США і союзники створюють координаційну групу для відновлення інфраструктури України – Блінкен
Сполучені Штати та їхні західні союзники створюють координаційну групу, щоб синхронізувати свою підтримку відновлення інфраструктури України. Про це 30 листопада після зустрічі з колегами по НАТО в Бухаресті заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, повідомляє агенція France-Presse.
Разом із цим США та союзники надають Києву системи протиповітряної оборони «для створення найкращої можливої оборони», вказав очільник дипломатичного відомства.
«Ми маємо робити обидві справи, і ми робимо їх», – сказав Блінкен.
Він назвав «варварством» і «жорстоким поводженням» з боку президента Росії Володимира Путіна бомбування енергетичної інфраструктури України. Держсекретар додав, що Сполучені Штати підтримують «необхідність справедливого і міцного миру» в Україні, але удари Москви показують, що вона не зацікавлена в досягненні цієї мети.
«Він (Путін – ред.) спробує втягнути Україну в заморожений конфлікт, зафіксувати свої здобутки, відпочити та переналаштувати свої сили, а потім у якийсь момент знову атакувати», – відзначив Блінкен.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах.
Читайте також: США виділять Україні 53 мільйони доларів на обладнання для електромережі
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Битва за Донбас: головне 30 листопада (оновлюється)
(російською мовою)
В прошлые сутки армия Украины отбила атаку на село Бахмутское, о других точках на этом направлении от Генштаба информации нет. DeepState пишет о боях за Спорное: оно, вопреки заявлениям российской стороны, контролируется все же Украиной, говорят в проекте. Неизвестна ситуация в Зеленополье и Курдюмовке, о взятии которых рапортовал Кремль.
В Луганской области ВСУ отразили наступления на Стельмаховку (это направление Сватово) и Белогоровку за Лиманом (село, где Россия понесла большие потери при форсировании Северского Донца весной, затем все же захватила его, а осенью – потеряла; сейчас его держат ВСУ, но противник постоянно пытается отбить Белогоровку).
Под Авдеевкой армия России перманентно штурмует Первомайское и Невельское; а также на Марьинку, в которой, судя по всему, присутствуют сейчас и российская, и украинская армия.
Из ствольной, реактивной артиллерии и танков Россия обстреливала 7 точек на подступах к Бахмуту; Авдеевку, Красногоровку, Курахово, Марьинку с ее спутником-Новомихайловкой. Села вдоль трассы Сватово-Лисичанск (Макеевку, Невское, стельмаховку, Площанку). И снова под ударами был Угледар.
Дев'ять місяців полону: рідні зустрілися із Юрієм Кузьмінським, морпіхом із острова Зміїний
НОВОВОЛИНСЬК ‒ Рівно 9 місяців у полоні, і стільки ж часу віри і боротьби рідних за повернення морпіха Юрія Кузьмінського. 24 листопада з російського полону вдалося обміняти 50 українців. Серед них ‒ цивільні люди, воїни, які обороняли Маріуполь, ЧАЕС та острів Зміїний. Морський піхотинець, який перебував на Зміїному ‒ Юрій Кузьмінський проходить вже медичне обстеження в Україні. У неволі йому виповнився 21 рік. Радіо Свобода зустрілося з рідними бійця.
«Біжить, біжить!» ‒ радісно вигукнули сестри Юрія Кузьмінського, коли в темноті побачили брата. Обійми, сльози і щастя.... Дочекалися!
«Підбігла до нього одна сестра, потім я обійняла його. Не могла повірити, що я його обіймаю, чую, бачу. Ці емоції ні з чим іншим у житті не порівняєш і не передасиш їх. Після 9 місяців розлуки, того що з ним відбувалось, де він був, ці емоції важко передати словами. Це просто сталося найбільше щастя в житті. Коли мій 9-річний син, почув, що Юру обміняли, почав плакати», ‒ розповідає сестра Юрія ‒ Богдана Чап’юк.
Служба безпеки України заявляє про затримання мешканки Херсонщини, яка під час окупації регіону «пішла на співпрацю з РФ», а після деокупації «намагалася втекти за кордон, щоб уникнути правосуддя».
«Встановлено, що вона передавала до створеної агресором «воєнної комендатури» списки учасників АТО та інших громадян, які потенційно могли чинити спротив загарбникам. Отримані відомості ворог використав для проведення масових «облав» на помешкання місцевих жителів та викрадення людей. Від потерпілих вимагали «зізнання» у сфабрикованих справах. У разі відмови – застосовували тортури і погрожували вбивством», – зазначають в СБУ.
Окрім того, за даними спецслужби, затримана допомагала російським військовим орієнтуватися на місцевості та сприяла їхньому «розквартируванню» в оселях місцевих мешканців.
«Сама запропонувала використовувати три власних гаражних приміщення для базування військової техніки і складування зброї рашистів», – зазначають в СБУ.
Жінку затримали на території Вінничині поблизу одного з місцевих об’єктів критичної інфраструктури.
Наразі їй оголошена підозра у державній зраді.
Кличко: можливість зарядити гаджети з’явилася на 19 станціях київського метро
На частині станцій Київського метрополітену з’явилася можливість зарядити мобільні телефони та інші пристрої, повідомив мер столиці Віталій Кличко 30 листопада.
«На 19 станціях столичного метрополітену облаштовані точки з USB-зарядками, де доступна можливість підзарядити мобільні телефони та інші гаджети», – повідомив він.
USB-зарядки з’явилися на платформах станцій:
- Червона лінія: «Академмістечко», «Житомирська», «Нивки», «Берестейська»
- Синя лінія: «Теремки», «Іподром», «Виставковий центр», «Васильківська», «Голосіївська», «Деміївська», «Тараса Шевченка», «Почайна», «Мінська», «Героїв Дніпра»
- Зелена лінія: «Бориспільська», «Харківська», «Позняки», «Осокорки», «Видубичі»
«Мережа точок для підзарядки телефонів на станціях метро буде розширюватися. Інформацію про нові локації оперативно оприлюднюватиме метрополітен», – додав мер Києва.
27 листопада голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував меру столиці Віталію Кличку за тиждень разом проінспектувати «Пункти незламності» в Києві.
Кличко, зі свого боку, закликав утриматися від маніпуляцій щодо роботи «Пунктів незламності».
Наскільки Київ готовий, до надзвичайних ситуацій: тривала відсутність електроенергії, води, теплопостачання, зв'язку? Що вже зроблено і що ще планують зробити у столиці для підтримки життєдіяльності міста ? Чому виник конфлікт у заявах щодо «пунктів незламності» із президентом Володимиром Зеленським? Про все це в інтерв'ю Радіо Свобода з міським головою столиці Віталієм Кличком.
Чоловік повідомив про «мінування» Офісу президента через невдоволення відключеннями світла – ОГП
У Києві затримали чоловіка за неправдиве повідомлення про мінування державної будівлі, повідомив Офіс генерального прокурора з посиланням на Київську міську прокуратуру.
За повідомленням, киянин увечері 28 листопада повідомив до Національної поліції про нібито мінування будівлі Офісу президента по Банковій вулиці.
«В результаті вжитих слідчих (розшукових) дій правоохоронці встановили особу «мінера» та затримали його. Причину свого вчинку чоловік пояснив невдоволенням через відключення електроенергії. За місцем проживання 51-річного підозрюваного, який виявився прихильником «руського миру», вилучено мобільний телефон із сім-картою, за допомогою яких він зробив неправдиве повідомлення про «замінування», а також комуністичну символіку та георгіївські стрічки», – повідомляє прокуратура.
Російські солдати у Мелітополі перейшли на українські продукти?
Російські окупаційні сили захопили у Бердянську три великі підприємства. Там виробляють продукцію, яку може використовувати армія Росії. Про це наприкінці жовтня повідомив Центр журналістських розслідувань. За інформацією журналістів, окупанти «націоналізували» підприємства «НВП Агрінол» та «Азмол», що виготовляють мастильні матеріали та оливи, а також машинобудівну компанію «Бердянські жниварки», серед продукції якої є платформи та тракторні причепи.
Які промислові підприємства півдня України перебувають в окупації? Як російські окупаційні сили використовують їхні потужності у військових цілях? Скільки часу забере відновлення української промисловості після війни? Про це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
18 тисяч людей без тепла в Ладижині. Влада каже, що потреби в евакуації немає
Голова Вінницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов заявляє, що потреби в евакуації місцевих жителів Ладижина, в якому оголосили надзвичайну ситуацію, немає. Про це сказав в ефірі телеканалу «Київ», повідомляє пресслужба ОВА.
«Питання про евакуацію (місцевих жителів Ладижина – ред.) не стоїть…У нас є питання щодо освіти, але ми вирішили перевести дітей у шкоди, де є твердопаливні котли. Там є тепло. Щодо лікарні – Ладижинська лікарня в принципі не була опорною, тому по маршруту пацієнта і раніше везла на Гайсин. Місцевим жителям, щоб вони користувались пунктами обігріву, будемо повідомляти про всі заходи, які будуть здійснюватися», – сказав він, додавши, що вчора в місті вже вставили пункти обігріву.
За його словами, ремонт на Ладижинській ТЕС проводяться у «дуже швидкому темпі», але місту потрібне альтернативне джерело опалення.
Сергій Борзов додав, що 18 тисяч людей все ще залишаються без опалення.
28 листопада голова Вінницької ОВА Сергій Борзов повідомив, що в Ладижині запровадили режим «надзвичайної ситуації воєнного характеру». Після ракетного обстрілу Ладижинської ТЕС виникла аварія у мережах теплопостачання міста, відтак 18 тисяч місцевих жителів залишилися без теплового опалення.
У МОЗ 29 листопада заявили, що через відсутність опаленняв Ладижині не може повноцінно функціонувати місцева лікарня – стаціонарних пацієнтів вирішили транспортувати до центральної районної лікарні Гайсина, що в 20 кілометрах від міста.
«Не дістають зброєю, якою раніше кошмарили» – Кім про безпекову ситуацію на Миколаївщині
Починаючи з 11 листопада, безпекова ситуація у Миколаєві та області «значно покращилась». Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону 30 листопада розповів голова Миколаєвської ОВА Віталій Кім.
«Із дня деокупації Херсона та частини Херсонської і Миколаївської областей у нас лише 1 тяжкопоранений та були поодинокі обстріли в акваторії біля Очаківської громади. Тобто у нас суттєво покращилась ситуація, бо не дістають до нас тією зброєю, якою раніше кошмарили місто та область», – пояснив він.
Водночас, за словами Кіма, Кінбурнська коса досі лишається під російською окупацією.
У Єврокомісії пояснили дані про втрати України, які озвучила Урсула фон дер Ляєн
Директорка з політичних комунікацій Єврокомісії Дана Спінант повідомила, що озвучені президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн дані про втрати України під час війни включають поранених та загиблих.
«Використана оцінка із зовнішніх джерел мала стосуватися втрат, тобто як убитих, так і поранених, і мала на меті показати жорстокість Росії», – написала вона у твіттері.
Раніше Урсула фон дер Ляєн у відео, оприлюдненому у твіттері Єврокомісії, заявила, що внаслідок російського вторгнення загинули 100 тисяч українських військових (офіцерів) та 20 тисяч цивільних. Через деякий час пресслужба Єврокомісії опублікувала нове відео без даних про втрати.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів
В ООН станом на 27 листопада підтвердили 6 655 випадків загибелі і 10 368 поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації завжди наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою, і багато повідомлень все ще потребують підтвердження.
Влада України не озвучує точних даних щодо втрат серед українських військових у війні. У серпні в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9 тисяч українських військових.
При цьому радник голови Офісу президента України Олексій Арестович 10 червня заявив, що, за його оцінкою, від початку бойових дій загинули до 10 тисяч українських військових.
Перед цим президент Володимир Зеленський казав, що щодня на розв’язаній Росією війні в Україні гине 60-100 українських військових, ще 500 – зазнають поранень.
У ГУР пояснили, чому Росія досі не завдала анонсованого ракетного удару
Головне управління розвідки Міністерства оборони України вважає, що Росія досі не завдала чергового анонсованого масованого ракетного удару по України з трьох причин.
«По-перше, здійснюється дорозвідка по тих об’єктах, по яких вже завдавалися удари. По-друге, вивчаються ті райони і цілі, по яким ще буде завданий удар. І по-третє, це підготовка і зосередження ракет до бойового застосування (що потребує часу): запас ракет зменшується у РФ, застосовують старі ракети, які були вироблені ще за часів Радянського Союзу (а вони потребують підготовки і відповідного обслуговування перед застосуванням)», – розповів в ефірі загальнонаціонального телемарафону представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
Війська РФ обстріляли лікарню в Білопіллі на Сумщині, загинув підліток – ОП
Російські війська обстріляли лікарню в Білопіллі на Сумщині, загинув підліток, повідомив перший заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«Вранці рф обстріляли лікарню в Білопіллі. Загинув підліток. Пошкоджені поруч розташовані будинки, автомобілі», – написав він у телеграмі.
За його даними, лише за останню добу російські війська здійснили 158 артилерійських та 28 мінометних обстрілів Сумщини. Внаслідок цих обстрілів пошкоджені приватні будинки, лінії електропередач, зерносклади, сільськогосподарська техніка, приватні автомобілі та адміністративні будівлі. Жертв немає.
У Бахмуті через російські атаки минулої доби загинули двоє цивільних – ОВА
На Донеччині минулої доби через російські атаки найбільше постраждав Бахмут – загинули дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«Найбільше напередодні постраждав Бахмут – там 2 людини загинули, ще 11 отримали поранення. За попередню добу росіяни знищили в місті дитсадок та щонайменше 3 приватні будинки», – написав він у телеграмі.
Раніше Павло Кириленко повідомив, що через російську агресію на Донеччині минулої доби загинули п'ятеро людей, ще 15 людей поранені.
В ООН станом на 27 листопада підтвердили 6 655 випадків загибелі і 10 368 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Голова Миколаївської області повідомив про підключення одного з енергоблоків місцевої АЕС
Один із енергоблоків Південноукраїнської атомної електростанції, що на Миколаївщині, знову ввели в експлуатацію, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«О 7 год. 27 хв. 30.11.2022 енергоблок #... введено в експлуатацію та підключено до енергомережі», – написав він.
За даними медіа, спершу Кім вказав, що набір потужності до номінальних показників триватиме 29 годин, проте згодом він прибрав цю цифру.
Читайте також: Загроза для Європи і світу: удари по енергетичній системі України можуть спричинити ядерну катастрофу
Після масованого ракетного удару Росії 23 листопада Південноукраїнська Хмельницька та Рівненська атомні електростанції були автоматично відключені.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах та об’єктах інфраструктури. За даними поліції, загалом загинули 10 людей, ще 36 поранені.
Дефіцит потужності в енергосистемі України дещо скорочується – «Укренерго»
Виробники електроенергії наразі забезпечують 73% споживання в Україні, повідомляє національна енергетична компанія «Укренерго» 30 листопада.
«Дефіцит потужності складає 27%. Поступово зростає потужність генерації, що дозволить дещо зменшити дефіцит в енергосистемі», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Шмигаль назвав «питанням справедливості» рівномірне вимкнення світла
Компанія додає, що повідомила ліміти споживання в кожній області місцевим операторам системи розподілу. Перевищення таких лімітів призводить до аварійних відключень для уникнення перевантаження мереж.
Напередодні дефіцит потужності становив 30%.
Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом загинули 10 людей, ще 36 поранені.
Читайте також: США виділять Україні 53 мільйони доларів на обладнання для електромережі
Як повідомили в Генштабі ЗСУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
У ГУР відреагували на збільшення військової авіації армії РФ на аеродромі Енгельс
Головне управління розвідки Міністерства оборони України «не бачить надзвичайної події» у збільшенні кількості військової авіації армії РФ на аеродромі Енгельс у Саратовській області.
«Це повернення з авіаційної бази Дягілево декількох бомбардувальників, які були переміщені туди після відповідних заходів РФ по розосередженню авіації. Але ми контролюємо, скільки носіїв там знаходиться, у якому вони стані і їхню готовність до виконання завдань», – розповів в ефірі загальнонаціонального телемарафону представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
29 листопада речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив у коментарі «Суспільному» про появу додаткових російських літаків на аеродромі Енгельс та припустив, що це може свідчити про ротацію російської армії та про наміри РФ збільшити напрямки ударів.
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що українські військові знищують близько 80% російських повітряних цілей.
За даними Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення станом на 30 листопада Росія втратила 280 літаків, 261 гелікоптер, 1 562 безпілотників оперативно-тактичного рівня та 531 крилату ракету.
Кулеба в Бухаресті обговорив підтримку України під час зими із представниками Польщі та Італії
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів низку зустрічей під час візиту на зустріч голів МЗС Північноатлантичного альянсу в Бухаресті – про це він повідомив у своєму твітері 30 листопада.
Зокрема, він зустрівся з польським колегою Збігневом Рау.
«З міністром закордонних справ Польщі Рау обговорили подальші кроки з посилення України протягом цієї зими. Я вдячний народу та уряду Польщі за рішучу підтримку України та надання величезної гуманітарної та військової підтримки», – заявив він.
МЗС Польщі заявило, що під час зустрічі Рау й Кулеби міністри обговорювали двосторонні відносини двох країн, військову та гуманітарну допомогу Україні та подальші санкції проти Росії.
Крім того, голова МЗС провів зустріч із міністром закордонних справ Італії Антоніо Таджані. За його словами, розмова стосувалася того, як Рим може допомогти Україні протистояти російській агресії та холодам.
«Вдячний за підтвердження, що безпекова допомога Італії Україні триватиме і що італійський парламент підтримав відповідне рішення», – прокоментував Кулеба.
Читайте також: НАТО обіцяє посилити підтримку України
Таджані, повідомляючи про розмову, заявив, що Італія «хоче миру, який поважатиме незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».
«Не може бути миру без правосуддя», – додав голова італійської дипломатії.
Дмитро Кулеба почав роботу на дводенній зустрічі голів МЗС країн НАТО в Бухаресті напередодні. Тоді він зустрівся з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Маріано Ґроссі.
Єрмак обговорив із радником президента США підтримку України в зимовий період
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак обговорив із радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном підтримку України для проходження зимового періоду.
Як повідомляє пресслужба ОП, у ході телефонної розмови Єрмак поінформував співрозмовника про оперативну ситуацію на фронті, а також про можливі кроки Росії, які вона готує з метою продовження терору проти цивільного населення України.
Окремо керівник Офісу президента висловив подяку США за підтримку нещодавно започаткованої гуманітарної програми Grain from Ukraine.
Читайте також «Гуманітарна катастрофа». Де найбільше голодують через війну Росії проти України?
Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 29 листопада в Бухаресті союзники по НАТО пообіцяли «надалі посилити» підтримку України, зокрема надати обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури країни.
Як повідомляла раніше газета The Wall Street Journal, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван 4 листопада на переговорах із президентом України Володимиром Зеленським пропонував йому задуматися про «реалістичні вимоги» для початку переговорів з Росією.
Президент України Володимир Зеленський 11 листопада заявив, що не виключає мирних переговорів з Росією, але з «іншою» – «з тією, що справді готова до миру. Такою, яка готова визнати, що вони – окупанти». Але, за словами Зеленського, окрім ультиматумів, він «нічого не чув від нинішнього президента РФ».
«Немає незаповнених чеків» – Кірбі про прозорість використання допомоги США в Україні
Сполучені Штати працюють над тим, щоб надати Україні матеріали для підготовки до зими, якомога швидше – про це заявив в ефірі каналу NBC речник Білого Дому Джон Кірбі.
«Ми віримо, що зможемо почати відправку першої партії деяких із цих матеріалів у рамках тижня, але ми ще розробляємо деталі маршруту», – повідомив він.
Кірбі також прокоментував занепокоєння деяких членів Конгресу щодо прозорості використання допомоги, яку Україна отримує від Вашингтона. Він вказав на те, що Білий дім отримував підтримку конгресменів щодо не тільки безпекової, а й економічної та гуманітарної допомоги.
Читайте також: Білий дім: спроби Путіна використовувати холод як зброю – «абсолютно огидні»
«Ця підтримка була двопартійною і дуже помітною, і ми дуже за неї вдячні, як і президент Зеленський. Я лише маю сказати: тут немає незаповнених чеків. Все, що ми робили, ми робили разом із Конгресом, обома сторонам і за їхньої підтримки. Звісно, ми поділяємо стурбованість багатьох конгресменів щодо звітності, ось чому ми наполегливо працюємо разом із Україною, аби забезпечити якомога більшу прозорість і звітність щодо того, куди йдуть ці системи і як вони використовуються. І, якщо чесно, українці поділяють цю стурбованість також. Тому ідея про те, що був якийсь чек із необмеженою сумою, який ми вимагали від Конгресу, просто неточна», – запевнив речник.
На питання, чи бачить він перспективу мирних переговорів між Україною та Росією, Кірбі повторив позицію, що це має вирішувати президент України Володимир Зеленський.
«Ми не тиснемо на нього, аби всадити за стіл переговорів. Він має вирішувати від імені свого народу, коли і чи він буде готовий це зробити і за яких обставин він навіть захоче вести переговори», – сказав він, додавши, що США підтримують українські Збройні Сили, аби на момент переговорів Київ міг вести їх із позиції сили.
Читайте також: США виділять Україні 53 мільйони доларів на обладнання для електромережі
У жовтні, перед виборами до Конгресу, Кевін Маккарті заявив, що прихильність США Україні не може бути необмеженою. Він висловив думку, що в умовах економічного спаду американські платники податків «не виписуватимуть Україні чек без позначення суми».
Водночас сенатор від Республіканської партії Роб Портман у ході візиту до Києва 4 листопада зауважив, що слова декого з його колег неправильно зрозуміли: «Це на користь національної безпеки Америки, щоб Росія не досягла своїх цілей в Україні». При цьому Портман додав, що у наданні допомоги має бути «більше відповідальності».
28 листопада голова парламентської фракції «Слуга народу», член комітету з питань нацбезпеки та оборони Давид Арахамія заявив, що Україна поважає бажання США бути впевненими в ефективному використанні їхньої допомоги.