Генштаб ЗСУ: втрати військ РФ на війні в Україні перевищили 236 тисяч осіб
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 236 040 своїх військових, 510 із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 липня.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:
- танки ‒ 4092 (два – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7999 (+9)
- артилерійські системи – 4425 (+23)
- РСЗВ – 678 (+4)
- засоби ППО ‒ 421 (+6)
- літаки – 315
- гелікоптери – 310
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3752 (+26)
- крилаті ракети ‒ 1271
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 6995 (+17)
- спеціальна техніка ‒ 652 (+5).
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Повітярні сили ЗСУ вночі у небі України знищили запущені Росією 20 ударних дронів та 2 «Калібри»
У ніч на 13 липня російські війська атакували Україну 20 ударними безпілотниками іранського виробництва Shahed-136/131, повідомило вранці четверга Командування Повітряних сил ЗСУ.
«Напрямки атаки – північно-східний (Курськ) та південно-східний (Приморсько-Ахтарськ). Також противник застосував дві крилаті ракети «Калібр» з Чорного моря та одну балістичну – «Іскандер-М» (Джанкой, Крим). В результаті бойової роботи усі 20 ударних дронів знищено, переважно на Київщині. Також на різних напрямках знищено дві крилаті ракети «Калібр». Стосовно наслідків пуску ракети з ОТРК «Іскандер-М» інформація уточнюється», – повідомили у Повітряних силах.
Повідомляється, що за поточну та минулу добу авіація Повітряних сил завдала понад 15 групових авіаційних ударів по російських військах. Російська сторона про це не повідомляє.
Минулої ночі в Україні оголошувалась масштабна повітряна тривога. У Києві, за даними КМВА, було виявлено і знищено близько десятка дронів, постраждали 4 людей. Дані по регіонах уточнюються.
У Латвії місцевого жителя оштрафували на погад 15 тисяч євро за підтримку Росії
У Латвії місцевого жителя оштрафували на 15 500 євро за підтримку Росії у діях проти країни, повідомила Генеральна прокуратура Латвії.
«У ході розслідування встановлено, що громадянин Латвії в період з 2017-го по листопад 2022 року надавав інтелектуальну та фізичну підтримку Росії з особистих мотивів та з корисливих міркувань», – йдеться в повідомленні.
Прізвище чоловіка не вказують, як і подробиці справи. У пресрелізі лише сказано, що йому було відомо, що одним із завдань Росії є зміцнення та розширення свого впливу в країнах Балтії та інших країнах Європейського союзу, у тому числі спрямоване проти незалежності, суверенітету та національної безпеки загалом.
Обвинувачений, як повідомляється, визнав свою провину, а також «зробив висновки та оцінив неприпустимість та наслідки своїх дій». Прокурор з урахуванням того, що чоловік майже чотири місяці перебував під арештом у період слідства, наклав на нього штраф у розмірі 15 500 євро.
У Латвії передбачена кримінальна відповідальність за виправдання війни в Україні. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Латвія активно підтримує Київ у гуманітарній та військовій сферах, а також закликає до цього інші країни Європи.
Понад 35 бойових зіткнень було минулої доби на фронті – Генштаб
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що упродовж минулої доби на фронті було понад 35 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йдеться у ранковому зведенні.
У Генштабі розповіли про безуспішні наступальні дії військ РФ на кількох напрямках і стійку оборону ЗСУ
Розпочалася п’ятсот п’ята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Під загрозою депортації з Маріуполя у РФ перебувають 13 тисяч українських дітей – Андрющенко
З окупованого Маріуполя можуть примусово вивезти до Росії 13 тисяч українських дітей, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, це передбачено «планом евакуації», який окупаційна влада розробила ще минулого року, коли ЗСУ наступали на харківському і херсонському напрямках. Зараз цей план поновили і доопрацювали, каже він.
«Він передбачає «евакуацію» окупаційних адміністрацій на територію Новоазовського району, безпосередньо Новоазовськ-Сєдово, так само «евакуацію» цивільного населення за бажанням. Але найгірше в цій ситуації – щодо дітей передбачена примусова й однозначна евакуація всіх. І ми на це дивимося як на найбільший ризик, тому що це чергова хвиля викрадення дітей, може бути. У Маріуполі знаходиться на сьогодні приблизно 13 тисяч дітей. Тобто, якщо вони всі вивезуть ще наших маріупольських дітей, які додадуться до 1300 викрадених до того, це ризик і це проблема. І ми розуміємо, що таке може бути», – зазначив посадовець.
На офіційному порталі «Діти війни» станом на 6 липня зазначено, що Росія депортувала 19 тисяч 493 дитини, принаймні, стільки випадків підтверджено українською владою. За даними з відкритих джерел відомо, що загалом до Росії могли вивезти 744 тисячі дітей, вказано на порталі. Повернути вдалося 380.
Маріуполь з 20 травня 2022 року перебуває під окупацією РФ.
Нічна атака військ РФ на Київ – є постраждалі
У результаті повітряної атаки дронами з боку військ РФ минулої ночі у Києві четверо людей постраждали, повідомив уночі в Telegram мер Києва Віталій Кличко. Також, за його словами, на пожежі загинув чоловік.
ДОПОВНЕНО Вранці у столичному управлінні ДСНС в повідомленні про пожежу не вказали, чи загорання і смерть чоловіка у Подільському районі настали внаслідок повітряної атаки чи з побутових причин.
Як повідомив Кличко, вибухи зафіксували у Соломʼянському, Шевченківському, Подільському та Дарницькому районах.
Він зазначив, що двоє постраждалих госпіталізовані в Дарницькому районі, ще двом у Шевченківському районі надали допомогу на місці.
«За адресами викликів медиків у Подільський, Соломʼянський та Дніпровський райони постраждалих від російської атаки наразі немає», – зазначив мер Києва.
Повідомляється, що у Дарницькому районі внаслідок падіння уламків сталося руйнування фасаду житлового будинку на рівні технічного поверху. У Шевченківському – загоряння на балконі багатоквартирного будинку, у Подільському районі – загоряння в нежитловій будівлі.
За даними КМВА, запущені військами РФ іранські БПЛА заходили в столицю з різних напрямків.
«Силами і засобам ППО в повітряному просторі Києва було виявлено і знищено близько десятка ворожих цілей. Дякуємо охоронцям нашого неба за відмінну роботу! На жаль, у Дарницькому, Соломʼянському, Шевченківському, Оболонському та Подільському районах міста зафіксовані випадки падіння уламків. Попередньо, є пошкодження житлових будинків», – повідомив голова КМВА Сергій Попко.
Він уточнив, що у двох травмованих в Дарницькому р-ні – це дівчина 19 років та чоловік 23 років – є осколкові поранення. У Шевченківському районі під час ліквідації наслідків врятовано одну людину.
За даними ДСНС, в усіх місцях пожежі ліквідовано, на місці подій працювали 95 рятувальників та 19 одиниць техніки.
Минулої ночі в Україні оголошувалась масштабна повітряна тривога. Дані по регіонах уточнюються.
Шість країн долучилися до декларації G7 на підтримку України – Держдепартамент США
Шість країн, окрім членів «Групи семи», висловили бажання бути підписантами декларації на підтримку України – про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 12 липня.
За повідомленням, таке бажання висловили Чехія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція.
Декларація передбачає двосторонні домовленості між Києвом та країнами G7 і іншими підписантами для посилення спроможностей оборони і розвідки України.
Раніше про приєднання до цієї заяви заявив уряд Норвегії, яка не входить до G7.
Володимир Зеленський раніше привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».
Ми прибрали будь-які сумніви щодо того, чи буде Україна в НАТО – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський прокоментував підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, який завершився 12 липня.
Він привітав гарантії безпеки, надані країнами «Групи семи», назвавши їх першим випадком формування «фундаменту безпеки для України на шляху до НАТО».
«Ніколи раніше в нас не було такої безпекової основи, і це рівень «Великої сімки». На цьому фундаменті збудуємо нову, юридично обовʼязкову архітектуру двосторонніх безпекових договорів із найсильнішими», – сказав він.
Зеленський також позитивно оцінив результати саміту, заявивши, що він вніс ясність щодо майбутнього членства України в НАТО.
«За ці два дні саміту ми прибрали будь-які сумніви та двозначності щодо того, чи буде Україна в НАТО. Буде! Уперше не тільки всі члени Альянсу із цим згодні, але й відчутна більшість в Альянсі енергійно наближає це. Ніколи раніше слова «ви рівні серед рівних» для України від інших членів НАТО ще не звучали справді змістовно», – заявив голова держави.
12 липня у Вільнюсі завершився дводенний саміт НАТО, на якому, серед іншого, було оголошено, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». За словами генсекретаря НАТО, умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Проросійський блогер у окупованому Криму заявив про вибух біля свого будинку
В одному з дворів Феодосії, де мешкає проросійський блогер Олександр Таліпов, стався вибух. Про це блогер написав у своєму телеграм каналі, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії 12 липня.
Він стверджує, що вибухівку було закладено в мопед, що стоїть біля будівлі.
«У районі 19 години пролунав дуже сильний вибух, захиталися стіни в будинку, було чути звук розбитого скла. Вийшовши у двір, побачив мопед, що горів поряд з під’їздом. По периметру будинку вибило у багатьох вікнах шибки», – написав він.
Редакція Крим.Реалії не може оперативно перевірити цю інформацію.
Напередодні Таліпов також стверджував, що певні проукраїнські канали нібито оприлюднили його особисті дані, зазначає Крим.Реалії.
Таліпов у своїх телеграм-канал публікує персональні дані кримчан, які підтримують Україну. Внаслідок скарг Таліпова кримчан притягують до адміністративної та кримінальної відповідальності за «дискредитацію» російської армії. Українська прокуратура розпочала кримінальне провадження стосовно Таліпова за статтею «розпалювання національної ворожнечі та ненависті».
Петиція на захист українського дубляжу в кінотеатрах набрала мінімум голосів для розгляду
Петиція із вимогою залишити український дубляж в кінотеатрах на сайті Кабінету міністрів набрала мінімальні для розгляду 25 тисяч голосів – за даними на 12 липня, її підтримали 25 027 людей.
Петиція вимагає переглянути пункт законопроєкту «Про застосування англійської мови», за яким англомовні фільми мають демонструватися в кінотеатрах мовою оригіналу з субтитрами.
Автор петиції – Максим Левенець – аргументує свою незгоду тим, що український дубляж сприяє поширенню української мови, а за його відсутності глядачі будуть переглядати натомість фільми в російському дубляжу онлайн.
«Пропоную не ліквідовувати український дубляж повністю, а лише збільшити кількість сеансів фільмів в оригіналі з субтитрами, аби в людей був вибір», – йдеться в тексті.
Петиція була створена 3 липня. Тепер Кабмін має розглянути її протягом трьох місяців із дня оприлюднення.
Офіс президента 28 червня передав Верховній Раді законопрєкт «Про застосування англійської мови». Зокрема, він передбачає поступовий перехід на 100-відсоткову демонстрацію англомовних фільмів без дубляжу в кінотеатрах до 2027 року. Він також містить вимоги до низки посадовців знати англійську.
Проти ініціативи виступила спільнота акторів дубляжу. Серед інших аргументів вони вказали на те, що саме кіно українською допомагає російськомовним українцям переходити на державну мову. Крім того, членкиня правління Спілки кінотеатрів України Людмила Горделадзе висловила думку, що рішення вдарить по відвідуваності кінозалів.
Після саміту НАТО у Росії кажуть, що будуть «належно реагувати»
Останній саміт НАТО показав, що Альянс повертається до «схем холодної війни», заявило Міністерство закордонних справ Росії.
«Результати Вільнюського саміту будуть ретельно проаналізовані. Враховуючи виявлені виклики та загрози безпеці та інтересам Росії, ми будемо своєчасно та належно реагувати, використовуючи всі засоби та методи, які є в нашому розпорядженні», – йдеться в заяві.
12 липня у Вільнюсі завершився дводенний саміт НАТО, на якому, серед іншого, було оголошено, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». За словами генсека НАТО, умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ». Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Трюдо у Вільнюсі оголосив про додаткову підтримку України
Прем’єр-міністр Джастін Трюдо на саміті НАТО у Вільнюсі оголосив про додаткову підтримку України. Про це повідомляє пресслужба канадського прем’єра.
«Прем’єр-міністр анонсував 541 мільйон доларів нового фінансування та проектів для підтримки України та посилення трансатлантичної безпеки. Нове фінансування для України базується на понад 8 мільярдах доларів багатогранної допомоги, яку Канада виділила з початку 2022 року», – йдеться у повідомленні.
Прем’єр-міністр також заявив, що Канада має намір розширити військову підтримку та відповісти на прямий запит України, надавши додаткові камери для дронів. Оттава забезпечуватиме навчання та розбудову потенціалу українських військових у рамках операції UNIFIER.
12 липня у Вільнюсі завершився дводенний саміт НАТО.
Президент України Володимир Зеленський, який перебував у Вільнюсі з візитом, заявив про переговори з кількома союзниками, зокрема з лідером Канади.
Маляр: ЗСУ за останні тижні на півдні суттєво підірвали спроможності військ РФ
Українські війська за останні тижні на півдні суттєво підірвали спроможності противника, повідомляє заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
За її словами, сили оборони України продовжують наступальну операцію на Мелітопольському та Бердянському напрямках.
«За останні тижні наші оборонці на півдні суттєво підірвали наступальні та оборонні спроможності ворога. Так, через знищення великої кількості складів з боєприпасами, кількість ворожих обстрілів зараз знизилась», – написала вона у телеграмі.
Маляр зазначила, що Сили оборони сьогодні стримували наступ російських військ на Куп’янському, Лиманському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – «ворог не просунувся, тривають важкі бої».
«На Бахмутському напрямку на південному фланзі довкола Бахмута ми сьогодні наступали. Є просування. Зараз наші оборонці закріплюються на зайнятих рубежах», – додала заступниця міністра.
Минулої доби повідомлялося, що українські війська на Таврійському напрямку знищили 7 російських складів боєприпасів.
Днями командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що українські війська на Таврійському напрямку йдуть вперед.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей». Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що його «злять» слова про те, що український контрнаступ триває «повільніше, ніж очікувалося», і додав, що кожен звільнений метр землі українським військам «дається кров’ю».
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що контрнаступ Збройних сил України «просувається неухильно», але буде тривалим і «дуже кривавим».
Запорізька АЕС готується перевести 4 енергоблок у стан гарячого зупину замість 5-го – МАГАТЕ
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії продовжують моніторити ситуацію на Запорізькій атомній електростанції, повідомляє пресслужба організації 12 липня.
За повідомленням, експерти досі не виявили слідів вибухівки, але також не мали можливості обстежити дах енергоблоків.
«Станція окремо готується до переведення 4-го реакторного блоку з холодного зупину на гарячий – після чого 5-й енергоблок, який зараз перебуває в режимі гарячого зупину, буде переведено на холодний зупин для проведення профілактичних робіт, які можливі лише при холодному зупині. Інші блоки залишаються в холодному режимі», – йдеться в повідомленні.
Станція використовує пару, яку виробляє один із енергоблоків у стані гарячого зупину, для підтримки безпеки, в тому числі обробки рідких радіоактивних відходів, зібраних у резервуарах, додає МАГАТЕ.
Читайте також: ГУР: Росія продовжує мінувати ЗАЕС
Водночас агентство «наполегливо закликає» ЗАЕС дослідити можливість встановлення зовнішнього котла для вироблення необхідної пари, щоб перевести всі енергоблоки в стан холодної зупинки.
МАГАТЕ посилається на розпорядження українського Держатомрегулювання про обмеження роботи всіх шести енергоблоків станції до режиму холодного зупину.
Головне управління розвідки повідомило 8 липня, що останній енергоблок Запорізької атомної електростанції продовжує перебувати у стані «гарячого зупину», що становить «підвищену небезпеку».
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Ердоган каже, що Росія змінила позицію щодо звільнення командирів оборони Маріуполя
Президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що Росія змінила свою позицію щодо звільнення українських командирів оборони Маріуполя після початкової негативної заяви з цього приводу.
«Спочатку були деякі заяви з боку Росії, але потім, коли вони дізналися про деякі обставини, ситуація налагодилася», – сказав Ердоган, якого цитує агенція Reuters.
8 липня стало відомо, що всі українські командири, які керували обороною «Азовсталі», повертаються в Україну з Туреччини, де перебували після звільнення з російського полону у вересні 2022 року. У Кремлі повернення в Україну з Туреччини командирів «Азовсталі» назвали «порушенням домовленостей щодо обміну полоненими».
Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі
Офіційного запрошення до членства в НАТО Україна на саміті у Вільнюсі не отримала, проте здобула спрощену процедуру вступу та запевнення лідерів у тому, що стане членом Альянсу після перемоги. Чим конкретно увійде в історію України саміт НАТО у Вільнюсі?
- Безпекові гарантії
Параметри безпекових гарантій Україна узгодила з державами «Групи семи». Спільну заяву опублікував британський уряд, окресливши зобов’язання держав-членів «сімки» продовжити надання «допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі».
Як пріоритет вказані протиповітряна оборона, далекобійна артилерія та бойова авіація. Конкретніші двосторонні договори мають бути підписані згодом.
Американський президент Джо Байден, коментуючи домовленості запевнив, що «українська делегація везе додому значну перемогу України в сфері безпеки».
- Зброя
Домовились на полях саміту і про авіаційну коаліцію – 11 держав взяли на себе зобовʼязання до кінця літа почати підготовку українських пілотів на F16.
Великі пакети військової допомоги першими під час саміту оголосили Франція та Німеччина. Французький президент Емманюель Макрон пообіцяв Україні ракети великої дальності принципово нового рівня, які можуть вражати цілі на відстані 250 км.
Берлін оголосив про надання засобів ППО, бойових машин піхоти, снарядів та дронів загальною вартістю близько 600 млн євро. Міністерство оборони Норвегії у середу сповістило про передачу Україні пакета підтримки NASAMS, який включає два додаткові центри управління вогнем, дві пускові установки і запасні частини.
Окремим рішенням став багаторічний пакет допомоги, призначений щоб «сприяти переходу України від обладнання та стандартів радянської епохи до обладнання та стандартів НАТО, а також зробити їхні сили повністю сумісними з НАТО».
- Рада Україна-НАТО
Уперше на цьому саміті Україна почала працювати із союзниками у форматі Ради Україна-НАТО. На засіданні головував Володимир Зеленський, і в майбутньому український лідер зможе самостійно скликати такі зустрічі – регулярні або кризові, не очікуючи на запрошення від Альянсу, як це було раніше.
І хоч запрошення до членства у фінальному комюніке саміту не прозвучало, на словах усі запевняли українську делегацію, що Україна буде в НАТО. Те ж саме зробив президент США Джо Байден перед початком двосторонньої зустрічі з Володимиром Зеленським.
«Я сподіваюся, що ми нарешті покінчили з думкою про те, чи хочуть бачити Україну в НАТО, чи ні», – сказав Байден Зеленському.
Норвегія долучиться до гарантій безпеки Україні, які надає G7
Норвегія, попри свій нейтральний статус, підтримає гарантії безпеки, які «Група семи» надає Україні – про це йдеться в заяві уряду країни від 12 липня.
Уряд цитує прем’єр-міністра Ґара Стьоре, який вказав на програму підтримки для України, яка вже діє в Норвегії.
«П’ятирічна Програма підтримки Нансена для України, яка вже діє, є важливим кроком у наданні такого типу підтримки. Гарантії безпеки є важливим доповненням до всеосяжного пакету підтримки України, схваленого країнами НАТО на Вільнюському саміті», – заявив Стьоре.
Читайте також: Із саміту НАТО у Вільнюсі: Норвегія надасть Україні безпілотники, Авcтралія – бронетранспортери
Норвезький уряд також заявив, що продовжує угоду щодо медичної евакуації з України до лютого 2024 року.
Раніше 12 липня влада Норвегії заявила, що в новому пакеті допомоги надасть Україні надлегкі безпілотники та компоненти до систем ППО.
Президент США Джо Байден заявив на саміті НАТО 12 липня, що«Група семи» (G7) допоможе Україні створити потужну армію, поки вона чекатиме на вступ до НАТО.
Байден у Вільнюсі пообіцяв, що підтримка України не ослабне
Президент США Джо Байден у Вільнюсі обіцяє, що підтримка України не ослабне.
«Я розмовляв з президентом Зеленським у Вашингтоні, Києві і тепер у Вільнюсі. І я повторюю знову: ми непохитно стоятимемо і наша підтримка України не ослабне», – сказав він у дворі Вільнюського університету.
Байден зауважив, що Москва чекає розпаду роз'єднаності союзників.
«Путін очікував, що наш союз, наша єдність розпадеться (після 24 лютого 2022 року), але він помилявся. США, Європа вийшли на підтримку України», – зазначив президент США.
За словами Байдена, світ зараз перебуває на роздоріжжі історії і нинішній вибір сформує його на десятиліття вперед.
«Співпраця США та Європи є якорем для глобальної стабільності. Ми мусимо співпрацювати разом перед обличчям викликів. Зараз ми на роздоріжжі історії – той вибір, який ми зробимо зараз, сформує світ на десятиліття вперед. Зараз мусимо стримати агресивну війну для того, щоб стримати агресорів в майбутньому. Потрібні зусилля всіх», – додав Байден.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також: НАТО заохочує Путіна продовжувати війну – Волкер
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ». Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Зеленський і Байден обговорили ситуацію на фронті та внутрішні процеси в Росії
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з американським колегою Джо Байденом на полях саміту НАТО у Вільнюсі 12 липня.
Він назвав зустріч «значущою та потужною», вона стосувалася ситуації на фронті, можливостей України, подальшої безпекової співпраці та внутрішніх процесів у Росії «з урахуванням останніх подій».
Він не уточнив, про які події йдеться, водночас у червні в Росії сталася спроба збройного заколоту найманців компанії «Вагнер».
«Сполучені Штати стояли пліч-о-пліч із Україною протягом нашої оборони проти агресії. Ми неймовірно це цінуємо. Дякую президенту США, Конгресу та американському народу за життєво важливу допомогу», – написав Зеленський у коментарі до зустрічі.
Байден наразі не коментував зустріч публічно.
Дводенний саміт НАТО у Вільнюсі завершується сьогодні, 12 липня. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
НАТО заохочує Путіна продовжувати війну – Волкер
Спеціальний представник Уряду США з питань України у 2017-19 роках, посол Курт Волкер вважає, що відсутність на саміті у Вільнюсі чітких перспектив членства України в НАТО заохочує президента Росії Володимира Путіна продовжувати війну проти України. Про це він заявив під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
«Ніхто не мусив думати, що НАТО надасть офіційне запрошення Україні одразу вступити до Альянсу. Це завжди було питання того, чи НАТО надає правильні сигнали Путіну стосовно перспектив того, чи стане Україна членом НАТО. На жаль, такого сигналу ми не побачили», – сказав він.
Волкер вважає, що саміт у Вільнюсі фактично повторив те саме, що було сказано у Бухаресті 2008 року: «Місце України у майбутньому в НАТО, але немає процесу, немає часових рамок, немає впевненості, немає щирості в цих словах».
«Повторення цих невизначених слів приносить дуже багато шкоди. Це говорить Путіну: давай, воюй далі скільки хочеш. Ми мусили робити навпаки – показати, що намір Путіна відновити російську імперію не справдиться. Натомість зараз ми заохочуємо його робити це», – додав він.
Напередодні саміту президент Литви закликав лідерів НАТО бути сміливішими у розгляді прагнення України до членства на саміті в його країні наступного тижня, сказавши, що Москва сприйме будь-яку обережність як слабкість.
Читайте також: Генсек НАТО прокоментував заяву Зеленського про відсутність часових рамок для запрошення України
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ». Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.