Росія спробує передислокувати частину сил для посилення наступу біля Бахмута – британська розвідка
Росія спробує передислокувати частину сил, відновлених з Херсона, для посилення наступу біля Бахмута, припускає британська розвідка.
«Цілком ймовірно, що Росія спробує врешті-решт передислокувати частину сил, відновлених з Херсона, для посилення та розширення своїх наступальних операцій поблизу міста Бахмут у Донецькій області», – повідомляє Міністерство оборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Британські військові зауважують, що після відведення своїх сил із західного берега річки Дніпро Росія продовжує надавати пріоритет переобладнанню, реорганізації та підготовці оборони на більшості ділянок.
За даними розвідки, російські підрозділи спорудили нові траншеї біля кордону з Кримом, а також біля річки Сіверський Донець між Донецькою та Луганською областями.
Деякі з цих місць розташовані на відстані до 60 км поточної лінії фронту, що свідчить про те, що Росія готується на випадок подальших великих українських проривів.
Читайте також: Херсон без Росії. Як живе місто після окупації?
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
У Генштабі ЗСУ заявляють, що війська РФ проводять наступальні дії на Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.
МАГАТЕ вимагає від Росії вивести військових із Запорізької АЕС
Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) закликає Росію вивести своїх військових та інший російський персонал із Запорізької АЕС, відмовитися від «необґрунтованих претензій» на володіння станцією та припинити будь-які дії на українських ядерних обʼєктах.
Резолюція підтримана 17 листопада більшістю членів ради, до якої входять 35 країн. У ній також ідеться, що МАГАТЕ не виявило ознак незадекларованої ядерної діяльності чи матеріалів, повʼязаних із розробкою пристроїв для розсіювання радіації (так званих «брудних бомб») в Україні.
На початку листопада фахівці МАГАТЕ перевірили три українські ядерні обʼєкти. Інспекція проводилася на екстрений запит Києва після того, як російська влада виступила із твердженнями, що українська сторона готується підірвати на своїй території так звану «брудну бомбу», а відповідальність за застосування такої зброї покласти на Росію. Київ та країни Заходу назвали звинувачення Москви брехливими.
У резолюції також висловлюється глибоке занепокоєння через тиск на український персонал ЗАЕС, а також неодноразові порушення зовнішнього енергопостачання внаслідок обстрілів.
Це вже третя резолюція МАГАТЕ, присвячена проблемі ядерної безпеки в Україні від початку російського вторгнення у лютому цього року. Проти виступили Росія та Китай. Сім країн – Індія, Пакистан, Саудівська Аравія, Вʼєтнам, Південно-Африканська Республіка, Кенія та Намібія утрималися від голосування.
У постійному представництві Росії при міжнародних організаціях у Відні назвали документ «непрофесійно складеним», такми, що виходить за рамки мандата МАГАТЕ і «містить фактологічні помилки».
«Усяке буває» – голова Ради з прав людини при Путіні про вбивство кувалдою
Голова Ради з прав людини при президентові Росії Валерій Фадєєв відмовився втручатися в ситуацію з імовірною жорстокою стратою колишнього вʼязня і найманця так званої «приватної військової компанії Вагнера» Євгена Нужина. Про це повідомляє RTVI із посиланням на джерела в Раді з прав людини.
За даними видання, ця рада не планує надсилати офіційний запит правоохоронним органам щодо опублікованого відео вбивства. Фадєєв, за словами співрозмовника RTVI, заявив, що під час воєнних конфліктів «усяке буває». Сам голова структури при Путіні ситуацію «не коментує».
ЗСУ відбили атаки російських військ у районі 8 населених пунктів Донбасу – Генштаб
Українські військові відбили російські атаки біля восьми населених пунктів на Донеччині та Луганщині, повідомляє у фейсбуці зранку 18 листопада Генштаб Збройних сил України.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Новоселівське і Стельмахівка Луганської області та Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Опитне, Первомайське, Водяне та Новомихайлівка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, за останню добу російські війська завдали 5 авіаційних та 27 ракетних ударів, здійснили понад 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Протягом минулої доби від ракетних ударів постраждали об’єкти цивільної інфраструктури в населених пунктах Балаклія та Ізюм Харківської області; Вільнянськ Запорізької області; Дніпро та Нікополь на Дніпропетровщині; Очаків Миколаївської області та Одеса», – вказують українські військові.
ЗСУ відбили атаки російських військ у районі 8 населених пунктів Донбасу – Генштаб
Українські військові відбили російські атаки біля восьми населених пунктів на Донеччині та Луганщині, повідомляє у фейсбуці зранку 18 листопада Генштаб Збройних сил України.
«За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Новоселівське і Стельмахівка Луганської області та Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Опитне, Первомайське, Водяне та Новомихайлівка Донецької області», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, за останню добу російські війська завдали 5 авіаційних та 27 ракетних ударів, здійснили понад 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
«Протягом минулої доби від ракетних ударів постраждали об’єкти цивільної інфраструктури в населених пунктах Балаклія та Ізюм Харківської області; Вільнянськ Запорізької області; Дніпро та Нікополь на Дніпропетровщині; Очаків Миколаївської області та Одеса», – вказують українські військові.
Використання Росією протипіхотних мін в Україні, включно з новими моделями, загрожує звести нанівець прогрес, досягнутий у цьому питанні за останні 25 років, ідеться в щорічній доповіді організації Landmine Monitor, оприлюдненій 17 листопада.
За цими даними, щонайменше 277 цивільних постраждали від мін в Україні за перші дев’ять місяців 2022 року. Це майже п’ятиразове збільшення порівняно з 58 жертвами, зафіксованими у 2021 році.
Москва розробляє нові протипіхотні міни і використала під час повномасштабного вторгнення міни, виготовлені в 2021 році, вказано в повідомленні. Автори звіту відзначають, що використання протипіхотних мін в Україні, а також у М’янмі, затьмарило 25-ту річницю Договору про заборону мін, укладеного в Оттаві в 1997 році.
Україна й Польща співпрацюватимуть щодо вибуху, спричиненого російською атакою – Кулеба
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з польським колегою Збіґнєвом Рау – про це він повідомив 17 листопада.
Розмова стосувалася вибуху в Пшеводуві, який стався внаслідок російського ракетного удару по Україні.
«Україна та Польща співпрацюватимуть конструктивно та відкрито щодо інциденту, спричиненого російським ракетним терором проти України», – заявив він.
Кулеба підтвердив, що українські експерти вже прибули до Польщі для участі в розслідуванні.
«Ми очікуємо, що вони швидко отримають доступ до місця інциденту у співпраці з польськими правоохоронними органами», – додав голова МЗС.
Раніше державний секретар канцелярії президента Польщі Якуб Кумох заявив, що українським експертам надали доступ до місця вибуху, спричиненого ракетою.
МЗС Польщі 15 листопада офіційно підтвердило, що під час ракетної атаки Росії проти України на село Пшеводув впала ракета російського виробництва. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу покладають відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала ракетну атаку.
Росія заперечує, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону. У Міністерстві закордонних справ Росії викликали тимчасового повіреного у справах Польщі. Раніше російського посла викликали до польського МЗС.
Блінкен: рішення суду щодо МН17 є «серйозним кроком», але попереду багато роботи
Держсекретар США Ентоні Блінкен привітав рішення суду в Гаазі щодо збиття малайзійського «Боїнга» як «серйозний крок» до справедливості, але наголосив, що попереду ще багато роботи, щоб притягнути винних до відповідальності.
«Рішення Окружного суду Гааги є важливим моментом у зусиллях зі встановлення справедливості для 298 осіб, які втратили життя 17 липня 2014 року. Сьогоднішнє рішення є результатом постійної роботи Спільної слідчої групи, до складу якої входять органи влади Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України, і відображає тверде зобов’язання Нідерландів встановити істину і домагатися відповідальності у цій справі», – йдеться в заяві, яку опублікував Держдепартамент.
«Незважаючи на те, що це серйозний крок до справедливості, попереду ще багато роботи, щоб виконати вимогу Ради безпеки ООН у резолюції 2166 про те, що «винні… повинні бути притягнуті до відповідальності», – додав держсекретар.
17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
Рішення дуже допоможе Україні – Ліщина про вирок MH17
Суд у Нідерландах 17 листопада виніс вирок у справі MH17: трьох обвинувачених – двох громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка – визнав винними і засудив до довічних термінів увʼязнення заочно, також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро, а росіянина Олега Пулатова – четвертого обвинуваченого у справі – звільнили від відповідальності за браком доказів. Про це повідомила доктор міжнародного права в Амстердамському вільному університеті Марієке де Гун, яка присутня під час ухвалення вироку.
І доки Росія вважає, що в основі судового процесу в справі про катастрофу MH17 «лежало політичне замовлення», заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (2016-2021 рр.) Іван Ліщина заявив в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live», що рішення дуже очікуване і дуже допоможе Україні.
Тільки перемога України дозволить втілити рішення суду по MH17 в життя – Резніков
Україна вітає рішення суду Гааги щодо катастрофи малайзійського літака MH17, але тільки її перемога дозволить його виконати – таку думку висловив міністр оборони Олексій Резніков 17 листопада.
Він вказав на те, що суд підтвердив висновки Об’єднаної слідчої групи, за якими літак збили з російської системи залпового вогню «Бук».
«Винні в злочині були засуджені до довічного ув’язнення та зобов’язані виплатити компенсації. Але ані держава-терорист, ані її воєнні злочинці не планують каятися та нести покарання. Навпаки: вони коять нові злочини – вбивства, катування та катастрофи. Тільки перемога України над Росією дозволить втілити рішення суду в життя», – заявив Резніков.
Росія вже зреагувала на рішення суду, заявивши, що він перебував під «безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків».
Раніше 17 листопада суд у Нідерландах визнав громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та громадянина України Леоніда Харченка винними у катастрофі MH17 та загибелі 298 людей. Суд засудив їх до довічного ув’язнення та виплати компенсацій родинам загиблих. Росіянина Олега Пулатова у справі виправдали.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга».
У МВС прокоментували загибель бійців ТРО на початку окупації Херсона: «будуть висновки»
В майбутньому буде можливість розібрати події перших днів повномасштабного російського вторгнення – таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін 17 листопада.
Таким чином він прокоментував випадок, коли 17 бійців територіальної оборони Херсона, озброєних автоматами, розстріляли російські танки 1 березня.
«У перші дні широкомасштабної російської агресії події розвивалися дуже швидко, але я впевнений, що в подальшому буде час дуже детально розібрати роль і місце кожного бійця, кожного командира, хто які накази віддавав, або навпаки, не віддавав», – сказав Єнін у відповідь на питання, чому тероборонівці залишилися сам на сам із окупантами.
Він вказав на дії Служби безпеки України, які вже повідомляли окремим власним співробітникам про підозри та оголошували в розшук.
«Відповідні організаційні й процесуальні висновки, я впевнений, будуть зроблені по всіх структурах влади й правоохоронних структурах, зокрема, і Херсонщини», – додав заступник міністра.
Російські війська почали штурм Херсону 1 березня. 11 листопада Міноборони України повідомило, що після восьми місяців російської окупації Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Після звільнення міста правоохоронці почали виявляти докази воєнних злочинів російських військ проти місцевих жителів.
Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, хто в Україні був залучений до підготовки планів Кремля щодо спроб «юридичної легалізації» маріонеткової центральної влади, яку Росія планувала встановити у Києві в разі успішного взяття української столиці військами РФ у лютому-березні 2022 року.
Зокрема, ключову роль в цьому мав зіграти Окружний адміністративний суд Києва на чолі з суддею Павлом Вовком, винісши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу президента України. Подача цих позовів збіглася в часі з накопиченням російських військ на кордоні України, і суд прийняв їх до розгляду, попри пропущені терміни давності.
«Схеми» також встановили, що перший позов потрапив на розгляд конкретному судді в обхід офіційної процедури автоматичного розподілу, а саме Євгенію Аблову, призначеному в цей суд указом Януковича. Рішення за другим позовом мав винести суддя Ігор Качур, який у 2004 як член ЦВК визнав його переможцем на виборах, попри масові фальсифікації. Незважаючи на суспільну значимість, справи за позовами Януковича отримали спрощений статус, а отже суддя міг би ухвалити рішення у будь-який момент одноосібно, без призначення судового засідання.
Перший позов Віктора Януковича – про відсутність повноважень (компетенції) у Верховної Ради України позбавляти звання президента України у інший спосіб ніж за процедурою імпічменту – потрапив до судді Окружного адмінсуду Євгенія Аблова в обхід правил розподілу справ між суддями у грудні 2021-го року. Адже, як йдеться у розслідуванні, одразу сорок суддів ОАСКу не змогли взяти участь у розподілі цієї справи. Основна причина – відпустки.
Відповідно до правил використання автоматизованої системи документообігу, коли більшість суддів перебувають у відпустці – розподіл судових справ між суддями не мав би відбутися взагалі. Погодити його зупинку мав би голова суду Павло Вовк, а зупинити – керівник апарату цього суду, але цього не відбулося. Крім того, як з’ясували журналісти, частина суддів, які мали йти у відпустки через 14 днів – і це та причина, через яку вони нібито не змогли взяти участь у розподілі, продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Журналісти також звернули увагу на те, що суддя Аблов прийняв позов Януковича до розгляду, попри прострочений термін для його подачі. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, подати такий позов можна тільки в тому випадку, коли є заява про поважність пропущених термінів, але її від Януковича не було.
Пізніше, вже коли російські війська втекли з Київщини, Аблов закрив цю справу саме на цій підставі.
Крім того, цей суддя не побачив суспільного інтересу у позові Януковича і вирішив розглядати справу у спрощеному режимі, без виклику сторін. Тобто, йдеться у розслідуванні, це означало, що рішення могло з’явитися у будь-який день на розсуд Аблова. В той час як Кодекс адміністративного судочинства застерігає в такому випадку від спрощеного розгляду.
Хоча цей позов, на думку сторони відповідача – юриста Верховної Ради – мав би потрапити до Верховного суду, суддя Аблов у клопотанні щодо зміни підсудності відмовив.
Другий позов Януковича до ВР – про відсутність компетенції (повноважень) на ухвалення актів про самоусунення президента України – потрапив до судді Ігоря Качура, який, як виявили журналісти, має свою історію взаємин із Януковичем, але у не взяв самовідвід у справі. За розпорядженням ще прем’єр-міністра Януковича, Качур був призначений заступником міністра промислової політики. А раніше, у 2004 році, Качур був членом Центральної виборчої комісії, яка оголосила Януковича обраним президентом. Цей протокол ЦВК згодом скасував Верховний суд України – через масові фальсифікації.
Також цей суддя, схоже, підказав Януковичу, як діяти в суді. Спочатку розгляд позову зупинили, бо документ був складений так, що його мав би розглядати інший суд – Верховний. Але Качур справу не закрив, а дав 10-денний термін президенту-втікачу виправити позов, щоб справу міг розглянути саме Окружний адмінсуд і цей суддя.
Розгляд позову Качур призначив на 16 лютого – першу ймовірну дату повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. У розслідуванні журналісти звертають увагу на те, що Янукович подав позови синхронно із накопиченням російських військ на кордоні з Україною – наприкінці грудня 2021-го, а закриття справ суддями відбулося тоді, коли російські війська відступили від Києва – у квітні 2022-го.
Президент Володимир Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду в квітні 2021 року – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
У коментарі журналістам заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов, який курує судову реформу, висловив думку, що затягування ліквідації Окружного адмінсуду пов’язане із добором нових суддів, що можливе лише із завершенням реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Андрій Смирнов очікує, що ліквідація ОАСК відбудеться не раніше від літа 2023 року. На уточнення журналіста «Схем», чи означає це, що обвинувачені судді до цього часу будуть продовжувати здійснювати судочинство, заступник керівника Офісу президента відповів, що «це питання не до нього».
Судді, які могли бути задіяні в реалізації сценарію Кремля щодо легітимізації Януковича, йдеться у розслідуванні, нині продовжують здійснювати правосуддя і при цьому мають статус обвинувачених у справі НАБУ про створення злочинної організації і захоплення влади, але на засідання в Антикорупційному суді не з’являються. Суддя Аблов на запитання «Схем» про призупинення авторозподілу у справі Януковича зазначив, що «кожен день повинен бути авторозподіл, що можна зробити інше?». По суті позову експрезидента Аблов говорити не захотів, пославшись на мотивувальну частину рішення.
Журналісти окремо звернули увагу, що кістяк суддівського корпусу ОАСК був призначений в часи президентства Віктора Януковича. В той час за судову систему на Банковій відповідав Андрій Портнов, як заступник керівника Адміністрації президента, який нині під санкціями США через вплив на суди. Із яким, як свідчать записані правоохоронцями розмови суддів ОАСК і які публікують «Схеми», ймовірно, координував свої дії голова ОАСК Павло Вовк.
Окремі запити журналісти направили на ім’я голови ОАСК Павла Вовка й судді Ігоря Качура та чекають на відповідь.
Суддя Вовк раніше відреагував на ініціативу Зеленського ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Він заявляв, що президент України вирішив це зробити під впливом «агентів іноземного впливу».
«Тільки почали роботу»: поліція відкрила 430 справ про воєнні злочини військ РФ на Херсонщині – Єнін
Російські військові «проявили себе в черговий раз у всій красі» – таким чином ситуацію з розслідуванням воєнних злочинів попередньо прокоментував заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін у ефірі Радіо Свобода 17 листопада.
За його словами, правоохоронці бачать схожі прояви жорстокості та вчинення воєнних злочинів на тимчасово окупованих територіях.
«Якщо ми говоримо про найбільш типові кейси, з якими нам доводилося стикатися, це розстріл абсолютно мирної автомобільної колони в районі Каховської ГЕС, де рашисти розстріляли автобуси, в яких їхало мирне населення, жінки, діти, люди похилого віку. Саме там загинула родина одного з наших поліцейських колег, його дворічна донька і новонароджений син», – розповів Єнін.
Серед інших випадків, які зафіксували правоохоронці: розстріл, а потім переїзд танками цивільної колони, зґвалтування, які завершувалися вбивствами, та катування місцевих з метою відняти їхній бізнес, додав представник МВС. Крім того, є дані про співпрацю окремих місцевих колаборантів з окупантами та їхню участь у мародерстві.
«І багато-багато іншого, на превеликий жаль. Ми тільки розпочали роботу, на сьогодні внесено до ЄРДР близько 430 кримінальних проваджень, і це лише органами Нацполіції. Якщо говорити загалом, то ця цифра станом на сьогодні сягає 3 200 кримінальних проваджень. Це спільний результат всіх органів досудового розслідування, Національної поліції, ДБР і Служби безпеки України», – сказав заступник міністра.
Єнін зазначив, що правоохоронці відслідковують долю колаборантів, у тому числі тих із них, які до окупації працювали в структурах МВС. Зокрема, напередодні представники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції спільно зі слідчими СБУ затримали одного з таких поліцейських.
«На сьогодні знайшли вже декілька списків осіб у різних так званих органах окупаційної влади, колаборантів, зарплатні відомості, контактні телефони і так далі. Все це стане доказовою базою, і ми будемо ретельно відслідковувати подальшу долю цих людей, навіть якщо вони втекли на ТОТ або до Росії. Рано чи пізно ми будемо їх затримувати», – додав він.
Раніше міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив, що правоохоронці виявили 63 тіла жертв катувань на звільненій від російських військ Херсонщині.
«Легітимний» сценарій Кремля. Хто і як в Україні допомагав «поновити» Януковича?
Коли 16 лютого 2022 року агенція Reuters почала трансляцію з центру Києва в очікуванні нападу військ Росії, неподалік у суді – за графіком – було призначено засідання за позовом експрезидента України Віктора Януковича. У зв’язку із нібито незаконним позбавленням його звання президента.
Янукович втік до Росії відразу після перемоги проєвропейської Революції гідності.
Загалом позовів було два. Янукович подавав їх до Окружного адмінсуду Києва синхронно із накопиченням військ Росії на кордоні з Україною. З рішенням повномасштабно наступати і йти на Київ, Кремль, вочевидь, мав і заготовлені сценарії встановлення свого політичного керівництва України.
А в березні 2022 року, коли російські війська були на підступах до Києва, літак Януковича був помічений в Мінську, де відбувались перемовини російської та української делегацій.
Сценарій поновлення Януковича, підкріпленого рішенням суду – як і всі інші плани з повалення і захоплення центральної влади в Києві, – провалився, разом з втечею російських військ з Київщини під натиском Збройних сил України.
Важлива роль під час спроби реалізації такого сценарію – відводилась суддям Окружного суду Києва.
Суду, який влада обіцяла ліквідувати ще за півтора року до цього – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
Чому Кремль міг покладатися на позитивне для себе рішення Окружного адмінсуду Києва?
І чому, попри рішення президента Володимира Зеленського, ОАСК досі не ліквідований, а його судді продовжують вершити правосуддя іменем України?
«Схеми» детально проаналізували, хто і як допомагав реалізовувати сценарій Кремля.
Росія збільшила кількість носіїв крилатих ракет у Чорному морі – ОК «Південь»
Росія збільшила кількість носіїв крилатих ракет у корабельному угрупованні в Чорному морі, повідомило 17 листопада оперативне командування «Південь».
«Наразі їх три, один із яких – підводний. До залпу готові до двох десятків ракет типу «Калібр». Загальний склад корабельного угруповання ворога налічує 10 кораблів і катерів, які продовжують маневрувати у ракетобезпечному районі, вздовж південно-західного узбережжя тимчасово окупованого Криму», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в ОК «Південь» заявляли про «зменшення ворожого флоту в Чорному морі до восьми кораблів і катерів» і повідомляли, що на чергування був виведений один підводний ракетоносій, споряджений чотирма крилатими ракетами типу «Калібр».
17 листопада заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України Олексій Громов повідомив, що за період з 11 листопада російські війська завдали 148 ракетних ударів, в тому числі 15 листопада – 11 ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури України, застосували 26 дронів-камікадзе по позиціях українських військ в районах п’яти населених пунктів та об’єктах цивільної інфраструктури. За словами Громова, лише 17 листопада за час масованого авіаційного удару загарбники застосували 16 крилатих ракет і п’ять безпілотних літальних апаратів.
24 жовтня керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» заявив, що російські запаси ракет – «майже вичерпані».
За даними президента України Володимира Зеленського, за вісім місяців повномасштабної війни Росія застосувала майже 4,5 тисячі ракет проти України.
CNN: у США вичерпуються запаси деяких озброєнь для України
Сполучені Штати відчули скорочення запасів деяких озброєнь та боєприпасів, які вони пообіцяли надати Україні як військову допомогу, пише CNN із посиланням на кілька джерел в уряді.
Зокрема, йдеться про 155-мілімптрові артилерійські боєприпаси та переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Також джерела CNN вважають, що можуть виникнути труднощі з виробництвом деяких інших озброєнь, включно з переносними протитанковими ракетними комплексами Javelin, а також ракетами HARM та GMLRS.
Швидко налагодити у США виробництво озброєнь та боєприпасів, запаси яких скоротилися, поки не виходить, так само як і отримати їх у союзників у Європі.
При цьому влада США підкреслює, що безпека країни за жодних умов не постраждає і кожна поставка оцінюється з урахуванням її впливу на стратегічні резерви Сполучених Штатів та оборонні плани.
До початку війни в Україні, зазначає CNN, США вперше за багато років не були учасниками жодного збройного конфлікту — війська з Афганістану та Іраку на той момент були виведені, і потреби у виробництві зброї для участі в масштабній війні не було.
«Це стає все важче і важче», - заявив CNN конгресмен Майк Квіглі, член комітету з розвідки, коментуючи постачання озброєнь Україні. «Ми думали, що ця війна закінчиться за кілька днів, але зараз можуть пройти роки. У той час, коли глобальні ланцюжки постачань руйнуються, Заходу буде дуже важко задовольняти потреби на дуже високому рівні», – сказав він.
Речник Пентагону Патрік Райдер запевнив CNN, що США продовжуватимуть підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно», додавши при цьому, що жодні постачання зброї Україні не знизять обороноздатність Сполучених Штатів.
США – один із головних союзників України. Після початку війни Сполучені Штати виділили кілька багатомільярдних пакетів військової допомоги Україні, а також підготували для неї програму ленд-лізу, яка дає змогу постачати озброєння на умовах оренди або тривалого розстрочення. Наразі ця програма розглядається як резервний варіант на випадок, якщо наситити наявні канали постачання буде неможливо.
«Укренерго»: світло повернули близько 70% споживачів у деяких областях центрального регіону
НЕК «Укренерго» повідомляє, що його фахівці повернули електропостачання близько 70% споживачів у низці областей центрального регіону і підготували високовольтні лінії для підключення в західному і дніпровському регіонах, повідомила пресслужба компанії ввечері 17 листопада.
«На деокупованій Херсонщині ремонтні бригади «Укренерго» спільно із саперами обстежують високовольтні лінії. На жаль, там швидкість робіт стримує щільно замінована територія», – йдеться в повідомленні.
У компанії зауважили, що лише 15 листопада російські ракети пошкодили 15 енергооб’єктів, через це не працюють тисячі кілометрів магістральних високовольтних ліній.
«Ця інфраструктура необхідна для видачі електроенергії з електростанцій та передачі з західних регіонів на схід, тобто по всій країні. Більше ніж 1000 фахівців «Укренерго» 24/7 працюють над відновленням енергосистеми, латають те, що можна залатати і замінюють те, що можна замінити», – повідомили у компанії.
При цьому, щоб утримати стабільну роботу енергосистеми в таких умовах й уникнути більших аварій, оператор змушений вдаватися до обмежень споживання – до 40% у країні. Графіки на сьогодні застосовані по всій Україні.
«Укренерго» також попереджає, що з кожною наступною атакою на енергооб’єкти України вимкнення світла можуть тривати довше.
15 листопада російські військові завдали одного з найбільших ударів по українській інфраструктурі за весь час повномасштабного вторгнення. Менший обсяг мала ракетна атака 17 листопада, але за числом загиблих і поранених цивільних обстріли, що відбулися в четвер, перевершили вівторкові.
За даними ЗСУ, Росія 15 листопада випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з Ростовської області та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. До цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Внаслідок ударів 15 листопада загинули дві людини, ще шестеро людей травмовані. Також внаслідок обстрілу пошкоджено близько 30 об’єктів – це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
Після масованих ракетних атак мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Генштаб: на сході за тиждень було понад 500 бойових зіткнень із військами РФ
На сході України за тиждень було понад 500 бойових зіткнень українських сил із російськими військами, повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
За його словами, ситуація на сході – найбільш складна, противник там намагається вийти на адміністративний кордон Донецької області.
Громов на брифінгу 17 листопада повідомив, що на сході країни загарбники продовжують вести наступальні дії і завдають ракетних та авіаційних ударів, здійснюють постійні артилерійські обстріли по позиціях українських військ вздовж усієї лінії зіткнення.
Зокрема, кажуть у Генштабі, на Бахмутському напрямку війська РФ вели наступальні дії з метою витіснення українських підрозділів із зайнятих позицій у районах населених пунктів: Білогорівка, Яковлівка, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Опитне, Кліщіївка, Андріївна, Курдюмівка, Зеленопілля, Озерянівка і Майорськ.
На Авдіївському і Новопавлівському напрямках загарбники вели наступальні дії в районі населених пунктів: Красногорівка, Веселе, Авдіївка, Опитне, Водяне, Первомайське, Невельське, Мар’їнка, Новомихайлівка і Павлівна, завдали авіаційних ударів в районі 11 населених пунктів, повідомив Громов.
Він також зауважив, що Росія після відступу з правобережної частини Херсонської області, відновлює свої війська і перекидає боєздатні підрозділи на інші напрямки.
«Ми не виключаємо, що противник може наростити свої зусилля і на Запорізькому і Луганському напрямках. Якщо далі брати його амбіційні плани, він може спробувати проводити наступальні дії з території Білорусі через Чернігівську і Сумську області. Але це все – в його планах, і вже було в нашій історії. Ми гідно давали відсіч. На даний момент противник дійсно перекидає свої війська на деякі напрямки, але і ми вживаємо відповідних заходів», – сказав Громов.
Напередодні у вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський заявив про те, що жорсткі бої тривають на Донеччині.
«Доповіді й повідомлення з Донеччини – без змін. Жорсткі бої тривають у тих же пунктах, що й раніше. Тримаємо позиції попри десятки атак», – сказав голова держави.
Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія посилить наступальні операції в Донецькій області. Вони пов’язують це, зокрема, з виведенням російських сил з Херсонщини. Ці підрозділи російське командування може перекинути в Донецьку область для посилення наступальних операцій, кажуть в ISW.
«Суд перебував під тиском політиків» – МЗС Росії про вердикт у справі MH17
Росія вважає, що в основі судового процесу в справі про катастрофу MH17 «лежало політичне замовлення». Про це йдеться в коментарі, який увечері 17 листопада поширило Міністерство закордонних справ РФ.
«Протягом усього процесу суд перебував під безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків, представників прокуратури та ЗМІ, які навʼязували політично вмотивований результат розгляду. Очевидно й те, що Нідерланди, ініціювавши паралельно суперечки у справі МН17 проти нашої країни на інших майданчиках, просто не могли допустити на національному рівні будь-якого іншого вироку, крім обвинувального, оскільки в такому разі розсипалися б їхні аргументи в міжнародних форматах. Про об'єктивність і неупередженість у таких умовах говорити не доводиться», – вказано в заяві.
Суд у Нідерландах 17 листопада визначив, що Гіркін, Дубінський і Харченко отримали довічні терміни увʼязнення заочно. Також вони мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Раніше суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України.
«Суд вважає, що MH17 був збитий в результаті обстрілу ракети «БУК» з поля ферми поблизу Первомайська, у результаті чого загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу», – сказав головуючий суддя Хендрік Стінхейс.
Як повідомляє агенція Reuters, суд також заявив, що Росія мала контроль над сепаратистськими силами на сході України в той час, коли літак було збито.
«З половини травня 2014 року Росія здійснювала так званий загальний контроль над Донецькою народною республікою», – сказав головуючий суддя, маючи на увазі регіон, де 17 липня 2014 року був зафіксований пасажирський рейс.
Судовий розгляд справи, що почався 9 березня 2020 року, завершився в червні цього року.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
Ці розслідування встановили, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належить 53-й зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка базується під Курськом, і напередодні трагедії був перевезений до окупованої частини Донбасу через непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до Росії.
Прокуратура вимагала довічного ув'язнення за звинуваченнями у вбивстві та спричиненні авіакатастрофи.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули переважно громадяни Нідерландів.
У Повітряних силах прокоментували вибухи в окупованому Джанкої
Аеродром у окупованому Джанкої в Криму є одним із тих, які використовують російські війська – про це сказав речник Повітряних сил Юрій Ігнат у ефірі Радіо Свобода 17 листопада.
Таким чином він прокоментував повідомлення про вибухи в районі аеродрому.
«Знаємо, що Чорнобаївка вже не окупована, є ще Чаплинка, яка вже в межах досяжності нашої артилерії, тому аеродром Джанкой, ймовірно, разом із Мелітополем використовується для гелікоптерів російських, які здійснюють атаки і підтримують сухопутні війська окупантів, тому ймовірно, що там дійсно були хлопки», – повідомив він.
За словами Ігната, хоча сам аеродром та його інфраструктура важливі, найважливішою є розташована там авіаційна техніка, яка «завдає великої шкоди».
«Крім Джанкоя, ще п’ять аеродромів окупанти використовують у Криму для дислокації своїх літаків», – додав речник.
Водночас представник Повітряних сил не підтвердив і не спростував припущення, що вибухи в Джанкої спричинили українські війська.
«Не знаю, можливо», – відповів він на питання про причетність Збройних сил України.
У Джанкої в окупованому Криму в ніч на 17 листопада було чути гучні вибухи. Телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на свої джерела повідомив, що удару зазнав російський військовий аеродром.