ЗСУ просунулись на двох фронтах: деталі
Українські війська просунулися поблизу Бахмуту (а саме під Курдюмівкою) і на захід від Роботиного: такі висновки робить американський Інститут вивчення війни (ISW), ґрунтуючись на геолокації даних 30 жовтня.
Український Генштаб підтверджує, що Сили оборони продовжують наступальні дії на південному фланзі Бахмуту, закріплюються на нових рубежах.
Водночас командувач Східного угруповання військ генерал-полковника Олександра Сирського повідомив, що агресор під Бахмутом перейшов від оборони до активних дій.
Заступник командувача військами РФ в Україні генерал-полковник Михайло Теплинський змінив генерал-полковника Олега Макаєвича на посаді керівника угрупованням, яке відповідає за окуповані райони Херсонської області, включно зі східним берегом Дніпра, – вказує британська розвідка.
Російські державні ЗМІ пишуть про посилення військ РФ на окупованій Херсонщині у зв'язку зі зміною командування на тому напрямку. І стверджують, що Теплинський, ймовірно, особисто взяв на себе командування угрупуванням російських військ «Дніпро».
У британській розвідці вважають, що заміна командувача РФ на Херсонському напрямку свідчить про посилення тиску ЗСУ на російські сили тут.
Головні питання випуску:
Як зміниться тактика російських військ на Півдні після призначення Теплинського?
На якому напрямку чекати наступу Росії до кінця цього року?
Чи вдасться ЗСУ досягти успіху на лівобережжі Херсонщини найближчими тижнями і яку тактику ведення бою оберуть Сили оборони?
СБУ підозрює російську співачку Чичеріну в пропаганді війни та інших злочинах
Служба безпеки України повідомила, що офіційно підозрює російську співачку Юлію Чичеріну у пропаганді війни, зазіханні на територіальну цілісність України і схваленні російської агресії, а також незаконному перетині кордону.
Як йдеться у повідомленні СБУ, в січні 2023 року співачка записала відеозвернення, в якому закликала українських військових здаватися в російський полон, погрожуючи «ув’язненням у російські концтабори в Сибіру».
Крім того, стверджується, що Чичеріна дала концерт у селі Оленівка в окупованій частині Донецької області, під час якого закликала місцевих жителів вступати до російської армії.
У повідомленні наголошується, що Чичеріній загрожує довічне позбавлення волі. Про підозру їй оголошено заочно, оскільки вона перебуває на волі.
Ще в березні 2022 року щодо Чичеріної в Україні почали розслідування після того, як в окупованому Енергодарі в Запорізькій області вона зняла український прапор з будівлі мерії.
Чичеріна, яка здобула популярність на початку 2000-их років як рок-виконавиця, стала однією з перших російських артисток, які з початку війни на Донбасі підтримали проросійських бойовиків. Вона виступала на територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР», знімала там кліпи і виступала з різко антиукраїнськими висловлюваннями. Вона активно підтримала і широкомасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Президент РФ Володимир Путін минулої осені присвоїв Чичеріній звання «заслуженої артистки Росії».
«Я почав відчувати нерв»: репортаж із центру реабілітації поранених бійців ЗСУ на Дніпропетровщині
У Дніпропетровській області вже чотири місяці працює інноваційний реабілітаційний центр для поранених військових. Він створений благодійниками на базі комунальної медичної установи як один із закладів національної мережі RECOVERY (схожі є у Дніпрі, Вінниці, Києві, Одесі). Всього тут 76 місць для військових, а за рік центр має забезпечувати якісною та безоплатною допомогою понад 1700 військових. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відвідали центр, щоб показати, як після важких ушкоджень людям вдається відновлюватися.
Дипломати з країн ЄС планують поїздку до США для зміцнення підтримки України – ЗМІ
Європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило видання Politico, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.
«Нам потрібно знайти способи достукатися до (громадськості – ред.) по обидва боки Атлантики. (…) У нас є план подорожувати в окремі штати, зустрічатися, наприклад, з компаніями, які продають обладнання, що фактично створює робочі місця в США. Більшість грошей, які були витрачені на Україну, насправді були витрачені в США», – цитує Politico міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса.
Литовський міністр зазначив, що презентація на користь подальшої підтримки України «може спрацювати досить добре, якщо її проведуть не лише американські політики, а й ті, хто залежить від цієї допомоги».
Голова МЗС Литви не сказав, які ще держави можуть узяти участь у цьому турне.
При цьому джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах Литви зазначили, що це не нова ідея, яка полягає в тому, щоб делегація складалась із дипломатів балтійських і нордичних країн – Латвії (її міністр закордонних справ Артурс Каріньш народився у США – ред.), Литви, Естонії, Фінляндії, Швеції, Данії.
Скільки країн готові направити своїх представників до США, співрозмовник Радіо Свобода не уточнив, але зазначив, що це «стане відомо наступного тижня у Вільнюсі під час конференції послів». Зараз міністр Габріелюс Ландсбергіс перебуває з візитом в Індо-Тихоокеанському регіоні.
У Єврокомісії на запитання Радіо Свобода зазначили, що не можуть коментувати конкретну місію, але нагадали в цьому контексті, що ЄС від початку російської повномасштабної агресії засудив її і послідовно підтримує Україну.
«Ми вжили чимало заходів, запровадили санкції, запропонували велику підтримку і продовжуємо її надавати, щоб допомогти Україні протистояти цій абсолютно неприйнятній агресивній війні. Думаю, країни-члени стоять на одній позиції, коли йдеться про важливість підтримки України. Не можу сказати нічого конкретного щодо цієї місії, але, звичайно, як я вже сказав, Єврокомісія не просто готова, але й продовжує надавати всю можливу підтримку, щоб підтримати наш європейський народ і Україну», – зазначив представник Єврокомісії Стефан де Кеерсмакер.
Цього місяця президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включає 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.
Водночас новопризначений спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступає за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Джонсон також вимагає від Білого дому більшої звітності щодо допомоги Україні. При цьому, через деякий час після свого обрання Джонсон таки сказав, що США має допомагати Україні.
Він заявив, що вірить у те, що окремий пакет допомоги Ізраїлю матиме підтримку обох партій як у Палаті представників, так і в Сенаті.
Україна викликала Польщу на зустріч до Єврокомісії через нові погрози щодо перекриття кордону
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулось до Міністерства інфраструктури Польщі та Директорату з питань мобільності Європейської комісії з проханням провести зустріч через повідомлення про заплановані блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Зустріч має відбутися 31 жовтня, повідомила пресслужба українського міністерства.
Польські перевізники запланували акцію протесту поблизу пункту пропуску Корчова на 3 листопада. Надалі протягом кількох тижнів протести планують поширити на усі пункти пропуску і організовувати їх до кінця 2023 року, повідомила асоціація Укравтопром.
Польські прикордонники на запит Радіо Свобода підтвердили заплановану демонстрацію на 3 листопада.
«Прикордонна служба отримала повідомлення від гміни Радимно про те, що перед автодорожнім пунктом пропуску в Корчовій планується мітинг. Заплановане частковий пропуск вантажних транспортних засобів,» – йдеться у відповіді Прикордонної служби Польщі.
Українська сторона намагається врегулювати ситуацію шляхом перемовин, тому ініціювала зустріч за посередництвом Єврокомісії, щоб знайти рішення, які допоможуть збільшити пропускну спроможність та забезпечити стабільну роботу кордону. «Такі страйки та блокування шкодять всім: як українським, так і польським перевізникам. Ми вдячні польському народу за постійну підтримку нашої держави в умовах повномасштабної війни і готові до діалогу, де рівноцінно будуть представлені інтереси перевізників обох країн», – заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
У Єврокомісії на питання Радіо Свобода відповіли, що поки що не мають деталей перемовин, але сподіваються, що Києву вдасться переконати Варшаву діяти послідовно.
«Україна впроваджує і зараз перебуває на певній стадії реалізації свого плану дій для вирішення проблем, які виникли влітку. Ми сподіваємося, що це забезпечить більш життєздатне середньо- та довгострокове вирішення проблем,» – заявив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл.
Також він висловив сподівання, що зміна влади Польщі посприяє покращенню торгівельних відносин між Україною та Польщею.
«У Польщі, як ви знаєте, зараз формується новий уряд. Тому ми продовжуємо роботу з усіма залученими державами-членами,» - сказав речник Єврокомісії.
В українському міністерстві наполягли, що «шляхи солідарності», запропоновані Єврокомісією одразу після повномасштабного вторгнення Росії, не працюють на повну потужність.
«Завдяки системі «єЧерга» та постійній комунікації із митною та прикордонною службами ми бачимо «слабкі місця» нашого кордону, де дійсно не виконуються укладені меморандуми. Лише у жовтні виконання меморандумів складає 50%, до прикладу, у червні цей показник був на рівні 65%,» – сказав Сергій Деркач.
За його словами, є об’єктивні причини, через які рух через кордон сповільнений - як от ремонті роботи.
«Проте в умовах сезонного збільшення експорту, морської блокади, ми повинні забезпечити стабільну та ритмічну роботу кордону, щоб як наші, так і іноземні водії могли точно знати коли перетнуть кордон, а економіка працювала» - наголосив Сергій Деркач.
Польські перевізники пояснюють свої демонстрації надмірною конкуренцією після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. Та вимагають повернути вимоги до українських перевізників отримувати дозволи, заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо фінанси компанії знаходяться не на території ЄС, організувати окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур тощо.
Польські перевізники пригрозили з листопада перекрити всі пункти пропуску з українською стороною через «надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС».
Раніше перевізники в Польщі обмежувались блокуванням одного пункту пропуску, а тепер планують перекрити усі наявні в’їзди з України.
В Україні знизилася довіра до телемарафону – опитування
За період з травня 2022 року до жовтня 2023 року простежується зниження довіри до телемарафону «Єдині новини», свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Хоча телемарафон зберігає позитивний баланс довіри-недовіри, але при цьому з 69% до 48% стало менше тих, хто йому довіряє (і натомість з 12% до 39% стало більше тих, хто йому не довіряє), кажуть автори дослідження.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зауважив, що «нинішня динаміка показує запит громадськості на переосмислення функціонування телемарафону і при нинішніх показниках довіри є вікно можливостей для здійснення схвалюваних громадськістю трансформацій».
Крім того, згідно з опитуванням, між травнем 2022 року і жовтнем 2023 року стало з 68% до 60% менше тих, хто вважає, що справи в Україні розвиваються у правильному напрямку (зокрема, з 32% до 17% стало менше тих, хто говорить про безумовно правильний напрямок). Водночас частка тих, хто вважає, що справи йдуть у неправильному напрямку, зросла з 16% до 29%.
При цьому незалежно від регіону проживання приблизно однакова частка населення (58-61%) вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. Також у всіх регіонах 27-31% вважають, що справи, навпаки, рухаються в неправильному напрямку.
Соціологи також зауважують, що з травня 2022 року до жовтня 2023-го серед інституцій безумовно довіру зберігають Збройні сили України і волонтери: наразі 94% українців довіряють ЗСУ (у травні 2022 року було 98%), а 87% довіряють волонтерам (у травні 2022 року – 87%).
«Водночас за цей період простежується зниження довіри до інституцій центральної влади: з 91% до 76% стало менше тих, хто довіряє президенту, з 74% до 39% – уряду, з 58% до 21% – парламенту. Проте важливо розрізняти ситуацію для уряду і парламенту, де ми бачимо більшість, які вже не довіряють (і баланс довіри-недовіри виразно негативний), і для президента, де переважна більшість продовжують довіряти йому (і баланс довіри-недовіри виразно позитивний)», – йдеться в повідомленні.
Довіра до місцевої влади не змінилася, свідчить опитування: як і в травні 2022 року, зараз 50% довіряють їй, а 46% – не довіряють.
Відколи Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, головні українські телеканали транслюють спільний контент – цілодобовий телемарафон «Єдині новини», який вони створюють у співпраці з високопоставленими представниками влади.
Опитування проводилося 30 вересня-13 жовтня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2007 респондентів, що живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
Зеленський провів «тривалу та важливу» Ставку – які питання розглянули
Президент України Володимир Зеленський у вівторок, 31 жовтня, провів чергову «тривалу та важливу» Ставку верховного головнокомандувача.
За словами глави держави за підсумками засідання, в першу чергу йшлося «у Міжнародний день Чорного моря – про безпеку саме в цьому регіоні».
Крім того, за інформацією Зеленського, були розглянуті такі питання:
- безперешкодна робота «зернового коридору»;
- боротьба з діями сил РФ, які «ставлять під загрозу мирне судноплавство»;
- зниження спроможностей Чорноморського флоту РФ.
Окремо, за словами президента, розглядалось й питання безпеки Одеської області: захист людей, енергетичних об’єктів, портової інфраструктури.
«Посилення регіональної системи ППО. Так само посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури в прикордонних та прифронтових регіонах», – додав він.
Крім того, відомо, що на Ставці йшлося і про ситуацію на фронті, а саме про Куп’янськ, Авдіївку, Херсон.
«У контексті цього ще одним важливим питанням Ставки стало нарощування вітчизняного виробництва артсистем та артснарядів натівського стандарту, зокрема графіки постачання від партнерів», – підсумував президент.
Попереднє засідання Ставки Зеленський провів 23 жовтня. Тоді йшлося про оборонні та наступальні дій Збройних сил України.
Гуменюк каже, що навігаційний коридор у Чорному морі працює, «мінна загроза мінімізована»
Попри відсутність «додаткових гарантій» від міжнародних партнерів, навігація в Чорному морі продовжується, зазначила в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
«Україна продовжує навігацію в Чорному морі, а Росія не може тиснути так, як того б хотіла. І працює навігаційний коридор, незважаючи на те, що наразі додаткових гарантій від міжнародних партнерів немає. Є забезпечення Силами оборони, і незважаючи на ті загрози, які ворог продовжує демонструвати з огляду застосування тактичної авіації, все ж таки робота не припиняється», – повідомила Гуменюк.
На запитання щодо мінної небезпеки в Чорному морі речниця відповіла: «на сьогодні робиться Силами оборони все для того, щоб коридор функціонував, навігація здійснювалась, а загроза була мінімізована».
Раніше у ВМС України повідомляли, що в акваторії Чорного моря постійно тривають протимінні заходи, оскільки Росія періодично застосовує міни, аби нашкодити цивільному судноплавству. Хоча Україна контролює свою акваторію, кажуть військові, російська авіація все ще залишається активною в повітрі.
«Порушення міжнародного гуманітарного права» – ООН оприлюднила доповідь про удар РФ по Грозі
Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй в Україні оприлюднила доповідь про російський ракетний удар по селу Гроза на Харківщині, де 5 жовтня загинули 59 людей, які прийшли на похорон.
У доповіді місія ООН заявила, що в неї є «достатні підстави» вважати, що Росія завдала смертоносного ракетного удару по селу Гроза, і хоча РФ не визнала прямо відповідальність за цей напад, постійний представник Росії у Раді безпеки ООН описав поминальний захід у Грозі як законну військову ціль – «твердження, яке суперечить інформації, зібраній та перевіреній ММПЛУ».
«У новій доповіді, опублікованій сьогодні МППЛУ, зроблено висновок, що Росія або не вжила всіх практично можливих заходів, щоб пересвідчитися в тому, що запланований об’єкт нападу є військовою ціллю, а не цивільними особами чи цивільними об’єктами, або навмисно спрямувала напад на цивільних осіб або цивільний об’єкт, що у будь-якому разі є порушенням міжнародного гуманітарного права», – йдеться в повідомленні.
Як заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні, напад на кафе у Грозі, який забрав життя 36 жінок, 22 чоловіків і 8-річного хлопчика, є одним із найбільших за кількістю вбитих із початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну в лютому 2022 року.
«Він слугує переконливим нагадуванням про наслідки війни в Україні для людей і підкреслює необхідність притягнення винних до відповідальності», – сказала вона.
У доповіді вказано, що масштабні пошкодження і рештки зброї, знайдені на місці інциденту, вказують на те, що ймовірною причиною вибуху була російська ракета «Іскандер».
«Ця високоточна керована балістична ракета малої дальності поцілила у єдине в селі кафе приблизно за 20-25 хвилин після того, як 63 місцеві мешканці зібралися там, щоб ушанувати пам’ять перепохованого у Грозі українського військовослужбовця, який загинув на війні раніше», – йдеться в повідомленні.
За словами спостерігачів ООН з прав людини, вони задокументували, що всі жертви були цивільними особами і що на поминальному обіді в кафе чи поблизу нього не було жодного військового персоналу чи будь-якої іншої законної військової цілі.
У доповіді ООН закликає Росію визнати відповідальність за жертви серед цивільного населення внаслідок нападу, провести повне і прозоре розслідування нападу, щоб притягнути винних до відповідальності й запобігти повторенню подібних нападів у майбутньому, а також забезпечити доступ до засобів правового захисту, включаючи відшкодування прямим і непрямим жертвам.
5 жовтня російські військові обстріляли село Гроза на Харківщині. За даними місцевої влади, війська РФ вдарили у сільське кафе-магазин, куди люди прийшли на поминки військового.
У Харківській обласній прокуратурі повідомили, що загинула фактично половина мешканців села, які залишалися у Грозі. Правоохоронці не виключають, що ракета, ймовірно – «Іскандер», була зумисне наведена на заклад.
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, коментуючи російський ракетний удар по кафе в селі Гроза Харківської області, заявив, що удар був здійснений під час похорону одного з нібито «високопоставлених українських націоналістів» і «в ньому брали участь багато його спільників неонацистів». У поліції Харківщини ці його слова заперечили.
У своїй доповіді експерти ООН наголошують на «вкрай руйнівних наслідках» удару і вказують, що, зокрема, 15 місцевих сімей через цей напад втратили більш ніж одного члена сім’ї.
ФСБ заявляє про затримання підозрюваного в замаху на Царьова
Російська Федеральна служба безпеки завила 31 жовтня про затримання підозрюваного в замаху на колишнього депутата Верховної Ради України Олега Царьова.
Відомство стверджує, що до замаху на Царьова причетний 46-річний житель Ялти. За версією російської спецслужби, він був координатором замаху, за завданням СБУ організував стеження за Царьовим, а також обладнав «схованку із засобами поразки».
Чоловік затриманий і дав свідчення, повідомляє агенція «Інтерфакс» із посиланням на ФСБ. Під час обшуку в будинку підозрюваного знайшли саморобний вибуховий пристрій, компоненти для виготовлення такого пристрою, «засоби конспіративного звʼязку з українськими кураторами, фотографії Царьова, схеми підходів до місць його проживання та роботи».
У ФСБ заявили, що щодо Царьова та його родини «вжито необхідних заходів безпеки». Нині загрози його життю немає, а стан здоровʼя Царьова оцінюється як задовільний.
Про замах Царьова стало відомо вранці 27 жовтня. Представник призначеної Росією «адміністрації» анексованої Запорізької області Володимир Рогов заявив, що в Царьова стріляли і що він перебуває в реанімації. Замах, за даними російських ЗМІ, стався в Ялті, де мешкає Царьов. Українські ЗМІ повідомляли, що за замахом стоїть СБУ.
Олег Царьов із 2002 до 2014 року був депутатом Верховної Ради України. Після початку російської агресії в 2014 році він перейшов на бік РФ. В Україні 2022 року його заочно було засуджено до 12 років позбавлення волі.
У РФ на заводі з виробництва пороху стався вибух
На заводі «Урал» у Солікамську в Пермському краї РФ, який виробляє порох, удень 31 жовтня стався вибух. Як повідомляють російські інформагенції з посиланням на рятувальників, повідомлення про вибух на заводі «Урал» надійшло о 13:25 (10:25 за Києвом), на місце події прибули 44 особи та 11 одиниць техніки.
У МНС заявили, що постраждалих немає, оскільки «у момент вибуху в будівлі ніхто не перебував», на роботу підприємства інцидент не вплинув.
У міністерстві територіальної безпеки Прикамʼя повідомили, що в цеху, де стався вибух, вибиті вікна та двері. «Цех працює в автоматизованому режимі, постраждалих немає, загрози населенню немає», – заявили в регіональному міністерстві.
«Урал» у Солікамську – один із найбільших у Росії заводів із виробництва пороху, у тому числі для снарядів, які використовуються в мінометах, гранатометах, керованих та некерованих ракетах.
Зранку сили РФ вдарили по Миколаївщині, двоє поранених – Кім
Зранку 31 жовтня сили РФ вдарили з артилерії по одній із громад Миколаївщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Зранку внаслідок ворожого артилерійського обстрілу населених пунктів Куцурубської громади з боку Збройних сил Російської Федерації, поранено двоє людей», – розповів він.
За даними голови ОВА, стан постраждалих – середньої важкості та легкий.
«Наразі їм надається медична допомога», – підсумував Кім.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Кремль: РФ чекає від Франції даних про затримання олігарха Кузьмічова
Росія зможе захистити права затриманого у Франції російського бізнесмена Олексія Кузьмічова, щойно Париж надасть детальну інформацію про його справу. Про це, як повідомляє агенція Reuters, заявив 31 жовтня речник Кремля Дмитро Пєсков.
Французька фінансова прокуратура повідомила, що Кузьмічова допитують у Франції у звʼязку з імовірним ухиленням від сплати податків, відмиванням грошей і порушенням міжнародних санкцій. Раніше Кузьмічов був одним з головних акціонерів російського «Альфа-банку».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кузьмічова внесли до списку санкцій Євросоюзу. На думку влади ЄС, він є «одним із найвпливовіших людей у Росії». Запровадження санкцій теоретично мало спричинити арешт майна олігарха і заборону на в’їзд до ЄС, проте, як пише Le Monde, на момент потрапляння під санкції він уже перебував на території Франції. Окрім того, бізнесмен, як стверджує видання, має «сімейні зв’язки в країні».
У липні російський ресурс «Проект» випустив розслідування про російських олігархів, які відкрито беруть участь у забезпеченні російської армії. У списку опинився і Кузьмічов.
На Донеччині знеструмились три шахти та понад 18 тисяч споживачів – Міненерго
Внаслідок обстрілу російськими військовими теплоелектростанції на Донеччині знеструмились три вугільні шахти та понад 18 тисяч споживачів, йдеться в повідомленні пресслужби Міненерго 31 жовтня.
У відомстві зазначили, що наразі шахти на Донеччині вже заживлені.
Крім того відомо, що внаслідок обстрілу підстанції на Херсонщині пошкоджено трансформатор, без світла залишилися 4 населених пункти, понад 7 тисяч споживачів.
«Також без світла залишається частина споживачів у Запорізькій, Сумській, Харківській, Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація», – кажуть у Міненерго.
За даним відомства, внаслідок технологічних порушень минулої доби тимчасово знеструмлювалися понад 5 тисяч споживачів у Запорізькій області – станом на зараз їх всіх заживлено.
«У Херсоні після підтоплення залишаються знеструмленими 1,2 тис. споживачів. Енергетики працюють над відновленням електропостачання, але ремонтні роботи сповільнені через обстріли», – підсумували енергетики.
Раніше у ДТЕК розповіли, шо ввечері в понеділок, 30 жовтня, російські військові атакували одну з теплоелектростанцій ДТЕК у прифронтовому регіоні.
Росія обстрілювала енергетичну інфраструктуру України протягом осені та зими 2022-2023 року, що призводило до відключень електроенергії.
У липні 2023 року Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
В Ізюмі затримали власницю салону краси, яка для ФСБ розпитувала у клієнтів про Сили оборони – СБУ
В Ізюмі було викрито агентку російської ФСБ, яка випитувала у клієнтів власного салону краси інформацію про Збройні сили України, повідомляє пресслужба Служби безпеки України (СБУ).
«Найбільше ворога цікавили наявність та періодичність руху військових ешелонів з бронетехнікою та важкою артилерією ЗСУ у напрямку передової», – зазначають у відомстві.
За даними слідства, інформаторкою російських військових виявилася власниця місцевого салону краси. Для збору розвідданих фігурантка «втемну» використовувала своїх клієнтів, у яких випитувала «потрібні» відомості під час надання косметологічних послуг та побутових розмов.
«Отриману інформацію вона передавала до ФСБ через «зв’язкову» з країни-агресора. Нею виявилась її знайома, яка після захоплення району пішла на співпрацю із загарбниками і обійняла посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово захопленій території», – кажуть в СБУ.
Також, за даними відомства, після звільнення райцентру «колаборантка втекла до Бєлгорода, звідки дистанційно залучила свою подругу до співробітництва на користь російської спецслужби».
Раніше слідчі Служби безпеки повідомили «зв’язковій» з ФСБ про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність).
«Наразі співробітники СБУ затримали інформаторку агресора та повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух та розташування підрозділів ЗСУ)», – розповіли у відомстві.
Також відомо, що зараз затримана перебуває під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисниці загрожує до 8 років тюрми.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді. За даними голови СБУ Василя Малюка, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.
Сили РФ обстрілюють Херсон: влучили в автівку, в салоні виявили тіло загиблого – влада
Близько 10 години у вівторок, 31 жовтня, російські військові вкотре атакували передмістя Херсона, повідомив голова обласної військової адміністрації Роман Мрочко.
«У передмісті влучили в автівку. Вона загорілася. Після гасіння пожежі у салоні виявили тіло загиблого», – написав він.
Відомо, що в ніч 30 жовтня сили РФ також атакували Херсон – внаслідок удару загинула одна людина, ще троє були поранені, зазначив Мрочко.
Начальник Херсонської МВА зазначив, що армія РФ атакувала Центральний район міста близько опівночі з тимчасово окупованого лівого берега – в результаті, за його словами, були пошкоджені, зокрема, багатоповерхівки.
«Одна з квартир внаслідок влучання загорілася. Там загинула жінка 85 років. Інша постраждала з опіками та отруєнням продуктами горіння доправлена до лікарні», - розповів Мрочко.
Ще двоє поранених – чоловік 68 років та жінка 36 років – ушпиталені у стані середньої тяжкості, уточнили в ОВА.
Впродовж доби 30 жовтня сили РФ майже 100 разів атакували Херсонщину, внаслідок обстрілів загинула одна людина, ще 16 отримали поранення, кажуть в ОВА.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Заступник командувача військами РФ в Україні генерал-полковник Михайло Теплинський змінив генерал-полковника Олега Макаєвича на посаді керівника угрупованням, яке відповідає за окуповані райони Херсонської області, включно зі східним берегом Дніпра, вказує британська розвідка з посиланням на повідомлення російських ЗМІ.
«Останніми тижнями в цьому районі активізувалися бої, українські сили обмежують російський контроль над східним берегом річки. Ймовірно, Теплинський має високу повагу в російському Генштабі, і він має досвід командування операціями в регіоні: він був командиром на місці, відповідальним за відносно успішне відведення сил Росії з заходу Дніпра в листопаді 2022 року», – йдеться в повідомленні.
У британській розвідці вважають дуже ймовірним, що відбиття українських атак через Дніпро та утримання території в окупованій Херсонській області «залишається пріоритетним завданням для російських військ в Україні».
«Призначення Теплинського, ймовірно, свідчить про посилення тиску на російські сили, які захищають цей район», – таким є висновок аналітиків.
Зокрема, за її словами, «ЗСУ змусили російську армію відтягнути її позиції на лівому березі».
Гуменюк зазначила, що внаслідок цього зменшилась кількість артилерійських обстрілів правобережжя, але «натомість російські сили почали частіше атакувати правий берег з авіації».
Розлючений і зраджений чи ні? В Офісі президента відреагували на статтю Time про Зеленського
Другий день українські медіа розбирають на цитати матеріал американського журналу Time. У ньому журналіст Саймон Шустер розповідає про те, на якому етапі наразі перебуває російсько-українська війна, що президент України Володимир Зеленський нібито почувається зрадженим партнерами, а через повільний контрнаступ на одного генерала, відповідального за нього, та одного з міністрів чекає звільнення.
В Офісі президента України в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода (в етері програми «Свобода.Ранок») прокоментували озвучені в інтерв’ю тези, назвавши це «суб’єктивною точкою зору конкретного журналіста».
«Погода на нашому боці»: Гуменюк пояснила, чому РФ перевела кораблі-ракетоносії до пунктів базування
Через шторм у Чорному морі Росія була змушена перевести кораблі-ракетоносії до пунктів базування, зазначила очільниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
«Зараз погода на нашому боці: у морі штормовий період. Шторм змусив завести кораблі-ракетоносії у пункти базування. Великі десантні кораблі також не виходили на чергування», – сказала вона.
За словами Гуменюк, сім російських кораблів наразі базуються у Чорному морі і один – в Азовському.
«Спостерігаємо, що рухи в забезпеченні логістики для них припинилися через погоду. На бойовому чергуванні залишаються прикордонні кораблі, які патрулюють прибережну акваторію вздовж Криму, і судна забезпечення», – додала вона.
Гуменюк також розповіла, що останнім часом у Чорному морі «росіяни почуваються скуто і не можуть дозволити собі вільне маневрування, наприклад у північно-західній частині Чорного моря». Натомість сили РФ використовують тактичну авіацію, «аби тиснути на українське цивільне судноплавство», підсумувала очільниця пресцентру.
Раніше у ВМС України повідомляли, що в акваторії Чорного моря постійно тривають протимінні заходи, оскільки Росія періодично застосовує міни, аби нашкодити цивільному судноплавству. Хоча Україна контролює свою акваторію, кажуть військові, російська авіація все ще залишається активною в повітрі.
«Це субʼєктивна точка зору конкретного журналіста» – Подоляк про статтю про Зеленського в Time
В Офісі президента України вважають «субʼєктивною точкою зору конкретного журналіста» колонку авторства Саймона Шустера в американському виданні Time, яка спричинила бурхливе обговорення в Україні. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) 31 жовтня заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
«Не забуваймо, що це субʼєктивна точка зору конкретного журналіста, який має своє бачення того, що відбувається. Друге, я зовсім не розумію, що таке анонімні джерела постійно. Тому що коли я з кимось розмовляю від імені Офісу Президента, то я обов’язково кажу, що це я говорю... Подекуди ці анонімні джерела – це люди, які не мають доступу до певної інформації, але які десь там поряд знаходяться і вони хочуть збільшити свою вагу і свої бачення видають за аксіоматичні знання», – відзначив Подоляк.
За словами радника голови Офісу президента, він не вважає, що «є якесь розлучення чи вважаємо ми наших партнерів зрадниками».
«Є обʼєктивні речі, про які треба говорити. Ми про них вже, до речі, говорили неодноразово… Тому треба все ж таки збільшити швидкість постачання тієї чи іншої техніки в Україні чи більше докладатись, скажімо, до того, щоб Україна мала всі ресурси для справедливої фіналізації цієї війни. Отут є трошки нерозуміння, чому повільно ми це робимо», – додав Михайло Подоляк.
30 жовтня американський журнал Time опублікував матеріал авторства Саймона Шустера, в якому той аналізує ситуацію і перспективи для України, використовуючи озвучені після візиту до США у вересні заяви Володимира Зеленського та деяких неназваних осіб із його оточення. У тексті автор розмірковує про персональне ставлення Зеленського до ходу і розв’язки війни, про мобілізацію та контрнаступ, допомогу від партнерів, cтан енергосистеми, корупцію тощо.
Також у матеріалі Саймона Шустера міститься цитата з анонімного джерела «з оточення Зеленського», яке переконане, що президент України «обманює себе». «У нас немає варіантів. Ми не виграємо. Але спробуйте йому це сказати», – наводить журналіст анонімну думку.
Серед іншого, у матеріалі є припущення, що може бути звільнено щонайменше одного міністра, а також генерала, який «відповідає за контрнаступ» через буцімто «повільний прогрес України на фронті». Ані Офіс президента, ні Міністерство оборони чи Генштаб ЗСУ наразі цього не коментували.
Саймон Шустер – народжений у Москві американський журналіст, який уже 10 років є кореспондентом журналу Time. З початком російсько-українського конфлікту став писати про нього. Після статті «У Росії – злочин без кари» про збиття малайзійського «Боїнга» в липні 2014 року в Донецькій області йому заборонили вʼїзд до РФ.
У квітні 2022 року Шустер провів два тижні з президентом України Володимиром Зеленським та його оточенням. За результатами поїздки він став автором статті для Time у номері, що вийшов із фото Зеленського на обкладинці. У липні 2022 року оголосив про плани видання книжки «Коли світ спостерігає: Володимир Зеленський та війна в Україні».