 відбитих атак Росії на Мар’їнському напрямку та 32 – на Авдіївському
За добу на фронті відбулося 58 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 4 січня. Також російські війська завдали сім ракетних та 58 авіаційних ударів, а також здійснили 57 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях ЗСУ та населених пунктах.
На північних напрямках обстановка не змінювалася. Російські війська зберігають військову присутність у прикордонних районах на Сіверщині та Слобожанщині та проводять диверсійну діяльність, щоб не допустити перекидання українських військ на більш загрозливі напрямки.
За зведенням, Сили оборони за попередню добу відбили:
- 3 атаки російських військ на Куп’янському напрямку в районі Синьківки та східніше Петропавлівки
- 4 атаки на Бахмутському напрямку поблизу Богданівки та Андріївки
- на Авдіївському напрямку: 13 атак біля Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, ще 19 – поблизу Сєверного, Первомайського та Невельського; «українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку»
- 14 атак поблизу Георгіївки та Новомихайлівки на Мар’їнському напрямку
- атаку поблизу Роботиного на Запоріжжі
- 9 «безуспішних штурмових дій» на позиції ЗСУ на Херсонському напрямку
За даними штабу, на Шахтарському та Лиманському напрямках російські війська не вели наступальних дій.
Командування звітує про 12 ударів української авіації по місцях зосередження особового складу російських військ, а також ракетні удари по загалом 10 російських військових цілях.
Напередодні командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що російські війська дещо зменшили кількість піхотних атак на східному фронті, але активно завдають авіаударів та обстрілюють позиції ЗСУ з артилерії.
Росія може готувати умови, щоб звинуватити Захід у ймовірному конфлікті в Арктиці – ISW
Спікери, пов’язані з Кремлем, можуть «створювати інформаційні умови», щоб звинуватити Захід у ймовірному майбутньому конфлікті в Арктиці – про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни (ISW).
Таким чином організація прокоментувала допис, який поширив один із російських воєнкорів, нещодавно відзначений Кремлем за заслуги перед армією РФ. Автор допису, інший військовий блогер, називає «непотрібними» заяви Данії про Росію як ймовірну причину майбутньої нестабільності в Арктиці.
Також, зазначають дослідники, в грудні 2023 року генерал армії РФ Валерій Герасимов заявив, що Росія нібито ввела війська в Арктику не для демонстрації військової сили, а для забезпечення розвитку російської економіки в регіоні.
При цьому посадовці Кремля, в тому числі президент Росії Володимир Путін, дедалі частіше звинувачували країни Заходу в підготовці північних країн до конфронтації проти Росії та стверджували, що Росія була змушена відповісти реформуванням Ленінградського військового округу на північному заході Росії для протидії передбачуваним загрозам з боку Фінляндії та інших держав НАТО.
«Нещодавні заяви Кремля та Міноборони, а також допис пов’язаного з Міноборони Росії воєнкора можуть бути частиною спроб Кремля створити інформаційні умови для того, щоб Росія звинуватила Данію та інші країни Західної Арктики у будь-яких майбутніх конфліктах з Росією в Арктиці. Ці наративи узгоджуються з заявою Путіна 2 січня про те, що Захід є «ворогом» Росії», – йдеться в звіті.
ISW також цитує інший допис російського воєнкора про те, що наступним регіональним «вогнищем» нібито стануть країни Балтії та Північної Європи. У дописі туманно стверджувалося, що невизначений актор, можливо, Захід, готує народи Балтії та Північної Європи до конфронтації з Росією.
«Ці інформаційні лінії тривожно схожі на виправдання Кремля для [масштабного] вторгнення в Україну у 2022 році та продовження вторгнення. Немає жодних ознак того, що Росія шукатиме конфлікту з НАТО найближчим часом, але Москва почала проводити подібні інформаційні операції в Україні за багато років до російського вторгнення у 2014 та 2022 роках», – нагадує Інститут.
У жовтні 2023 року видання The New York Times з посиланням на дані супутникових знімків припустило, що російська армія може готувати в Арктиці нові випробування ядерної зброї або вже провела їх.
Путін не поводиться як людина, яка готова до переговорів – Білий дім
У Білому домі не вірять в готовність російського президента Володимира Путіна до переговорів.
«Незважаючи на весь той галас, який я почув за останні кілька днів про пана Путіна в пресі про те, що він раптом готовий до переговорів, він точно не поводиться як людина, яка готова до переговорів. Він робить все можливе, щоб спробувати поставити українців на коліна, тому так важливо, щоб запит на додаткове фінансування був схвалений», – сказав на брифінгу Джон Кірбі, речник Ради національної безпеки Білого дому.
Він нагадав, що за останні 48-72 години Росія атакувала Україну безпілотниками та ракетами, включаючи балістику.
Також, за його словами, російські війська все ще сильно покладаються на великої дальності удари, тому що їм це доступно, а коли вони вступають у бойові дії з українськими силами на землі, вони не мають особливого успіху.
«У зв’язку з цим так званий контрнаступ, який вони збиралися розпочати, вони насправді нічого не досягли за останні тижні та місяці», – додав представник Білого дому.
У грудні газета The New York Times з посиланням на джерела писала, що Путін ще від вересня натякає на готовність до перемир’я, яке б зупинило бойові дії на поточних позиціях. Повідомляється, що ще рік тому, восени 2022 року, Путін нібито цікавився угодою про припинення вогню після того, як Україна розгромила російську армію на Харківщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях. Це дані станом на 2 січня.
ЮНІСЕФ: за останній тиждень через атаки РФ загинули двоє дітей, ще 15 поранені
За останній тиждень двоє дітей загинули та щонайменше 15 дітей отримали поранення внаслідок хвилі російських атак у кількох областях, заявив представник ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.
Він нагадав, що за останні шість днів у Дніпрі, Львові, Харкові, Києві, Одесі та інших населених пунктах стали жертвами атак діти та сім’ї, об’єкти інфраструктури, за останніми даними, щонайменше вісім шкіл і 10 медичних закладів, у тому числі пологовий будинок, були пошкоджені.
«Вбивства та калічення дітей, напади на школи та лікарні є серйозними порушеннями прав дітей, вони повинні припинитися. Треба дотримуватися законів війни. Діти та цивільна інфраструктура, на яку вони покладаються, повинні бути захищені», – йдеться у заяві представника ЮНІСЕФ.
Мунір Мамедзаде додав, що, згідно зі звітами ООН, майже 1800 дітей було вбито або поранено з початку ескалації війни в Україні. Реальні дані, ймовірно, є набагато більшими.
За даними Офісу генпрокурора, станом на 2 січня в Україні 515 дітей загинули, ще щонайменше 1179 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості внаслідок збройної агресії Росії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні. В останні кілька днів Україна зазнала кілька масованих атак (як з використанням ракет, так і ударних дронів) з боку Росії. Внаслідок цих обстрілів є сотні поранених, десятки загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні від початку хвилі атак Росії, що почалася 29 грудня, зафіксувала 90 випадків загибелі цивільних людей в Україні, у тому числі двох дітей, і 421 випадок поранення цивільних осіб в 12 областях. Це дані станом на 2 січня.
Війська РФ завдали два ракетні удари по Харкову. Влада повідомила про наслідки
Російські війська завдали два удари по Харкову, попередньо – без постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Окупанти завдали 2 удари по Харкову, попередньо – ракетами С-300. На цю хвилину – без постраждалих. Є інформація про пошкодження цивільної нежитлової інфраструктури в центральній частині міста», – написав він у телеграмі.
Раніше влада повідомила, що 2 січня внаслідок російських обстрілів у Харкові постраждали 62 людей, із них шестеро – діти, одна жінка загинула. У медзакладах міста після вчорашнього удару перебуває 28 людей, зокрема четверо дітей. Двоє дорослих – у тяжкому стані.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що протягом останніх п’яти днів Росія випустила по території України щонайменше 500 ракет й ударних дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.