Доступність посилання

Наслідки російського дронового удару по Одесі. 27 січня 2026 року
Наслідки російського дронового удару по Одесі. 27 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Україна не повинна зупинятися: прогнози американських аналітиків щодо третього етапу війни

Українські Збройні Сили продовжують контрнаступ відразу на двох напрямках – на півдні та на сході країни, і на думку американських військових експертів, Україна стоїть на порозі третього етапу війни, який має завершитися звільненням всієї території України, включно з Кримом та побудовою сучасної армії в Україні.

Про це американські генерали у відставці говорили на конференції Центр аналізу європейської політики (CEPA), американський аналітичний центр США, який займається дослідженням Центральної та Східної Європи.

Використовуючи ретельне планування, західну зброю та військове мистецтво, українці просуваються до своїх цілей, каже колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес. На його думку, лише час може показати, чи настав поворотний момент війни, але напевно українські сили створили «незворотній імпульс».

Як каже американський генерал, далі на шляху українських військових – ліквідація російських сил поблизу Херсона, а звідти – прямий шлях на Крим. За його словами, півострів є суверенною українською територією і ніхто не має права заборонити українцям його визволяти.

Повністю читайте тут

Обстріл гумколони в Запоріжжі: 5 постраждалих перебувають в інтенсивній терапії – лікарі

Наразі п’ятеро постраждалих від ракетного удару по гуманітарній колоні на виїзді з Запоріжжя 30 вересня перебувають у інтенсивній терапії. Про це кореспонденту Радіо Свобода повідомив головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні Ігор Шишка. На 30 вересня в закладі перебувала 31 поранена через ракетний удар особа.

«На жаль, в суботу одна пацієнтка померла після оперативного втручання у зв’язку з несумісністю тих множинних травм, які вона отримала. Інші пацієнти у задовільному стані. Є тяжкі, але стабільні пацієнти, але є позитивна динаміка. Якщо на самому початку у нас в блоці інтенсивної терапії було безпосередньо в самій лікарні післяопераційних було 12 пацієнтів тяжких. То на вчора на ранок їх було 10. Сьогодні в блоці інтенсивної терапії пацієнтів, які вимагають цілодобового спостереження, відповідних маніпуляцій, знаходиться п’ять пацієнтів», – розповів Ігор Шишка.

Інших постраждалих переведено до спеціалізованих відділень лікарні. За словами лікарів, наразі їх стан задовільний.

Лиман і не тільки: про що свідчить звільнення ЗСУ територій, які Путін оголосив «анексованими»

«Абрамси», «Леопарди» і не тільки: коли Україна отримає західні танки і бронетехніку?

Влада України неодноразово заявляла, що для оборони від російської агресії, а особливо для визволення загарбаних Росією українських територій, Збройним силам України необхідні, зокрема, бронетехніка й танки. Тут огляд ситуації із постачанням Україні важкої техніки і на що можна сподіватися.

У перші місяці після лютневого широкомасштабного вторгнення Росії Україна отримали старі танки від східноєвропейських країн, які мали в арсеналах бронетехніку створену в радянську епоху для армій країн так званого соціалістичного табору – держав Варшавського договору.

Наразі, експерти кажуть, що внаслідок інтенсивних бойових дій і операцій зі звільнення українських територій, відбулося виснаження тих невідновлюваних запасів радянських танків.

Окрім цього, перехід української армії на зброю й амуніцію за стандартами НАТО теж логічно вимагає постачання Україні бойових машин західного виробництва.

Фахівці наголошують, що успіх тривалих бойових дій не може залежати від лише якогось одного виду зброї чи виду військ, і, наприклад, в нещодавніх українських наступальних операціях важливу роль відіграла надана західна далекобійна артилерія: гаубиці та системи ракетного вогню HIMARS і M270.

Ґроссі заявив про звільнення з російського полону гендиректора ЗАЕС Мурашова

Генерального директора Запорізької атомної електростанції Ігоря Мурашова звільнили з російського полону, заявив очільник Міжнародного агентства з питань атомної енергії Рафаель Ґроссі.

«Я вітаю звільнення Ігоря Мурашова, генерального директора Запорізької атомної електростанції. Я отримав підтвердження, що пан Мурашов безпечно повернувся до своєї родини», – заявив Ґроссі в своєму твітері.

Водночас українська національна компанія «Енергоатом» наразі не повідомляла про це звільнення.

Державна компанія «Енергоатом» 1 жовтня повідомила, що російські окупанти затримали генерального директора Запорізької атомної електростанції Ігоря Мурашова.

Мінцифри запустило продаж військових облігацій у «Дії» – Федоров

Міністерство цифрових трансформацій уможливило купівлю військових облігацій у застосунку «Дія». Про це повідомив голова відомства Михайло Федоров 3 жовтня.

«Військові облігації – це цінні папери від держави, які допомагають економіці країни під час воєнного стану. Працюють вони дуже просто. Купуєте облігації в Дії, підтримуєте ЗСУ, а через певний час отримуєте свої кошти назад з відсотками. Це як депозит, який працює на перемогу», – повідомив він.

Облігації мають назви тимчасово окупованих територій: наприклад, Херсон, Мелітополь, Маріуполь та Крим. За словами Федорова, вартість однієї облігації – від 900 гривень, обмежень кількості, яку можна купити, немає.

Читайте також: Резніков розповів, як працює «народний супутник»

«При цьому (можна – ред.) обрати термін облігації — на строк до 1,5 року. Саме через цей час отримаєте свої кошти назад, а разом з ними і відсотки. Виплати надійдуть на картку єПідтримка», – додав міністр.

Він зазначив, що для використання нової опції треба оновити застосунок.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 14 вересня повідомляв, що для покриття дефіциту державного бюджету в 2023 році уряд України планує залучити міжнародну фінансову підтримку та випустити військові облігації.

Держдума Росії ратифікувала документи про анексію окупованих територій України

Депутати Державної думи Росії на позаплановому пленарному засіданні 3 жовтня ратифікували документи про анексію Росією Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської та частини Миколаївської областей України, передає російська служба Радіо Свобода.

Для цього ухвалили чотири конституційні закони. Тепер їх має схвалити Рада Федерації та підписати президент Володимир Путін.

Депутати Держдуми зустріли підписання документів бурхливою овацією, повідомляють російські державні канали. Список тих, хто голосував, на момент публікації новини не розкритий.

Читайте також: Кремль не зміг пояснити, в яких межах Росія хоче анексувати українські області

Згідно з документами, Донецька та Луганська області України «прийняті до складу Росії як Донецька та Луганська народна республіка, в адміністративних межах 2014 року». Водночас межі Херсонської та Запорізької областей, які є частково окупованими, у документах не визначені. Частину Миколаївської області, яку окупували російські війська, анексовано у складі Херсонської.

До 1 червня 2023 року в цих окупованих регіонах Москва планує створити підрозділи органів влади.

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.

Читайте також: ЗСУ відбили атаки біля 8 населених пунктів, збили Ка-52, Су-25 і вісім безпілотників – Генштаб

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.

Наступного дня після підписання договорів у Кремлі Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області і, за словами президента, продовжує наступ.

Одеса: СБУ затримала чоловіка, який фотографував українських військових

Служба безпеки України 3 жовтня звітує про затримання чоловіка, який збирав дані про розміщення Збройних сил в Одесі.

«Зловмисник розвідував місця дислокації та переміщення підрозділів ЗСУ на території Одеси. Також він відпрацьовував вороже завдання щодо збору установчих даних на українських захисників та фотофіксації їх зовнішності. Крім того, загарбники намагались отримати від свого поплічника координати місць базування особового складу, військової техніки та озброєнь ЗСУ для проведення ракетних ударів», – заявляють у СБУ.

За даними відомства, затриманий – місцевий житель, якого російські спецслужби завербували після початку повномасштабного вторгнення.

Його затримали в Одесі і повідомили про підозру за статтею про незаконне поширення інформації щодо переміщення, руху або розташування ЗСУ чи інших українських військових формувань. Ця кваліфікація передбачає від п’яти до восьми років ув’язнення в разі обвинувального вироку.

Суд взяв затриманого під варту.

Минулого тижня Служба безпеки України затримала в звільненому Вовчанську чоловіка, якого підозрюють у державній зраді, в тому числі за підняття російського прапора в місті під час окупації.

Фінляндія і Польща викликали російських послів через псевдореферендуми

Фінляндія і Польща заявляють, що викликали послів Росії у своїх країнах, щоб засудити спробу Москви незаконно анексувати ще чотири українські регіони шляхом так званих референдумів, які Україна і світ називають фіктивними.

Міністерство закордонних справ Фінляндії повідомило у твітері 3 жовтня, що воно викликало російського посла, «щоб висловити рішуче засудження фіктивних референдумів і оголошення незаконної анексії окупованих українських регіонів Росією, що є кричущим порушенням суверенітету України, територіальної цілісності та Статуту ООН».

У Варшаві заступник міністра закордонних справ Марцін Пшидач 3 жовтня повідомив TVN24, що російського посла викликали на зустріч об 12:00 за київським часом «через дії Росії минулого тижня».

Урядовець додав, що, ймовірно, будуть проведені подальші зустрічі по всій Європі, щоб «висловити цю позицію», хоча він поки не очікує оголошення російського посла персоною нон ґрата.

«Сьогодні я такого оголошення робити не буду», – сказав він.

«Ми обговорюємо такі рішення з нашими союзниками по ЄС і НАТО. І якщо ми спільно з усіма [нашими] європейськими і євроатлантичними союзниками прийдемо до висновку, що такі кроки будуть потрібні і вигідні, то ми їх зробимо», – додав Пшидач.

У Херсоні окупанти посилюють фільтраційні заходи – облрада

В окупованому російськими військами Херсоні постійно посилюються фільтраційні заходи. Про це проєкту Радіо Свободи Крим.Реалії розповів перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.

«Фільтраційні заходи посилюються постійно. Щоразу ми говоримо, що посилюються. Начебто куди ще, вже й так максимально. Але вони роблять щось таке. Шукають рух опору, вони шукають людей, які допомагають ЗСУ та дають інформацію про рух військової техніки. Вони розуміють, що це дуже важливо, тому що розуміють, що наша розвідка володіє великою кількістю інформації від людей, які залишаються там і передають цю інформацію з координатами точно за геолокаціями», – повідомив Соболевський.

Читайте також: NYT: Путін відкинув ідею російських командувачів відступати від Херсона

Він зазначив, що у місті почастішали випадки затримання місцевих жителів.

«Можна просто опинитися не там і не в той час. Навіть людині, яка не має стосунку до руху опору, але так сталося, як кажуть. І найстрашніші випадки, коли родичі звертаються до їхніх військових, до обласної влади цієї так званої (російської окупаційної адміністрації – ред.), але там кажуть: «У нас такої людини немає, ми її не забирали». Це найстрашніше, бо ну куди тоді йти людині?» – додав представник облради.

За словами херсонського журналіста Рустама Авдєєва, у цих затриманнях логіка відсутня.

Кремль не зміг пояснити, в яких межах Росія хоче анексувати українські області

Кремль не зміг пояснити, в яких межах Росія намагається анексувати Херсонську і Запорізьку області України. Питання про це 3 жовтня поставили на брифінгу речникові Володимира Путіна Дмитру Пєскову. Він відповів журналістам, що Москва «продовжить консультуватися з населенням регіонів».

На прохання прокоментувати, чи є, з точки зору Москви, територіями Росії райони Херсонської і Запорізької областей, підконтрольні Києву, Пєсков сказав: «Мені зараз більше нема чого додати». За його словами, однозначна відповідь про межі є: «ми продовжимо радитися з людьми, які живуть у цих областях».

Донецьку і Луганську області України Кремль вважає «приєднаними» в адміністративних межах регіонів 2014 року. При цьому значна частина Донецької області з того часу залишається під контролем Києва, а українська армія веде успішний контрнаступ.

У червні українська влада повідомляла, що майже 60% території Запорізької області окупували російські війська. Місто Запоріжжя залишається під контролем влади України.

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

В Україні – «найвища за історію спостережень» підтримка вступу до НАТО – опитування

Абсолютна більшість українців підтримує вступ України до НАТО і Європейського союзу, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг» і оприлюдненого 3 жовтня.

Як свідчать дані дослідження, 86% опитаних підтримали б вступ України до Євросоюзу у разі проведення референдуму (проти – 3%, не проголосували б – 7%). Підтримка вступу до ЄС одностайна серед представників усіх макрорегіонів і вікових груп, кажуть соціологи.

«Підтримка вступу до НАТО – найвища за історію спостережень: на референдумі цю ініціативу підтримали б 83%, проти – 4%, не проголосували б 9%. У червні 2022 року підтримували вступ до Альянсу 76%. На відміну від вступу до ЄС, вступ до НАТО дещо обережніше сприймається жителями сходу країни (69% – за вступ, 9% – проти, 17% – не прийшли б на голосування). Попри це, у порівнянні із попереднім опитуванням динаміка у підтримці вступу до Альянсу серед жителів цього макрорегіону дуже позитивна (у червні за – 55%, проти – 20%, не прийшли б голосувати – 22%)», – йдеться в повідомленні.

Опитування проводили 1-2 жовтня серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок.

30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.

Це сталося після того, як президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. І Україна, і Захід засудили ці незаконні дії Москви. Через спробу анексії українських території деякі країни, зокрема Британія і Канада, вже запровадили санкції проти Росії.

Пошкоджені заклади освіти, медзаклад, житлові будинки – у мерії Запоріжжя розповіли про наслідки удару РФ

У Запоріжжі внаслідок російського обстрілу 3 жовтня пошкоджені один інфраструктурний об’єкт, два навчальні заклади, один медзаклад і, попередньо, сім багатоквартирних будинків, повідомив секретар міської ради Анатолій Куртєв.

За даними влади, російські військові обстріляли Запоріжжя ракетами С-300, відомо про одного постраждалого, його шпиталізували.

«Про оперативну обстановку на фронті на Запорізькому напрямку. Ворог, як і раніше, зосереджується на утриманні зайнятих рубежів. Минулої доби путінська армія обстріляла позиції наших військових на Оріхівщині, Гуляйпільщині та Пологівщині. Окрім того, рашисти учора продовжували гатити по будинкам мирного населення нашої області. Такі обстріли було зафіксовано у Запорізькому, Пологівському та Василівському районі», – додав Куртєв.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, за підрахунками, що спираються на офіційні повідомлення керівництва Запорізької ОВА та Запорізької мерії, місто зазнало не менше ніж 23 ракетних обстрілів, які спричинили жертви серед населення та руйнування різних об’єктів міста.

Майже половина з них, 10 ракетних атак, припадає на останні два тижні вересня. Їхніми жертвами стало 140 запорожців, серед яких наразі 32 загиблих.

У Бучі попрощаються з військовим льотчиком, який керував «привидами Києва» – міський голова

У Бучі 3 жовтня прощатимуться з полковником Збройних сил України Михайлом Матюшенком, який очолював групу льотчиків, відомих як «привиди Києва», і загинув у небі над Чорним морем під час виконання бойового завдання у повітряному бою в червні цього року, повідомив бучанський міський голова Анатолій Федорук.

«Військовий льотчик керував багатьма типами військових та цивільних літаків. Служив у різних військових частинах, до війни працював керівником однієї з українських авіакомпаній. Свій безцінний досвід роботи Михайло Матюшенко – позивний «Дід» – передавав молодшому поколінню. І лише тепер ми маємо право розказати правду: «Привид Києва» очолював льотчик із Бучі. Із приходом полковника Матюшенка до керівництва 40 бригада тактичної авіації не зазнавала втрат у повітрі. А значить, всі пілоти із «Київських привидів» поверталися живими», – написав Федорук у фейсбуці.

За словами міського голови, згодом Матюшенко ухвалив рішення посилити південний та східний фронти. «Для Михайла Матюшенка це була остання місія. Він не повернувся з чергового вильоту, і його довго шукали. Сьогодні він їде додому, в Бучу», – додав Федорук.

За його словами, прощання відбудеться 3 жовтня о 14:00, на Алеї Героїв у Бучі – на цвинтарі по вулиці Депутатській, 1.

У квітні Командування Повітряних сил Збройних сил України повідомляло, що «привид Києва» – це супергерой-легенда, чию постать створили українці. Це, швидше, – збірний образ пілотів 40-ої бригади тактичної авіації Повітряних сил, які захищають небо столиці. Які раптово з’являються там, де їх не чекають».

Визнання Путіним проблем мобілізації в Росії підкреслює її неефективність – британська розвідка

Визнання президентом Росії Володимиром Путіним проблем під час оголошеної ним «часткової мобілізації» свідчить про неефективність цих заходів, заявляє британська розвідка.

«29 вересня 2022 року президент Путін звернувся до Ради національної безпеки Росії щодо «часткової мобілізації», яку він оголосив 21 вересня. За його словами, «під час цієї мобілізаційної кампанії виникає дуже багато питань, і ми повинні оперативно виправляти свої помилки і не повторювати їх». Незвичайно швидке визнання Путіним проблем підкреслює неефективність мобілізації протягом першого тижня. Місцеві чиновники, ймовірно, не мають чіткого уявлення про точні масштаби і правове обґрунтування кампанії», – йдеться у звіті розвідки, поширеному Міністерством оборони Великої Британії.

Генштаб про втрати Росії: 320 військових, 11 безпілотників за добу

Росія за останню добу втратила 320 військових у війні проти України, найбільше – на Краматорському та Бахмутському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ вранці 3 жовтня. Загалом від початку повномасштабного вторгнення російські сили втратили близько 60 430 своїх військових, йдеться у повідомленні.

Серед інших втрат Росії, за даними Генштабу, такі:

  • танків ‒ 2380 (три за останню добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 4991 (+16)
  • артилерійських систем – 1405
  • РСЗВ – 338 (+1)
  • засобів ППО ‒ 176
  • літаків – 265 (+1)
  • гелікоптерів – 228 (+1)
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1026 (+11)
  • крилатих ракет ‒ 246
  • кораблів /катерів ‒ 15
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 3811 (+15)
  • спеціальної техніки ‒ 131.

Читайте також: Росія задіює курсантів військових училищ для підготовки мобілізованих – Генштаб

21 вересня Росія вперше за останні шість місяців назвала свої втрати у війні проти України. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що втрати російської армії у війні в Україні становлять 5937 загиблих.

За даними Пентагону на 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 5 вересня заявив, що втрати російської армії під час повномасштабного вторгнення в Україну сягнули 25 тисяч осіб убитими.

Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.

В ISW заявили про «серйозні зміни» в інформпросторі Росії після поразки під Лиманом і на Харківщині

Американський Інститут дослідження війни оприлюднив 3 жовтня спеціальний випуск свого зведення про війну Росії проти України, присвячений «серйозним змінам» у російському інформаційному просторі після поразки Росії під Лиманом і в Харківській області та на тлі невдач російської часткової мобілізації.

«Спонсоровані Кремлем ЗМІ і російські військові блогери – відома телеграм-спільнота, що складається з російських воєнних кореспондентів, колишніх ставлеників і націоналістів – глибоко засмучені через втрату Лиману, водночас критикуючи бюрократичні провали часткової мобілізації. Джерела в Кремлі і військові блогери пояснюють поразку навколо Лимана та Харківської області нездатністю російської армії належним чином забезпечити і посилити сили на півночі Донбасу та скаржаться на відсутність прозорості щодо перебігу війни», – йдеться у звіті.

В ISW наголошують, що російський інформаційний простір суттєво відхилився від наративів Кремля і Міністерства оборони Росії про те, що ситуація загалом під контролем.

«Нинішній натиск критики і повідомлення оперативних військових подробиць кремлівськими пропагандистами став нагадувати дискурс військових блогерів минулого тижня. Кремлівський наратив зосереджувався на загальних заявах про прогрес і уникав детальних обговорень поточних військових операцій. Кремль ніколи відкрито не визнавав великої невдачі у війні до нищівних втрат у Харківській області, що спонукало до часткової мобілізації резерву», – пишуть дослідники.

За повідомленням, кремлівські рупори на федеральних телеканалах здебільшого продовжували підтримувати лінію Міноборони Росії та Кремля – аж до часткової мобілізації.

ОГП: 416 дітей загинули в Україні через масштабну агресію Росії

В Україні станом на ранок 3 жовтня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинули 416 дітей, повідомив Офіс генпрокурора. Напередодні повідомляли про 412 загиблих дітей. Число поранених відучора не змінилося – 784 дитини.

«Стало відомо про загибель 30 вересня в Донецькій області дитини внаслідок осколкового поранення. Стало відомо, що 23 березня внаслідок обстрілів ворогом Ізюмського району Харківської області загинули троє дітей віком від 13 до 14 років», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі наголосили, що ці цифри – не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.

Російські війська обстріляли Дніпровський район – Резніченко

Російські війська вранці 3 жовтня обстріляли Дніпровський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.

«На місці прильоту працюють усі служби. Інформація про загиблих і поранених уточнюється», – написав Резніченко у телеграмі.

Він також повідомив, що всю ніч тривали обстріли Нікопольського і Криворізького районів.

Ударили по трьох громадах – Нікопольській, Марганецькій і Мирівській. Обійшлося без загиблих і поранених. У Нікополі понівечено з десяток багатоповерхових і приватних будинків та лінії електропередач. У Марганецькій громаді через російські снаряди спалахнула пожежа у дачному будинку. Полум’я вогнеборці уже приборкали», – повідомив голова ОВА.

За словами Резніченка, у Мирівській громаді майже тисяча родин залишилися без світла, а в Криворізькому районі під удар потрапила Зеленодольська громада. У селі Мар’янське пошкоджені приватні оселі, сонячна електростанція, склади сільгосппідприємства, газогін та електромережі, люди не постраждали, повідомив голова ОВА.

Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину. Зокрема, минулого тижня внаслідок російського ракетного удару по Дніпру, як повідомили в ОВА, були поранені п’ятеро людей, загинули четверо, серед них – двоє дітей. Через цю атаку пошкоджені понад 60 приватних будинків та кілька багатоповерхівок, електромережу, автотранспорт.

Війська РФ випустили 10 ракет С-300 по Запоріжжю і району – ОВА

Російські військові вранці 3 жовтня завдали удару ракетами С-300 по Запоріжжю і двох селах у Запорізькому районі, одна людина постраждала, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Старух.

«Випущено близько десяти ракет С-300. В обласному центрі руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури. Наразі відомо про одного постраждалого, його ушпиталено. Зокрема, руйнувань зазнав реабілітаційний центр, де навчалися діти з особливими потребами», – написав Старух у телеграмі.

За його словами, внаслідок ударів по селах поблизу обласного центру, постраждалих немає. За попередньою інформацією, ракети поцілили поза межі населених пунктів.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ до України, за підрахунками, що спираються на офіційні повідомлення керівництва Запорізької ОВА та Запорізької мерії, місто зазнало не менше ніж 23 ракетних обстрілів, які спричинили жертви серед населення та руйнування різних об’єктів міста.

Майже половина з них, 10 ракетних атак, припадає на останні два тижні вересня. Їхніми жертвами стало 140 запорожців, серед яких наразі 32 загиблих.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG