По всій Україні оголосили тривогу через ракетну небезпеку
В усіх областях України о 10:30 30 грудня оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку. Влада закликає пройти в укриття.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, зафіксований зліт МіГ-31К з аеродрому Моздок (Північний Кавказ).
Цей літак – потенційний носій гіперзвукової ракети Х-47м2 «Кинджал».
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
ISW: Росія продовжить масштабні удари по Україні
Росія продовжить завдавати масштабних ударів по Україні, намагаючись підірвати український моральний стан і здатність України давати відсіч вторгненню РФ, пише у новому звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські війська, ймовірно, завдадуть посилених ударів найближчими днями на тлі новорічних свят, так само, як вони робили минулого року, намагаючись підірвати український моральний стан. Російські війська все ще можуть вирішити завдати масштабних ударів по українській енергетичній інфраструктурі в найближчі місяці, хоча ISW все ще вважає, що зусилля Росії зламати волю України до боротьби навряд чи будуть успішними. Російські війська, ймовірно, також мають намір завдати ударів по житлових районах, щоб розпалити суспільне невдоволення в Україні», – кажуть аналітики.
Вони зауважили, що пакет ударів, який російські війська застосували 29 грудня, «здається, є кульмінацією кількох місяців російських експериментів із різними комбінаціями безпілотників і ракет, а також спроб випробувати українську ППО».
Водночас в ISW зазначили, що поточні російські запаси ракет і безпілотників, а також темпи виробництва, ймовірно, не дозволяють російським силам проводити регулярні широкомасштабні ракетні удари, але, ймовірно, дозволяють завдавати більш послідовні удари дронами.
«Росія, ймовірно, навмисно накопичувала ракети різних розмірів протягом осені й початку зими 2023 року, щоб створити більш різноманітний пакет ударів і застосувати уроки, отримані під час різноманітних недавніх розвідувальних і дослідницьких місій, а саме використовувати безпілотники Shahed для обходу української протиповітряної оборони і ракети – для завдання максимальної шкоди визначеним цілям», – йдеться в повідомленні.
Аналітики наголошують, що західна допомога залишається життєво важливою для здатності України захищатися від російських ударів, і припинення такої допомоги, ймовірно, створить умови для розширеної російської повітряної кампанії проти України.
«ISW продовжує вважати, що крах західної допомоги рано чи пізно призведе до просування російських військ далеко на захід і, ймовірно, аж до західної України вздовж кордону з країнами-членами НАТО», – йдеться в повідомленні.
В ISW також зауважили, що західні лідери в основному розглядали масований російський удар як доказ того, що максималістські цілі Путіна в Україні залишаються незмінними.
«ISW неодноразово наголошував на тому, що, незважаючи на сигнали Путіна про його зацікавленість у переговорах про припинення вогню, цілі Росії в Україні – які рівнозначні повній капітуляції України і Заходу і які були чітко сформульовані в публічній риториці Кремля – залишаються незмінними», – йдеться у звіті.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
«Щоб життя було не на паузі». Новорічні мрії жінок, які пережили окупацію і чекають на перемогу
Погуляти з онуком вулицями необстрілюваного міста, сплавитися з чоловіком на байдарці улюбленими місцинами Дніпра, відкоркувати пляшку вина, подаровану друзями для особливого приводу – це передноворічні бажання людей, які пережили окупацію у захопленому російськими військами Херсоні й передмісті. Але головна мрія, кажуть вони, – перемога України у війні й мирне життя.
Радіо Свобода записало історії трьох херсонок – про пережите ними в неволі, про спротив попри небезпеку, про радість від звільнення і надії на 2024 рік. Читайте і дивіться за лінком
Втрати Росії у війні перевищили 358 тисяч осіб – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну станом на ранок 30 грудня втратила близько 358 270 своїх військових, зокрема 750 – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу.
Серед інших втрат РФ у Генштабі ЗСУ виділили такі:
- танки – 5969 (16 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 11053 (+20)
- артилерійські системи – 8434 (+17)
- РСЗВ – 939 (+1)
- засоби ППО – 621 (+1)
- літаки – 329
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6554 (+15)
- крилаті ракети – 1708 (+88)
- кораблі /катери – 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 11244 (+29)
- спеціальна техніка – 1260 (+6).
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада розвідка Великої Британії повідомила, що за шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні.
Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку. Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут.
У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.
Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провів 29 грудня телефонну розмову з держсекретарем Польщі, головою Бюро національної безпеки Яцеком Сев’єрою.
Салліван висловив солідарність Сполучених Штатів із Польщею у зв’язку з повідомленнями про ракету, що проникла у польський повітряний простір, повідомляє «Голос Америки».
Радник президента США пообіцяв польському керівництву за необхідності «будь-яку технічну допомогу» і повідомив Сев’єрі, що президент США Джо Байден уважно стежить за розвитком наслідків інциденту.
Яцек Сев’єра подякував США за підтримку.
У ніч на 29 грудня Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників і ракет. Одна з ракет, за даними польського командування, залетіла на 40 кілометрів углиб повітряного простору Польщі і була там близько 3 хвилин. Пізніше цю інформацію підтвердив генерал Веслав Кукула, начальник генерального штабу польських збройних сил.
За підсумками інциденту генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ написав у соціальній мережі X (раніше Twitter): «Я говорив із [польським] президентом Анджеєм Дудою про інцидент з ракетою в Польщі. НАТО солідарне з нашим шановним союзником, стежить за ситуацією, і ми підтримуватимемо контакт у міру встановлення фактів. НАТО зберігає пильність».
Міністерство закордонних справ Польщі викликало повіреного у справах Росії Андрія Ордаша через цей інцидент.
У Міноборони Росії заявили, що РФ вночі атакували 32 безпілотники
Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 30 грудня територію РФ атакували 32 безпілотники.
У російському відомстві заявили, що атаку здійснила Україна, і кажуть, що всі безпілотники нібито були збиті й перехоплені над територіями Брянської, Орловської, Курської і Московської областей.
Українська влада ці дані не коментувала. Редакція не може незалежно перевірити заяви російської сторони.
Вночі про вибухи в російському Бєлгороді, а також про загиблого і постраждалого внаслідок падіння уламків, заявив губернатор В’ячеслав Гладков.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
Напередодні Росія завдала по Україні одного з наймасованіших ударів від початку вторгення, запустивши понад півтори сотні ракет і дронів. Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
У Чорному морі чергують вісім кораблів РФ, зокрема носії «Калібрів» – ВМС
У Чорному морі на 08:00 30 грудня на чергуванні перебувають вісім російських кораблів, серед яких – три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 16 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі – три ворожі кораблі, серед яких – два носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп – до 16 ракет», – йдеться в повідомленні.
26 грудня після удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, внаслідок якого, за даними української сторони, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ», російських кораблів на чергуванні в Чорному й Азовському морях не було. Згодом Москва почала виводити кораблі в море. Вранці 28 грудня в Чорному морі вже було шість російських кораблів, проте серед них носіїв крилатих ракет «Калібр» не було.
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
У Міноборони Росії заявили, що корабель «Новочеркаськ» був пошкоджений внаслідок удару ЗСУ із застосуванням авіаційних керованих ракет. За даними британської розвідки, корабель «Новочеркаськ» був повністю знищений.
Зведення Генштабу: сили ППО збили 5 російських дронів, на фронті було 56 зіткнень
У ніч на 30 грудня російські війська вкотре атакували Україну, запустивши 10 безпілотників типу Shahed-136/131, з яких п’ять – збили українські сили ППО, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, на фронті протягом минулої доби відбулося 56 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав 150 ракетних і 74 авіаційних ударів, здійснив 84 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські сили відбили атаки російських військ на шістьох напрямках, найбільше – 29 – на Авдіївському, де російські війська «не полишають спроб оточити Авдіївку».
«На Херсонському напрямку наші воїни надалі продовжують заходи із розширення плацдарму. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити українські підрозділи із займаних позицій. Так, протягом минулої доби противник здійснив понад 10 безуспішних штурмових дій», – йдеться в повідомленні.
У звіті від 27 грудня Інститут дослідження війни припустив, що російські війська нещодавно просунулися на заході Запорізької області й повернули позиції, які українські війська захопили під час контрнаступу влітку 2023 року, ймовірно, після того, як ЗСУ відійшли на більш придатні для оборони позиції поблизу Роботиного на зиму.
27 грудня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що російські війська для наступу активно застосовують броньовану техніку, близько 60% якої знищують українські воїни, «решта швидко відступає». В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він також заявив, що наступний рік на фронті може бути «ще важчим».
Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський 27 грудня повідомив, що на Лиманському напрямку війська РФ відновили інтенсивні наступальні дії з метою витіснення українських військ із району Серебрянського лісництва і розширення Торського виступу.
За його словами, на Куп’янському напрямку противник намагається будь-якою ціною захопити Синьківку і створити умови для блокування Куп’янська.
Генсекретар ООН прокоментував обстріли України
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерреш засудив «широкомасштабні» нічні атаки Росії на українські міста, цивільне населення та об’єкти критичної інфраструктури.
«Генеральний секретар найрішучішим чином засуджує широкомасштабний обстріл Російською Федерацією українських міст і населених пунктів по всій країні. Атаки на цивільні об'єкти та об'єкти критичної інфраструктури, вчинені з порушенням гуманітарного права, є неприйнятними та мають негайно припинитися», – йдеться у його заяві під час засідання Ради безпеки ООН.
Генсекретар ООН також акцентував увагу на «загибелі та пораненні великої кількості цивільних осіб, а також масштабних руйнуваннях будинків та об'єктів інфраструктури».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Голова Пентагону поспілкувався з Умєровим: йшлося про атаки РФ та підтримку союзників
Міністр оборони України Рустем Умєров поспілкувався із головою Пентагону Ллойдом Остіном, повідомляє пресслужба американського відомства.
Відомо, що сторони обговорили загрози ракетно-повітряних атак з боку Росії, а також останній «масштабний» напад сил РФ на українські міста у ніч проти 29 грудняю
При цьому, Ллойд Остін підтвердив, що Сполучені Штати й міжнародна коаліція, яка налічує близько пів сотні країн «залишатимуться непохитними» в підтримці народу України.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
США в ООН: Росія відволікала Радбез, поки готувала «наймасштабнішу» ракетну атаку на Україну
Сполучені Штати звинуватили РФ у «цілеспрямованому відволіканні» Ради безпеки ООН темами про Революцію гідності в Україні десятирічної давнини, поки в Москві готували «наймасштабніший» ракетно-повітряний удар по українських містах, наголосив під час термінового засідання РБ ООН радник-посланник місії США при ООН Джон Келлі.
«Два дні тому РФ організувала засідання Ради безпеки, щоби згадати про події 10-річної давнини. Росія заявила, що обговорення Революції гідності дозволить членам Ради краще зрозуміти, як ці події вплинули на чинну ситуацію в Україні», – зауважив представник США.
Він назвав це «абсурдним» та підкреслив, що в той же час у Москві розробляли «наймасштабніший» ракетно-повітряний удар по Україні.
«Саме на це Росія відволікала увагу Ради цього тижня, поки планувала свою найбільшу повітряну атаку на Україну, її міста й критичну інфраструктуру від початку незаконного повномасштабного вторгнення», – зауважив Келлі.
У цьому зв’язку він підтвердив позицію США, оприлюднену президентом Джо Байденом, назвавши напад РФ «суворим нагадуванням», що президент РФ Володимир Путін «не полишив своїх цілей знищити Україну та наголосивши, що його потрібно зупинити».
«Ми звернулися до всіх членів Радбезу, щоби вони приєднатися до нас та найрішучіше засудити цю огидну атаку на міста й цивільну інфраструктуру по всій Україні», – наголосив представник США.
Він також підкреслив, що «будь-яка злочинна брехня росіян про начебто «удари по військових цілях» не зітре та не приховає руїн по всій території в країни, а також тисяч невинних жертв, втрачених від початку війни».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Зеленський побував у Авдіївці: обговорив ситуацію з командуванням
Президент Володимир Зеленський відвідав передовий контрольно-спостережний пункт 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка перебуває в Авдіївці, а також нагородив українських військових, йдеться в повідомленні на сайті глави держави.
У доповіді командира бригади Героя України Миколи Чумака йшлося, що «російські загарбники не шкодують людей, але українські оборонці міцно тримають позиції та навіть беруть у полон ворожих солдатів».
Також Володимир Зеленський відзначив бійців державними нагородами, зокрема вручив звання Героя України молодшому сержанту Ігорю Тимощуку.
Раніше, 30 листопада, президент України Володимир Зеленський повідомив про дві «важливі наради» у Запоріжжі.
Росія: у Бєлгороді лунають вибухи, Гладков каже про загиблого та постраждалого
Ввечері 29 грудня в російському Бєлгороді та області начебто лунають вибухи, повідомив губернатор В’ячеслав Гладков.
Російські влада каже про загиблого та постраждалого внаслідок падіння уламків, попередньо, «збитих цілей».
За словами російського чиновника, над Бєлгородом та районом «спрацювала система ППО» та було «збито кілька повітряних цілей на підльоті до міста».
«Оперативні служби уточнюють інформацію про наслідки землі. За попередніми даними, є один загиблий та один потерпілий», – написав він.
Пізніше у Міністерстві оборони РФ заявили, що засоби ППО нібито «знищили 13 снарядів РСЗВ над Бєлгородською областю».
«Місцеві жителі нарахували 24 вибухи у небі. На місцях працюють оперативні служби», – йдеться в публікації Mash.
Редакція наразі не може незалежно перевірити цю інформацію.
Українська сторона цю заяву РФ не коментувала.
Влада російських регіонів, що межують з Україною, регулярно повідомляє про обстріли і удари безпілотниками з боку ЗСУ після початку повномасштабного російського військового вторгнення. Київ ці інциденти не коментує.
Російські військові з «Градів» вдарили по Донеччині, поранені люди – ОГП
Російські військові 29 грудня з «Градів» та артилерії атакували населені пункти на Донеччині, постраждало 5 людей, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
За даними відомства, сили РФ обстріляли з артилерії Красногорівку. Російські снаряди влучили по приватному сектору, де дістали поранення 41-річний чоловік та жінка 83 років. Ще один постраждалий 79 років отримав травми, перебуваючи у власному будинку, зазначили в ОГП.
«Також під прицілом окупантів вкотре опинилося м. Авдіївка. Від влучання засобів ураження по домоволодінню отримав тілесні ушкодження 50-річний містянин. Його у вкрай важкому стані доправили до лікарні для надання медичної допомоги», – йдеться у повідомленні.
Крім того, російські військові вдарили по місту Торецьк, унаслідок чого на власному подвір’ї отримала осколкові поранення та перелом ноги жінка 60 років, її відвезли до лікарні, повідомили в Офісі генпрокурора.
«Розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Рада безпеки ООН починає засідання, про яке просила Україна після останньої масованої атаки Росії
Засідання Ради безпеки Організації об’єднаних настрій, запит на яке раніше подала Україна, починається увечері 29 грудня за Києвом.
Початок засідання анонсував раніше постійний представник України в ООН Сергій Кислиця.
«Засідання Радбезу ООН, про яке попросила Україна разом із понад 30 країнами-членами після останніх жахливих атак на Україну, почнеться о 4 годині за східним часом / о 23 годині за українським часом», – написав він.
Згідно з сайтом, засідання має на порядку денному «підтримку миру та безпеки в Україні».
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки.
Порошенко «їхав на кордон, знаючи, що його не випустять» – Корнієнко
П’ятий президент і чинний народний депутат Петро Порошенко «їхав на кордон, знаючи, що його не випустять» з України, стверджує перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко. Про це він заявив в інтерв’ю «Свобода Live».
«За день до цього ми ознайомили його фракцію і комітет, де він працює, із моїм розпорядженням про скасування розпорядження Стефанчука (щодо відрядження – ред.)», – зазначив Корнієнко.
Посадовець також сказав, що зараз триває судовий процес, у якому відповідачем, крім нього, є також Державна прикордонна служба, що Корнієнка «трошки непокоїть».
«Там є достатньо великі фінансові вимоги… Це компенсація. Мільйон гривень, які Петро Олексійович нібито витратив (ми ще не знаємо це), на білети себе і своєї команди. Чомусь мова йде і про команду. І він спрямував на дві частини цю вимогу – до мене і до прикордонників. Щодо моїх доходів – він може розуміти їх із декларації, наприклад, минулої, або я подам скоро актуальні якісь. Але з прикордонників стягати 500 тисяч гривень, яким люди там теж скидаються на ті ж самі мавіки і так далі, ну, це якось... Трохи для мене дивно звучить», – пояснив перший віцеспікер.
Він каже, що діяв у межах чинного законодавства, а також зазначає, що того ж дня підписав розпорядження двом представникам фракції «Європейська Солідарність».
«У нас дуже багато відряджень. Дуже багато. Сотні. І я думаю, що більше половини – це не монобільшість. В монобільшості немає стільки людей, які їздять у відрядження», – сказав Корнієнко.
Раніше Порошенко публічно не робив заяв про намір судитися щодо компенсації збитків, спричинених скасуванням його поїздки за кордон.
Петро Порошенко заявив, що зранку 1 грудня його «не випустили (за межі України – ред.), хоча було розпорядження голови ВРУ, де було чітко зазначено, що міжнародне відрядження з 1 по 8 грудня». За словами Порошенка, він мав заплановані міжнародні зустрічі на найвищому рівні з представниками Конгресу США та Сейму Польщі.
Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто 4 грудня заявив, що Порошенко мав намір зустрітися з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, який має тісні контакти з Кремлем і виступає проти початку переговорів про членство України в ЄС.
2 грудня в СБУ повідомили про те, що отримали дані про «підготовку провокацій на міжнародній арені з боку російських спецслужб, спрямованих проти України». Партія Порошенка «Європейська солідарність» назвала пояснення Служби безпеки «неправдивим».
МЗС Польщі викликало голову російської дипмісії через проліт ракети
Міністерство закордонних справ Польщі викликало повіреного у справах Росії Андрія Ордаша. Це сталося через те, що російська ракета порушила повітряний простір Польщі, йдеться в повідомленні пресслужби МЗС Польщі.
Як зазначили у відомстві, Ордаша викликав заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський.
Чиновник вручив російському дипломату ноту протесту, в якій Польща «вимагає пояснень» щодо інциденту з порушенням повітряного простору країни крилатою ракетою.
Також у МЗС Польщі наголосили, що «подібні дії мають припинитися».
У МЗС Росії і заяви Польщі поки що жодним чином не коментували.
Росія вночі і вранці завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що масований повітряний удар Росії по Україні був націлений на соціальну й критичну інфраструктуру.
За даними МЗС України, попередньо, внаслідок ударів загинули 30 людей, понад 160 – були поранені.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ заявили, що російські війська 29 грудня завдали по Україні наймасованішого удару з повітря. За повідомленням, зі 158 запущених ракет різних типів і ударних БпЛА збили 114: 27 дронів Shahed-136/131 і 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Під час атаки стало відомо, що повітряний простір Польщі порушив невідомий об’єкт. Пізніше з’ясувалося, що то була російська ракета.
У зв’язку з інцидентом у країні президент Анджей Дуда скликав термінову нараду з військовими.
У листопаді 2022 року в результаті падіння ракети в польському селі Пшеводув загинули двоє людей. Про це стало відомо після масованої ракетної атаки Росії по Україні. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу поклали відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала атаку.
Росія хоче знести щонайменше 30% приватного сектора в Маріуполі – радник мера
Російські окупанти збираються знести щонайменше 30% приватного сектора в окупованому Маріуполі на Донеччині, зазначив радник міського голови Петро Андрющенко.
За його словами, «це становить щонайменше 40% справжньої історичної забудови міста».
«Такий «подарунок» під новорічну ялинку поклали гауляйтери Маріуполя і Донецької області. Мова про фантастичний план розбудови єдиного транспортного вузла на місці зруйнованого залізничного вокзалу», – йдеться в повідомленні.
За словами Андрющенка вже у 2024 році окупанти мають розпочати «підготовчі роботи». Радник мера пояснює, що «вони повинні будуть «зачистити» приватний сектор Маріуполя».
«І ще один нюанс. Тут жодних компенсацій не передбачено взагалі. Викуп за оціночною вартістю максимум. Тобто будинок за ціною собачої будки», – додав він.
Редакція Радіо Свобода неможе наразі перевірити ці даніз незалежних джерел через окупацію Маріуполя силами РФ.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
СБУ підозрює бізнесмена Євгена Черняка у фінансуванні збройної агресії Росії
Українського бізнесмена, голову наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits Євгена Черняка підозрюють у продовженні співпраці з Росією після початку повномасштабної війни – про це заявила Служба безпеки України 29 грудня.
За повідомленням, СБУ зібрала доказову базу на Черняка, який «підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ»:
«За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором. Встановлено, що протягом 2022 року лише у вигляді сплати податків і зборів підпорядковані йому підприємства перерахували до бюджету РФ близько 6 мільярдів у гривневому еквіваленті», – заявляє пресслужба відомства.
За твердженням Служби, правоохоронці виявили, що підприємства Черняка на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу закуповували в Росії спирт та інші продукти в промислових обсягах.
СБУ звітує про обшуки в приміщеннях холдингу, в ході яких нібито виявили документи та інші речові докази на підтвердження звинувачень.
На підставі зібраних матеріалів СБУ повідомила Черняку та ще шістьом топменеджерам його компаній, назва яких не уточнюється, про підозру в пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб.
Зараз вирішується питання про арешт приватного та корпоративного майна фігурантів для передачі Нацагентству з управління активами. Розслідуванням керує Київська обласна прокуратура.
Черняк та його холдинг Global Spirits наразі не коментували звинуваченя.
Євген Черняк у 2021 році увійшов до рейтингу 30 найбагатших українців від журналу Forbes. Тоді видання оцінило його статки в 470 мільйонів доларів.
На початку 2024 року Верховна Рада України має розпочати розгляд законопроєкту про мобілізацію, який від самої його появи спровокував шквал дискусій у суспільстві. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко упевнений, що фінальна версія документа буде відрізнятися від його початкової версії: свою оцінку мають дати військові, профільний безпековий комітет ВР, лікарі й Мінфін, вважає Корнієнко. У розмові з Радіо Свобода віцеспікер розмірковує про те, чи варто відправляти на фронт народних депутатів і чому законопроєкт про мобілізацію до ВР подавав уряд, а не президент, який є верховним головнокомандувачем?
Самого віцеспікера у наступному році чекає судова тяганина: Петро Порошенко подав у суд на прикордонників і на Корнієнка через недопуск його за кордон. У своєму позові п'ятий президент вимагає мільйон гривень компенсації. Корнієнко дає зрозуміти: у порівнянні з війною це дрібниці. «Я би краще кожен ранок проводив у дискусіях з агентами Петра Олексійовича у фейсбуці, з судами, з адвокатами, ніж те, що було сьогодні зранку», каже віцеспікер, маючи на увазі ракетну атаку РФ по Україні 29 грудня.
Окрім мобілізації і Порошенка, ми говоримо про доцільність телемарафону, який існує на гроші українських платників податків і довіра до якого, за даними останніх соцопитувань, падає. Говоримо про закриту для журналістів Верховну Раду, звідки, однак, окремі депутати ведуть прямі трансляції. А також говоримо про призначення членів Рахункової палати, що відбулося всупереч застереженням послів G7, які вимагали спочатку провести реформу Рахункової, а потім на прозорих конкурсах обирати членів і голову Рахункової. Верховна Рада зробила усе з точністю до навпаки і Корнієнко був серед тих, хто тиснув зелену кнопку.