Дніпро: двоє поранених через ракетний удар – у стані середньої тяжкості
Двоє із семи поранених через ракетний удар військ по Дніпру 28 червня перебувають у стаціонарі лікарні, стан – середньої тяжкості. Про це на брифінгу повідомив заступник директора департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олексій Григорук, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Загрози їхньому життю немає.
Ще п’ятеро зверталися до лікарів амбулаторно. Вони не потребують ані стаціонарного, ані хірургічного лікування, сказав Григорук. Ці люди отримали легкі мінно-вибухові травми.
Читайте також: ОГП: через обстріл Миколаєва 4 людини загинули, 5 – поранені
Щодо стану 6-річного хлопчика, то він отримав осколкові ураження склом. У нього посічені склом кінцівки й трохи лице. Загрози життю немає, шпиталізація не потрібна.
28 червня війська РФ вдарили по Дніпропетровщині шістьма крилатими ракетами «Калібр», чотири з них збили сили ППО, дві – влучили в АЗС і підприємство.
Загинули двоє людей, чоловік і жінка. Шестеро людей отримали осколкові поранення, серед них 6-річний хлопчик.
У час агресивного Кремля світу потрібне сміливе НАТО – Зеленський
У час «надзвичайно агресивного» Кремля світу потрібен «надзвичайно сміливий» Північно-атлантичний альянс. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відеовиступу на саміті НАТО.
«Російська армія не хоче зупинятися на Донбасі чи десь на півдні України, вона місто за містом хоче поглинути так усіх у нас, а потім усіх в Європі. Усіх, кого керівництво Росії вважає своєю власністю, а не незалежними державами. Це – справжня ціль Росії», – наголосив він.
За словами Зеленського, «тирани розуміють силу й лише силу», тож він закликав країни-члени НАТО підтримати Україну насамперед системами протиракетної й протиповітряної оборони, а також сучасною артилерію.
«Це не війна Росії лише проти України, це війна за право диктувати умови у Європі. За те, яким буде майбутній світовий порядок. Тому підтримати саме Україну й саме зараз зброєю, фінансами й політично, такими санкціями проти Росії, які зупинять її здатність оплачувати війну, – це абсолютна необхідність», – закликав президент України.
Окрім того, Володимир Зеленський наголосив на необхідності максимальної ізоляції Росії у міжнародних структурах.
Норвегія відмовилася пропустити російські вантажі на Шпіцберген
Міністерство закордонних справ Норвегії відхилило запит російського підприємства «Арктиквугілля», яке попросило дозволу перевезти російські вантажі на Шпіцберген, повідомив телеканал NRK.
На прикордонній станції Стурскуг було зупинено 20 тонн російських товарів, які вирушили до російського шахтарського міста Баренцбург на Шпіцбергені. За даними телеканалу, «Арктиквугілля» і посольство Росії відправили листа в МЗС Норвегії з проханням зробити виняток із санкцій. Однак у відомстві заявили, що у Баренцбурзі діють ті самі закони, що й на всій території Шпіцбергена.
Віцеспікер Ради федерації РФ Костянтин Косачов заявив у своєму телеграм-каналі, що непропущені вантажі – це продовольчі товари для російських шахтарів, які працюють у Баренцбурзі. Косачов охарактеризував те, що відбулося як порушення положень Паризького договору про правовий статус арктичної території.
Норвегія не є членом Євросоюзу, але входить до Європейської економічної зони і приєдналася до всіх шести пакетів санкцій, запроваджених проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.
Раніше Литва припинила залізничний транзит вантажів, які потрапили під санкції Євросоюзу, з основної території Росії до Калінінградської області. Під заборону ЄС потрапило майже 50 відсотків усіх вантажів, які доставляють із регіонів Росії.
На початку червня Євросоюз ухвалив шостий пакет санкцій проти Росії, в якому, серед іншого, розширив список осіб і організацій, на яких поширюються експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення. Крім того, розширено перелік товарів і технологій, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню сектору оборони і безпеки Росії. До нього увійшли 80 хімікатів, які можуть бути використані для хімічної зброї.
Агресія Росії «серйозно погіршила» права людей в Україні – дослідження ООН
Агресія Росії «серйозно погіршила» права людей в Україні. Про це йдеться доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 24 лютого до 15 травня 2022 року.
«Чимало військових засобів і методів порушували норми міжнародного гуманітарного права, які регулюють ведення бойових дій. Зокрема, у багатьох випадках Збройні сили Російської Федерації та меншою мірою Збройні сили України не дотримувалися принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів, щоб уникнути або щонайменше звести до мінімуму випадкову загибель цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів», – зазначають у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.
Зокрема, вона зафіксувала:
- незаконні вбивства та страти цивільних осіб у понад 30 населених пунктах Київської, Чернігівської, Харківської і Сумської областей (скоєні, коли ці території перебували під контролем Збройних сил Російської Федерації наприкінці лютого та в березні);
- порушення обома сторонами прав людини щодо поводження з військовополоненими та особами hors de combat;
- 23 верифіковані випадки сексуального насильства: «більшість з них була вчинена на місцевостях, які контролюються Збройними силами Російської Федерації, але також були випадки й на місцевостях, які контролюються урядом України» (водночас ООН не уточнює, кого саме звинувачує у випадках сексуального насильства на вільній території України – ред.);
- 248 випадків свавільного затримання представників місцевих органів влади, журналістів, активістів громадянського суспільства та інших цивільних осіб («чимало з них можуть складати насильницькі зникнення, імовірно, вчинені Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами»);
- примусовий військовий призов чоловіків на територіях так званих «ДНР» і «ЛНР»);
- 41 випадок переслідування жителів Криму за «дискредитацію» або «заклики до перешкоджання» застосування Збройних сил Російської Федерації.
«Сторони мають забезпечити своєчасне, ефективне розслідування всіх заяв про правопорушення, зокрема катування, жорстоке поводження, свавільне затримання й сексуальне насильство, а також і забезпечити належне притягнення винних до відповідальності», – наголосила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер.
Станом на початок квітня у Міжнародній організації з міграції зазначали, що понад 7,1 мільйона людей в Україні стали через війну внутрішньо переміщеними особами.
Згодом у МОМ уточнили, що майже 4,5 мільйона переміщених українців повернулися додому.
ОГП: через обстріл Миколаєва 4 людини загинули, 5 – поранені
Офіс генерального прокурора повідомив про відкриття кримінального провадження через обстріл Миколаєва вранці 29 червня і загибель внаслідок цього чотирьох цивільних та поранення ще п’яти.
Розслідування ведуть за статтею про «порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством».
«За даними слідства, 29 червня 2022 року близько 6-ї години ранку військові країни-агресора вкотре завдали масованого ракетного удару по місту Миколаєву. Одна з ракет влучила в багатоповерховий житловий будинок. На даний час відомо про чотирьох загиблих і п’ятьох поранених цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, на місці події працюють прокурори Окружної прокуратури міста Миколаєва, слідчі СБУ і поліції, експерти, рятувальники та медики, тривають пошуково-рятувальна операція і першочергові слідчі дії.
Раніше повідомляли про трьох загиблих і п’ятьох поранених.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.
Мера і сільського голову на Херсонщині звільнили з російського полону – АМУ
Двох голів громад Херсонської області звільнили з полону російських військових, повідомляє Асоціація міст України 29 червня.
Йдеться про мера міста Гола Пристань Олександра Бабича та голову Станіславської сільської громади Івана Самойленка. Їх звільнили 28 червня.
«Олександр Бабич був викрадений російськими окупантами 28 березня за патріотичну позицію та віддану роботу в інтересах громади, навіть в умовах окупації, та відмові співпрацювати. Івана Самойленка ворог полонив 24 червня під час виїзду разом з працівниками-комунальниками на аварійну дільницю для ремонту електричної мережі», – повідомляє АМУ.
Ще чотири міських голови залишаються в полоні – Асоціація зазначає, що їхня доля невідома.
Окуповані території Херсонської і Запорізької областей є лідерами за кількістю викрадених російськими окупаційними силами людей, заявив 17 червня на засіданні Постійної ради ОБСЄ постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк.
Росія тримає у в’язницях півтори тисячі цивільних українців, ще 1 200 000 громадян України були депортовані до Росії, в тому числі 240 тисяч дітей. Про це повідомила на брифінгу 20 червня віцепрем’єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. За її словами, Росія визнає, що тримає в полоні тільки 120 цивільних українців.
«Деокупація або деградація». Сценарії майбутнього для півдня України
Які сценарії розвитку подій можливі на окупованій частині півдня України, від чого вони залежать? Як розвиватиметься регіон після деокупації? Якими можуть бути наслідки довготривалої окупації? Наскільки злагоджено працює українська влада в питаннях протидії російській окупації, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
На Запорізькій АЕС російські окупанти готують «серйозну провокацію» – «Енергоатом»
На Запорізькій АЕС російські окупанти готують «серйозну провокацію», щоб звинуватити українських працівників станції у зберіганні зброї на її території, заявляють у держагентстві «Енергоатом».
«Задля цього затримали кількох працівників і тортурами вимагають у них зізнання, точніше – обмовляння себе, що нібито ще в березні у бетонні чаші охолоджувальних басейнів на ЗАЕС вони скинули якусь зброю: чи то вибухівку, чи то снаряди. Під цим приводом окупанти наполягають на осушуванні охолоджувальних басейнів – для перевірки його чаш – та зупинці насосів, які подають воду на системи безпеки енергоблоків», – зазначають в «Енергоатомі».
У державгентстві додають: якщо системи безпеки найбільшої в Європі атомної станції залишаться без охолодження, це може загрожувати ядерній безпеці.
«Але найголовнішим залишається питання контролю дій окупантів, адже під виглядом «проведення перевірки» вони можуть накидати у бетонні чаші все що завгодно: вибухівку, нерозірвані снаряди, іншу зброю. А потім звинуватити у цьому працівників ЗАЕС чи її захисників та зробити це формальним приводом для запрошення на станцію МАГАТЕ й представлення цих «фактів», – зазначають в «Енергоатомі».
З огляду на бойові дії і окупацію Росією ЗАЕС редакція не може перевірити це повідомлення з інших джерел. Російська сторона наразі цих заяв не коментувала.
Атомна станція в Енергодарі окупована військами РФ з 4 березня.
2 травня очільник «Енергоатому» Петро Котін заявив, що за час повномасштабної війни Росії проти України підприємство уже зазнало збитків на 36 мільярдів гривень, а окупована ЗАЕС втратила за цей час 18 млрд гривень..
21 червня мер Енергодару повідомив, що окупанти кидають «на підвал» працівників Запорізької АЕС.
Встановлена Москвою військова адміністрація, яка керує окупованим українським містом Херсон, заявила, що готується до проведення «референдуму» про приєднання до Росії.
«Так, ми готуємося до референдуму – і ми його проведемо», – сказав у відео, опублікованому в телеграмі, Кирило Стремоусов, який називає себе «заступником голови військово-цивільної адміністрації» Херсонської області.
За його словами, Херсон має стати «повноправним членом» Росії.
Напередодні радниця мера Херсона Ігоря Колихаєва Галина Ляшевська повідомила про його затримання російськими силами. Також цю інформацію проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» підтвердив голова Херсонської ОВА Геннадій Лагута.
Російські війська почали штурм Херсону 1 березня. Відтоді місто – в окупації.
26 квітня стало відомо, що російські окупаційні сили призначили своїх «керівників» міста та області. За словами голови Херсонської ОВА, представили так званого «голову Херсонської обладміністрації» Володимира Сальда та «голову Херсонської міської адміністрації» – Олександра Кобця.
Байден заявив, що США зміцнять позиції в Європі на тлі російської агресії
Президент Джо Байден заявив, що Сполучені Штати Америки змінять свою військову позицію в Європі через загрози, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Виступаючи під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом на саміті альянсу 29 червня, Байден сказав, що США збільшать кількість есмінців в Іспанії з чотирьох до шести. Також Вашингтон, за його словами, направить дві додаткових ескадрильї F-35 до Великої Британії і створить штаб 5-ї армії в Польщі.
Альянс нині потрібен «більше, ніж будь-коли», – сказав Байден, додавши, що НАТО буде «посилено в усіх напрямках у всіх сферах – на суші, в повітрі та на морі».
На саміті НАТО у Мадриді 29 червня, як очікують, буде ухвалений новий стратегічний план альянсу.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що перед НАТО нині постали найбільші виклики з часів Другої світової війни.
«Ми чітко заявимо, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці», – сказав генсекретар.
Кулеба закликав відключити «Газпромбанк» від SWIFT після розслідування «Схем»
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав відключити російський «Газпромбанк» від SWIFT після того, як журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) у розслідуванні встановили, що російські військовослужбовці отримують зарплату і «бойові» виплати за війну в Україні через цю фінустанову.
«Українські журналісти-розслідувачі виявили, що російський «Газпромбанк» використовується як для отримання європейських платежів за газ і нафту, так і для виплати зарплат російським військам, які ведуть агресивну війну проти України. Яка іронія. На «Газпромбанк» потрібно накласти санкції та відключити від SWIFT», – написав Кулеба у твітері ввечері 29 червня.
Російські військовослужбовці отримують зарплату та «бойові» виплати за війну в Україні через «Газпромбанк», який досі уникнув західних санкцій, йдеться в оприлюдненому напередодні розслідуванні журналістів «Схем» (проєкт Радіо Свобода), які встановили численних військовослужбовців з різних військових частин РФ, що беруть участь у бойових діях на території України та отримують за це гроші саме в «Газпромбанку», та довели системність співпраці фінустанови, що не є підсанкційною, з Міноборони РФ.
Підтвердження таких виплат «Схеми» знайшли, зокрема, за допомогою групи в соцмережі «Вконтактє», де дружини військовослужбовців РФ обговорюють своєчасність фінансових нарахувань чоловікам за «спецоперацію» в Україні.
З’ясувалося, що принаймні частина виплат зарплат і «бойових» йде через зарплатні проєкти підрозділів армії у «Газпромбанку». При цьому, це єдиний великий банк Росії, щодо якого ЄС та США досі не ввели масштабних санкцій, через те, що країни Європи розраховуються через цього за російську нафту та газ.
Кременчук: наслідки ракетного удару
Пошукові групи продовжують розбір завалів будівлі ТРЦ «Амстор» у Кременчуці Полтавської області, яка напередодні була зруйнована внаслідок російського ракетного обстрілу, повідомляє Держслужба з надзвичайних ситуацій.
Керівництво поруч розташованого заводу дорожніх машин («Кредмаш»), по якому 27 червня теж був нанесений ракетний удар, показало журналістам наслідки руйнування.
За словами міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, на місці трагедії знайшли 18 тіл та 7 останків тіл загиблих. 21 людину вважають безвісти зниклою.
Також у лікарнях перебувають 24 поранених.
Кременчук: наслідки ракетного удару
Президент Володимир Зеленський закликав Захід надати більше зброї Україні для того, щоб Київ міг збалансувати сили на фронті й мати змогу протистояти Росії і захистити свої території. Як повідомила пресслужба голови держави, Зеленський заявив про це в інтерв’ю американському телеканалу NBC.
Голова держави розповів, що щоденні бойові дії в Україні завдають великих втрат, зокрема й Росії. «Де ми втрачаємо одну людину, Росія втрачає п’ять. Де ми втрачаємо один танк, вони втрачають п'ять. Так, ми боремося. Але треба бути справедливими й сказати, що нам справді складно. Бо на один наш танк у них є десять своїх, на одного нашого бійця – їхніх десять. Хоч би якими міцними ми були, але їх у десять разів більше. Нам складно, але ми тримаємося», – зазначив він.
Президент додав, що на деяких ділянках українські сили оборони відтісняють сили РФ, а з деяких були змушені відходити через чисельну перевагу противника.
«Сам на сам із Росією нам складно. І, напевно, ми не витримаємо, тому дуже важлива підтримка Європи та США… Всі повинні зрозуміти, що це не наша війна. Не просто війна Росії з Україною, це війна всього цивілізованого світу з РФ, з її військово-політичним керівництвом, з її армією. Ми не зможемо одні, і слава Богу, що нам допомагають», – сказав Зеленський.
За словами президента, якщо світ втомиться від цієї війни, то програє, і програє демократія.
«Якщо ми програємо, то програє демократія. А значить, програють США, європейські держави, які декларують ці цінності, про які ми всі так багато говоримо. Знаю, що всім непросто, і розумію, що дуже далеко те, що відбувається в нас, і деяким державам складно це до кінця детально зрозуміти», – сказав він.
За словами Зеленського, також важливою є санкційна політика.
«Все це працює. Економічна ізоляція – це ізоляція цивілізації від РФ. Це працює, але не дуже швидкий процес», – зазначив він.
В Офісі президента України напередодні відреагували на озвучений речником російського президента Дмитра Пєскова ультиматум Україні скласти зброю та капітулювати, щоб завершити війну «до кінця доби».
«Не Україна почала цю війну, щоб припинити її «за наказом». Закінчити війну можуть у Москві в будь-який момент, просто повернувшись до адекватності: перестати відправляти ракети по містах, відвести війська та відмовитися від «ядерної пропаганди», – наголосив антикризовий радник голови ОП та член делегації України на переговорах із Росією Михайло Подоляк.
Уранці 28 червня Кремль висунув ультиматум, що війну можна завершити «до кінця доби», якщо українські військові складуть зброю, а українська влада виконає вимоги Росії.
СБУ заявила про допит російського військового, який «брав участь у порятунку» крейсера «Москва»
Служба безпеки України заявляє, що допитала полоненого російського військового, який, за даними спецслужби, брав участь у «порятунку» затонулого ракетного крейсера РФ «Москва».
«СБУ допитала російського моряка, який після невдалого порятунку крейсера «Москва» перейшов у піхоту. Окупант брав участь у спробі порятунку флагмана Чорноморського флоту РФ у квітні, і йому не сподобалася ідея померти в морі», – заявили в СБУ 29 червня. Імені військового в Службі безпеки не наводять.
«Так він «перекваліфікувався» у піхотинця, щоб воювати в Україні. За три тижні інструктори-вагнерівці допомогли йому «змінити профіль». І невдовзі його відправили на розвідку у Волноваський район. Перше ж бойове завдання виявилося провальним: «розвідники» натрапили на засідку ЗСУ і вціліти вдалося лише трьом із 30. Російські командири кинули поранених на полі бою. Медичну допомогу він отримав уже від бійців ЗСУ, які взяли його полон», – йдеться в повідомленні.
В умовах активних бойових дій немає можливості перевірити достовірність відомостей сторін конфлікту.
14 квітня у Чорному морі затонув флагман російського Чорноморського флоту – крейсер «Москва». Це сталося після того, як у нього влучили українські ракети – заявили влада України і Пентагон.
За версією російського Міноборони, пожежа сталася внаслідок детонації боєприпасу, після чого корабель намагалися буксирувати в порт, але нібито через шторм він затонув.
Згідно з попередньою оцінкою української сторони, Росія змогла врятувати 58 людей із 510 членів екіпажу затонулого російського крейсера «Москва».
Незалежного підтвердження даних про втрати Росії на крейсері «Москва» немає.
Досі Міноборони РФ лише одного разу прозвітувало про одного загиблого та 27 зниклих безвісти російських військовослужбовців. Хоча батьки матросів зі слів синів розповідали про щонайменше 40 загиблих. Кількість поранених та евакуйованих так і залишається невідомою.
Перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни – Столтенберґ
Перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни, заявив генеральний секретар Єнс Столтенберґ 29 червня, додавши, що Москва становить пряму загрозу безпеці держав-членів альянсу.
Прибуваючи на другий день саміту НАТО в Мадриді, на якому, як очікується, ухвалять новий стратегічний план альянсу, Столтенберґ сказав, що союзники зустрічаються «у розпал найсерйознішої безпекової кризи». Він додав: «це буде історичний і трансформаційний саміт».
«Ми чітко заявимо, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці», – сказав генсекретар.
За словами Столтенберґа, НАТО збирається домовитися про стримування, щоб мати можливість розгорнути більше бойових формувань у Східній Європі.
Столтенберґ також заявив, що очікує швидкої ратифікації приєднання Швеції і Фінляндії до військового альянсу після того, як Туреччина зняла свої заперечення проти членства цих двох держав.
«На саміті ми ухвалимо рішення запросити Швецію і Фінляндію стати членами, це безпрецедентно швидко», – сказав він журналістам у другий день саміту НАТО в Мадриді. Обидві країни подали заявку на членство в альянсі в середині травня.
«Після запрошення нам потрібен процес ратифікації в 30 парламентах, – додав генсекретар. – Це завжди займає деякий час, але я також очікую, що це пройде досить швидко, тому що союзники готові реалізувати цей процес ратифікації якомога швидше».
Очікується, що президент України Володимир Зеленський виступить із промовою у режимі відеоконференції на саміті НАТО.
У перший день саміту Туреччина погодилася відмовитися від своїх заперечень щодо заявок на членство в НАТО, поданих Фінляндією та Швецією.
Як заявив Столтенберґ 28 червня, ця домовленість «надсилає чіткий сигнал президенту РФ Путіну: двері НАТО відкриті».
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало побоювання у Фінляндії і Швеції і спонукало їх відмовитися від нейтрального статусу.
РФ, можливо, хотіла вдарити по сусідньому з ТЦ об’єкту в Кременчуці – британська розвідка
Існує «реальна можливість» того, що російські військові 27 червня під час ракетного удару по кременчуцькому торговому центру хотіли влучити в сусідній інфраструктурний об’єкт, заявило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на щоденний звіт своєї розвідки.
«Неточність російських ударів на великі відстані і раніше призводила до масових жертв серед цивільного населення, у тому числі на залізничному вокзалі Краматорська 9 квітня 2022 року. Російські планувальники, швидше за все, залишаються готовими погодитися на високий рівень супутніх втрат, коли вирішують завдати удару по цілі», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідки, «майже напевно» Росія продовжуватиме завдавати ударів, намагаючись перешкодити постачанню українських сил.
«Дефіцит у Росії більш сучасної високоточної ударної зброї і професійні недоліки планування з її наведення, швидше за все, призведуть до нових жертв серед цивільного населення», – йдеться в звіті.
Там також уточнили, що російські війська «продовжують поступово просуватися в своїх зусиллях з оточення Лисичанська».
«З 25 червня російські сили просунулися ще на 2 км біля Лисичанського нафтопереробного заводу, на південь від міста», – йдеться в повідомленні.
Вдень 27 червня російські війська завдали ракетного удару по торговельно-розважальному центрі в Кременчуку на Полтавщині. За даними ЗСУ, по Кременчуку російські війська випустили ракети Х-22 із дальніх бомбардувальників Ту-22 М3. Пуски здійснили над Курською областю Росії.
За інформацією Офісу генпрокурора, залишаються безвісти зниклими 36 людей, 18 людей загинули, близько 60 людей постраждали.
Міноборони Росії визнало удар по Кременчуку, але, як завжди, заперечило, що цілило в цивільний об’єкт, заявивши, що ціллю атаки був військовий об’єкт: «ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин».
Чи може Росія зберегти свою динаміку на сході України? Інтерв’ю з Міком Раяном
У той час, як лідери НАТО збираються у Мадриді на ключовий саміт, який буде зосереджений на темі вторгнення Росії в Україну, російські сили продовжують отримувати певні досягнення у цій війні.
Урядові війська досі захищають Лисичанськ, останнє місто, яке утримує Київ у східній Луганській області. Але оскільки війні не видно кінця, трансатлантичний військовий альянс прагне розробити довгострокову стратегію, щоб допомогти Україні та покарати Росію. Київ просить про продовження підтримки, враховуючи західну зброю та боєприпаси, щоб допомогти йому вигнати російські війська з країни до того, як зима втягне в багно обидві сторони.
Київ стверджує, що на полі бою противник має перевагу, а наступ російських військ зараз охоплює близько 20 відсотків території країни. Вважається, що на східному Донбасі, який складається з Луганської та Донецької областей, зіставлення артилерії – 10 до одного. За деякими оцінками, від початку війни в лютому загинули десятки тисяч українців.
Тим часом російські війська досягають незначних успіхів на сході України, де Москва зосередила більшість своїх сил. Але прогнози західної розвідки говорять про те, що незабаром Москва може вичерпати свої бойові можливості і буде змушена зупинити свій дороговартісний наступ.
Щоб дізнатися більше, Радіо Свобода поговорило з Міком Раяном, генерал-майором австралійської армії у відставці та співробітником вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Генштаб: РФ за добу втратила 200 своїх військових в Україні, найбільше – на Бахмутському напрямку
Росія за останню добу втратила у повномасштабній війні проти України близько 200 своїх військових, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 29 червня. Найбільших втрат загарбники зазнали на Бахмутському напрямку, уточнили в українському командуванні.
Загалом від початку масштабного вторгнення в Україну російська армія втратила близько 35 450 особового складу, йдеться в повідомленні.
Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу ЗСУ:
- 1572 танки (5 за останню добу)
- 3720 бойових броньованих машин (+16)
- 781 артилерійська система (+3)
- 246 РСЗВ (+3)
- 103 засоби ППО (+1)
- 217 літаків
- 185 гелікоптерів
- 640 БПЛА оперативно-тактичного рівня (+4)
- 142 крилаті ракети (+3)
- 14 кораблів /катерів
- 2598 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (+9)
- 61 одиниця спеціальної техніки.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Чотири місяці триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Стільки ж перебуває у російській окупації місто Пологи Запорізької області. Містяни зізнаються, що вже зневірюються, а своє життя називають «пеклом». Одна з місцевих жительок погодилася розповісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про життя в окупованому місті, але просить не називати імені та прізвища з міркувань безпеки.
Число жертв удару по Миколаєву зросло: 3 загиблих, 5 поранених – голова ОВА
У Миколаєві кількість загиблих внаслідок ракетного удару військ РФ зросла до трьох, поранених – до п’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Вранці 29 червня російські окупанти завдавали ракетного удару по Миколаєву. Одна з ракет влучила в багатоповерховий житловий будинок. Станом на 08:20 відомо про п’ятьох поранених і трьох загиблих. Детальна інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про двох загиблих і трьох поранених.
Кім додав, що 29 червня російські війська продовжували обстріли й інших районів області, зокрема Баштанського, Миколаївського районів, міста Очакова. Даних про потерпілих там немає.
Миколаївщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, зокрема використовуючи заборонені касетні боєприпаси.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич раніше повідомляв, що лінія фронту проходить за 20-30 км від Миколаєва – російські війська обстрілюють житлові райони міста, які наближені до Херсонщини.