Приватних виробників дронів в Україні більше, ніж державних – заступниця голови Мінстратегпрому
Міністерство стратегічної промисловості відповідає за виробництво дронів як у приватному, так і в державному секторі – про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла заступниця міністра стратегічної промисловості Анна Гвоздяр.
Водночас вона додала, що її відомство не займається закупівлями.
«Ми створюємо якісь певні умови для виробників, але закуповує цих всіх виробників Міністерство оборони, Держспецзв’язок, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, тобто кожен закуповує на свої підрозділи. За закупівлю ми не відповідаємо, ми можемо говорити за виробництво», – сказала вона.
За словами Гвоздяр, Україна наразі здатна виготовити «велику кількість» безпілотників. При цьому вона зазначила, що закупівлями нині також займаються недержавні фонди та місцева влада.
Читайте також: «Сили оборони їх замовляють» – «Укроборонпром» про виробництво БПЛА з дальністю 1000 км
Говорячи про виробників, заступниця міністра додала, що приватних виробництв більше:
«У нас 200 (приватних – ред.) виробників дронів, близько того. На сьогоднішній день в Україні державних підприємств з цього переліку мало».
При цьому Гвоздяр каже, що, хоча багато дешевих комплектуючих походять із Китаю, наразі вже є, зокрема, FPV-дрони, повністю зібрані в Україні.
«У Міністерстві ми зараз теж працюємо над тим, щоб відійти повністю від китайських комплектуючих і, можливо, навіть від іноземних. Тобто ми зараз дивимося, що у нас є на ринку. На нашому ринку дуже багато класних комплектуючих, просто поки що про них не всі знають», – розповіла вона.
Посадовиця додала, що Мінстратегпром зараз намагається зробити аналіз ринку, щоб скласти перелік наявних постачальників і «подружити» їх із виробниками, аби максимально збільшити кількість українських комплектуючих у дронах.
У червні в «Укроборонпромі» заявили про успішне застосування українського безпілотника з дальністю ураження 1000 кілометрів.
У жовтні минулого року «Укроборонпром» анонсував створення українського озброєння з дальністю ураження цілей до тисячі кілометрів і вагою бойової частини 75 кілограмів. Тоді повідомлялося про завершення розробки.
«Росія перетворилась на зону» – капелан, що пройшов російський полон
Василь Вирозуб потрапив у російський полон 26 лютого минулого року. Тоді він разом із ще двома священниками і лікарем на судні «Сапфір» майже досягли острова Зміїний, куди відправилися, аби забрати тіла, як тоді вважалося, загиблих українських прикордонників. Проте їх перехопили російські військові із крейсера «Москва», який пізніше був знищений ЗСУ. Пройшовши 70 днів допитів і тортур, Василь Вирозуб останнім із екіпажу «Сапфіра» повернувся додому. А 17 листопада 2023 року він став лавреатом чеської премії «Пам’яті народів» – нею щорічно відзначають людей за внесок у боротьбу з тоталітаризмом. В інтерв’ю Радіо Свобода Отець Василь згадує про тортури в російському полоні, а також міркує над тим, чи можливе примирення між українським народом та Росією.
Вірменія офіційно приєднається до Міжнародного кримінального суду в лютому
Вірменія офіційно подала запит на приєднання до Міжнародного кримінального суду і стане його членом у лютому, оголосив базований у Гаазі трибунал 17 листопада.
За повідомленням, Вірменія стане 124-ою державою-учасницею, яка приєдналася до Статуту.
Минулого місяця президент Вірменії підписав закон про ратифікацію Римського статуту, що визначає дії МКС.
Єреван заявляє, що це дозволить прокурорам суду розслідувати ймовірні злочини, скоєні в Нагірному Карабасі.
Азербайджан у вересні повернув собі повний контроль над регіоном після блискавичного наступу, в результаті чого близько 120 000 етнічних вірмен втекли до Вірменії. Єреван звинуватив Баку в «етнічних чистках» у регіоні, що Азербайджан категорично заперечує.
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду 3 жовтня.
17 березня МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу й Україною.
Шмигаль анонсував позику від Світового банку на понад 1 мільярд доларів на соціальні видатки
Кабінет міністрів ухвалив рішення для залучення додаткових коштів від міжнародних партнерів – про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 17 листопада.
За його словами, йдеться про грант через фонди Світового банку. Серед інших, Норвегія надасть 190 мільйонів доларів, Швейцарія – 70 мільйонів.
«Крім того, маємо рішення, яке дозволить отримати позику від Світового банку на суму майже 1,1 мільярда доларів. Дуже важлива зараз підтримка, яку Уряд направить на соціальні виплати, освіту, медицину та інші пріоритетні потреби», – заявив голова уряду.
Крім того, Кабінет міністрів ухвалив два рішення, які дозволять отримати майже 162 мільйони доларів від Європейського інвестиційного банку в межах дійсних програм із відновлення України.
Як зазначив Шмигаль, йдеться про відбудову та будівництво шкіл, лікарень, дитячих садочків, адміністративних будівель, очисних споруд.
«Загалом завдяки цим коштам від ЄІБ зможемо цього року завершити роботу на 28 проєктах та розпочати реалізацію 186 нових проектів для покращення якості життя українських громад», – додав він.
Україна у вересні отримала транш фінансової допомоги від Світового банку на 100 мільйонів доларів. Як повідомили в Міністерстві фінансів, цей транш дозволив Україні зберегти макрофінансову стабільність та забезпечити пріоритетні видатки державного бюджету.
Консули Генерального консульства України в Любліні здійснили візити до пунктів пропуску «Рава-Руська-Гребенне» і «Дорогуськ – Ягодин», які блокують польські перевізники, повідомив посол України в Польщі Василь Зварич.
«Під час візитів відбулися зустрічі з представниками місцевої поліції, українськими перевізниками, а також польськими протестувальниками. Консули закликали польську сторону якнайшвидше розблокувати рух вантажного транспорту і забезпечити усім необхідним українських водіїв, які змушені чекати в багатокілометрових чергах», – написав посол у фейсбуці.
«На жаль, станом на сьогодні, польські протестувальники відкинули напрацювання делегацій України, Польщі і ЄК щодо покращення руху вантажних перевезень через українсько-польський державний кордон, який є також кордоном між Україною і ЄС», – додав він.
За словами Зварича, протестувальники далі вимагають відновлення дозволів на міжнародні комерційні вантажні перевезення між Україною і Польщею, «що суперечить двосторонній угоді між Україною і ЄС, яка є юридично зобов’язуючою для України й усіх країн-членів Євросоюзу».
Через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною і ЄС польські перевізники оголосили страйк. Вони прагнуть повернення дозволів для українських водіїв і вимагають вилучити польські автівки з електронної черги, а також поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». 17 листопада організатори блокування кордону заявили, що планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині». Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Бахмутський напрямок залишається одним із «найгарячіших» на фронті. Російські військові прагнуть окопатися та закріпитися на північному фланзі, водночас, на південному армія РФ намагається зупинити просування Збройних сил України. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.live) розповів майор Національної гвардії начальник штабу артилерії 4-ї бригади «Рубіж» Денис Нагорний.
«Поблизу Кліщіївки, Андріївки та Кордюмівки ворогу це частково вдається завдяки щільному мінутуванню. На один метр квадратний там припадає до 2-3, а той 4-х мін різного застосування: від протитанкових до протипіхотних», – розповів військовий.
Він також додав, що ситуація залежить і від так званих «м’ясних» штурмів, у яких сили РФ «активно застосовують бронетехніку»: танки закритих вогневих позицій, тактичну авіацію, армійську авіацію. Також Нагорний уточнив, що на цьому напрямку армія РФ застосовує FPV-дрони та артилерію.
«Нова тактика противника – це застосування квадрокоптерів для мінування під’їзних логістичних шляхів вночі, аби зменшити постачання на передній край», – зазначив начальник штабу.
Бахмут протягом довгих місяців залишається «епіцентром» бойових дій. Під час літнього контрнаступу ЗСУ просунулися на південному та північному фланзі Бахмута. Саме місто залишається під контролем сил РФ. У листопаді 2023 року російські військові перейшли до «активної оборони» на цьому напрямку.
ОП: Україна почала переговори з Німеччиною щодо двосторонньої угоди про гарантії безпеки
Почався перший раунд переговорів з Німеччиною про двосторонню угоду щодо гарантій безпеки для України – про це заявив Офіс президента 17 листопада.
За повідомленням, переговорну групу від України очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
«Німеччина – наш надійний партнер та один із лідерів фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні. Без Німеччини неможливо уявити дієвість гарантій безпеки, а також майбутнє членство України у євроатлантичній спільноті. Саме тому початок двосторонніх безпекових переговорів із Німеччиною такий важливий», – заявив він.
ОП додає, що сторони обмінялися баченням підходів до потенційних гарантій безпеки та узгодили план подальших дій.
Німеччина стала шостою країною «Групи семи», з якою Україна почала двосторонні переговори.
Гарантії безпеки є частиною поточних переговорів між лідерами НАТО щодо того, щоб Україна не зазнала нових нападів з боку Росії після закінчення війни.
За підсумками саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі в липні члени НАТО підтвердили намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ».
Україна проведе з США оборонний форум у Вашингтоні – Зеленський розповів подробиці
Україна разом із Сполученими Штатами Америки проведе у Вашингтоні оборонний форум, розповів президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 17 листопада.
Глава держави нагадав, що під час його візиту до Вашингтона він домовився з президентом США Джо Байденом про «конкретні речі», які посилять і американців, і українців, і наших партнерів, оскільки «спільне виробництво зброї завжди посилює».
«Днями за участю Андрія Єрмака (керівника Офісу президента – ред.) та нашої урядової команди обговорили конкретику. У грудні цього року відбудеться спеціальна конференція української та американської промисловості, чиновників та інших державних діячів, усіх, хто організовує забезпечення нашої оборони», – заявив Зеленський.
За його словами, «це буде досить потужна подія у розвиток форуму оборонних індустрій, що відбувся у вересні».
«Наразі форум у Вашингтоні та відповідна робота з озброєнням як в Україні, так і в Америці», – додав Зеленський.
Він подякував США, президенту Байдену, його команді, Конгресу та обидвом партіям, які підтримують Україну, а також американським оборонним компаніям та партнерам у Європі.
Раніше, 29 вересня, на форумі оборонних індустрій президент України оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій і заснування спеціального Оборонного фонду.
На форумі українські компанії підписали 20 документів з іноземними партнерами, на момент закриття заходу до Альянсу оборонних індустрій долучилися 38 компаній із 19 країн.
Журналісти підтвердили загибель 37 052 російських військових в Україні
Журналістам-розслідувачам на основі відкритих даних вдалося підтвердити загибель 37 052 російських військових, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну. У підрахунку використовувалися некрологи, що публікуються місцевою владою і близькими вбитих, імена з нових могил на цвинтарях, новини регіональних ЗМІ.
Дослідження від початку повномасштабної війни ведуть редакції російського видання «Медіазона» і російської служби Бі-Бі-Сі. За два тижні, що минули від публікації минулого підрахунку, кількість підтверджених втрат збільшилася на 1272. Восени повідомлення про загибель російських військових приходять на 25-38 відсотків частіше, дослідники пов’язують це з важкими боями в районі Авдіївки під Донецьком, яку намагається захопити російська армія.
За два тижні стало відомо про загибель на фронті 14 старших офіцерів у званні від підполковника і вище, зазначають дослідники. Схожих втрат серед високопоставлених офіцерів Росія зазнавала лише минулого літа, зазначає «Медіазона». Редакція пов’язує це з появою в українських військових американських тактичних ракет ATACMS і спробами штурму українських позицій.
Загальна кількість загиблих російських військових, ймовірно, кратно вища. У Росії з лютого минулого року діє воєнна цензура, відомості про втрати влада РФ відносить до секретних і не звітує про них.
Україна також не дає інформації про свої втрати у війні.
Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Джерела у Білому домі США у серпні оцінювали кількість загиблих російських військових у 120 тисяч, писала The New York Times.
22 жовтня Міністерство оборони Британії оприлюднило дані про ймовірні втрати Росії у війні проти України. «Цілком ймовірно, що Росія зазнала постійних втрат (убитих і поранених) від початку конфлікту від 150 000 до 190 000 осіб, а загальна цифра, включаючи тимчасово поранених (одужали і мають повернутися на поле бою), становить близько 240 000-290 000. Ці дані не включають ПВК «Вагнера» чи її батальйонів з колишніх в’язнів, які воювали в Бахмуті», – йшлося у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Морська піхота йде на окуповану Херсонщину: що попереду? Фронт, бої, Зеленський
- Звільнена Кліщіївка: репортаж Радіо Свобода – кореспондент Мар’ян Кушнір з околиць Бахмута. Що відбувається на Бахмутському напрямку та що залишає по собі армія РФ?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Морська піхота ЗСУ офіційно підтвердила успіхи на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Йдеться вже про декілька плацдармів. Що відомо? Аналізує Юрій Бутусов. Чи вдасться відтіснити російські сили так, щоб вони не обстрілювали жителів правобережжя?
- Ситуація на польсько українському коридорі залишається напруженою, передає кореспондентка Радіо Свобода. До протестів долучається Словаччина: перевізники теж провели попереджувальний протест. Що далі і як вирішити ситуацію?
- Тим часом президент України Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю іноземним журналістам про спроби Кремля посіяти хаос в Україні. Він посилався на розвідкові дані щодо плану під назвою «Майдан-3». Про що йдеться? Як це сприйняли? І чи можлива така дестабілізація?
ЗСУ закріпилися на кількох плацдармах на лівому березі Дніпра – штаб
Протягом поточної доби на фронті відбулося 53 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил.
Зокрема, на Куп’янському напрямку російські війська «безуспішно» штурмували позиції ЗСУ поблизу Синьківки, Петропавлівки та Іванівки. На Лиманському напрямку наступальних дій військ РФ не фіксували.
На Бахмутському напрямку ЗСУ відбили дев’ять російських атак, на Авдіївському – 17 атак поблизу Кераміка, східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та південніше Тоненького.
«На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де Силами оборони відбито 18 атак», – йдеться в зведенні.
Генштаб також фіксував «безуспішні штурмові дії» південніше Водяного на Шахтарському напрямку, а також біля Роботиного та Вербового на Запоріжжі.
Крім того, Сили оборони продовжують наступальну операцію на Мелітопольському та Бахмутському напрямках.
«На лівому березі річки Дніпро на Херсонському напрямку, завдяки мужності та професійності українських морських піхотинців, у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони, вдалося закріпитися на декількох плацдармах. Сили оборони продовжують утримувати займані рубежі, відбили 6 атак ворога, проводять заходи щодо розширення займаного плацдарму», – йдеться в зведенні.
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по російських військах та техніці, а також стільки ж ракетних ударів ЗСУ по військових цілях РФ.
Кабмін спростив ввезення в Україну енергетичного обладнання
Енергетичне обладнання ввозитимуть в Україну за спрощеною процедурою, зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Готуємось до зими на всіх рівнях. Сьогодні (17 листопада – ред.) затвердимо постанову, якою спрощуємо завезення в Україну енергетичного обладнання, у тому числі генераторів та трансформаторів», – розповів глава уряду.
За його словами, для цього Кабмін призупинить дію шести технічних регламентів, які застосовувалися під час ввезення та продажу енергетичного обладнання.
Тепер для таких товарів не потрібна буде декларація про відповідність та маркування знаком відповідності, уточнив Шмигаль.
У жовтні на засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорювалося посилення регіональної системи ППО, як і посилення протиповітряної оборони та захист об’єктів критичної інфраструктури в прикордонних та прифронтових регіонах, які щоденно атакують російські війська.
Восени минулого року російські військові почали масовані обстріли української енергетичної та іншої важливої інфраструктури. Це спричинило суттєві проблеми в енергетиці.
Україна та Захід очікують повторення російських атак по критичній інфраструктурі цього року.
Польські перевізники планують перекрити останній відкритий пункт перетину кордону з Україною
Польські перевізники, які блокують кордон із Україною, планують перекрити останній відкритий для проїзду вантажівок пункт перетину «Медика – Шегині» – про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода з посиланням на організаторів блокування кордону.
Про ці плани повідомив один із організаторів акції Томаш Борковський.
«Наші розмови, на жаль, трохи зайшли в глухий кут і ми хочемо це пришвидшити. Ми не хочемо тут сидіти до свят, хочемо якнайшвидше закінчити з тим», – додав він.
За словами кореспондента Радіо Свобода, перекриття пункту в Медиці можливе з понеділка.
Наразі пункт перетину «Медика – Шегині» – останній не заблокований на кордоні Польщі з Україною.
Нині у чергах на пунктах пропуску стоїть близько 3 тисячі вантажівок. За інформацією, українських прикордонників, найдовша черга в Медиці – 1200, у Гребенному пів тисячі, у Корчові – майже тисяча машин.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні з 6 листопада. Йдеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин».
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Українці за кордоном зможуть здати ДНК для пошуку зниклих родичів – МВС
Українці, які перебувають у Європі, зможуть здати зразки ДНК для пошуку своїх родичів, зниклих безвісти за «особливих обставин», йдеться в заяві міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.
Клименко зауважив, що дана опція стала можливою завдяки домовленостям Головного слідчого управління Національної поліції України з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти.
«Розпочинаємо роботу з Польщі та Німеччини. Експерти відбиратимуть зразки ДНК, які в подальшому передаватимуть українським слідчим для пошуку та ідентифікації зниклих осіб», – пояснив міністр.
Також міністр вказав графік забору біологічного матеріалу на найближчі два тижні:
- 28 листопада – Краків;
- 30 листопада – Варшава;
- 30 листопада – Познань;
- 2 грудня – Берлін;
- 2 грудня – Мюнхен;
- 3 грудня – Дрезден;
- 4 грудня – Франкфурт-на-Майні;
- 5 грудня – Дюссельдорф.
Очільник міністерства також зазначив, що для того, щоб здати зразки ДНК, необхідно записатися за номером +380687910000.
«Оператори нададуть відповіді на всі уточнюючі питання», – додав він.
Міністр Клименко також закликав всі родини, які розшукують своїх рідних, долучитися до збору зразків.
Раніше стало відомо, що станом на 5 жовтня 2023 року в пошуку перебувають понад 26 тисяч людей, які зникли безвісти за особливих обставин.
У вересні Кабінет міністрів передав повноваження з розшуку людей, які зникли безвісти за особливих обставин, Міністерству внутрішніх справ.
Як повідомляв Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини, зниклими безвісти за особливих обставин вважаються особи, які зникли у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Литва передала Україні генератори та сухпайки для військових
Литва надає Україні черговий пакет допомоги на тлі наближення холодів – про це заявляє Міністерство оборони 17 листопада.
«Литва твердо дотримується своїх зобов’язань із підтримки України і сьогодні передала нову партію військової допомоги. Партія генераторів і сухих пайків стане частиною термінової підтримки України на полі бої, особливо в холодний сезон», – заявили в Міноборони.
«При заповненому баку електрогенератор може безперервно працювати не менше восьми годин при повному навантаженні», – йдеться в повідомленні.
Міністерство нагадує, що довгостроковий план Литви з підтримки України передбачає додаткові 200 мільйонів євро на 2024-2026 роки. Ця держава вже надала Україні допомоги на понад 1 мільярд євро.
Міністерство оборони Литви днями повідомило, що передані ним пускові установки для зенітного ракетного комплексу (ЗРК) NASAMS із необхідним обладнанням вже в Україні.
На лівому березі Дніпра «активно працюють» різні підрозділи Сил оборони – Гуменюк
На Херсонському напрямку, на лівому березі Дніпра, наразі «активно працюють різні структурні складові Сил оборони», розповіла керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.
«Там працюють різні Сили оборони, різні структурні складові Сил оборони, не тільки морська піхота. Там працюють різні підрозділи за своїм призначенням. Робота дуже потужна не тільки з особистою присутністю, а й аеророзвідка, артилерія дуже багато чого роблять для того, аби ті, хто закріплюється на лівому березі, мали більш-менш забезпечений спокій», – зазначила Гуменюк.
Вона зауважила те, що українські захисники «не можуть оприлюднювати забагато інформації» про свої дії, адже «ворог активно відстежує все, що відбувається в інформаційному просторі щодо лівого берега».
Раніше, за словами Гуменюк, сили РФ «знищили на окупованій території вежі мобільного зв’язку, аби позбавити мешканців можливості отримувати правдиву інформацію». Зі свого боку, українські військові упродовж певного часу «розгортали інформаційні кампанії і тепер вже виходять на певний відкритий етап, у межах якого можуть пояснити свої дії».
«Робота триває. Робота потужна. В умовах поганої погоди вона ускладнюється, тому що це ускладнює не тільки фізичне просування, це ускладнює аеророзвідку, тому що грозове попередження. Те, що у ворога зараз немає можливості так само потужно використовувати тактичну авіацію, як вони робили це раніше (пам'ятаєте бомбардування у кількості 80+, 70+ КАБів за добу?), то зараз ось цей період і використовується для того, щоб максимально надійно закріпити наші успіхи», – сказала керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь».
Генеральний штаб Збройних сил України зранку поінформував про те, що Сили оборони провели «серію успішних дій» на лівому березі річки Дніпро на Херсонському напрямку – йдеться про диверсійні, рейдові та розвідувальні дії. За словами українських військових, «нині виявляються шляхи логістичного постачання боєприпасів та продовольства окупантів, здійснюється розвідка місць розташування особового складу та техніки російсько-окупаційних сил, позицій артилерії з метою їх подальшого знищення, тривають важкі бої».
У вечірньому зверненні 11 листопада – річницю деокупації Херсона – президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові дадуть відповідь російській армії на її удари по Херсону і Херсонській області.
Перед цим, 10 листопада, на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Україна «залишається в центрі уваги» ОБСЄ, попри війну на Близькому сході – представник США
Попри війну Ізраїлю та «Хамасу», ОБСЄ продовжує концентрувати увагу на Україні – про це заявив посол Сполучених Штатів у цій організації Майкл Карпентер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Дипломат не погодився з тезою про те, що загострення конфлікту на Близькому Сході відтіснило російську агресію проти України на задній план:
«Я б так не сказав. Я думаю, що Україна залишається, принаймні точно в ОБСЄ, в центрі уваги».
Карпентер визнав, що війна між Ізраїлем та «Хамасом» створює виклики для всієї міжнародної спільноти.
«І так, звичайно, це додає до переліку проблем, із якими ми маємо боротися. Разом із тим, з точки зору США, ми маємо рішучий намір продовжувати підтримувати Україну, доки вона не переможе в цій війні», – додав він.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) 17 листопада повідомила про взяття під повний контроль західної частини міста Газа і початок наступної фази наземної операції в Секторі.
Жертвами нападу «Хамасу» на південь Ізраїлю стали 1200 людей. У заручниках у Газі перебувають близько 240 людей.
Зеленський підписав закон про «військовий ПДФО»
Президент Володимир Зеленський 17 листопада підписав законопроєкт №10037 щодо «військового ПДФО (податку на доходи фізичних осіб)».
На офіційному сайті Верховної Ради йдеться про те, що з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військовий ПДФО» спрямовують до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Державна служба спецзв’язку та захисту інформації на дрони (13 млрд гривень) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд гривень).
За даними відомства, 1 січня і до 31 грудня року військовий ПДФО розподіляється в таких пропорціях:
- 45% – ДСЗІ на дрони (прогноз 43+ млрд гривень);
- 45% – Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів і зброї (43+ млрд гривень);
- 10% – розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд гривень).
Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10037 щодо військового ПДФО. Ці зміни передбачають перенаправлення ПДФО з військових, що сплачується з державного бюджету, на потреби військового часу – на розвиток оборонно-промислового комплексу України.
Відповідно до законодавства, доходи військовослужбовців підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), і відповідні суми податку утримуються з їхніх заробітних плат. Ці надходження розподілялися у пропорції: 79% (місцеві бюджети), 21% (держбюджет).
У КМУ раніше зауважували, що рішення тимчасово перенаправити отриманий ресурс від військового ПДФО на розвиток ОПК дозволить не розпорошувати бюджетні кошти на непріоритетні під час війни речі.
Нідерланди у 2024-му нададуть Україні додаткові 2 мільярди євро військової допомоги
Уряд Нідерландів зарезервував 2 мільярди євро на допомогу Україні у наступному році – про це Міністерство оборони країни повідомило 17 листопада.
За повідомленням, більша частина цієї суми призначена для військової допомоги Києву.
«Це стосується, наприклад, боєприпасів і обслуговування вже поставлених платформ і систем. Таким чином Нідерланди хочуть зробити свій внесок у посилення української протиповітряної оборони, щоб країна могла й надалі захищатися від атак на критичну інфраструктуру», – йдеться в повідомленні.
Уряд Нідерландів планує надавати допомогу, зокрема, через комерційні закупівлі та постачання з власних запасів. Країна також планує підтримувати відбудову України та продовжити навчання українських військових.
«Нідерланди продовжують підтримувати Україну. Цією значною сумою ми посилаємо чіткий сигнал: Україна могла і може продовжувати на нас розраховувати», – прокоментувала міністерка Кайса Оллонґрен.
Міноборони Нідерландів повідомило 7 листопада, що п’ять нідерландських винищувачів F-16 прямують до навчального центру у Румунії для участі у вишколі румунських та українських пілотів.
У деяких громадах Херсонщини заборонили продаж алкоголю – подробиці ОВА
У 160 населених пунктах Херсонщині заборонили продаж алкогольних напоїв, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Заборонено продаж алкоголю у Станіславській, Білозерській, Херсонській, Чорнобаївській, Музиківській, Дарʼївській, Тягинській, Бериславській, Борозенській, Милівській, Новоолександрівській громадах, а також селах Новомиколаївка, Черешневе, Костирка, Нововознесенське, Добрянка Високопільської громади та Трифонівка, Нововасилівка Великоолександрівської громади», – зазначив місцевий чиновник.
Водночас, за словами Прокудіна, обмеження не поширюються на Херсон, Зеленівку, Степанівку та Чорнобаївку.
Голова Херсонської ОВА уточнив, що «йдеться про 160 населених пунктів, які розташовані в 30-кілометровій зоні від річки Дніпро».
Крім того, згідно з рішеннями, схваленими на засіданні Ради оборони, до Херсона не зможуть потрапити військові, які не виконують бойові завдання на території Херсонської громади. Виключення – захисники і захисниці, котрі проживають у місті, перебувають у відрядженні, відпустці або проходять лікування.
«Також в області посилюють роботу з мобілізації і заборонили публікацію фото та відео, за якими можна «точно визначити місце російського прильоту», – уточнив голова ОВА.
Прокудін додав, що на Херсонщині «підсилюють обладнанням мобільні групи, які виявляють і нищать російські безпілотники». Крім того, в одному з населених пунктів Чорнобаївської громади, за його словами, буде створено модульне містечко для жителів області, котрі втратили домівки.
У вечірньому зверненні 11 листопада – річницю деокупації Херсона – президент Володимир Зеленський заявив, що українські військові дадуть відповідь російській армії на її удари по Херсону і Херсонській області.
Перед цим, 10 листопада, на Ставці верховного головнокомандувача обговорювалися, серед іншого, «конкретні рішення» щодо захисту Херсона, який щоденно зазнає російських атак. Зеленський анонсував підсилення протиповітряної оборони, засобів контрбатарейної боротьби, РЕБ та розвідки.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.