«Треба, щоб воювали роботи, а не люди» – голова Центру підтримки аеророзвідки про дрони
В Україні з’явиться новий рід військ – Сили безпілотних систем. Такий указ днями підписав президент України Володимир Зеленський.
У своєму зверненні він повідомив, що доручив Кабінету міністрів разом із Генштабом опрацювати питання створення безпілотних систем як окремого роду сил у структурі ЗСУ і за підсумками роботи внести пропозиції на розгляд РНБО. Як зазначено в тексті указу, новий рід військ створений з метою нарощування спроможностей ЗСУ щодо використання безпілотних та роботизованих повітряних, морських та наземних систем.
Керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська розповіла в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» детальніше про новий рід військ, використання дронів у війні та створення заводу для виробництва БПЛА в Україні. Читайте і дивіться за лінком
Сили РФ скинули авіабомби на Сумщину: пошкоджені пожежна частина і підприємство – ОВА
У суботу, 10 лютого, російські військові скинули на Сумську область керовані авіаційні бомби, йдеться в повідомленні місцевої обласної військової адміністрації.
«Об 11 годині 10 хвилин росіяни скинули 4 керованих авіаційних бомби на територію Дружбівської територіальної громади Шосткинського району Сумщини», – розповіли у відомстві.
Внаслідок атаки російської армії, за даними ОВА, були пошкоджені житлові будинки, приміщення пожежної частини та одного з підприємств.
У пресслужбі ОВА уточнили, що попередньо, обійшлося без постраждалих серед цивільного населення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на останню атаку Росії на Харків – «терор не може залишатися без справедливої відповіді».
Він нагадав, що внаслідок дронової атаки загинули дві сімʼї.
«Реальність завжди говорить більше, ніж будь-які слова. Минулої ночі через пожежу після удару «шахедів» у Харкові загинула ціла сімʼя: батьки та троє дітей. Найстаршому сину, Олексію, 7 років, середньому, Михайлу, 4 роки, найменший – Павло, йому було 7 місяців. Діти, які ще не встигли побачити життя й були вбиті через російське божевілля. Загинула і ще одна сімʼя: чоловік та дружина», – написав він, додавши, що рятувальна операція в Харкові продовжується.
Зеленський подякував усім, хто підтримує Україну у захисті від російської агресії.
«Кожен прояв підтримки критично важливий. І так само важливо розуміти, що терор не може залишатися безкарним. Терор не може залишатися без справедливої відповіді. Терористи повинні програти цю війну, яку вони розпочали. Росія повинна відповісти за кожне зруйноване і знищене нею життя. Тільки так безпека для всіх знов стане частиною реальності», – наголосив він.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Крім того, через дронову атаку постраждали 57 людей.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що також війська РФ атакували нафтобазу, звідки стався витік палива. За його словами, наразі один резервуар ще заповнений, тому небезпека зберігається – ймовірно буде розширена зона евакуації й відселення.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Уряд Німеччини прогнозує, що в разі найгіршого розвитку подій в Україні кількість українських біженців зросте на 10 мільйонів, а Німеччина буде однією з країн їхнього призначення. Про це повідомляє газета Welt am Sonntag із посиланням на представників силових структур та поінформованих німецьких парламентарів.
Видання пише, що «у разі розпаду України федеральний уряд припускає, що країну покинуть ще близько десяти мільйонів людей».
У Міністерстві внутрішніх справ та Федеральній поліції на відповідні запитання заявили, що загалом не хочуть робити жодних прогнозів щодо розвитку міграційних подій.
Видання зауважує, що з точки зору зовнішньої політики проблемою для України є відсутність допомоги з боку США. Депутат Бундестагу, експерт Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з оборони та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер бачить Європу більш відповідальною за Україну, ніж будь-коли, зважаючи на нерішучість США.
«Якщо ми не змінимо нашу стратегію підтримки України, то найгірший сценарій масової втечі з України і поширення війни на країни НАТО стане набагато більш імовірним. Тоді десять мільйонів біженців – це занижене припущення», – сказав Кізеветтер в коментарі Welt am Sonntag.
Видання пише, що, попри поточні проблеми в Україні, німецький уряд виходить з того, що країна має військові та фінансові можливості для підтримки оборони та стабільності до кінця 2024 року. Як німецькі служби, так і західні аналітики вважають, що цього року великі прориви фронту малоймовірні.
За даними агентства ООН у справах біженців, Україну залишили понад шість мільйонів людей. За даними німецької влади, наразі в Німеччині перебуває 1,1 мільйона громадян України, які в’їхали в країну з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як писало видання Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Днями стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
Як Білий дім, так і Київ наголошують на критичній важливості продовження військової допомоги Україні. Про це також йшлося під час недавньої зустрічі президента США Джо Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Сирський привітав Баргилевича з призначенням на посаду начальника Генштабу ЗСУ
Новопризначений головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський привітав Анатолія Баргилевича з призначенням на посаду начальника Генерального штабу ЗСУ.
«Пліч-о-пліч ми воювали на Київщині та спільно продовжили захищати країну на сході. Він був надійним начальником штабу оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». Впевнений, що його знання та досвід стануть важливим чинником нашої перемоги! Честь», – написав він у телеграмі.
9 лютого президент України Володимир Зеленський призначив новим начальником Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича, який від жовтня 2023 року керував Силами територіальної оборони.
«Новим начальником Генштабу на пропозицію головкома Олександра Сирського призначив генерал-майора Анатолія Баргилевича. Досвідчена людина – розуміє завдання цієї війни та українські цілі», – сказав президент України.
Він додав, що Сирський уже визначив кандидатури своїх заступників, але їхні прізвища Зеленський не назвав.
«Росія їх залишила без нічого». Мер повідомив, що через нічну атаку у Харкові постраждали 57 людей
Через нічну атаку дронами у Харкові постраждали 57 людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Ці люди – жителі вулиці Котельної, яких учора ввечері Росія залишила без нічого: без домівки, без документів, без грошей, без особистих речей», – написав він у телеграмі.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Керівник слідчого відділу поліції Харківщини Сергій Болвінов згодом повідомив, що правоохоронці знайшли всі сім тіл загиблих.
«Під час тривог батьки з дітьми ховалися у підвалі. Але цього разу на подвір'я увірвалося полум'я. Коли родина побігла ховатися, біля будинку вже горіли дві машини та паливо. Всі семеро опинилися у вогняній пастці. Попередньо встановили, що старший та молодший хлопчики були біля мами. А середній Михайло завжди бігав за татом. Чоловік ймовірно, знепритомнів першим, а малий – забився в куток, сам в кухні. Там ми його і знайшли», – написав він у фейсбуці.
За його словами, тіла сильно обгоріли і для остаточних висновків знадобиться ДНК-експертиза.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на Харківщину з території РФ було запущено щонайменше 10 БПЛА, з них 8 – збито.
Він додав, що також війська РФ атакували нафтобазу, звідки стався витік палива. За його словами, наразі один резервуар ще заповнений, тому небезпека зберігається – ймовірно буде розширена зона евакуації й відселення.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина. Українські військові збили 23 БПЛА. При цьому місцева влада Одещини заявила, що війська РФ атакували у кілька хвиль, загалом було збито 21 БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Тарнавський: на Авдіївському напрямку армія РФ хоче захопити логістичні шляхи ЗСУ, без успіху
На Авдіївському напрямку російські війська хочуть отримати контроль над логістичними шляхами забезпечення українських підрозділів на північному фланзі, повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
«В операційній зоні ОСУВ «Таврія» ворог зараз зосереджує основні зусилля на Авдіївському напрямку. Задум російських агресорів зрозумілий: вони передусім хочуть встановити контроль над логістичними шляхами забезпечення наших підрозділів на північному фланзі. Однак ми даємо адекватну відповідь на дії противника. Посилюємо рубіж блокування, виставляємо додаткові вогневі позиції, задіюємо свіжі ефективні сили», – написав він у телеграмі.
За його словами, логістичне постачання українських військ продовжується.
За останніми даними Генштабу, за минулу добу, як і в попередні дні, найбільше російських атак було на Авдіївському напрямку – за добу Сили оборони відбили 33 атаки в районах Новобахмутівки, Авдіївки, Первомайського, Невельського.
Днями розвідка Британії констатувала, що місто Авдіївка на Донеччині залишається основним об’єктом російських атак. За даними розвідки, за останні два тижні російські війська перекинули додаткові сили на Авдіївський напрямок, посиливши тиск на українські позиції навколо міста.
Удари ЗСУ по аеродрому Бельбек: розвідка Британії розповіла про можливі наслідки для Росії
Британська розвідка розповіла про можливі наслідки ударів України по російському військовому аеродрому Бельбек в окупованому Криму.
Як повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки, це майже напевно погіршить здатність Росії координувати повітряну активність в Чорноморському регіоні, збільшуючи залежність і навантаження на і без того перевантажений парк літаків А-50 MAINSTAY, а також на все більш виснажений персонал, здатний керувати повітряними операціями.
У розвідці Британії зауважують, що російська повітряна доктрина значною мірою покладається на наземні пункти управління, такі як Бельбек, для координації своїх повітряних сил, зокрема винищувачів. Це особливо актуально під час поточних бойових дій, де повітряний простір є конкурентним і складнішим.
«Майже напевно, що російські пілоти і наземний персонал зараз страждають від бойової втоми. Будь-які подальші удари по критично важливих координаційних вузлах в Криму майже напевно посилять цей тиск, створюючи підвищену ймовірність помилки або прорахунку», – йдеться у повідомленні.
Британські військові пишуть, що внаслідок удару 31 січня по російській авіабазі Бельбек було знищено бункер радіолокаційного пункту управління та координації.
31 січня з'явилися повідомлення про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти.
Міністерство оборони Росії тоді стверджувало, що увечері 31 січня Крим атакували 20 ракет. Згідно з повідомленням, частина уламків нібито збитих українських ракет упала на територію військової частини поблизу Любимівки. Про яку саме частину йдеться, у повідомленні не уточнили.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Путін і Карлсон: президент Росії продемонстрував фактичну солідарність із Гітлером
Інтервʼю російського президента Володимира Путіна американському коментатору Такеру Карлсону ще до оприлюднення вважалося справжньою політичною сенсацією.
«Багатьом вважалося, що за допомогою цієї розмови – першого інтервʼю західним журналістам з часу масштабного нападу на Україну з лютого 2022 року і першого інтервʼю американським журналістам з 2021 року – Володимир Путін має передати якісь важливі політичні сигнали якщо не усьому «колективному Заходу», так принаймні тим представникам політичного істеблішменту, які вбачають закінчення війни у перемовинах із Кремлем. До тих журналістів, які переконували, що в інтервʼю навряд чи будуть якісь реальні новини, воліли не прислухатися», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
Кабмін звільнив заступника міністра оборони Павлюка через «перехід на іншу роботу»
Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення Олександра Павлюка з посади першого заступника міністра оборони у звʼязку з переходом на іншу роботу, повідомив у телеграмі представник уряду у ВР Тарас Мельничук.
Про те, якою буде нова посада Павлюка, не повідомляється.
Олександр Павлюк був першим заступником міністра оборони України з лютого 2023 року. До цього він був заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Олександра Сирського; командувачем угруповання сил і засобів оборони Києва.
Президент України Володимир Зеленський 8 лютого призначив генерал-полковника Олександра Сирського новим головнокомандувачем Збройних сил України – замість Валерія Залужного.
Столтенберґ: НАТО має готуватися до того, що конфронтація з РФ може тривати десятиліттями
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Європу збільшити виробництво озброєнь, щоб підтримати Україну, і запобігти «потенційно десятиліттям конфронтації» з Москвою.
«НАТО не прагне війни з Росією. Але ми повинні підготуватися до протистояння, яке може тривати десятиліттями», – сказав він в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag.
Напередодні зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі і другої річниці російського вторгнення в Україну Єнс Столтенберґ наполягає на тому, що союзникам «потрібно швидше відновити і розширити промислову базу, щоб збільшити поставки в Україну і поповнити власні запаси».
«Це означає перехід від повільного виробництва в мирний час до швидкого виробництва в умовах конфлікту», – пояснив генсек НАТО.
«Якщо Путін переможе в Україні, немає гарантії, що російська агресія не пошириться на інші країни», – сказав він, додавши, що найкращий захист зараз – підтримати Україну та інвестувати у військовий потенціал НАТО.
Генсек НАТО зауважив, що президент Росії Володимир Путін готує економіку своєї країни до тривалої війни, «оскільки Росія спрямовує всю свою економіку на війну, ми також повинні зробити більше для нашої безпеки».
Наступного тижня міністри оборони НАТО зустрінуться в Брюсселі – за тиждень до другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ключовим моментом переговорів стане засідання Контактної групи з питань оборони України.
У січня агентство НАТО з підтримки та закупівель (NSPA) підписало контракт на суму 1,2 мільярда доларів США на купівлю 220 тисяч 155-міліметрових артилерійських боєприпасів. Як сказав тоді генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, виробництво боєприпасів є «абсолютною необхідністю, щоб ми могли продовжувати надавати підтримку Україні, тому що досі ми користувалися нашими запасами».
Ще у грудні минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
Як писало видання Bloomberg, відсутність підтримки з боку США українські війська можуть відчути до кінця весни. За даними агентства, в останні місяці Київ створив запаси ключових боєприпасів союзників, щоб забезпечити постачання військ. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів.
Днями стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров в листі керівникам військових відомств країн Євросоюзу визнав, що Україна зазнає «критичного» браку артилерійських снарядів. Він пояснив, що ЗСУ можуть випускати не більш як дві тисячі снарядів на день на лінії фронту довжиною півтори тисячі кілометрів. Це втричі менше снарядів, ніж використовує Росія, йдеться у листі.
Російській війська вранці завдали удару по селу Велетенське на Херсонщині, постраждала родина – батьки поранені, їхня дочка загинула, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Під удар потрапив житловий будинок, в якому проживала ціла родина. Батьки отримали поранення, їх донька загинула на місці. 52-річна жінка отримала травми, несумісні з життям. У 77-річного чоловіка діагностували закриту черепно-мозкову травму та контузію, у його 72-річної дружини – уламкові поранення», – йдеться у повідомленні.
За даними ОВА, лікарі надали постраждалим медичну допомогу на місці.
Внаслідок російської атаки дронами вночі 10 лютого у Харкові виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли. За даними місцевої влади, загинули семеро людей. Як уточнили в Офісі генпрокурора, в одному з приватних будинків загинула ціла родина: чоловік, дружина та їх троє дітей: хлопчики віком 7 місяців, 4 та 7 років. В іншому будинку загинуло подружжя: чоловік 66 років та його 65-річна дружина.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія за добу втратила майже 1000 солдатів та понад 20 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 394270 своїх військових, 980 – за минулу добу, повідомив вранці 10 лютого Генеральний штаб Збройних сил України.
Українська сторона також оприлюднила дані про втрати російської техніки за добу. За цими даними, Москва втратила:
- танків – 6394 (+9 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 11942 (+21)
- артилерійських систем – 9459 (+24)
- РСЗВ – 981
- засобів ППО – 666
- літаків – 332
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7235 (+26)
- крилатих ракет – 1881
- кораблів/катерів – 24
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 12579(+28)
- спеціальної техніки –1512 (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Наприкінці січня у статті для журналу Foreign Affairs директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс заявив, що принаймні 315 тисяч російських військових були поранені або вбиті в ході війни в Україні. За його словами, дві третини довоєнних танкових запасів Росії знищені під час війни, а десятирічна програма військової модернізації зведена нанівець.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
Сенат США наблизився до розгляду законопроєкту, який передбачає допомогу Україні
Сенат США 9 лютого наблизився до ухвалення законопроєкту, який передбачає надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95,34 мільярда доларів.
Сенат проголосував 64-19 за просування законопроєкту на один крок у низці попередніх голосувань, які можуть затягнутися на наступний тиждень, якщо лідери партій не зможуть домовитися з законодавцями про прискорення розгляду.
Під час голосування документ підтримали 14 республіканців.
Законодавці очікують, що наступний процедурний крок буде зроблено на рідкісній недільній сесії. Навіть якщо документ пройде розгляд у Сенаті в неділю, цей пакет все одно чекає невизначене майбутнє в Палаті представників, де республіканці становлять більшість.
Посолка України в США Оксана Маркарова подякувала Сенату за цей «крок вперед».
«Сенат 9 лютого продовжив дебати по законопроєкту HR 815 про міжнародну допомогу США, який передбачає асигнування у розмірі 60,06 млрд доларів для допомоги Україні, а також допомогу іншим державам. За рішення про розгляд законопроєкту по суті (motion to proceed) проголосували 64 сенаторів при необхідних 51, проти проголосували 19 сенаторів», – написала вона у фейсбуці.
Посолка зауважила, що наразі вже офіційно зареєстровано 70 поправок до цього проєкту закону.
Як пише Reuters, багато республіканців хочуть укласти угоду з лідером більшості в Сенаті, демократом Чаком Шумером, щоб дозволити внесення поправок до законодавства в обмін на більш швидкі дії. Але інші республіканці, які відкидають передбачену законопроєктом допомогу Україні у розмірі 61 мільярд доларів, пообіцяли затягувати розгляд якомога довше.
Республіканці наполягали на тому, щоб допомога Україні супроводжувалася положеннями про безпеку американсько-мексиканського кордону, і відкинули двопартійну угоду про кордон після того, як колишній президент Дональд Трамп, лідер партії, виступив проти цієї угоди.
Деякі з цих законодавців тепер сподіваються запропонувати власні поправки, щоб зупинити потік мігрантів до США, тоді як інші хочуть відмовитися від положень про гуманітарну допомогу та обмежити іноземну допомогу лише озброєнням.
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт із посилення міграційної політики, який також передбачав додаткові кошти для України, Ізраїлю й Тайваню.
Після цього, 8 лютого, Сенат проголосував за початок роботи над пакетом допомоги Україні, Ізраїлю та іншим союзникам Сполучених Штатів.
Водночас у делегації Конгресу, яка прибули до України, 9 лютого заявили, що у Палаті представників та Сенаті американського Конгресу є переважна підтримка схвалення допомоги України. Про це сказав голова Постійного спеціального комітету Палати представників США з розвідки, республіканець Майк Тернер під час брифінгу в Києві.
Як Білий дім, так і Київ наголошують на критичній важливості продовження військової допомоги Україні. Про це також йшлося під час недавньої зустрічі президента США Джо Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Спеціальна група волонтерів приїжджає у прифронтові села у Донецькій області, щоб допомогти дітям з особливими освітніми потребами. Більше інформації та світлини за лінком
Яка справжня причина відставки Залужного і чого чекати від Сирського?
Відставка Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ, яка відбулась ввечері 8 лютого, не стала сюрпризом. Повідомлення про те, що в Офісі президента України розмірковують про зміну керівництва Збройних сил, активно почали з’являтися як у західних, так і українських медіа ще 29 січня.
Зрештою сам Володимир Зеленський нещодавно підтвердив це в інтерв’ю італійському мовнику Rai: тоді він заявив, що думає про «перезавантаження напрямку керівництва країною», і це мало б означати ротації не лише у військовому корпусі. Читайте про це за лінком
Влада: через атаку дронами на Одещині постраждали четверо людей
Через російську атаку дронами на Одещині постраждали четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, першу хвилю дронів російські війська спрямували на Одесу – всі 9 «шахедів» сили ППО знищили.
«Уламками одного зі збитих БпЛА пошкоджено технічну споруду припортової інфраструктури, осколкове поранення отримав один з працівників підприємства. Чоловіка госпіталізовано», – написав він у телеграмі.
Кіпер повідомив, що другу і третю хвилі атак противник спрямовував по припортовій інфраструктурі Подунав’я – сили ППО знищили 12 дронів.
«Постраждали троє людей, співробітники припортових підприємств. Чоловіки отримали чисельні осколкові поранення та мінно-вибухові травми. Всі госпіталізовані. Один із постраждалих у важкому стані. Наші лікарі надають всю необхідну допомогу», – завив він.
Також, за словами голови Одеської ОВА, війська РФ завдали удару по цивільній інфраструктурі Ізмаїла – пошкоджені технічні приміщення промислових і сервісних об’єктів, дорожнє покриття, вантажні та легкові автівки, в кількох житлових будинках вибиті вікна, побито фасади, дахи.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 31 безпілотником типу Shahed-136/131. Основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина. Українські військові збили 23 БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Байден назвав затримку Конгресом допомоги Україні «близькою до злочинної недбалості»
Президент США Джо Байден 9 лютого заявив, що затримка Конгресом нової американської допомоги Україні у війні з Росією є «близькою до злочинної недбалості». Цю заяву він зробив під час зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем для обговорення зусиль США та Європи для підтримки України.
Шольц заявив, що без підтримки Сполучених Штатів та європейських союзників Україна не матиме шансів захистити себе.
Канцлер Німеччини після переговорів з Байденом зазначив, що підтримка з боку Сполучених Штатів була «суттєвою».
«Ми обидва переконані, що це має статися, але також впевнені, що Конгрес США врешті ухвалить рішення (надати допомогу – ред.)», – сказав він.
Шольц також звинуватив президента Росії Володимира Путіна в тому, що він «наговорив багато брехні» в інтервʼю американському журналісту Такеру Карлсону.
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав: «Ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
Повітряні сили: ЗСУ вночі збили 23 Shahed-136/131, якими РФ атакувала Україну
Українські військові збили 23 ударних безпілотники типу Shahed-136/131, якими Росія вночі атакувала Україну.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, основні напрямки російського удару – Одещина та Харківщина.
За даними ЗСУ, у ніч проти 10 лютого противник атакував 31 ударним дроном з Балаклави і мису Чауда (окупований Крим) та Курської області (РФ).
Внаслідок російської атаки дронами у Харкові загинули семеро людей, серед них є діти. За даними місцевої влади, внаслідок удару виникло кілька масштабних пожеж – 15 житлових приватних будинків вщент згоріли.
Також відомо про пораненого чоловіка через дронову атаку в Одесі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що у 2023 році Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: через атаку «шахедів» у Харкові загинули 7 людей, серед них є діти
Внаслідок російської атаки дронами у Харкові загинули семеро людей, серед них є діти, ще троє людей поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, в одному із приватних будинків виявили тіла 5 людей, серед яких троє дітей – 7, 4 років та немовля близько 6 місяців, на іншому обʼєкті – ще двоє загиблих.
«Із 22:46 окупанти завдавали ударів по Харкову дронами-камікадзе типу «Shahed». Влучання зафіксували у Немишлянському районі міста. Уражена цивільна інфраструктура. Виникло кілька масштабних пожеж. 15 житлових приватних будинків вщент згоріли», – написав він у телеграмі.
Ліквідація наслідків триває, пожежі локалізовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.