Санкції через війну в Україні не зашкодили співпраці Росії та Китаю в оборонній сфері – CNN
Китайські державні оборонні компанії впродовж останнього року продовжували торгівлю з підсанкційними підприємствами російського військово-промислового комплексу, повідомляє телеканал CNN із посиланням на аналіз митних даних за 2022 рік.
Зокрема, пекінський оборонний підрядник Poly Technologies надіслав щонайменше десяток партій продукції, включно з деталями для вертольотів і радіообладнанням «повітря-земля», російській фірмі, яка перебуває під санкціями США за звʼязок із війною проти Україні.
Довгостроковий торговельний партнер Poly Technology – Улан-Уденський авіаційний завод, постачальник бойових вертольотів – також торік передав запчастини та кілька вертольотів пекінській компанії.
Більшість деталей гелікоптера, які постачалися до Росії, мали маркування для використання в багатоцільовому вертольоті Мі-171Е, призначеному для транспортування та рятувальних операцій. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Китай почав імпортувати цю модель з Росії понад 10 років тому.
Три поставки від Poly Technologies були позначені як продукти для експлуатації або обслуговування російського Мі-171Ш, військово-транспортного гелікоптера, який може бути оснащений озброєнням і використовувався в операціях Москви в Україні.
Митні записи були отримані з двох джерел. Перший масив даних був наданий компанією Import Genius, чия інформація зібрана зі вторинних джерел з офіційної російської митниці та записів про відправлення. Вашингтонський мозковий центр C4ADS, який збирає офіційні митні записи від багатьох сторонніх постачальників, надав другий масив. CNN не перевіряв ці дані незалежно.
Чи може Часів Яр стати новою фортецею ЗСУ у боротьбі проти армії РФ?
Оскільки російські війська не полишають спроб оточити Бахмут Донецької області, розглядають імовірність того, що місто Часів Яр, розташоване за кілька кілометрів на захід від Бахмуту, може стати наступним оплотом ЗСУ у боротьбі проти російських військ. Джерело: AP, AFP, Reuters.
У Костянтинівці вісім людей зазнали поранень унаслідок російського обстрілу
У місті Костянтинівка Донецької області вісім людей зазнали поранень унаслідок здійсненого російськими військовими обстрілу, повідомляє регіональна прокуратура.
За її даними, 10 березня місто обстріляли із зенітно-ракетного комплексу С-300 та системи залпового вогню «Ураган».
«Унаслідок атаки окупантів троє чоловіків та четверо жінок віком від 30 до 79 років отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Також осколкового поранення зазнав 53-річний водій маршрутного таксі», – ідеться в повідомленні.
Новий наступ Росії на Вугледар: штурмувати будуть «смертники»?
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що армія Росії готується до нового наступу на Вугледар Донецької області, проте через брак боєприпасів та особового складу їм навряд чи вдасться захопити місто.
Аналітики звернули увагу на звернення військових зі 136-ї мотострілецької бригади 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу до Генштабу РФ з проханням дати їм більше боєприпасів перед штурмом міста.
Саме ця бригада має замінити 155-у морську піхотну бригаду, яка була розгромлена ЗСУ у лютому під час тритижневих спроб атак на Вугледар та Павлівку.
«136-та мотострілецька бригада навряд чи зможе досягти тактичних успіхів під Вугледаром, яких не змогли досягти 155-а морська піхотна бригада, 40-а морська піхотна бригада та інші російські з'єднання за кілька місяців підготовки до початку наступу на цьому напрямі», – зазначили аналітики Інституту.
Однак, на їхню думку, Росія все ж таки піде вперед на цьому напрямі – через тиск глави Міноборони РФ Шойгу на командувача операції Рустама Мурадова.
За підрахунками американців, військам РФ потрібно буде просунутися вперед на 24 кілометри від нинішньої лінії фронту – а такого їм не вдавалося з перших місяців великого вторгнення в Україну.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
Навіщо Росія кидає, по суті, смертників на штурм Вугледару – коли для цього не вистачає навіть снарядів?
На що може розраховувати Росія на фронті найближчими місяцями – за умови максимальної напруги сил?
І чи зможуть загарбники вирішити проблему з боєприпасами найближчим часом?
Останній пакет гуманітарної допомоги Фінляндії для України сконцентрований на освіті – Марін
Фінляндія надала вже 14 пакетів оборонної підтримки Україні на загальну суму 750 мільйонів євро, повідомила прем’єр-міністерка країни Санна Марін.
Про це вона сказала під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 10 березня.
Марін зазначила, що Гельсінкі розглядає подальші способи підтримати Україну і планує обговорити їх на наступному засіданні Європейської ради.
Вона також прокоментувала пакет допомоги Фінляндії, про який стало відомо 10 березня.
«Сьогодні Фінляндія оголосила новий пакет на 29 мільйонів євро для освіти, освітньої галузі. Ми хочемо, щоб освіта, шкільництво в Україні жили. Ми також маємо донорів, що надають енергетичне обладнання, 590 трансформаторів і майже 50 генераторів. Ми працюємо над тим, щоб були ще більші надходження від наших передових компаній. Ми пропонуємо нове фінансування, проєкти для кібербезпеки, а також боротьби з екологічною шкодою від війни», – сказала голова фінського уряду.
Марін додала, що Фінляндія також допомагатиме Україні у повоєнній відбудові. Крім того, у своїй промові вона висловила підтримку зусиль Міжнародного кримінального суду та притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.
Санна Марін 10 березня перебуває в Києві з другим візитом від початку повномасштабного вторгнення Росії до України.
У ЗСУ повідомили, скільки «Кинджалів» Росія запустила по Україні за рік
Російські сили використали близько 20 гіперзвукових ракет «Кинджал» для ударів по Україні від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомив речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«За даними ГУР, у них залишилося трохи більше, як пів сотні, ну якщо відмінусувати цих шість (запущених 9 березня – ред.), то вже менше», – сказав Ігнат в ефірі телемарафону 10 березня.
Щодо того, скільки часу потрібно Росії на виготовлення нових «Кинджалів», то, за словами речника, швидко їх виробити неможливо, але точних термінів він не навів.
«Тут теж інформація дуже суперечлива і сумнівна, такі ракети не робляться швидко, треба доволі таки багато часу, ракета ця високотехнологічна, дорога, треба вкласти чимало часу, про кошти я навіть не говорю, Росія їх не рахує. Але будь-яка така високотехнологічна ракета – це як безпілотний літак», – сказав Юрій Ігнат.
За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, армія РФ 9 березня запустила по території України 81 ракету різного базування, зокрема шість «Кинджалів» і 20 «Калібрів». Також було здійснено вісім пусків ударних БпЛА Shahed-136/131. У вечірньому зведенні 9 березня в Генштабі ЗСУ уточнили, що загарбники за добу здійснили пуск 84 ракет різного базування.
У Повітряних силах в ефірі Радіо Свобода заявили, що російський ракетний удар 9 березня відрізнявся від попередніх «великим спектром» задіяного озброєння і використанням значної кількості ракет Кинджал».
Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила 873 крилаті ракети. Від осені минулого року армія РФ почала атакувати об’єкти критичної інфраструктури України.
Від початку російських атак на енергетику України було збито 650 крилатих ракет, повідомив 9 березня речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Україна не має стосунку до ймовірних диверсій на російських газопроводах – про це заявив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з прем’єр-міністеркою Санною Марін 10 березня.
«Ми не маємо до цього жодного відношення», – сказав він на прохання журналістки прокоментувати останню статтю The New York Times щодо можливої причетності проукраїнської групи до підривів «Північного потоку-1» і «Північного потоку-2».
Крім того. Зеленський припустив, що подібні повідомлення з’являються в медіа, «щоб було уповільнення допомоги Україні».
«Я вважаю, що це дуже небезпечно, те, що деякі незалежні медіа, до яких я завжди ставився з великою повагою, роблять такі кроки. Вважаю, що це неправильно, це грає тільки на руку Росії. Або ще є якісь бізнес-групи, які зацікавлені, щоб не запроваджувалися потужні санкції, тому що страждає їхній бізнес, і ці групи можуть бути не тільки на території Росії, на жаль», – сказав президент.
7 березня видання The New York Times із посиланням на неназваних американських офіційних осіб повідомило: нові дані розвідки свідчать про те, що проукраїнська група здійснила напад на газопроводи Nord Stream минулого року. Як повідомило видання, при цьому немає ніяких доказів причетності президента України Володимира Зеленського чи його соратників до операції, або що ті, хто вчинив напад, діяли за вказівкою українських урядовців.
Наприкінці вересня 2022 року було пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», неушкодженою залишилася одна з труб «Північного потоку-2». Цей газопровід не було запущено в експлуатацію: через вторгнення Росії в Україну на нього накладено санкції. «Північний потік-1» був основною магістраллю постачання російського газу до Німеччини, звідки він розподілявся далі країнами Євросоюзу.
У Повітряних силах відповіли, коли стане відомо про прибуття систем Patriot в Україну
Про те, що зенітні ракетні комплекси Patriot прибули в Україну, стане відомо публічно, коли буде збито перший російський літак, заявив в ефірі телемарафону речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«Немає поки що, не бачив. Коли буде – дізнаєтеся, коли буде збитий перший рашистський літак», – сказав речник.
За його словами, багато хто запитує, чи здатні Patriot збивати ракети «Кинджал». Юрій Ігнат зауважив, що це стане відомо лише після застосування комплексу.
«Сказати зараз важко – треба втілювати це на практиці», – заявив речник.
10 березня видання Financial Times повідомило, що в Україну прибула одна з двох систем Patriot, анонсованих раніше США і Німеччиною, але вона ще не введена в експлуатацію. Також, за даними видання, очікується кілька пускових установок Patriot із Нідерландів.
Міноборони України наразі не підтверджувало отримання систем ППО Patriot. 18 січня відомство повідомило, що підготовка українських військових із використання зенітних ракетних комплексів Patriot у США триватиме 10 тижнів.
У кінці лютого в Пентагоні заявили, що навчання українських військових на ракетній системі Patriot, які почалися в січні, незабаром завершаться.
У грудні минулого року США оголосили про надання Україні нового пакету військової допомоги на 1,85 мільярда доларів, зокрема Вашингтон вперше надає Україні батарею системи протиповітряної оборони Patriot та боєприпасів до неї.
Україна чекатиме на гарантії безпеки до свого вступу в НАТО на саміті у Вільнюсі – Зеленський
Президент Володимир Зеленський озвучив очікування України від саміту НАТО у Вільнюсі – про це він повідомив на спільній пресконференції з прем’єр-мінітеркою Фінляндії Санною Марін 10 березня.
Він підтвердив, що українська сторона запрошена на саміт, але чекає на «відповідні кроки вперед».
«Авжеж, ми дякуємо всім державам НАТО, які підтримують нас на полі бою. Окрім цього, нам потрібні стратегічні гарантії безпеки… Навіть якщо ми не можемо бути в НАТО під час війни, ми б хотіли мати відповідні гарантії безпеки на цьому шляху, поки ми ще не в НАТО. І саме відповідних кроків назустріч з боку держав НАТО, назустріч Україні, цим гарантіям безпеки ми й очікуємо на цьому вільнюському саміті», – заявив Зеленський.
Столтенберґ неодноразово казав про «відкриті двері» в НАТО для України. При цьому жодні можливі терміни не називаються.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Цього року, 11–12 липня, Литва прийматиме саміт НАТО.
У МЗС назвали незаконним і нікчемним «вирок» Буткевичу, винесений на окупованій Луганщині
Міністерство закордонних справ України засудило і назвало «незаконним і нікчемним» рішення так званого суду в окупованій Луганській області, який засудив українського правозахисника, координатора проєкту «Без кордонів» Максима Буткевича до 13 років в’язниці. Терміни отримали ще двоє громадян України: Віктору Похозею дали 8,5 років колонії, Владиславу Шелю – 18,5 років колонії.
«Фейковий судовий процес, зрежисований в Російській Федерації, мав на меті легалізувати чергову політичну розправу над українськими громадянами. Оголошені вироки є незаконними та нікчемними», – йдеться в заяві.
У МЗС закликали міжнародну спільноту «засудити судилище над Максимом Буткевичем та іншими двома громадянами, вимагати від РФ їхнього звільнення, так само як і інших українців, незаконно ув’язнених на тимчасово окупованих територіях та в Росії, а також вживати дієвих заходів задля протидії агресії Росії проти України».
Як заявив Слідчий комітет Росії, усі троє українських громадян визнані винними «у жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів». Буткевичу також інкримінували «замах на вбивство двох осіб і умисне пошкодження чужого майна», а Шелю – «замах на вбивство за мотивами ідеологічної та національної ненависті».
Максим Буткевич, який також є співзасновником Громадського радіо, на початку березня минулого року розповів про рішення вступити до лав ЗСУ. У липні стало відомо, що він потрапив у полон до російських військових у районі населених пунктів Золоте та Гірське Луганської області.
Буткевича впізнала його мати на відео з українськими військовополоненими, яке у червні опублікувало російське держагентство «РИА Новости». Вона повідомила, що з моменту публікації відео син із нею не зв’язувався.
Максим Буткевич – український правозахисник та журналіст, що спеціалізується на захисті прав біженців. Він виступав за зміну міграційних правил для репресованих білорусів, які після 2020 року втекли з Білорусі до України.
Засуджений у Севастополі «майданівець» Микола Шиптур вийшов на волю – активісти
«Майданівець» Микола Шиптур, якого підконтрольний Росії Гагарінський районний суд Севастополя засудив до дев’яти років колонії суворого режиму, вийшов на волю, повідомив 10 березня Кримськотатрський ресурсний центр із посиланням на «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля».
«Після звільнення Шиптура забрали працівники Федеральної міграційної служби Росії. Тепер із ним немає зв’язку», – сказано у повідомленні.
Активіста Євромайдану, жителя Івано-Франківська Миколу Шиптура затримали в Севастополі у березні 2014 року. Він приїхав до Криму разом з іншими активістами для участі в акції до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
1 травня 2015 року в Севастополі підконтрольний Росії Гагарінський районний суд виніс вирок у кримінальній справі стосовно Миколи Шиптура, його визнали винним у замаху на представника «Самооборони Криму» в березні 2014 року.
Директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало зазначав раніше, що справа Шиптура перебуває у Європейському суді з прав людини.
Лукашенко підписав указ про призов 250 офіцерів запасу на військову службу
Олександр Лукашенко підписав указ «Про призов офіцерів запасу на військову службу», за яким до збройних сил Білорусі можуть призвати до 250 осіб, повідомили в його пресслужбі 10 березня.
Документом передбачається призвати у 2023 році до 230 чоловіків віком до 27 років та до органів прикордонної служби – до 20 осіб, які пройшли навчання за відповідними програмами підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах чи факультетах, мають військове звання офіцера та зараховані до запасу.
«Реалізація цього указу дозволить підвищити рівень укомплектованості первинних військових посад офіцерського складу у Збройних силах, забезпечити якісну підготовку мобілізаційного резерву», – повідомили у пресслужбі.
У міністерстві оборони Білорусі неодноразово заперечували інформацію про можливу мобілізацію у звʼязку з війною Росії в Україні, заявляючи, що білоруські військові комісії проводять лише планові перевірки списків призовників.
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та допустило використання військової інфраструктури та повітряного простору для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст.
Російські солдати проходять підготовку у Білорусі на полігонах перед тим, як вирушити воювати в Україну. Також є дані про те, що Білорусь допомагає Росії озброєнням: танки та інша бронетехніка разом із боєприпасами активно вивозяться до Росії, хоча військове відомство в Мінську стверджує, що техніка вивозиться для модернізації.
У вересні 2022 року білоруська влада заявила, що країна створить спільне угруповання військ з Росією у звʼязку з «необхідністю протидії агресивним намірам НАТО та забезпечення обороноздатності». За даними оборонного відомства Білорусі, до складу угруповання входить до 9 тисяч російських військовослужбовців, а також до 170 танків, до 200 одиниць бронетехніки та до 100 гармат.
Бій за Авдіївку. Як живе місто на лінії фронту (фоторепортаж)
Російська армія, як кажуть очевидці, буквально випалює місто. За даними місцевої влади, частина цивільного населення залишається жити у підземних сховищах, доки авіація і артилерія російських військ розбиває усю цивільну інфраструктуру. В місті відсутні вода, електрика, тепло- та газопостачання. Жителі Авдіївки кажуть: пережили зиму, то й і літо переживуть. Так воно чи ні – дивіться у фоторепортажі.
В ОГП повідомили про новий заочний суд над Януковичем і його головним охоронцем
В Україні заочно судитимуть колишнього президента Віктора Януковича і ексзаступника начальника Управління державної охорони України – начальника служби безпеки президента України у справі про підбурювання до дезертирства і організацію незаконного переправлення через держкордон.
Як повідомив Офіс президента, таке рішення було ухвалене судом за участі прокурорів ОГП. Це дозволяє провести судовий розгляд й ухвалити кінцеве рішення за висунутим обвинуваченням без участі обвинувачених, зауважили в прокуратурі.
«Слідством встановлено, що 23 лютого 2014 року експрезидент України, діючи спільно з начальником служби своєї безпеки та представниками РФ, повітряними і морськими суднами військово-морських сил держави-агресора двічі незаконно перетнув держкордон України і переправив через нього не менше ніж 20 осіб до РФ», – йдеться в повідомленні.
«Цього ж дня колишній президент, перебуваючи на території військової частини Чорноморського флоту Російської Федерації в районі Козацької бухти в Севастополі, підбурював військовослужбовців Управління державної охорони України, які безпосередньо виконували завдання по забезпеченню його особистої охорони, до вчинення дезертирства», – додали в прокуратурі.
Януковичу інкримінують організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України та підбурювання до вчинення дезертирства, його колишньому охоронцю – організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України і дезертирство.
Віктор Янукович і його соратники втекли з України взимку 2014 року після масових розстрілів у центрі Києва під час подій Євромайдану. Наразі президент-утікач переховується за кордоном, найімовірніше, – в Росії. Йому інкримінують низку злочинів.
У січні 2019 року суд у Києві заочно засудив Віктора Януковича до 13 років ув’язнення. Його визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни. Провину свою він заперечує.
У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.
Війська РФ не припиняють штурмові дії на Бахмутському напрямку – Генштаб
Російські війська не припиняють штурмові дії на Бахмутському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні 10 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
«Наші захисники відбили численні атаки в районах населених пунктів Іванівське і Бахмут. Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Васюківка, Залізнянське, Бахмут, Іванівське, Богданівка, Григорівка, Біла Гора, Дружба та Залізне Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Загалом, за даними Генштабу, загарбники не полишають спроб щодо виходу на адміністративний кордон Донецької та Луганської областей і основні зусилля зосереджують, крім Бахмутського, на веденні наступальних дій на Лиманському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках.
«Протягом доби російські агресори завдали 23 авіаційних та 4 ракетних удари по Костянтинівці та Слов’янську Донецької області. Є поранені мирні громадяни і пошкоджено цивільну інфраструктуру і житлові будинки. Також окупанти провели 23 обстріли з реактивних систем залпового вогню», – заявили у командуванні.
Раніше сьогодні заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що «ситуація у Бахмуті – загострена, ворог продовжує наступ та намагається прорвати оборону наших військ».
Напередодні командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявив, що ситуація у Бахмуті залишається важкою, але українські військові не дали російським силам взяти місто в оточення.
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) станом на 8 березня російські сили зайняли щонайменше 50 відсотків Бахмута на Донеччині. Водночас, на думку експертів, російські війська навряд чи швидко здійснять прорив за межі Бахмута, якщо захоплять місто.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута в п’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Особи, пов’язані з Росією, намагаються спровокувати заколот проти лідерів Молдови – розвідка США
Розвідувальне співтовариство США вважає, що особи, пов’язані з російською розвідкою, планують організувати протести в Молдові з метою повалення чинної влади. Такі дані, як повідомляє 10 березня CNN, навели неназвані представники Білого дому.
У США вважають, що Росія працює над послабленням уряду Молдови, який прагне тісніших зв’язків з Європейським союзом. США також бачать ознаки того, що пов’язані з російським урядом діячі можуть проводити навчання антиурядових демонстрантів у Молдові. Останніми тижнями Кишинів сколихнули антиурядові протести, переважно організовані лояльною до Росії партією «Шор».
США також вважають, що Москва працює над поширенням дезінформації про ситуацію в Молдові. Одним із прикладів є заява міністерства оборони Росії минулого місяця, нібито Україна планувала вторгнутися до сепаратистського молдовського регіону Придністров’я, який підтримує Москвою.
Представники США заявили, що ці звинувачення є «необґрунтованими, фальшивими та викликають безпідставну тривогу».
Адміністрація Байдена не бачить безпосередньої військової загрози для Молдови, заявили чиновники. Але США уважно стежать за діяльністю Росії в Молдові, побоюючись постійних зусиль Росії з дестабілізації Європи. Президент Джо Байден зустрівся з молдовською колегою Маєю Санду минулого місяця у Варшаві, де вони обговорили, зокрема, і діяльність Росії.
У жовтні 2022 року міністерство фінансів США запровадило санкції проти дев’яти осіб і 12 організацій, які, на думку Вашингтона, причетні до дестабілізації Молдови.
Двоє людей загинули через російський обстріл Нікопольщини – ОВА
Двоє людей загинули, ще троє – поранені 10 березня внаслідок артилерійського обстрілу російськими військами Червоногригорівської громади, що на Нікопольщині, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Загинули двоє чоловіків – 32 та 41 року. Ще троє – поранені. Їм 42, 52 і 57 років. У громаді ворог понівечив транспортне підприємство. Пошкодженi триповерхівка та сім приватних будинків. А ще – господарські споруди, гараж, авто й лінії електропередач», – написав Лисак у телеграмі.
Він додав, що наслідки атак ще уточнюють.
Російські війська з різних видів озброєння регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Російський суд оштрафував кримчанку за виконання гімну України
Російський суд в анексованому Криму оштрафував на 50 тисяч рублів (це близько 24 тисяч гривень) місцеву жительку після того, як вона виконала гімн України та опублікувала відео у соцмережах. Мешканку Бахчисарайського району визнали винною за адміністративною статтею про так звану «дискредитацію російської армії».
За даними «Медіазони», найімовірніше, йдеться про Евеліну Меметову. Розміщене нею відео зауважили на одному з проросійських телеграм-каналів. Його автори розпочали цькування.
Кримчанка «повністю визнала свою провину і покаялася у скоєному», йдеться у пресрелізі суду.
Меметова на тлі цькування з боку російського провладного каналу вибачилася та сказала, що підтримує бойові дії на території України, а виконання гімну назвала помилкою.
Адміністративна стаття про «дискредитацію російської армії» зʼявилася невдовзі після повномасштабного нападу Росії на Україну. Дискредитацією в Росії вважається, наприклад, вживання слова «війна», а не «спеціальна воєнна операція» стосовно війни з Україною. Стаття передбачає штраф до 50 тисяч рублів, за її повторне порушення загрожує кримінальна справа з покаранням до пʼяти років колонії.
За даними «Медіазони», з початку війни Росії з Україною порушено майже шість тисяч справ за адміністративною статтею про «дискредитацію російської армії». За рік війни за антивоєнну позицію затримано майже 20 тисяч росіян, підрахував правозахисний проєкт «ОВД-Инфо».
Лавру забирають в УПЦ (МП): кінець епохи Московської церкви?
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» з 29 березня розриває договір із Чоловічим монастирем УПЦ (МП) від 2013 року про безоплатне користування культовими будівлями та іншим майном. У попередженні, яке з’явилося на сайті лаври, до 14 березня просять сформувати групу осіб, які будуть передавати майно. Наприкінці минулого року представників УПЦ (МП) позбавили права користування храмами Верхньої лаври, тепер вимагають залишити та Нижню.
ЗСУ готуються до контрнаступу, який може розпочатися вже у квітні 2023 року. Про це в інтерв’ю La Stampa заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Він наголосив, що ЗСУ для ефективних дій на фронті потрібні далекобійні ракети та запас 155-мм боєприпасів.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 20:00 на @Радіо Свобода:
Пригожин заявив про «снарядний голод» не лише в ПВК «Вагнер», а у всіх підрозділів військ РФ
Пов’язаний із Кремлем бізнесмен Євген Пригожин, співзасновник і власник ПВК «Вагнер» заявив, що не тільки його найманцям, а й усім підрозділам російських військ, які беруть участь у багатомісячних боях біля Бахмута на Донеччині, бракує боєприпасів.
10 березня заяву Пригожина поширила його пресслужба.
«Турбуюсь я з приводу боєприпасів і снарядного голоду не лише за ПВК «Вагнер», а за всі підрозділи російської армії. Гинуть не лише мої хлопці, безумовно», – сказав Пригожин.
Минулого місяця Пригожин, якого вважають одним із найближчих соратників президента Росії Володимира Путіна, звинуватив високопосадовців збройних сил Росії у вчиненні «державної зради» через те, що вони не озброїли достатньою кількістю боєприпасів його приватні війська, які були основною силою у боях довкола Бахмута.
В одній зі своїх заяв у лютому Пригожин звинуватив міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова у відмові доставити боєприпаси ПВК «Вагнер» у «спробі знищити» групу. Пригожин додав, що від нього вимагали «вибачитися і підкоритися», щоб забезпечити боєприпаси для своїх найманців.
У Міноборони Росії тоді відкинули заяви Пригожина, заявивши, що всі добровольчі бригади на сході України «своєчасно» забезпечуються всіма видами боєприпасів.
Після кількаденних звинувачень власник ПВК «Вагнера» 23 лютого заявив, що його війська почали отримувати боєприпаси і техніку.
Від літа минулого року «Вагнер» завербував тисячі в’язнів із пенітенціарних установ по всій Росії для війни проти України. У лютому Пригожин заявив, що більше не має права вербувати в’язнів.
За даними офіційного представника Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну станом на лютий 2023 року загинули або зазнали поранення понад 30 тисяч найманців ПВК «Вагнер».