Наєв: Україна чекає на ракети дальністю до 500 кілометрів у подальших пакетах допомоги
Командування Об’єднаних сил Збройних сил України 5 лютого відзначає четверту річницю з дня заснування – з цієї нагоди пресслужба командування оприлюднила інтерв’ю командування ОС Сергія Наєва.
Коментуючи зміни в підході до ведення бою, він зазначив, що війна продемонструвала потребу у впровадженні нових зразків озброєння, зокрема, FPV-дронів і баражуючих боєприпасів.
«У подальших пакетах військової допомоги Україна чекає літаки F-16 та ракети з дальністю ураження цілей у 300-500 кілометрів, що дозволить Силам оборони України досягти ще більших успіхів на полі бою та звільнити нашу територію від ворога», – сказав він.
Читайте також: Ракети Taurus від Німеччини: чи отримає їх Україна, і коли саме
Наєв не уточнив, про які саме моделі ракет йдеться.
У серпні 2023 року депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus, зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
Битва за Донбасс: главное 5 февраля (обновляется)
По данным украинской разведки, президент России Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года; затем к 1 марта 2023 года. Не сбылся ни первый, ни второй план. Прогресс войск РФ на Донбассе с начала июля 2022 года, когда был взят Лисичанск (а значит оккупирована вся Луганская область), составил считанные километры; в сентябре 2022-го войска агрессора начали отступать; лишь в январе 2023-го им удалось захватить маленький город Соледар, а до мая – большую часть Бахмута, где, по выводам Минобороны Британии, РФ теряла одного солдата за каждые 48 сантиметров территории. С мая 2023 года Силы обороны Украины совершали наступательные операции на Бахмутском направлении, а с июня 2023-го прорвали также южный фронт – на стыке Донецкой и Запорожской областей. Однако, с октября 2023-го РФ снова перешла в атаку и на данный момент давит по трем фронтам: Авдеевскому, Купянско-Лиманскому и Бахмутскому.
Битва за ключевые города региона в 2024 году продолжается. Восточный фронт – остается труднейшим. Но, несмотря на это, войска РФ находятся далеко от административных границ Донецкой области. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля.
Бахмут. Российские подразделения атаковали Богдановку на северо-западе от Бахмута и Клищиевку – на юге.
Авиация не применялась.
Франція викликає посла Росії через загибель французьких волонтерів в Україні
Посла Росії у Франції викличуть до міністерства закордонних справ у понеділок у зв’язку із загибеллю двох французьких волонтерів минулого тижня внаслідок обстрілу Берислава на Херсонщині, повідомило AFP дипломатичне джерело.
Міністерство «також засудить посилену дезінформацію, спрямовану проти Франції», сказало джерело через кілька днів після того, як керівники оборонних відомств викрили «скоординовану російську схему» з розповсюдження неправдивої інформації.
Цього місяця очікується візит президента Еммануеля Макрона до Києва, який, на думку Парижа, може стати мішенню для подальших дезінформаційних атак.
Двоє французьких волонтерів загинули, ще двоє поранені внаслідок російського обстрілу в Берислава.
Посла Олексія Мєшкова вже двічі викликали до Міністерства закордонних справ, у тому числі невдовзі після вторгнення Росії на початку 2022 року, щоб він відповів на твіт посольства про звірства в українському місті Буча.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних
СБУ повідомляє про викриття агентурної мережі ФСБ. Затримали 5 людей у трьох областях
Служба безпеки України знешкодила російську агентурну мережу – про це пресслужба відомства заявила 5 лютого.
«У результаті спецоперації одночасно затримано п’ятьох російських агентів, які діяли в Одеській, Запорізькій та Донецькій областях. Зловмисники розвідували місця найбільшого зосередження особового складу та військової техніки ЗСУ на прифронтових територіях», – йдеться в повідомленні.
Крім того, фігурантів цікавили склади з боєприпасами та паливом, а також потужності з виробництва важкого озброєння.
«Для конспірації учасники російської агентури діяли окремо один від одного, але були «підзвітні» єдиному куратору ворожої групи – кадровому співробітнику ФСБ. Його установчі дані вже відомі співробітникам СБУ», – заявляє Служба.
Зеленський вніс до Ради законопроєкти про продовження воєнного стану та мобілізації
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження строків дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації.
Відповідні законопроєкти №10456 і №10457 зареєстровано в парламенті.
Зеленський пропонує з 14 лютого продовжити воєнний стан і відповідно мобілізацію на 90 діб.
Як зауважив народний депутат парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос»), це буде вже десяте голосування парламенту за воєнний стан з початку вторгнення.
Це відбувається на тлі розгляду Верховною Радою нового урядового законопроєкту щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Попередню версію документа повертали на доопрацювання.
Читайте також: Данілов щодо нового законопроєкту про мобілізацію: «все має бути по справедливості»
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану та мобілізації.
Зараз військовозобов’язані можуть отримати три основні види повісток:
- для уточнення облікових даних – контакти, інформація про стан здоров’я, склад сім’ї, місце роботи;
- на проходження ВЛК – тобто медичний огляд, де буде встановлено ступінь придатності до військової служби;
- мобілізаційне розпорядження – видається вже після проходження ВЛК у разі визнання військовозобов'язаного придатним до служби.
Більше про те, що каже чинний закон про мобілізацію читайте тут:
Конфлікти з ТЦК на вулицях: що відбувається з повістками, хто порушник і як бути
Посолка України в США Оксана Маркарова, коментуючи оприлюднення Сенатом США законопроєкту щодо кордону та допомоги Україні, заявила, що попереду будуть «дні дуже складних і дуже публічних дебатів», але не навколо України.
«Законопроект передбачає асигнування у розмірі $60 млрд. в частині допомоги Україні, з яких оборонні видатки – 50,43 млрд дол., економічна безпека – 9,654 млрд дол. (зокрема 7,85 млрд дол. на пряму бюджетну підтримку України. Законопроєктом передбачено заборону на відшкодування пенсій за рахунок прямої бюджетної підтримки США)... Попереду нас чекають дні дуже складних і дуже публічних дебатів навколо не України, а частини пакету, яка стосується міграційної політики США. Вечірні ефіри всіх каналів сьогодні вже наповнені ними», – написала вона у фейсбуці.
Сенат США 4 лютого оприлюднив довгоочікуваний пакет законів на суму 118 мільярдів доларів, який поєднує політику охорони кордонів з допомогою Україні, Ізраїлю та іншим союзникам США, але документ наштовхнувся на опозицію з боку республіканців у Палаті представників.
Читайте також: Зеленський: «Україна чекає на рішення США щодо військової допомоги, це критично важливо»
Президент США Джо Байден 4 лютого закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку.
«Тепер рішення мають прийняти республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я прийняв своє рішення. Я готовий вирішити проблему…Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – йдеться у заяві Байдена.
2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорену процедуру розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
3 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що наступного тижня Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 мільярдів доларів. Він твердить, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю». Білий дім виступив проти поданого в Палаті представників американського Конгресу законопроєкту про допомогу Ізраїлю без додаткових асигнувань на підтримку України.
Двопартійний законопроєкт у США, який включає допомогу Україні: деталі і які шанси на ухвалення
4 лютого сенатори США оприлюднили двопартійний законопроект на $118 млрд, який передбачає фінансування охорони кордонів США, військову допомогу Україні, Ізраїлю та іншим союзникам США, повідомляє агентство Associated Press. Документ має пройти голосування у Конгресі та витримати скептицизм республіканців. Зокрема спікер Палати представників Майк Джонсон уже заявив у соціальних мережах, що документ «помре по прибуттю» на голосування. Що нового у цьому законопроєкті? Та які шанси, що його ухвалить Палата представників? Деталі повідомляє Російська служба «Голосу Америки».
- 6 грудня 2023 року поданий президентом США Джо Байденом законопроєкт, куди входить і допомога Україні, не пройшов процедурного голосування у Сенаті США.
- Республіканці у Палаті представників США відмовилися голосувати, вимагаючи спочатку розглянути запропоновані ними заходи щодо захисту кордону США з Мексикою і зміни до міграційного законодавства.
- Це зупинило підтримку України Сполученими Штатами Америками. Збройні сили України відчувають «снарядний голод», що посилює загрозу прориву російських сил і їх подальше просування територією України. Так під загрозу потрапляють українські міста, ППО яких потребує поновлення ресурсів для протидії російським ракетним атакам.
- Президент Володимир Зеленський звернувся до всіх країн-партнерів та подякував їм за підтримку України. Водночас він нагадав про важливість і надалі співпрацювати, «щоб Росія не виграла війну», йдеться в його вечірньому зведенні 3 лютого.
Важливість нового законопроєкту поділяють лідер більшості у Сенаті, сенатор-демократ Чак Шумер, і лідер республіканців у Сенаті, сенатор Мітч Макконнелл.
Сенат може провести голосування щодо цього законопроєкту найближчими днями незважаючи на протидію з боку консерваторів. Оскільки Конгрес не зміг затвердити пакет допомоги Україні у розмірі $60 млрд, і США фактично припинили постачання Києву боєприпасів та ракет.
У заяві Джо Байдена йдеться, що пропозиція Сенату «дозволить Сполученим Штатам продовжувати нашу життєво важливу роботу разом із партнерами по всьому світу, щоб відстоювати свободу України та підтримувати її здатність захистити себе від російської агресії».
Щодо захисту кордону США з Мексикою, Байден зазначив, що імміграційна система зламана вже давно, і настав час її виправити.
«Це зробить нашу країну безпечнішою, зробить наш кордон надійнішим, дозволить ставитися до людей справедливо і гуманно, зберігаючи можливості легальної імміграції, що відповідає нашим національним цінностям», – сказав Байден.
Новий законопроєкт також передбачає:
- інвестиції в оборонну промисловість США,
- військову допомогу Ізраїлю у розмірі $14 млрд,
- виділення майже $5 млрд союзникам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- та надання гуманітарної допомоги цивільному населенню, яке опинилося в зоні конфлікту в Україні та секторі Газа.
Після оприлюднення законопроекту Шумер сказав журналістам, що ще ніколи не працював так тісно з Макконнеллом. Він назвав законопроєкт «монументальним кроком» до зміцнення національної безпеки всередині країни та за кордоном.
Влада: армія РФ вночі завдала ракетного удару по Покровську – пошкоджені інфраструктурні об’єкти
Російські війська вночі завдали ракетного удару по Покровську на Донеччині – пошкоджені інфраструктурні об’єкти, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Покровський район. Серед ночі росіяни ударили ракетою по Покровську – пошкодили 4 інфраструктурні об’єкти. В Авдіївці поранено 2 людини. У Мар’їнській громаді обстріляні Красногорівка, Георгіївка і Максимільянівка», – написав він у телеграмі.
За його словами, через російські атаки у Торецьку загинула людина, ще двоє поранені, пошкоджений будинок і об’єкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: війська РФ вночі обстріляли Куп’янськ, район атакували КАБами
Російські війська в ніч на 5 лютого обстріляли місто Куп’янськ і Козачу Лопань на Харківщині, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«О 23:15 внаслідок обстрілу м. Куп’янськ пошкоджено приватний будинок. Без постраждалих. О 23:27 окупанти вдарили по с. Козачій Лопані Харківського району», – написав він у телеграмі.
За його словами, перед цим протягом дня, 4 лютого, російські війська завдали ударів керованими авіаційними бомбами по Куп’янському району. Зокрема у селі Колодязне через цю атаку зруйнований двоповерховий багатоквартирний будинок, а у селі Горяне пошкоджені адміністративну будівлю, складське приміщення, майстерня агропідприємства, електромережі, знищена сільськогосподарська техніка.
Американські сенатори 4 лютого оприлюднили довгоочікуваний пакет законів на суму 118 мільярдів доларів, який поєднує політику охорони кордонів з допомогою Україні, Ізраїлю та іншим союзникам США, але він швидко наштовхнувся на опозицію з боку республіканців у Палаті представників.
Ця пропозиція може стати найкращим шансом для президента Джо Байдена надати Україні допомогу у воєнний час – головну зовнішньополітичну мету, яку поділяють як провідний демократ Сенату, сенатор Чак Шумер, так і провідний республіканець, сенатор Мітч Макконнелл.
Читайте також: Зеленський: «Україна чекає на рішення США щодо військової допомоги, це критично важливо»
Але спікер Палати представників Майк Джонсон заявив у соціальних мережах, що документ «помре по прибуттю», якщо потрапить до Палати представників.
«Цей законопроєкт ще гірший, ніж ми очікували, і не наближає до завершення прикордонну катастрофу, яку створив президент. Якщо цей законопроект дійде до Палати представників, він буде мертвим по прибуттю», – написав він у соцмережі Х.
Читайте також: У Білому домі заявили, що на тлі затримки надання ЄС артснарядів Києву допомога США є критично важливою
Водночас президент США Джо Байден 4 лютого закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку.
«Тепер рішення мають прийняти республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я прийняв своє рішення. Я готовий вирішити проблему…Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – йдеться у заяві Байдена.
«Укренерго»: після російської атаки на Криворіжжі відновили енергоживлення
На Криворіжжі енергетики відновили енергоживлення критичної інфраструктури та побутових споживачів, повідомляє компанія «Укренерго».
«Енергоживлення критичної інфраструктури та побутових споживачів Криворіжжя, що були знеструмлені через атаку російських БпЛА, відновлено. Продовжуємо працювати над відновленням інфраструктури на постраждалих енергооб’єктах: тестуємо роботу обладнання, яке вціліло, для знищеного підбираємо заміну з аварійного запасу, який сформували у 2023 році», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в фейсбуці.
Внаслідок російської атаки безпілотниками Кривого Рогу в ніч на 2 лютого без світла залишалися 62 тисячі споживачів, через знеструмлення шахти під землею перебували 120 шахтарів.
Наступної ночі війська РФ знову дронами атакували Криворіжжя. За даними місцевої влади, без світла в районі майже 15000 людей, дві котельні Кривого Рогу, які забезпечують 43000 абонентів. Також були проблеми з водопостачанням. Вдень, 3 лютого, світло у Кривому Розі повернули, але вже того ж дня через перенавантаження мереж Криворіжжя було знову частково знеструмленим.
У Міненерго 3 лютого повідомили, що за тиждень було три атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини, через це у Кривому Розі застосували графіки аварійних відключень споживачів «для стабілізації ситуації та проведення відновлювальних робіт».
Радіо Свобода Weekly: Росія вперше визнана у суді порушницею міжнародного права
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
«Суд помиляється» і «створює плутанину» – коментарі суддів про рішення суду ООН щодо Росії
Судді Міжнародного суду ООН залишили низку коментарів до рішення у позові України проти Росії зі звинуваченнями в утисках кримських татар, фінансуванні бойовиків на Донбасі та збиття пасажирського літака MH17 із 298 іноземцями на борту влітку 2014 року, та іншими діями, які порушують міжнародні договори.
Рішення у цій, як її називає українська сторона, «великій справі» Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс через 7 років після подання позову, 31 січня 2024 року. Суд відкинув більшість обвинувачень на адресу Росії, визнавши її винною лише за 2 статтями міжнародних конвенцій з 8, на які посилалася Україна.
Рішення ухвалювалось колегією із 15 суддів, які є представниками різних країн-членів ООН. Деякі судді були не згодними з частиною рішень суду, зокрема тими, що стосуються визначення поняття фінансування тероризму та оцінки утисків кримськотатарського народу. І все ж цим рішенням Росія була вперше офіційно визнана порушницею міжнародного права. Більше про це тут
Зеленський подякував ЄС за допомогу Україні та згадав про США: «чекаємо рішень»
Президент України Володимир Зеленський подякував за «довгоочікуване рішення ЄС» і заявив, що Україна чекає рішень від США.
«Європа продемонструвала саме таку єдність, яка потрібна. 27 країн – разом. Інституції Євросоюзу – у повній взаємодії. Це чіткий сигнал Москві, що Європа вистоїть і що Європу не зламати будь-якими деструктивними хвилями, які завжди придумують у Кремлі. Але водночас – це чіткий сигнал через Атлантику, сигнал про те, що Європа бере на себе зобов’язання. Безпекові. Сильні. Чекаємо рішень Америки», – заявив він у своєму відеозверненні 1 лютого.
Цього дня лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних 4 років.
Водночас у США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі. Про це тут
«Звільнити не можна залишити»: експерти про долю Залужного на посаді головнокомандувача
Західні ЗМІ декілька днів виходять із заголовками про напруженість у стосунках між президентом України, верховним головнокомандувачем Володимиром Зеленським та головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. 2 лютого газета The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомила про те, що Зеленський вже поінформував Білий дім про намір звільнити Залужного з посади.
Ще 1 лютого Валерій Залужний написав у CNN статтю про стратегію ведення війни під заголовком «Дизайн війни змінився». Переклад статті також опублікований на сайті ЗСУ.
Чи є ця стаття відповіддю на закиди в бік головнокомандувача про те, що в нього немає бачення – як вести війну далі? Які ще можуть бути причини ймовірного конфлікту між Зеленським і Залужним? Які наслідки матиме відставка головнокомандувача, якщо така відбудеться? Про усе це Радіо Свобода у передачі «Свобода.Live» розпитало в експертів. Текстова публікація тут
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 389560 своїх військових, 810 – протягом останньої доби, повідомив вранці 5 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також оприлюднив дані про втрати російської техніки за добу:
- танків – 6348 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11822 (+4)
- артилерійських систем – 9349 (+18)
- РСЗВ – 979
- засобів ППО – 664 (+1)
- літаків – 332
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7173
- крилатих ракет – 1848
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12412 (+19)
- спеціальної техніки –1486 (+7)
Туреччина підтвердила майбутній візит Путіна без уточнення дати
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 4 лютого підтвердив візит президента Росії Володимира Путіна до Туреччини, не назвавши точної дати.
«Цей візит дасть нам можливість обговорити багато питань», – сказав міністр в інтерв’ю державному телебаченню.
Місцеві ЗМІ згадують 12 лютого як ймовірну дату візиту, але офіс президента Реджепа Тайіпа Ердогана не підтвердив її.
Туреччина стане першою країною-членом НАТО, яку відвідає Путін після початку російського вторгнення в Україну. Після лютого 2022 року Ердоган та Путін зустрічалися, але це не відбувалося на території Туреччини. Востаннє така зустріч відбулася у російському місті Сочі у вересні минулого року.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 78 боєзіткнень, «найгарячіше» – на Авдіївському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 78 бойових зіткнень, найбільш активні війська РФ були на Авдіївському напрямку – тут українські військові відбили 44 російські атаки, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Авдіївському напрямку українські захисники продовжують стримувати ворога, який не полишає спроб оточити Авдіївку. Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Так, Сили оборони протягом минулої доби відбили 31 атаку ворога в районі Новобахмутівки, Степового, Авдіївки та ще 13 атак поблизу Тоненького, Сєверного, Первомайського, Невельського Донецької області», – йдеться у зведенні.
Читайте також: ISW заявляє про нещодавні просування військ РФ на околицях Авдіївки
За даними штабу, на Лиманському напрямку українські воїни відбили три російські атаки біля Тернів, на Бахмутському – 3 атаки противника біля Богданівки та Кліщіївки, а на Запорізькому – 4 атаки північніше Приютного та Роботиного.
У Генштабі додають, що на Мар’їнському напрямку українські воїни продовжують стримувати війська РФ неподалік Георгіївки та Новомихайлівки – тут відбили 14 атак.
На Куп’янському та Шахтарському напрямках противник наступальних дій не вів.
У Росії ОПК навряд зможе підтримати більшу мобілізацію – ISW
В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що російський оборонно-промисловий комплекс навряд зможе підтримати більшу мобілізацію в Росії.
«Навіть з урахуванням цих більш високих оцінок російська оборонно-промислова база (ОПБ) навряд чи зможе підтримати більшу мобілізацію особового складу і, ймовірно, потребуватиме значного розширення для підтримки більш масштабних наступальних операцій, які вимагатимуть використання більших резервів особового складу. За оцінками ISW, Росія матиме можливість розширити свою ОПБ і накопичити ресурси, якщо вона буде підтримувати ініціативу на полі бою протягом 2024 року, хоча навряд чи в достатній мірі, щоб забезпечити великі маси мобілізованих резервістів або призовників в цьому році», – йдеться у звіті організації.
Читайте також: ISW проаналізував заяви Шойгу про «розширення бойової чисельності» РФ
Напередодні військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець заявив, що російський ОПК здатен виробляти близько 250-300 «нових і ретельно модернізованих» танків на рік. Крім того, за його словами, російські війська також можуть проводити капітальний ремонт близько 250-300 танків, така ж ситуація з бойовими броньованими машинами. Але Машовець заявив, що російський ОПК, однак, не може виробляти достатньо матеріалів для оснащення великих російських резервів, якщо раптом виникне така потреба. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у березні 2023 року заявив, що російський ОПК може виробляти 1500 основних бойових танків у 2023 році, що передбачає середній рівень виробництва 125 танків на місяць.
Незалежно перевірити ці дані немає можливості.
На початку грудня 2023 року розвідка Великої Британії повідомила, що Росія намагається наростити розробку надводних дронів-камікадзе.
Президент Володимир Путін 19 грудня заявив, що російська оборонна промисловість відреагувала на війну в Україні швидше, ніж Захід. За його словами, Росія збільшила виробництво танків у 5,6 разів з початку так званої СВО – так Москва називає війну проти України.
Зеленський заявив, що розглядає заміну кількох високопосадовців, не лише у військовій сфері
Президент України Володимир Зеленський заявив, що розглядає можливість заміни кількох високопосадовців, не лише у військовій сфері.
«Це питання людей, які мають керувати Україною», – сказав Зеленський в інтерв’ю італійському телеканалу RAI, відповідаючи на запитання щодо припущень, що він збирається звільнити головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.
«Необхідне перезавантаження. Я говорю про заміну низки керівників держави, не тільки в армійському секторі. Я розмірковую над цією заміною. Це питання до всього керівництва країни», – зазначив Зеленський.
Президент США Джо Байден закликав Конгрес якнайшвидше схвалити двопартійну угоду про національну безпеку, від якої, серед іншого, залежить надання додаткової допомоги Україні у розмірі понад 60 млрд доларів.
«Угода про нацбезпеку дозволить США продовжувати нашу життєво важливу роботу разом з партнерами по всьому світу, щоб відстоювати свободу України і підтримувати її здатність захищати себе від російської агресії. Як я вже говорив раніше, якщо ми не зупинимо апетит Путіна до влади і контролю в Україні, він не обмежиться лише Україною, і ціна для Америки зросте», – йдеться у заяві Байдена.
Він зауважив, що, працюючи з Білим домом, Сенат США провів важку роботу, необхідну для досягнення двопартійної згоди.
«Тепер рішення мають прийняти республіканці в Палаті представників. Чи хочуть вони вирішити проблему? Чи вони хочуть продовжувати грати в політику щодо кордону? Я прийняв своє рішення. Я готовий вирішити проблему…Я закликаю Конгрес об’єднатися і швидко ухвалити цю двопартійну угоду. Покладіть її на мій стіл, щоб я міг негайно підписати її як закон», – додав президент США.
Читайте також: Білий дім виступив проти надання допомоги Ізраїлю без підтримки України
2 лютого, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер заявив, що наступного тижня Сенат США голосуватиме за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю.
Пакет включає допомогу Ізраїлю, Україні та Тайваню, а також фінансування безпеки кордонів і додаткові гроші для реалізації нової політики, передбаченої законопроєктом. Йдеться про нові повноваження щодо обов’язкового закриття кордону, якщо щоденний перетин кордону перевищує 5 000 осіб на день, реформу системи надання притулку, прискорену процедуру розгляду заяв та припинення практики затримання та звільнення мігрантів.
Переговори щодо цих змін у прикордонній політиці відклали голосування за законопроєкт на кілька місяців.
У Білорусі за «зраду державі» судитимуть офіцера, який не приховував позицію щодо війни в Україні
У Мінському міському суді 15 лютого розпочнеться суд над заступником командира 310-ї групи артилерії з ідеологічної роботи 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади гвардії підполковником Антоном Черемних, повідомляє правозахисний центр «Вясна».
Черемних звинувачують у «зраді держави особою, на яку поширюється статус військовослужбовця» та «розпалювання соціальної ворожнечі». Йому загрожує від 10 до 20 років позбавлення волі.
Він перебуває в мінському СІЗО-1 з початку лютого 2023 року. Подробиці справи невідомі, суд розглядатиме справу в закритому режимі.
Видання «Зеркало» з посиланням на колег затриманого пише, що Антон Черемних у 2020 році на президентських виборах підтримував альтернативного кандидата, а після придушення протестів планував піти з армії.
Його товариші по службі розповіли, що він також не приховував своєї позиції з приводу війни в Україні. «Своєї позиції з приводу війни він не приховував. Розповідав, що не хотів переказувати солдатам проросійські тези пропаганди, бо знав, що це неправда. Війну в Україні Антон взагалі приймав дуже близько до серця, тому що бував у Києві», – сказав один із колег офіцера.