Секретар РНБО про російські окопи у Криму: «вони їм точно не допоможуть»
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що російські окопи в окупованому Криму «точно не допоможуть» Росії, а півострів повернеться під контроль Києва. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Я можу сказати: вони (окопи – ред.) їм точно не допоможуть. Крим буде повернутий і повернутий обов’язково – у той спосіб, яким вирішить наше військово-політичне керівництво. Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемо. Це наша земля, і вона має бути повернена додому», – заявив Данілов.
Коментуючи перебування у Криму громадян Росії, які перебралися жити на півострів після його окупації, секретар РНБО заявив, що «вони легко приїхали і легко поїдуть».
«Це наша земля. Вони мають жити за нашими законами. Якщо вони зайняли приміщення, де жили наші громадяни, то як це, що вони не повинні його звільнити? Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба красти», – додав Данілов.
11 вересня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що російські війська удосконалюють фортифікаційне обладнання оборонних рубежів на лівому березі Дніпра і на півночі Криму.
18 листопада підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов підтвердив, що у Криму будують фортифікаційні споруди.
22 листопада підконтрольна Росії влада Криму повідомляла про поширення в соцмережах «фейків» про евакуацію з Армянська місцевих жителів.
16 грудня Генштаб ЗСУ заявив, що армія РФ продовжує укріплювати лінію оборони на кордоні Херсонської області та окупованого Криму і посилює оборону й охорону об’єктів водопостачання до тимчасово окупованої території Криму, зокрема Північнокримського каналу.
Путін їде до Лукашенка: чого очікувати?
19 грудня президент Росії Володимир Путін має прилетіти до Мінська для переговорів із білоруським правителем Олександром Лукашенком. Путін та Лукашенко зустрічаються дуже часто, але у самій Білорусі російський президент не був уже три роки. І саме ця обставина викликає у багатьох запитання: а чи не збирається Путін змусити білоруського диктатора до безпосередньої участі у війні проти України?
«Як на мене, сама постановка такого запитання вже поза політичною логікою», зазначає політичний оглядач Віталій Портников. «Якби Путіну потрібно було посилювати тиск на Лукашенка, йому куди комфортніше було б робити це на власній території, а не в Білорусі», – зауважує він. Читайте про це за лінком
«Російська сарана». Жителі Снігурівки про мародерство, допити й «бізнес» окупантів
10 листопада ЗСУ звільнили Снігурівку в Миколаївській області. 8 місяців місто контролювали російські військові. Весь цей час містяни, кажуть, жили під обстрілами, без води і газу.
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії побували у звільненій Снігурівці, поспілкувалися з людьми, які пережили окупацію, й тими, хто вже повернувся до рідного міста. Читайте і дивіться про це за лінком
Цивільний житель загинув у Херсоні через російський обстріл – ОВА
Російські війська вранці 17 грудня знову обстріляли Херсон, загинули цивільний житель, ще одна жінка зазнала поранення, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Рашисти завдають ударів із РСЗВ та артилерії по Корабельному району Херсона. 36-річний чоловік, що перебував у автівці, загинув на місці. 70-річну жінку з пораненням доправили до лікарні. Наразі їй надають необхідну медичну допомогу», – повідомив він у телеграмі.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Після відходу з міста російські війська почали регулярно обстрілювати Херсон і контрольовану українською владою частину області.
Міст у Києві, пошкоджений російським ударом у жовтні, відремонтували – Кличко
Пішохідно-велосипедний міст у центрі Києва відремонтували і відкрили для відвідувачів, повідомив 17 грудня у фейсбуці міський голова Віталій Кличко.
«Замінили всі 18 пошкоджених підлогових склопакетів. А також – 143 перильних скла. 57 із них були повністю зруйновані, 86 – пошкоджені внаслідок ракетної атаки 10 жовтня. Відновили й перила та троси, натягнуті вздовж мосту. Окрім того, працівники «Київавтошляхмосту» ще раз обстежили опори споруди, систему освітлення та відеоспостереження. Прибрали сніг і нанесли протиожеледні матеріали на покриття мосту», – повідомив мер.
Міст, відкритий у 2019 році, був пошкоджений під час під час ракетного обстрілу Росії 10 жовтня.
Кремль: Путін 16 грудня «весь день» слухав звіти воєначальників щодо війни
Президент Росії Володимир Путін 16 грудня зустрівся з військовим командуванням, щоб обговорити війну Росії проти України. У Кремлі 17 грудня повідомили, що Путін «весь» попередній день прослуховував звіти воєначальників на зустрічі, де були також міністр оборони Росії Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов і командувач операції в Україні Сергій Суровікін.
Де саме проходила зустріч, Кремль не повідомив. У зоні бойових дій президент Росії жодного разу не був.
Того ж дня, 16 грудня, російські війська випустили десятки ракет по Україні, атакуючи її цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичну мережу, що спричинило проблеми з водо- і тепло- і електропостачанням.
Одна з ракет влучила в житловий будинок у Кривому Розі. За даними місцевої влади, загинули чотири людини, серед яких півторарічний хлопчик. 13 людей були поранені, черед них – четверо дітей.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
В усіх областях України оголосили повітряну тривогу
В усіх областях України близько 11:30 оголосили повітряну тривогу, наступного дня після дев’ятої масованої атаки Росії по українських об’єктах інфраструктури.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ попередили, що загроза авіаційних та ракетних ударів Росії по об’єктах критичної інфраструктури залишається на всій території України.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну, за даними Повітряних сил, 76 ракетами, 60 із яких збили.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Росія втратила за добу 420 своїх військових – Генштаб
Росія за останню добу втратила у війні проти України 420 своїх військових, повідомив 17 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними командування, від початку повномасштабного вторгнення втрати російської армії сягнули близько 97 690 осіб.
Крім того, як повідомили у Генштабі, Росія втратила:
- танків ‒ 2985 (п’ять за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 5958 (+6)
- артилерійських систем – 1947 (+1)
- РСЗВ – 410
- засобів ППО ‒ 211
- літаків – 281
- гелікоптерів – 264
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1648
- крилатих ракет ‒ 653 (+61)
- кораблів /катерів ‒ 16
- автомобільної техніки та автоцистерн – 4577 (+14)
- спеціальної техніки ‒ 174 (+2).
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
«Буде тиснути на Лукашенка». В ISW назвали цілі візиту Путіна в Мінськ
Президент Росії Володимир Путін, ймовірно, буде тиснути на Олександра Лукашенка, щоб той пішов на поступки щодо російсько-білоруської інтеграції, на майбутній зустрічі 19 грудня в Мінську – першій зустрічі Путіна з Лукашенком у Мінську з 2019 року, повідомляє в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
За повідомленням, візит Путіна до Мінська може свідчити і про те, що він намагається встановити умови для найбільш небезпечного плану дій, про який ISW повідомляв 15 грудня: поновлення наступу на Україну – можливо, на північ України чи Київ – взимку 2023 року.
«Лукашенко вже створює інформаційні умови, щоб відхилити російські інтеграційні вимоги, як він це робив протягом десятиліть. Лукашенко підкреслив, що «ніхто, крім нас, не керує Білоруссю», і що Білорусь готова будувати відносини з Росією, але їхні зв’язки «завжди повинні виходити з того, що ми є суверенною і незалежною державою». Незрозуміло, чи Путіну вдасться домогтися від Лукашенка бажаних поступок. Лукашенко поки що значною мірою опирався посиленим вимогам Росії щодо інтеграції та відмовлявся залучити білоруські війська до вторгнення Росії в Україну», – йдеться в повідомленні.
В ISW нагадали, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу і міністр оборони Білорусі Віктор Хренін підписали в Мінську 3 грудня документ щодо подальшого зміцнення двосторонніх зв’язків у сфері безпеки – ймовірно, у контексті російсько-білоруської Союзної держави – та посилення російського тиску на Білорусь із метою подальшої підтримки російського вторгнення в Україну.
«Наразі ISW оцінює російське вторгнення в Україну з Білорусі як низьке, але можливе. Украй малоймовірно, що білоруські сили вторгнуться в Україну без російської ударної сили. Далеко не ясно, чи Лукашенко пошле білоруські війська воювати в Україні навіть разом із російськими військами. Досі немає ознак того, що російські війська формують ударне угруповання в Білорусі», – зауважують аналітики.
Однак, за їхніми словами, зустріч Путіна і Лукашенка щонайменше сприятиме російській інформаційній операції, метою якої є зламати волю України і готовність Заходу підтримувати Київ.
«Ця зустріч підсилить російську інформаційну операцію, покликану переконати українців і Захід, що Росія може напасти на Україну з Білорусі. Продовження ударів Росії по Києву, постійне розгортання військ у Білорусі та продовження войовничої риторики є частиною цієї інформаційної операції. Навряд чи Кремль зламає українську волю до боротьби», – йдеться в повідомленні.
В ISW наголосили, що Кремль, ймовірно, прагне переконати Захід прийняти хибні дані про те, що Україна нібито не може суттєво змінити поточні лінії фронту і що війна фактично зайшла в глухий кут. ISW вважає, що такий висновок є помилковим і що Україна «має хороші шанси повернути значну частину тактично важливих ділянок у найближчі місяці».
16 грудня в адміністрації Лукашенка повідомили, що президент Росії Володимир Путін 19 грудня відвідає Білорусь.
Візит відбудеться на 10-ий місяць війни Росії проти України, яка розпочалася в тому числі і з білоруської території.
У Мінську заявили, що Путін і Лукашенко проведуть переговори сам на сам, а також ширші переговори з міністрами щодо «білорусько-російської інтеграції».
У заяві йдеться, що «президенти також приділять пріоритет питанням безпеки та обміняються думками щодо ситуації в регіоні та світі», але не згадується про Україну.
Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, неодноразово заявляв, що не має наміру вводити білоруські війська в Україну.
Востаннє Путін відвідував Білорусь влітку 2019 року.
ОГП: кількість загиблих через агресію Росії дітей зросла до 450
В Україні станом на ранок 17 грудня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинули 450 дітей, щонайменше 863 – поранені, повідомив Офіс генерального прокурора.
Там наголосили, що ці цифри – не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення у місцях ведення активних бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.
«16 грудня внаслідок влучання ворожої ракети в житловий будинок в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області півторарічна дитина загинула. Ще четверо дітей віком від 3 до 10 років зазнали поранення», – уточнили в прокуратурі.
За даними ОГП, через бомбардування й обстріли збройними силами Росії пошкоджено 3126 закладів освіти, 337 із них – зруйновані повністю.
ISW про російські удари по Україні: не покращують здатність сил РФ до наступу
Російські війська, ймовірно, посилюють свої удари по Києву, щоб розпалити суспільне невдоволення в столиці, але ці ракетні атаки навряд чи зломлять волю України, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«16 грудня російські війська провели свою дев’яту широкомасштабну ракетну кампанію проти критично важливої енергетичної інфраструктури України та здійснили один із найбільших ракетних ударів по Києву… Російські удари продовжують становити значну загрозу для українських цивільних, але не покращують здатність російських військ проводити наступальні операції в Україні», – йдеться в повідомленні.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну, за даними Повітряних сил, 76 ракетами, 60 із яких збили.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Російські війська заявляють, що залишать Каховку до кінця року – Генштаб ЗСУ
Російські військові передислоковують свої підрозділи із двох міст на окупованій частині Херсонщини і поширюють інформацію про намір залишити Каховку до кінця року, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 17 грудня.
«Противник здійснює передислокацію окремих підрозділів і відводить частину своїх військ з Каховки й Нової Каховки Херсонської області в район населеного пункту Нижні Сірогози. Серед місцевих жителів військовослужбовці поширюють інформацію, що Каховка буде залишена російськими військами до кінця цього року, тому лояльним до окупантів місцевим пропонують переїзд до тимчасово окупованого українського Криму», – йдеться в повідомленні.
У середині листопада встановлена Росією «адміністрація Нової Каховки» заявила, що її співробітники змушені залишити місто і передислокуватися в безпечніші райони Херсонської області.
Нова Каховка і Каховка – міста в Херсонській області на лівому березі Дніпра.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. У центрі міста підняли український прапор.
Міноборони Росії того ж дня заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон.
Росія змінила місце запуску іранських дронів по Україні через уразливість Криму – розвідка Британії
Російські військові, ймовірно, через занепокоєння щодо уразливості Криму перенесли запуски іранських дронів по Україні до Краснодарського краю Росії, повідомила вранці 17 грудня британська розвідка.
«Останніми днями російська кампанія дальніх ударів по критично важливій інфраструктурі України активізувалася. Хвилі ударів в основному складалися з повітряних і морських запусків крилатих ракет, але майже напевно також включали надані Іраном безпілотні літальні апарати (БПЛА), запущені з Краснодарського краю Росії. Раніше ці БПЛА в основному запускали з локацій в окупованому Криму», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Великої Британії.
«Зміна місця запуску, ймовірно, пов’язана із занепокоєнням Росії щодо вразливості Криму, але це також зручно для поповнення запасів із ймовірної точки прибуття зброї в Росію, в Астрахані», – додали в розвідці.
У Повітряних силах ЗСУ повідомляли, що російські війська 14 грудня запускали по Україні дрони-камікадзе іранського виробництва «Shahed-136/131» з напрямку східного узбережжя Азовського моря. Усі 13 дронів збили сили ППО.
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе іранського виробництва, які були застосовані, зокрема, під час масованих ударів по українських містах.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів.
За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.
13 грудня Міністерство закордонних справ України попередило Іран про наслідки нових постачань зброї Росії.
Війська РФ вранці атакували Одещину ракетами «Онікс», їх збили – ОК «Південь»
Російські війська вранці 17 грудня здійснили чергову ракетну атаку по Одещині, повідомили в оперативному командуванні «Південь».
«Дві ракети типу «Онікс», випущені з берегового ракетного комплексу в тимчасово окупованому Криму, були знищені силами протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну, за даними Повітряних сил, 76 ракетами, 60 із яких збили.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Російські війська за добу випустили 98 ракет, здійснили 65 обстрілів із РСЗВ – Генштаб
Російські військові минулої доби випустили по Україні 98 ракет, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Російські загарбники завдали масованого ракетного удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі нашої держави. Всього ворог випустив 98 ракет і здійснив понад 65 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Загроза авіаційних та ракетних ударів противника по об’єктах критичної інфраструктури залишається на всій території України», – наголосили у командуванні.
За даними Генштабу, протягом минулої доби підрозділи Сил оборони України відбили атаки російських військ у районах понад 20 населених пунктів, зокрема це – Площанка, Червонопопівка, Білогорівка Луганської області й Бахмут, Опитне, Зеленопілля, Андріївка, Мар’їнка, Побєда і Новомихайлівка Донецької області.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну, за даними Повітряних сил, 76 ракетами, 60 із яких збили.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про вибухи в трьох районах Києва. Як повідомила київська влада, в повітряному просторі Києва було зафіксовано близько 40 ракет, з них сили ППО знищили 37.
Як зазначили в «Укренерго», це вже була дев’ята атака на енергосистему України, ціллю знову стали магістральні мережі та об’єкти генерації.
За даними «Укренерго», внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури найбільших уражень зазнали північний, південний, і центральний регіони.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Київське метро відновило роботу
Київське метро 17 грудня відновило роботу після аварійного вимкнення електроенергії, яке спричинив черговий російський обстріл, повідомила пресслужба метрополітену.
«Поїзди наразі курсують з інтервалом вихідного дня, який становить 10 хвилин. Підземні станції також працюють як укриття під час повітряної тривоги», – йдеться в повідомленні.
У Києві 16 грудня внаслідок влучання російських ракет у Деснянському, Дніпровському та Голосіївському районах був зупинений рух поїздів метро, були проблеми з водо- і тепло- і електропостачанням. Київська міська військова адміністрація повідомила, що були збиті 37 із 40 ракет, які летіли по столиці.
16 грудня київська влада повідомила, що у зв’язку з пошкодженням енергетичної системи й аварійними відключеннями електроенергії поїзди метрополітену в Києві не курсуватимуть до кінця дня.
Вранці 16 грудня Росія завдала чергового масованого удару, атакувавши Україну 76 ракетами, 60 з них збили.
Парламент Хорватії відхилив пропозицію приєднатися до військової місії ЄС на підтримку України
Хорватські депутати 16 грудня відхилили пропозицію про приєднання Хорватії до місії ЄС на підтримку українських військових.
Уряду потрібен був 101 голос – дві третини 151-місного парламенту – щоб прийняти пропозицію, яка була відхилена з невеликою кількістю голосів.
У відповідь на вторгнення Росії в Україну Європейський Союз в жовтні погодився створити Місію військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) і призначив польського генерала для керівництва навчанням, більшість з яких проходитиме в Польщі.
Двадцять два з 27 членів Європейського Союзу підтвердили свою участь у місії.
Президент Хорватії Зоран Міланович, який є верховним головнокомандувачем хорватських збройних сил, виступив проти пропозиції, яка передбачала б навчання українських військових у Хорватії.
Міланович сказав, що Хорватія не повинна брати участь у війні, і ця пропозиція порушить конституцію, оскільки вона не прояснила підстави для оголошення України союзником, враховуючи, що вона не є членом Європейського Союзу чи НАТО.
Опозиційні депутати в Хорватії заявили, що не хочуть стати заручниками політичних розбіжностей між лідерами балканської країни, і заявили, що конституція не передбачає голосування парламенту з питань, які зазвичай затверджуються президентом за погодженням з урядом.
Прем'єр-міністр Андрей Пленкович відкинув критику про порушення правових процедур, коли уряд направив пропозицію до парламенту, сподіваючись отримати більшість у дві третини.
«Участь у цій військовій місії є лише послідовним, принциповим і раціональним рішенням Хорватії в її національних інтересах», – сказав Пленкович, назвавши це вибором між Україною та режимом президента Росії Володимира Путіна.
Пленкович зазначив, що прикро, що серед депутатів, які або голосували проти пропозиції, або взагалі не голосували, ще не відрізнили «ліс від дерев, біле від чорного, день від ночі, добро від зла».
У Литві росіянам і білорусам, які проживають у країні, заборонили володіти зброєю
Сейм Литви ухвалив закон, який забороняє росіянам і білорусам, що проживають у країні, купувати і володіти зброєю. За проголосували 106 депутатів, десятеро утрималися, повідомило 15 грудня видання Delfi.
Закон набуде чинності 1 січня 2023 року. Росіяни та білоруси з цього моменту не зможуть купувати та зберігати зброю, збройне приладдя, боєприпаси, у тому числі призначені для полювання, спорту, самооборони, професійної діяльності, колекціонування, навчання та наукових досліджень.
«Громадяни ворожих іноземних держав, які тут проживають, можуть взяти зброю для захисту інтересів своєї країни походження через ідеологічні міркування», – сказав голова Комітету з національної безпеки і оборони Лаурінас Кащюнас. За його словами, цей захід спрямований на максимальне підвищення безпеки Литви.
У пояснювальній записці йдеться, що дозвіл на зберігання або носіння зброї мають 294 громадяни Росії та 46 громадян Білорусі.
На початку жовтня в Латвії ухвалили поправки до закону про зброю. З першого вересня 2023 року будуть анульовані дозволи для негромадян Латвії та людей з посвідкою на проживання, якщо вони не походять із країни НАТО, члена Європейської асоціації вільної торгівлі, Австралії, Бразилії, Нової Зеландії чи України.
Також Естонія позбавила права на зберігання та носіння зброї всіх людей без паспорта країни з 1 грудня.
Били з артилерії та скидали вибухівку з БПЛА – Сумська ОВА про атаки військ РФ
Російські війська завдали 79 ударів про прикордонних районах Сумщини, жертв немає, повідомив голова ОВА Дмитро Живицький.
За його словами, обстрілів зазнали Білопільська, Есманська, Миколаївська, Середино-Будська та Хотінська громади.
«Середино-Будська громада: ворог чотири рази обстріляв цю громаду. 16 мін зірвалися на прикордонні та ще було 20 прильотів із гранатометів. По Миколаївській прикордонній громаді росіяни били із артилерії. Було 4 прильоти. Хотінська: ворог відкривав мінометний вогонь (31 прильот), а також із безпілотника росіяни скинули 2 вибухівки», – написав він у телеграмі.
Живицький додав, що на території Білопільської громада розірвалися три міни, також на території Есманьської було 3 «прильоти».
Сумщина межує з трьома областями Росії – Брянською, Курською, Бєлгородською. Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Підрив на російських мінах на Херсонщині: ще двоє поліцейських померли в лікарні
Двоє поліцейських, які 7 грудня підірвалися на російських мінах на Херсонщині, померли в лікарні, повідомляє пресслужба Нацполіції у фейсбуці.
«Сьогодні вся поліцейська родина отримала сумну звістку: у лікарні померли двоє наших колег, які підірвалися на ворожих мінах у Херсонській області. Десять днів лікарі боролися за життя старшого сержанта поліції Віктора Мазуренка та лейтенанта поліції Михайла Пустовіта батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області, але, на жаль, сьогодні їхні серця зупинилися», – йдеться у повідомленні.
Як повідомив 7 грудня голова Нацполіції Ігор Клименко, на Херсонщині під час проведення стабілізаційних заходів на каскаді російських мін підірвалися четверо поліцейських. Ще четверо правоохоронців були поранені.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.