Доступність посилання

Унаслідок падіння уламків під час російської атаки у Святошинському районі Києва п’ять людей постраждали (серед них дитина 16 років), повідомила міська влада
Унаслідок падіння уламків під час російської атаки у Святошинському районі Києва п’ять людей постраждали (серед них дитина 16 років), повідомила міська влада

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Розвідка Британії прокоментувала включення Росією окупованих територій до свого військового округу

Рішення Міноборони Росії про офіційне включення окупованих територій України до свого Південного військового округу свідчить про те, що російські військові, ймовірно, прагнуть інтегрувати нещодавно окуповані території в свою систему, заявили у британській розвідці.

«3 лютого 2023 року російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що території, підконтрольні «ДНР» і «ЛНР», а також Запорізької і Херсонської областей переходять під командування зі штабом у Ростові-на-Дону. Це сталося після січневої заяви міністра оборони Росії Сергія Шойгу про те, що військове розширення включатиме створення «самодостатніх угруповань сил» в Україні», – нагадали в розвідці.

Там додали, що це навряд чи матиме «негайний вплив» на війну Росії проти України: «Росія зараз розгортає сили з усіх російських військових округів під командуванням спеціально розгорнутого штабу».

У січні міністр оборони Росії Сергій Шойгу на нараді з реформування армії заявив, що чисельність російських військ має бути збільшена до півтора мільйона людей протягом трьох років.

За останніми даними, чисельність російських військ складає близько мільйона людей. Ще близько двох мільйонів перебувають у резерві.

У рамках реформи Міноборони РФ планує створити армійський корпус у Карелії, а також «два нові міжвидові стратегічні територіальні об’єднання збройних сил – Московський та Ленінградський військові округи, а також самодостатні угруповання військ (сил) на територіях нових суб’єктів Російської Федерації (очевидно йдеться про окуповані території – ред.)». Крім того, зокрема, буде сформовано три мотострілкові дивізії у складі Сухопутних військ та дві десантно-штурмові дивізії у Повітряно-десантних військах.

Генштаб: втрати Росії у війні перевищили 130,5 тисяч

Росія станом на ранок 4 лютого втратила у війні проти України близько 130 590 своїх військових, свідчать дані Генерального штабу ЗСУ.

За останню добу загинули 720 російських військових, повідомили у командуванні.

Крім того, за даними Генштабу, Росія зазнала таких втрат у техніці від початку повномасштабного вторгнення:

  • танки 3218 (три за останню добу)
  • бойові броньовані машини 6394 (+6)
  • артилерійські системи – 2220 (+5)
  • РСЗВ – 460
  • засоби ППО 225 (+3)
  • літаки – 294
  • гелікоптери – 284
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1956 (+4),
  • крилаті ракети 796
  • кораблі /катери 18
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 5081 (+13)
  • спеціальна техніка 203 (+1).

2 лютого видання The New York Times із посиланням на дані американських та інших західних чиновників повідомило, що число вбитих і поранених в Україні російських військових наближається до 200 тисяч.

Ці втрати всього за 11 місяців війни у вісім разів перевищують втрати американців за два десятиліття війни в Афганістані, наголосили автори статті.

Західні чиновники звертають увагу на те, що втрати Росії особливо зросли під час боїв у Бахмуті й Соледарі.

У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.

ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.

Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Колабораціоністи: кого з тих, хто співпрацював з окупантами – покарають, а кого ні

У березні минулого року Верховна Рада України ухвалила два закони про колабораціонізм: один – про відповідальність за співпрацю з окупаційною владою, інший – зі змінами до Кримінального кодексу країни – законодавці доповнили його окремою статтею про колабораційну діяльність. Це розширило можливості правоохоронців відкривати провадження проти тих, хто не визнає територіальну цілісність України, не визнає Росію агресором, співпрацює з окупантами, зазначають експерти. Більше про це тут

В усіх областях України оголосили повітряну тривогу

В Україні 4 лютого близько 09:00 оголосили масштабну повітряну тривогу. Про загрозу ракетних обстрілів сирени сповістили у всіх регіонах. Влада закликає громадян після оголошення про тривогу не нехтувати сигналом про небезпеку і пройти у найближче укриття.

Напередодні по всій Україні двічі оголошували масштабну повітряну тривогу, згодом її скасували, повідомлень про масовані обстріли не було.

Останніми місяцями російські ракетні удари зосереджуються на критичній інфраструктурі, втім систематично потерпають і інші цивільні об’єкти, зокрема житлові будинки, через що гинуть цивільні люди.

Днями керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону заявила, що Росія може готувати нову хвилю пусків дронів по українських містах.

Зранку 26 січня армія РФ здійснила черговий масований ракетний обстріл України. Військові повідомили, що під час атаки Росія здійснила 55 пусків ракет повітряного та морського базування, сили протиповітряної оборони Збройних сил України знищили 47 крилатих ракет.

Москва атаки на цивільних в Україні заперечує від початку повномасштабного вторгнення, попри наявність доказів і свідчень.

Росія: влада Бєлгородської області заявила про пожежу на заводі після обстрілу

У Бєлгородській області Росії після обстрілу виникла пожежа на «цивільному промисловому заводі», заявив губернатор В’ячеслав Гладков. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

За словами Гладкова, «снаряди влучили» на територію заводу. Губернатор стверджує, що удару завдала українська армія, і оголосив про продовження високого рівня терористичної небезпеки в області безстроково.

Українська сторона цю заяву наразі не коментувала.

У місцевих телеграм-каналах пишуть, що горить нафтобаза, вогнем зачепило сусідній «Борисівський завод мостових металоконструкцій». На підприємстві працювала зміна. Гладков заявив, що «людей встигли вивести на безпечну відстань».

На сайті заводу вказано, що з 2015 року він брав участь у будівництві Кримського (Керченського) мосту.

Високий рівень терористичної небезпеки у Росії серед іншого передбачає посилені патрулі в громадських місцях, ретельніший контроль в аеропортах і на вокзалах, переведення медичних організацій у режим підвищеної готовності.

Раніше безстроковий високий рівень терористичної небезпеки запровадила влада Курської та Брянської областей Росії.

У прикордонних регіонах Росії регулярно лунають вибухи. Часто російська сторона звинувачує Україну у причетності до цих інцидентів, проте Київ офіційно це не коментує.

Українські військові за добу відбили атаки сил РФ біля 9 населених пунктів – Генштаб

Українські військові за минулу добу відбили атаки російських сил у районах населених пунктів Греківка, Невське, Кремінна і Діброва Луганської області та Верхньокам’янське, Красна Гора, Парасковіївка, Бахмут і Іванівське Донецької області, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

«Противник продовжує наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, зазнає великих втрат», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, протягом минулої доби загарбники завдали 20 авіаційних і три ракетні удари, зокрема, по цивільній інфраструктурі Харківської й Миколаївської областей, внаслідок чого є жертви серед цивільного населення, а також здійснили понад 90 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.

У командуванні наголосили, що загроза російських авіаційних та ракетних ударів по всій території України зберігається.

Раніше в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що інтенсивність боїв на сході України є спробою реалізації задачі російського президента щодо «захоплення Донбасу», і на сьогодні «загроза – не з Білорусі».

«Лютий-березень ми очікуємо дуже активних подій. Задача від Путіна – захопити Донбас до березня. Нічого не вийде. Ці дати вже багато разів переносились. Та інтенсивність, яку ми зараз спостерігаємо на Донбасі, – це спроба реалізації цих планів. Не рахуючи втрати в живій силі та техніці. Ворог пробує виконати завдання диктатора. Тому так, найближчим часом будуть активні події. Українські Сили оборони не чекають, склавши руки», – розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в ефірі національному телемарафону.

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов раніше заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.

Лобісти з Росії переконували політиків у ЄС визнати анексію Криму – медіа

Пов’язаний із Кремлем та Державної думою російський політтехнолог Саргіс Мірзаханян та його незареєстрована лобістська група «Міжнародне агентство актуальної політики» з 2014 року співпрацювали з лояльними Росії європейськими політиками. Через них у парламентах країн Євросоюзу чи в окремих регіонах лобіювалися резолюції, які закликали скасувати санкції щодо Росії та визнати анексований Крим російською територією.

Це випливає з спільного розслідування російського видання «Важные истории», проєктів Eesti Ekspress, OCCRP, IRPI та Profil. Воно ґрунтується на електронній пошті Мірзаханяна, листи з якої були оприлюднені українськими хакерами. Витік містить близько 20 тисяч листів із 2007 по 2017 рік.

На момент анексії Криму Мірзаханян обіймав посаду помічника депутата Держдуми Ігоря Зотова. Він також був членом експертної ради комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками та мав зв’язки з адміністрацією президента Росії. Одним із тих, з ким він найчастіше контактував електронною поштою, був Інал Ардзінба, який тоді працював під керівництвом Владислава Суркова у президентській адміністрації.

За даними розслідувачів, Мірзаханян та його група лобістів мають стосунок до проєкту резолюції Ради італійського регіону Венето, яку вніс депутат Стефано Вальдегамбері. Вона була ухвалена в травні 2016 року. У її тексті йшлося, що Євросоюз проводить «дискримінаційну та несправедливу з погляду принципів міжнародного права» політику щодо анексованого Криму і закликалося до скасування санкцій.

Рада Венето стала першим європейським політичним інститутом, який відкрито визнав Крим частиною Росії. При цьому текст резолюції був у пошті Мирзаханяна ще за місяць до її ухвалення. Також серед листів було виявлено документ, згідно з яким резолюцію готові були підтримати 29 депутатів Ради Венето.

Згодом ще два італійські регіони – Лігурія та Ломбардія – ухвалили схожі проросійські резолюції.

Депутат Вальдегамбері на запит журналістів не відповів.

Із пошти Мірзаханяна також стало відомо, що резолюцію Венето планували внести до італійського парламенту. В одному з листів йдеться, що цим візьметься сенатор Паоло Тосато – колега Вальдегамбері з правої партії «Ліга Півночі». При цьому наприкінці документа був у розділ з назвою «Кошторис», в якому говорилося: «20 000 EUR + 20 000 EUR (внесення), у разі успішного голосування +15 000 EUR у кожному випадку». Згодом Тосато вніс до парламенту проєкт резолюції, відхилений сенаторами.

Аналогічний італійському документ у той же час був внесений і до австрійського парламенту. Це зробив депутат Йоганнес Гюбнер від правої Австрійської партії свободи. Резолюцію було відхилено. Ця ініціатива була також описана у документі з пошти Мірзаханяна. У розділі кошторис було зазначено: «20 000 EUR, у разі успішного голосування +15 000 EUR». Тосато та Гюбнер заперечують, що отримали від Росії гроші за внесення резолюцій до парламентів своїх країн.

У пошті Мірзаханяна були подібні плани щодо аналогічних резолюцій для парламентів Латвії та Греції, а також для Парламентської асамблеї ради Європи. Однак про слухання щодо таких документів там не повідомлялося.

Єдиною країною, в якій за подібну до австрійської та італійської резолюцію проголосував національний парламент, став Кіпр. Ухвалений в 2016 році документ також закликав зняти персональні санкції з окремих громадян Росії та дотримуватися Мінських домовленостей, укладених Києвом та Москвою через конфлікт на сході України. У пошті Мірзаханяна попередній текст резолюції був узгоджений за тиждень до голосування, але про фінансування будь-кого з депутатів Кіпру не йдеться. Однак того ж року російсько-кіпрський бізнесмен Сергій Козлов пожертвував 15 тисяч євро Прогресивної партії трудового народу, лідер якої Андрос Кіпріану вніс резолюцію до парламенту країни.

У розмові з журналістами Кіпріану визнав, що гроші Козлова могли бути «подякою» партії за резолюцію, але вони не надходили йому особисто.

Розслідувачі також виявили, що команда Мірзаханяна організовувала поїздки правих європейських депутатів до анексованого Криму та їхню участь у різних форумах на півострові. У пошті лобіста також було виявлено листування з головою комітету Держдуми з міжнародних справ Леонідом Слуцьким, в якому обговорювалася ідея привезти на російські вибори 2018 численну делегацію з іноземних спостерігачів. До неї мали увійти ті самі праві європейські депутати. Запрошуючою стороною виступав Російський фонд миру, який очолює Слуцький. Спостерігачам оплачували переліт, проживання та витрати, а загальний бюджет проєкту складав 68 тисяч євро.

Згідно з кодексом поведінки міжнародних спостерігачів, вони не повинні отримувати фінансування від урядів, на території яких відбуваються вибори. Це може поставити під сумнів висновки спостережної місії та призвести до конфлікту інтересів.

Леонід Слуцький і Саргіс Мірзаханян на запит льодовиків не відповіли.

Крим був анексований у березні 2014 року, коли на півострів було введено частини російської армії, під чиїм контролем було проведено референдум про приєднання до Росії. Його було призначено із порушенням законів України. За підсумками голосування, не визнаного більшістю країн світу, Путін 18 березня проголосив, що Росія приймає Крим та Севастополь до свого складу. Україна вважає Крим тимчасово окупованою територією, країни Заходу вимагають від Росії звільнити острів.

Україна виконала понад 70% зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС – Стефанішина

Україна виконала понад 70% зобов’язань за Угодою про асоціацію з Європейським союзом – про це заявила віцепрем’єр-міністерка з євроінтеграції Ольга Стефанішина під час саміту Україна – ЄС 3 лютого.

«В умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України ми продовжували процес адаптації українського законодавства до європейського. Маємо зростання прогресу з імплементації Угоди про асоціацію на рівні 9% порівняно з показником 2021 року», – цитує її пресслужба уряду.

Стефанішина назвала лідером із виконання зобов’язань за Угодою сферу інтелектуальної власності – відсоток втілених змін у цій сфері зріс на 33%. При цьому за час виконання Угоди Україна виконала 90% зобов’язань у сферах юстиції, свободи, безпеки, політичного діалогу, національної безпеки та оборони, статистики й державних закупівель.

За словами урядовиці, на основі звіту Європейської комісії Україна проведе перевірку стану імплементації українського законодавства до європейського.

На основі висновків уряд планує розробити Національну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу.

Європейська комісія 3 лютого оприлюднила звіти, в яких оцінюється здатність України, Молдови та Грузії взяти на себе зобов'язання щодо членства в Євросоюзі.

У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови. Європейську перспективу Грузії визнали, але статусу кандидата не надали, бо Тбілісі ще має виконати певні умови.

Голови МЗС Євросоюзу затвердили стелі цін на російські нафтопродукти: 45 і 100 доларів за барель

Міністри закордонних справ Європейського союзу підтримали два обмеження цін на російські нафтопродукти, повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк.

«Зелене світло щодо двох стель на ціни на російські нафтові продукти (100 доларів за дизель, 45 доларів за різні види нафти). Також письмове зобов’язання переглянути обмеження ціни на російську сиру нафту (наразі 60 доларів) у березні», – повідомив він.

Як повідомили міжнародні медіа, обмеження в 45 доларів за барель стосується більш бюджетних нафтопродуктів, наприклад, мазуту. Стеля в 100 доларів передбачена для більш легких і вартісних видів нафти, в тому числі дизелю.

5 грудня 2022 року почала діяти стеля цін на російську нафту, що експортується морем, у 60 доларів за барель. Це обмеження стало частиною восьмого пакету антиросійських санкцій ЄС.

Країни Заходу встановлюють граничні ціни, щоб скоротити доходи Росії, які допомагають їй продовжувати війну в Україні, і водночас не допустити припинення постачання та стрибка світових цін.

Стеля цін означає, що країни «Групи семи» та Євросоюз надаватимуть страхові та фінансові послуги, пов’язані з російськими нафтопродуктами, лише в тому випадку, якщо їх закупили за граничною ціною або нижче.

Семеро підлітків постраждали через вибух фрагмента міни в Ізюмі – Синєгубов

Кілька підлітків постраждали через вибух міни-«пелюстка» в Ізюмі, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 3 лютого.

За його словами, семеро дітей – троє хлопців і четверо дівчат від 14 до 17 років – знайшли фрагмент протипіхотної міни, відомої як «пелюсток»

«Один з підлітків підняв його із землі та кинув поруч з іншими. Міна здетонувала. Внаслідок вибуху всі діти отримали осколкові поранення. Їхній стан задовільний. Проте п’ятьох з них все ж було госпіталізовано в Ізюмську лікарню», – написав голова області.

Він додав, що життю дітей нічого не загрожує.

«Вкотре нагадую про високу мінну небезпеку на деокупованих територіях Харківщини. У разі виявлення підозрілих предметів у жодному разі не можна їх брати до рук. Це дуже небезпечно. Необхідно негайно повідомити про таку знахідку спеціалістів ДСНС або поліцію», – закликав Синєгубов.

Про підриви людей на мінах на Харківщині повідомляють регулярно.

На початку вересня українські війська звільнили від російської окупації більшу частину Харківської області.

Генпрокурор США дозволив першу передачу конфіскованих російських коштів на користь України

Генеральний прокурор Сполучених Штатів Меррік Ґарланд дозволив вперше передати заморожені активи російського олігарха на користь України – про це він заявив 3 лютого під час зустрічі із генеральним прокурором Андрієм Костіним.

Ґарланд нагадав, що раніше Конгрес США дозволив Міністерству юстиції повноваження використовувати деякі заморожені активи російських олігархів на відновлення України.

«Сьогодні я оголошую, що дозволив першу в історії передачу конфіскованих російських активів для використання в Україні. Ці активи були конфісковані після того, як я оголосив у квітні минулого року про висунення обвинувачення зазначеному російському олігарху Костянтину Малофєєву за звинуваченнями в ухиленні від санкцій», – сказав він.

Читайте також: Російський олігарх Фрідман в обхід санкцій позбувся своїх активів у Данії та Польщі – «Схеми»

За словами Ґарланда, конфісковані активи надалі будуть перераховані Державному департаменту США, аби бути витраченими «на підтримку народу України».

Генеральний прокурор США подякував посадовцям Мін’юсту і додав, що Вашингтон продовжить працювати з міжнародними партнерами над розслідуванням злочинів, скоєних у ході російської повномасштабної війни.

Напередодні у Сполучених Штатах окружний суддя федерального суду Мангеттена 2 лютого дозволив прокуратурі конфіскувати 5,4 мільйона доларів, що належать російському олігарху Костянтину Малофєєву.

США запровадили нові санкції проти іранського виробника дронів

Міністерство фінансів Сполучених Штатів 3 лютого повідомило, що його Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) запровадило вісім керівників вищої ланки Paravar Pars – іранського виробника безпілотників

Раніше виробник безпілотників був внесений до чорного списку OFAC за виготовлення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) серії Shahed для Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), повідомляє міністерство фінансів у пресрелізі.

«Іранські організації продовжують виробляти БПЛА для «Корпусу вартвих ісламської революції» Ірану та військових. У більш широкому плані Іран постачає БПЛА для бойових операцій Росії з метою атак на критично важливу інфраструктуру в Україні», – заявив заступник міністра з питань тероризму та фінансової розвідки Браян Нельсон.

СБУ звинувачує двох посадовців Міноборони у розкраданні грошей на будівництві казарм

Служба безпеки України 3 лютого заявила про ліквідацію схеми привласнення державних коштів, виділених на будівництво казарм для військових.

Йдеться про колишнього керівника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ та старшого офіцера відділу технічного нагляду за будівництвом казарми.

«Саме вони є організаторами механізму розкрадання понад 5 мільйонів гривень на будівництві казарм для військовослужбовців на території Миколаївського гарнізону, які виділили ще у 2017 році», – повідомляє пресслужба відомства.

Читайте також: СБУ заявила про викриття «масштабних схем» розкрадання коштів на харчуванні військових

За даними слідства, керівник управління уклав низку договорів з підприємством на виконання ремонтно-будівельних робіт. За документами, підрядник мав здійснити капітальний ремонт покрівлі, інженерних мереж електропостачання, водопроводу та каналізації у житлових спорудах.

«Втім, відповідні роботи комерсанти виконали не в повному обсязі, а перераховані бюджетні гроші учасники схеми вивели у тінь. Таким чином казарми залишились непридатними для проживання військовослужбовців. Ініційована Службою безпеки будівельно-технічна та економічна експертизи підтвердили факти злочинної діяльності», – йдеться в повідомленні.

«Є розуміння, що почати переговори про членство України у ЄС можна цього року» – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський прокоментував підсумки саміту Україна – Європейський Союз у вечірньому зверненні 3 лютого.

За словами голови держави, Київ має «доволі конкретні домовленості» з партнерами про зближення з Євросоюзом.

«Ми говорили і говоримо вже як учасники європейської спільноти. І працюємо, щоб зафіксувати це де-юре. Про що конкретно ми домовилися сьогодні? Є розуміння, що почати переговори про членство України у Євросоюзі можна цього року. Є розуміння партнерами також і того, що цього року маємо, як і торік, незмінно посилювати оборонну підтримку нашої держави й тиск на Росію, зокрема санкційний тиск», – заявив він.

Зеленський додав, що переговори стосувалися, поміж іншого, десятого пакету санкцій ЄС проти Росії, зміни в українських інституціях та реалізацію Fast Recovery Plan.

Держдеп США повідомив деталі нового пакету допомоги на понад 2 млрд доларів

Сполучені Штати виділяють Україні пакет військової допомоги на 425 мільйонів доларів із власних складів та ще 1,75 мільярда доларів в рамках Ініціативи з безпекової допомоги Україні (USAI), повідомляє Державний департамент США 3 лютого.

«Сьогоднішній анонс передбачає надання критичних спроможностей протиповітряної оборони, аби допомогти Україні захистити свій народ, а також броньовані машини піхоти та інше обладнання, яке Україна так ефективно використовує», – йдеться в заяві відомства.

Читайте також: «Танкова коаліція» потрібна для контрнаступу, пріоритетом зараз лишається артилерія – Резніков

До переліку допомоги зі складів США увійшли:

  • додаткові боєприпаси для реактивної системи залпового вогню HIMARS
  • додаткові 155-міліметрові боєприпаси
  • додаткові 120-міліметрові мінометні боєприпаси
  • 190 важких кулеметів з тепловізійними прицілами та боєприпасами для протидії безпілотним літальним системам
  • 181 автомобілів із протимінним захистом
  • 250 комплексів Javelin
  • 2 тисячі протитанкових ракет
  • протипіхотні боєприпаси Claymore
  • підривні боєприпаси;
  • спорядження для холодної погоди

Крім того, в рамках пакету USAI Вашингтон надасть, зокрема:

  • дві системи протиповітряної оборони HAWK
  • зенітні гармати та боєприпаси
  • системи для протидії дронам
  • обладнання для інтеграції західних засобів ППО в українську систему оборони
  • обладнання для українських наявних засобів ППО
  • чотири радари для повітряного спостереження і 20 протимінометних радарів
  • безпілотні системи Puma
  • високоточні ракети

Як пояснює Державний департамент, на відміну від виділення допомоги президентським указом (Presidential Drawdown), USAI передбачає закупівлю обладнання у виробників замість використання наявного на складах Міністерства оборони США.

Раніше 3 лютого Сполучені Штати Америки оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на 2,2 мільярда доларів.

Організаторів вечірок, де знімали «принизливі відео», взяли під варту на 2 місяці – Небитов

Шевченківський районний суд Києва взяв під варту двох підозрюваних у справі про виготовлення порнографічних матеріалів на вечірках у столиці – про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов 3 лютого.

«60 діб тримання під вартою. Таку міру запобіжного заходу обрав Шевченківський суд Києва двом молодикам, які влаштовували п’яні вечірки в столиці та викладали принизливі відео з дівчатами в Інтернет», – заявив він у своєму Телеграмі.

Читайте також: Зеленський подякував поліції за реакцію на дані про знущання з дівчат на вечірках у Києві

Він додав, що досудове розслідування триває.

Напередодні Нєбитов повідомив, що організаторам вечірок, на яких, ймовірно, чинили сексуальне насильство щодо молодих жінок, повідомили про підозру у виготовленні порнографії.

Франція та Італія готові навесні передати Україні протиракетну систему SAMP/T

Франція та Італія готові поставити Україні протиракетну систему SAMP/T
Франція та Італія завершили технічні переговори щодо спільної поставки системи протиповітряної оборони SAMP/T-MAMBA в Україну навесні 2023 року, повідомило міністерство оборони Франції.

«Це дозволить Україні захищатися від російських безпілотників, ракет і авіаційних атак, охоплюючи значну частину території України», – йдеться в заяві міністерства після розмови між міністром оборони Франції Себастьєном Лекорню та його італійським колегою Гвідо Крозетто, повідомляє агенція Reuters.

Система може відстежувати десятки цілей і перехоплювати відразу 10. Це єдина система європейського виробництва, яка може перехоплювати балістичні ракети.

Кулеба: МОК слід припинити спроби приховувати «російські злочини під білими прапорами»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що Міжнародному олімпійському комітету слід припинити спроби приховувати «російські злочини під білими прапорами».

«З минулого року росіяни вбили 231 українського спортсмена та тренера, 15 поранили, 28 затримали, 4 вважаються зниклими безвісти. Ця геноцидна війна, розпочата Путіним, але проводять її звичайні росіяни. МОК повинен припинити спроби приховати російські злочини під білими прапорами», – написав він у твіттері.

Україна та найближчі союзники Києва вимагають повністю заборонити участь російських спортсменів через війну, яку Москва веде проти українців, у тому числі і спортсменів. Росія наполягає на знятті всіх обмежень, стверджуючи, що Олімпіада не має бути політизованою.

Читайте також: Польща очікує, що 40 країн будуть проти участі російських спортсменів в Олімпіаді

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що розглядає «шлях» для участі росіян і білорусів у літніх Іграх 2024 року в Парижі. Позиція керівників МОК полягає в тому, що такі спортсмени мають виступати під олімпійським прапором і не підтримувати публічно війну, яку Росія веде проти України, використовуючи в тому числі і територію Білорусі. Водночас МОК не вимагає від потенційних учасників Олімпіади засудження ними агресії Москви.

«Танкова коаліція» потрібна для контрнаступу, пріоритетом зараз лишається артилерія – Резніков

Збройні Сили потребують танків для контрнаступальних операцій, повідомив міністр оборони Олексій Резніков. Про це він розповів на спільній пресконференції з польським колегою Маріушем Блащаком, передає пресслужба Міноборони.

«Танкова коаліція» з основними танками країн НАТО нам потрібна для контрнаступу. Тобто ми будем використовувати їх як «сталевий кулак» для того, щоб пробивати їх лінію оборони тоді, коли ці корпуси будуть готові. Наш Генеральний штаб прийме рішення, в якому саме місці це робити», – сказав міністр.

Читайте також: США оголосили про новий пакет допомоги Україні

Водночас Резніков додав, що для стримування потенційного нового російського наступу на півдні та сході ЗСУ задіють наявні ресурси, в першу чергу 155-міліметрову артилерію та інші засоби ураження.

«Тому ми сьогодні кажемо, що пріоритетом на полі бою залишається 155 мм артилерія та снаряди до неї», – зазначив він.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на брифінгу 31 січня повідомив, що Збройні сили України у першій хвилі внесків від партнерів отримають від 120 до 140 одиниць сучасних західних танків.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні на даний час потрібно 300-500 танків, щоб протидіяти російським силам.

Скільки своїх солдатів втратила Росія: дані західних розвідок та як це впливає на дії Кремля

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG