Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Умєров повідомив, що екскомандувача ССО Хоренка звільнили за його поданням

Колишнього командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Віктора Хоренка звільнили з посади за поданням міністра оборони Рустема Умєрова.

«Вчора (4 листопада – ред.) за моїм поданням, як це передбачено законодавством, було ухвалено кадрове рішення щодо командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ», – підтвердив міністр оборони Рустем Умєров.

За його словами, генерал-майор Хоренко «потрібен на іншому напрямку». Колишній командувач ССО, як зазначив Умєров, продовжить службу в Міністерстві оборони.

«Додатково коментувати причини та передумови зміни керівних військових посад під час війни – надавати підстави ворогові послаблювати Україну», – додав він.

3 листопада президент України Володимир Зеленський звільнив з посади Віктора Хоренка, який очолив Сили спеціальних операцій (ССО) у липні 2022 року.

Новим командувачем ССО ЗСУ Зеленський призначив полковника Сергія Лупанчука.

У вечірньому відеозверненні Зеленський заявив, що Віктор Хоренко «продовжить виконувати спеціальні завдання» у складі Головного управління розвідки Міноборони України.

Україна домоглася «прекрасного результату» на шляху до Євросоюзу – фон дер Ляєн

Україна домоглася «прекрасного результату» на шляху до Євросоюзу, зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 4 листопада в Києві на пресконференції після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським.

«Маю сказати, що ви домоглися чудового прогресу. Ми наступного тижня це підтвердимо, коли Комісія представить свій звіт про розширення», – зазначила вона.

Крім того, Урсула фон дер Ляєн наголосила, що в Євросоюзі «вражені реформами, які ви (українська влада – ред.) здійснюєте в розпал війни. Ми не повинні забувати, що ви ведете війну за власне існування. І водночас ви глибоко реформуєте свою країну. І ви реформуєте систему правосуддя, боретеся з впливом олігархів, боретеся з відмиванням грошей».

«Я знаю, що ви перебуваєте в процесі завершення великих реформ. І якщо це станеться, я в цьому впевнена, що українська амбітна мета переходу на наступний етап процесу вступу буде досягнута», – заявила фон дер Ляєн.

Вона нагадала, що «комісія працює над виділенням додаткових 50 мільярдів євро підтримки». Урсула фон дер Ляєн також зазначила, що понад 65% сільськогосподарської продукції з України йде «шляхами солідарності».

«І ми вкладаємо кошти, посилюємо ці лінії, дороги, переходи, залізницю. 12 млн інвестицій було обіцяно торік, але ця сума має бути більшою», – сказала вона.

За словами президентки Єврокомісії, «санкції мають глибокий вплив на російську економіку. Незабаром ми схвалимо 12-й пакет санкцій. Там будуть нові переліки тих, хто відповідає за військову торгівлю та окупацію України, а також тих, хто причетний до викрадення дітей, хто причетний до формування фейкових новин, обхідних імпортних та експортних заборон, і тих, хто порушує цінову стелю на нафту».

Водночас, під час конференції президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не просить для себе «особливих умов» на шляху до ЄС і «виконує всі рекомендації Європейської комісії, які були дані нашій державі». За його словами, навіть під час повномасштабної війни «Україна не зупиняється на шляху необхідних державі реформ».

«Рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо членства, ми реалізували. Це стосується і верховенства права, і захисту людських прав та свободи національних спільнот, і більшої прозорості в роботі державних інституцій, і посилення нашої держави, антикорупційної інфраструктури», – заявив він.

Зеленський повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), «який додасть антикорупційній системі можливостей працювати ефективно».

Крім того, за інформацією президента, наразі готується законопроєкт про лобізм, який «зробить прозорішими політичні процеси та надійно захистить державу від деструктивного впливу олігархів та інших осіб, що намагаються обійти верховенство права».

«Україна буде максимально готова і до початку переговорів із Євросоюзом щодо вступу, і згодом до повноправного членства в ЄС», – запевнив глава держави.

Раніше повідомлялося, що Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.

22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.

Україна сподівається, що такі переговори розпочнуться на початку 2024 року.

Президентка Єврокомісії розповіла про зустрічі з конгресменами США щодо допомоги Україні

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що представники ЄС на нещодавній зустрічі з конгресменами США говорили про важливість подальшої підтримки України.

«Два чи три тижні тому в нас був саміт ЄС і США. Ми доповіли про нашу допомогу, зокрема, про 50 мільярдів євро, які запропонували Європейській раді і сподівання досягти згоди до кінця року», – сказала фон дер Ляєн 4 листопада на пресконференції після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.

За її словами, це був «обмін думками».

«Бо ми з першого дня координуємо роботу. У мене також була можливість поговорити з сенаторами і конгресменами, і ми їм пояснили, що робимо і чому вважаємо, що це надзвичайно важливо, щоб Україна мала фінансову стабільність і прогнозованість бюджету», – сказала вона.

Наприкінці жовтня американське видання Politico повідомило, що європейські топпосадовці збираються вирушити до Сполучених Штатів Америки, щоб переконати тамтешній політикум і бізнес у користі від подальшої підтримки України. Це відрядження, про яке повідомило Politico з посиланням на міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, планується на тлі закликів деяких законодавців Республіканської партії США скоротити військову та фінансову допомогу Україні.

Голова МЗС Литви не сказав, які ще держави можуть узяти участь у цьому турне.

При цьому джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах Литви зазначили, що це не нова ідея, яка полягає в тому, щоб делегація складалась із дипломатів балтійських і нордичних країн – Латвії (її міністр закордонних справ Артурс Каріньш народився у США – ред.), Литви, Естонії, Фінляндії, Швеції, Данії.

Скільки країн готові направити своїх представників до США, співрозмовник Радіо Свобода не уточнив, але зазначив, що це «стане відомо наступного тижня у Вільнюсі під час конференції послів».

У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Байден закликав Конгрес проголосувати обидві ініціативи в пакеті.

Проте спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон виступав за те, щоб допомога Україні розглядалася окремо від пакету допомоги Ізраїлю. Палата представників США 2 листопада схвалила окремо пакет військової допомоги Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів. Допомога Україні в цей законопроєкт не увійшла.

Президент США Джо Байден заявив, що ветує цей законопроєкт, бо виступає проти розділення допомоги.

«Не буде такого» – Зеленський про перспективу «розмовляти з Росією і щось їй віддавати»

Президент України Володимир Зеленський відкинув можливість проведення на даному етапі переговорів із Росією про завершення війни і наголосив, що не відчуває тиску з боку західних партнерів щодо необхідності вести такі переговори.

«Я не знаю, хто це публікує, і для чого це робиться… Всі знають моє ставлення, воно збігається зі ставленням українського суспільства. Ніхто не тисне на мене сьогодні. Спочатку все це було: на початку війни і до війни. На сьогодні ніхто не тисне з лідерів ЄС, Сполучених Штатів тощо, серед наших партнерів, щоб ми зараз сіли з Росією розмовляли і щось їй віддавали – не буде такого», – заявив Зеленський 4 листопада на спільній пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Києві.

Президент також заявив, що не вважає ситуацію на фронті патовою.

«Це – не патова ситуація, ще раз наголошую… Росія контролює небо. А ми бережемо наших військових. І, коли вона контролює небо, просто кидати, як Росія кидає, наче м’ясо, своїх людей, ніхто не хоче», – сказав Зеленський, коментуючи статтю в журналі The Economist головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Генерал заявив, що війна зараз переходить на новий етап «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги «швидше за все не буде глибокого і красивого прориву» проти Росії. Залужний писав, що він вірив у те, що президент Росії Володимир Путін змінить курс після втрати приблизно 150 000 військових – «у будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну».

«Як побороти це? F-16, рішення є, треба чекати, коли хлопці навчаться, коли вони повернуться… Швидкі є рішення… Коли на фронті є ППО, військові йдуть уперед, біжать, їдуть, використовують техніку і йдуть контрнаступальні діїї», – сказав Зеленський.

Він зауважив, що минулого року «всі вважали», що українські сили – в патовій ситуації. «Кілька впевнених хитрощів, тактик військових операцій, і ви пам’ятаєте, Харківський регіон було звільнено, частина, і ви пам’ятаєте, що було в Херсоні», – сказав голова держави.

«Тому є складнощі, є різні думки… Я вважаю, що ми не маємо права опускати руки. Яка альтернатива?... Що треба – віддати третину нашої держави? Це ж буде тільки початок. Він цим не закінчить. Ми ж знаємо, що таке заморожений конфлікт, ми вже для себе зробили висновки», – додав Зеленський.

Він наголосив, що треба більше працювати з партнерами щодо ППО, «розблокувати небо, дати можливість нашим бійцям провести відповідні наступальні дії».

Раніше сьогодні американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього – повідомив, що представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни.

За повідомленням, деякі «делікатні» обговорення відбулися у жовтні на зустрічі Контактної групи з оборони України, до якої входять понад 50 країн. За словами співрозмовників телеканалу, в розмовах торкалися того, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися, щоб досягти угоди.

У свою чергу, як заявили чиновники, НАТО готове запропонувати Україні деякі гарантії безпеки, які утримають Росію від нового вторгнення на її територію.

Джерела телеканалу зазначили, що обговорення почалися на тлі побоювань США і країн Європи, що війна зайшла в глухий кут і що вони не зможуть і надалі надавати допомогу Україні. В адміністрації президента США Джо Байдена, стверджують чиновники, також стурбовані, що в України закінчуються сили – у той час як у Росії вони «здаються нескінченними».

При цьому адміністрація Байдена не бачить жодних ознак, що президент Росії Володимир Путін готовий до переговорів з Україною, зазначають співрозмовники NBC News. За їхніми словами, західні чиновники кажуть, що Путін сподівається «пересидіти Захід» або продовжувати боротьбу, доки західні країни не вирішать перестати надавати військову допомогу Україні або поки ця допомога не стане надто дорогою.

За словами чиновників, Україна має час до кінця цього року або трохи більше, після чого розпочнуться «терміновіші дискусії про мирні переговори».

Публічно представники США заперечують, що підштовхують Україну до переговорів і такі обговорення взагалі з нею ведуться. «Будь-які рішення про переговори залишаються за Україною. Ми зосереджені на тому, щоб продовжувати підтримувати Україну, яка захищає свою свободу і незалежність від російської агресії», – заявила раніше речниця Ради національної безпеки США Едрієн Вотсон.

Американський інститут Gallup, який займається дослідженням громадської думки, 9 жовтня оприлюднив результати опитування жителів України стосовно війни та різних політичних аспектів. За даними компанії, українці залишаються глибоко відданими перемозі у війні з Росією.

Троє з п’яти (60%) українців, опитаних у липні й серпні, заявили, що хочуть, щоб Україна продовжувала боротьбу до перемоги, що вдвічі перевищує число тих, хто хоче, щоб Україна йшла на переговори про якнайшвидше припинення війни (31%). Практично всі українці погоджуються, що виграти війну означає повернути всі території, які Росія забрала під свій контроль із 2014 року.

«Більше боєприпасів для військових» – Умєров у розмові з Остіном заявив про потреби України

Міністр оборони Рустем Умєров під час щотижневої телефонної розмови з міністром оборони США Ллойдом Остіном озвучив йому поточні потреби України, повідомило українське Міноборони в телеграм-каналі.

«Дякую США і міністру Остіну за новий пакет військової допомоги Україні. Ми обговорили останні оновлення на фронті і стан підготовки Сил оборони майбутнього. Я наголосив на поточних потребах України: більше боєприпасів для наших воїнів», – цитує МОУ слова Умєрова.

Міністр оборони України також зазначив, що вдячний США за «постійну і непохитну підтримку».

Напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання Україні озброєння та обладнання на суму до 125 мільйонів доларів США. У Пентагоні уточнили, що також передбачається надання 300 мільйонів доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) для зміцнення протиповітряної оборони України в довгостроковій перспективі. На ці кошти Міноборони США планує надати Україні додаткові боєприпаси з лазерним наведенням для протидії безпілотним літальним системам.

530 залізничників загинули від початку повномасштабного вторгнення РФ – Укрзалізниця

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року загинули 530 залізничників, повідомила «Укрзалізниця» 4 листопада.

«Залізничники роблять свій вагомий внесок у перемогу над ворогом. На жаль, через війну втрачаємо колег. 530 залізничників загинули від початку широкомасштабної війни в Україні. З них 23 – при виконанні своїх професійних обов’язків, 395 воїнів-залізничників ми втратили на фронті, 112 – загинули від російських обстрілів і бомбардувань цивільних об’єктів», – йдеться в повідомленні.

Президент України Володимир Зеленський під час церемонії на київському залізничному вокзалі, в якій також взяла участь президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, заявив, що українські залізничники допомогли евакуювати чотири мільйони людей із районів бойових дій, змогли перевезти тільки від початку цього року понад 120 мільйонів тонн вантажів, зокрема й глобально важливих вантажів, як-от продовольство.

Крім того, за його словами, завдяки дипломатичним поїздам Україну відвідали понад 500 делегацій, що «є вагомим внеском наших залізничників у єдність світу».

В Україні 4 листопада відзначають День працівників залізниці.

Панівна висота «Ікси». Як ЗСУ відбили Роботине?

138-ма висота і позиція «Ікси» стали ключем до звільнення села Роботиного в Запорізькій області.

За майже 5 місяців ЗСУ провели п’ять штурмів, щоб взяти цю висоту. Зрештою, це дозволило силам оборони зайняти Роботине і околиці й утворити плацдарм для подальшого контрнаступу на півдні України, про що вони розповіли Радіо Свобода.

Читайте і дивіться за лінком

Візит Зеленського до Ізраїлю. Чому він надто важливий?

Анонсований на наступний тиждень візит українського президента до Ізраїлю може виявитись однією з найбільш важливих політичних подій останнього часу.

«Адже, на відміну від приїздів провідних західних політиків до єврейської держави, це не просто візит підтримки і солідарності. Це ще й візит керівника держави, яка сама потерпає від війни й зазнала жахливих втрат серед цивільного населення. Ось чому президент Володимир Зеленський запропонував свою поїздку до Ізраїлю відразу після того, як ми дізналися про напад на цю країну угруповання «Хамас», що визнане у США та ЄС терористичним», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком

Україна отримала 8 систем Archer від Швеції – міністр

В Україну доставили вісім артилерійських систем Archer, наданих урядом Швеції, повідомив міністр оборони Поль Йонсон, інформує агентство SVT.

Напередодні Archer показав командувач Сухопутних військ Олександр Сирський. Вони з’явилися у ролику з нагоди Дня ракетних військ та артилерії.

Archer – шведська 155-мм колісна самохідна артилерійська установка. Має повністю автоматизовану систему зарядки, що робить цю САУ однією з найкращих у світі. Вона також відносно сучасна, оскільки її почали виробляти лише 2009 року. Однак Швеція зараз має лише 48 таких САУ.

У березні цього року Швеція оголосила про угоду щодо продажу своєї мобільної артилерійської системи Archer Великій Британії, що дозволить Лондону передати Україні свою артилерійську систему AS90 більш старого зразка. Стокгольм також уточнив, що відправить вісім одиниць Archer Україні.

Уряд Швеції тоді заявив, що надав Україні військову підтримку на понад півтора мільярда доларів.

В ОП кажуть, що Зеленський звільнив Хоренка за поданням міністра оборони

В Офісі президента України заявляють, що Володимир Зеленський звільнив командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Віктора Хоренка за поданням міністра оборони Рустема Умєрова.

«Згідно з законом України про національну безпеку, командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних сил України призначаються на посаду і звільняються з посади президентом України за поданням міністра оборони України. Таке подання було отримане Офісом президента, згідно з чинним законодавством», – сказав заступник керівника ОП Роман Машовець у коментарі «Українській правді».

Видання уточнило, що відповідне формулювання міститься в пункті 5 статті 16 закону «Про національну безпеку України».

Напередодні Хоренко заявив, що йому невідомі причини звільнення з посади.

«Скажу так, дізнався про це із засобів масової інформації. Спілкувався з головнокомандувачем (Валерієм Залужним), який також пояснити мені цього не зміг. Головком мав робити відповідне подання, але він мені відповів, що такого не робив. Не розумію, що сталося», – заявив він в ефірі ток-шоу «Української правди».

Хоренку також невідомо щодо його подальшої діяльності, зокрема в ГУР МО.

3 листопада президент України Володимир Зеленський звільнив з посади Віктора Хоренка, який очолив Сили спеціальних операцій (ССО) у липні 2022 року.

Новим командувачем ССО ЗСУ Зеленський призначив полковника Сергія Лупанчука.

У вечірньому відеозверненні Зеленський заявив, що Віктор Хоренко «продовжить виконувати спеціальні завдання» у складі Головного управління розвідки Міноборони України.

У ГУР заявили про «невдалі випробування» носіїв ядерної зброї в Росії

Головне управління розвідки Міноборони України заявляє, що в Росії 1 листопада пройшли «невдалі випробування» міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 «Ярс», яка є основною у наземному компоненті стратегічних ядерних сил РФ.

«Запуск ракети «Ярс» із космодрому «Плесецьк» (Архангельська область) по цілі на полігоні «Кура» (Камчатка) здійснив бойовий розрахунок 33-ої ракетної армії ракетних військ стратегічного призначення зс РФ. За даними ГУР МО України, ракета «Ярс» збилася з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань стратегічних ядерних сил держави-агресора Росії 25 жовтня 2023 року», – заявили в українській розвідці.

Там додали, що так само невдало 25 жовтня цього року завершився випробувальний запуск із підводного ракетного крейсера «Борей» балістичної ракети РСМ-56 «Булава», «що вкотре засвідчило її ненадійність».

Незалежно перевірити ці дані поки що неможливо. Російське Міноборони сьогоднішню заяву ГУР не коментувало.

Водночас 25 жовтня у російському відомстві заявили, що РФ провела тренування масованого ядерного удару. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу зауважив, що тренування стратегічних ядерних сил проходило «під особистим керівництвом» президента Володимира Путіна.

Згідно з офіційними повідомленнями з РФ, тоді з космодрому «Плесецьк» в Архангельській області по полігону «Кура» на Камчатці було виконано пуск міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс», водночас із Баренцевого моря з атомного підводного крейсера «Тула» було запущено балістичну ракету «Синева». Також, за словами начальника російського Генштабу Валерія Герасимова, у тренуванні стратегічних ядерних сил брали участь два ракетоносці дальньої авіації ТУ-95МС.

Сергій Шойгу, звітуючи перед Володимиром Путіним, заявив, що навчання відбулися «відповідно до плану підготовки Збройними силами Росії масованого ядерного удару у відповідь на ядерний удар противника».

2 листопада президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, схвалений 1996 року Генеральною асамблеєю ООН.

Раніше Росія призупинила участь у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, підписаному зі США у 2010 році.

Від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну різні прокремлівські політики та громадські діячі, а іноді й самі представники влади заявляють про можливість застосування Росією ядерної зброї.

Розвідка Британії про втрати РФ біля Авдіївки: кілька тисяч особового складу, 200 одиниць бронетехніки

За останні три тижні під час штурму Авдіївки на Донбасі Росія, імовірно, втратила близько 200 одиниць бронетехніки, пише у своєму звіті 4 листопада розвідка Великої Британії.

«Ймовірно, це пов’язано з поєднанням відносної ефективності сучасної української ручної протитанкової зброї, мін, боєприпасів, скинутих із безпілотників, і систем високоточної артилерії. У відповідь російські війська, швидше за все, перейшли до ведення піхотних атак на цьому напрямку. Влітку українські військові зіткнулися з такими ж тактичними викликами як атакуючі сили», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що, як і попередні російські наступи, штурм Авдіївки часто характеризувався просуванням по відкритій місцевості, що призвело до великих втрат.

«Цілком імовірно, що з початку жовтня 2023 року Росія поблизу Авдіївки зазнала втрат у кілька тисяч особового складу. Керівництво Росії продовжує демонструвати готовність приймати значні втрати особового складу заради незначних територіальних здобутків», – заявили в розвідці.

Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.

2 листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські військові можуть готуватися до чергової хвилі виснажливих піхотних атак на українські позиції в районі Авдіївки.

У Києві демонтують радянську зірку з обеліска на колишній площі Перемоги

У Києві на Галицькій площі (колишня площа Перемоги) розпочали демонтаж радянської зірки з обеліску на честь міста-героя Києва.

На фото, які публікують українські ЗМІ й користувачі соцмереж, видно техніку біля обеліску і робітників, які проводять демонтаж.

У квітні 2022 року з обеліску прибрали зображення Володимира Леніна. У лютому цього року площу перейменували з площі Перемоги на Галицьку.

У вересні цього року київська влада повідомила, що під час робіт із демонтажу прибрали зірки на бічних сторонах обеліска й анотаційну дошку російською мовою, а також змінили напис «1941» на «1939» – рік, коли почалася Друга світова війна.

Обеліск «Місто-герой Київ» увійшов до попереднього переліку пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР.

Після нападу Росії на Україну в лютому минулого року українська влада прискорила процес перейменування топонімів, названих на честь діячів російської і радянської історії й культури, пам’ятники їм зносять.

У квітні президент України Володимир Зеленський підписав закон, який забороняє надавати географічним об’єктам назви, пов’язані з Росією.

СБУ повідомила про підозру патріарху РПЦ Кирилу

Служба безпеки України повідомила, що оголосила про підозру патріарху РПЦ Кирилу, «який благословив рашистів на вбивства українців».

Як повідомили у пресслужбі відомства, СБУ і Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на очільника РПЦ Володимира Гундяєва (відомого як Кирил), який сприяє збройній агресії Росії і заперечує воєнні злочини російських військ.

«За даними слідства, московський патріарх входить до найближчого оточення вищого військово-політичного керівництва Росії й одним із перших публічно підтримав повномасштабну війну проти України. Для поширення пропаганди він масово використовує підконтрольні йому релігійні громади РПЦ на території РФ, а також представників УПЦ (МП) в Україні», – йдеться в повідомленні.

Крім того, заявили в СБУ, Гундяєв «регулярно розповсюджує наративи Кремля» у вигляді онлайн-проповідей або власних відеокоментарів.

«Зокрема, задокументовано, що в березні 2022 року на сайті РПЦ було опубліковано «статтю» про літургію, де клірик благословив командуючого Росгвардії Золотова на війну проти України. Також наприкінці лютого 2023 року на офіційному ютуб-каналі РПЦ вийшов відеоматеріал, в якому Гундяєв виправдовує окупацію сходу України. Крім того, патріарх неодноразово давав коментарі пропагандистам з центральних телеканалів Росії, в яких підтримував агресивну політику Кремля і закликав вірян об’єднатися у війні проти України», – заявили у спецслужбі.

У СБУ уточнили, що Кирила підозрюють за кількома статтями Кримінального кодексу України:

посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників;
планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни.

За даними Служби безпеки, від початку повномасштабного вторгнення Росії за матеріалами спецслужби розпочато 70 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви.

«Я тут, щоб обговорити шлях вступу України до ЄС». Президентка Єврокомісії прибула до Києва

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 4 листопада прибула до Києва.

«Приємно повернутися до Києва під час мого шостого візиту за час війни. Я тут, щоб обговорити шлях вступу України до ЄС. Фінансову підтримку ЄС для відновлення України як сучасної процвітаючої демократії. І те, як ми будемо далі змушувати Росію платити за її загарбницьку війну», – написала фон дер Ляєн у соцмереж X (колишній Twitter), оприлюднивши фото, на якому вона разом із президентом Володимиром Зеленським на київському залізничному вокзалі.

Перед цим член фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що виступу президентки Єврокомісії очікують у Верховній Раді.

Раніше повідомлялося, що Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.

У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.

22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.

Україна сподівається, що такі переговори розпочнуться на початку 2024 року.

NBC: США і ЄС почали обговорювати з Україною мирні переговори з РФ

Представники США і Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливі мирні переговори з Росією для припинення війни, повідомив американський телеканал NBC News із посиланням на двох високопосадовців США – одного нинішнього й одного колишнього.