У Запоріжжі показали археологічні знахідки із дна колишнього Каховського водосховища
Представники Національного заповідника «Хортиця» 9 лютого презентували у Запоріжжі нові археологічні знахідки, які виявили біля острова Хортиця через падіння води, яке відбулось внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, у спеціально створеній експозиції представлено близько 60 пам’яток, починаючи від доби бронзи і закінчуючи добою козацтва.
«Усі предмети, що у нас знаходяться, а їх понад три тисячі наразі, потребують проведення реставраційних заходів, атрибуції. Заповідник виступає як центр збору інформації по Запорізькій області стосовно предметів, які знайдені і з’являються на територіях, які оголяються після падіння рівня води», – розповідає заступниця генерального директора заповідника «Хортиця» з наукової роботи Світлана Охріменко.
Знахідки об’єднують відповідно до історичної епохи. Вони, кажуть фахівці, демонструють заселеність і активну виключність українських територій у світові історичні події відповідних епох.
«В той час, а це три тисячі років тому, це був в тому числі центр цивілізації. Так, це була периферія тогочасної передової цивілізації грецької, але це була цивілізація. Були міста-поліси, було кочове населення, було й осіле населення – скіфи поступово осідали, займались сільським господарством, торгували з містами-полісами. Тому ці речі свідчать, що тут велись активні історичні події, активна торгівля, військові дії. І як раз цей період, до речі, описується у книзі «Історія» Геродота», – ділиться завідувач відділу науково-просвітницької роботи заповідника Сергій Дударенко, демонструючи знахідки, які даються античністю.
Вчений секретар Національного заповідника «Хортиця» В’ячеслав Саричев зазначає, що ці знахідки спростовують російський міф про те, що ці землі були заселені лише у 18 сторіччі.
«В Російській імперії такі ярлики навішувались, що, так би мовити, «дике поле», «коридор міграції різних народів», і цивілізаційна функція відводилась Російській імперії. Коли та прийшла сюди у 18-му сторіччі, і все впорядкувала. Насправді територія Нижнього Подніпров’я, тобто від порогів до устя Дніпра – це територія, яка здавна буда цікава для населення, людей, які селилися тут і в кам’яному віці. І в добу бронзи, й пізніше. А приблизно з 4-го ст. до н.е. вона перетворюється на таку транспортну артерію, яка зв’язувала різні світи», – каже дослідник.
У планах заповідника також презентувати окрему виставку, присвячену добі козацтва, на основі артефактів, виявлених після падіння води через руйнування Каховської ГЕС.
На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти вже заявили, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролюють війська РФ.
Інфляція в Україні впала до менш як 5% – Держстат
У січні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,4% (з 0,7% у грудні), у річному вимірі інфляція знизилася до 4,7% (із 5,1% за підсумками грудня). Про це 9 лютого повідомила Державна служба статистики.
На споживчому ринку в січні ціни на харчі та безалкогольні напої зросли на 1,1%. Найбільше (на 16,8%) подорожчали овочі. У межах 5% зросли ціни на фрукти, яловичину, молоко та молочні продукти, масло, рибу та продукти з риби, макаронні вироби.
На 8,4% подешевшали яйця, менш суттєво знизилися ціни на свинину, цукор, продукти переробки зернових, соняшникову олію, м’ясо птиці, сало, рис.
Одяг і взуття подешевшали на 5,5%.
Вуличні бої в Авдіївці: Росія намагається вбити клин між кар'єром та коксохімом
Проєкт DeepState ввечері 8 лютого оновив карту бойових дій в Авдіївці – армія Росії зайшла ще на кілька сотень метрів углиб міста.
Загарбники рухаються вперед там само – на північному сході міста, в районі приватної забудови. Наразі агресор контролює північні околиці вулиць кварталу між Авдіївським коксохімічним заводом (АКХЗ) та піщаним кар'єром.
Рух Росії на північ від міста розпочався на початку лютого, що дозволило їй вторгнутися до Авдіївки ще й з півночі – до цього російська армія захопила частину вулиць Спортивної та Соборної на півдні міста.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Український Генштаб вранці 9 лютого повідомив про 19 атак армії Росії «в районі Авдіївки» – можливо, йдеться якраз про міські бої. Також агресор, за даними відомства, 7 разів атакував біля Первомайського, Невельського на південний захід від міста.
«Усі журналісти запитують, і я можу підтвердити, що так: бойові сутички відбуваються вже не лише у приватному секторі на півночі міста, а й у межах міської забудови. Задум супротивника очевидний: він намагається відрізати українські сили, зайшовши між Авдіївським коксохімічним заводом та кар'єром», – заявив речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Ліховій в ефірі телемарафону 8 лютого.
Головні питання випуску:
- Як Росії вдається щодо швидко просуватися вперед на півночі Авдіївки?
- У чому задум російської армії, яка намагається «розрізати» оборону ЗСУ між АКХЗ та кар'єром?
- І як Сили оборони зупинили штурми російської армії на півдні міста?
Схід
- Російські війська нещодавно просунулися на північний схід і південь від Авдіївки під час позиційних боїв у цьому районі 2 лютого – про це в своєму звіті за 2 лютого заявив американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолокаційні кадри.
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Інститут вивчення війни у звіті 15 січня заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Зеленський шукає оновлення та інший підхід: конгресмен США про відставку Залужного
Зеленський шукає оновлення та інший підхід і це його право підтримують конгресмени. Так на запитання кореспондентки Радіо Свобода щодо звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ та перспектив після цієї кадрової заміни відповів Джейсон Кроу, член Палати представників США.
Він у складі двопартійної делегації Конгресу США на чолі з головою комітету розвідки Майком Тернером перебував із візитом у Києві в п'ятницю, 9 лютого.
«Сполучені Штати та Україна мають спільну цінність, і цією цінністю є цивільний контроль над армією. І це цінність, яка перевірена часом і дуже важлива для будь-якої демократії. В рамках цього, цивільні лідери мають право та відповідальність вибирати цих (армійських – ред.) лідерів, щоб рухатися вперед. Після двох років напруженої боротьби ми розуміємо, що президент Зеленський шукає оновлення та інший підхід, і це, безсумнівно, у його праві. І ми це право підтримуємо», – зазначив Джейсон Кроу.
Також він висловив подяку від імені американського народу Валерію Залужному за його лідерство в обороні України.
«Я хочу від імені американського народу висловити глибоку вдячність і подяку генералу Залужному, який впродовж останніх двох років очолював боротьбу за Україну, підтримував своїх солдатів і зробив це надзвичайно. Він заслуговує на похвалу за його лідерство, у цьому немає жодних сумнівів», – сказав конгресмен.
До України 9 лютого прибула група членів Конгресу Сполучених Штатів – про це заявила посолка США в Києві Бріджит Брінк 9 лютого. Дипломатка додала, що до складу делегації на чолі з республіканцем Майком Тернером увійшли члени Палати представників: республіканці Френч Гілл та Зак Нанн і демократи Джейсон Кроу та Абіґейл Спанберґер.
Карлсон, який взяв інтерв'ю у Путіна: що відомо про американського телеведучого
Такер Карлсон, колишній ведучий і коментатор американського телеканалу Fox News, який після звільнення звідти почав вести власні трансляції на платформі X став відомим на весь світ, бо записав інтерв'ю із президентом Росії Володимиром Путіним. Що відомо про Карлсона?
Брінк: до Києва приїхала двопартійна делегація конгресменів США
До України прибула група членів Конгресу Сполучених Штатів – про це заявила посолка США в Києві Бріджит Брінк 9 лютого.
«Рада привітати в Києві двопартійну делегацію Конгресу США на чолі з головою комітету з розвідки Майком Тернером», – повідомила вона.
Дипломатка додала, що до складу делегації на чолі з республіканцем Тьорнером увійшли члени Палати представників: республіканці Френч Гілл та Зак Нанн і демократи Джейсон Кроу та Абіґейл Спанберґер.
Напередодні Сенат Конгресу США, більшість у якому мають представники Демократичної партії, 8 лютого проголосував за початок роботи над пакетом допомоги Україні, Ізраїлю та іншим союзникам Сполучених Штатів.
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
У Міноборони Фінляндії повідомили про пакет допомоги Україні на близько 190 млн євро
Фінляндія надасть Україні новий пакет військової допомоги. Рішення про це Президент Республіки прийняв 9 лютого. Це вже 22-ий пакет оборонної допомоги для України, повідомляє Міністерство оборони Фінляндії.
У відомстві зазначили, що підтримка буде надана на 190 мільйонів євро, а загалом Фінляндія вже надала оборонної допомоги на 1,8 мільярда євро.
Цього разу пакет допомоги також включає оборонну продукцію виготовлену у Фінляндії в рамках окремого пакету фінансування на суму 30 мільйонів євро. За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хяккянена, країна шукає нові шляхи на національному рівні для підтримки України в довгостроковій перспективі.
«У вітчизняній промисловості є багато ноу-хау, і ми працюємо в оборонному відомстві над тим, щоб ці ноу-хау та потенціал могли бути більш ефективно використані для підтримки України. Одним з прикладів цього є наше вітчизняне виробництво боєприпасів», – каже Хяккянен.
У відомстві додали, що з міркувань безпеки точний вміст допомоги, спосіб та терміни її надання не розголошуються.
21 грудня 2023 року Фінляндія оголосила про надання Україні оборонного пакету допомоги на 106 мільйонів євро.
Уряд ухвалив план втілення рекомендацій Єврокомісії для початку переговорів про вступ до ЄС
Кабінет міністр України 9 лютого затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії – про це заявила пресслужба уряду з посиланням на віцепрем’єрку, міністерку з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину.
За її словами, документ обсягом у понад 100 сторінок має на меті об’єднати роботу органів влади для виконання рекомендацій Єврокомісії, отриманих у листопаді 2023 року, а також для «якнайшвидшої підготовки та ефективної участі у переговорному процесі зі вступу України до Євросоюзу».
В уряді додають, що документ передбачає більше ніж 350 заходів із виконання політичних рекомендацій Єврокомісії, а також ключових рекомендацій за переговорними розділами, строки їх виконання, відповідальних органів державної влади та алгоритм моніторингу виконання.
«Ми маємо на меті продовжувати динамічний темп на шляху до членства в ЄС, тому йдемо на крок вперед, адже План заходів сформовано з урахуванням того, що Європейська Комісія здійснюватиме оцінку прогресу України в межах Пакета розширення ЄС за період з червня 2023 року по червень 2024 року», – йдеться в коментарі Стефанішиної.
У січні віцепрем’єка повідомила, що уряд України домовився з представниками Європейської комісії про початок скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС та визначили графік подальших зустрічей.
Очікується, що Єврокомісія оприлюднить наступну оцінку виконання Україною критеріїв, що супроводжували надання їй статусу кандидата, наприкінці лютого.
Європейська рада 14 грудня вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу, а також надала Грузії статус кандидата в члени ЄС.
Відставка Залужного і призначення Сирського: перші реакції українських військових
Призначений 8 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зробив першу заяву на посаді: він назвав своїми завданнями обізнаність із потребами фронту, найшвидший і раціональний розподіл та доставку необхідного для бойових частин, дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин й назвав життя та здоров’я військовослужбовців «головною цінністю Української армії». Валерій Залужний тим часом перейменував свій телеграм-канал з «Головнокомандувач Валерій Залужний» на «Валерій Залужний». Поки невідомо, на якій посаді працюватиме генерал – і чи працюватиме – надалі.
Перша доба після заміни командувача українського війська видалась бурхливою. У соцмережах українці емоційно реагують на зняття Залужного: переважно постять йому подяки – вислів «Дякую, пане генерале» став чи на найпоширенішим у стрічках. Паралельно люди висловлюють тривогу і щодо самої заміни командувача посеред війни і, власне, особистістю генерала Сирського. Найбільше стосовно Сирського згадують його репутацію «генерала, що не рахується з втратами». Проте є й ті, хто вважає, що українці даремно створили собі кумира з Залужного та даремно приписують Сирському усю роль у невдалих операціях (згадану репутацію він отримав головно після Бахмутської операції, керуючи ОСУВ «Хортиця»; але також дехто з військових каже подібне і стосовно Дебальцева 2015-го).
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрало перші відгуки українських військових про цю кадрову зміну.
Нова блокада польського кордону: на пункті в Дорогуську зібралися кількасот фермерів
У Польщі почався 9 лютого страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність», повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
Аграрії оприлюднили карту, на якій позначили місця блокування доріг. Це приблизно дві сотні пунктів по всій Польщі.
Блокувати дороги по всій Польщі мітингарі планують до вечора. А от кордон – місяць. Розійтися обіцяють лише тоді, коли їхні вимоги будуть виконані.
«Надмірний наплив продуктів з України – цукор, пшениця, все, що можна там виробити, все нищить наш ринок, наші господарства і фактично наші родини. Вже два роки різні посадовці з влади з нами розмовляють, але нічого не змінюється. Ми звідси не підемо, бо можливо, це наш останній шанс показати, що ми сила. Будемо стояти до кінця», – каже один з учасників протесту Марцін Вілгос.
Також аграрії блокують кордон з Україною.
На пункті пропуску в Дорогуську зібралося кілька сотень фермерів та кілька десятків тракторів. Вони пропускають одну вантажівку в годину.
Легковий транспорт і автобуси обіцяють пропускати безперешкодно. Щоправда, кореспондентка Радіо Свобода була свідком того, як мітингарі сказали чекати пів години водію автобуса з волинськими номерами. Лише коли втрутилася поліція, автобус змін проїхати без черги.
Блокада кордону вже спричинила черги українських вантажівок, які чекають на вʼїзд до України. У Дорогуську черга сягає приблизно 15 кілометрів.
За інформацією Державної митної служби у понеділок, 12 лютого приблизно о 10:00 год. за київським часом, очікується сповільнення пропуску вантажних транспортних засобів (орієнтовно, 3-4 вантажівки на годину) у пункті пропуску «Угринів – Долгобичув».
Раніше Державна прикордонна служба повідомила про ускладнений рух на трьох пунктах пропуску – «Медика – Шегині», «Гребенне – Рава-Руська» та «Дорогуськ-Ягодин» через протест польських фермерів.
Напередодні посол України в Польщі Василь Зварич розповів, що польська сторона запевнила: повністю рух не блокуватимуть, зокрема, гуманітарні вантажі мають пропускати безперешкодно.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти Європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Пентагон: США постачатимуть Україні ракети для ППО, попри обмежене фінансування
Сполучені Штати продовжують постачання ракет для системи протиповітряної оборони України попри дефіцит фінансування. Про це заявив на брифінгу 8 лютого речник Пентагону, генерал Пет Райдер.
Відповідаючи на запитання, як довго ще США надаватимуть країні ракети для систем ППО, речник Пентагону зазначив, що попри зупинку фінансування деяких контрактів, постачання продовжиться в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI).
«Є певні сили та засоби, які були контрактовані в рамках програми USAI, яка охоплює певні сили та засоби протиповітряної оборони. Ми також продовжуватимемо дуже тісно співпрацювати з союзниками та партнерами з точки зору визначення потреб України», – зазначив Райдер.
Надання 300 мільйонів доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) передбачалося для зміцнення протиповітряної оборони України в довгостроковій перспективі.
Також повідомлялося, що у США поки достатньо коштів, щоб продовжити навчання українських пілотів на F-16.
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський заявив, що на Таврійському напрямку російські війська активізували застосування дронів різних типів.
За його словами, минулої доби українські військові «нейтралізували або знищили» 224 безпілотні літальні апарати – найбільше цього тижня. Крім того, він повідомив, що 8 лютого противник зробив шість скидів із БПЛА боєприпасів із хлорпікрином.
«За добу 8 лютого росіяни здійснили 6 скидів із БПЛА боєприпасів із хімічною речовиною сльозогінно-задушливої дії хлорпікрин (імовірно, гранати К-51). Досі протягом тижня було зафіксовано близько десятка ворожих спроб атакувати отруйними речовинами», – написав він у телеграмі.
Це не перший випадок застосування російськими військами боєприпасів з хімічною речовиною. Станом на січень 2024 року, за даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку широкомасштабного вторгнення застосувала хімічну зброю в Україні щонайменше 626 разів. У повідомленні зазначається, що динаміка хімічних атак зростає – вже у січні було зафіксовано 51 випадок.
Наприкінці грудня минулого року один із випадків підтвердили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія».
Олександр Сирський: 10 фактів про нового головнокомандувача ЗСУ
Що відомо про генерала Олександра Сирського, указ про призначення на посаду головнокомандувача ЗСУ замість Валерія Залужного підписав 8 лютого президент України Володимир Зеленський? Ось деякі факти про нього.
Прикордонники повідомляють про ускладнений рух через три пункти на кордоні з Польщею
Через страйк фермерів у Польщі 9 лютого ускладнений рух на кордоні з Україною, повідомляє Державна прикордонна служба України.
Йдеться про пункти пропуску «Медика – Шегині», «Хребенне – Рава-Руська» та «Дорогуськ – Ягодин».
Із посиланням на польських колег прикордонники повідомляють про ситуацію на пунктах перетину кордону:
- «Медика» – протестувальники «налаштовані пропускати» по одному вантажному автомобілю, одному автобусу та одному легковому автомобілю на годину
- «Хребенне» – планується пропускати по два вантажних автомобілі на годину в обох напрямках. Рух легкового транспорту та автобусів не обмежуватимуть
- «Дорогуськ» – протестувальники мають намір пропускати щогодини по одній вантажівці в обидві сторони. Рух автобусів відбуватиметься без змін
Держприкордонслужба радить подорожнім планувати маршрут через інші пункти пропуску.
Напередодні посол України в Польщі Василь Зварич розповів, що польська сторона запевнила: повністю рух не блокуватимуть, зокрема, гуманітарні вантажі мають пропускати безперешкодно.
Раніше профспілка польських індивідуальних фермерів «Солідарність» анонсувала загальнонаціональний страйк із 9 лютого, який розпочнеться з блокування всіх пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною, а також автошляхів у воєводствах і триватиме цілий місяць.
Раніше, 6 січня 2024 року, польський уряд підписав угоду про порозуміння з фермерами. Ті розблокували кордон, натомість отримали запевнення, що три їхні вимоги будуть виконані – йдеться про запровадження субсидій на кукурудзу, збільшення обсягів кредитування на порятунок господарств і відмова від підвищення сільськогосподарського податку, тобто збереження його на рівні 2023 року.
За останні чотири місяці в Росії сталися щонайменше п’ять «нез’ясованих вибухів» на військово-промисловому заводах, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
«Існує реальна ймовірність того, що вибух стався через недбале поводження та зберігання високолетких запальних і вибухонебезпечних матеріалів. Крім того, політичний тиск з боку вищого керівництва щодо збільшення військово-промислового виробництва для підтримки війни в Україні, ймовірно, призвів до цілодобового виробництва та втоми персоналу», – йдеться у повідомленні.
У розвідці Британії припускають, що підвищені вимоги до виробництва, найімовірніше, призведуть до збільшення кількості нещасних випадків на виробництві в майбутньому.
7 лютого 2024 року в соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибух на російському ракетному заводі поблизу Іжевська, Удмуртія, в центральній Росії. Цей завод використовується для виробництва низки балістичних ракет, включно з «Іскандером», який РФ регулярно використовує для ударів по Україні.
Початкові повідомлення свідчили про те, що вибух стався через помилку робітника, хоча пізніше російське державне агентство ТАСС повідомило, що це сталося через «планові випробування» ракетних ракетних двигунів.
Британська розвідка вважає малоймовірним те, що українські безпілотні літальні апарати були причетні до цього вибуху, враховуючи відстань у 1200 км від України. Крім того, не було повідомлень про подібні атаки в цьому районі.
Міноборони Британії зауважує, що це був щонайменше п’ятий незрозумілий вибух на військово-промисловому заводі за останні чотири місяці. Попередні вибухи були на Кам’янському хімічному заводі в Ростові 15 січня 2024 року; на Челябінському танковому заводі 26 листопада 2023 року, а також на порохових та боєприпасних заводах в Котовську 10 листопада 2023 року та Солікамську 31 жовтня 2023 року.
Зеленський присвоїв звання Героя України Буданову
Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилу Буданову. Відповідний указ №57/2024 від 8 лютого опублікований на сайті президента.
Також указом №56/2024 звання Героя України присвоєно підполковнику В’ячеславу Агеєву.
В указах йдеться, що звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» присвоєне «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».
Главою ГУР Міноборони Кирило Буданов став 5 серпня 2020 року указом президента України Володимира Зеленського. З весни 2014 року брав участь у бойових діях на сході України. Був тяжко поранений. З 2018 року перебував на спеціальній роботі, а з 2020-го обіймав посаду заступника директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України.
У 2021 році Буданову було присвоєно звання бригадного генерала, а 3 квітня 2022 року – генерал-майора. Серед інших нагород Буданова: повний кавалер ордена «За мужність», «Хрест бойових заслуг», «Учасник АТО», «За військову звитягу», «Захиснику Вітчизни».
Сирський назвав «нові завдання» командування після призначення головнокомандувачем ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський подякував військовим, із якими служив у Сухопутних військах та оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» – про це він заявив у своєму зверненні 9 лютого.
«Від щирого серця дякую кожному солдату, сержанту, офіцеру та генералу за спільну реалізацію оперативних планів, що дало змогу зберегти життя тисячам мирних громадян та врятувати від окупації територію України», – йдеться в ньому.
Сирський повідомив про «нові завдання», які стоять на порядку денному. Насамперед, йдеться про «чітке та детальне планування дій усіх органів військового управління» з урахуванням потреб фронту у новітній зброї від партнерів України.
«Найшвидший і раціональний розподіл та доставка усього необхідного для бойових частин була і залишається основним завданням військової логістики», – заявив Сирський.
Він назвав завданням штабів на всіх рівнях знати потреби фронту та володіти ситуацією на кожній ділянці лінії зіткнення.
«Життя і здоров’я військовослужбовців завжди були та є головною цінністю Української армії. Відтак, дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин і підрозділів з інтенсифікацією навчання та підготовки особового складу залишається як ніколи актуальним», – також зазначив він.
Головнокомандувач також вказав на важливість запровадження нових технічних рішень, у тому числі безпілотних систем і засобів радіоелектронної боротьби.
«Лише зміни та постійне удосконалення засобів і методів ведення бойових дій дасть змогу досягти успіху на цьому шляху», – додав він.
Напередодні Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного, якому голова держави подякував «за два роки захисту».
58-річний генерал-полковник Олександр Сирський від серпня 2019 року і до нового призначення керував Сухопутними військами Збройних сил України.
Шольц і Байден проведуть переговори про допомогу Україні на тлі подій в Конгресі США
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 9 лютого проведе переговори у Вашингтоні з президентом США Джо Байденом в період зростаючого занепокоєння в Європі щодо здатності Білого дому вийти з глухого кута в Конгресі, який блокує нову допомогу Україні для її протидії російській агресії.
Шольц прибув до Вашингтона з готовністю посилити аргумент, який Байден наводить вже кілька місяців: перемога Росії в Україні ставить під загрозу Захід і його союзників.
Він також прагне наголосили, що Німеччина продовжує надавати потужне фінансування Україні, попри бюджетні обмеження.
На порядку денному також буде ескалація напруженості на Близькому Сході, де триває війна Ізраїлю проти «Хамасу», визнаного ЄС та США терористичною організацією.
Як зауважує Reuters, спільна пресконференція Бадена та Шольца не планувалася.
Напередодні свого візиту до Вашингтона для переговорів з президентом Джо Байденом Олаф Шольц закликав Європейський Союз та США «зробити більше» для допомоги Україні.
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
Прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя повідомила про підозру капітану судна ALFA M, яке, за даними Служби безпеки України, вивозило українське зерно та метал із портів Севастополя. Про це відомство повідомило 9 лютого.
«Встановлено, що протягом червня 2023 року російський капітан, керуючи судном ALFA M, здійснив 4 незаконні рейси на/з окупованої території півострова. Зокрема, заходи до закритого Севастопольського морського торговельного порту», – йдеться у повідомленні прокуратури АРК.
При цьому, за даними відомства, капітан, який є громадянином Росії, з метою приховання своїх дій періодично вимикав AIS – Автоматичну ідентифікаційну систему – та вносив до неї фіктивні відомості щодо курсу судна. Згідно з ними, воно нібито прямувало в порти РФ, а не в закриті морські порти окупованого Криму.
За даними СБУ, йдеться про громадянина РФ Євгена Должнікова. Як йдеться в повідомленні служби, 12 червня 2023 року Должніков вивіз із Севастополя «6 500 тонн контрабандного металу», а за весь 2023 рік його судно вивезло «40 тисяч тонн краденого українського зерна з анексованого півострова до російського порту Кавказ».
Його дії кваліфіковані як порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (ч. 2 ст. 332-1 КК України). Йому загрожує від трьох до п’яти років позбавлення волі. Сам Должников публічно цю ситуацію не коментував.
Російська влада публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій на анексований Кримський півострів. Російський голова Криму Сергій Аксьонов визнавав, що Росія продає українське зерно. Однак пізніше Аксьонов заявив, що у кримських портах не завантажують зерно для прямих поставок за кордон.
Зеленський присвоїв Залужному звання Героя України
Президент України Володимир Зеленський присвоїв Валерію Залужному, якого напередодні звільнив з посади головнокомандувача ЗСУ, звання Героя України.
«Присвоїти звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» Залужному Валерію Федоровичу – генералу», – йдеться в указі, опублікованому на сайті президента.
8 лютого президент України Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний провели зустріч, за підсумками якої обидва заявили про необхідність змін у ЗСУ.
Згодом Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного, якому голова держави подякував «за два роки захисту».
«Від сьогодні до керівництва Збройними силами України приступає нова управлінська команда. Я хочу, щоб бачення війни було єдиним і в наших воїнів у Роботиному чи Авдіївці, і в Генеральному штабі та на Ставці. Я провів десятки розмов із командирами різного рівня. Зокрема, сьогодні говорив із бригадними генералами Андрієм Гнатовим, Михайлом Драпатим, Ігорем Скибюком та полковниками Павлом Палісою і Вадимом Сухаревським», – відзначив Зеленський.
За його словами, усі вони розглядаються на керівні посади в армії та «служитимуть під проводом найбільш досвідченого українського командувача». Зеленський також заявив, що запропонував генералу Залужному «бути й надалі разом у команді Української держави».
58-річний генерал-полковник Олександр Сирський від серпня 2019 року і до нового призначення керував Сухопутними військами Збройних сил України.