Як українські військові медики рятують життя поранених під Бахмутом
Фотокореспондент Associated Press 26 лютого 2023 року побачив, як працює український польовий шпиталь під Бахмутом, куди поранених привозять прямо з поля бою.
Російська війська почали атакувати це місто в Донецькій області ще у липні 2022 року. З тих пір російське командування кидає на штурм Бахмута все нові і нові підрозділи, але досі захопити місто їм не вдалося. Бійці українських Сил оборони назвали Бахмут «м’ясорубкою для перемелювання російських сил».
Генштаб ЗСУ про дії армії РФ: штурмують Бахмут, а на півдні намагаються створити умови для наступу
Російські війська не припиняють штурмувати Бахмут, повідомляє у зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Бахмутському напрямку противник продовжує вести наступ. Не припиняє штурмувати місто Бахмут. Наші захисники відбили атаки в районах населених пунктів Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут, Часів Яр і Біла Гора Донецької області. Ворожих обстрілів зазнали райони населених пунктів Оріхово-Василівка, Дубово-Василівка, Бахмут, Іванівське, Курдюмівка, Майорськ і Залізне», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Куп’янському, Лиманському, Авдіївському та Шахтарському напрямках противник вів безуспішні наступальні дії біля восьми населених пунктів – Макіївки, Невського, Білогорівки, Кам’янки, Первомайського, Невельського, Мар’їнки та Побєди.
На Запорізькому та Херсонському напрямках війська РФ обороняються, на окремих ділянках намагаються створити умови для переходу у наступ, додають у Генштабі.
За даними українських військових, противник протягом доби здійснив мінометні та артилерійські обстріли низки населених пунктів Чернігівської, Сумської, Харківської областей.
Читайте також: 300 обстрілів за добу, Бахмут залишається «епіцентром удару ворога» – військові
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Військові аналітики кажуть, що захоплення Бахмута має для Росії скоріше символічне значення, але не важливе зі стратегічної точки зору.
Путін підписав закон про призупинення участі РФ в ядерному договорі зі США
Президент Росії Володимир Путін підписав закон про призупинення участі країни в договорі зі США щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
Згідно із законом, рішення про поновлення участі Росії в угоді зможе ухвалити президент. Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Про рішення призупинити участь Росії у договорі Путін оголосив минулого тижня у посланні до Федеральних зборів. Вже наступного дня, 22 лютого, законопроект одноголосно ухвалила Держдума та схвалила Рада Федерації.
Путін оголосив про це рішення після відмови Росії відновити передбачені договором обопільні інспекції міжконтинентальних балістичних ракет. Інспекції було перервано у 2020 році після початку пандемії COVID-19. У листопаді 2022 року США закликали провести переговори щодо умов поновлення інспекцій, але Москва відповіла відмовою.
Читайте також: Байден: Путін зробив «велику помилку», оголосивши про призупинення дії договору про СНО
Рішення Путіна про призупинення дії СНО-3 викликало різку критику в західних столицях, попри запевнення російського МЗС у тому, що Росія продовжить виконувати інші важливі умови договору, у тому числі щодо обмежень на кількість ядерних боєголовок, що перебувають у її арсеналі, та сповіщення про випробування ракет.
Заступниця держсекретаря США Бонні Дженкінс зазначила, що Сполучені Штати поки що повністю не проаналізували наслідки рішення Володимира Путіна, але Вашингтон наразі не має свідчень про порушення Росією своїх зобовʼязань за договором СНО-3. Вона закликала Росію припинити «безвідповідальну ядерну риторику».
Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь передбачає, що у Росії та США на бойовому чергуванні буде розміщено не більш як 1550 ядерних боєголовок на не більш ніж 700 носіях.
Блінкен про можливу військову допомогу Китаю РФ: «ми дуже чітко попередили Пекін про наслідки»
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявляє, що Вашингтон «дуже чітко попередив» Китай про наслідки надання військової підтримки Росії.
«Ми дуже чітко попередили Китай про наслідки надання такої підтримки. Ми без вагань, наприклад, будемо націлюватися на китайські компанії чи осіб, які порушують наші санкції або іншим чином беруть участь у підтримці російських військових зусиль», – сказав Блінкен на прес-конференції в Казахстані, повідомляє CNN.
Держсекретар США сказав, що він порушив це питання «безпосередньо» з головним дипломатом Китаю Ван І під час зустрічі у рамках Мюнхенської конференції з безпеки, а президент США Джо Байден порушив це питання з президентом Китаю Сі Цзіньпіном в Індонезії в листопаді минулого року.
Читайте також: У США скептичні щодо мирного плану Китаю
Підтримка Китаєм військових зусиль Росії створила б «серйозну проблему» для відносин США і Китаю, а також для відносин Китаю з іншими країнами світу, сказав Блінкен, додавши, що він сподівається, що Пекін серйозно сприйме попередження США і утримається від допомоги Росії.
«Китай не може сидіти на двох стільцях, коли мова йде про російську агресію в Україні. Не можна, з одного боку, висувати мирні пропозиції, а з іншого – фактично підливати олії до вогню, який розпалила Росія», – сказав Блінкен.
У Мінсоцполітики розповіли, чи є жертви торгівлі людьми серед українських біженців
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович розповіла Радіо Свобода, чи є випадки торгівлі людьми серед українських біженців.
«У нас за минулий рік зареєстровано, якщо я не помиляюся, сім випадків торгівлі людьми з Франції. Але як це відбувається. Це коли вже людина повернулася в Україну, пройшла відповідну процедуру підтвердження того, що вона потрапила в ситуацію торгівлі людьми. І їй надали відповідний статус. Ми розуміємо, що багато ще людей не поверталося. Вони є в межах тих країн, в яких вони перебувають. Тому сто відсотків говорити про повну картину того, де є, як запобігається торгівля людьми чи які є випадки – ми не можемо, це теж частина тієї інформації, про яку ми просимо наших міжнародних колег», – розповіла вона Радіо Свобода.
Загалом, за її словами, ЄС досить ефективно попереджує торгівлю людьми у сфері забезпечення прав українців.
«Я розмовляла з великою кількістю представників соціальних міністерств з тим, чи є можливість українцям, які телефонують на «гарячу лінію» поліції, отримати консультацію українською. Практично у всіх країнах є. Вони тримають перекладача, щоби мати можливість почути поклик про небезпеку, якщо мова йде про торгівлю людьми. Є смс-інформування – у тому числі від Мінреінтеграції – з певними застереженнями щодо торгівлі людьми», – додала Жолнович.
На засіданні Ставки розглянули «ймовірний характер дій противника найближчим часом» – ОП
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача, учасники якого розглянули загальну оперативну ситуацію на фронті і ймовірний характер дій російських військ найближчим часом, повідомив Офіс президента.
За повідомленням, про це доповіли головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний і начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
«Командувач Сухопутних військ Збройних сил України, командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Олександр Сирський і командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський доповіли про перебіг бойових дій у районах відповідальності їхніх угруповань. Командувач ОСУВ «Північ» Сергій Наєв та командувач ОСУВ «Одеса» Едуард Москальов доповіли про ситуацію на Північному та Південному напрямках», – додали в ОП.
У Німеччині повідомили про постачання Україні автоматизованих систем розвідки
Компанія Rheinmetall на замовлення уряду Німеччини постачає Україні автоматизовані системи розвідки SurveilSPIRE.
Як повідомляє пресслужба компанії, вони переважно використовуються для моніторингу великих ділянок місцевості з малою кількістю персоналу.
Rheinmetall співпрацює в цьому проекті з естонською компанією DefSecIntel.
SurveilSPIRE складається з мобільних веж спостереження з обладнанням для відеоспостереження вдень і вночі, мінідронів з автопілотом і системи управління. У комплект поставки також входять транспортні засоби.
Доставка систем вже почалася, проте у компанії не уточнюють кількість SurveilSPIRE і чи вони надані вже Україні.
За даними Rheinmetall, ці системи можна завантажити на трейлери та швидко доставити до місця їхньої роботи, для складання потрібно три людини, робота повністю автоматизована.
Система включає бездротові канали зв’язку – 4G і Starlink – для передачі відео на мобільний командний пункт, також має сонячні панелі, які забезпечують тривалу роботу без кабелів живлення або джерела палива. SurveilSPIRE використовує автопілотовані розвідувальні безпілотники, які здійснюють патрулювання та польоти для виконання певних завдань, що дозволяє перевіряти виявлені загрози та дозволяє оператору ініціювати необхідні контрзаходи, додають в компанії.
На сайті уряду Німеччини вказано, що Берлін планує/здійснює доставку 5 мобільних комплексів розвідки.
В уряді розглядають можливість примусової евакуації цивільних із зони бойових дій
В уряді розглядають можливість примусової евакуації цивільних людей із зон активних бойових дій, повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода очільниця Міністерства соціальної політики України Оксана Жолнович.
«Якщо ми говоримо про Донецьку, зокрема, область, Луганську. Там, де люди продовжують, на жаль, перебувати в жахливих умовах, особливо з дітьми, то ми опрацьовуємо сьогодні за ініціативи Мінреінтеграції проєкт обов’язкової евакуації родин з дітьми. І, власне, думаємо, як би нам правильно, можливо, навіть вже готувати якісь варіанти житла, і казати: «От дивіться, ви прямо поїдете сюди. Тут для вас є якесь місце, де ви зможете перебути якийсь час, а потім собі облаштуєте щось своє», – сказала міністерка.
За її словами, поки дискусія – «аж до того, щоб просто примусово вивозити родини з дітьми», триває.
Росія вивела в Чорне море 5 носіїв «Калібрів» із 32 ракетами – ВМС
Станом на 28 лютого в Чорному морі на бойовому чергуванні перебувають 17 російських кораблів, серед яких п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом 32 ракети, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; в Середземному морі – 10 ворожих кораблів, з них 5 носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
27 лютого у ВМС повідомляли, що Росія утримує на бойовому чергуванні в Чорному морі шість своїх кораблів, серед яких – один носій крилатих ракет «Калібр». Пізніше в оперативному командуванні «Південь» заявили, що РФ збільшила кількість носіїв крилатих ракет у Чорному морі до двох.
У ніч на 27 лютого російські війська застосували по території України 14 БпЛА типу Shahed. За попередніми даними Генштабу ЗСУ, 11 з цих дронів збили українські захисники. У Повітряних силах ЗСУ уточнили, що ця атака здійснювалася з території Брянської області РФ.
Армія РФ в обстрілах українських територій, в тому числі, використовує ракети, які запускає з моря.
Обстріли Херсонщини не припиняються, 4 людини загинули – ОВА
Влада Херсонщини повідомила, що обстріли регіону з боку російських військ тривають 28 лютого, внаслідок чого, за останніми даними, загинули вже четверо людей.
«У Херсонській області протягом дня не припиняються ворожі обстріли. На жаль, є жертви. Станом на цю годину – чотири людини загинули, п’ятеро – поранені», – написав у телеграмі голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Раніше обласна прокуратура повідомила про двох загиблих і одну постраждалу внаслідок ранкового обстрілу Херсона і передмість. За повідомленням, через обстріли пошкоджені будинки, лінії електропередачі, газопроводи, тепломережа, автотранспорт.
Правоохоронці почали розслідування за фактом порушення законів війни, поєднаного з умисним убивством.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Московській області впав безпілотник. За добу про дрони повідомили п’ять регіонів Росії
У Коломенському районі Московської області Росії впав безпілотник. Фото дрона, що розбився, опублікували кілька телеграм-каналів. Губернатор Підмосков’я Андрій Воробйов підтвердив інформацію.
Воробйов припустив, що ціллю безпілотника був об’єкт цивільної інфраструктури. «Жертв і руйнувань на землі немає», – повідомив голова Підмосков’я. За інформацією телеграм-каналів, дрон упав поряд із газовою компресорною станцією, що належить «Газпрому».
За добу про падіння безпілотників повідомили вже п’ять регіонів Росії. У Бєлгородській області виявили уламки трьох дронів, ще один залетів у вікно житлового будинку, розповіла влада регіону. Також безпілотник збили над Брянською областю РФ, повідомив губернатор регіону.
Уламки «літального апарату» виявили і в Республіці Адигея. Також дрон зафіксували в районі нафтової бази у Краснодарському краї, де сьогодні сталася пожежа.
Пізніше Міноборони Росії підтвердило атаку дронів на Краснодарський край та Адигею. В усіх випадках, за офіційними даними, жертв немає.
Також сьогодні через «невідомий об’єкт» закривали небо над Санкт-Петербургом. Пізніше Міноборони Росії пояснило це «тренуванням ППО».
Міноборони Росії стверджує, що за атакою безпілотників стоїть Україна. Київ це поки не коментував.
Число загиблих через обстріл Херсонщини зросло до двох – прокуратура
Кількість загиблих внаслідок російського обстрілу Херсона і приміських населених пунктів 28 лютого зросло до двох, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 28 лютого армія РФ вчергове обстріляла житлові масиви Херсона і приміські населені пункти. Внаслідок влучання снаряду поблизу житлового будинку, в обласному центрі загинув чоловік. Ще одного цивільного, який потрапив під обстріл селища, намагалися врятувати медики, проте його травми виявилися несумісними із життям. Щонайменше одна жінка зазнала поранення», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що через обстріл пошкоджені будинки, лінії електропередач, газопроводи, тепломережа, автотранспорт.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів війни, поєднаного з умисним вбивством.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Столтенберґ: Україна приєднається до НАТО, але в «довгостроковій перспективі»
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 28 лютого, що Україна стане членом альянсу в «довгостроковій перспективі», але підкреслив, що нагальною проблемою є те, щоб вона залишалася незалежною державою з огляду на вторгнення Росії. Про це повідомляє агенція France-Presse.
«Союзники по НАТО погодилися, що Україна стане членом нашого альянсу, але водночас це довгострокова перспектива», – сказав Столтенберг журналістам під час візиту до столиці Фінляндії Гельсінкі.
Раніше цього місяця заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в інтервʼю Радіо Свобода заявив, що в липні на саміті НАТО Україна очікує почути реакцію на свою заявку про вступ до Північноатлантичного альянсу.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
В альянсі неодноразово заявляли про «відкриті двері» в НАТО для України. При цьому жодні конкретні терміни не називаються.
Україна змогла повернути 307 із понад 16 тисяч депортованих РФ дітей – Костін
Україна змогла повернути 307 дітей із понад 16 тисяч, депортацію яких Росією вдалося підтвердити, повідомив генеральний прокурор Андрій Костін. Щоб зробити більше – необхідна допомога міжнародної спільноти, додав він.
Як повідомила пресслужба ОГП, під час зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович Костін наголосив, що терор проти цивільного населення України є навмисною стратегією Росії, до якої входять невибіркові обстріли, тортури, сексуальне насильство та фільтраційні табори на окупованих територіях.
«Одним з найбільш кричущих злочинів є примусова депортація українських дітей до Росії та Білорусі. У травні 2022 року Путін підписав указ про спрощену процедуру отримання російського громадянства для дітей з Донбасу, Запоріжжя та Херсона», – сказав генпрокурор.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи напередодні на заході в кулуарах сесії Ради ООН із прав людини, заявив, що примусове переміщення Росією тисяч дітей з України є «можливо, найбільшою примусовою депортацією в сучасній історії».
Президентка Європарламенту Роберта Мецола в інтерв’ю Радіо Свобода цього місяця заявила про підсилення вимог і засудження викрадення Росією українських дітей, яке використовується «як зброя, залякування та погрози».
Крім того, у лютому американські дослідники опублікували звіт про те, як Росія депортує і «перевиховує» тисячі українських дітей, і наголосили, що такі дії становлять воєнний злочин.
У Міноборони Росії звинуватили Україну в «атаці на обʼєкти цивільної інфраструктури»
Міністерство оборони Росії заявляє, що 28 лютого безпілотники Збройних сил України атакували обʼєкти цивільної інфраструктури в двох російських регіонах – Краснодарському краї та Республіці Адигея.
Як ідеться в заяві відомства, дрони були придушені підрозділами радіоелектронної боротьби Збройних сил РФ, обидва безпілотники втратили керування та відхилилися від траєкторії польоту. Один БПЛА впав у полі, інший безпілотник, відхилившись від траєкторії, нібито не завдав шкоди атакованому обʼєкту.
За попередніми повідомленнями в соціальних мережах, у ніч на 28 лютого в місті Туапсе у Краснодарському краї через удар із безпілотника сталася пожежа на нафтобазі компанії «Роснефть», а в селищі Новий Гіагінського району Адигеї впав невідомий літальний апарат, пошкодивши господарську споруду ферми.
29 селищ на Харківщині ще перебувають під окупацією Росії. Усі – у Куп’янському районі. Сусідні до них населені пункти залишилися прифронтовими і потерпають через обстріли російської армії. Буває «більше 50» за лічені години.
Попри це, а також кількамісячну відсутність електроенергії й водопостачання, є цивільні, які відмовляються евакуюватися. І це при тому, що, як кажуть у ГУР МОУ, саме на Куп’янському напрямку російські війська можуть незабаром піти у новий наступ.
- Які настрої нині у районі та самому місті, мера якого підозрюють у держзраді?
- Чи є серед місцевих прихильники «русского мира», в той час коли інші під страхом смерті допомагають ЗСУ?
- Та в чому стратегічно важливе значення Куп’янська і довколишніх сіл?
Про це – у великому репортажі Радіо Свобода.
«Процеси внутрішнього російського розвалу підбираються до критичної межі» – Огризко
Президент РФ Володимир Путін, який заговорив про розпад Росії, в чому звинуватив Захід, дуже добре розуміє, що відбувається, адже «процеси внутрішнього російського розвалу підбираються до критичної межі». А російські заяви про «ядерний апокаліпсис» – це черговий блеф. На цьому наголосив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода LIVE».
Президент Володимир Зеленський заявляє, що цього року настав час для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу. Він написав про це у твітері 28 лютого, коли минає рік, відколи Україна подала заявку на вступ до ЄС.
«Україна завжди була Європою, Україна завжди буде Європою. Ми вже гарантували це. Рік тому, на п’ятий день повномасштабної війни, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу і отримала статус кандидата. Цього року настав час ухвалити рішення про початок переговорів про членство», – написав Зеленський.
«Саме Україна об’єднала ЄС, як ніколи раніше. Саме Україна захищає європейські цінності для майбутніх поколінь. Разом – у боротьбі, разом – у перемозі. Хай живе Європа! Хай живе свобода!», – додав він.
Українська влада неодноразово закликала офіційно визнати країну кандидатом на членство в ЄС. Заявку на вступ до Євросоюзу Україна подала майже одразу після початку масштабного російського вторгнення. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні минулого року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
За підсумками саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого у Києві, Володимир Зеленський заявив, що «є розуміння, що переговори про членство України у Євросоюзі можна почати цього року».
Держсекретар США підтримав суверенітет Казахстану, згадавши про Україну
Державний секретар Ентоні Блінкен пообіцяв підтримку незалежності Казахстану з боку США під час візиту до столиці країни Астани.
«Як ви добре знаєте, Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет Казахстану, його незалежність, його територіальну цілісність. Іноді ми просто говоримо ці слова, і вони насправді не мають значення. У цей конкретний час вони мають навіть більший резонанс, ніж зазвичай», - сказав Блінкен на зустрічі з казахстанським колегою, маючи на увазі повномасштабне вторгнення Росії в Україну рік тому.
Після цього Блінкен вирушив на зустріч із президентом Касим-Жомартом Токаєвим, який висловив «вдячність» за підтримку суверенітету Казахстану США. Токаєв заявив пресі без подробиць, що отримав три особистих послання від президента Джо Байдена.
«Ми побудували дуже хороші та надійні довгострокові партнерства у багатьох стратегічно важливих сферах», – сказав Токаєв.
Блінкен також відвідає Узбекистан і зустрінеться з міністрами закордонних справ усіх пʼяти пострадянських країн Центральної Азії під час своєї першої поїздки до регіону.
Країни Центральної Азії мають давні відносини з Росією у сфері безпеки та економіки.
Нещодавнє дослідження, проведене Європейським банком реконструкції та розвитку, виявило сплеск експорту з ЄС і Великої Британії до Казахстану, Вірменії та Киргизстану, які є частиною митного союзу з Росією, і припустило, що цей потік мав на меті уникнути західних санкцій проти Росії.
На відміну від Білорусі, країни Центральної Азії не підтримали Москву у війні проти України, але минулого тижня всі п’ять країн утрималися або не голосували за резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка вимагала від Росії вивести свої війська з України.
У Росії оштрафували журналістку, яка допомагала українським біженцям
Суд у Москві оштрафував журналістку та волонтерку Юлію Старостіну на 50 тисяч рублів (це близько 25 тисяч гривень) за статтею про дискредитацію армії. Про це повідомляє видання «Медіазона».
Приводом для адміністративної справи стали висловлювання журналістки в ефірі телеканалу «Дождь» у грудні 2022 року, – зокрема, слова про те, що вона почувається відповідальною через війну і вважає, що необхідно робити те, що сприятиме її припиненню. В інтервʼю Старостіна також розповіла, що зробила антивоєнне татуювання, яке є для неї нагадуванням, що «любов і дружба сильніша за війну». У поліції при складанні адміністративного протоколу і цю фразу вважають такою, що дискредитує російську армію.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії зʼявилася невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну. Дискредитацією вважається, зокрема, вживання слова «війна», а не «спеціальна воєнна операція».
Адвокат журналістки Юлія Трегубова клопотала про проведення лінгвістичної експертизи слів Старостіної, проте суддя Алеся Орєхова відмовила. Захист наполягав на невинуватості журналістки, оскільки пацифістські висловлювання не можуть вважатися дискредитацією збройних сил. Старостіна, за словами адвоката, лише висловлювала своє ставлення до ситуації без конкретних оцінок дій військових.
Юлія Старостіна співпрацювала з виданнями «Проєкт», The Bell, РБК та «Медуза».
З весни 2022 року вона через соціальні мережі збирала гуманітарну допомогу, яку потім відвозила до пунктів розміщення українських біженців у Росії. Після порушення адміністративної справи Старостіна виїхала з Росії та тимчасово припинила волонтерську допомогу біженцям.
Адміністративна стаття про дискредитацію російської армії передбачає штраф до 50 тисяч рублів, за її повторне порушення загрожує кримінальна справа з покаранням до пʼяти років колонії.