Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу 570 своїх військових, три танки та літак
Росія втратила під час повномасштабної війни проти України 177 680 своїх військових, 570 із них – загинули протягом минулої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 3636 (три – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7020 (4)
- артилерійські системи ‒ 2727 (+5)
- РСЗВ ‒ 533
- засоби ППО ‒ 282 (+1)
- літаки ‒ 307 (+1)
- гелікоптери ‒ 292
- БПЛА оперативно-тактичного рівня ‒ 2298 (+7)
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка та автоцистерни ‒ 5599 (+12)
- спеціальна техніка ‒ 304
Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що втрати російських сил «у рази більші» за українські.
Зокрема, за даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмуту вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
ОВА: на Донеччині за добу внаслідок обстрілів армії РФ загинуло четверо жителів
Впродовж минулої доби 7 квітня через обстріли російської армії загинуло четверо жителів Донецької області, повідомив начальник місцевої ОВА Павло Кириленко.
«За 7 квітня росіяни вбили чотирьох жителів Донеччини: трьох у Богородичному та одного у Торському. Ще одна людина в області дістала поранення», – зазначив він.
Кириленко також зауважив, що наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Ситуація на півдні України «стабільно складна» – Гуменюк
Ситуація на півдні України залишається «стабільно складною», але контрольованою українськими Силами оборони, повідомила керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталя Гуменюк.
«Ворог продовжує авіаудари. Зокрема, вчора ввечері РФ знову атакувала Херсонщину керованими авіабомбами. Росіяни били по сільськогосподарських угіддях і промисловості», – зазначила вона.
За словами Гуменюк, ніч минула без людських втрат і постраждалих.
«Минула доба характеризувалася якраз атаками, зокрема і повітряними з використанням дронів, з яких, проводячи розвідку, ворог також скидає ВОГи. РФ активно б’є безпосередньо по критичній інфраструктурі, медичних об’єктах», – заявила керівник об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь».
Вранці 7 квітня в ефірі Радіо Свобода керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк повідомила, що в Чорному морі можуть бути готовими і спорядженими до запуску до восьми російських ракет типу «Калібр».
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Росія готує Крим до оборони: що показують супутникові знімки?
Фортифікаційні споруди найбільше посилили на півночі Криму. Крим.Реалії разом з іншим проєктом Радіо Свобода «Схеми» перевірили, що видно на супутникових знімках, і дізналися, де саме акумулюються російські війська на Кримському півострові.
Дивіться і читайте за лінком
Британська розвідка: спроби Росії зруйнувати енергосистему України провалилася
Кампанія РФ із руйнації енергетичної системи України взимку 2022-2023 років зазнала невдачі, повідомляє Міністерство оборони Великої Британії.
Британська розвідка зазначає, що Росія завдавала дальніх ударів із жовтня 2022 року, «але від початку березня 2023 року великомасштабні атаки стали рідкістю. Удари меншого масштабу (менше 25 носіїв) продовжуються, але цілком ймовірно, що вони вплинуть на систему».
У британському Міноборони наголошують, що мережеві компанії України продовжують закуповувати трансформатори та інші важливі компоненти для заміни – їхнє транспортування, за словами розвідників, є «серйозною логістичною проблемою», адже трансформатори високої напруги важать не менше ніж 100 тонн.
«Енергетична ситуація в Україні, швидше за все, покращиться з приходом теплішої погоди. Планування та підготовка до наступної зими, ймовірно, вже почалися», – підсумували в Міноборони Британії.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах, а внаслідок російських атак на підстанції прилетіло понад 200 ракет і дронів, які завдали «важких пошкоджень» обладнанню.
Останній наразі масований ракетний удар Росії по енергетиці України був зафіксований 9 березня. Після цієї масованої атаки найскладніша ситуація з електропостачанням виникла у Харківській та Житомирській областях.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло 467 дітей – Офіс генпрокурора
Станом на ранок неділі 8 квітня внаслідок повномасштабної війни Росії проти України загинуло 467 дітей, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
«Станом на ранок 8 квітня 2023 року більше ніж 1413 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 467 дітей загинуло та понад 946 отримали поранення різного ступеню тяжкості», – розповідають в Офісі генпрокурора.
Дані не є остаточними, оскільки триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово захоплених та звільнених територіях, уточнюють у відомстві.
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 448, Харківській – 275, Київській – 127, Херсонській – 94, Запорізькій – 88, Миколаївській – 85, Чернігівській – 68, Луганській – 66, Дніпропетровській – 66», – зазначили в Офісі генрокурора.
Одне із нещодавніх підтверджених дитячих травмувань – 7 квітня, внаслідок обстрілу російськими військовими села Станіслав Херсонської області, дістали поранення двоє дітей віком 3 та 10 років.
3 квітня Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 451 і поранення 14 156 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії – такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 2 квітня 2023-го.
З 1 по 31 березня в організації зафіксували дані про загибель 178 людей і поранення 587.
В УВКПЛ ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Російська армія обстріляла приватний сектор на Запоріжжі, поранено чоловіка – влада
Зранку в суботу, 8 квітня, російські військові завдали удару по цивільному сектору на Запоріжжі, розповів голова місцевої ОВА Юрій Малишко.
«Гучний ранок видався для лінії розмежування. Ворог знову тероризує цивільний сектор в Оріхові та Гуляйполі», – зазначив Малашко.
За словами голови Запорізької ОВА, наразі відомо про пораненого 57-річного чоловіка. Постраждалого вже госпіталізували до медзакладу.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Криму повідомляють про вибухи в Феодосії, окупаційна влада каже: працює ППО
У Криму вранці в суботу, 8 квітня, було чутно «два хлопки», повідомляють місцеві пабліки.
За словами радника голови окупаційної «влади» Криму Олега Крючкова, в Феодосії нібито спрацювала ППО.
Народний депутат України Олексій Гончаренко розповів, що близько 10:59 в Феодосії було гучно.
«Тимчасово окупований Крим, Феодосія – тривожно. Кажуть про вибухи в районі порту», – пише Гончаренко.
Як стверджують цивільні, вибухи пролунали на вулиці Дружби, внаслідок чого у машин спрацювала сигналізація.
«Чули всі. Але ні диму, нічого не було видно. Чоловік був у Старому Криму і теж чув ці «хлопки», але несильні», – говорить цивільна.
За словами «голови» окупаційної влади Криму Сергія Аксьонова, над Феодосією було нібито збито ракету.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
ВМС: Росія тримає у Чорному морі сім кораблів
Росія тримає на бойовому чергуванні в Чорному морі сім своїх військових кораблів, повідомляють Військово-морські сили Збройних сил України
«Станом на 10:00 8 квітня: в Чорному морі на бойовому чергуванні знаходиться сім ворожих кораблів, із них один носій крилатих ракет «Калібр», загальний залп до чотирьох ракет; в Азовському морі – один ворожий корабель; у Середземному морі до семи ворожих кораблів, з них три носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 20 ракет», – інформують українські військові.
Вранці 7 квітня в ефірі Радіо Свобода керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк повідомила, що в Чорному морі можуть бути готовими і спорядженими до запуску до восьми російських ракет типу «Калібр».
Гуменюк оцінила як невисоку ймовірність масованого ракетного удару. Водночас, за її словами, є високий рівень загрози з повітря і моря:
«Найменша вірогідність, що це буде масований ракетний удар. Тому що, дійсно, запаси ракет у них критично знижені, а те, що вони продовжуватимуть використовувати повітряні засоби ураження типу «шахедів», керованих авіаційних бомб, залишків тих ракет, які ще можуть собі дозволити, це очевидно, оскільки вони продовжуватимуть вишукувати системи нашої протиповітряної оборони і саме тому ми говоримо про досить високий рівень загрози з моря і повітря».
В «Укренерго» кажуть, що відновили 80% пошкодженої обстрілами магістральної мережі
Від жовтня 2022 року через обстріли російської армії було пошкоджено 43% магістральних мереж, розповіли в пресслужбі «Укренерго».
Станом на 8 квітня 2023 року повернуто в роботу, «хоч подекуди й частково», 80% пошкодженої магістральної мережі, говорять енергетики.
Як зазначили в пресслужбі, понад 1200 ракет та дронів випустили російські військові по ключових енергетичних об’єктах, із них понад 250 влучили в ціль. Були обстріляні й зазнали різного ступеню ушкоджень усі теплові та гідроелектростанції, уточнили в «Укренерго».
За оцінкою Світового банку й ПРООН, лише першочергові потреби на відновлення та захист високовольтної мережі «Укренерго» цьогоріч складають майже 1 млрд доларів.
Як зазначили пресслужбі, «Укренерго» вже отримало майже 500 одиниць обладнання від країн ЄС, ще більше виготовляється та їде в Україну.
«Зараз електростанції виробляють достатньо електроенергії, щоб забезпечити потреби споживачів, а стан мереж дозволяє обходитися без відключень», – йдеться в повідомленні.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах, а внаслідок російських атак на підстанції прилетіло понад 200 ракет і дронів, які завдали «важких пошкоджень» обладнанню.
Останній наразі масований ракетний удар Росії по енергетиці України був зафіксований 9 березня. Після цієї масованої атаки найскладніша ситуація з електропостачанням виникла у Харківській та Житомирській областях.
На кордоні з Білоруссю та Росією посилюють оборонні рубежі – Наєв
Обстановка у Північній операційній зоні стабільна та контрольована, зазначив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв.
«Триває нарощування системи інженерних загороджень у областях, яка межують з Білоруссю та Росією. Створюються протитанкові мінні поля на танкодоступних ділянках місцевості та ймовірних шляхах висування противника вглиб нашої території, а це – дороги, лісові смуги, мости, лінії електропередач тощо», – поінформував Наєв.
За його словами, цього тижня інженерні підрозділи «облаштували кілька десятків мінних полів з використанням більше ніж 6 тисяч протитанкових мін; прорито більш як сім тисяч метрів протитанкових ровів і траншей».
«Усі позиції обшиваються деревиною для більш ефективного виконання завдань нашими воїнами. Українські військовослужбовці працюють цілодобово, незважаючи на погодні умови», – додав Наєв.
У Севастополі пролунав гучний вибух
У суботу, 8 квітня, слідом за Феодосією, пролунав гучний вибух у Севастополі, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим. Реалії».
«У Севастополі було чути гучний вибух, схожий на артилерійський постріл, повідомляє наш кореспондент», - йдеться в повідомленні.
Голова окупаційної «влади» Севастополя Михайло Развожаєв пише, що звуки вибуху ніби-то пов’язані з навчаннями військових РФ.
Вранці 8 квітня в тимчасово окупованій Феодосії також було чутно «два хлопки», повідомляють місцеві пабліки. За словами радника голови окупаційної «влади» Криму Олега Крючкова, в місті нібито спрацювала ППО.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська окупаційна влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
У Зеленського назвали мету «зливів» секретних даних про контрнаступ
Інформація про «витік» даних із секретних документів західних союзників є типовою грою російських спецслужб, зазначив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
«Мета «зливів» секретних даних очевидна: 1. Відвернути увагу. 2. Посіяти сумніви та взаємні підозри. 3. Внести розколи… Це стандартна гра російських спецслужб. Береш відкриті брифінги, додаєш фіктивні відомості чи окремі елементи перехоплень і публікуєш у соцмережах, легалізуючи «злив», – написав Подоляк.
Раніше американське видання New York Times повідомило, що у твітері і телеграмі цього тижня з’явилися нібито засекречені документи з подробицями планів США і НАТО щодо зміцнення українських збройних сил перед запланованим контрнаступом.
У цих матеріалах містяться відомості про сили та озброєння, принаймні частини українських підрозділів, які готуються до наступу, є інформація про графіки доставки боєприпасів та військової техніки. Із 12 бригад, про які йдеться у документах, 9 оснащуються за допомогою західних союзників України. Для їхнього обладнання потрібно, згідно з документами, 250 танків і 350 бойових машин піхоти. У документах, як зазначають співрозмовники видання, немає самих планів наступу, який планує український Генштаб.
Частина документів, де містяться дані про російські та українські втрати, за оцінкою джерел New York Times, виглядають сфальсифікованими. В одній з таблиць рівень російських втрат оцінюється в 17,5 тисячі вбитими, українських – в 71,5 тисячі, що суперечить даним Пентагону про майже 200 тисяч вбитих і поранених російських військовослужбовців і більше та понад 100 тисяч вбитих і поранених українських військових.
New York Times називає витік цих документів найбільшим успіхом російської розвідки, що стали оприлюдненими з початку вторгнення російської армії на українську територію.
Співрозмовники видання наголошують, що багато з цих даних вже застаріли, бо описують ситуацію станом на початок березня. Тим не менш, у Москві зможуть отримати чимало корисної інформації з цих даних. Наприклад, там вказується рівень використання боєприпасів для ракетних систем HIMARS.
Влада США намагалася видалити ці матеріали, однак цього не вдалося зробити.
«Нам відомо про повідомлення про пости в соцмережах, і міністерство вивчає це питання», – прокоментувала ситуація заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх.
Відомо, що на початку війни Київ відмовлявся ділитися з Вашингтоном своїми планами через побоювання з приводу витоку цієї інформації. Останніми місяцями кооперація в галузі військового планування між двома країнами розширилася. Такий витік може негативно позначиться на цьому процесі.
«Приліт менше ніж за хвилину». Чому Росія так обстрілює Очаків?
Очаків наразі найнебезпечніше місце на Миколаївщині через регулярні артилерійські обстріли. Агресор систематично б'є по місту з окупованої Кінбурнської коси, розташованої за 10 кілометрів, – кажуть українські військові. Як живе Очаків і чим місто допекло особисто Володимиру Путіну?
Читайте і дивіться про це за лінком
Чому Макрон не переконав керівника Китаю Сі Цзіньпіна щодо України?
Візит президента Франції та голови Єврокомісії до Китаю спочатку розглядався як ще одна можливість вплинути на голову КНР у питанні припинення війни в Україні. Емманюель Макрон і до свого приїзду, і у Пекіні наголошував, що Сі Цзіньпін має вплинути на російського президента Володимира Путіна і змусити його відмовитися від насильства. Але що відповів Сі Цзіньпін?
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова в рубриці «Точка зору» читайте за лінком
«Це був форпост у тилу ворога». Початок війни: як обороняли Луганський аеропорт. Спецпроєкт
6 квітня 2014 року в окупованому Луганську підконтрольні Росії загони захоплюють будівлю СБУ і виносять звідти чимало зброї. Щоб не допустити перекидання російської армії повітрям, українське командування 8 квітня направляє в аеропорт 80-у аеромобільну бригаду, яка має взяти його під охорону. Оборона Луганського аеропорту тривала 146 днів, з яких понад 30 – в повній облозі, без жодного наземного сполучення, достатньої кількості їжі та боєприпасів.
Разом з Радіо Донбас.Реалії учасники оборони Луганського аеропорту згадують про майже п’ять місяців супротиву – як опановували зброю, вчились тримати оборону, вперше отримували поранення і втрачали побратимів. А ще майже у повній темряві садили літаки: велетенські «Іли» підлітали до смуги взагалі без освітлення, й лиш тоді оборонці на лічені секунди вмикали ліхтарі... Усі вони тоді вперше зрозуміли, що це – війна. Війна Росії проти України.
Читайте і дивіться за лінком
«Енергоатом»: окупанти встановлюють додатковий паркан на під’їздах до ЗАЕС
Російські військові обгороджують під’їзди до Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), повідомляє пресслужба «Енергоатома».
«Рейсові автобуси для персоналу ЗАЕС, які доставляють атомників на роботу, більше не курсуватимуть до фінального пункту маршруту. Перепоною стане новий паркан, який загарбники облаштовують на підходах до адмінбудівлі станції. Для цього вже почали рити землю», – йдеться в повідомленні.
Маршрутні автобуси доїжджають лише до кільця, де працівників ЗАЕС висаджують, і далі вони мають просто йти, зазначають у пресслужбі компанії.
В «Енергоатомі» наголошують, що таким чином російські військові фактично розширюють закритий периметр навколо станції, начебто готуючи її до оборони, «а простіше кажучи: вони бояться так, що не зупиняються навіть перед незаконним будівництвом на території атомного об’єкта».
29 березня Рафаель Ґроссі перебував на Запорізькій АЕС. Цей візит є його другим відвідуванням станції і першим після того, як МАГАТЕ запровадило постійну присутність на цьому майданчику у вересні 2022 року.
27 березня гендиректор МАГАТЕ зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Президент під час зустрічі наголосив, що «без негайного виведення російських військ і персоналу із ЗАЕС та прилеглих територій будь-які ініціативи з відновлення ядерної безпеки та захищеності приречені на невдачу».
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну.
Сотні тисяч людей – без даху над головою. Як українцям отримати нове житло?
13 мільйонів українців війна вигнала з дому. Багатьом із них уже нікуди повертатися – російська армія перетворила їхні оселі на руїни. Відновити їх неможливо. Інформацію про зруйноване житло влада вже рік збирає через мобільний застосунок «Дія».
Українці подали 350 тисяч заявок. Загальна площа цього житла – понад 23 квадратних кілометри. Щоб краще уявити, це величина цілого районного центру. До прикладу – Яворова, 15-тисячного міста на Львівщині. Читайте і дивіться про це за лінком
Ігнат розповів, що потрібно для боротьби з керованими авіабомбами армії РФ
Армія РФ застосовує керовані авіабомби по всій лінії фронту. Щоб їм протистояти, потрібні засоби, які б допомагали ліквідовувати авіацію на великих відстанях, зазначив речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
«Це не лише південь, а по всій лінії фронту: Сумська область, Чернігівська область, безумовно, східний напрямок. Вони атакують (керованими авіабомбами – ред.) всюди. Тобто, є ця нова загроза, на яку реагувати, м’яко кажучи, важко, бо противник застосовує ці керовані бомби дистанційно, і поки що безкарно», – розповів Ігнат.
За його інформацією, літаки РФ завдають ударів із дистанції від 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення або ж від кордону з Україною, чи моря – їх наразі нічим дістати.
«Щодня ворог застосовує на лінії фронту близько 10-12 керованих авіабомб. В основному, це бомба ФАБ-500, яка обладнана крилами, GPS-навігацією й здатна летіти до цілі ще 10-20 кілометрів, а можливо й більше»,– наголосив Ігнат.
Для того, аби боротися з авіабомбами, за інформацією Ігната, Україні потрібні наземні засоби, такі як Patriot або ж SAMP-T.
«А найкраще – це сучасні літаки, наприклад, F-16 або інші літаки покоління 4+, здатні протистояти російській авіації на великих відстанях, які мають і потужні радари, і ракети класу «повітря-повітря». Тільки так можна протистояти цій загрозі. Тому ще раз і ще раз треба звертатися до наших партнерів, щоб дійсно процес надання Україні такої техніки пришвидшувався», – підсумував Ігнат.
Україна давно просить союзників про надання сучасних літаків. Під час зустрічі в Парижі на початку лютого президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів «якомога швидше» надати Україні винищувачі, щоб відбити наступ Росії.
Ташева: Україна, найімовірніше, повертатиме Крим військовим шляхом
Постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева заявила, що Київ, найімовірніше, повертатиме окупований півострів військовим шляхом.
В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії вона наголосила, що Росія не хотіла говорити про політико-дипломатичне повернення Криму як до повномасштабної війни, так і після її початку.
Ташева вважає, що після спроб окупувати частину Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей стало зрозуміло, що військовий елемент деокупації півострова став ключовим.
«Ми не виключаємо політико-дипломатичний елемент для мінімізації втрат серед цивільного населення і військових та руйнування цивільної інфраструктури, але добре розуміємо, що найімовірніше звільнення буде військовим шляхом», – сказала вона.
Нещодавно супутникові знімки показали, що на півночі Криму облаштовано подвійну лінію окопів. На фото видно появу нових фортифікаційних споруд із двох боків від траси Е-105, а також біля озера Сиваш.
Раніше підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Україна не зможе деокупувати півострів завдяки фортифікації та формуванню оборони.
24 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що країна готується до деокупації Криму.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю Крим. Реалії заявляв, що Україна поверне півострів за п’ять-сім місяців. За його словами, повномасштабне вторгнення Росії створило передумови для деокупації півострова вже зараз.
До цього заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Сполучені Штати Америки підтримують завдання Україною ударів по російських військових об’єктах в окупованому Криму.
Опитування свідчать, що понад 60% українців підтримують спробу військового звільнення окупованого Криму – навіть якщо це означатиме тривалішу війну з Росією та зменшення допомоги Заходу.