Росія намагається повернутися до Ради ООН з прав людини
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини після того, як її виключили після повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє СNN.
Росія вказана на сайті ООН як кандидат на вибори членів Ради з прав людини на 2024-2026 роки. Вони мають відбутися 10 жовтня.
Згідно з позиційним листом Росії, який отримав CNN, Росія вважає Раду з прав людини «ключовим органом у системі ООН».
Читайте також: ЗМІ: доповідачка ООН назвала тортури «частиною політики» Росії в Україні
У документі, який Росія поширює серед членів ООН, щоб заручитися підтримкою, йдеться, що Москва «вважає важливим запобігти посиленню тенденції перетворення Ради з прав людини на інструмент, який служить політичній волі однієї групи країн, караючи нелояльні уряди за незалежну внутрішню та зовнішню політику».
«У разі обрання РФ зосередиться на цьому питанні. Ми рішуче просуватимемо принципи співпраці та зміцнення конструктивного діалогу в Раді з метою пошуку адекватних рішень щодо прав людини», – йдеться в позиційному документі.
Також дипломати ООН, із якими поспілкувались журналісти BBC, кажуть, що Росія веде «агресивну кампанію», пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси. Тому вони не виключають, що РФ справді може повернутись до складу Ради.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у квітні Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
«Якщо він мертвий, це хороша новина для всіх» – Умєров про ймовірну загибель командувача ЧФ Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров не підтвердив і не спростував загибель командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова, але заявив, що це була б «хороша новина для всіх».
«Він у нас перебуває на тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Тому, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», – сказав Умєров у коментарі CNN.
Раніше сьогодні Міноборони Росії оприлюднило відео, де, ймовірно, Віктор Соколов, про загибель якого напередодні повідомила українська сторона, бере участь у засіданні колегії відомства. На оприлюдненому відео видно, ймовірно, Соколова, але він нічого не говорить.
У відповідь на це Сили спеціальних операцій ЗСУ заявили, що «уточнюють інформацію» щодо ймовірної загибелі командувача Чорноморського флоту Росії.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих – командувач ЧФ РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл. Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим – наші підрозділи уточнюють інформацію», – заявили в ССО.
22 вересня у Севастополі пролунали кілька вибухів. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Згодом командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Севастополі повідомляють про вибух, Розвожаєв заявив про «демонтаж аварійних конструкцій» штабу ЧФ РФ
Також деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару.
Спікер Палати громад канадського парламенту Ентоні Рота заявив, що піде у відставку через кілька днів після того, як розкритикували його запрошення до парламенту Ярослава Гунька, який служив в українській дивізії «Галичина», повідомляє агенція Reuters.
Ентоні Рота заявив законодавцям, що зробив помилку.
«Це публічне визнання завдало болю окремим особам і громадам, включаючи єврейську громаду в Канаді та в усьому світі... Я приймаю повну відповідальність за свої дії», – сказав Рота, член правлячої Ліберальної партії.
Перед цим Ентоні Рота вибачився за запрошення Гунька на засідання парламенту, у якому брав участь президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Після слів Зеленського Рота представив присутнім 98-річного Гуньку, запропонувавши привітати його як «героя Другої світової війни», і відзначив його за боротьбу за незалежність України проти росіян.
Декілька правозахисних та єврейських організацій засудили виступ і овацію. Крім того, виступ активно використовується російською пропагандою. Російський посол в Оттаві Олег Степанов заявив, що вимагатиме від Канади роз’яснень того, що сталося.
Українська дивізія «Галичина», або 14-а гренадерська дивізія фронтових військ СС «Галичина», входила у склад військ «Ваффен СС» Німеччини у 1943–1945 роках і була, за ідеєю, військовим, а не каральним формуванням. Про її створення 28 квітня 1943 року оголосила німецька окупаційна влада на території Східної Галичини, яка тоді входила до складу німецького Генерал-губернаторства (схід і захід України мали різний окупаційний режим у роки Другої світової війни).
Дивізія входила до структури не загальних СС (Allgemeine SS), які брали участь у Голокості й інших каральних операціях на окупованих територіях, а до так званих Військ СС (Waffen SS) і була призначена для бойових дій на фронті поруч із Вермахтом.
Сили оборони України мають успіхи на півдні від Бахмута – речник ЗСУ Євлаш
Українські військові продовжують просування на півдні від Бахмута і закріплюються на досягнутих рубежах, йдеться в повідомленні начальника пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша в ефірі телемарафону.
«На південному фланзі ми надалі продовжуємо наступальну операцію, зокрема маємо успіхи поблизу Зайцевого, Кліщіївки, Одарівки та Іванівського», – зазначив він.
За словами Євлаша, військові продовжують «вибивати противника, під шквальним вогнем вони тримають оборону та закріплюються на досягнутих рубежах».
«Чітко бачимо, де тиск на Росію має бути посиленим» – Зеленський про ситуацію в російському ВПК
Президент України Володимир Зеленський заявив, що аналіз ситуації в російському ВПК свідчить, що тиск на Москву має бути посиленим.
«На Ставці була й окрема нарада з Мінстратегпромом. Була на Ставці й окрема змістовна доповідь розвідки щодо ситуації в російському ВПК. Чітко бачимо, які напрями тиску на Росію мають бути посилені, аби терористичні можливості не зростали. Санкцій – недостатньо. Буде більше. Наших власних, українських дій проти держави-терориста теж буде більше. Поки триватиме агресія Росії, повинні відчуватись і втрати Росії», – сказав він у своєму відеозверненні.
Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що Росія намагається нарощувати виробництво зброї, але його обсяги не дозволяють їй повернутися до рівня запасів до 24 лютого 2022 року.
Читайте також: У ГУР розповіли, чи ощадить РФ ракети для атак по Україні восени та взимку
Раніше видання The New York Times з посиланням на свої джерела повідомило, що Росія останніми місяцями наростила виробництво ракет та артилерійських снарядів – воно перевищило довоєнний рівень, незважаючи на санкції Заходу. За даними NYT, у Росії зараз виробляється більше боєприпасів, ніж у США та країнах Заходу, проте збільшене виробництво не покриває всі потреби російської армії.
Російські військові вкотре вдарили по Нікополю: пошкоджені будинки та інфраструктурний об’єкт
Сили РФ впродовж дня атакували Нікополь з важкої артилерії та ударних безпілотників, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні (26 вересня – ред.) увесь день російські загарбники тероризували Нікополь. Окупанти чотири рази гатили з важкої артилерії. А між цим – ще й цілили «дронами-камікадзе». По місту влучили три БПЛА», – написав Лисак.
За його словами, внаслідок обстрілів пошкоджені два приватні будинки, інфраструктурний об’єкт та комунальне підприємство. Окрім того, знищена господарська споруда та ще одна – понівечена. Наслідки атак уточнюються, каже місцевий чиновник.
Болгарія передасть Україні несправні ракети С-300 і боєприпаси
Болгарія передасть Україні несправні ракети з ЗРК С-300 і боєприпаси, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода.
Проект додаткової військової допомоги Україні підписали лідери правлячої більшості – Бойко Борисов, Христо Іванов, Делян Пеєвскі та Кирил Петков.
За словами голови парламентського комітету з питань оборони Христо Гаджева, передача несправних ракет із комплексів С-300 жодним чином не загрожуватиме функціонуванню протиракетної оборони Болгарії.
Він повідомив, що протягом 20-22 років були спроби їх відремонтувати з компанією-виробником з РФ, яка заявила, що ремонту вони не підлягають.
Гаджев пояснив, що одним із несправних болгарських комплектів в Україні можна відремонтувати декілька та захистити ними інфраструктуру та міста. За його словами, передача ракет, про які йдеться, обговорювалася в низці переговорів між болгарською та українською сторонами з лютого 2022 року.
У червні Рада міністрів Болгарії підтримала новий пакет військової допомоги Україні. Повідомлялося, що до пакету увійдуть зброя та боєприпаси, які є на складах Болгарії, їх не потрібно закуповувати. Більшість із них уже прострочені або їхній термін служби добігає кінця, тож їх у будь-якому разі треба замінювати.
У липні стало відомо, що Болгарія приєдналася до декларації G7 про підтримку України.
«Власна справа дає відчуття потрібності». Подкаст «Свої серед своїх» про ветеранський бізнес
Подкаст «Свої серед своїх» розпочинає другий сезон. У першому вийшло 20 епізодів, де ми розповіли історії людей, які стали до лав Сил оборони у російсько-українській війні. Послухати їх можна на подкаст-платформах Google, Apple, Spotify, у YouTube, а також на сайті Радіо Свобода.
У другому сезоні змінюється формат – кожен епізод буде присвячений конкретній темі, яка так чи інакше актуальна для країни, військових, ветеранів та суспільства загалом.
Починаємо сезон із теми реінтеграції ветеранів у цивільне життя завдяки власній справі. Говоримо про те, які можливості дає держава та чи кожен може ними скористатися.
Свої історії розкажуть ветерани Денис Дудник з Ірпеня та Володимир Скосогоренко з Вінниці. Гостею епізоду стала також Наталія Калмикова, виконавча директорка Українського ветеранського фонду, який активно допомагає ветеранам розвивати власний бізнес.
Залужний провів останню розмову з Міллі перед його відставкою
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів «підсумкову» телефонну розмову з командувачем Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів Марком Міллі, який завершує свою роботу на посаді. Про це він повідомив в своєму Телеграмі 26 вересня.
«Під час перемовин з боку партнерів був присутній генерал Чарльз Браун, який незабаром очолить Об’єднаний комітет начальників штабів США. Домовилися продовжувати роботу задля посилення Збройних Сил України в боротьбі з російською агресією», – заявив він.
Залужний додав, що обговорив зі співрозмовниками ситуацію на фронті та розповів про перебіг оборонних і наступальний операцій.
Читайте також: Генштаб: українські війська тримають оборону на трьох напрямках
«Обстановка контрольована. Наші воїни не допустили втрати жодної позиції. На деяких напрямках, незважаючи на шалений опір противника, продовжуємо рухатися вперед», – додав головнокомандувач.
Він також розповів про основні потреби української армії в засобах протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасах. Він подякував генералу Міллі за «службу для нашої країни».
Марк Міллі очолив Об’єднаний комітет начальників штабів США 1 жовтня 2019 року. Це найвища військова посадова особа Збройних сил США. Очільники Об’єднаного комітету призначаються на чотирирічний комітет, відтак Мі
Сили РФ скинули авіабомбу на медзаклад у Бериславі – влада
Російські військові 26 вересня скинули керовану авіабомбу на медичний заклад у Бериславі, повідомила обласна військова адміністрація.
«Російська авіація атакувала медзаклад у Бериславі. Через влучання керованої авіабомби у лікарні пошкоджено дах одного з відділень, харчоблок, пральню, котельню, гаражні, господарчі та складські приміщення», – йдеться у повідомленні.
В ОВА додали, що інформація щодо наслідків обстрілу наразі уточнюється.
Раніше 25 вересня голова ОВА повідомив, що зранку російська авіація атакувала Берислав, скинувши на місто чотири авіабомби. Спершу було відомо про одного загиблого та декількох травмованих. Згодом кількість жертв зросла до трьох людей.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Черговий обстріл Вовчанська: прокуратура повідомляє про одного пораненого
Російські військові знову обстріляли Вовчанськ на Харківщині, повідомляє Офіс генерального прокурора 26 вересня.
За попередніми даними прокуратури, обстріл вели з артилерії.
«Отримав поранення 64-річний цивільний чоловік. Його госпіталізовано до лікарні. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди та автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Напередодні російські війська також обстрілювали Вовчанськ. Голова області повідомляв про двох поранених.
Російські військові регулярно атакують українські міста з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Україна могла б отримати «деякі переваги» членства в ЄС до вступу – президентка Європарламенту
Україна могла б отримати «деякі переваги», які дає членство в Євросоюзі ще до того, як «фактично приєднається до блоку», зазначила президентка Європарламенту Роберта Метсола в інтерв’ю The Guardian.
Вона каже, що не вважає за необхідне чекати на офіційний вступ України та інших країн-кандидатів до ЄС для того, щоб вони могли користатися «деякими перевагами» членства.
Зокрема, країни-кандидати можуть отримати доступ до безкоштовного мобільного зв’язку в роумінгу в ЄС, популярної політики, яка означає, що під час відпустки в ЄС тарифи однакові, як і вдома, зазначила Метсола.
«Якщо ми збираємося поширити роумінг на ці країни, давайте це зробимо. Оператори мереж готові це зробити», – сказала Метсола.
Вона зазначила, що торговельні бар’єри для бізнесу також можуть бути зняті.
«Етап перед вступом також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, застосовуємо ми імпортні та експортні тарифи. Ми роками говорили, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. На це нам знадобилися дні, коли почалася війна. Зрештою, це завжди стосувалося політичної волі», – сказала вона.
Президент Європарламенту сподівається, що переговори про вступ України до ЄС розпочнуться до Різдва – у грудні 2023 року.
«Я очікую на чіткий результат, тому що найгірший сигнал який можна надіслати – що ми ставимо перед ними цілі і крайні терміни, які самі не здатні виконати», – додала вона.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Bloomberg президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна досягає «значного прогресу» у проведенні реформ, необхідних для її вступу до Євросоюзу.
Вона висловила впевненість у тому, що Україна «врешті-решт досягне успіху» в своїй заявці на членство в ЄС.
У серпні президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС повинен зробити «сміливий крок» і прийняти нових членів до 2030 року.
Наразі вісім країн мають офіційний статус кандидатів до Євросоюзу – Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Україна та Туреччина, хоча переговори з Анкарою тягнуться роками. Грузія й Косово є потенційними кандидатами на членство.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Цього місяця про те, що Європейська комісія готується в жовтні рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомив Bloomberg із посиланням на джерела.
Рідні загиблих захисників скаржаться на затягування будівництва Національного військового кладовища
Акція «Голоси полеглих Героїв» відбулася на Майдані Незалежності у Києві. У середмісті 26 вересня столиці зібралися родичі полеглих українських військовослужбовців, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Вони розповіли, що більшість досі не може поховати загиблих рідних. Адже з літа 2022-го триває пошук ділянки під Національне військове кладовище, але його досі не звели, каже Віра Литвиненко, голова громадської організації родин загиблих захисників України «Серце назовні» та мати полеглого бійця «Азову» Владислава Литвиненка.
«Ми саме ті родини, у яких стоїть скринька з прахом дитини або на тимчасовому зберіганні у міському крематорії, або дома. Це дуже важко. Ми не хочемо ходити на ці акції, ми хочемо, аби влада нарешті зробила те, що обіцяла», – сказала вона.
«На моїй тумбочці стояв прах з моєю дитиною. І я спала з цим прахом поруч. Це не можна сказати – спала. Усю ніч я дивилась на цю урну і розмовляла з ним», – сказала під час акції Неля Шастун. Її син загинув у квітні 2022-го, захищаючи Маріуполь.
Пошук ділянки під Національне військове кладовище триває з літа 2022 року. Як розповіли учасники акції, восени 2022 року рідним загиблих обіцяли звести кладовище в столиці. Серед варіантів були Співоче поле і Лиса гора у Києві, але їх відхилили.
А в березні 2023 року влада розглянула і затвердила ділянку в Биківні. Втім, вже у серпні змінила місце для будівництва і перенесла його в село Гатне Фастівського району Київської області.
Із таким розташуванням для кладовища рідні загиблих не погоджуються. Їх не влаштовує зокрема, віддаленість і те, що місце виділили біля цвинтаря, де ховали німецьких окупантів, які загинули під час Другої світової війни.
Родичі загиблих вважають, що ті, хто віддали життя за Україну, мають право на вшанування і поховання в столиці. Зокрема, вони підтримують зведення кладовища у Биківні.
«Поховати нам не вдалося, ми його кремували, спеціально для того, щоб поховати поряд з побратимами на Національному військовому меморіальному кладовищі. це відбулося в листопаді. Тоді вже ці обіцянки були, тоді розглядалася Лиса Гора, Співоче поле вже відхилили. Ми кремували, і рік вже скоро промине і ми заберемо просто додому прах нашого сина. Це дуже соромно» – розповіла мати полеглого захисника Віра Литвиненко.
31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає створення в Україні Національного військового меморіального кладовища, а також визначає порядок організації поховань та перепоховань українських військових.
Україна не озвучує чисельності загиблих військових від початку повномасштабного вторгнення РФ. Влада і військове керівництво заявляють, що дані будуть розкриті після війни.
ЗСУ продовжують нищити штаби окупаційних сил: як реагує російська армія
- ЗСУ знищують командний склад окупантів: у штабах паніка?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода Live:
- Шахеди біля кордонів НАТО: що каже Румунія
Україна завершує виконання всіх рекомендацій ЄС та чекає на початок переговорів – Шмигаль
Україна вже завершує «виконання всіх рекомендацій Євросоюзу» на урядовому рівні, що потрібно для початку переговорів щодо вступу до ЄС, зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 26 вересня.
Він повідомив про ухвалення державної цільової програми «Єдність у розмаїтті», мета якої – «створення умов для реалізації прав і можливостей національних меншин та корінних народів».
За словами прем’єра, після затвердження програми можна говорити, що на урядовому рівні Україна повністю завершить виконання семи рекомендацій Єврокомісії, а саме:
- Стартувала реформа Конституційного суду. Україна працює в постійних консультаціях із Венеційською комісією.
- Перезавантажена Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів.
- Посилюється інституційна спроможність та незалежність антикорупційних органів. Один з останніх прикладів - це урядовий законопроєкт про підвищення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Так, за останній час було обрано нових керівників НАБУ та САП на відкритих конкурсах. Група держав проти корупції (GRECO) відзначила суттєвий прогрес України в питаннях запобігання корупції.
- Кабмін напрацював нормативно-правову базу по боротьбі з відмиванням грошей у межах стандартів FATF.
- Україна виконала рекомендації Венеційської комісії щодо імплементації антиолігархічного закону.
- Запрацювало законодавство про медіа та рекламу.
- На виконання нового закону про національні меншини розроблені необхідні підзаконні акти.
До того ж, за словами Шмигаля, Кабмін провів так званий «селф-скринінг» – «було проаналізовано 28 тисяч актів права ЄС на предмет їх імплементації в правове поле України».
«Очікуємо, що в жовтні Україна отримає позитивну оцінку в межах Звіту щодо пакету розширення Євросоюзу. А потім буде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів про вступ нашої країни до ЄС», – додав Шмигаль.
Раніше цього місяця в інтерв’ю виданню Bloomberg президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна досягає «значного прогресу» у проведенні реформ, необхідних для її вступу до Євросоюзу.
Вона висловила впевненість у тому, що Україна «врешті-решт досягне успіху» в своїй заявці на членство в ЄС.
У серпні президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що ЄС повинен зробити «сміливий крок» і прийняти нових членів до 2030 року.
Наразі вісім країн мають офіційний статус кандидатів до Євросоюзу – Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Україна та Туреччина, хоча переговори з Анкарою тягнуться роками. Грузія й Косово є потенційними кандидатами на членство.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Цього місяця про те, що Європейська комісія готується в жовтні рекомендувати розпочати переговори з Україною про її членство в ЄС, повідомив Bloomberg із посиланням на джерела.
Генштаб: українські війська тримають оборону на трьох напрямках
Протягом доби на фронті відбулося 20 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ увечері 26 вересня.
«На Бахмутському напрямку наші захисники стійко тримають оборону та боронять нашу землю від окупантів. Ворог завдав авіаційного удару біля Кліщіївки, Костянтинівки, Північного Донецької області», – йдеться в зведенні.
Крім того, українські війська «успішно відбили» російські атаки на південний схід від Сєверного Донецької області на Авдіївському напрямку.
«На Мар’їнському напрямку протягом доби наші захисники успішно відбили 9 атак ворога безпосередньо в районі Мар’їнки Донецької області. Противник завдав авіаційного удару неподалік Новомихайлівки Донецької області», – додає командування.
Крім того, Сили оборони «продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку, наступальні (штурмові) дії на Бахмутському напрямку, завдають окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту».
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по російському особовому складу та районах розміщення озброєння та військової техніки. Також ракетні війська ЗСУ завдали ударів по чотирьох артилерійських засобах, трьох місцях скупчення російського особового складу та військової техніки, пункту управління та двох складах боєприпасів.
Черговий удар по Херсону: МВА повідомляє про трьох поранених
Російська армія після обіду знову завдала удару по Херсону, заявив голова міської військової адміністрації міста Роман Мрочко 26 вересня.
За його словами, обстріл пошкодив людське житло, автомобілі та будівлю підприємства.
«Двоє чоловіків отримали поранення. Їм на місці надали необхідну допомогу. Ще одну постраждалу госпіталізували у стані середньої важкості», – повідомив Мрочко.
Загалом, за його словами, наразі відомо про шістьох жителів Херсона, поранених внаслідок російських обстрілів протягом дня 26 вересня.
Раніше голова МВА повідомив про третього пораненого через ранковий обстріл Корабельного району Херсона. Спершу було відомо про двох постраждалих.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Норвегія виділила Україні фінансову допомогу напередодні зими
Норвегія передасть додатково Україні 1 мільярд норвезьких крон (92,5 млн доларів), йдеться в заяві міністра закордонних справ Аннікен Хуітфельдт.
«Цивільне населення України сильно постраждало внаслідок жорстокої війни, яку веде Росія. Зусилля українського народу по боротьбі зі щоденними нападами на мирних жителів і цивільну інфраструктуру були героїчними. Їм потрібна наша допомога, щоб пережити ще одну зиму війни», – каже норвезька міністр.
Цю тему Хуітфельдт обговорила на відкритті третьої наради старших посадових осіб з гуманітарних питань щодо України в Осло.
Відомо також, що на зустрічі «основну увагу буде приділено складній гуманітарній ситуації, яку створює війна в Україні, а також розгляду способів надання необхідної допомоги цивільному населенню в потрібний час».
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури в України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.