Угорщина заблокувала пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро після того, як раніше утримався під час ухвалення рішення щодо переговорів про вступ України до ЄС.
«Підсумки нічної зміни: вето на додаткові гроші для України, вето на перегляд MFF. Ми повернемося до цього питання наступного року в після належної підготовки», – написав Орбан у соціальній мережі X.
Інші 26 лідерів ЄС погодилися повернутися до дебатів на новій зустрічі на початку наступного року, щоб спробувати укласти угоду про вкрай необхідну підтримку Києва.
«З 26 країнами ми згодні. Наразі немає згоди з Угорщиною, але я дуже впевнений у наступному році», – заявив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, якого цитує AFP.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, лідери ЄС повернуться до цього питання наприкінці січня 2024 року.
«Отже, символічна перемога України щодо розширення, але програш щодо фінансування. Лідери ЄС повернуться наприкінці січня, щоб домовитися про 50 млрд євро», – написав він у соціальній мережі X.
Раніше цього року Європейська комісія запропонувала надати Україні фінансову підтримку до 2027 року в розмірі 50 мільярдів євро, з яких 33 мільярди євро будуть видані у вигляді кредитів, а 17 мільйонів євро – у вигляді грантів.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Рішення про новий пакет допомоги Україні було ускладнене тим, що подальша фінансова підтримка Києва є частиною законодавчої пропозиції щодо радикального перегляду довгострокового бюджету ЄС. ЄС працює за семирічною бюджетною системою, поточний період спільного бюджету триває до 2027 року.
Лідери ЄС погодили 12-ий пакет санкцій проти Росії
Лідери країн Європейського союзу 14 грудня погодили 12-ий пакет санкцій проти Росії.
«Є політична згода щодо 12-го пакету санкцій ЄС проти Росії, хоча він буде офіційно схвалений найближчими днями», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, ЄС також спробує узгодити ще один пакет санкцій проти Росії до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.
Раніше сьогодні агентство Reuters із посиланням на два джерела, знайомі із ситуацією, повідомило, що Австрія вимагала виключити Raiffeisen Bank International із українського списку «спонсорів війни» в обмін на розблокування 12-го пакету європейських санкцій проти Росії.
Після «Кинджалів» Росія атакує Старокостянтинів дронами – Повітряні сили
Запущені Росією ударні дрони «Шахед» рухаються на Хмельниччині й Вінниччині – у напрямку Старокостянтинова, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
В обох цих областях, а також на Черкащині й Кіровоградщині на даний час оголошена повітряна тривога.
Згодом перший заступник голови Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін повідомив про роботу протиповітряної оборони у Шепетівському і Хмельницькому районах.
Про російську атаку ударними безпілотниками ЗСУ повідомили ввечері 14 грудня.
Раніше цього дня повідомлялося, що українські військові вночі збили 41 із 42 ударних безпілотників Shahed-136/131, більшість – в Одеській області. За даними військових, понад шість годин поспіль війська РФ атакували Одещину, є пошкодження, 11 людей поранені.
На Сумщині за добу зафіксували 82 вибухи – ОВА
Російські військові протягом доби здійснили 19 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 82 вибухи. Обстрілів зазнали Краснопільська, Білопільська, Новослобідська, Шалигинська, Есманська, Середино-Будська, Дружбівська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, війська РФ вели обстріли з мінометів, танків, стрілецької зброї, також був артобстріл.
Про постраждалих в ОВА не повідомляють.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сенат США, як очікується, відкладе початок різдвяних канікул у той час, коли тривають двопартійні переговори щодо безпеки кордону і надання додаткової допомоги Україні й Ізраїлю, заявили 14 грудня кілька сенаторів.
«Ми досягаємо прогресу, Білий дім залучений, і це добре. Усе надихає», – сказав журналістам сенатор-республіканець Джон Тун, повідомило агентство Reuters.
«Ми все ще сподіваємося отримати результат», – сказав лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл, якого цитує агенція AP.
Законодавці заявили, що Сенат повернеться до роботи в понеділок, 18 грудня, відклавши початок канікул.
Палата представників США 14 грудня проголосувала за оборонний бюджет країни на наступний рік і надіслала його на підпис президенту Джо Байдену, повідомляє «Голос Америки». Напередодні відповідний законопроєкт затвердив Сенат США.
Законопроєкт про оборонну політику США (NDAA) обсягом в рекордні 886 мільярдів доларів, передбачає серед іншого, допомогу Україні та фінансування політики з протистояння Китаю.
Для схвалення законопроєкту знадобилося дві третини голосів Конгресу, за нього віддали голоси 310 законодавців, в тому числі чимало республіканців.
Законопроєкт передбачає продовження Ініціативи із безпекової допомоги України, яку на початку повномасштабного вторгнення Росії до України ініціював президент США Джо Байден, до 2027 року. Він також схвалює оборонні витрати на підтримку України у розмірі 300 мільйонів доларів, вказують оглядачі.
Ця цифра є невеликою порівняно з 61 мільярдом доларів надзвичайного фінансування з національної безпеки США, про які Байден просить Конгрес для допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії. Щодо цього законопроєкту законодавці в обох палатах Конгресу вже кілька тижнів не можуть домовитись.
Бюджет також передбачає встановлення розширеного військового партнерства США з країнами у Індо-тихоокеанському регіоні та в Європі для протидії Китаю та Росії. 11,5 мільярдів доларів заплановано на стримування Китаю в Тихоокеанському регіоні.
«У час величезних проблем для глобальної безпеки розробка законопроєкту про дозвіл на фінансування оборони є важливішою, ніж будь-коли. Ухвалення NDAA дозволяє нам продовжувати політику щодо Росії, твердо протистояти Комуністичній партії Китаю та забезпечити, щоб захист Америки завжди залишався найсучаснішим», – сказав лідер більшості в Сенаті Чак Шумер.
Крім того, у новому році Пентагону дозволили збільшити зарплати військовослужбовцям США на 5,2% та закупити нову зброю і системи протиракетної оборони. У бюджеті також підтримали фінансування флоту ВМС США та бойових літаків.
Раніше Палата представників та Сенат узгодили свої варіанти законопроєктів щодо оборонних витрат і дійшли компромісу.
Для того, щоб набути чинності, законопроєкт має підписати президент США. Конгресмен-республіканець Майк Роджерс сказав, що «це компроміс, але це добрий компроміс».
Історичне рішення ЄС по Україні: коли тепер вступ і хто дотиснув Орбана? НАЖИВО
- Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського союзу, повідомив голова Євроради Шарль Мішель.
- Президент України Володимир Зеленський ухвалене рішення назвав перемогою України та всієї Європи.
- «Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», – написав Зеленський у мережі X.
- Також на саміті ЄС вирішили надати Грузії статус кандидата на вступ до ЄС. А переговори про вступ до ЄС із Боснією та Герцеговиною розпочнуться тоді, коли цією країною буде досягнуто необхідного рівня відповідності критеріям членства, зазначив голова Європейської ради.
Про це дивіться наживо у програмі «Свобода Live» о 22:00 на @Радіо Свобода:
«Погане рішення». Орбан підтвердив, що не брав участі в голосуванні на саміті ЄС щодо України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив, що утримався від голосування на саміті лідерів Євросоюзу щодо початку переговорів про вступ України, назвавши такий крок ЄС «поганим рішенням».
«Позиція Угорщини – чітка, Україна – не готова до початку переговорів про членство в ЄС», – сказав він, назвавши рішення про початок переговорів «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
«Але 26 держав-членів наполягали на ухваленні цього рішення, тому Угорщина вирішила, що якщо 26 країн так вирішать, вони повинні йти своїм шляхом, і Угорщина не хоче брати участь у цьому поганому рішенні», – додав Орбан.
Раніше стало відомо, що прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував накласти вето на рішення лідерів ЄС щодо відкриття переговорів для України про вступ до Євросоюзу, не було під час сьогоднішнього голосування з приводу цього питання. Як заявив журналістам у Брюсселі чільний представник ЄС, який побажав, щоб його не називали, рішення ухвалили 26 лідерів.
«Орбан міг делегувати когось замість себе, щоб заблокувати рішення, але він цього не зробив. Ухвалене рішення є абсолютно законним з точки зору процедури. Орбан мав 100 варіантів заблокувати початок переговорів, але він цього не зробив – ні сам, ні через когось ним делегованого, а просто залишив раніше зал. Рішення цілком легітимне щодо початку переговорів», – сказав представник ЄС журналістам після голосування на засіданні Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство в Євросоюзі з Україною і Молдовою.
Раніше сьогодні президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
Київрада на тлі протесту ухвалила бюджет столиці на 2024 рік
Київська міська рада ухвалила бюджет Києва на 2024 рік – про це заявила пресслужба Київської міської державної адміністрації 14 грудня, цитуючи першого заступника голови КМДА Микола Поворозник.
За повідомленням, у кошторис закладені понад 72,6 мільярда гривень доходів і понад 85,3 мільярда видатків.
«Бюджет планували з урахуванням реалій та потреб воєнного стану. Пріоритетне завдання – забезпечити роботу критичної інфраструктури», – заявили в адміністрації.
При цьому КМДА наводить заяву мера Віталія Кличка, за якою законодавство не дозволяє міській владі допомагати підрозділам, зареєстрованим не в Києві, та закуповувати техніку й спорядження. На цільові програми оборони в бюджеті «попередньо передбачено» 1 мільярд гривень. Сюди входять програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони в місті Києві «Захисник Києва» на 2022-2024 роки.
Серед інших напрямків видатків:
- сфера освіти – понад 27,2 мільярда гривень
- транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – більше 23,8 мільярда
- житлово-комунальне господарство – 8,2 мільярда
- соціальний захист – 7,8 мільярда
- охорона здоров’я – близько 6 мільярдів
Натомість проєкт перед голосуванням розкритикувала, зокрема, депутатка Київради, військовослужбовиця Аліна Михайлова.
Зокрема, вона заявила, що кінцевий документ передбачає сумарно 771 мільйон гривень на цільові програми підтримки військових «Підтримка киян – Захисників та Захисниць» та «Захисник Києва». Це менше 1% від усіх бюджетних видатків столиці.
«На програму «Захисник Києва» грошей менше, ніж на туризм. Таке враження, наче туристів чекають з Росії», – прокоментувала депутатка.
Під час голосування під КМДА зібралися кілька сотень людей. Протестувальники вимагали закласти в бюджет на наступний рік більше коштів на потреби військових.
У Повітряних силах уточнили, скількома «Кинджалами» РФ вдарила по Україні 14 грудня і скільки збили
Російські військові вдень 14 грудня запустили три аеробалістичні ракети повітряного базування Х-47М2 «Кинджал» із трьох літаків МіГ-31К з повітряного простору Тульської області РФ у напрямку Києва і Старокостянтинова на Хмельниччині, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Зенітним ракетним підрозділом Повітряних сил Збройних сил України знищено одну ракету Х-47М2 «Кинджал» у Київській області. Про наслідки влучань/не влучань ворожих ракет у Хмельницькій області, звісно, не коментуємо», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що через зліт літаків МіГ-31К з аеродрому Саваслєйка у Росії о 14:09 по всій території України оголосили повітряну тривогу. «Близько 14:15 було здійснено пуски ракет. Прильоти в район Старокостянтинова вже о 14:20! Зауважте, що від моменту оголошення повітряної тривоги до прильотів в центральній Україні минуло всього 10 хвилин», – кажуть у Повітряних силах.
Раніше речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону заявляв, що «як мінімум одна ракета» прямувала в напрямку Старокостянтинова.
Говорячи про російські удари із застосуванням балістики, в тому числі на Київ, речник назвав їх «терористичними атаками».
«Це не назвеш тактикою, скоріш за все, це ворожий задум, щось вони собі мають на меті. Хотіли вразити столицю – 3, 4 година ранку, глибока ніч, коли люди сплять. Як мінімум, це терористична атака, тому що це столиця, багатомільйонне місто. Таким чином, ворог намагається вразити якісь об’єкти. На щастя, ми не знаємо, які це об’єкти, тому що цілі було знищено», – зазначив Ігнат.
В Україні протягом дня кілька разів оголошували масштабну повітряну тривогу через злет у Росії носіїв ракет «Кинджал» – літаків МіГ-31К. В ході другої тривоги російська армія завдала удару по Хмельницькій області. Місцева влада заявила, що, сьогодні вдень під час повітряних тривог у Хмельницькому районі були вибухи, і, «за наявною інформацією, постраждалих і руйнувань в обох випадках не зафіксовано».
Орбана не було під час голосування Євроради щодо переговорів про вступ України – представник ЄС
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував накласти вето на рішення лідерів ЄС щодо відкриття переговорів для України про вступ до Євросоюзу, не було під час сьогоднішнього голосування з приводу цього питання, повідомив журналістам у Брюсселі чільний представник ЄС, який побажав, щоб його не називали.
«Орбана під час голосування не було. Рішення ухвалили 26 лідерів. Орбан міг делегувати когось замість себе, щоб заблокувати рішення, але він цього не зробив. Ухвалене рішення є абсолютно законним з точки зору процедури. Орбан мав 100 варіантів заблокувати початок переговорів, але він цього не зробив – ні сам, ні через когось ним делегованого, а просто залишив раніше зал. Рішення цілком легітимне щодо початку переговорів», – сказав представник ЄС журналістам після голосування на засіданні Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство в Євросоюзі з Україною і Молдовою.
Раніше сьогодні президент Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
Путін про Україну:«халява закінчується». У чому його задум?
- Прокуратура розслідує факт використання силами РФ полонених ЗСУ як «живого щита». Справу порушили після публікації Радіо Свобода: журналісти отримали від українських військових відео з дрона, на якому зафіксовано, як російські солдати ведуть полонених бійців ЗСУ під дулами автоматів у бік українських позицій. Радіо Свобода верифікувало це відео.
- Тим часом російський президент Володимир Путін цьогоріч вийшов на щорічну пресконференцію. Він заявив, що ситуація для російської армії в Україні покращується. На його думку, Захід скоротить підтримку України, і це дозволить Росії «досягти своїх цілей». У чому задум Путіна? Як просувається армія РФ в Україні? Що відбувається в Авдіївці?
- У Брюсселі триває саміт, на порядку денному якого – українські питання. Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського союзу, повідомив увечері 14 грудня голова Євроради Шарль Мішель. Аналіз кореспондентів Радіо Свобода із Брюсселя та дипломата.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Вітаю кожного українця і українку» – Зеленський про початок переговорів щодо вступу до ЄС
Перемогою України та всієї Європи назвав президент Володимир Зеленський ухвалене 14 грудня рішення Європейської ради про початок переговорів про вступ до ЄС України та Молдови.
«Перемога, яка мотивує, надихає та зміцнює», – написав Зеленський у мережі X, коментуючи повідомлення голови Європейської ради Шарля Мішеля.
У повідомленні, зверненому до співгромадян та союзників, президент України написав: «Є рішення про відкриття переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Я дякую всім, хто працював заради цього рішення, дякую всім, хто допомагав. Вітаю кожного українця й українку. Вітаю і всю Молдову, і тебе, Має (президентка Молдови Мая Санду – ред.), особисто. Історію творять ті, хто не втомлюється боротися за свободу».
Раніше 14 грудня голова Євроради Шарль Мішель повідомив, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського союзу. Також він повідомив, що на саміті ЄС вирішили надати Грузії статус кандидата на вступ до ЄС.
Прокуратура взялася за нардепа Куницького після розслідування «Схем» про його закордонні відрядження
Генеральний прокурор України Андрій Костін ініціював кримінальне провадження щодо народного депутата «Слуги народу» Олександра Куницького, за фактами, напередодні викладеними у матеріалі журналістів-розслідувачів «Схем» (Радіо Свобода).
У матеріалі йшлося, що в умовах заборони на виїзд за кордон без належних підстав для посадовців, влітку 2023 року Куницький отримав від голови ВР дозвіл на виїзд у короткотермінове робоче відрядження в Ізраїль, натомість повернувся лише за три тижні, «засвітившись» в аеропорту Флориди (США). Раніше за схожими фактами були порушені кримінальні провадження і щодо низки інших депутатів, зокрема Віталія Борта («ОПЗЖ»), та Юрія Арістова («Слуга народу»).
«Повідомляємо, що Генеральним прокурором 13.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення К. кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України», – повідомили в Офісі генерального прокурора на запит Радіо Свобода щодо депутата Куницького, який редакція надіслала 8-го грудня.
Депутат Олександр Куницький ці факти не коментував та залишив без відповіді запитання від редакції.
Частина 1 статті 366 Кримінального кодексу України – це «службове підроблення», мінімальна санкція передбачає штраф, максимальна – обмеження волі на строк до трьох років.
Відповідальність за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу (використання завідомо підробленого документа) передбачає штраф, або арешт на 6 місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
На початку грудня «Схеми» розповіли, що народний депутат від «Слуги народу» Олександр Куницький влітку цього року отримав погодження Верховної Ради на виїзд протягом п’яти днів у короткотермінове відрядження, але пробув за кордоном майже три тижні. Як повідомили в апараті парламенту, Куницький був відряджений до Ізраїлю з 3 по 7 липня 2023 року «в рамках діяльності депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Ізраїлем», де він є співголовою. Повернувся Куницький в Україну, за даними «Схем», лише 22 липня.
Журналісти з’ясували, що в проміжку після робочого відрядження і до повернення в Україну Олександр Куницький був помічений в аеропорту американського штату Флорида. У цей час в Україні вже діяла заборона для виїзду за кордон для посадовців під час воєнного стану без належних на те підстав.
Депутат не відповів на дзвінки та повідомлення редакції з проханням пояснити, з яких причин він порушив умови дозволу на виїзд.
За даними «Схем», у США наразі проживають члени родини нардепа. Також у штаті Флорида мешкає офіційний помічник депутата Куницького і власник харківського холдингу з виготовлення зарядних станцій Autoenterprise Дмитро Ніконов, про що він сам зазначає у своїх соцмережах. Ніконов, як свідчать дані прикордонної служби, виїхав з України за три місяці до повномасштабної війни. У 2020 році НАБУ відкрило кримінальне провадження після виходу розслідування «Схем», про те, що депутат Куницький використовував свій мандат в інтересах компанії Autoenterprise Дмитра Ніконова. Куницький та представники компанії відкидали ці звинувачення. Розслідування НАБУ триває і досі.
В цілому за перші сім місяців 2023 року депутат Куницький пробув за кордоном 54 дні, у 2022 році – 132 дні.
Окремо журналісти також звернулися до спікера Руслана Стефанчука з проханням прокоментувати порушення нардепом строків дозволеного йому закордонного відрядження.
Раніше журналісти «Схем» повідомили, що у квітні та у липні 2023 року інший народний депутат України від забороненої партії «ОПЗЖ» Віталій Борт виїжджав за кордон у триденні службові відрядження за погодженням голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, але обидва рази не повертався вчасно, а залишався за межами України ще на місяць.
Наступного дня після виходу розслідування «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що розслідують кримінальне провадження за фактом вчинення службового підроблення чинним народним депутатом України. З описаних обставин зрозуміло, що йдеться про парламентаря Віталія Борта, обраного від «ОПЗЖ», це підтверджують і джерела «Схем» в ДБР.
За даними слідства, народний обранець двічі здійснював виїзд за кордон нібито з метою відрядження до країни Європейського Союзу у квітні та липні 2023 року, а насправді «у приватних справах відвідував Угорщину, Туреччину, США, Австрію, Німеччину, Італію, Францію».
Генштаб: ЗСУ відбили 19 атак Росії на схід від Новобахмутівки та Авдіївки
На лінії фронту протягом доби відбулося 82 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил увечері 14 грудня.
Ситуація на півночі, за зведенням, залишається складною. Збройні сили Білорусі «виконують завдання» у прикордонних з Україною районах, на Сіверському та Слобожанському напрямках Росія зберігає військову присутність і здійснює диверсійно-розвідувальну діяльність.
За зведенням, на Куп’янському напрямку українські війська відбили 13 атак біля Синьківки, де російські сили намагалися прорвати оборону.
На Лиманському напрямку ЗСУ відбили російську атаку на схід від Тернів, Донецька область. Також штаб повідомляє про відбиття семи атак на Бахмутському напрямку.
«На Авдіївському напрямку ворог, за підтримки авіації, безуспішно намагався прорвати оборону наших військ. Так, українські захисники відбили 19 атак противника східніше Новобахмутівки, Авдіївки та ще 17 - південніше Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області», – йдеться в повідомленні.
Також Сили оборони продовжують відбивати російський наступ біля Новомихайлівки на Мар’їнському, там зафіксували 11 атак.
«На Запорізькому напрямку Сили оборони відбили 9 атак противника північніше Приютного, західніше та північно-західніше Вербового Запорізької області», – додає штаб.
Збройні сили продовжують утримувати позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області.
Раніше Державна прикордонна служба повідомила про бій прикордонників з російською диверсійно-розвідувальною групою на Сумщині, який стався напередодні.
Європейська рада розпочинає переговори про вступ України та Молдови до ЄС – Мішель
Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського союзу, повідомив увечері 14 грудня голова Євроради Шарль Мішель.
Про це високопосадовець написав у мережі Х.
«Чіткий сигнал надії для людей у цих країнах і для нашого континенту», – вказав Шарль Мішель.
Також Європейська рада надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Президент України Володимир Зеленський 14 грудня по відеозвʼязку звернувся до учасників саміту лідерів Євросоюзу, які розглядали питання початку переговорів про вступ України до ЄС та надання Києву довгострокової допомоги.
«Дуже важливо, щоб Європа сьогодні не впала у нерішучість. Ніхто не хоче, щоб Європу вважали за негідну. Або як нездатну ухвалювати рішення, які вона підготувала сама», – заявив Зеленський.
Глава держави наголосив, що Київ виконав «домашню роботу», пояснивши, що в Україні ухвалили «ключові закони», чого вимагала Єврокомісія.
Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина днями заявила, що більшість держав у ЄС твердо налаштовані досягти позитивного рішення щодо початку переговорів про членство України в ЄС. За її словами, претензії Угорщини стосуються не Києва, а Брюсселя. «На сьогодні на столі у лідерів достатньо багато варіантів того, як врахувати, скажімо так, застереження Угорщини, але і ухвалити рішення», – переконана вона.
14–15 грудня лідери Євросоюзу проводять саміт, на якому також може бути проголосовано пакет допомоги Україні на близько 50 мільярдів євро протягом 2024–2027 років.
Німеччина надає Україні ще одну систему Patriot
Німецький уряд погодив черговий пакет військової допомоги Україні, повідомила його пресслужба 14 грудня.
За повідомленням, до нового пакету увійшли:
- 9 гусеничних всюдиходів Bandvagn 206 (BV206)
- 1 зенітно-ракетний комплекс Patriot
- ракети до Patriot
- 7 1390 боєприпасів 155 міліметрів із запасів Бундесверу
- три мобільні дистанційно контрольовані системи для розмінування
- 14 систем для виявлення дронів
- вісім вантажівок Zetros
- чотири напівпричепи HX81
- 8 тягачів Zetros
- чотири автомобілі
- 47 040 боєприпасів 40 міліметрів
Попередній пакет військової допомоги Німеччина передала Україні 8 грудня. У листопаді посол Німеччини Мартін Єґер повідомив, що ще одна система протиповітряної оборони Patriot із Німеччини буде розгорнута в Україні взимку.
Німеччина є ключовим союзником України в Європі. За обсягом наданої Києву допомоги вона поступається лише Сполученим Штатам.
Сили РФ обстріляли центр Херсона, загинув 57-річний чоловік – влада
Унаслідок чергового обстрілу центральної частини Херсона з боку військ РФ загинула одна людина.
«Чоловік 57 років на момент ворожої атаки перебував на вулиці», – повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Спершу він повідомив, що поранений був госпіталізований у стані середньої тяжкості, але в наступному повідомленні вказав, що чоловік від отриманих травм помер.
Також до лікарні потрапила жінка 1931 року народження.
«Вона потрапила під обстріл центральної частини Херсона з боку російських окупаційних військ після 17:00. Травмованій надається медична допомога і проводиться дообстеження», – відзначив начальник МВА.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: внаслідок удару Росії по Хмельниччині постраждалих та руйнувань немає
Російські війська атакували Хмельницьку область ракетами, повідомив голова Хмельницької обласної адміністрації Сергій Тюрін.
За його словами, вибухи були під час повітряних тривог у Хмельницькому районі.
«За наявною інформацією, постраждалих та руйнувань в обох випадках не зафіксовано», – додав він.
Раніше речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що російські війська вдарили по Хмельниччині ракетою «Кинджал».
Київська ОВА також повідомляла про російську ракетну атаку 14 грудня, без постраждалих та руйнувань.
В Україні протягом дня тричі оголошували масштабну повітряну тривогу через злет у Росії носіїв ракет «Кинджал» – літаків МіГ-31К. В ході другої тривоги російська армія завдала удару по Хмельницькій області.
Президент РФ Володимир Путін під час конференції «Підсумки року» у відповідь на звернення найманця заявив, що «формально в Росії немає ПВК», тому держава не укладала з ними контракти, а гроші за участь у війни проти Україні виплачувалися готівкою. Проте журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» й «Система» у масштабному дослідженні діяльності й структури «ПВК «Редут», довели, що це угруповання є збройним формуванням, контрольованим і фінансованим Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу РФ (ГРУ), а найманців приписують до військових частин ГРУ або «віртуальних».
Під час «Підсумків року» до Володимира Путіна звернувся чоловік у камуфляжі та тільнику, який представився Сергієм Соболєвим з Новосибірської області. Він розповів, що після закінчення піврічного контракту з «приватною військовою компанією» не може домогтися статусу ветерана бойових дій та повʼязаних із цим пільг. Ведучі конференції наголосили, що таких звернень надійшло «дуже багато».
Путін відповів, що «формально ПВК у Росії немає», і контракти учасників «нібито ПВК» з державою не укладалися. Також, за його словами, важко «встановити обліковий склад підрозділів», бійцям яких платили здебільшого готівкою: «У мене серед моїх близьких звʼязків діти воювали у ПВК, були близькі люди, деякі пішли з життя, віддали життя за батьківщину, воюючи в рамках цієї ПВК, їхні права, без жодних сумнівів, мають бути відновлені», – зазначив він.
Ані Володимир Путін, ані найманець, що звернувся до нього, не озвучили назви «приватної військової компанії», але журналісти припускають, що найімовірніше йдеться саме про так звану «ПВК «Редут», адже на шевроні у найманця можна побачити нашивку загону «Ветерани», а про те, що він «служить» у цьому загоні, Сергій Соболєв також писав у своїх соціальних мережах.
Як раніше встановили журналісти, «Ветерани» – це один із численних загонів, які зараховують себе до «ПВК «Редут». Журналістки «Схем» також фільмували ці шеврони у Бахмутському районі влітку цього року, що доводить їхню участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну.
При цьому висловлювання Путіна про те, що Міноборони РФ нібито не має списків тих, хто воює, не відповідає дійсності. У розпорядженні журналістів «Системи» є відповідь прокуратури Південного військового округу, датована липнем цього року, на запит вдови бійця «Редуту», з якого випливає, що державні органи Росії не тільки обізнані про існування «приватних військових компаній», а й мають доступ до даних про їхніх службовців та виплати їм.
Більше про діяльність так званої «ПВК «Редут» читайте у спецпроєкті Радіо Свобода.
Журналісти повністю проаналізували діяльність «Редуту» в Україні, його чисельність, структуру та відтворили їх участь у повномасштабному вторгненні. Окремо журналісти також ідентифікували сотню бійців і командирів «Редуту» й отримали доступ до телефонів російських військових, на яких зафіксовані їхні злочини на території України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше відреагували на це розслідування. На думку представника відомства, журналістське викриття «послаблює можливості підрозділу».
При цьому журналісти зазначають, що санкції США та Євросоюзу проти «Редуту» не матимуть значного впливу на функціонування цієї ПВК, оскільки вказана у санкційному списку юридична особа не є ключовою для всіх розгалужених підрозділів «Редуту», які воюють в Україні.