На Донеччині рятувальники потрапили під обстріл
У Бахмутському районі рятувальники потрапили під обстріл армії РФ, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники Торецька потрапили під ворожий обстріл», – зазначили в ДСНС.
Як розповіли у відомстві, вогнеборці працювали на пожежі в смт Північне Бахмутського району.
«У цей час окупанти розпочали повторний обстріл. На щастя, ніхто з рятувальників не постраждав», – додали в ДСНС України.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Донецької області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
НАТО не супроводжуватиме вантажі з зерном у територіальних водах України – посол при Альянсі
Ідея супроводу суден з українським збіжжям кораблями НАТО не знайшла одностайної підтримки всередині Альянсу, повідомила журналістам у Брюсселі посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
Дипломатка уточнила, що проти пропозиції забезпечити гуманітарний коридор для судноплавства виступили не лише Сполучені Штати Америки.
«Деякі країни-члени Альянсу так само виступили проти такого варіанту з міркувань безпеки. Турецька сторона, наприклад, так само сказала, що буде намагатися відновити ініціативу з постачання зерна (Чорноморську зернову інціативу – ред.) у тому вигляді, в якому вона була», – зазначила Галібаренко.
Водночас дипломатка зауважила, що дискусії триватимуть так чи інакше, оскільки «питання вивезення зерна в тих об’ємах, які ми маємо, найкраще вирішується морським шляхом».
«Будь-які інші варіанти, які нам зараз пропонують, зокрема, і балтійські держави, і Хорватія, і Румунія вирішують проблему частково. Що стосується балтійських країн – це ще й дорого. Тобто це робить ціну зерна удвічі більшою, ніж ми би, наприклад, вивозили зерно морським шляхом. Але говорити, до чого ми дійдемо в цих дискусіях, зараз, думаю, передчасно», – резюмувала Галібаренко.
На уточнювальне запитання, чи реальний супровід вантажів із українським зерном кораблями НАТО, представниця України при Альянсі зауважила, що це можливо лише в територіальних водах країн-членів.
«Думаю, реально – це тільки про супровід у територіальних водах самих держав-членів НАТО. Про територіальні води України не йдеться», – зазначила Галібаренко.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти.
Чотири країни закликали ЄС перевірити українські зернові «коридори солідарності»
Чотири країни Центральної Європи 26 вересня закликали Європейський союз ретельно перевірити так звані «коридори солідарності», якими українське зерно проходить до третіх країн.
Представники міністерств сільського господарства Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини заявили, що частина транспортованого зерна залишається в таких країнах, як Польща, і шкодить місцевим фермерам, оскільки воно набагато дешевше, ніж місцеве зерно.
Міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний заявив, що для запобігання «витоку зерна» під час транспортування ЄС міг би запровадити депозити, що повертаються, для дилерів.
Міністр аграрної політики України Микола Сольський приєднався до зустрічі, на якій пролунали ці заяви, по відеозв’язку.
Як повідомили в Мінагрополітики, Сольський заявив, що Україна розробила процедуру верифікації експорту чотирьох агрокультур, відповідно до рішення Єврокомісії, і наразі не експортує до п’яти прикордонних країн агропродукцію без їхнього погодження.
Напередодні в Єврокомісії підрахували, скільки сільськогосподарської продукції вдалося вивезти з України з 22-го травня до 23-го серпня 2023 року. В цей період прикордонні з Україною країни ЄС були закриті для імпорту українських пшениці, кукурудзи, насіння ріпака та соняшника, а Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи.
Завдяки «коридорам солідарності» (маршрути, що дозволяють Україні експортувати зерно річкою, автодорогами, залізницею) до ЄС виїхало понад 53 мільйони тонн сільськогосподарської продукції, в тому числі близько 48 млн тонн зернових, олійних та іншої супутньої продукції.
«За оцінками, цей експорт приніс Україні близько 38 мільярдів євро загального доходу, але за той же час Україна також імпортувала 34 мільйони тонн товарів через шляхи солідарності на суму близько 70 мільярдів євро. Це свідчить про те, що наше економічне партнерство зростає як за рахунок експорту, так і імпорту», – заявила у Брюсселі Адіна Велян, єврокомісарка з транспорту.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо прогнозу на вересень, Велян зазначила, що є сподівання «принаймні зберегти хороші цифри, які маємо зараз».
17 липня Росія вийшла із зернової угоди. Москва заявила, що частину домовленостей щодо експорту російських добрив і продовольства не виконано. З 18 липня російські війська розпочали майже щоденні обстріли Одеської області, знищуючи портову інфраструктуру України.
15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.
Водночас Словаччина, Польща й Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України.
Україна зі свого боку подала до Світової організації торгівлі позови проти цих країн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції. За його словами, українська сторона «буде надавати ЄС та сусідам митні дані щодо експорту визначених товарів та збирати дані про кінцевий пункт відправлень у системі електронної черги».
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус 22 вересня заявив, що готовий обговорювати з Україною постачання зерна, якщо «будуть захищені інтереси польського фермера і українське зерно не потрапить до Польщі».
Нічна атака РФ: на переправі до Румунії був автобус із дітьми, його встигли вивести – Дімчогло
Внаслідок удару по поромній переправі «Орлівка» були пошкоджені переважно вантажівки та вікна в адміністративних будівлях – про це Радіо Свобода розповів засновник поромного комплексу «Орлівка» Юрій Дімчогло.
За його словами, атака сталася близько 2 години ночі.
«Постраждала цивільна інфраструктура пункту пропуску дуже багато цивільних, міжнародного напрямку, вантажівок – біля 30. З них шість вигоріли повністю. Трохи пошкоджено складські приміщення, але прямого влучання туди не було. Основні влучання були у зони митниці та накопичувальні зони міжнародного транспорту для митного контролю, особливо на в’їзді в Україну», – сказав він.
За словами Дімчогло, адміністративний будинок пункту пропуску вцілів, але ударна хвиля вибила скло, 80% вікон доведеться замінювати.
Як розповів засновник переправи, між повітряною тривогою і атакою пройшло 10-15 хвилин. Прикордонники зреагували швидко і вивели з території пункту перетину громадський транспорт.
«Та було два автобуси, один на в’їзд в Україну, один на виїзд. Той, що на виїзд, був із дітками. Його швидко оформили, посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, на початку ударів. Слава Богу, що на пункті пропуску не було цього автобусу з дітьми. Тому що я не знаю, що б було», – каже він.
Другий автобус, за словами Дімчогло, оформили за 10 хвилин. Під час його від’їзду почалися удари, через що в автобусі тріснуло скло. Постраждали тільки водії.
Дімчогло вказав на те, що переправа є «повністю цивільним об’єктом» без військових, за винятком прикордонників. Водночас це також єдиний пункт перетину кордону з країною Євросоюзу на півдні України.
«Ми зараз зачищаємо пункт пропуску і сподіваємося, що в дуже короткі строки (відновимо роботу – ред.), тому що ми дуже затребувані. Сподіваємося в найкоротші строки відновити дорогу між Україною і Румунією», – сказав він.
Читайте також: У Бухаресті засуджують російську атаку на території України, що межують з Румунією
Раніше 26 вересня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська цієї ночі обстріляли регіон. В Ізмаїльському районі повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, пошкодження будівлі пункту пропуску і двох постраждалих.
Згодом начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уточнила, що пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» між Україною та Румунією в Одеській області зупинив свою роботу через нічну атаку з боку російських військ.
У Держприкордонслужбі зазначили, що на вказаному пункті пропуску відбуваються заходи зі стабілізації.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було знищено 26 із 38 «шахедів», запущених Росією по Україні, більшість над південними регіонами.
Кличко розповів про підготовку Києва до «складної зими»
Столиця України готується до «складної зими», розповів мер Києва Віталій Кличко.
«Наше завдання – щоб у киян було тепло і всі сервіси працювали ефективно. Ми вже усунули близько 2,5 тисячі пошкоджень трубопроводів, здійснили заходи для підвищення надійності роботи обладнання – технічну діагностику котлів, заміну окремого обладнання. Цього року, окрім планових ремонтних робіт, додалися роботи з відновлення зруйнованої чи пошкодженої інфраструктури. Адже внаслідок ворожих ракетних ударів минулої зими було серйозно пошкоджено близько 63% обладнання, необхідного для стабільного проходження осінньо-зимового періоду. Ми виділили цього року з місцевого бюджету понад 1 млрд грн», – повідомив Кличко.
Також мер столиці уточнив, що місто продовжує закуповувати пересувні котельні та інші альтернативні джерела тепло- та електропостачання.
«Місто формує арсенал альтернативних джерел живлення на тих об’єктах, де дозволяє потужність. Наприклад, понад дві третини котелень «Київтеплоенерго» забезпечило генераторами, тому в разі вимкнення світла вони продовжуватимуть працювати і давати тепло будинкам, що до них підключені», – наголосив Кличко.
Мер також запевнив, що в Києві вже «розроблено алгоритм оперативного підключення альтернативних джерел для постачання тепла, щоб не було зволікань у разі надзвичайної ситуації».
«На столицю й Україну чекає ще одна складна зима. Бо ворог знову намагатиметься зруйнувати критичну інфраструктуру та залишити нас без світла, тепла та води. Місто готується. І готовими мають бути мешканці. Як і минулої зими, в кожній оселі повинен бути запас їжі, води, прилади електроживлення, теплий одяг. Комунальні служби столиці працюватимуть у посиленому режимі і робитимуть все можливе, щоб забезпечити мешканців міста необхідними сервісами», – наголосив Кличко.
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури в України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.
ССО «уточнюють інформацію» щодо загибелі командувача Чорноморського флоту РФ
Сили спеціальних операцій ЗСУ «уточнюють інформацію» щодо ймовірної загибелі командувача Чорноморського флоту Росії. Таку заяву в ССО опублікували після того, як Міноборони Росії оприлюднило відео, де, ймовірно, Віктор Соколов, про загибель якого напередодні повідомила українська сторона, бере участь у засіданні колегії відомства.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих – командувач ЧФ РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл. Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим – наші підрозділи уточнюють інформацію. Це відбувається в межах процедури зі збору даних щодо результатів проведеної операції», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні Міністерство оборони Росії опублікувало відео з засідання колегії, де, ймовірно, присутній командувач Чорноморським флотом РФ Віктор Соколов, про загибель якого напередодні заявило командування Сил Спеціальних операцій України.
На відео видно Соколова, який, ймовірно, бере участь у засіданні по відеозв’язку. На оприлюдненому відео він нічого не говорить. Підтвердити автентичність відео наразі неможливо.
Тим часом, у Кремлі відмовилися коментувати повідомлення про загибель командувача ЧФ Росії. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що від Міноборони РФ не було жодної інформації про це.
Напередодні командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії минулого тижня загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Командування також заявило про загибель нібито 62 російських військових внаслідок удару по десантному кораблю «Мінськ».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Раніше деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту.
«Сім успішних кейсів із семи»: речник ВМС розповів про хід суден «новим коридором» у Чорному морі
Тимчасовий коридор безпеки, організований Україною, продовжує працювати – про це заявив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук на брифінгу 26 вересня.
Так він відповів на питання про вихід українських суден із портів Одещини після відмови Росії від Чорноморської зернової угоди.
«За оновленими даними, новим коридором у нас вже вийшли сім суден. Тобто це сім із семи успішних кейсів. Зайшли два, вийшли сім. П’ять суден – це ті, що перебували тут до початку повномасштабного вторгнення. Відповідно, цей процес триває. Ми робимо все, щоб забезпечити безпеку тієї ділянки, на якій судна перебувають у наших територіальних водах», – заявив Плетенчук.
Із територіальних вод України судна потрапляють до вод Румунії, Болгарії, Туреччини – це є територіальним морем країн НАТО, відтак там російські війська «не можуть наважитися» на вогневе ураження, сказав він.
За словами Плетенчука, основну небезпеку в Чорному морі наразі становлять російська авіація та ракетне озброєння.
«Корабельні угруповання вони вже сюди не заводять. Вони чудово розуміють, що ми зможемо їх знищити. Відповідно, вони їх тримають подалі, десь за берегами кримськими, ближче до Новоросійської бази своєї. Тому продовжують працювати ракети, «Шахеди» та авіація. Це той напрямок, який нам іще потрібно буде перекрити. І, звісно, тут у нас надія на нові зразки озброєння, таке як F-16», – додав він.
Загострення ситуації навколо експорту українського зерна сталося після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт російського винищувача
У всіх областях України оголосили повітряну тривогу. Влада закликала людей пройти в укриття.
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про ракетну небезпеку через зліт російського МіГ-31К з аеродрому Саваслейка. Цей винищувач є носієм балістичних ракет «Кинджал».
Приблизно через пів години тривогу скасували. Повідомлень про обстріли за цей час не надходило.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що Росія в ніч на 26 вересня атакувала Україну ударними БпЛА типу Shahed: з 38 дронів 26 збили.
Через російські нічні атаки, за даними влади, постраждала припортова інфраструктура на Одещині – двоє людей постраждали, та уражено підприємство у Кривому Розі – без жертв. На Черкащині є влучання в інфраструктурний об’єкт.
20 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України понад шість тисяч ракет і три тисячі дронів, більшість із них – по цивільних об’єктах.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Зеленський на ставці заслухав доповідь розвідки про «поточний стан справ у російській армії»
Президент України Володимир Зеленський провів засідання ставки. Про це він заявив 26 вересня, зазначивши, що це перша ставка після його закордонного відрядження.
«Детальні доповіді. Головком Залужний, керівник ГУР МО Буданов – про оперативну ситуацію на фронті, плани противника. Командувачі ОСУВ Сирський і Тарнавський – про перебіг конкретних наступальних та оборонних операцій на своїх ділянках. Забезпечення фронту всім необхідним – міністр Умєров», – йдеться в повідомленні президента в Телеграмі.
За словами Зеленського, на засіданні виступив міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін щодо заходів із нарощування власного виробництва зброї, зокрема, безпілотників.
«Велика доповідь голови СЗР Литвиненка про поточний стан справ у російській армії та перспективи розвитку російського ВПК», – додав він.
Попереднє засідання ставки відбулося 15 вересня. Тоді учасники обговорювали майбутні операції Збройних сил та постачання боєприпасів.
Міноборони РФ опублікувало відео з командувачем ЧФ, про загибель якого заявили у ССО
Міністерство оборони Росії 26 вересня опублікувало відео з засідання колегії, де, ймовірно, присутній командувач Чорноморським флотом РФ Віктор Соколов, про загибель якого напередодні заявило командування Сил Спеціальних операцій України.
На відео видно Соколова, який, ймовірно, бере участь у засіданні по відеозв’язку. На оприлюдненому відео він нічого не говорить. Підтвердити автентичність відео наразі неможливо.
Тим часом у Кремлі відмовилися коментувати повідомлення про загибель командувача ЧФ Росії. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що від Міноборони РФ не було жодної інформації про це.
Напередодні командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії минулого тижня загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Командування також заявило про загибель нібито 62 російських військових внаслідок удару по десантному кораблю «Мінськ».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Раніше деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту.
Санду: Росія несе відповідальність за «всі наслідки» війни в Україні
Президентка Молдови Мая Санду «рішуче засудила» нічну атаку Росії на південні регіони України, в тому числі на портову інфраструктуру на Чорному морі.
«І я повторюю: Росія несе повну відповідальність за всі наслідки її війни проти України, в тому числі ті, які впливають на суверенну територію Молдови», – додала вона.
Санду не уточнила, чи нічний російський обстріл проти 26 вересня поцілив по території Молдови.
Нічну атаку також засудило Міністерство оборони Румунії.
Напередодні стало відомо, що в молдовському сепаратистському регіоні Придністровʼя вночі проти 25 вересня могли впасти уламки ракети С-300. Таким типом озброєння, серед іншого, армія РФ атакує Україну.
Раніше сьогодні голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська цієї ночі обстріляли регіон. В Ізмаїльському районі повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, пошкодження будівлі пункту пропуску і двох постраждалих.
Згодом начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уточнила, що пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» між Україною та Румунією в Одеській області зупинив свою роботу через нічну атаку з боку російських військ.
У Держприкордонслужбі зазначили, що на вказаному пункті пропуску відбуваються заходи зі стабілізації.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було знищено 26 із 38 «шахедів», запущених Росією по Україні, більшість над південними регіонами.
«Схеми» ідентифікували місце потенційного удару HIMARS по штабу військ РФ під Херсоном
«Схеми» (Радіо Свобода) змогли ідентифікувати місце потенційного удару ракетами HIMARS по штабу російських військ під Херсоном, про який раніше повідомили джерела в Службі безпеки України.
«З’явилося ексклюзивне відео нещодавньої «бавовни» у тимчасовому пункті управління росіян під Херсоном. Завдяки наведенню СБУ, ракета HIMARS «взяла участь» у щоденній нараді російських офіцерів 24-го мотострілецького полку 70-ої мотострілецької дивізії. Нарада закінчилася достроково: вісім офіцерів мають статус «200», семеро – «300», – повідомили Радіо Свобода джерела в СБУ.
«Схеми» по згаданому відео ідентифікували локацію: це район населеного пункту Раденськ на Херсонщині.
Офіційно Служба безпеки про цей удар не повідомляла.
За інформацією джерела Радіо Свобода в СБУ, удар був завданий 18 вересня.
19 вересня російські джерела заявляли про удар по штабу сил РФ під Херсоном і значне число загиблих офіцерів, але вказували, що йдеться про «штаб 7-ої дивізії ВДВ».
Російська сторона свої втрати офіційно останнім часом не коментує.
«Пошти, магазини, банки, АЗС»: який російський бізнес працює в окупації на півдні
Чи заходять російські бізнес-структури на тимчасово окуповані території півдня України? Що вони намагаються привласнити й на чому заробити? Яке майбутнє чекатиме російський бізнес в окупованих районах півдня? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Прокудін: через удар дрона по Бериславу поранений поліцейський, ще двоє постраждалих у Киселівці
Російські війська завдали удару дроном-камікадзе по Бериславу, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 26 вересня.
«Уламкове поранення плеча отримав поліцейський з Дніпропетровщини», – заявив він.
Крім того, голова області уточнив наслідки обстрілу Киселівки увечері напередодні, зазначивши, що постраждали ще двоє людей:
«У тяжкому стані до лікарні шпиталізували 83-річну жінку, лікарі борються за її життя. У 45-річного чоловіка діагностували вибухову травму та уламкове поранення».
Напередодні Прокудін заявив, що через обстріл Киселівки постраждали четверо людей. Чоловікам 28 і 64 років та 67-річній жінці надали допомогу на місці, ще одну жінку 68 років госпіталізували в стані середньої важкості.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Після нічної атаки військ РФ рух поїздів між Миколаєвом та Херсоном повністю відновлено – УЗ
В «Укрзалізниці» повідомили про відновлення руху поїздів між Миколаєвом та Херсоном, який призупиняли через обстріл інфраструктури на Миколаївщині.
«Рух поїздів між Миколаєвом та Херсоном повністю відновлено», – повідомила пресслужба перевізника.
Вранці повідомлялося, що на вказаному напрямку тимчасово обмежили рух. Пасажирам залізниці до Херсона і звідти обіцяли організувати шатлові автобуси.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк пояснила, чому довелося обмежений рух потягів між Херсоном та Миколаєвом: «Є необхідність розвантажити цей напрямок і в умовах війни будь-яке підприємство, зокрема і транспортне, може запроваджувати таке обмеження. Такі речі відбуваються зокрема і з «Укрзалізницею» – там, де ворог продовжує атакувати».
За даними ОК «Південь», над Миколаївщиною вночі було збито шість БПЛА, запущених армією РФ. У Миколаївській ОВА казали, що в регіоні є влучання в об’єкт інфраструктури.
У посольстві США в Україні повідомили, що Сполучені Штати надали Києву запропонований «перелік пріоритетних реформ» для обговорення та зворотного зв’язку на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України у Брюсселі.
Примітка: раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що чергове засідання керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України відбудеться сьогодні, 26 вересня.
«Цей перелік був наданий як основа для консультацій з урядом України та ключовими партнерами в рамках нашої незмінної підтримки України та її зусиль з інтеграції в Європу – мети, яку Сполучені Штати рішуче підтримують. Метою цих зусиль є визначення пріоритетів і консолідація кроків з реформування разом з Україною і ключовими зацікавленими сторонами», – йдеться у заяві посольства.
Американські дипломати нагадали, що президент США Джо Байден під час зустрічі в Білому домі з президентом України Володимиром Зеленським заявив про прагнення допомогти українському народові «відновитися і відбудуватися для майбутнього, включаючи підтримку реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією».
Напередодні видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомило, що з Білого дому на адресу Координаційної платформи донорів було відправлено лист із переліком реформ, які Україна має здійснити для продовження надання їй допомоги. За даними видання, цей лист був також відправлений прем’єр-міністру Денису Шмигалю та на адресу Офісу президента України.
Ні в уряді, а ні в Офісі президента офіційно не повідомляли, чи отримали такого листа.
«Українська правда» стверджує, що вдокументі прописані зміни по пріоритетності їх впровадження: 0-3 місяці, 3-6 місяців, один рік, 18 місяців. Зокрема вони стосуються функціонування Наглядових рад держпідприємств, антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК), Вищої ради правосуддя, судової гілки влади загалом. Також пріоритетними протягом року вказані зміни в роботі Міністерства оборони України і усіх силових відомств.
Координаційна платформа донорів для України була запущена на початку року. Її мета – підтримка процесу відновлення та відбудови України.
ЗМІ: польські експерти підтвердили, що ракета, яка впала в Пшеводуві, була українською
Польські експерти дійшли висновку, що ракета, яка впала у Пшеводуві в листопаді минулого року, не могла бути випущена з Росії і, ймовірно, була українською, пише Rzeczpospolita з посиланням на джерела, знайомі з ходом розслідування.
Прессекретар прокуратури підтвердив, що вони справді отримали висновок, але його зміст він не розголошував через конфіденційний характер. Речник додав, що відомство звернулося до України за юридичною допомогою і очікує на відповідь.
За даними видання, висновок слідчих нібито підготовлений на основі безлічі джерел та засекречених даних національних служб. Наразі офіційно в Польщі та Україні не розкривали деталей розслідування.
Як йдеться в повідомленні, ймовірно, це була зенітна ракета С-300 серії 5-В-55 (російського виробництва). Прокуратура нібито знає, з якого місця сил ППО України вона була запущена.
У листопаді 2022 року у результаті падіння ракети в польському селі Пшеводув загинули двоє людей. Про це стало відомо після масованої ракетної атаки Росії по Україні. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу поклали відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала атаку.
Влада України заявляла, що удару по Польщі завдала російська, а не українська ракета.
Росія заперечила, що завдавала ракетних ударів поблизу місця інциденту і взагалі поблизу польського кордону.
Через ранковий обстріл Херсона постраждали двоє людей – ОВА
У Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили про двох постраждалих у Херсоні через ранковий обстріл військами РФ.
«Близько 8:20 окупанти вкрили вогнем Корабельний район міста. Один зі снарядів влучив у подвірʼя будинку. Легкі ушкодження отримали 48-річна жінка та 68-річний чоловік. Лікарі надали їм медичну допомогу на місці», – повідомили в ОВА.
Також повідомляється, що сьогодні о 05:00 ранку армія РФ вдарила з авіації по Ольгівці. Близько 7-ї ранку, крім Херсона, також було атаковано Киселівку.
За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, лише за минулу добу в місті загасили 22 пожежі.
Влада повідомила, що напередодні через російську агресію на Херсонщині загинули шестеро людей і ще десятеро були поранені.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
СБУ затримала у Херсоні священника УПЦ (МП), який торгував російською зброєю та боєприпасами
Служба безпеки повідомила про затримання настоятеля одного із храмів УПЦ (МП), який підпільно продавав зброю та боєприпаси, які залишилися після втечі армії РФ на деокупованій території Херсонщини.
«Клірик зберігав ворожі арсенали у двох схронах. Один із них – прямо на території будівництва нового храму УПЦ (МП) у Херсоні. Співробітники СБУ затримали його «на гарячому» – поетапно задокументувавши спробу продати два переносних зенітно-ракетних комплекси «Ігла» з комплектуючими. У «доповнення» до цих ПЗРК священник «пропонував» придбати боєприпаси до ручних протитанкових гранатометів РПГ-7. Вартість таких засобів ураження продавець у рясі оцінив в 115 тисяч у гривневому еквіваленті. Встановлено, що фігурант підшукував своїх клієнтів через власні зв’язки, у тому числі в кримінальних колах», – повідомили в СБУ.
Серед того, що клірик зберігав на території будівництва храму і в підвалі дев’ятиповерхівки – заряди для гранатометів, кулемет і автомат Калашникова з комплектуючими, бойові гранати Ф-1, майже 7 тисяч набоїв до автоматичної зброї, у тому числі великокаліберних зразків.
Наразі чоловіку повідомлено про підозру, він перебуває під вартою.
«Уся вилучена зброя і боєприпаси направлені на експертизу, а в подальшому будуть передані на потреби ЗСУ», – повідомили в СБУ.
Українські війська звільнили Херсон у листопаді 2022 року. Лівобережна Херсонщина перебуває під російською окупацією.
Миколаївщина: через падіння уламків БПЛА сталася пожежа на агропідприємстві
У Миколаївській обласній військовій адміністрації повідомили, що у регіоні є влучання в об’єкт інфраструктури через нічний обстріл військами РФ.
«У Березнегуватській громаді внаслідок падіння уламків ворожого безпілотного літального апарату, збитого силами ППО, виникла пожежа на агропідприємстві. Наразі пожежу ліквідовано. Попередньо, без постраждалих», – повідомив голова ОВА Віталій Кім.
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій додали, що площа пожежі становила 700 кв.м.
За даними ДСНС, ввечері 25 армія РФ завдала ракетного удару по Миколаєву, на околиці міста поціливши в об’єкт інфраструктури. В результаті зайнялась суха трава та чагарники, пожежу на площі 5 га ліквідували.
Раніше в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк підтвердила нічну атаку на Миколаївщину. За її словами, у зоні відповідальності ОК «Південь» над регіоном було збито шість БПЛА, запущених армією РФ.