«Протасів Яр залишиться зеленою зоною» – Кличко про прощання з активістом Ратушним
Міський голова Києва Віталій Кличко прокоментував прощання із загиблим на фронті активістом Романом Ратушним 18 червня.
«Сумний день для Києва і України. Сьогодні ми прощаємося з Героєм і Воїном. Роман Ратушний, молодий, розумний і активний. Людина честі і принципів. Таким я його знав. Таким знали його друзі і запам’ятає Україна», – сказав мер.
Ратушний балотувався до Київської міської ради у 2020 році від партії Кличка «Удар», хоча не був обраний. Його організація тоді пояснювала це рішення бажанням мати представника в місцевій владі, аби захистити Протасів Яр від забудови.
Кличко повідомив, що спілкувався з активістом до його від’їзду на передову:
«Роман пішов захищати Україну від початку широкомасштабного вторгнення російських варварів. Перед від’їздом на фронт він заїжджав у мерію, ми спілкувалися, обговорювали його ідеї, будували плани».
Кличко також висловив упевненість, що на честь Ратушного буде названа вулиця в столиці. Наразі триває голосування у застосунку «Київ Цифровий», де ім’я активіста, поміж інших варіантів, можна обрати для перейменування вулиці Волгоградської.
«Також житиме його справа захисту зелених зон Києва. Зокрема, Протасого яру. Мрія Романа здійсниться – Протасів яр залишиться зеленою зоною його рідного і улюбленого міста», – заявив міський голова.
У січні 2022 року Касаційний господарський суд Верховного суду відхилив касаційну скаргу компанії «Бора» щодо ділянки в Протасовому Яру, визнавши договір оренди між нею й забудовником «Дайтона-груп» недійсним.
Це було останнє з низки судових рішень на користь громади Протасового Яру, яка на чолі з Романом Ратушним захищала цю історичну місцевість у Києві від забудови.
14 червня громада «Захистимо Протасів Яр» у Києві повідомила про загибель свого лідера, голови однойменної громадської організації Романа Ратушного в бою під Ізюмом 9 червня.
Роман Ратушний – громадський активіст, найбільш відомий активною протидією забудові Протасового Яру у Києві. Він неодноразово повідомляв, що отримував погрози через свою діяльність.
5 липня Романові Ратушному мало виповнитися 25 років.
Через ракетний удар по Кривому Рогу горить об’єкт соціальної сфери – ДСНС
Через ракетний удар по Кривому Рогу вдень 18 червня горить об’єкт соціальної сфери. Про це на брифінгу повідомила речниця управління ДСНС в Дніпропетровській області Дарина Цуркань.
За її словами, зруйновані два приватні житлові будинки.
Сталася масштабна пожежа на об’єкті соціальної сфери. Її продовжують гасити рятувальники.
Постраждали дві людини.
Криворіжжя перебуває під постійними обстрілами артилерії російських військ. Так, у ніч на 18 червня РФ кілька разів ударила з артилерії по селу Велика Костромка Криворізького району. Є руйнування, але тоді ніхто не постраждав.
А 17 червня російські війська обстріляли з «Ураганів» територію Апостолівської громади на Криворіжжі. Жертв і постраждалих немає.
У Херсоні підірвали авто начальника колонії, який перейшов на бік РФ
У Херсоні 18 червня стався вибух поруч із автомобілем Євгена Соболєва, призначеного російською владою керівником «Управління служби виконання покарань». Він госпіталізований, повідомило російське державне агентство новин ТАСС.
Поруч із позашляховиком Соболєва вибухнула бомба, яка була прикріплена до дерева. Окрім Соболєва, постраждали також водій його машини і велосипедист, який проїжджав повз. Відповідальність за вибух ніхто на себе не взяв.
Російські ЗМІ з посиланням на джерела вказують, що замах організували українські диверсанти.
Соболєв до повномасштабної війни обіймав посаду начальника української виправної колонії №90 у Херсоні.
Це не перший вибух на територіях України, захоплених Росією. 12 червня біля будівлі МВС у Мелітополі стався вибух. У травні під час вибуху бомби в під’їзді в Енергодарі був поранений призначений російськими військовими так званий «голова ради самоорганізації міста» Андрій Шевчик.
Президент України Володимир Зеленський вперше після початку масштабного російського вторгнення відвідав Миколаїв, що зазнає регулярних обстрілів із боку військ РФ.
Під час робочої поїздки до регіону, голова держави провів нараду щодо ситуації на Миколаївщині, йдеться у повідомленні його офісу 18 червня. Там не уточнили, коли відбувся візит.
Президент оглянув будівлю Миколаївської ОДА, яка зазнала руйнувань унаслідок ракетного удару з боку російських військ, повідомили в пресслужбі. Для Зеленського – це була рідкісна поїздка за межі Києва в умовах повномасштабної війни.
Інформація про візит Зеленського надійшла на наступний день після того, як внаслідок удару Росії двоє людей загинули і 20 були поранені в Миколаєві.
Також Зеленський взяв участь у зустрічі з місцевими чиновниками у приміщенні, схожому на підвал, вручивши нагороди: «за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету й територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час оборони населених пунктів від російських загарбників, орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено голову Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, орденом «За мужність» ІІІ ступеня – міського голову Миколаєва Олександра Сєнкевича».
В офісі Зеленського повідомили, що на нараді «обговорили стан економіки, відновлення водопостачання та ситуацію в сільському господарстві».
«Представники військового командування регіону доповіли про ситуацію в зоні бойових дій на суходолі та в акваторії Чорного моря», – йдеться у повідомленні.
Миколаїв розташований приблизно за 100 кілометрів на північний захід від Херсона, який опинився під контролем російських військ у перші тижні війни.
Джонсон: Україна може і повинна приймати Євробачення-2023
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон 18 червня заявив, що Україна може і повинна приймати «Євробачення» 2023 року. Він сказав про це після того, як організатори музичного конкурсу заявили, що хочуть провести його у Британії через масштабну війну, яку Росія почала в Україні.
«Звичайно, я б хотів, щоб конкурс відбувся в цій країні, але факт у тому, що вони перемогли, і вони заслуговують на це, і я вірю, що вони можуть його провести, і я вважаю, що вони повинні його провести», – сказав Джонсон журналістам, повернувшись до Британії після візиту до Києва.
«Я вважаю, що Київ чи будь-яке інше безпечне українське місто було б фантастичним місцем для цього, – додав він. – Ще є рік, до початку пісенного конкурсу «Євробачення» все буде добре, і я сподіваюся, що українці його отримають».
Український гурт Kalush Orchestra у травні переміг на пісенному конкурсі «Євробачення» 2022 року. Піснею-переможницею стала композиція Stefania. Друге місце на конкурсі посіла Велика Британія.
17 червня Європейська мовна спілка заявила, що «з огляду на поточні обставини» Україна не зможе прийняти «Євробачення-2023», пісенний конкурс пропонують провести у Великий Британії.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у відповідь заявив, що «Україна не згодна з характером прийняття такого рішення – коли нас поставили перед фактом без обговорень можливостей інших варіантів».
За його словами, Київ вимагатиме змінити це рішення, бо проведення «Євробачення-2023» в Україні є «потужним сигналом для всього світу, що він підтримує Україну зараз».
Обстріл Кривого Рогу: в ОВА кажуть про двох постраждалих
Дві людини, за попередніми даними, постраждали внаслідок ракетного удару російських військ по Кривому Розі Дніпропетровської області 18 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«У нас «приліт» у Кривому Розі. Є руйнування. Попередньо, двоє людей постраждали. На місці працюють рятувальники», – написав Резніченко у телеграмі. Інших подробиць він не навів.
Раніше голова Криворізької військової адміністрації Олександр Вілкул повідомив про ракетний удар з боку військ РФ по місті.
За його словами, загарбники обстріляли Інгулецький район міста, внаслідок чого є руйнування і постраждалі. Подробиць Вілкул також не навів.
Данілов закликав «не жонглювати» даними про втрати ЗСУ
Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов закликав посадовців «не жонглювати» даними про українських військових, загиблих внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
«Я хочу ще раз звернутися до діячів, які розповідають, що у нас щоденно 200, 300 і більше людей на фронті (гинуть – ред.). Дехто взагалі про 1000 заявив… У них немає можливості отримати таку інформацію… Цим не можна жонглювати. Це не кеглі й не цирк. Це життя людей», – сказав Данілов в інтерв’ю виданню «Ліга».
Влада України не озвучує точних даних щодо втрат серед українських військових у війні. При цьому радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень.
Через два тижні після цієї заяви, 15 червня, в інтерв’ю американському новинному порталу Axios голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кожного дня на Донбасі гинуть або зазнають поранень 1000 українських військових, приблизно – 200-500 загиблих щодня.
Війська РФ обстріляли ракетами Кривий Ріг, є руйнування і постраждалі – Вілкул
Російські військові 18 червня завдали ракетних ударів по місту Кривий Ріг Дніпропетровської області, повідомив голова військової адміністрації Олександр Вілкул.
«У Кривому Розі прильоти ракет в Інгулецькому районі. За попередньою інформацією, є руйнування і постраждалі. Більш детальну інформацію буде повідомлено додатково. Прохання нічого не викладати у соцмережі», – написав він у телеграмі.
Наприкінці травня голова Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко заявляв, що російські війська щодня обстрілюють Криворіжжя.
Минулого місяця голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко повідомив, що з початку повномасштабної війни війська Російської Федерації випустили по Дніпропетровщині понад 140 ракет, загинули 17 людей. Пошкоджено більш ніж 300 будівель.
22 людини поранені на Миколаївщині через обстріли минулої доби – ОВА
Внаслідок обстрілів Миколаївської області минулої доби були поранені 22 людини, повідомила голова обласної ради Ганна Замазєєва у телеграмі.
«Окупанти продовжують обстрілювати Миколаївщину. Під обстрілами опинилися місто Миколаїв і громади Баштанського та Миколаївського районів. Зокрема, під обстріли потрапили Широківська, Березнегуватська, Куцурубська, Галіцинівська та Первомайська громади… Усі постраждалі доставлені у наші медичні заклади і отримують необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, загалом станом на ранок 18 червня у миколаївських лікарнях перебувають 284 громадян, що постраждали від атак загарбників, ще 109 постраждалих отримали допомогу амбулаторно.
17 червня вранці російські війська ракетами вдарили по Миколаєву, повідомила місцева влада. За даними ОВА, через ракетну атаку були пошкоджені чотири житлових багатоповерхових будинки і об'єкт інфраструктури.
У результаті ракетних ударів по Миколаєву загинули дві людини, 16 з 20 поранених потрапили до лікарні, серед поранених є двоє дітей, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
Лендліз для України ще не починався – секретар РНБО
Постачання зброї Україні зі США за процедурою лендлізу ще не починалися, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
«Там є процедура. Лендліз ще не починався. Але саме ухвалення закону про лендліз – дуже позитивне для нас рішення. І лендліз буде, питання – коли. Тут ми повертаємося до того, що на війні у кожного годинники працюють по-різному. Для когось доба це як доба, а для нас це зовсім інші виміри», – заявив секретар РНБО в інтерв’ю виданню «Ліга», опублікованому 18 червня.
За його словами, поставки за лендлізом можуть стартувати у липні-серпні чи у вересні.
«Тут дуже багато чинників. Треба розуміти, що світ не такий великий. Всі знають, що у кого є в країні. Наявність зброї, обладнання для її виготовлення, боєприпасів. Сьогодні так вийшло, що боєприпасів радянського зразка 122-го і 155-го калібру майже не залишилося», – сказав Данілов.
На запитання, як він оцінює результати зустрічі «Рамштайн-3», секретар РНБО відповів: «Нам треба поставити собі запитання: а хто нам що зобов’язаний? Для цього у нас мають бути трошки інші відносини з тими країнами, які беруть на себе зобов’язання. Якби наша країна була членом НАТО, то була б зовсім інша розмова і змінилась би конфігурація таких зустрічей. Сьогодні ми маємо дякувати країнам, які надають нам допомогу. Їх дуже багато. Не про всі ми знаємо. Дуже багато країн просять не озвучувати військове озброєння, яке вони нам передають. Мине час і буде наша перемога – будемо всім дякувати».
Президент США Джо Байден 9 травня підписав «Закон про лендліз на захист демократії в Україні 2022 року».
Західні постачання озброєння Україні почалися ще до повномасштабного російського вторгнення, проте після нього їх обсяги збільшилися, деякі країни почали постачати важку техніку.
Днями головний обвинувач Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан перебував в Україні. Вчергове – відтоді як 2 березня оголосив рішення, що Офіс прокурора МКС розпочинає збір доказів по найтяжчих із міжнародних злочинів, скоєних під час повномасштабного вторгнення російської армії.
У квітні 52-річний Карім Асан Ахмад Хан приїздив на звільнену Київщину, зокрема в Бучу. Цього разу пройшовся найбільш постраждалими від масованих російських ударів районами Харкова.
Читайте про це за лінком
В Україні потрібно розмінувати ще близько 270 тис. квадратних кілометрів території – МВС
В Україні треба розмінувати ще близько 270 тисяч квадратних кілометрів території, заявив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський в ефірі всеукраїнського телемарафону 17 червня.
«Якщо говорити про кількість, то на сьогодні ми розуміємо, що треба розмінувати приблизно 270 тисяч квадратних кілометрів. Це включно з окупованими територіями», – цитує очільника міністерства його пресслужба.
За його словами, МВС орієнтує підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій на проведення первинного оперативного розмінування впродовж року.
«Простими словами – має бути розмінована дорога між населеними пунктами, має бути повністю розмінований населений пункт, прибудинкові території, а також території навколо населених пунктів. Але повне розмінування, яке включає в себе дороги, лісосмуги, водойми – займе роки», – наголосив Монастирський.
Щодо купання на пляжах, міністр попередив, що у більшості водойм у Київській, Харківській, Сумській і Чернігівській областях купатися небезпечно через наявність вибухових пристроїв.
За його словами, місцева влада самостійно визначає, чи можна купатися у тих чи інших водоймах. Також міністр наголосив, що для дослідження водойм потрібне особливе професійне обладнання, якого в Україні наразі небагато.
«Ми звернулися до наших міжнародних партнерів-колег з Євросоюзу. Вони будуть нам допомагати і командами, які приїздитимуть з-за кордону, і безпосередньо самою технікою для такого розмінування», – сказав Монастирський.
Очільник МВС закликав українців поки що не відвідувати водойми через мінну небезпеку.
Раніше в МВС заявляли, що на розмінування територій в Україні доведеться витратити від 5 до 7 років.
Постачання російського газу в Європу через Україну знизилося до 41,4 млн кубометрів – «Газпром»
Російський «Газпром» заявив, що його поставки газу в Європу через Україну через пункт «Суджа» впали до 41,4 мільйона кубометрів 18 червня з 41,9 млн кубометрів напередодні.
Заявка на поставку газу через інший великий пункт – «Сохранівку» – була відхилена Україною, заявив речник «Газпрому» Сергій Купріянов.
«Газпром» 15 червня скоротив поставки природного газу до Німеччини після того, як заявив, що німецька Siemens затримала ремонт компресорних установок на станції газопроводу «Північний потік-1». Берлін назвав цей крок «політичним» і приводом для того, щоб посіяти невизначеність і підвищити ціни.
Італійський енергетичний гігант Eni також повідомив про проблеми, заявивши, що 16 червня він отримує лише 65 відсотків газу, замовленого у «Газпрому».
Скорочення поставок збіглися з візитом в Україну лідерів Франції, Німеччини, Італії і Румунії. Вони зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, а потім підтримали «негайне» надання Україні статусу кандидата в ЄС.
Ляпас для Путіна: президент Казахстану не хоче визнавати «ЛДНР»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв – один з небагатьох високопосадовців на Петербурзькому міжнародному економічному форумі – у присутності президента Росії Володимира Путіна заявив, що його країна не збирається визнавати так звані «народні республіки» Донбасу і взагалі вважає їх «квазідержавами».
Ця заява казахстанського президента стала не просто черговим ляпасом для Володимира Путіна, «досягнення» якого в Україні ніхто у світі не збирається визнавати та схвалювати, зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
У Дніпрі демонтують пам’ятник генерал-майору НКВС Федорову
У Дніпрі демонтують пам’ятник генерал-майору НКВС Олексію Федорову, повідомили в управлінні з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.
Бюст стоїть у центрі міста, біля центрального парку імені Глоби.
Управління вже подало пакет документів до Дніпропетровської військової адміністрації щодо виключення бюсту Федорова з Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення.
За даними управління, ця пам’ятка увічнює ім’я Олексія Федорова (1901 –1989) – радянського партійного та державного діяча, двічі Героя Радянського Союзу. Він був учасником встановлення радянської влади в Україні у 1917–1920 роках, потім – генерал-майором НКВС СРСР.
У 40-і роки, працюючи на посаді першого секретаря Херсонського обкому КП(б)У, був одним із виконавцем сталінської продовольчої політики в Україні, яка призвела до голоду 1946–1947 років. Очолював комісію у справах колишніх партизанів і підпільників при Президії Верховної Ради УРСР, яка виконувала, зокрема, «фільтраційні» функції щодо людей, що перебували на окупованій території під час війни.
Після рішення про зняття пам’ятки з обліку, яке має затвердити Міністерство культури, монумент демонтують.
У травні в Дніпрі демонтували пам’ятник комсомольцям, встановлений на Соборній площі міста. Демонтаж здійснили комунальні служби.
3 травня у Дніпрі демонтували стелу «Площа Жукова» на проспекті Героїв і ще кілька об’єктів.
Начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва тоді розповіла, що демонтовану радянську символіку передадуть на зберігання на спеціальний склад, а потім створять музей. За її словами, загалом у Дніпрі з 2014 року в рамках декомунізації прибрали близько ста символів, пам’ятних знаків, меморіальних дощок тощо.
Арахамія розповів, коли Україна зможе відновити переговори з РФ із посиленої позиції
Україна зможе відновити мирні переговори з Росією, коли зміцнить свої позиції, і коли російські війська повернуться до позицій, на яких вони були до 24 лютого, заявив голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Мінімальна прийнятна угода була б, якщо б ми їх вигнали або вони добровільно відійшли б на позиції, де вони були до 24 лютого. Ми могли б розглянути якусь політичну угоду – на зразок тієї, що ми пропонували в Стамбулі. Ми, наприклад, кілька років не торкаємося кримського питання, ми не робимо цього військовим шляхом, але робимо це дипломатичним і політичним способом», – сказав він у коментарі «Голосу Америки».
Щодо термінів, коли Україна зможе відновити переговори з посиленої позиції, Арахамія зауважив, що йдеться про кінець серпня.
На запитання про те, що буде у кінці серпня, він відповів: «Ми не хочемо ділитися нашими планами з росіянами, бо вони можуть це побачити у відкритих джерелах. Але я думаю: ми проведемо операцію з контрнаступу в деяких місцях».
16 червня у Києві з візитом перебували президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем’єр Італії Маріо Драґі. Після цього візиту німецьке видання Die Welt повідомило, що «за зачиненими дверима» лідери Німеччини, Франції та Італії просили українського президента відновити переговори з Росією. Згодом речник Зеленського це повідомлення заперечив.
15 червня президент Франції Емманюель Макрон, висловлювання якого останнім часом викликали невдоволення у Києві, знову заявив, що президентові України та іншим представникам влади доведеться вести переговори з Росією про мир. Водночас, перебуваючи наступного дня в Києві, він наголосив, що саме Україна вирішуватиме, коли і за яких умов розпочинати переговори з Росією.
РФ за добу втратила 200 своїх військових в Україні – Генштаб ЗСУ
Росія за останню добу втратила 200 своїх військових у повномасштабній війні проти України, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільших втрат загарбники зазнали на Слов’янському, Бахмутському і Криворізькому напрямках, йдеться в повідомленні.
За даними українського командування, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила:
- близько 33 350 військових
- 1465 танків
- 3573 бойових броньованих машин
- 739 артилерійських систем
- 233 РСЗВ
- 98 засобів ППО
- 216 літаків
- 180 гелікоптерів
- 594 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 129 крилатих ракет
- 14 кораблів /катерів
- 2513 одиниць автомобільної техніки й автоцистерн
- 55 одиниць спеціальної техніки.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Російські війська втрачають особливо велику кількість живої сили та бойової техніки у нинішніх боях на заході Луганської області – в районі міст Сєвєродонецька та Лисичанська, де їм вдалося досягти певних успіхів та просунутися вперед, заявив співрозмовник видання.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Так само невідомі точні дані втрат України. Радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень. Через два тижні після цієї заяви, 15 червня, в інтерв’ю американському новинному порталу Axios голова делегації України на переговорах із Росією, народний депутат і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що кожного дня на Донбасі гинуть або зазнають поранень 1000 українських військових, приблизно – 200-500 загиблих щодня.
ОГП: від початку масштабного вторгнення РФ в Україні загинули 323 дитини
Офіс генерального прокурора повідомляє, що станом на ранок 18 червня в Україні зафіксували загибель 323 дітей і поранення 583 внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
У прокуратурі наголосили, що ці цифри – не остаточні, «оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях».
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 301, Харківській – 170, Київській – 116, Чернігівській – 68, Луганській – 54, Херсонській – 52, Миколаївській – 48, Запорізькій – 30, Сумській – 17», – йдеться в повідомленні.
За даними Офісу генпрокурора, зокрема, 16 червня внаслідок вибуху російської ракети на території житлового будинку в одному із сіл Пологівського району Запорізької області загинув 14-річний підліток, 17 червня через обстріл загарбниками Миколаєва був поранений 7-річний хлопчик, а 14 червня внаслідок артилерійського обстрілу військами РФ селища Савинці Ізюмського району Харківської області поранено 15-річну дівчинку.
Через бомбардування й обстріли збройними силами РФ пошкоджені 2028 закладів освіти, з них 209 – зруйновані повністю, додали в прокуратурі.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 16 червня змогло підтвердити 4509 випадків загибелі, 5585 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну Росії. Серед загиблих, за цими даними, – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463.
«Бахкають, поки їх не перетрощать»: репортаж із запорізького села Мала Токмачка, що на лінії фронту
Станом на середину червня під окупацією російської армії перебуває майже 60% території Запорізької області, повідомляє Запорізької ОВА. Лінія фронту розтягнулася на кілометри, і на лінії вогню опинилися десятки селищ і сіл області. Радіо Свобода побувало в одному з них.
Читайте про це за лінком
Над Одещиною збили дві крилаті ракети – ОК «Південь»
Протиповітряна оборона знищила дві крилаті ракети, які російські війська запустили по Одещині, повідомила в своєму телеграм-каналі Одеська міська влада із посиланням на Оперативне командування «Південь».
«Вночі Одещину ворог атакував крилатими ракетами. Дві ракети «Онікс», випущені з берегового ракетного комплексу, з території тимчасово окупованого Криму, були влучно знищені в повітрі підрозділом протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні.
12 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії 2606 російських крилатих ракет вдарили по Україні.