РФ: 18-річну жительку Петербурга відправили до СІЗО через вірш Шевченка
Суд у російському місті Петербурзі заарештував місцеву активістку Дарʼю Козирєву на два місяці за статтею про повторну дискредитацію російської армії. Дівчину затримали 24 лютого, в другу річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну. 18-річна активістка наклеїла на постамент памʼятника українському поетові Тарасу Шевченку плакат із уривком його вірша «Заповіт» –
Поховайте та вставайте,
Кайдані порвіте
І вражою злою кровʼю
Волю окропіте!
Поліцейські не змогли одразу зірвати плакат, тому завісили його чорним пакетом.
У грудні 2023 року Козирєву оштрафували на 30 тисяч рублів (це майже 12 з половиною тисяч гривень) за адміністративною статтею про дискредитацію російської армії. Приводом став пост у соціальній мережі «ВКонтакте» від 4 березня 2022 року. У публікації містилася критика ухвалених тоді законів, які карають за поширення інформації про війну в Україні, яка не збігається з версією міністерства оборони Росії. Після штрафу Козирєву відрахували із Санкт-Петербурзького державного університету.
Від січня 2023 року щодо Козирєвої розслідують кримінальну справу про навмисне псування майна. Її звинувачують у тому, що вона в грудні 2022 року написала «Вбивці, ви розбомбили його. Іуди» на інсталяції, присвяченій «дружбі» Санкт-Петербурга та захопленого російськими військами українського Маріуполя.
У НАТО і кількох європейських країнах заперечили плани надсилання військ в Україну
Представники кількох європейських країн та альянсу НАТО 27 лютого заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
«Немає жодних планів щодо розміщення військ НАТО на території України», – сказав агенції Associated Press генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ, додавши, що «союзники по НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку, ми робили це з 2014 року і активізувалися після повномасштабного вторгнення».
Наявність планів надсилання сухопутних військ в Україну заперечив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. «Наразі це зовсім не планується. Зараз ми зайняті відправленням передової (військової) техніки в Україну», – сказав голова уряду шведському громадському мовнику SVT.
Чехія не планує надсилати війська в Україну, заявив агенції Reuters премʼєр-міністр Чехії Петр Фіала на прохання прокоментувати можливість такого кроку. Аналогічний коментар після зустрічі з Фіалою дав і польський премʼєр Дональд Туск.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
«У цьому випадку треба говорити не про ймовірність, а про невідворотність. Ось так і оцінюємо», – відповів речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков, говорячи про те, якими будуть у такому разі ризики ескалації та прямого конфлікту з НАТО.
26 лютого в Парижі відбулася конференція, на якій лідери 20 країн Європи, а також представники Великої Британії та США обговорювали військову допомогу Україні. На цьому заході президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни мають зробити все, щоб Росія не перемогла у війні з Україною. Водночас він припустив, що союзники можуть надіслати свої війська в Україну, хоча додав, що консенсусу з цього приводу поки що немає.
Головним питанням, яке обговорювалося на зустрічі в Парижі, було постачання боєприпасів Україні. Країни ЄС поки що не можуть виконати взяті на себе зобовʼязання щодо постачання та сподіваються закупити боєприпаси в третіх країнах. Чехія, яка виступила із такою ініціативою, повідомила, що угоду про закупівлю боєприпасів за такою схемою підписали 15 країн.
Розвідка Британії: повторне збиття російського А-50 «ставить під сумнів» ефективність авіації РФ
Після ліквідації другого російського літака далекого радіолокаційного виявлення й управління А-50 Росія продемонструвала нездатність захистити свої повітряні засоби, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки.
«Це змусило російське керівництво розглянути більш безпечні райони для польотів літаків. Це ставить під сумнів ефективність російських авіаційних планувальників», – зазначено у повідомленні.
У британському оборонному відомстві вважають, що у Росії залишилось ще сім діючих літаків А-50, тому російські ВПС зможуть покрити негайну втрату.
«Проте втрата двох досвідчених спеціалізованих екіпажів за кілька місяців, швидше за все, призведе до подальшого напруження і бойової втоми сил, що залишилися, якщо вони хочуть продовжувати постійні операції. Цілком ймовірно, що російські військово-повітряні сили знову розглядатимуть інші місця базування, але Україна демонструє здатність до швидкої адаптації і продовжує становити загрозу», – вважає розвідка.
У Міністерстві оборони Британії додали, що винищувач, ймовірно, був знищений ракетою класу «земля-повітря», та зауважили, що «існує невелика ймовірність того, що росіяни ненавмисно збили свій власний літак, намагаючись його захистити».
23 лютого в Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
У Міноборони РФ цю інформацію не коментували.
За даними Повітряних силах Збройних сил України, це третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 й Іл-22.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія від початку повномасштабного вторгнення втратила 340 літаків.
За допомогою А-50 сили РФ керують атаками своєї ударної авіації та виявляють у небі українські літаки й ракетні атаки, а також передають радіосигнали від військ на передовій до штабів у тилу.
У Херсоні через нічний обстріл постраждала 66-річна жінка – влада
У Херсоні в ніч на 27 лютого внаслідок російських обстрілів була поранена 66-річна жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У власній квартирі постраждала жінка, 66 років. «Швидка» забрала її до лікарні з вибуховою травмою і пораненням шиї. Медики оцінюють стан потерпілої як середньої тяжкості», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, вночі російські війська «нещадно гатили» по Шуменському мікрорайону і центральній частині Херсона, під удар потрапили багатоквартирні будинки й адміністративне приміщення.
Раніше сьогодні Прокудін повідомляв, що минулої доби через російські обстріли в Херсонській області були поранені троє людей.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Синдром відкладеного життя вже не працює, живемо сьогодні й зараз ‒ музикантка Луганського оркестру
Колектив Луганської обласної філармонії – двічі переселенець. У 2014 році частина музикантів виїхала з Луганська, який тимчасово окупований Росією. У 2015 році у Сєвєродонецьку вдалося відновити три колективи цієї філармонії ‒ симфонічний оркестр, ансамбль пісні і танцю та музичний гурт.
Але 24 лютого 2022 року повномасштабний напад Росії на Україну вдруге перекреслив плани і зламав життя луганчан. У перші дні великої війни частина музикантів переїхала у Львів.
Сьогодні Луганська філармонія представлена симфонічним оркестром у Львівському органному залі й збирає повні зали глядачів.
Колишній депутат Пашинський повідомив, що вийшов із СІЗО під заставу
Колишній народний депутат, в.о. голови Адміністрації президента України Сергій Пашинський вийшов із СІЗО під заставу. У своєму фейсбуці він заявив, що кошти за нього внесли підприємства Національної асоціації підприємств оборонної промисловості, головою якої він є.
«Я дуже вдячний за таку колосальну підтримку, але мені водночас дуже соромно, що кошти, які повинні були бути використані для виробництва зброї, використані на заставу для мене по фейкових звинуваченнях. Я відпрацюю кожну копійку і доб’юся повернення цих коштів», – написав Пашинський і додав, що «повертається до своїх обов’язків».
Також він повідомив, що подав заяву «про злочин щодо фальсифікації «розмов».
Ймовірно, йдеться про поширені напередодні у медіа записи розмов, на яких чоловік зі схожим до Пашинського голосом нецензурно висловлюється про український народ, воїнів і колишнє військове керівництво.
Вчора Вищий антикорупційний суд взяв під варту Сергія Пашинського. У повідомленні правоохоронних органів його прізвища не називали, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Пашинського.
Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до колишнього депутата запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 272,520 мільйонів гривень застави.
Слідство вважає Сергія Пашинського одним з організаторів злочинної організації, що заволоділа нафтопродуктами на майже мільярд гривень, арештованими у справі власника так званої групи компаній «Східно-Європейська паливно-енергетична компанія» (СЄПЕК).
Детективи НАБУ 12 лютого у цій справі повідомили про підозру шістьом чиновникам. Серед підозрюваних: колишній в.о. глави Адміністрації президента України, народний депутат України, керівник одного з комітетів Верховної Ради України; підприємець; колишній директор і заступник держпідприємства, менеджер, керівник приватного товариства.
Правоохоронці вважають, що арештовані пально-мастильні матеріали були реалізовані за заниженими цінами «підконтрольній організатору схеми компанії», а до державного бюджету кошти так і не надійшли оскільки«були виведені на рахунки інших підконтрольних суб’єктів господарювання». У результаті протягом 2014–2018 років інтересам держави завдано збитків на суму 967 мільйонів гривень, наголошує САП.
Пашинський звинувачення відкинув. «Слідчі СБУ і НАБУ вручили мені підозру за так зване «розкрадання» палива «Роснефті», яким в інтересах росіян торгував зрадник Курченко. Усе так зване «розкрадання» полягало в конфіскації цього палива та передачі його на користь ЗСУ. Звинувачення відкидаю. Вбачаю в діях правоохоронців опосередковану роботу на країну-агресора, якій заради зриву боєздатності ЗСУ конче потрібно усунути мене від моїх посадових обов’язків як голови «Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України», – написав він у своєму фейсбуці.
Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) об’єднує провідних українських стратегічних виробників техніки військового та подвійного призначення, озброєння та боєприпасів. У лютому 2022 року представники підприємств вітчизняних виробників озброєння обрали Сергія Пашинського головою цієї асоціації.
КМІС: зросла частка українців, які вважають, що підтримка Заходу слабне
44% опитаних українців вважають, що Захід втомлюється від України, його підтримка слабне і що Захід хотів би від України поступок Росії, свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 17-23 лютого.
«Наприкінці 2022 року лише 15% українців вважали, що Захід утомлюється від України, його підтримка слабка і що Захід хотів би від України поступок росії. Уже через рік, на початку жовтня 2023 року, частка українців, які в це вірять, досягла 30%, а в лютому 2024 року (тобто зараз) – 44%. Наразі ще все-таки більше тих, хто вірить, що Захід продовжує в міру можливостей підтримувати Україну – 49%, проте цей показник знизився з 76% наприкінці 2022 року», – йдеться в повідомленні.
Автори дослідження зазначили, що у всіх регіонах значно зросла частка тих, хто відчуває, що Захід втомлюється і його підтримка слабка, а на півдні і сході – регіонах, найближчих до зони бойових дій – «уже більше тих, хто вважає, що Захід втомлюється від України і хоче тиснути для поступок».
У КМІС зазначили, що після повномасштабного вторгнення регулярно в опитуваннях досліджують поширеність різних наративів, які потенційно можуть становити загрозу національній безпеці, один із них: чи відчувають українці підтримку Заходу чи, навпаки, що Захід готовий залишити Україну.
Соціологи також нагадують, що в опитуванні в грудні 2023 року 87% українців висловили упевненість у тому, що в разі належної підтримки Заходом України (зброєю, фінансами, санкціями) Україна зможе здобути успіхи у війні проти Росії.
«Українці зберігають оптимізм щодо майбутнього і віру в перемогу (у лютому 2024 року 89% вірили, що Україна переможе), оскільки сприймають нинішню боротьбу як спільне протистояння України і західних союзників «осі зла», – заявили у КМІС.
Там вважають поширення наративу про «втому Заходу» небезпечним, оскільки він «підриває віру в перемогу і насправді суперечить активній підтримці України низкою країн Заходу».
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зауважив: «Нещодавно, 24 лютого 2024 року, була друга річниця російського повномасштабного вторгнення. Україна й українці почули багато гарних і сильних слів підтримки від західних партнерів. Проте вже 25 лютого 2024 року на форумі «Україна. Рік 2024» президент Володимир Зеленський зазначив, що наразі є чотири бригади, які досі не отримали обіцяну техніку (яку обіцяли ще під контрнаступ 2023 року). Тому ми закликаємо Захід переходити від сильних слів до сильних дій… Україна й українці заслуговують на належну підтримку тут і зараз».
Західні лідери неодноразово заявляли про підтримку України у війні, яку проти неї почала Росія, і наголошували, що така підтримка триватиме «стільки, скільки буде потрібно».
Напередодні на конференції з надання допомоги Києву, яка відбулася у Парижі, президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поведінка Москви стає все більш агресивною, і наголосив, що Росія «не повинна виграти війну».
Читайте також: ISW: брак військової допомоги підштовхує армію України до «складних» рішень щодо оборони та контрнаступу
Міністр оборони Рустем Умєров 25 лютого на форумі «Україна. Рік 2024» заявив, що наразі половина підтримки, яку надають Україні країни Заходу, не приходить своєчасно, що призводить до втрати особового складу Збройних сил України і територій.
Заяви пролунали в той час, як у США вже кілька місяців не можуть ухвалити остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) до другої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну заявив, що президент Росії Володимир Путін «залишається смертельною загрозою» для НАТО, а також для України.
Аналітики наголосили, що ситуація на полі бою нині – «важка, але далеко не безнадійна».
Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 25 лютого заявив, що не бачить можливості вести мирні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, а на запитання про те, чи Україна програє в цій війні, відповів: «Я впевнений, що ні». Водночас, за його словами, те, як буде розвиватися ситуація на полі бою, залежить від підтримки Заходу.
Російського правозахисника Орлова засудили до 2,5 року колонії – за антивоєнну статтю
Голову забороненої в Росії організації «Меморіал» Олега Орлова засудили до двох із половиною років колонії через антивоєнну статтю, в якій правозахисник порівняв путінський режим із фашистським. Правозахисника визнали винним у повторній дискредитації армії, на Орлова одягли кайданки у залі суду, повідомляє «Меморіал».
Олега Орлова судять через пост у фейсбуці «Їм хотілося фашизму. Вони його отримали», який засуджує війну Росії проти України.
Справа розглядається вдруге. Восени 2023 року Головинський районний суд Москви оштрафував Орлова на 150 тисяч рублів за звинуваченням у повторній дискредитації армії. Прокуратура тоді просила для Орлова покарання у вигляді трьох років колонії, захист співголови «Меморіалу» наполягав на повному виправданні.
Вирок Орлову був оскаржений прокуратурою, яка вважає, що у справі є обтяжлива обставина – «мотив ідеологічної ворожнечі та ненависті». Московський міський суд наприкінці 2023 року повернув справу до прокуратури. Наприкінці січня повторне розслідування було завершене, суд знову став розглядати справу.
Уламки «шахеда» пошкодили електролінію на Полтавщині – ОВА
Рештки російського БПЛА пошкодили лінії електропередачі в Лубенському районі Полтавщини. Без світла залишилися понад 200 споживачів, повідомив 27 лютого очільник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Без світла залишилися 208 побутових та чотири юридичних споживачі. Нині фахівці в посиленому режимі працюють над відновленням електропостачання», – вказано у повідомленні.
Інформацію про пошкодження електролінії підтвердили у Міністерстві енергетики України. Натомість енергетики відновили електропостачання для понад 15 тисяч споживачів у різних регіонах країн, зазначили у відомстві.
У міністерстві повідомили, що, зокрема, заживлено селище на Харківщині, яке було знеструмлене з початку повномасштабного вторгнення. В області також зафіксували обстріли.
«Вночі обстрілу зазнали три населені пункти, триває огляд пошкоджень. Всього в області залишається без напруги близько 16 тисяч точок обліку», – додали в Міненерго.
У відомстві зауважили, що застосування стабілізаційних графіків відключень не планується.
На початку лютого РФ завдала удару по енергетичній інфраструктурі Кривого Рогу. За даними «Укренерго», атака стала «однією з найбільш масованих атак на енергетику за рік».
Російські військові з 10 жовтня 2022 року здійснювали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
Україна очікувала ймовірних російських атак і цього опалювального сезону, однак масованих атак РФ по українській енергоінфраструктурі не було.
Українські військові збили ще один російський Су-34 – Олещук
Українські військові збили ще один російський винищувач Су-34, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.
«Мінус ще один Су-34 на східному напрямку», – написав Олещук у телеграмі.
Міністерство оборони РФ наразі не коментувало ці дані.
Перед цим Олещук повідомляв про збиття російського Су-34 21 лютого.
19 лютого командування Повітряних сил і головнокомандувач Олександр Сирський повідомили про збиття російських винищувача-бомбардувальника Су-34 і винищувача Су-35С.
23 лютого у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50. Перший такий літак було збито над акваторією Азовського моря у січні цього року.
За даними Генштабу на ранок 27 лютого, Росія втратила 340 літаків у ході війни проти України.
Підозри будуть оголошені найближчим часом – ОГП про розстріл українських полонених
Підозри російським військовим, причетним до розстрілу українських військовополонених, можуть бути оголошені найближчим часом. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) 27 лютого розповів Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту. Чиновник, що у деяких випадках встановлені конкретні особи.
«У нас встановлені конкретні особи по деяких із цих випадків, які це вчинили. У нас є свідчення російських військових, які підтверджують це також. У нас вже є вироки по таких випадках, які були в Чернігові, – вже є вирок суду до довічного засудження майора російської армії, який стратив військовополоненого в березні 2022 року. У нас вже є справи в судах щодо цих випадків. У нас є підозри по Харкову, Харківській області. Ми зараз збираємо матеріали по кількох нещодавніх випадках. Я думаю, що будуть оголошені підозри найближчим часом. Ми ділимося інформацією з міжнародними партнерами, з Міжнародним кримінальним судом. Ми намагаємось залучити якомога більше ресурсів, держав, щоб показати що відбувається», – повідомив Юрій Бєлоусов.
Він додав, що за фактом розстрілу українських військовополонених, відео якого оприлюднив портал DeepState 25 лютого 2024 року, стоїть конкретний підрозділ Збройних сил РФ, але поки не сказав, про який саме підрозділ йдеться. Публікуючи в мережі відео з розстрілами українських полонених, російські військові намагаються деморалізувати українські Збройні сили, стверджує представник ОГП. Бєлоусов переконаний, що за наказами вчиняти такі дії стоїть російське військове та політичне керівництво.
«З кінця листопада минулого року кількість таких випадків зростає. Це свідчить про те, що таке підтримується вищим керівництвом Збройних сил РФ. Якби це був поодинокий випадок, то це були б дії конкретного солдата. В цьому випадку, враховуючи географію і кількість (випадків – ред.) за останній час, це однозначно підтримується вищим керівництвом… Вони не лише не запобігають таким практикам, а, судячи з усього, максимально їх підтримують і, скоріш за все, віддають прямі накази на здійснення таких дій», – повідомив Юрій Бєлоусов.
Упродовж лютого зʼявилося кілька повідомлень про страти українських військовополонених російськими військовими.
«Черговий воєнний злочин ймовірно трапився 24 лютого 2024 року в Бахмутському районі. На відео, яке нам вдалося отримати, видно, що українські військові здаються у полон: їхні руки були підійняті до верху, вони показували, що беззбройні та не несуть загрози. Росіяни мали взяти їх у полон, але натомість нещадно розстріляли», – повідомив 25 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Сталінська епоха у розквіті»: влада РФ оголосила про посилення репресій та депортацій в окупації?
Що заявив Дмитро Медведєв про репресії на окупованих територіях України? Як російська окупаційна влада ставиться до місцевих жителів і за що їх можуть переслідувати? До яких методів вдаються російські силовики, щоби вплинути на українців в окупації? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Троє поранених і руйнування – влада про обстріли РФ на Донеччині
Троє цивільних жителів були поранені у Мар’їнській громаді на Донеччині. Також в області через обстріли з боку російських військ пошкоджені десятки будинків, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 27 лютого.
«У Мар’їнській громаді поранені три людини: у Красногорівці, Романівці й Костянтинівці. В Очеретинській громаді у Новоселівці Першій один будинок зруйновано, ще один пошкоджено», – йдеться у повідомленні.
Також, за словами Філашкіна, три будинки пошкоджені у Краматорському районі та понад десять у Бахмутському.
«У Торецьку КАБами пошкоджено десять будинків. У Часовоярській громаді пошкоджені багатоповерхівка і два приватні будинки. Під вогнем Сіверськ та околиці Соледарської громади», – повідомили в ОВА.
За даними влади, за добу війська РФ десять разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 245 осіб, у тому числі 63 дитини.
Напередодні Філашкін повідомляв, що також троє цивільних жителів були поранені на Донеччині 25 лютого.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Гуменюк про ракетоносії РФ у Чорному морі: вже понад тиждень не виходять у відкрите море
Понад тиждень російські ракетоносії не залишають свої пункти базування в Чорному морі, заявила в ефірі телемарафону 27 лютого Наталія Гуменюк, начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України.
«І діяльність Сил оборони, і погодні умови не сприяють тому, щоб корабельне угруповання ворога було максимально розгорнуте і дозволяло собі маневрувати так, як раніше це було в акваторії Чорного моря. Наразі ми фіксуємо, що ракетоносії вже понад тиждень не з’являються на відкритих просторах Чорного моря, перебуваючи в пунктах базування», – сказала вона.
Водночас, за словами Гуменюк, російські ракетоносії споряджені й готові до застосування, і Генштаб оцінює ракетну загрозу з моря як «стабільно високу».
«Для того, щоб з’явитися на бойовому чергуванні їм достатньо дві-три години. Також ворог може застосувати ракети і з акваторії самої бухти, хоча це суперечить здоровому глузду і заходам безпеки, але такі факти ми вже фіксували», – сказала речниця.
Гуменюк додала, що зараз в акваторії Чорного моря українські військові спостерігають два російські кораблі, «які здійснюють заходи з охорони пунктів базування».
14 лютого українська влада заявила, що ударні морські дрони Magura V5 знищили російський великий десантний корабель «Цезар Куніков» біля берегів окупованого Криму неподалік Алупки.
У ВМС України заявили, що після ураження «Цезаря Кунікова» у Чорному морі з 13 кораблів Чорноморського флоту Росії «у строю» залишається лише п’ять одиниць.
Росія на тлі санкцій рекордно наростила імпорт із Китаю
За підсумками 2023 року обсяг експорту з Китаю до Росії сягнув 111 мільярдів доларів. Це на 47% більше, ніж у 2022 році, і на 65% більше порівняно з довоєнним 2021 роком, повідомляє The Bell із посиланням на дані китайської митниці.
Для КНР Росія за умов санкцій, запроваджених після початку повномасштабної війни проти України, перетворилася з незначного ринку на ринок середнього значення. Російський ринок піднявся за сумарним обсягом експорту з 16-го на сьоме місце впродовж року. Більше товарів Китай постачає лише до США, Гонконгу, Японії, Південної Кореї, Вʼєтнаму та Індії, зазначає The Bell.
Найпопулярніша категорія товарів, які Китай експортує до Росії, – комп'ютери, будівельна техніка та обладнання. 2023 року було ввезено товарів цієї категорії на суму понад 25 мільярдів доларів. Це майже на 50,5% більше, ніж рік тому.
У відсотковому співвідношенні лідирує категорія транспортних засобів та автозапчастин. Обсяг експорту в цій категорії минулого року становив 22,5 мільярда доларів, а річний приріст — майже 260%, ідеться у публікації.
Згідно з підрахунками The Bell, постачання китайських товарів подвійного призначення — переважно телекомунікаційного обладнання — зросло 2023 року на один мільярд доларів і склало чотири з половиною мільярди.
Видання зазначає, що за умов західних санкцій переорієнтація на ринок Китаю допомогла російській економіці вистояти, але зробила залежною від Пекіна. При цьому економічна співпраця Росії та КНР може бути непередбачуваною. Наприклад, після грудневого указу президента США про вторинні санкції за роботу з російськими санкційними компаніями китайські банки перестали приймати платежі від найбільших російських банків, вказує The Bell.
Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що лише за перші девʼять місяців 2023 року Росія закупила у Євросоюзу критично важливих товарів для військової промисловості на суму майже 500 мільйонів доларів США. Чверть поставок йшла безпосередньо з Європи, решта – через посередників у третіх країнах, серед яких Китай, Туреччина, Обʼєднані Арабські Емірати, Сербія, Вірменія та держави Центральної Азії.
Росія на тлі санкцій рекордно наростила імпорт із Китаю
За підсумками 2023 року обсяг експорту з Китаю до Росії сягнув 111 мільярдів доларів. Це на 47% більше, ніж у 2022 році, і на 65% більше порівняно з довоєнним 2021 роком, повідомляє The Bell із посиланням на дані китайської митниці.
Для КНР Росія за умов санкцій, запроваджених після початку повномасштабної війни проти України, перетворилася з незначного ринку на ринок середнього значення. Російський ринок піднявся за сумарним обсягом експорту з 16-го на сьоме місце впродовж року. Більше товарів Китай постачає лише до США, Гонконгу, Японії, Південної Кореї, Вʼєтнаму та Індії, зазначає The Bell.
Найпопулярніша категорія товарів, які Китай експортує до Росії, – комп'ютери, будівельна техніка та обладнання. 2023 року було ввезено товарів цієї категорії на суму понад 25 мільярдів доларів. Це майже на 50,5% більше, ніж рік тому.
У відсотковому співвідношенні лідирує категорія транспортних засобів та автозапчастин. Обсяг експорту в цій категорії минулого року становив 22,5 мільярда доларів, а річний приріст — майже 260%, ідеться у публікації.
Згідно з підрахунками The Bell, постачання китайських товарів подвійного призначення — переважно телекомунікаційного обладнання — зросло 2023 року на один мільярд доларів і склало чотири з половиною мільярди.
Видання зазначає, що за умов західних санкцій переорієнтація на ринок Китаю допомогла російській економіці вистояти, але зробила залежною від Пекіна. При цьому економічна співпраця Росії та КНР може бути непередбачуваною. Наприклад, після грудневого указу президента США про вторинні санкції за роботу з російськими санкційними компаніями китайські банки перестали приймати платежі від найбільших російських банків, вказує The Bell.
Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що лише за перші девʼять місяців 2023 року Росія закупила у Євросоюзу критично важливих товарів для військової промисловості на суму майже 500 мільйонів доларів США. Чверть поставок йшла безпосередньо з Європи, решта – через посередників у третіх країнах, серед яких Китай, Туреччина, Обʼєднані Арабські Емірати, Сербія, Вірменія та держави Центральної Азії.
Москва окремо з федерального бюджету фінансує «Російський Червоний Хрест», а співробітники цієї організації могли знущатися з українських військовополонених у російських колоніях, розміщених у тому числі й на окупованих територіях України. Про це 27 лютого повідомляє видання «Медуза», яке бере участь у міжнародному журналістському проєкті Kremlin Leaks.
Журналісти наводять приклад українського військовополоненого Ореста Грицюка, який із жовтня 2022 року до квітня 2023 року перебував у колонії в Горлівці Донецької області. За його словами, «російські представники «Червоного Хреста» відвідали колонію навесні 2023 року.
Грицюк розповів, що двоє осіб, яких старший зміни назвав «представниками Червоного Хреста», були присутні під час приймання їжі.
«Часу на їжу дають дуже мало, і я сам ненавидів себе за те, як я їм… Ми були змушені їсти дуже швидко, причому дуже гарячу їжу. Все летить на всі боки. І ось ці двоє у цивільному ходять між столами, а один із них примовляє: «Ох, як добре їдять, як свині, українські свині. Ну, їжте, їжте, Росія любить і піклується про вас».
Після харчування полонених повели на плац і змусили хором співати радянські військові пісні, згадує Грицюк.
«Мужик, який у їдальні називав нас свинями, дістав телефон, знімав на камеру військовополонених, що маршували, підходив до них, щось кричав на вухо і тряс кулаком над головою, плескав полонених по спині і плечах так, що тих гойдало. Камеру він спрямовував на себе та демонстрував жест перемоги, просто насолоджувався, для нього це була вистава… У цих двох був повний карт-бланш на те, щоб ходити їдальнею, перебувати на плацу, замовляти пісні… вони там почувалися комфортно, по кайфу», – розповів колишній військовополонений.
У Міжнародному комітеті Червоного Хреста (МКЧХ) вважають, що Орест Грицюк неправильно ідентифікував згаданих ним осіб як представників «Червоного Хреста». Представник МКЧХ в Україні Ашіль Деспре заявив: у МКЧХ ніколи не говорили про те, що колонію з українськими полоненими відвідували саме співробітники Російського Червоного Хреста. На запитання, хто ще міг приїхати в колонію, представившись «Червоним Хрестом», говорити російською та ображати українських військовополонених, Деспре відповів, що «не знає, хто ці люди» і що в нього «немає підстав вважати, що до цього причетний Російський Червоний Хрест».
Директорка регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ у Європі та Центральній Азії Аріана Бауер запевнила, що на українських територіях «немає співробітників Російського Червоного Хреста».
Автори розслідування вказують, що про роботу на окупованих українських територіях Російський Червоний Хрест «вважає за краще мовчати – і, можливо, навіть використовує для цього своєрідні проксі-організації». Втім, вони також діють під брендом Червоного Хреста, називаючись «Донецьким Червоним Хрестом» або «регіональною громадською організацією «Товариство Червоного Хреста в Луганській народній республіці».
За словами Аріани Бауер, міжнародна організація продовжує переговори із російською владою про формат роботи в РФ. На пряме запитання журналістів, чи розуміють у Міжнародному комітеті Червоного Хреста, що відкрито прокремлівські організації можуть повністю витіснити МКЧХ із Росії та з окупованих нею територій України, Бауер відповіла негативно.
Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця – це найбільше у світі гуманітарне обʼєднання, покликане допомагати людям, у тому числі під час воєн. До нього входять Міжнародний Комітет Червоного Хреста та національні товариства у 192 країнах світу. Одне з них – Російський Червоний Хрест.
2023 року Російський Червоний Хрест отримав від Міжнародного комітету Червоного Хреста п'ять мільйонів швейцарських франків (це 210 мільйонів гривень). При цьому Російський Червоний Хрест також отримує гроші з російського бюджету та практично відкрито підтримує агресію проти України.
Росія закупила товари для ВПК у Євросоюзі на пів мільярда доларів – Bloomberg
Лише за перші дев’ять місяців 2023 року Росія закупила в Євросоюзу критично важливі товари для військової промисловості на суму майже 500 мільйонів доларів, пише агентство Bloomberg із посиланням на посадовців, знайомих із ситуацією.
За повідомленням, чверть постачань йшла безпосередньо з Європи, решта – через посередників у третіх країнах.
Журналістам вдалося ознайомитися із внутрішніми оцінками чиновників ЄС щодо виконання санкцій на постачання високопріоритетних товарів подвійного призначення. Йдеться про десятки компонентів, деталей і електроніки, що використовуються в ракетній техніці й іншому високотехнологічному військовому виробництві.
ЄС виявив різке зростання експорту таких технологій до країн, які перепродують їх до Росії, зокрема йдеться про Туреччину, ОАЕ, Сербію, Китай, країни Центральної Азії і Вірменію. Зростання експорту в ці держави повністю компенсує скорочення прямих продажів Москві, йдеться в матеріалі Bloomberg.
Країни Заходу звинувачують Росію в обході санкцій, запроваджених через її повномасштабне вторгнення в Україну, через треті країни, наприклад, Туреччину, держави Центральної Азії та інші. Раніше ЗМІ повідомляли, що одним із найбільших «хабів» для обходу санкцій для Москви стала Вірменія. За офіційними даними, експорт товарів з Вірменії до Росії зріс на 85%, у тому числі 80% становить реекспорт. Фінансисти звертають увагу, що в цілому експорт Вірменії до Росії зріс на 430% порівняно з довоєнним періодом через ймовірний реекспорт європейських і китайських товарів.
Троє людей поранені на Херсонщині через російські обстріли – ОВА
У Херсонській області внаслідок російських обстрілів минулої доби поранені три людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 27 лютого.
«Минулої доби противник обстрілював Білозерку, Молодіжне, Нововоронцовку, Понятівку, Львове, Велетенське, Шляхове, Веселе, Томину Балку, Козацьке, Новомиколаївку, Осокорівку, Садове, Дар’ївку, Антонівку, Станіслав, Степанівку, Одрадокам’янку, Токарівку, Зеленівку, Сонячне і місто Херсон. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, зокрема була пошкоджена багатоповерхівка і 28 приватних будинків», – написав Прокудін у телеграмі.
За його словами, в одному з районів Херсона були влучання в об’єкти критичної інфраструктури, крім того, пошкоджена адмінбудівля й автомобілі.
У населених пунктах Новомиколаївка Бериславського району і Станіслав Херсонського району пошкоджені господарська споруда і сільгосптехніка, додав голова ОВА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.