У Краснодарському краї Росії сталася пожежа на нафтобазі після ймовірної атаки дронів – ЗМІ
У ніч на 28 лютого на нафтобазі в Туапсе в Краснодарському краї Росії сталася пожежа, повідомила міська адміністрація.
Пожежа почалася близько другої години ночі на вулиці Індустріальній, де, за відкритими даними, розташований нафтопереробний завод компанії «Роснефть». Фото пожежі з’явилися у місцевих телеграм-каналах.
Місцеві жителі розповіли, що чули, як на території нафтобази з різницею в кілька секунд сталися два вибухи, внаслідок яких у прилеглих будинках вибило шибки.
Телеграм-канали Baza і Shot стверджують, що нафтобазу атакували безпілотники, які впали за 100 метрів від нафтосховища. За даними видання Astra, ушкодження зазнала бойлерна, а поряд із будинком знайшли дві вирви глибиною півтора метри.
За даними Astrа, за 30 метрів від місця події розташована казарма з російськими військовими. Офіційної інформації щодо цього немає.
У міській адміністрації заявили, що пожежа сталася у господарській будівлі на території нафтобази і що вогонь вже повністю загасили. Місцева влада стверджує, що вогонь не торкнувся нафтових резервуарів, і розливу нафтопродуктів немає, постраждалих також немає.
У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
Американські та польські організації допомагають рятувати українську культурну спадщину
Смітсонівський інститут і Фонд Костюшка у США спільно з польським фондом «Фольковіско» об’єднались задля допомоги у справі захисту та збереження української культурної спадщини, щоб не допустити її втрати у час російсько-української війни. Адже більшість експонатів, зокрема у Львові, евакуйовані і для їх збереження потрібні належні умови.
«Альфа-Банк» російських олігархів не можуть націоналізувати через «помилку» в законі
«Альфа-банк» («Сенс Банк»), який належить підсанкційним російським олігархам Михайлу Фрідману, Петру Авену й Андрію Косогову, в Україні не можуть націоналізувати через зміст спеціального закону. А саме – закон визначає єдиною умовою націоналізації неплатоспроможність, натомість у «Альфа-Банку» таких фінансових проблем немає. У Верховній Раді визнають, це – «помилка» в законі, яку необхідно виправити, але протягом чотирьох місяців з моменту ухвалення зміни до закону так і не були внесені. Про це йдеться у матеріалі «Схем» (Радіо Свобода) «Хто гальмує націоналізацію «Альфа-Банку»?».
У жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості виведення з ринку системно-важливого банку в умовах воєнного стану», який передбачає спрощену процедуру виведення банку з ринку за участю держави – націоналізацію. Відповідно до закону, під час дії воєнного стану держава може купити банк за 1 гривню, незалежно від фактичного розміру його капіталу і без докапіталізації. Водночас єдиною підставою для націоналізації банку в ухваленому законі вказали – неспроможність банку погасити зобов’язання перед вкладниками через брак коштів. «Альфа-Банк» (віднедавна «Сенс Банк») наразі таких фінансових проблем немає.
У коментарі «Схемам» один з ініціаторів законопроєкту – народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк підтвердив, що документ внесли на розгляд парламенту вже із «помилкою».
«Люди, які писали цей закон і, які перебувають в Офісі президента, внесли його із цією помилкою. Я не стверджую, що вона була свідомою. Але багато колег і з влади, і з опозиції – ставили це запитання (щодо помилки – ред.) на засіданні комітету двічі. Ми двічі збиралися, бо там вже і Мін’юст знайшов цю помилку», – говорить народний депутат.
Водночас через чотири місяці після ухвалення закону із «помилкою», за словами Железняка, жодна з інституцій – ні Національний банк, ані Офіс президента – не проявила ініціативу щодо її виправлення і не запропонувала зміни до закону.
Публічно у відповідь на запит «Схем» у Нацбанку визнали, що закон потребує вдосконалення.
«Для нас це є очевидним, і ми почали рухатися в напрямку вдосконалення профільного законодавства. Наразі не готові розголошувати деталі, робота триває. У разі реєстрації законопроєкту (про внесення змін – ред.), у пакеті документів буде порівняльна таблиця для чіткого розуміння, які саме правки мають бути внесені», – написала пресслужба регулятора.
За інформацію джерел «Схем» у банківській сфері, однією з підстав для націоналізації банку регулятор розглядає санкції щодо власників банку, які були введені ще в жовтні 2022-го року.
«Схеми» також звернулися за роз’ясненням до Офісу президента і опублікують відповідь одразу, як її отримають.
Раніше радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк повідомляв в ефірі національного телемарафону, що націоналізація «Альфа-Банку («Сенс Банк») вже почалася. Пізніше заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що регулятор не бачить підстав для такої націоналізації, посилаючись на законодавство.
«Схеми» раніше розповідали, що за рік повномасштабної війни Україна конфіскувала активи лише трьох російських олігархів – Володимира Євтушенкова, Олега Дерипаски та Михайла Шелкова.
27 лютого стало відомо, що Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 88,89% акцій PIN банку іншого російського олігарха – Євгена Гінера.
1 березня 2022 року в Херсоні відбувся бій між територіальною обороною та російськими військами. Цей бій називають «останнім», який українські захисники прийняли минулого року перед повною окупацією Херсону. Стався він у Бузковому парку. Більшість українських воїнів в цьому бою загинули. Їх поховали на місцевому цвинтарі Геологів, там же поховані українські військові, які обороняли Антонівський міст.
Після звільнення Херсону від окупації обласна прокуратура провела судово-медичну експертизу тіл 24 загиблих у Бузковому парку. Відомство відкрило провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438К України).
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» в роковини цих трагічних подій побував у Бузковому парку. На місці трагічних подій встановлений пам'ятний хрест по загиблих тероборонівцях. Біля простріляних дерев, за якими ховалися українці від танків російської армії, лежать квіти.
«Останній бій» перед окупацією Херсону. Роковини загибелі українських бійців у Бузковому парку (фотогалерея)
Сирський: Росія «кинула» на Бахмут найбільш підготовлені штурмові загони «Вагнера»
Ситуація в районі Бахмута на Донеччині є «вкрай напруженою», повідомив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
«Незважаючи на суттєві втрати, ворог кинув у наступ найбільш підготовлені штурмові загони «Вагнера», які намагаються прорвати оборону наших військ і оточити місто. У боях за Бахмут наші воїни показують численні приклади стійкості, мужності та героїзму», – цитує слова Сирського пресслужба Сухопутних військ.
Про ускладнення ситуації на Бахмутському напрямку напередодні ввечері заявив президент Володимир Зеленський.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
Продукція подвійного призначення з країн Заходу потрапляла до Росії після 24 лютого – звіт
Росія щонайменше до листопада 2022 року продовжувала отримувати компоненти західного виробництва, які могла використати для виробництва зброї, в тому числі використовуваної проти України. Про це йдеться в оприлюдненому 28 лютого звіті Міжнародного партнерства з прав людини (МППЛ) та Незалежної антикорупційної комісії (NAKO, організація зі структури Transparency International, яка опікується питаннями корупції в секторі оборони).
За цими даними, компоненти, вироблені компаніями Harting, Trimble та TE Connectivity, імпортуються до Росії через офіційних дистриб’юторів або через треті країни, такі як Гонконг та Туреччина.
«Також дані, які виявила і проаналізувала НАКО у рамках цього звіту, свідчать про те, що до складу російської крилатої ракети «Калібр» входять компоненти виробництва 11 іноземних компаній, серед яких – девʼять американських, а також швейцарська і тайванська», – ідеться у повідомленні.
Автори звіту вважають, що політикам та бізнесу необхідно усвідомити та публічно визнати наявність проблеми, провести перегляд чинних санкцій та заходів експортного контролю, а також покращити відстеження кінцевих користувачів.
Лукашенко поїхав із візитом до Китаю
Олександр Лукашенко, близький соратник російського президента Володимира Путіна, починає триденний візит у Пекін 28 лютого, в той час, як геополітична напруженість зростає через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Китай заявляє, що цей візит є «можливістю сприяти подальшому розвитку всебічного співробітництва» із Білоруссю.
Водночас зростає занепокоєння через те, що Китай розглядає можливість надання військової допомоги Росії. Це, на думку офіційних осіб Сполучених Штатів Америки, призведе до серйозних наслідків.
МЗС Китаю 24 лютого представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій. Серед них – припинення вогню і бойових дій, початок мирних переговорів, припинення односторонніх санкцій та інше.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив скептицизм щодо плану Китаю, стверджуючи, що Пекін «не заслуговує великої довіри», бо «не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну.
Сполучені Штати оціюють мирний план, висунутий Китаєм, із певним скептицизмом, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода постійна представниця США при НАТО Джуліан Сміт.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи запропонований Китаєм план із припинення війни Росії проти України, заявив, що головне не слова, а кроки, які йдуть за ними, і результати.
Верховний представник Європейського союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив із критикою пропозицій Китаю, заявивши, що вони не є мирним планом.
Rheinmetall постачатиме в Україну автоматизовані розвідувальні системи
Німецька компанія Rheinmetall отримала замовлення на постачання в Україну автоматизованих розвідувальних систем, ідеться у поширеній 28 лютого заяві промислової групи. Про це повідомляє Reuters.
Точна сума контракту не розголошується, але вказується, що це замовлення вимірюється числом із двох цифр у мільйонах євро, тобто точно є більшим за 10 мільйонів євро.
Rheinmetall співпрацює з естонською компанією DefSecIntel, щоб надати системи SurveilSPIRE, які складаються з мобільних веж спостереження з обладнанням для відеоспостереження вдень і вночі, невеликих дронів з автопілотом і системи управління.
Доставка обладнання вже розпочалася, вказали в компанії.
Rheinmetall – найбільший німецький виробник зброї. Серед іншого, він виробляє та модернізує танки, продукує снаряди та інші товари оборонного призначення.
1 березня 2022 року в Херсоні відбувся бій між територіальною обороною та російськими військами. Цей бій називають «останнім», який українські захисники прийняли минулого року перед повною окупацією Херсону. Стався він у Бузковому парку. Більшість українських воїнів в цьому бою загинули. Їх поховали на місцевому цвинтарі Геологів, там же поховані українські військові, які обороняли Антонівський міст.
Після звільнення Херсону від окупації обласна прокуратура провела судово-медичну експертизу тіл 24 загиблих у Бузковому парку. Відомство відкрило провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438К України).
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» в роковини цих трагічних подій побував у Бузковому парку. На місці трагічних подій встановлений пам'ятний хрест по загиблих тероборонівцях. Біля простріляних дерев, за якими ховалися українці від танків російської армії, лежать квіти.
«Останній бій» перед окупацією Херсону. Роковини загибелі українських бійців у Бузковому парку (фотогалерея)
Росія: аеропорт Санкт-Петербурга не приймав літаки, небо над містом тимчасово закривали
Аеропорт «Пулково» у російському Санкт-Петербурзі 28 лютого тимчасово не приймав і не відправляв літаки, повідомляла міська влада.
Офіційно причини цього не вказували.
За непідтвердженим повідомленням російського інтернет-видання Baza, в небі був помічений «невідомий об’єкт».
Дані з сайту Flight Radar показали, що низка внутрішніх рейсів, які прямували до Санкт-Петербурга, повертаються до місць призначення.
Baza також повідомляла, що в повітря підняли винищувачі, а повітряний простір закрили на 200 кілометрів.
О 12:00 за московським часом телеграм-канали Baza і «112», а також російське державне агентство «РИА Новости» повідомили з посиланнями на джерела, що небо над Петербургом почали відкривати.
Видання Baza припускало, що закриття неба могло бути пов’язане з «масовою атакою безпілотників».
Ввечері 27 лютого влада Бєлгородської області Росії заявила про падіння в регіоні трьох безпілотників, у ніч на 28 лютого сталася пожежа на нафтобазі в Краснодарському краї РФ, за повідомленням ЗМІ, через ймовірну атаку дронів. Відповідальності за напад на себе ніхто не брав. Російська влада звинувачує Україну в причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.
Війська РФ обстріляли Херсон, одна людина загинула – Єрмак
Одна людина загинула й одна була поранена внаслідок обстрілу російськими військами Херсона 28 лютого, повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Росіяни знову обстріляли Херсон. Внаслідок обстрілу сталося руйнування приватного житлового будинку. Є потерпіла. Також відомо про загиблу людину», – написав він у телеграмі. Інших подробиць голова Офісу президента не навів.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Білорусі почалися навчання територіальної оборони
У Білорусі почалися навчання органів управління територіальної оборони, які триватимуть до 3 березня, повідомило Міністерство оборони країни.
За даними відомства, навчання спрямовані на «підвищення рівня підготовки і злагодженості органів управління територіальної оборони до формування територіальних військ».
Протягом чотирьох днів в усіх адміністративних районах будуть проведені теоретичні та практичні заняття з посадовими особами виконавчих комітетів і військових комісаріатів, адміністрації пунктів прийому мобілізаційних ресурсів, пройдуть перевірки наявності та умов зберігання наявних запасів матеріальних засобів.
Під час навчань особливу увагу мають приділити підготовці військовозобов’язаних, яким під час одноденного навчання розкажуть про основи і порядок дій під час формування територіальних військ.
Навчання відбуваються відповідно до плану підготовки збройних сил на 2023 рік, зазначили у Міноборони Білорусі.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та дозволило РФ використовувати військову інфраструктуру і повітряний простір для вторгнення й обстрілів мирних міст в Україні.
Нещодавно Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь готова приєднатися до російської агресії проти України у разі військового інциденту на кордоні та вторгнення українських військових на білоруську територію. Влада України неодноразово наголошувала, що Україна не мала наміру і не буде нападати на Білорусь.
У лютому 2023 року уряд Білорусі підготував законопроєкт «Про народне ополчення» – як заявив Лукашенко, це було зроблено з урахуванням «негативного українського досвіду». У разі військових дій, за словами Лукашенка, загони «народного ополчення» «можуть трансформуватися в партизанський рух і стати резервом територіальної оборони». До складу «народного ополчення» можуть вступити 100-150 тисяч осіб, заявив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
У жовтні Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
Періодично різні джерела повідомляють, що президент РФ Володимир Путін намагається схилити Олександра Лукашенка до прямої участі у війні.
Українська влада та західні розвідки не бачать ознак того, що Білорусь наразі готується вступити у війну, але не відкидають такий ризик.
У Росії оштрафували журналістку, яка допомагала українським біженцям
Суд у Москві оштрафував журналістку та волонтерку Юлію Старостіну на 50 тисяч рублів (це близько 25 тисяч гривень) за статтею про дискредитацію армії. Про це повідомляє видання «Медіазона».
Приводом для адміністративної справи стали висловлювання журналістки в ефірі телеканалу «Дождь» у грудні 2022 року, – зокрема, слова про те, що вона почувається відповідальною через війну і вважає, що необхідно робити те, що сприятиме її припиненню. В інтервʼю Старостіна також розповіла, що зробила антивоєнне татуювання, яке є для неї нагадуванням, що «любов і дружба сильніша за війну». У поліції при складанні адміністративного протоколу і цю фразу вважають такою, що дискредитує російську армію.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії зʼявилася невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну. Дискредитацією вважається, зокрема, вживання слова «війна», а не «спеціальна воєнна операція».
Адвокат журналістки Юлія Трегубова клопотала про проведення лінгвістичної експертизи слів Старостіної, проте суддя Алеся Орєхова відмовила. Захист наполягав на невинуватості журналістки, оскільки пацифістські висловлювання не можуть вважатися дискредитацією збройних сил. Старостіна, за словами адвоката, лише висловлювала своє ставлення до ситуації без конкретних оцінок дій військових.
Юлія Старостіна співпрацювала з виданнями «Проєкт», The Bell, РБК та «Медуза».
З весни 2022 року вона через соціальні мережі збирала гуманітарну допомогу, яку потім відвозила до пунктів розміщення українських біженців у Росії. Після порушення адміністративної справи Старостіна виїхала з Росії та тимчасово припинила волонтерську допомогу біженцям.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії передбачає штраф до 50 тисяч рублів, за її повторне порушення загрожує кримінальна справа з покаранням до пʼяти років колонії.
Держсекретар США підтримав суверенітет Казахстану, згадавши про Україну
Державний секретар Ентоні Блінкен пообіцяв підтримку незалежності Казахстану з боку США під час візиту до столиці країни Астани.
«Як ви добре знаєте, Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет Казахстану, його незалежність, його територіальну цілісність. Іноді ми просто говоримо ці слова, і вони насправді не мають значення. У цей конкретний час вони мають навіть більший резонанс, ніж зазвичай», - сказав Блінкен на зустрічі з казахстанським колегою, маючи на увазі повномасштабне вторгнення Росії в Україну рік тому.
Після цього Блінкен вирушив на зустріч із президентом Касим-Жомартом Токаєвим, який висловив «вдячність» за підтримку суверенітету Казахстану США. Токаєв заявив пресі без подробиць, що отримав три особистих послання від президента Джо Байдена.
«Ми побудували дуже хороші та надійні довгострокові партнерства у багатьох стратегічно важливих сферах», – сказав Токаєв.
Блінкен також відвідає Узбекистан і зустрінеться з міністрами закордонних справ усіх пʼяти пострадянських країн Центральної Азії під час своєї першої поїздки до регіону.
Країни Центральної Азії мають давні відносини з Росією у сфері безпеки та економіки.
Нещодавнє дослідження, проведене Європейським банком реконструкції та розвитку, виявило сплеск експорту з ЄС і Великої Британії до Казахстану, Вірменії та Киргизстану, які є частиною митного союзу з Росією, і припустило, що цей потік мав на меті уникнути західних санкцій проти Росії.
На відміну від Білорусі, країни Центральної Азії не підтримали Москву у війні проти України, але минулого тижня всі п’ять країн утрималися або не голосували за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка вимагала від Росії вивести свої війська з України.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що цього року настав час для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу. Він написав про це у твітері 28 лютого, коли минає рік, відколи Україна подала заявку на вступ до ЄС.
«Україна завжди була Європою, Україна завжди буде Європою. Ми вже гарантували це. Рік тому, на п’ятий день повномасштабної війни, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу і отримала статус кандидата. Цього року настав час ухвалити рішення про початок переговорів про членство», – написав Зеленський.
«Саме Україна об’єднала ЄС, як ніколи раніше. Саме Україна захищає європейські цінності для майбутніх поколінь. Разом – у боротьбі, разом – у перемозі. Хай живе Європа! Хай живе свобода!», – додав він.
Українська влада неодноразово закликала офіційно визнати країну кандидатом на членство в ЄС. Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
За підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого у Києві, Володимир Зеленський заявив, що «є розуміння, що переговори про членство України у Євросоюзі можна почати цього року».
«Процеси внутрішнього російського розвалу підбираються до критичної межі» – Огризко
Президент РФ Володимир Путін, який заговорив про розпад Росії, в чому звинуватив Захід, дуже добре розуміє, що відбувається, адже «процеси внутрішнього російського розвалу підбираються до критичної межі». А російські заяви про «ядерний апокаліпсис» – це черговий блеф. На цьому наголосив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода LIVE».
29 селищ на Харківщині ще перебувають під окупацією Росії. Усі – у Куп’янському районі. Сусідні до них населені пункти залишилися прифронтовими і потерпають через обстріли російської армії. Буває «більше 50» за лічені години.
Попри це, а також кількамісячну відсутність електроенергії й водопостачання, є цивільні, які відмовляються евакуюватися. І це при тому, що, як кажуть у ГУР МОУ, саме на Куп’янському напрямку російські війська можуть незабаром піти у новий наступ.
- Які настрої нині у районі та самому місті, мера якого підозрюють у держзраді?
- Чи є серед місцевих прихильники «русского мира», в той час коли інші під страхом смерті допомагають ЗСУ?
- Та в чому стратегічно важливе значення Куп’янська і довколишніх сіл?
Про це – у великому репортажі Радіо Свобода.
У Міноборони Росії звинуватили Україну в «атаці на обʼєкти цивільної інфраструктури»
Міністерство оборони Росії заявляє, що 28 лютого безпілотники Збройних сил України атакували обʼєкти цивільної інфраструктури в двох російських регіонах – Краснодарському краї та Республіці Адигея.
Як ідеться в заяві відомства, дрони були придушені підрозділами радіоелектронної боротьби Збройних сил РФ, обидва безпілотники втратили керування та відхилилися від траєкторії польоту. Один БПЛА впав у полі, інший безпілотник, відхилившись від траєкторії, нібито не завдав шкоди атакованому обʼєкту.
За попередніми повідомленнями в соціальних мережах, у ніч на 28 лютого в місті Туапсе у Краснодарському краї через удар із безпілотника сталася пожежа на нафтобазі компанії «Роснефть», а в селищі Новий Гіагінського району Адигеї впав невідомий літальний апарат, пошкодивши господарську споруду ферми.
Україна змогла повернути 307 із понад 16 тисяч депортованих РФ дітей – Костін
Україна змогла повернути 307 дітей із понад 16 тисяч, депортацію яких Росією вдалося підтвердити, повідомив генеральний прокурор Андрій Костін. Щоб зробити більше – необхідна допомога міжнародної спільноти, додав він.
Як повідомила пресслужба ОГП, під час зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович Костін наголосив, що терор проти цивільного населення України є навмисною стратегією Росії, до якої входять невибіркові обстріли, тортури, сексуальне насильство та фільтраційні табори на окупованих територіях.
«Одним з найбільш кричущих злочинів є примусова депортація українських дітей до Росії та Білорусі. У травні 2022 року Путін підписав указ про спрощену процедуру отримання російського громадянства для дітей з Донбасу, Запоріжжя та Херсона», – сказав генпрокурор.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи напередодні на заході в кулуарах сесії Ради ООН із прав людини, заявив, що примусове переміщення Росією тисяч дітей з України є «можливо, найбільшою примусовою депортацією в сучасній історії».
Президентка Європарламенту Роберта Мецола в інтерв’ю Радіо Свобода цього місяця заявила про підсилення вимог і засудження викрадення Росією українських дітей, яке використовується «як зброя, залякування та погрози».
Крім того, у лютому американські дослідники опублікували звіт про те, як Росія депортує і «перевиховує» тисячі українських дітей, і наголосили, що такі дії становлять воєнний злочин.
Столтенберґ: Україна приєднається до НАТО, але в «довгостроковій перспективі»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 28 лютого, що Україна стане членом альянсу в «довгостроковій перспективі», але підкреслив, що нагальною проблемою є те, щоб вона залишалася незалежною державою з огляду на вторгнення Росії. Про це повідомляє агенція France-Presse.
«Союзники по НАТО погодилися, що Україна стане членом нашого альянсу, але водночас це довгострокова перспектива», – сказав Столтенберг журналістам під час візиту до столиці Фінляндії Гельсінкі.
Раніше цього місяця заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в інтервʼю Радіо Свобода заявив, що в липні на саміті НАТО Україна очікує почути реакцію на свою заявку про вступ до Північноатлантичного альянсу.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
В альянсі неодноразово заявляли про «відкриті двері» в НАТО для України. При цьому жодні конкретні терміни не називаються.