Куп’янський напрямок: у ЗСУ повідомили, де за цю добу відбулися головні атаки військ РФ
На Куп’янському напрямку війська РФ за добу намагалися вісім разів атакувати позиції українських захисників, повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий
«На Куп’янському напрямку ворог намагається збільшити ескалацію, перехопити ініціативу, атакує наші позиції. За цю добу в районі Іванівки і Синьківки відбувалися головні атакуючі дії. Вісім разів ворог намагався атакувати наші позиції – 328 разів завдавав ударів всіма видами і калібрами артилерії, 10 авіанальотів здійснив», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, перекидання Росією резервів на цей напрямок може свідчити про те, що російські війська «не можуть протягом тривалого часу досягти там будь-якого суттєвого прогресу».
«Це свідчить про те, що ми там побудували грамотну оборону, про те, що вони хочуть відтягнути наші сили і засоби з Бахмутського напрямку. По-друге, напередодні річниці принизливої для них Харківської операції вони хочуть показати хоч якийсь невеликий проміжний результат», – зазначив Череватий.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, російські війська вели безуспішні наступальні дії в районі Синьківки, Іванівки, Богданівки, Кліщіївки та Білої Гори на Куп’янському та Бахмутському напрямках, на Мелітопольському та Бердянському напрямках Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції.
Через російські обстріли Херсонщини постраждали три людини– ОГП
Через російські обстріли Херсонщини постраждали три людини, повідомляє у телеграмі Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, 12 серпня 2023 року близько 03:00 окупанти обстріляли Дар’ївську громаду Херсонського району. Із забоєм голови до лікарні ушпиталили чоловіка. Близько 10:20 в одному з населених пунктів Бериславського району військові рф з дрону скинули вибухові снаряди. Постраждали двоє місцевих жителів, їм надано медичну допомогу», – йдеться у повідомленні.
За даними ОГП, також російські війська продовжують обстрілювати житлові райони Херсона – пошкоджені житлові будинки, господарські будівлі, автотранспорт, а також лінії електропередачі.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 30 липня підтвердили загибель 9 369 і поранення 16 646 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Водночас в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Міноборони РФ опублікувало оперативну заяву щодо Керченського мосту
Міноборони РФ заявляє, що по Керченському мосту намагалися завдати удару ракетою С-200.
«Російськими засобами ППО українська ракета була своєчасно виявлена та перехоплена в повітрі. Руйнування та постраждалих немає», – стверджує російське відомство.
При цьому підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов раніше заявляв про дві збиті ракети.
Українська сторона заяви Москви не коментувала.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Також у ніч проти 5 серпня кримські і російські телеграм-канали повідомили про вибухи в районі Керченського мосту.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
У Росії розбився винищувач Су-30
У Калінінградській області РФ під час виконання навчально-тренувального польоту розбився винищувач Су-30, екіпаж загинув, повідомляють російські медіа з посиланням на Західний військовий округ (ЗВО).
«12 серпня при виконанні навчально-тренувального польоту в Калінінградській області зазнав аварії в безлюдній місцевості літак Су-30. Політ виконувався без боєкомплекту. Екіпаж літака загинув», – йдеться у повідомленні пресслужби ЗВО.
За попередньою інформацією, причиною катастрофи стала технічна несправність.
На початку липня на Камчатці також під час навчального польоту зазнав аварії винищувач МіГ-31.
Керченський міст: у соцмережах повідомляють про повторні вибухи, Аксьонов каже про збиту ракету
У соцмережах повідомляють про повторні вибухи в районі Керченського мосту.
Також кореспондент проєкту Радіо Свобода – «Крим.Реалії» – повідомив про нові вибухи в Керчі.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Керченський міст атакувала ще одна ракета. Він стверджує, що ракета збита над Керченською протокою.
Рух автотранспорту на Керченському мосту знову перекрили. Раніше сьогодні повідомлялося про тимчасове перекриття руху. Це сталося на тлі повідомлень про звуки вибухів поблизу Керчі. Однак приблизно через дві години рух відновили.
Після повідомлень у соцмережах про вибухи і дим на Керченському мосту Сергій Аксьонов заявив про збиття двох ракет поблизу Керченської протоки. Сам міст, за його словами, не пошкоджений.
Водночас згодом у Міноборони РФ заявили, що по Керченському мосту намагалися завдати удару С-200, українську ракету нібито збили. Руйнувань не було, стверджували у російському відомстві. Українська сторона заяви Москви не коментувала.
Редакція Радіо Свобода не може оперативно підтвердити інформацію.
Від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну Керченський міст був пошкоджений вибухами двічі. Востаннє – 17 липня, а перед тим – у жовтні 2022 року.
Також у ніч проти 5 серпня кримські і російські телеграм-канали повідомили про вибухи в районі Керченського мосту.
Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю CNN заявив, що Україна продовжить завдавати ударів в окупованому Криму і атакувати Керченський міст, який з’єднує півострів із Росією.
На тлі повідомлень про атаки Керченського мосту Головне управління розвідки України опублікувало відео роботи надводного безпілотника.
На відео вказані дати – травень, червень, серпень (1 і 3 серпня) – закінчується відеоряд фразою «Це наше море».
«Продовжуємо нищити московських загарбників на землі, в повітрі й на воді! Слава Україні!» – повідомила в телеграмі пресслужба ГУР. Подивитися відео можна тут
ВМС «не спостерігає» кораблів РФ у частині Чорного моря, де проходить коридор для торговельних суден
Реєстрація на прохід коридором до та від портів України в Чорному морі вже відкрита, повідомив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук. Про це він розповів 12 серпня у ефірі національного телемарафону.
«Ця система вона налагоджена в сенсі комунікацій. Зацікавлені особи знають порядок, реєстрацію вже відкрито, координатор працює. Зараз ми чекаємо на перші одиниці», – сказав він.
За словами Плетенчука, військові попередили судновласників і капітанів, що гарантувати стовідсоткову безпеку суднам зараз неможливо.
«Проте все це відбувається під контролем ЗСУ. Все, що від нас залежить, ми робимо. Тільки згодом стане зрозуміло, як буде працювати цей коридор».
Водночас, за словами речника ВМС, наразі в тій частині Чорного моря, якою проходитимуть торговельні судна, немає російських кораблів.
«Зараз в цій частині акваторії Чорного моря ми не спостерігаємо російських кораблів. Не спостерігаємо їх вже досить тривалий час. Вони зараз здебільшого перебувають у північно-східній частині Чорного моря – ближче до своїх міжнародно визнаних берегів, тобто Новоросійськ. Навіть на своїй основній морській базі – Севастополь – вони намагаються не затримуватися через небезпеку, яка виникла для них», – заявив Плетенчук.
Днями ВМС оголосило тимчасові коридори для торговельних суден, що прямують до або з чорноморських портів України.
Останнє судно з українським продовольством вийшло з порту Одеса 16 липня. 17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди і про повернення до реалізації чорноморських домовленостей, як тільки російська частина зернової угоди буде виконана. Після цього Росія посилила атаки на Одещину, зокрема, портову інфраструктуру.
Зеленський подякував Греції за приєднання до гарантій безпеки G7 для України
Президент України Володимир Зеленський 12 серпня подякував Греції за приєднання до декларації «Групи семи» щодо підтримки України.
«Греція стала 14-ю країною, яка підтримала гарантії безпеки для України. Дякую Премʼєр-міністру Кіріакосу Міцотакісу за відданість українсько-грецькому партнерству. Працюємо разом на шляху України до НАТО», – написав він у своєму Телеграмі.
Напередодні українське та грецьке Міністерства закордонних справ повідомили про розмову голови МЗС Дмитра Кулеби із грецьким колегою Йорґосом Ґерапетрітісом.
Тоді грецьке МЗС підтвердило приєднання Афін до декларації G7 на підтримку України, а також заявило, що Греція «заохочує всі міжнародні ініціативи, спрямовані на відновлення суверенітету України та запобіганню гуманітарній кризі».
Залужний зустрівся в Києві з начальником Штабу оборони Британії
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний зустрівся з начальником Великої Британії Тоні Радакіном – про це він повідомив 12 серпня. За його словами, Радакін відвідав Київ.
«Конструктивна зустріч з нашими британськими партнерами. Провели роботу на одному з пунктів управління, детально ознайомив адмірала Радакіна з обстановкою на полі бою, з нашими наступальними та оборонними діями», – розповів Залужний.
Сторони також обговорили нагальні потреби української армії, додав він.
Напередодні головнокомандувач ЗСУ повідомив про зустріч із начальником Генерального штабу армії Словаччини Даніелем Змеко.
Удари по території Росії підривають довіру до Кремля і допомагають контрнаступу ЗСУ – експерти
Україна має право обстрілювати об’єкти всередині Росії, на цьому сходяться більшість військових експертів, з якими поспілкувалися кореспонденти «Голосу Америки».
Щоправда, профільні експерти зауважують, що ці атаки не відіграють суттєвої воєнної ролі у нинішній війні. Зокрема, поки коментують, наскільки виправданими є обстріли всередині Росії, і чи можливо виграти війну, не обстрілюючи землю противника. Читайте про це за лінком
Голова Stratcom НАТО не бачить прямої загрози з боку вагнерівців у Білорусі
Наразі російська приватна військова компанія «Вагнер» у Білорусі має надто мало сил, щоб безпосередньо створювати військову загрозу, а її зброя «не підходить для таких військових цілей», заявив директор Центру передового досвіду НАТО у сфері стратегічних комунікацій (Stratcom) Яніс Сартс в ефірі каналу TV3, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Водночас, за словами Сартса, «не можна виключати провокацій за участю найманців на кордоні», цитує Delfi. Він звернув увагу на те, що деякі вагнерівці – це «колишні спецпризначенці, які пройшли підготовку для проведення диверсій».
Директор Stratcom стверджує, що угруповання, яке розташоване в Білорусі, «фінансується досить погано», а найманці «нічого не роблять, поки їм не платять». Крім того, за словами Сартса, «несхоже, що хтось готовий фінансувати диверсії», тому «рівень загрози з боку ПВК «Вагнер» знизився».
«Але все може змінитися», – попередив він.
24 липня Міністерство оборони Латвії заявило, що вагнерівці на території Білорусі не становлять загрози для країни. Через тиждень президент Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що прикордонна служба повинна уважно стежити за тим, що відбувається в Білорусі, і бути готовою реагувати на можливі провокації з боку найманців ПВК.
У Литві також по-різному оцінюють ступінь загрози вагнерівців, які перебувають у Білорусі. Міністр оборони Литви раніше заявляв, що їхня близька присутність «фундаментально не змінює безпекову ситуацію в регіоні», а президент Гітанас Науседа, навпаки, неодноразово попереджав про небезпеку такого сусідства.
Військово-політичне керівництво Польщі в оцінці ситуації одностайно вбачає у вагнерівцях загрозу. На тлі інформації про переміщення частини найманців до польського кордону, а також у зв’язку з навчаннями на заході Білорусі Варшава вирішила значно наростити свій військовий потенціал біля білорусько-польського кордону.
Найманці ПВК «Вагнера» регулярно прибувають до Білорусі з середини липня.
Бої на півдні: Генштаб повідомляє про «частковий успіх» ЗСУ в районі Роботиного
Російські війська протягом доби завдали шести ракетних і 36 авіаційних ударів по українських позиціях і населених пунктах, а також здійснили 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню. Про це йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України увечері 12 серпня.
Також на фронті, за зведенням, відбулося 33 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районах північно-східніше Синьківки, північніше Кислівки та південно-східніше Андріївки Харківської області», – йдеться в повідомленні.
Штаб повідомляє про безуспішні спроби російських військ наступати біля Кліщіївки та Білої Гори в районі Бахмута. Сили оборони продовжують стримувати російський наступ біля Авдіївки та Мар’їнки.
«На Шахтарському напрямку ворог здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в районі Урожайного Донецької області», – додає командування.
Водночас, за його даними, ЗСУ продовжують наступальну операцію на Мелітопольському та Бердянському напрямках і «мали частковий успіх в районі Роботиного Запорізької області, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби».
Генштаб звітує про 10 ударів української авіації по місцях зосередження російських сил та удари ракетних військ і артилерії по російському зенітно-ракетному комплексу та артилерійському засобу протягом дня.
Наєв заявив про сутичку українських військових із російською ДРГ на Сумщині
Українські військовослужбовці виявили російську диверсійно-розвідувальну групу в Сумській області, заявив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв 12 серпня.
Він уточнив, що це сталося під час рекогносцировки біля одного з сіл Зноб-Новгородської територіальної громади. Це в Шосткинському районі, який межує з Росією.
«Візуально та акустично спостерігаючи десять озброєних осіб, українські військовослужбовці вступили в стрілецький бій. На допомогу нашим військовим в бік місця події вирушили протидиверсійні резерви від Національної гвардії та прикордонної застави з розрахунками БПЛА», – заявляє Наєв.
Командувач додав, що внаслідок стрілянини диверсанти забрали поранених і відійшли за кордон України.
За його словами, диверсанти прикривали відхід мінометами калібру 120 міліметрів.
У липні командувач Об’єднаних сил ЗСУ повідомив, що північний кордон України посилять особовим складом і бойовою технікою. За його даними, протягом липня українські військові запобігли чотирьом спробам проникнення на територію України російських диверсійно-розвідувальних груп у Чернігівській і Сумській областях.
Для відновлення зернового судноплавства з України потрібні додаткові системи ППО і супровід кораблів НАТО. Щоб це зерно безпечно потрапляло в країни Африки, слід зменшити на африканському континенті вплив Росії та розмноження місцевих «путінів». Світ повинен зрозуміти, що Росія в 2023-му займається схожим терором, що робив СРСР під час Голодомору-геноциду 1932–33 років. Такими були головні тези політиків та експертів – учасників дискусії у Вашингтоні «Перетворення Путіним їжі на зброю. Як це загрожує продовольчій безпеці у світі, а особливо в Африці», яку організував Фонд США-Україна. Читайте про це за лінком
Зеленський: Україні потрібне власне виробництво техніки для розмінування
Україна потребує техніки для розмінування, заявив Володимир Зеленський 12 серпня.
Таким чином він прокоментував наміри Азербайджану надати Україні пакет допомоги, який включає машину для розмінування.
«Україна потребує й техніки від партнерів, і дуже важливо – створення виробничої бази в Україні, щоб ми могли очистити нашу землю від російських мін. І це завдання треба виконати не за десятиліття, а за роки», – заявив він.
Зеленський повторив дані, за якими наразі 174 тисячі квадратних кілометрів в Україні забруднені мінами та боєприпасами, які не розірвалися.
«Щодня наші спеціалісти виявляють сотні вибухонебезпечних предметів. І що більше в нас буде машин для розмінування, що більше буде спеціальних дронів для розмінування, то активніше ми зможемо повертати безпеку. Дякую кожній країні, яка нам допомагає», – додав президент.
Міністерство економіки 7 серпня заявило, що українські виробники заявили про готовність виробляти техніку для розмінування.
Маляр про ситуацію на лівому березі Дніпра на Херсонщині: «приводів для ажіотажу немає»
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр прокоментувала перебіг бойових дій у Херсонській області.
За спостереженнями урядовиці, знову «почався експертний ажіотаж» щодо ймовірної висадки українських військ на лівому березі Дніпра.
«Приводів для ажіотажу немає. Я щойно повернулась з тих місць. Для того, щоб там висадитись, не бути знищеним та ще й закріпитись, потрібно зачистити територію і відкинути ворога. Ми бережемо людей, тому працюємо контрбатарейно», – заявила Маляр.
Вона визнала, що певні підрозділи ЗСУ «виконали певне завдання»:
«Це передбачувано, адже наша мета – повернути всі тимчасово окуповані території, тож ми скрізь відпрацьовуємо таку можливість».
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті від 8 серпня казали, що українські військові здійснили нову спробу закріпитися на лівому березі Дніпра в Херсонській області, який контролюють сили РФ. Але згодом у Генштабі ЗСУ цю інформацію спростували.
Контрнаступ на півдні: Тарнавський заявив про «відбиті території» на Таврійському напрямку
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 12 серпня повідомив про перебіг бойових дій на півдні України.
«Таврійський напрямок. Є відбиті території. Сили оборони працюють», – заявив він.
Тарнавський повідомив про 1303 вогневих завдань, виконаних артилерійськими підрозділами за добу.
«За останню добу втрати ворога вбитими, пораненими та полоненими склали 242 особи (загиблі – 80, поранені – 160, полонені – 2). Знищено 7 одиниць військової техніки противника», – додав командувач.
Крім того, він прозвітував про три знищених російських склади боєприпасів.
Раніше Генеральний штаб повідомив про «частковий успіх» Збройних сил у районі селища Роботине на Запоріжжі.
«Щоб у Польщі не повторилася Буча»: Варшава створює військову частину поблизу кордону з Білоруссю
Для зміцнення польсько-білоруського кордону і враховуючи російську агресію в Україні в місті Чарна Бялостоцька неподалік від кордону з Білоруссю буде дислокована спеціальна військова частина. Про це заявив міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак 12 серпня.
«Путін намагається відбудувати імперію, цього разу путінську. Але чи то Росія була білою, червоною чи путінською – вона така сама, якщо йдеться про методи, які вона використовує, якщо йдеться про агресію, до якої вона вдається», – наголосив польський міністр.
Військові новосформованої 1-ої дивізії піхоти Легіонів Війська польського мають розпочати службу в Чарній Бялостоцькій вже до кінця цього року.
«У відповідь на загрозу ми зміцнюємо Військо польське», – додав Маріуш Блащак.
На думку міністра, ці заходи потрібні, щоб «агресор не наважився вступити до Польщі… щоб у Польщі не повторилася Буча», а також інші воєнні злочини, вчинені в Україні російськими військовими.
Нова дивізія має стати також місцем військової підготовки польської армії.
Раніше повідомлялося, що Польща відправить на східний кордон 2 тисячі військових.
Польща почала посилювати кордон із Білоруссю після того, як туди стали переміщуватися найманці угруповання «ПВК Вагнера». За словами польського міністра оборони Маріуша Блащака, на кордоні з Білоруссю буде близько 10 тисяч солдатів.
Генштаб повідомив про 39 боєзіткнень і понад пів тисячі вбитих військових РФ за добу
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 39 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районах північно-східніше Синьківки, північніше Кислівки та південно-східніше Андріївки Харківської області… На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районах Кліщіївки та Білої Гори Донецької області… На Авдіївському напрямку під щільним вогнем авіації та артилерії противника наші захисники продовжують стримувати наступ російських військ в районі Авдіївки Донецької області… На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районі міста Мар’їнка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у командуванні повідомили, що на Шахтарському напрямку загарбники здійснили «безуспішні спроби відновити втрачене положення» в районі Урожайного Донецької області.
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському і Бердянському напрямках, мали частковий успіх у районі Роботиного Запорізької області, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також заявили, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 253 850 своїх військових, зокрема 560 – за останню добу.
Серед інших втрат РФ, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4298 (три – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8335 (+11)
- артилерійські системи – 5072 (+19)
- РСЗВ – 713
- засоби ППО ‒ 477 (+5)
- літаки – 315
- гелікоптери – 313
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4204 (+3)
- крилаті ракети ‒ 1379
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 7543 (+20)
- спеціальна техніка ‒ 760 (+1).
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 11 серпня журналісти видання «Медіазона» та російської служби Бі-Бі-Сі разом із командою волонтерів змогли встановити імена понад 30 тисяч російських військових, що загинули в Україні.
Дослідники ведуть підрахунок за відкритими джерелами – повідомленнями місцевих адміністрацій, ЗМІ й родичів загиблих, а також за даними з цвинтарів. Реальна цифра втрат, на їхню думку, може бути щонайменше у два – два з половиною рази вищою.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Війська РФ вночі двічі обстріляли важкою артилерією Нікопольщину – ОВА
У ніч на 13 серпня російські війська двічі скеровували важку артилерію на Нікопольщину, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Майже десяток снарядів прилетіли по районному центру і Червоногригорівській громаді. Обійшлося без жертв і постраждалих. Наслідки обстрілів уточнюються», – написав Лисак у телеграмі.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.