Зеленський: 1 жовтня в День захисників і захисниць Україна вшанує пам’ять загиблих «хвилиною шани»
У неділю, 1 жовтня, коли Україна вперше в нову дату відзначить День захисників і захисниць, о 9:00 пам’ять «людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців» вшанують хвилиною мовчання, заявив президент Володимир Зеленський.
«Цієї неділі вперше вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу й українців. Хай це стане нашою новою традицією. 9:00. Неділя. 1 жовтня. Центральні площі та вулиці українських міст. Хвилина шани. Хвилина мовчання. Та вічність памʼяті про наших полеглих захисників і захисниць», – йдеться в повідомленні у телеграм-каналі Зеленського.
День захисників і захисниць України – державне свято України, яке досі відзначали 14 жовтня, у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Через реформу церковного календаря в Україні з 2023 року свято перенесли на 1 жовтня.
24 травня Архієрейський собор Православної церкви України (ПЦУ) схвалив перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року.
Україна розраховує запустити рішення Вільнюського саміту до кінця року – посол при НАТО
Україна працює над адаптацією Річної національної програми, на яку посилається підсумкове комюніке Вільнюського саміту в частині оцінки прогресу України на шляху до НАТО, й готується представити цю версію програми союзникам у листопаді. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
«Погодьтеся, документ із трьохсот сторінок дуже важко переварити. Тому така вихідна позиція у нас була (до Вільнюського саміту – ред.), що ми в будь-якому разі будемо рухатися до перегляду Річної національної програми», – зазначила дипломатка.
Представниця України при НАТО зауважила, що документ планують скоротити і лишити в ньому виключно перелік реформ, потрібний для вступу до Альянсу.
«Тобто він не має бути про все хороше проти всього поганого і про все на світі. Він не має дублювати наші зобов’язання, які ми маємо в рамках ЄС, і він має містити такі етапи, щоб ми розуміли чіткі критерії, коли ми можемо говорити про виконання тих чи інших реформ», – сказала Галібаренко.
Дипломатка заявила, що Україна вже підготувала проєкт адаптованої Річної національної програми. Альянс має внести правки, й на консолідований варіант розраховують вийти в листопаді, коли відбудеться засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, куди запросять і Дмитра Кулебу.
«Чому саме така логіка? Річна національна програма розрахована на рік – об’єктивно це йде з назви. Тобто нам треба все ухвалити до того моменту, щоб з 1 січня 2024 року ми почали виконувати адаптовану Річну національну програму», – резюмувала дипломатка.
За словами Галібаренко, триває робота й над виконанням іншого рішення саміту у Вільнюсі: розробкою структури Ради Україна-НАТО та її робочого плану, в якому буде прописана регулярність зустрічей та їхні рівні.
«Зараз план такий, що ми в рамках Ради створимо комітети і робочі групи (...). Думаю, найближчим часом ми вже вийдемо на якийсь консолідований варіант, тому що дискусії вже тривають, і затвердимо так само робочий план. Разом з адаптованою національною програмою (такий у нас план) на кінець року зможемо говорити про те, що ми вже більшість рішень Вільнюса запустили», – резюмувала Галібаренко.
Дипломатка водночас нагадала, що, аби Україну прийняли до лав НАТО, виконання реформ – лише одна з необхідних складових.
«Для того, щоб набути членство, як завжди – залишається дві складові. Тобто має бути політичний консенсус, але так само має бути продовження реформ і завершення війни», – підсумувала посол України при НАТО.
У липні відбувся дводенний саміт НАТО у Вільнюсі. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йшлося про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства. Члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті. Втім, часові рамки цього кроку й досі не визначені.
ОВА повідомляє про загиблого через артобстріли Оріхова напередодні
Російські війська за добу 26 вересня здійснили 116 артилерійських обстрілів населених пунктів Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко вранці в середу.
Також у області зафіксували чотири авіаудари по Оріхову, Роботиному та Малій Токмачці, чотири атаки безпілотників на Гуляйполе, Малинівку й Малу Токмачку, а також шість обстрілів Новодарівки, Таврійського, Роботиного та Малої Токмачки з реактивних систем залпового вогню.
«Внаслідок артобстрілу Приморського поранено 56-річного чоловіка – його доправлено до лікувальної установи у важкому стані. Також ворожа артилерія забрала життя 66-річного жителя Оріхова», – заявив Малашко.
Також обласна влада отримала 15 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.
Крім того, напередодні через обстріли був поранений житель Орлівки на Донеччині, повідомив виконувач обов’язків голови Донецької ОВА Ігор Мороз.
Також напередодні 12 людей зазнали поранень внаслідок обстрілів Херсонської області. Один чоловік був поранений на Харківщині, у Вовчанську, ще двоє людей – у Нікопольському районі Дніпропетровської області.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
У розвідці Британії проаналізували розгортання РФ нової армії в Україні
Розвідка Великої Британії заявила, що Росія з середини вересня 2023 року, швидше за все, вперше залучила до бойових дій елементи своєї нової 25-ої загальновійськової армії. Формування почало рух в Україну з кінця серпня 2023 року.
«Повідомляється, що підрозділи двох маневрених компонентів 25-ої загальновійськової армії – 67-а мотострілецька дивізія і 164-а окрема мотострілецька бригада – воюють на фронті на ділянці на захід від Сєвєродонецька та Кремінної, вздовж межі між Донецькою і Луганською областями», – йдеться в повідомленні.
«Від початку вторгнення Росія рідко зберігала вільне угруповання армії, яке потенційно могло б стати основою нового великого наступального удару. З огляду на те, що 25-та загальновійськова армія, очевидно, поетапно розгортається для посилення розтягнутої лінії фронту, нові злагоджені наступальні дії Росії менш ймовірні протягом наступних тижнів», – додали в розвідці Британії.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у звіті 1 вересня зазначали, що підрозділи 25-ої армії мають замінити частини 41-ої загальновійськової армії.
На початку вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія готується до реваншу на сході. За його словами, на Лиманський напрямок російський Генштаб перекинув частини новоствореної 25-ої загальновійськової армії РФ.
У розвідці Британії пізніше заявили, що Росія провела перекидання підрозділів нової 25-ої загальновійськової армії в Україну раніше, ніж планувала «частково тому, що РФ продовжує боротися з надмірно розтягнутими силами на фронті, а Україна продовжує свій контрнаступ на трьох різних напрямках».
12 людей поранені на Херсонщині минулої доби через обстріли РФ – Прокудін
На Херсонщині минулої доби внаслідок російських обстрілів були поранені 12 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 119 обстрілів, випустивши 557 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів», танків, авіації та БПЛА, два з них – ракетні. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; територію та будівлі навчальних закладів, заводів, пенітенціарну установу в Херсоні; медичний заклад у Бериславі», – написав Прокудін у телеграмі.
Він також повідомив, що о 05:00 27 вересня армія Росії вдарила з авіації поблизу Миколаївки Бериславського району. Інформацію про постраждалих і руйнування ще з’ясовують.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати військ РФ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 276 990 своїх військових, зокрема 320 – за останню добу, заявили у Генеральному штабі Збройних сил України.
Там навели також дані про інші втрати РФ:
- танки ‒ 4675 (три – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 8950 (+4)
- артилерійські системи – 6337(+38)
- РСЗВ – 792
- засоби ППО ‒ 534 (+1)
- літаки – 315
- гелікоптери – 316
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4948 (+24)
- крилаті ракети ‒ 1529
- кораблі /катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 8792 (+29)
- спеціальна техніка ‒ 927(+2).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих майже рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона», які ведуть підрахунок смертей російських військовослужбовців на основі відкритих даних та повідомлень у соцмережах, повідомляють, що встановили імена понад 31 тисячі загиблих. Реальна кількість загиблих імовірно вища.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
РФ кидає на фронт жителів окупованої частини Запоріжжя? Чи зупинять США допомогу Україні?
- Російські сили почали мобілізацію на окупованій території Запоріжжя. За словами мера Мелітополя, людей змушують підписувати контракти з окладом в 200 тисяч рублів. Як російські сили тиснуть на населення? Як можна уникнути мобілізації? Для чого мобілізують українців? Та що відбувається в окупованих містах Запоріжжя. Говоримо з Іваном Федоровим.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- Після успішних українських ударів Чорноморський флот РФ не зможе мати в акваторії Чорного моря такий контроль, як раніше, кажуть у Британській розвідці. В українському ВМС повідомляють про вихід вже семи кораблів з портів Одеси, що раніше було неможливим. Як змінилася розстановка сил в Чорному морі? Питаємо в експерта.
- Три дні до «шатдауну» в США. Вже з 1 жовтня свою роботу можуть зупинити американські державні органи, якщо Конгрес не схвалить бюджетні питання на наступний фінансовий рік. Як це може позначитися на війні в України? Чи зменшать США військову допомогу? Розбираємося.
- Військова допомога в обмін на реформи? Українські медіа поширили лист із переліком реформ, які нібито має реалізувати Україна, щоб і надалі отримувати військову допомогу. В Білому домі вже пояснили: цей документ для дискусій та обговорень. Чи правда це та які реформи Києва хоче бачити Захід?
Поранені дві людини, побиті будинки – війська РФ вночі обстріляли Нікопольщину
Двоє людей були поранені внаслідок чергового російського удару по Нікопольщині, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вночі ворог гатив із важкої артилерії по Мирівській громаді і самому Нікополю. Постраждали дві людини: чоловіки 44 та 68 років. Обидва у лікарні в стані середньої тяжкості. Зайнялася двоповерхова будівля. Вогонь рятувальники приборкали», – написав Лисак у телеграмі.
Крім того, за його словами, було пошкоджене приватне підприємство, понівечені чотири господарські споруди, одна – «знищена вщент», побиті шість приватних будинків, авто, газогони та лінія електропередач.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні об’єкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Заступниця директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко заявила в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» про розроблений законопроєкт щодо діяльності бюро. Каже: документ вже готовий до подання у Верховну Раду України.
Також вона розповіла про «кадровий дефіцит, який ми наразі відчуваємо», про «наповнення штату НАБУ новими співробітниками в декілька етапів» та про «дрейфування у сторону Банкової».
ISW: український наступ біля Новопрокопівки «суттєво знизив» боєздатність елітних підрозділів РФ
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що ймовірно деградовані елементи 42-ої мотострілецької дивізії 58-ої загальновійськової армії Росії дедалі активніше контратакують у районі Новопрокопівки в Запорізькій області, і це свідчить про те, що українські контрнаступальні операції могли знизити боєздатність відносно більш елітних російських підрозділів ВДВ, які відповідали за контратаку в цьому районі.
«Підрозділи 70-го та 71-го гвардійських мотострілецьких полків 42-ої мотострілецької дивізії протягом останнього тижня дедалі активніше вели обмежені контратаки поблизу Новопрокопівки. Участь 70-го і 71-го мотострілецьких полків у контратаках в районі Новопрокопівки свідчить про те, що українські контрнаступальні дії могли суттєво знизити боєздатність підрозділів 7-ої та 76-ої дивізій ВДВ і що ці елементи вже не можуть проводити всі контратаки вздовж усього українського прориву на Оріхівському напрямку», – йдеться в повідомленні.
Генштаб: минулої доби відбулося 26 бойових зіткнень
Сили оборони України продовжують ведення оборони на сході й півдні України, наступальної операції на Мелітопольському напрямку і наступальних дій на Бахмутському напрямку, протягом минулої доби відбулося 26 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Ворог завдав 10 ракетних та 77 авіаційних ударів, здійснив 44 обстріли з реактивних систем залпового вогню як по позиціях наших військ, так і по цивільних об’єктах нашої держави. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – йдеться у повідомленні.
Болгарія стрімко модернізує свої збройні сили після вторгнення Росії в Україну
Болгарія роками відкладала модернізацію своїх збройних сил. Незважаючи на те, що країна є членом НАТО з 2004 року, армія Болгарії все ще покладається на стару радянську зброю. Однак повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України у лютому 2022 році, схоже, стала стимулом, через який низка великих закупівель західної зброї може бути реалізована ще до кінця цього року. Яку ж зброю закуповує Болгарія? І для чого це їй потрібно?
Створені Росією у Чорному морі загрози викликають занепокоєння офіційної Софії, і тому Болгарія прагне придбати військові кораблі та зброю для своєї берегової охорони, каже прем’єр-міністр Ніколай Денков.
Після виходу з зернової угоди в липні 2023 року, завдяки якій відновився перерваний із початком масштабної війни експорт українського зерна, Росія атакувала українські порти та інфраструктуру в Чорному морі та навколо нього, намагаючись заблокувати постачання українською аграрної продукції на світові ринки.
Тому Болгарія уклала угоди на закупівлю зброї на близько 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів). І ці угоди зараз із західними виробниками зброї перебувають на різних етапах реалізації.
До того, хоча Болгарія є членом НАТО вже майже 20 років і має за вимогою Альянсу витрачати щонайменше 2% свого ВВП на оборону ( хоча цю вимогу Альянсу насправді виконують далеко не всі члени), спроби офіційної Софії модернізувати збройні сили не були успішними. Болгарська армія все ще опиралася на застарілу зброю радянських часів.
За останні роки було підписано лише дві великі угоди з продажу зброї. Перша – у 2019 році для придбання восьми F-16 вартістю понад 5 мільярдів левів (2,7 мільярда доларів) у Lockheed Martin, американської компанії, яка виробляє винищувачі.
У 2022 році уряд Болгарії продовжив угоду та замовив у американського аерокосмічного гіганта ще вісім F-16.
Інша угода стосувалася двох багатоцільових модульних патрульних кораблів (MMPV) – невеликих військових кораблів, які можуть протистояти повітряним, морським, наземним і підводним загрозам – які будуть побудовані в Болгарії спільно німецькою суднобудівною компанією Luerssen і болгарським субпідрядником Delfin.
Алейнік каже, що не може уявити участь Білорусі у війні проти України, Мінськ завжди підтримував мир
Міністр закордонних справ Білорусі, яка має стратегічне партнерство з Росією, заявляє, що не може уявити ситуації, коли його країна вступить у війну проти України разом з російськими військами. Про це Сергій Алейник сказав в інтерв’ю Associated Press.
Він сказав, що не вважає, що українці хочуть або потребують «цієї війни на виснаження», наголосивши, що Білорусь завжди підтримувала мир у сусідній країні та продовжуватиме «робити все від нас залежне» для його досягнення.
Алейник також сказав, що не може уявити ситуації, коли Росія накаже Білорусі застосувати тактичну ядерну зброю, яку вона нещодавно розмістила.
За його словами, це насамперед інструмент захисту.
Але якщо у Білорусь буде вторгнення, «я не виключатиму жодних інструментів, які будуть використані для захисту суверенітету та територіальної цілісності нашої країни», – сказав він.
При цьому у своєму зверненні до Генасамблеї ООН в суботу Алейник коротко згадав про війну в Україні, сказавши, що «дуже боляче бачити», як українці, які такі близькі білорусам, страждають протягом півтора років.
Читайте також: Лукашенко погрожує українцям, що Росія «перемеле» військових і техніку ЗСУ
Режим Олександра Лукашенка підтримав Росію, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України. Територія Білорусі на початку вторгнення активно використовувалася російською армією для наступу на Україну з півночі. Мінськ також дозволив Росії навчати своїх солдатів на території Білорусі.
У Держдепі відреагували на намір Росії повернутися в Раду ООН з прав людини
У Державному департаменті США заявляють, що представництво Росії в Раді ООН з прав людини не узгоджується з її діями в Україні.
«Я б сказав, що ми досить чітко визначили нашу позицію щодо підходу Росії до прав людини. Держсекретар чітко заявив, що ми бачили, як Росія вчиняє воєнні злочини та злочини проти людяності в Україні. Ми чітко дали зрозуміти, що має бути відповідальність за ті злочини, які вони скоїли, і тому, звичайно, я вважаю, що представництво в органі, який займається правами людини, не узгоджується з їхніми діями в Україні», – сказав речник відомства Метью Міллер під час брифінгу 26 вересня.
Москва намагається повернутися до Ради ООН з прав людини. Росія вказана на сайті ООН як кандидат на вибори членів Ради з прав людини на 2024-2026 роки. Вони мають відбутися 10 жовтня. За словами дипломатів ООН, із якими поспілкувались журналісти BBC, Росія веде «агресивну кампанію», пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси. Тому вони не виключають, що РФ справді може повернутись до складу Ради.
Після початку повномасштабного вторгнення у квітні минулого року Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
У Лондоні розпочався суд над п’ятьма болгарами, яких звинувачують у шпигунстві на користь РФ
П’ятеро громадян Болгарії постали у вівторок, 26 вересня, перед судом у Лондоні за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії, повідомляє Бі-бі-сі.
Британське слідство дійшло висновку, що обвинувачені з серпня 2020 року до лютого 2023-го збирали інформацію, яка могла бути корисною «ворожій країні».
Минулого тижня прокуратура Великої Британії санкціонувала звинувачення у шпигунстві проти п’ятьох громадян Болгарі. За повідомленням, вони намагалися «збирати інформацію, яка була прямо чи опосередковано корисною для ворога», щоб завдати шкоди інтересам і безпеці Великої Британії.
Трьох із групи – Орліна Руссєва, Бізера Джамбазова та Катрін Іванову – заарештували в лютому. Слідчі вважають, що групою керував 45-річний Руссєв. Болгари, як стверджується, входили до шпигунського осередку російських спецслужб і вели спостереження за різними об’єктами як у Великій Британії, так і в інших країнах Європи.
Руссєв, Джамбазов та Іванова проживали в Норфолку. У їхніх будинках під час обшуків були виявлені підроблені посвідчення особи низки країн: Великобританії, Болгарії, Франції, Італії, Іспанії, Хорватії, Словенії та Чехії.
Підсудні виступали з відеозв’язку. Свою провину вони не визнали.
Суд також заявив, що болгари були пов’язані з Яном Марсалеком, який у справі не проходить. Марсалек – колишній топ-менеджер німецької платіжної системи Wirecard. Його підозрюють у шахрайстві на суму два мільярди євро.
За версією слідства, Руссєв постачав Марсалеку обладнання для стеження, а потім був завербований. Марсалек, за даними ЗМІ, утік до Республіки Білорусь, а зараз, ймовірно, живе у Росії.
Болгарська служба Радіо Свобода зазначає, що Марсалек принаймні з 2015 року співпрацював із російською військовою розвідкою та допомагав у створенні приватних військових компаній в африканських країнах.
ООН підтвердила загибель понад 9 тисяч мирних жителів від початку повномасштабного вторгнення РФ
В Україні від початку повномасштабного вторгнення РФ загинув 9 701 мирний житель, йдеться у звіті ООН за 25 вересня 2023 року.
За даними ООН, із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні – це число включає 9 701 загиблого і 17 748 поранених.
Також із 1 до 24 вересня 2023 року ООН вже зафіксувала 554 жертви серед цивільного населення в Україні.
Росія намагається повернутися до Ради ООН з прав людини
Росія прагне знову приєднатися до Ради ООН з прав людини після того, як її виключили після повномасштабного вторгнення в Україну. Про це повідомляє СNN.
Росія вказана на сайті ООН як кандидат на вибори членів Ради з прав людини на 2024-2026 роки. Вони мають відбутися 10 жовтня.
Згідно з позиційним листом Росії, який отримав CNN, Росія вважає Раду з прав людини «ключовим органом у системі ООН».
Читайте також: ЗМІ: доповідачка ООН назвала тортури «частиною політики» Росії в Україні
У документі, який Росія поширює серед членів ООН, щоб заручитися підтримкою, йдеться, що Москва «вважає важливим запобігти посиленню тенденції перетворення Ради з прав людини на інструмент, який служить політичній волі однієї групи країн, караючи нелояльні уряди за незалежну внутрішню та зовнішню політику».
«У разі обрання РФ зосередиться на цьому питанні. Ми рішуче просуватимемо принципи співпраці та зміцнення конструктивного діалогу в Раді з метою пошуку адекватних рішень щодо прав людини», – йдеться в позиційному документі.
Також дипломати ООН, із якими поспілкувались журналісти BBC, кажуть, що Росія веде «агресивну кампанію», пропонуючи малим країнам зерно та зброю в обмін на їхні голоси. Тому вони не виключають, що РФ справді може повернутись до складу Ради.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у квітні Генеральна асамблея ООН проголосувала за призупинення роботи Росії у Раді з прав людини.
«Якщо він мертвий, це хороша новина для всіх» – Умєров про ймовірну загибель командувача ЧФ Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров не підтвердив і не спростував загибель командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова, але заявив, що це була б «хороша новина для всіх».
«Він у нас перебуває на тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Тому, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», – сказав Умєров у коментарі CNN.
Раніше сьогодні Міноборони Росії оприлюднило відео, де, ймовірно, Віктор Соколов, про загибель якого напередодні повідомила українська сторона, бере участь у засіданні колегії відомства. На оприлюдненому відео видно, ймовірно, Соколова, але він нічого не говорить.
У відповідь на це Сили спеціальних операцій ЗСУ заявили, що «уточнюють інформацію» щодо ймовірної загибелі командувача Чорноморського флоту Росії.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих – командувач ЧФ РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл. Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим – наші підрозділи уточнюють інформацію», – заявили в ССО.
22 вересня у Севастополі пролунали кілька вибухів. Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв у телеграмі повідомив про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ.
Згодом командування Сил Спеціальних операцій України заявило, що внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту Росії загинули 34 російських офіцери, зокрема і командувач флоту. «Ще 105 окупантів було поранено. Будівля штабу не підлягає відновленню», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Севастополі повідомляють про вибух, Розвожаєв заявив про «демонтаж аварійних конструкцій» штабу ЧФ РФ
Також деякі російські медіа заявляли про можливу загибель командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова через удар по штабу в Севастополі 22 вересня. Офіційно про його загибель не повідомлялося. Міністерство оборони Росії підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару.
Спікер Палати громад канадського парламенту Ентоні Рота заявив, що піде у відставку через кілька днів після того, як розкритикували його запрошення до парламенту Ярослава Гунька, який служив в українській дивізії «Галичина», повідомляє агенція Reuters.
Ентоні Рота заявив законодавцям, що зробив помилку.
«Це публічне визнання завдало болю окремим особам і громадам, включаючи єврейську громаду в Канаді та в усьому світі... Я приймаю повну відповідальність за свої дії», – сказав Рота, член правлячої Ліберальної партії.
Перед цим Ентоні Рота вибачився за запрошення Гунька на засідання парламенту, у якому брав участь президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Після слів Зеленського Рота представив присутнім 98-річного Гуньку, запропонувавши привітати його як «героя Другої світової війни», і відзначив його за боротьбу за незалежність України проти росіян.
Декілька правозахисних та єврейських організацій засудили виступ і овацію. Крім того, виступ активно використовується російською пропагандою. Російський посол в Оттаві Олег Степанов заявив, що вимагатиме від Канади роз’яснень того, що сталося.
Українська дивізія «Галичина», або 14-а гренадерська дивізія фронтових військ СС «Галичина», входила у склад військ «Ваффен СС» Німеччини у 1943–1945 роках і була, за ідеєю, військовим, а не каральним формуванням. Про її створення 28 квітня 1943 року оголосила німецька окупаційна влада на території Східної Галичини, яка тоді входила до складу німецького Генерал-губернаторства (схід і захід України мали різний окупаційний режим у роки Другої світової війни).
Дивізія входила до структури не загальних СС (Allgemeine SS), які брали участь у Голокості й інших каральних операціях на окупованих територіях, а до так званих Військ СС (Waffen SS) і була призначена для бойових дій на фронті поруч із Вермахтом.
Сили оборони України мають успіхи на півдні від Бахмута – речник ЗСУ Євлаш
Українські військові продовжують просування на півдні від Бахмута і закріплюються на досягнутих рубежах, йдеться в повідомленні начальника пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Іллі Євлаша в ефірі телемарафону.
«На південному фланзі ми надалі продовжуємо наступальну операцію, зокрема маємо успіхи поблизу Зайцевого, Кліщіївки, Одарівки та Іванівського», – зазначив він.
За словами Євлаша, військові продовжують «вибивати противника, під шквальним вогнем вони тримають оборону та закріплюються на досягнутих рубежах».