Росія посилює тиск на нелояльне населення в окупації: стеження, фільтрація, репресії
Як російські сили продовжують фільтрацію населення на окупованих територіях? Як виявляють нелояльних місцевих жителів і чим це може загрожувати? Чи посилиться тиск ще більше перед російськими президентськими виборами в окупації? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія продовжує політику переселення українців з окупованих територій. Протягом листопада з лівобережної Херсонщини депортували сто місцевих жителів, повідомляв на початку грудня Центр національного спротиву.
- За даними підпілля, депортація відбувається під виглядом так званої евакуації. Але списки на вивезення подаються з тих людей, яких окупаційна влада підозрює в нелояльності.
- Тим часом на захоплених територіях Запорізької області російській окупаційні сили посилили фільтраційні заходи, розповів 1 грудня під час брифінгу голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко. За його словами, окупаційна влада навіть створила спеціальний чат-бот і закликає місцевих жителів передавати туди інформацію про начебто диверсантів, шпигунів та власників зброї.
Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв розповів «Новинам Приазов’я», що спочатку фільтраційні заходи були пов'язані з тим, що окупанти намагалися зламати спротив місцевих жителів. Зараз вони вже прагнуть викорінити все українське на захоплених територіях.
«Зараз вони просто шукають громадян України, які не погодилися взяти російський паспорт. Наведу кілька прикладів. По підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, збираються списки для того, щоб дізнатися, хто ще не отримав російський паспорт. Роблять побудинкові обходи, щоб дізнаватися, хто отримав, хто не отримав», – каже він.
Розвідка Британі: 104-а дивізія РФ, найімовірніше, зазнала надзвичайно великих втрат на Херсонщині
На початку грудня нова 104-та гвардійська повітряно-десантна дивізія РФ з високою ймовірністю зазнала надзвичайно великих втрат і не виконала поставлених завдань під час свого бойового дебюту на Херсонщині, повідомляє Міноборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
У британському відомстві уточнюють, що операція відбулася після приєднання дивізії до Дніпровського угруповання російських військ і спроби вибити український плацдарм біля села Кринки на східному березі Дніпра.
«104-та дивізія була погано підтримана авіацією та артилерією, в той час як багато військовослужбовців, швидше за все, були недосвідченими», – йдеться у повідомленні.
Після цього російські «військові блогери» закликали командувача групи військ «Дніпро» генерал-полковника Михайла Теплінського піти у відставку. У розвідці Британії вважають, що це удар «по репутації Теплінського як одного з найздібніших російських польових командирів на війні».
Наприкінці листопада британська розвідка повідомляла, що Росія, ймовірно, вперше почала розгортати в Україні новосформовану 104-у гвардійську повітряно-десантну дивізію на окупованій частині Херсонської області. У розвідці вважають, що бої поблизу Кринок на лівобережжі Херсонщини, де українські морські піхотинці утримують плацдарм, мають менший масштаб, ніж деякі великі битви війни України і Росії, але російське керівництво вважає їх «дуже проблемними».
Читайте також: ISW: брак злагодженого командування на лівобережжі Херсонщини «підриває бойовий дух» військ РФ
У листопаді цього року з’явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсонщини. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.
«Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей» – Путін на «прямій лінії» про війну проти України
Президент Росії Володимир Путін у четвер проводить 20-ту за ліком «пряму лінію», що поєднана з пресконференцією за підсумками року.
Путін почав свій виступ із тези про те, що без суверенітету Росія існувати не може, «принаймні у тому вигляді, в якому вона існувала тисячу років».
Одне з перших питань, яке адресували Путіну, стосувалося війни проти України (у РФ її називають спецоперацією – ред.) і те, коли буде мир.
Ось що Путін відповів: «Мир буде тоді, коли ми досягнемо своїх цілей. Вони не змінюються. Це демілітаризація та денацифікація України та її нейтральний статус».
У продовження теми, з’явилося питання про подальше залучення росіян у війну, а саме про можливість другої хвилі мобілізації. На що Путін сказав, що на сьогодні у цьому немає потреби.
«Було багато іронії з цього приводу, приліпили їм назву «мобіки». Відмінно воюють хлопці, 14 героїв Росії, не кажучи про інші ордени. Зараз 244 тисячі перебувають у зоні бойових дій», – сказав Путін.
На запитання, чи буде демобілізація для тих, кого торік мобілізували у армію РФ, Путін, однак, не відповів.
Напередодні з телеканал «Россия-1» повідомив про понад 2 мільйони звернень на «пряму лінію» Путіна. Його речник Дмитро Пєсков підтвердив, що частина питань стосується саме війни проти України (спецоперації вустами Кремля – ред.).
Орбан каже, що Україна не виконала три із семи пунктів передумов для переговорів про вступ у ЄС
Три із семи пунктів, що супроводжували статус кандидата України на її вступ до ЄС, не виконані, тому Угорщина не підтримує початок переговорів із нею. Про це прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у Брюсселі перед самітом лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми поставили сім попередніх умов (Україні – ред.), і навіть за оцінкою Єврокомісії, три з семи не виконані... За моєю оцінкою, навіть більше. Але навіть трьох достатньо, щоб сказати: Товариші, якщо ви не виконали попередні умови, немає шансів почати переговори», – сказав прем’єр Угорщини.
Орбан вважає, що «є сенс повернутися до цього питання, коли Україна виконає все».
«Розширення – це юридично деталізований процес, який базується на заслугах і має передумови... Немає жодних підстав щось обговорювати, тому що попередні умови не були виконані. Тому ми маємо повернутися пізніше, повернутися до цього питання знову, коли це буде виконано українцями», – заявив Орбан.
Що стосується ініціативи виділити Україні 50 мільярдів макрофінансової допомоги, Віктор Орбан не підтримує її появу в середньостроковому бюджеті Євросоюзу.
«Усі гроші для України в короткостроковій перспективі вже є в бюджеті. Якщо ви хочете зайнятися більш довгостроковою і дати більше грошей, ми повинні діяти за межами бюджету ЄС. Таке ми підтримуємо», – наголосив глава уряду Угорщини.
Премʼєр Угорщини і раніше погрожував заблокувати як переговори про вступ України до ЄС, так і ініціативу надати Україні макрофінансову допомогу. Але також Віктор Орбан заявляв про «готовність до компромісу в інших питаннях», за винятком початку перемовин про членство України. Він також пропонував розбити 50-мільярдну допомогу Києву на частини, щоб мати можливість повернутися до її перегляду.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше заявив, що нині ухвалені три з чотирьох законів для початку переговорів про членство України в ЄС, серед них і закон про освіту, якого вимагала Угорщина. Кулеба зазначив, що, якщо перед Україною висувають вимоги, як у випадку Угорщини, і вона їх виконує, то це має бути чітко зафіксовано як результат.
Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина днями заявила, що більшість держав у ЄС твердо налаштовані досягти позитивного рішення щодо початку переговорів про членство України в ЄС. За її словами, претензії Угорщини стосуються не Києва, а Брюсселя. «На сьогодні на столі у лідерів достатньо багато варіантів того, як врахувати, скажімо так, застереження Угорщини, але і ухвалити рішення», – переконана вона.
14-15 грудня Євросоюз збирається на саміт, де може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років. Також Україна очікує сигналу про старт переговорів про вступ у ЄС.
«Гроші на ЗСУ»: під стінами КМДА проходить акція на підтримку ЗСУ (фото)
У четвер у центрі Києва активісти вийшли під стіни Київміськадмністрації з вимогою виділити бюджетні кошти не на ремонт парків, скверів чи на інші інфраструктурні проєкти, а перенаправити їх на потреби Збройних сил України, передає кореспондент Радіо Свобода.
Учасники акції вимагають внести правки в бюджет на 2024 рік, щоб основою було забезпечення потреб війська.
Люди тримають в руках плакати «Нам не потрібна бруківка», «Дрони, а не стадіони», «Гроші на ЗСУ» тощо.
Через нічні російські обстріли Херсона поранена людина – влада
Внаслідок нічних російських обстрілів Херсона постраждала одна людина, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його словами, 80-річна жінка отримала вибухову травму і осколкове поранення грудної клітини.
В обласній військовій адміністрації додають, що з ночі й до ранку російська армія обстрілювала житлові квартали Херсона.
«Обстрілами пошкоджено приватні й багатоквартирні будинки. Подекуди у місцях влучання вирували пожежі, котрі ліквідували вогнеборці», – повідомили в ОВА.
Читайте також: У ЗСУ розповіли про наслідки нічного ракетного удару РФ по Херсонщині та Миколаївщині
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Кількість поранених через війну дітей зросла – ОГП
В Україні станом на 14 грудня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, зросла кількість постраждалих від повномасштабної агресії Росії дітей.
«13 грудня внаслідок обстрілу м. Одеса постраждало троє дітей віком 8 та 12 років», – повідомляє Офіс генпрокурора у Telegram.
На сьогодні від початку російського вторгнення постраждали понад 1670 дітей, 1158 – поранені та 512 – загиблі.
Ці цифри, кажуть прокурори, не остаточні, бо триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На найбільш небезпечних напрямках Чернігівщини обладнуються оборонні рубежі – Наєв
На найнебезпечніших напрямках на Чернігівщині обладнуються рубежі, позиції першої та другої смуги оборони, повідомив командувач Об’єднаних сил ЗС України Сергій Наєв.
«Сьогодні на Чернігівщині, як і у всій Північній операційній зоні, ситуація стабільна і контрольована. Проте на найбільш небезпечних напрямках повним ходом обладнуються рубежі та позиції першої і другої смуги оборони. Ми готуємось до спротиву і разом із Чернігівською ОВА вживаємо заходів щодо підсилення нашої оборони», – написав він у телеграмі.
Якщо загроза від ворога зростатиме, тоді на підготовлені рубежі прибудуть додаткові сили і будуть готові «адекватно реагувати на будь-який розвиток ситуації», додав Наєв.
Проблеми внутрішньої політика США поставила Україну під удар: аналітики
Росія наступає не заради захоплення нових територій України, а для того, щоб підірвати підтримку Києва з боку Заходу. Про це з посиланням на розсекречені дані розвідки США повідомляє у своєму аналізі ситуації за 12 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW). Думки аналітиків зібрав «Голос Америки».
Російський наступ на сході України, який з осені 2023 року й постійні штурмові дії зараз мають на меті послаблення підтримки України західними країнами, а не досягнення конкретних оперативних цілей, пишуть експерти інституту.
Згідно з цією оцінкою, якою американські розвідувальні служби поділилися з Конгресом США 12 грудня, Росія, схоже, вважає, що «глухий кут» у військових діях бою протягом зими призведе до послаблення підтримки заходом України.
Це дозволить російським військам перехопити ініціативу й отримати перевагу на полі бою, попри великі втрати, які лише на Авдіївському напрямку сягнули 13 000 осіб та 220 бойових машин від жовтня 2023 року.
Росія лише посилюватиме наступ
За оцінками ISW, росіяни намагаються перехопити ініціативу на всьому театрі воєнних дій щонайменше з середини листопада 2023 року, й, імовірно, розпочали наступ на декількох ділянках за дуже складних осінньо-зимових погодних умов.
Події останніх днів і тижнів у США можуть бути сприйняті як підтвердження, що така стратегія працює, вважають аналітики.
Під час свого візиту до Вашингтона 11-12 грудня, президент України Володимир Зеленський не побачив одностайної підтримки американських законодавців для нової допомоги Україні.
Як повідомляв раніше Голос Америки, коментуючи таку реакцію конгресменів в інтерв’ю PBS, адмірал США у відставці Джеймс Ставрідіс назвав три причини, чому настрій в Конгресі змінився:
- США не бажають бути втягнутими в довгострокові військові операції, згадуючи про негативний досвід В'єтнаму.
- Брак значних успіхів в українському контрнаступі навесні.
- Наближення року президентських виборів в США ускладнює досягнення консенсусу серед американських політиків.
Водночас на думку аналітикині Фіони Гілл, питання перемоги чи програшу України наразі залежить від США майже повністю.
Для Путіна Україна — це проксі-війна проти Сполучених Штатів
Фіона Гілл
В інтерв’ю виданню Politico, вона зазначила, що конгресові дискусії щодо допомоги Україні насправді є обговоренням власного майбутнього США.
Гілл переконана, що у світі, де Україна програла Росії, значення США зменшиться, натомість Іран та Північна Корея стануть сміливіші, Китай домінуватиме в Індо-Тихоокеанському регіоні, Близький Схід ставатиме нестабільнішим, а ядерні перегони ширитимуться світом.
«Для Путіна Україна — це проксі-війна проти Сполучених Штатів, щоб усунути США зі світової арени», – заявила Гілл в інтерв’ю виданню.
У Білому домі уточнили, скільки коштів залишилося на допомогу Україні
У Сполучених Штатах в бюджеті, з якого виділяють допомогу Україні, залишився мільярд доларів, повідомила на брифінгу речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр.
За її словами, йдеться про бюджет на поповнення запасів – механізм передбачає купівлю Міноборони США нової зброї та обладнання в американських виробників для заміни обладнання, яке США надсилають Україні.
Карін Жан-Пʼєр зауважила, що приблизно 96% фінансування поповнення вже використано, а решту – 4% – Міністерство оборони США готується виділити цього місяця.
«Тому, як тільки у нас закінчаться кошти для поповнення, ми не зможемо заповнювати власні запаси, і замінювати те, що надсилаємо в Україну. І саме це тут поставлено на карту», – додала представниця Білого дому.
Дві області РФ зазнали атаки БПЛА – Міноборони Росії
Міністерство оборони Росії заявило, що Калузька та Московська області РФ зазнали атаки ударних безпілотників.
Російське відомство відзвітувало про дев’ять «знищених і перехоплених» БПЛА.
У запуску звинувачують українську сторону. Київ це не коментував.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що вночі були збиті два безпілотники, що летіли у бік Москви. Російська сторона стверджує, що руйнувань і постраждалих немає.
За даними ресурсу Baza, ймовірною метою дронів були військові частини в Алабіно та Подольську. Ще однією з можливих цілей була нафтобаза в Підмосков’ї. Вночі там оголосили евакуацію працівників.
У ЗСУ розповіли про наслідки нічного ракетного удару РФ по Херсонщині та Миколаївщині
Війська РФ завдали ракетного удару по Херсонщині і Миколаївщині – загинула людина, повідомили в телеграмі Сили оборони півдня.
«Ракетний удар ворог завдав, ймовірно, з ЗРК С-300 по Миролюбивці на Херсонщині, де зруйновано приватний будинок, гараж, господарські споруди. Під завалами будинку загинула літня жінка. Пошкодження завдано навчальному закладу та амбулаторії», – йдеться у повідомленні.
За даними Сил оборони, також війська РФ задали ракетного удару по Снігурівці на Миколаївщині. За даними місцевої влади, влучання ракети С-300 було по відкритій території поза межами населеного пункту, постраждалих немає.
Читайте також – Сили оборони півдня: «шахеди» протягом 6 годин атакували Одесу і Подунав’я
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українські військові вночі збили 41 із 42 ударних безпілотників Shahed-136/131, більшість – в Одеській області. Крім того, у ніч на 14 грудня російські війська атакували зенітними керованими ракетами С-300 – шість ЗКР випущено близько півночі з тимчасово окупованої Херсонщини у напрямку Миколаївської та Херсонської областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Росія за добу війни втратила 1300 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 342 800 своїх військових, зокрема, за останню добу – 1300, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також повідомили про російські втрати техніки:
- танків – 5692 (+10 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 10616 (+22)
- артилерійських систем – 8088 (+12)
- РСЗВ – 920 (+1)
- засобів ППО – 605
- літаків – 324
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6206 (+33)
- Крилатих ракет – 1606 (+10)
- кораблів/катерів – 22
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10675 (+13)
- спеціальної техніки – 1185(+9)
Ситуація на фронті: противник інтенсивно атакує Синьківку, на двох напрямках ЗСУ відбили 80 атак
Російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції – свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня. За цими даними, від моменту початку наступу в жовтні російські військові втратили понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Читайте також: На сході втрати РФ у вісім разів вищі, за листопад Москва втратила 11 тисяч військових – Сирський
Згідно зі звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Британії повідомила, що за останні шість тижнів, ймовірно,спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом з найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року у розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
Сили оборони півдня: «шахеди» протягом шести годин атакували Одесу і Подунав’я
Понад 6 годин поспіль війська РФ атакували Одещину, є пошкодження, 11 людей поранені, повідомили в телеграмі Сили оборони півдня.
Сили ППО знищили два дрони на Херсонщині, 5 на Миколаївщині і 32 на Одещині, де противник спрямував атаки як на обласний центр, так і на південь області – Подунав’я.
За повідомленням, в Одесі уламками збитих дронів-камікадзе пошкоджені понад десяток будівель, горіли приватні автівки. Попередньо відомо про 11 поранених, серед яких є троє дітей.
На Подунав’ї атакував припортову інфраструктуру, спрямувавши дрони вздовж українсько-румунського державного кордону – від падіння уламків пошкоджені складські приміщення двох зерносховищ, додають Сили оборони півдня.
Читайте також: ДСНС: на Одещині внаслідок російської атаки постраждали 11 людей, серед них є діти
За даними голови Одеської ОВА Олега Кіпера, з 11 постраждалих дітей та двох дорослих госпіталізували. Він повідомив, що у двох 8-річних хлопчиків та 12-річна дівчинки контузії та закриті черепно-мозкові травми, в дорослих струси мозку та поранення.
Через російську атаку, за даними місцевої влади, пошкоджені 11 будівель, вигоріли вщент дві автівки.
«Після обстрілу Одеси росіяни взялися атакувати Ізмаїльський район. Туди терористи спрямували понад 20 ударних дронів. Там їх ціллю була припортова інфраструктура. На щастя, люди не постраждали. Руйнувань зазнали складські приміщення», – додав Кіпер.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
«Привітав мого друга з призначенням на посаду очільника уряду та початком нової сторінки двосторонніх відносин. Напередодні засідання Європейської ради обговорили її майбутні рішення, що сприятимуть єдності всієї європейської спільноти», – написав він у телеграмі.
Зеленський каже, що у ході розмови він «почув слова щирої підтримки», і висловив переконання, що з новим урядом Польщі Україна пришвидшить «розв’язання всіх питань наших відносин на взаємовигідній основі».
Він також запросив Дональда Туска відвідати Україну за найближчої нагоди.
У президентському палаці у Варшаві 13 грудня президент Польщі Анджей Дуда прийняв присягу у премʼєр-міністра Дональда Туска та всіх його міністрів.
Українські військові вночі збили 41 із 42 «шахедів» – Повітряні сили ЗСУ
Українські військові вночі збили 41 із 42 ударних безпілотників Shahed-136/131, більшість – в Одеській області, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
«Ударними БпЛА Shahed-136/131 противник почав атакувати з 19:00 13 грудня. Пуски здійснювались хвилями з трьох напрямків: Балаклава, Чауда – Крим та Приморсько-Ахтарськ – РФ. Загалом зафіксовано пуски 42 ворожих ударних БпЛА», – йдеться у повідомленні.
Крім того, у ніч на 14 грудня російські війська атакували зенітними керованими ракетами С-300 – шість ЗКР випущено близько півночі з тимчасово окупованої Херсонщини у напрямку Миколаївської та Херсонської областей. Про збиття цих ракет у Повітряних силах не повідомляють.
Читайте також: ДСНС: на Одещині внаслідок російської атаки постраждали 11 людей, серед них є діти
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Ситуація на фронті: противник інтенсивно атакує Синьківку, на двох напрямках ЗСУ відбили 80 атак
Протягом минулої доби відбулося 120 бойових зіткнень, на Куп’янському та Авдіївському напрямках Сили оборони відбили 80 російських атак, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 21 російську атаку в районі Синьківки та ще дві атаки східніше Петропавлівки, на Лиманському – дві атаки в районі Серебрянського лісництва на Луганщині та східніше Тернів на Донеччині, на Бахмутському напрямку українські воїни відбили 6 атак противника біля Іванівського, Андріївки та Кліщіївки Донецької області.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи окупантам значних втрат. Сили оборони успішно відбили 29 атак противника східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 28 атак південніше Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться у повідомленні.
У Генштабі повідомляють, що на Мар’їнському напрямку Сили оборони стримують російські війська біля Новомихайлівки та Красногорівки – тут відбили 19 атак, а на Запорізькому напрямку відбили 6 атак противника поблизу Роботиного та західніше Вербового Запорізької області.
Водночас на Мелітопольському напрямку Сили оборони України продовжують активними діями завдавати окупаційним військам втрат в живій силі та техніці, виснажують ворога вздовж всієї лінії фронту, додають у штабі.
Днями командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що задля створення умов для блокування Куп’янська противник намагається захопити силами штурмових рот населений пункт Синьківка, тому почав перекидати у цей район штурмові підрозділи, які перебували в резерві.
12 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський констатував, що російські війська розпочали масований наступ на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
У ISW заявляють про незначне просування військ РФ поблизу Авдіївки
Російські війська незначно просунулися поблизу Авдіївки на Донеччині, заявляють аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Російські війська продовжили наступальні операції під Авдіївкою 13 грудня і нещодавно здійснили підтверджене просування вперед. Геолокаційні кадри, опубліковані 13 грудня, показують, що російські війська незначно просунулися на південний схід від Степового (3 км на північний захід від Авдіївки)», – йдеться у звіті.
Як зауважують у ISW, кілька російських блогерів стверджували, що російські війська просунулися в промисловій зоні (на південний захід від Авдіївки) і на схід від Авдіївського коксохімічного заводу (на північний захід від Авдіївки), хоча ISW не бачив візуальних доказів цього твердження.
Читайте також: Генштаб ЗСУ: інтенсивність атак РФ на Авдіївському напрямку зберігається
Аналітики Інституту вивчення війни з посиланням на геолокаційні кадри від 12 грудня повідомляють, що російські війська просунулися на північ від Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута).
Водночас кілька російських воєнних блогерів стверджували, що російські війська просунулися на північний схід і схід від Богданівки і контролюють ділянку дороги Григорівка-Богданівка (6-9 км на північний захід від Бахмута), хоча ISW не бачить візуальних доказів цих тверджень.
Ввечері 13 грудня у Генштабі ЗСУ повідомили про відбиття шести російських атака на Бахмутському напрямку – біля Іванівського та Андріївки, а також 45 атак на Авдіївському напрямку – східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, а також на південь від Сєверного, Первомайського та Невельського, де російська армія «безуспішно намагалася прорвати оборону» українських сил.
Як повідомляла розвідка Британії, українські військові, ймовірно, внаслідок успішних контратак позбавили сили РФ повного контролю над селом Степове, саме тут Росія намагається здійснити одну з атак «кліщами», щоб охопити Авдіївку.
Раніше аналітики ISW повідомляли, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
ДСНС: на Одещині внаслідок російської атаки постраждали 11 людей, серед них є діти
Внаслідок російської атаки на Одещині постраждали 11 людей, з них – троє дітей, їх госпіталізували, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За попередніми даними, постраждали 11 людей, з них 3 дитини, після огляду медиками до лікарні з тілесними пораненнями госпіталізували 5 постраждалих, в тому числі дітей.