Путін дозволив придбати активи українського мільярдера Ахметова
Президент Росії Володимир Путін дозволив російській компанії «Лучшее решение» придбати 100% акцій колишніх вугільних активів українського мільярдера Ріната Ахметова. Ідеться про акціонерні товариства «Донський антрацит» та «Шахтоуправління «Обухівська».
В офіційному документі за підписом Путіна вказано, що розпорядження президента ухвалене відповідно до його ж указу від серпня 2022 року про «застосування спеціальних економічних заходів у фінансовій та паливно-енергетичній сферах у звʼязку з недружніми діями деяких іноземних держав та міжнародних організацій».
Видання «Коммерсант» пише, що Рінат Ахметов придбав обидві компанії у 2012 році. Торік у травні, після широкомасштабного російського вторгнення в Україну, вони нібито за борги перейшли до однієї зі структур російського «Сбєрбанку».
За даними російського реєстру, у 2021 році АТ «Шахтоуправління «Обухівська» отримало виручку, еквівалентну 13 мільярдам рублів, і чистий прибуток у розмірі 2 мільярди рублів.
Про акціонерне товариство «Лучшее решение» відомо мало. За даними ЗМІ, воно було зареєстроване в Москві 1 листопада 2022 року, гендиректором значиться Максим Алімов, статутний капітал компанії – 4 мільйони рублів.
Рінат Ахметов – уродженець Донецька, один із найбагатших підприємців України, мільярдер. До його бізнес-імперії входило понад 100 підприємств металургійної та гірничодобувної галузей, електроенергетичного та аграрного комплексу. Ахметов володів металургійним гігантом «Азовсталь» у Маріуполі, який був повністю зруйнований під час російської облоги міста в 2022 році. Після початку повномасштабної війни Ахметов засудив дії Володимира Путіна. Активи бізнесмена були вкрадені Росією на окупованих територіях.
У червні 2023 року Ахметов подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Він попросив притягнути владу країни до відповідальності за руйнування української інфраструктури, мародерство та вивезення з України експортних товарів, у тому числі сталі, виготовленої його підприємствами. За порушення прав власності Ахметов вимагає від Росії відшкодування збитків.
У РФ розслідують падіння Іл-76 як «теракт»
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про «теракт» (стаття 205 КК РФ) після аварії військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Про це пресслужба відомства повідомила ввечері 25 січня, більш як через 30 годин після падіння літака.
У повідомленні йдеться, що початкові результати слідчих дій, у тому числі попередні дані огляду місця події, «дозволяють зробити висновок про те, що повітряне судно зазнало атаки зенітною ракетою з території України».
Слідчий комітет стверджує, що на борту літака перебували шість членів екіпажу, співробітники військової поліції та понад 60 полонених українських військовослужбовців. Точну кількість співробітників військової поліції та українських військових відомство не називає, РФ досі не надала жодних доказів наявності громадян України на борту.
Слідчий комітет прозвітував, що на місці падіння літака виявлено «фрагментовані останки людей».
Раніше 25 січня Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака ІЛ-76 у Бєлгородській області РФ. Як повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства, розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Наразі СБУ проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака. У відомстві не уточнюють, про які заходи йдеться.
На борту літака Іл-76, який напередодні впав у Бєлгородській області Росії, мали перебувати російські високопосадовці, однак в останній момент ФСБ заборонила їм сідати на борт. Про це у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, про це українській розвідці стало відомо вже після аварії літака.
Як повідомили російські державні агенції з посиланням на Міноборони РФ, 24 січня російський військово-транспортний літак Іл-76 зазнав аварії в Бєлгородській області, це сталося під час планового польоту.
При цьому у російському відомстві стверджують, що на борту літака нібито перебували 65 полонених українських військовослужбовців, які перевозилися до Бєлгородської області для обміну, а також шість членів екіпажу та троє людей, які супроводжували полонених. Жодних підтверджень того, що на борту перебували українські військовополонені, Москва не надала.
Головне управління розвідки Міноборони України констатувало, що «запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту». Також у ГУР навели свої аргументи і заявили, що може йтися про «сплановані та навмисні дії РФ з метою дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки».
Чим збили російський ІЛ-76? Що очікує на українських біженців у ЄС?
- За даними джерела французького видання Franceinfo, російський ІЛ-76 був збитий американською ракетою Patriot, які є на озброєнні України. Українська влада офіційно не підтверджувала збиття літака, але й прямо не звинувачувала в цьому Росію. В той же час Росія офіційно звинуватила Україну у катастрофі. Як реагують українські, російські та західні посадовці на катастрофу – репортаж. Чи було збито Іл-76? Хто саме відповідальний за збиття? Коментує Олександр Коваленко, війсково-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».
- Чи збереже ЄС пільги для українських біженців до кінця війни? Видання Politico повідомило, що Україна проводить переговори з посадовцями Євросоюзу про майбутні міграційні правила ЄС і сприяння поверненню українців додому. Медіа повідомляє, що Україна не надсилала офіційного запиту до Євросоюзу щодо сприяння поверненню біженців. Втім, українська сторона, за інформацією видання, чинила певний тиск задля посилення майбутніх міграційних правил ЄС. Понад чотири мільйони українців, що втекли від війни до ЄС, скористалися директивою про тимчасовий захист. Ця директива забезпечує доступ до прав Євросоюзу, включаючи право на проживання, роботу, соціальну і медичну допомогу. Як саме у Брюсселі переглядають правила перебування українців – розкаже кореспондентка Радіо Свобода. Чи повернуться українці з-за кордону? Коментує політику щодо біженців Вікторія Савчук, активістка Berlin Info-Point Krim.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У Єврокомісії роз’яснили, як саме плануватимуть майбутнє українських біженців після 2025-го
Єврокомісія не вноситиме ніяких пропозицій щодо подальшого юридичного статусу українських біженців на території ЄС після 2025 року, доки не переконається, що є попередня одностайна згода з боку як національних урядів країн-членів, так і України. Про це за результатами неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі заявила профільна єврокомісарка Ілва Йоганссон.
«Ми ще не готували ніяких проєктів рішень. У нас є час для цього. Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної «посадкової зони» разом із державами-членами і Україною… І Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що її підтримують як Україна, так і держави-члени», – заявила єврокомісарка з внутрішніх справ і міграції, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Йоганссон також зазначила, що її офіс перебуває на зв’язку з українськими компетентними органами щодо цього питання, а в Євросоюзі є «чітке бажання країн-членів продовжувати використовувати підхід ЄС, а не різні підходи різних держав».
«Саме таке ставлення мали більшість держав-членів, обговорюючи підхід, орієнтований на повернення… Звичайно, все також залежить від того, як триватиме війна і коли вона закінчиться, і як вона закінчиться, і коли ми зможемо почати відбудову України. Звісно, це треба враховувати. Це речі, яких ми не знаємо. Але справді така була атмосфера», – розповіла про перебіг дискусій посадовиця.
Держсекретарка з питань міграції Бельгії, що нині головує в Раді ЄС, а отже, визначає порядок денний міністерських зустрічей, у свою чергу, підтвердила, що держави-члени Євросоюзу прагнуть гармонізації в питанні щодо майбутнього українських біженців.
«Ми погодилися, що ухвалення 27 різних національних законодавчих актів на цю тему було б контрпродуктивним, що також призвело б до вторинних переміщень і спричинило б невизначеність для залучених людей. Тому Єврокомісія і країни-члени вирішили продовжити це обговорення, зокрема разом з українською владою, щоб спільно ухвалити рішення найближчим часом», – зазначила бельгійська урядовиця Ніколь де Мур, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чи є запит з боку української влади повернути біженців додому.
Щодо юридичних можливостей продовження статусу тимчасового захисту для українців після 2025-го (директива ЄС, що його регулює, розрахована на три роки), бельгійська чиновниця, спираючись на почуте від Єврокомісії, зазначила, що це можна було би зробити.
«Ми маємо розмірковувати над різними сценаріями, як уже наголосила єврокомісарка. Ми ще не знаємо, що буде в березні 2025-го. Тож важливо обміркувати різні сценарії «на землі» й дослідити, які заходи можна було б вжити для подальшого захисту, якщо це необхідно і доки це необхідно, або ж в плані допомоги переміщеним особам відновити своє майбутнє», – резюмувала де Мур.
Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.
Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.
Цього місяця припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав країни, які прихистили українців, і радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню.
Після хвилі критики Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.
Українська влада не має «прямої позиції», що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода.
«Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.
Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Генштаб: на фронті було 65 зіткнень, українські військові відбили російські атаки на 8 напрямках
Оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби відбулося 65 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні 25 січня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, російські сили активно застосовують авіацію і квадрокоптери типу FPV, проводять штурмові дії за підтримки бронетехніки.
«Ворог завдав два ракетних і 18 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань і пошкоджень зазнали приватні житлові будинки й інша цивільна інфраструктура», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, українські війська за добу відбили атаки російських сил на вісьмох напрямках, найбільше – на Мар’їнському (20).
Британська розвідка 21 січня повідомляла, що російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат».
Штурмові й наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.
Авіатроща Іл-76: що не так із заявами Кремля? Розбір
65 українських військовополонених нібито загинули в авіатрощі Іл-76 і нібито – бо російський літак, який доправляв їх для обміну, збили ЗСУ. Про падіння літака у Бєлгородській області РФ повідомив її губернатор В'ячеслав Гладков близько 10 ранку 24 січня. Інформпростір одразу ж заполонили меседжі російської пропаганди, які намагались розвинути саме цю версію – що Україна збила літак з українськими військовополоненими. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрались, що насправді відомо напевне і що не так з заявами Росії.
В Україну з Росії вдалося повернути ще двох дітей – Прокудін
В Україну вдалося повернути двох дітей, яких незаконно депортувала Росія, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Хлопець і дівчина, 16 і 17 років відповідно, жили у Кринках. Після звільнення правобережжя ворог депортував дітей до Краснодарського краю. Зусиллями багатьох служб дітей вдалося повернути на підконтрольну Україні територію, до родин. Дякую організації Save Ukraine, які сприяли цьому. Сім’ї знову разом», – написав Прокудін у телеграмі 25 січня.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно. Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч».
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько 500 дітей.
Як експерти ідентифікують тіла загиблих українських військових (відео)
Як відбувається ідентифікація тіл українських військових? Скільки часу на це йде у експертів? Та чи дійсно відібрані зразки ДНК допомагають рідним знаходити військових? про це дивіться у матеріалі кореспондентів Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода).
В уряді України прокоментували повідомлення про «певний тиск» на ЄС для повернення біженців
Українська влада не має прямої позиції про те, що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу, заявила віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода про те, чи обговорюють представники України з партнерами ЄС майбутнє українських біженців, у той час, як видання Politico написало про «певний тиск» із боку української сторони в цьому питанні, Стефанішина відповіла, що «тривають дискусії».
«Це одна з тих речей, які можуть підтвердити – звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців, як обговорювати питання повернення українців. Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.
За її словами, для української влади принципова позиція полягає в тому, що громадяни України, які перебувають у Європейському союзі, «повинні мати право на тимчасовий захист».
«Тобто сама можливість мати тимчасовий захист має залишатися в будь-яких умовах і в 2025 році, і після нього. Навіть у разі припинення воєнних воєнних дій така можливість має залишатися. Інше питання – це фінансові виплати, оскільки йдеться про достатньо тривалий час. На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому ми маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Але це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває, і так було і з початку війни», – додала вона.
Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.
Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.
Цього місяця припинити підтримувати біженців, щоб ті повернулися в Україну – покращувати економіку, закликав країни, які прихистили українців, і радник голови Офісу президента Сергій Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню.
Після хвилі критики Лещенко заявив, що його слова «висмикнуті з контексту» і поскаржився на «черговий спалах ненависті» з боку окремих опозиційних політиків.
Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Від російських камер – до китайських. Нещодавно «Схеми» (проєкт Радіо Свобода) розповіли, що тисячі систем відеоспостереження з російським програмним забезпеченням Trassir по всій Україні, встановлені на вулицях міст, на державних і приватних об’єктах, роками могли передавати дані на сервери у Москві.
Та, окрім небезпечної російської технології, ще більш масово в Україні використовують камери китайського виробництва. На першому місці за поширеністю – вироби китайської компанії Hikvision. На другому місці – Dahua, теж Китай. Імпорт продукції обох компаній у США заборонений, бо це «загрожує національній безпеці».
В Україні вони внесені до списку «міжнародних спонсорів війни». Але китайські системи відеоспостереження не заборонені до продажу і продовжують функціонувати по всій Україні. Через порівняну дешевизну, саме їм масово віддають перевагу українці для побутового використання. До того ж, поширені вони і на рівні державних систем безпеки – зокрема у «Безпечному місті».
Чому це може бути небезпечно, особливо в умовах великої війни з Росією? Разом з IТ-фахівцями «Схеми» провели експеримент – камери, підключені до інтернету, передають інформацію з них на сервери, які контролює китайський виробник.
Чи справді офіційний Пекін може мати доступ до відеопотоку із українських міст, стратегічних підприємств, прифронтових населених пунктів? Чи може передавати його в Москву? Експеримент «Схем» також продемонстрував, наскільки ці камери є вразливими до зовнішніх хакерських атак, метою яких є доступ до персональних даних та секретної інформації.
«Не було інших охочих». Мер окупованого Мелітополя Федоров стане головою Запорізької ОВА?
Кабінет міністрів погодив призначення міського голови Мелітополя Івана Федорова очільником Запорізької області, повідомив 23 січня представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Також Кабмін погодився звільнити з посади голови Запорізької обласної державної адміністрації Юрія Малашка. Урядовці підтримали відповідні кадрові рішення, після цього їх має розглянути президент України Володимир Зеленський і підписати укази про звільнення Малашка та призначення Федорова.
Наскільки ефективним був політик на посаді міського голови Мелітополя? Якими є головні завдання для влади Запорізької області, зважаючи на бойові дії й окупацію територій, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Україна «зробила найбільше», щоб знизити напругу в ЄС через експорт свого зерна – Стефанішина
Віцепрем’єрка, міністерка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина прокоментувала для Радіо Свобода повідомлення про те, що Євросоюз може надати Польщі поступки щодо експорту продовольства з України.
Стефанішина вказала на те, що сьогодні діє повна тарифна і митна лібералізація з Європейським Союзом без жодних обмежень.
«Україна сама зобов’язалася контролювати експорт і будь які експортні операції в сусідні країни – з Єврокомісією і з цими державами-членами. Тобто насправді це абсолютно політичний процес того, що ми бачимо в цих країнах. Більше того, в умовах, коли вони отримують субсидії, а Україна потерпає, скажімо так, від наслідків цих обмежень», – сказала урядовиця.
За її словами, Європейська комісія «буквально найближчими днями» запропонує регламент про продовження торгової лібералізації з Україною. Стефанішина вважає дуже важливим, що Єврокомісія як перша інстанція запропонувала це рішення «без жодних обмежень».
«Разом з тим я нагадувала і в публічній комунікації, і в двосторонніх розмовах про те, що найбільший внесок в зниження напруги, пов’язаної з експортом української продукції через країни ЄС, зробила сама Україна, розблокувавши Чорне море насправді. Тому треба це розуміти що, якщо хтось з усіх партнерів і зробив щось серйозне, то це була Україна, яка розблокувала Чорне море і, відповідно, сьогодні експорт переорієнтовується назад на морські коридори», – підкреслила вона.
Днями видання Financial Times повідомило з посиланням на комісара ЄС із питань торгівлі Валдіса Домбровскіса, що Брюссель на вимогу Польщі обмежить український експорт. Згідно з нововведенням Брюсселя, будуть запроваджені «специфічні для кожної країни запобіжні заходи», що дозволять блокувати продовольство з України, якщо це становитиме загрозу падінням цін у Польщі та інших сусідніх країнах.
Україна організувала експортний коридор Чорним морем після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку 2023 року. Відтоді Росія активно атакує ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
Податки, прибутки чи самі активи – яке рішення готує ЄС щодо заморожених російських коштів?
Євросоюз наблизився до ухвалення рішення щодо використання заморожених активів Центробанку Росії на користь України. Посли країн-членів ЄС мають затвердити план 31 січня, напередодні позачергового саміту лідерів ЄС. Радіо Свобода ознайомилось з проєктом рішення і пояснює деталі.
Росія закріпилася на півдні Авдіївки: чим це загрожує?
У ніч проти 25 січня проєкт DeepState оновив карту лінії фронту на півдні Авдіївки: зважаючи на неї, армія Росії таки змогла закріпитися на південних околицях вулиць Спортивної, Соборної та Чернишевського.
Вихідними про те, що агресору вдалося прорватися в місто і захопити колишній ресторан «Царське полювання», повідомляв американський Інститут вивчення війни (ISW) і сам DeepState.
Українські аналітики тоді повідомляли, що тривають «стабілізаційні заходи», і якщо російські сили не вдасться вибити, це поставить під загрозу всю східну частину міста.
А український журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що Сили оборони нібито змогли зачистити південь Авдіївки від загарбників.
Також він опублікував відео, на якому, ймовірно, російські військові перебувають у великій каналізаційній трубі – саме через неї солдати РФ могли пройти 2 кілометри в тил позицій ЗСУ у районі «Царського полювання».
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Проєкт DeepState вносить зміни до своєї карти лише після появи фото- та відео доказів просування сторін. Його аналітики зазвичай не поспішають, і вносять зміни лише тоді, коли одній із сторін вдалося закріпитися.
Головні питання випуску:
Чим загрожує ЗСУ можливе закріплення армії РФ на вулицях Авдіївки?
Як агресор зміг утримати там позиції?
І чи може Росія далі швидко піти углиб міста?
Схід
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Штурмові та наступальні дії російські військові акцентують на Авдіївці і Новомихайлівці, «атакують там піхотою без прикриття бронетехніки», зазначив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун в ефірі телемарафону 20 січня.
- Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський 15 січня 2024 року заявив, що середньодобова кількість боєзіткнень на Таврійському напрямку тримається на рівні близько 50 вже тиждень. «Найгарячіше», за його словами, на Авдіївському і Мар’їнському напрямках.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 15 січня цього року заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Бі-Бі-Сі: у Росії в’язні, які їдуть воювати проти України, більше не отримують помилування
Російські в’язні, які поїхали воювати проти України, замість помилування від президента РФ Володимира Путіна отримують тепер умовне звільнення, а служити їм належить до кінця війни, йдеться у розслідуванні Російської служби Бі-Бі-Сі.
Вербувати ув’язнених із російських колоній влітку 2022 року почав засновник угруповання найманців, ПВК «Вагнер» Євген Пригожин. З лютого 2023 відправлення в’язнів на фронт займається Міноборони Росії. Завербованим ув’язненим спочатку обіцяли гроші й помилування через пів року участі у бойових діях.
У середині 2023 року Путін підтвердив, що помилував ув’язнених, які повернулися з війни проти України. Серед помилуваних були засуджені за вбивства й інші тяжкі злочини.
Журналісти Бі-Бі-Сі з повідомлень родичів ув’язнених і розповідей самих учасників війни дізналися, що завербовані з колоній тепер укладають контракти з Міноборони Росії на один рік, а не на шість місяців, як було раніше. Контракт із відомством продовжується автоматично.
Крім того, засуджені вже не отримують помилування від Путіна і воюють у статусі умовно звільнених. Норма про це, нагадує ЗМІ, з’явилася в законі нещодавно. Це не умовно-дострокове звільнення, тому що для його отримання потрібне рішення суду. Для умовного звільнення достатньо рішення колонії чи військкомату, де ув’язнені підписують контракт. Участь президента Росії в цьому процесі також не потрібна, уточнюють автори публікації.
Повне звільнення й погашення судимості ув’язнені зможуть отримати лише у разі вручення держнагороди чи звільнення через закінчення війни, втрату здоров’я чи досягнення граничного віку.
Журналісти вивчали повідомлення родичів бійців «Шторм Z» у чатах і дійшли висновку, що набір спецроти ув’язнених припинився ще в серпні минулого року. З вересня в’язнів записують до підрозділів «Шторм V».
За даними, які Бі-Бі-Сі аналізує разом із російським виданням «Медіазона» і командою волонтерів, станом на 23 січня на війні проти України загинули понад вісім тисяч російських в’язнів. Більше ніж тисяча з них воювали у загонах «Шторм Z» чи «Шторм V».
Росія перекинула пошкоджений ВДК «Оленьогірський гірник» до окупованого Севастополя – Плетенчук
Російські сили перекинули пошкоджений великий десантний корабель «Оленьогірський гірник» до анексованого Севастополя, стверджує спікер Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в ефірі українського телемарафону 25 січня.
За його словами, зважаючи на все, корабель перекинули туди для ремонтних робіт.
«Він після отриманих минулого сезону пошкоджень перебуває в ремонті. Найімовірніше, саме з цією метою з Новоросійська його туди притягли. Тому чекати від нього якихось чергових подвигів не варто», – вважає Плетенчук.
Читайте також: ВМС: у Чорному морі Росія тримає два носії «Калібрів»
Речник ВМС також додав, що через суттєві пошкодження цей корабель навряд чи можна буде побачити за виконанням бойових завдань у найближчій перспективі.
У серпні 2023 року джерела в Служби безпеки України повідомили Радіо Свобода, що спецслужба провела спецоперацію в бухті Новоросійська (Краснодарський край Росії), внаслідок якої було пошкоджено великий десантний корабель «Оленьогірський гірник».
Співрозмовник Радіо Свобода поширив відео, на якому видно корабель (ймовірно, «Оленьогірський гірник»). Камера розміщена на носії, який наближається до корабля, відео обривається в момент зіткнення.
Віцепрем’єрка: Україна працює над підготовкою візиту Віктора Орбана
Зустріч в Ужгороді глави Офісу українського президента Андрія Єрмака, та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та його угорського колеги Петера Сійярто буде «пов’язана з підготовкою майбутнього візиту прем’єр-міністра Орбана в Україну». Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про їхні переговори, заплановані на 29 січня, заявила в Брюсселі Ольга Стефанішина, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Прем’єр-міністр (Угорщини – ред.) востаннє був в Україні в 2010-му – в тій країні, яку ми вже мало пам’ятаємо. Для нас важливо, що він приїхав. Тому насамперед концентрація – на двосторонньому порядку денному», – зазначила віцепрем’єрка з євроінтеграції.
Топ-посадовиця також наголосила, що українська сторона «вже багато зробила» для цього.
«Випадково збили», «живий щит для перевезення С-300»: версії та дані ГУР щодо причин падіння Іл-76
Що наразі відомо ГУР МО про інцидент із російським Іл-76: чому він упав, який там був вантаж, чи були там українські військовополонені? На що вказують російські заяви? Куди і звідки летів літак? Чи вела обстріли неба над Бєлгородською областю Росії у той час Україна? Чи можливе належне міжнародне розслідування усіх обставин інциденту? Про це Радіо Свобода у програмі Свобода Ранок розпитало представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова.
Андрій Юсов: Насамперед, Україна наполягає на проведення відкритого міжнародного розслідування із безперешкодним доступом міжнародних експертів до місця події.
Сьогодні можемо констатувати, що є низка фактів і ознак, які вказують на те, що, ймовірно, мова може йти про свідомі провокативні дії російської сторони, з метою створення інформаційної жахливої провокації і трагедії. Є багато фактів, на які ми звертаємо увагу.
По-перше, так, дійсно, готувався обмін, але цього разу Росія не повідомляла про маршрути перевезення українських полонених.
Зі свого боку Україна виконала всі необхідні умови по утриманню російських військовополонених, а також їхньої доставки до місця проведення обміну.
Я особисто вчора там також був. Цивільний транспорт із російськими військовополоненими був готовий для відправлення і проведення обміну
Бєлгородське летовище не підпадало під ці домовленості
Вчора йшло все начебто за планом. Звичайно було погоджене місце, позиція, режим тиші погоджений з обох боків.
Важливо відмітити, що бєлгородське летовище не підпадало під ці домовленості, і сторона російська не інформувала про використання авіації і цього летовища.
Власне це те що дуже важливо розуміти і відмітити.
Це важливий аспект, тому що коли ми говоримо про перевезення військовополонених, принциповим питанням є застосування саме цивільного транспорту, а не військового, не військових засобів.
По-друге, коли мова йде про Бєлгород і Бєлгородську область, то це територія прифронтова, територія надзвичайно насичена з російського боку засобами протиповітряної, протиракетної оборони, а також групами із застосуванням переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК).
І власне ті уривчасті відео які ми мали змогу спостерігати, показують що літак падав фактично цілим, тобто детонації не було в повітрі, а вона була вже на землі. Це може, зокрема, вказувати на застосування переносного ПЗРК.
Також важливим моментом є те, що якщо ми говоримо про літак Іл-76М, то це військовий літак, це воєнна модифікація старого зразка, зокрема в корпус якого вмонтована 23-мм гармата.
Якщо відштовхуватись від тих даних, які оприлюднювали російські ЗМІ, і ту кількість осіб, яку вони називали, то виходить що літак був заповнений і завантажений лише на одну третину.
На тих відео, які оприлюднюють в Росії, ми не бачимо решток людських тіл, які б підтверджували їхню версію подій.
Також відомо, це вже з агентурних даних, зокрема, що станом на вчора, до бєлгородського моргу потрапило лише 5 тіл. Власне ця кількість відповідає кількості особового складу екіпажу того самого Іл-76М військового літака, який знаходиться в складі ВКС Російської Федерації.
Власне ці і багато інших моментів потребують ретельного вивчення і безперешкодного доступу міжнародних експертів і комісій, які будуть розслідувати цей інцидент.
З'ясування обставин інциденту потребує ретельного вивчення і безперешкодного доступу міжнародних експертів
Україна зі свого боку вже веде розслідування, і СБУ відкрила відповідне провадження, і так само МЗС буде вимагати актуалізувати питання проведення міжнародного розслідування.
Втім ми вже чули чергові заяви російських не тільки пропагандистів, але й офіційних осіб, мовляв, про те що міжнародне розслідування буде лише в якомусь їхньому відомому лише їм форматі.
На жаль, ми стикалися із ситуацією під час спроб проведення розслідування щодо російському теракту в Оленівці. Фактично Росія заблокувала це розслідування, і міжнародні експерти, розслідувачі не потрапили на цей об’єкт для розслідування...
Український уряд домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС та визначили графік подальших зустрічей. Про це журналістам у Брюсселі розповіла віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина після зустрічі з єврокомісаром з розширення Олівером Варгеї, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми сформували графік всіх подальших зустрічей в рамках початку переговорного процесу, започаткували процес скринінгу і затвердили відповідні секторальні зустрічі, які будуть відбуватися в рамках скринінгу. Так само, за результатами сьогоднішніх переговорів ми починаємо роботу над дорожніми картами у сферах верховенства права та реформи державного управління, які будуть основою самого переговорного процесу», – заявила Стефанішина.
Скринінг – тривалий процес, що передбачає секторальні зустрічі за всіма напрямками, зазначила урядовиця. Почнуть із сектору фундаментальних прав та реформ.
Читайте також: Україна і Євросоюз. Чого очікувати від ЄС у 2024 році?
Імпульс подальшому переговорному процесу між Україною та ЄС стосовно її приєднання до блоку має надати рішення Європейської Ради, на яке Київ розраховує у березні. Лідери мають схвалити власне старт переговорів, для цього потрібна одностайна згода всіх.
«Сподіватимемося, що виконання Україною чотирьох рекомендацій прискорить і ухвалення переговорної рамки, і відкриття першого раунду переговорів», – зазначила віцепрем’єрка.
Наступну оцінку виконання Україною критеріїв, що супроводжували надання їй статусу кандидата, Єврокомісія, як очікується, оприлюднить наприкінці лютого.
Стефанішина, відповідаючи на питання Радіо Свобода про те, як просувається ця робота, відзначила «хорошу динаміку» і наголосила, що «до березня немає жодних обмежень щодо виконання Україною рекомендацій».
Читайте також: Санду закликала парламент організувати референдум щодо потенційного вступу Молдови до ЄС
«Вже є можливість підготувати до другого читання, зокрема, закон про лобізм, який іде останнім в «антиолігархічному пакеті»... Так само ми проводимо щотижневий моніторинг ефективності діяльності антикорупційних судових органів. Це новий елемент, це вже моніторинг ефективності. Думаю, додадуться і додаткові правоохоронні органи з урахуванням останніх подій в Україні. І, безумовно, працюємо над імплементацією законодавства про національні меншини», – роз’яснила посадовиця.
Україна, наголосила Стефанішина, лишається на зв’язку з сусідніми країнами з цього приводу, зокрема Угорщиною та Румунією, сказала, «щотижня обговорюємо наші кроки».
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який також виступав проти початку переговорів, не було під час голосування з приводу цього питання. Згодом він назвав це рішення інших членів ЄС «ірраціональним», «безглуздим» і «помилковим».
Умєров: до бюджету повернули 1,5 млрд гривень у справі про закупівлі артснарядів для ЗСУ
До бюджету повернули кошти, які фігурували в справі про розкрадання на закупівлях артилерійських снарядів для Збройних сил, заявив міністр оборони Рустем Умєров 24 січня.
«Конкретний результат. Повернули в бюджет 1,5 мільярда гривень, які фігурують у корупційній схемі придбання артилерійських снарядів для ЗСУ», – написав він у своєму фейсбуці.
Читайте також: Гринкевича-молодшого взяли під варту – рішення суду
Умєров зазначив, що раніше у справі затримали посадовця Міноборони.
«Це зміни, про які ми попереджали. Важливо не лише знаходити винних у зловживаннях, а й повертати втрачене», – додав міністр.
У грудні Служба безпеки України повідомила, що за сприяння міністра оборони Рустема Умєрова ліквідувала корупційну схему придбання боєприпасів для ЗСУ на майже 1,5 мільярда гривень.