Україні треба дати далекобійну зброю для відповіді на удари з Росії і Білорусі – аналітики в США
Українській армії треба дати можливості вражати ворога на далеких відстанях і запобігати новим наступам з Білорусі і Росії, вважають американські аналітики й оглядачі.
«Нам треба дати Україні можливості завдавати ударів вглибині території супротивника», – наголошує американський генерал Філіп Брідлав. Читайте про це за лінком
«Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня України?
Як війна впливає на екологію південного регіону України? Яких збитків вже зазнало довкілля Херсонщини та Запоріжжя? Наскільки тривалими можуть бути наслідки для природного середовища регіону та до чого готуватися місцевим жителям?
Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за лінком
У Харкові перейменували драмтеатр імені Пушкіна – Синєгубов
Харківська обласна рада перейменувала Харківський академічний російський драматичний театр імені Пушкіна, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Відтепер заклад матиме назву «Харківський академічний драматичний театр». Росіяни майже рік демонструють своє справжнє ставлення до культурного фонду та історичних пам’яток Харкова – рівняють місто з землею, знищують культурні надбання, самі ж цілять у будівлі, що названі на честь їхніх письменників і діячів», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, тільки у березні цей театр тричі потрапляв під російський обстріл: тоді було пошкоджене приміщення художнього цеху, вибухова хвиля вразила вікна, двері.
«Це рішення – на часі. Вітаю колектив театру, митців, громадських активістів та всіх небайдужих харків’ян і жителів області. Вдячний депутатському корпусу за державницьку позицію», – наголосив Синєгубов.
Цього місяця Міністерство культури та інформаційної політики повідомило про пошкодження або руйнування внаслідок російського вторгнення близько 1000 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури в Україні.
Після повномасштабного нападу Росії на Україну в багатьох українських містах почали проводити так звану «дерусифікацію» – зокрема, перейменовувати назви вулиць, пов’язані з країною-агресором.
Крім того, Україною котиться хвиля знесень пам’ятників, зокрема, російському поету Олександру Пушкіну, через що виник термін «пушкінопад» – за аналогією з «ленінопадом», який був після Революції гідності.
За десять місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну Національна поліція розпочала понад 51 тисячу кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених російськими військовими і їхніми пособниками, повідомив голова Нацполіції Ігор Клименко.
За його словами, в середньому, лише поліція реєструвала по 168 воєнних злочинів за добу.
«Відкрила більш як 2,2 тисячі кримінальних проваджень за колабораціонізм. 448 осіб – у статусі підозрюваних. 240 обвинувальних актів уже передано в суди», – цитує Клименка пресслужба поліції.
Крім того, в поліції повідомили, що оглянули понад 16 тисяч гектарів території під час заходів із розмінування, вибухотехніки вилучили близько 184 тисяч боєприпасів і понад 4,7 тонн вибухових речовин, знищили понад 50,5 тисяч вибухонебезпечних предметів.
В ISW пояснили, з чим може бути пов’язана частіша поява Путіна на публіці
Відновлення публічних появ президента Росії Володимира Путіна, ймовірно, свідчить про те, що він став більше турбуватися про свою популярність й імідж у Росії, заявляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Останніми днями Путін, схоже, частіше з’являється на публіці в російських містах і частіше робить розпливчасті заяви про вторгнення Росії в Україну порівняно з помітною відсутністю його публічної активності за межами Кремля протягом перших десяти місяців війни», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважують, що 23 грудня Путін відвідав Конструкторське бюро приладобудування в Тульській області (підприємство з виробництва озброєнь) і, як повідомляється, того ж дня планував відвідати машинобудівний завод «Уралвагонзавод» у Нижньому Тагілі, перш ніж в останню хвилину скасувати захід.
«Подібні появи, ймовірно, є частиною зусиль Кремля представити Путіна як лідера військового часу і відновити домінуючий наратив у внутрішньому інформаційному просторі в той час, коли Росія вступає в другий рік війни. Протягом свого правління Путін постійно покладався на особисту залученість, що допомогло йому створити імідж всевидючого і постійно присутнього правителя. Можливо, Путін намагається створити сприятливі умови в інформаційному просторі напередодні наступних президентських виборів у Росії на початку 2024 року», – кажуть в ISW.
Раніше видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США та Європи, російських чиновників і близьких до Кремля людей повідомило, що президент Росії Володимир Путін отримує інформацію про хід війни в Україні із запізненням і після цензури.
Письмовий звіт про стан справ на фронті Путін отримує щоранку, інформація в ньому ретельно вивірена, щоб наголосити на успіхах і применшити невдачі російської армії, стверджує WSJ. При цьому шлях фронтових зведень на стіл Путіна займає кілька днів і проходить через кілька служб.
Нещодавно американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що президент Росії Володимир Путін «подвоює спроби» зняти з себе відповідальність за ведення затяжної війни проти України.
21 грудня виконувач обов’язків голови Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що на президента Росії Володимира Путіна чекає два варіанти розвитку подій.
«Загрався, закрався, зазнався. Це – бункерний дід. Він реально живе в своєму хворобливому світі, і його спіткає два варіанти: або лава підсудних в Гаазі, або безславна смерть десь в бункері на Алтаї», – сказав Малюк в інтерв’ю для телеканалу «1+1», яке цитує пресслужба СБУ.
Він наголосив, що стратегія Путіна з захоплення України провалилася, зокрема через неадекватну оцінку ситуації.
Ранковий обстріл центру Херсона: число загиблих зросло до 7, поранені 58 людей – ОВА
Кількість загиблих внаслідок ранкового російського обстрілу в центрі Херсоні зросла до семи, поранених – до 58, з них 18 людей перебувають у тяжкому стані, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«У вихідний день напередодні Різдва Христового росіяни завдали удару по центру міста. Атакували ринок, торговельний центр, житлові будинки, адмінбудівлі – місця, де перебуває найбільше людей… Тут навіть поруч немає військових обʼєктів. Це цілеспрямований удар по мирних людях», – написав він у телеграмі.
Янушевич додав, що правоохоронці вже проводять розслідування за статтею «порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством». В Офісі генпрокурора підтвердили проведення розслідування.
Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що місто обстріляли з «Градів».
«Це не військові обʼєкти, це не війна за правилами. Це терор, це вбивства заради залякування і задоволення», – прокоментував обстріл президент України Володимир Зеленський.
За даними місцевої влади, минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів російських військ загинули п’ятеро цивільних людей, 17 – зазнали поранень, в тому числі дитина, яка перебуває в тяжкому стані.
Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Як повідомив у коментарі Радіо Свобода 13 грудня депутат Херсонської облради Сергій Хлань, у Херсоні з моменту деокупації проживало 80 тисяч людей – нині ж майже 10 тисяч виїхали з міста.
ВМС: на чергуванні в Чорному морі перебувають три російські носії «Калібрів»
Станом на 24 грудня в Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває до 11 російських кораблів, із них – три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом 20 ракет, повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.
«В Азовському морі ворог продовжує контролювати морські комунікації утримуючи на бойовому чергуванні до двох кораблів; у Середземному морі – дев’ять ворожих кораблів, із них п’ять носіїв крилатих ракет «Калібр», загальний залп – 72 ракети», – йдеться в повідомленні.
Станом на 23 грудня, за даними ВМС, у Чорному морі був один носій «Калібрів». До цього у ВМС повідомляли, що в останні шість днів Росія не тримала на чергуванні в Чорному морі носіїв крилатих ракет «Калібр».
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
16 грудня вранці Росія завдала нового масованого удару по Україні. У Повітряних силах повідомили, що Росія запустила десятки ракет.
Українські військові невдовзі можуть отримати нову зброю, яка «допоможе ефективно знищувати російську військову техніку, що вартує мільйони». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів фронтмен гурту «Антитіла» та волонтер Тарас Тополя, додавши, що благодійний фонд його команди фінансує цю військову розробку.
«Поки що деталі не готовий розказати. Але вже перші випробовування відбулися цієї штуки. Далі все ближче той час, коли її застосують у бойовому режимі. Я дуже надіюся, що все буде ефективно. І це дозволить знищувати будь-яку техніку, кліренс (відстань від поверхні землі до найнижчої точки транспорту, не включаючи коліс чи гусениць – ред.) якої вище 30 сантиметрів. Я надіюся, що на початку наступного року вже будуть якісь хороші новини», – розповів він.
Окрім фінансування розробок інноваційної зброї для ЗСУ благодійний фонд гурту «Антитіла», за словами Тополі, також допомагає Міністерству оборони.
«Ми займаємося пошуком і робимо так, що на Міноборони приходять пропозиції від провідних виробників зброї і тих, хто має на складах 152-мм снаряди. Нам це зараз дуже потрібно», – пояснив він.
21 грудня США оголосили про надання Україні нового пакета військової допомоги на 1,85 мільярда доларів. Вашингтон вперше надає Україні батарею системи протиповітряної оборони Patriot та боєприпасів до неї.
У Херсоні кількість поранених через обстріл РФ зросла до 35 – Тимошенко
Кількість поранених внаслідок російського удару по центру Херсона вранці 24 грудня зросла до 35, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«Внаслідок російського терору станом на зараз відомо про 35 поранених, 16 із них перебувають у тяжкому стані», – написав він у телеграмі.
Раніше він повідомляв про п’ятьох загиблих і 20 поранених.
Президент України Володимир Зеленський у телеграмі виклав фото з місця обстрілу.
«Соцмережі скоріш за все позначать ці фото як «чутливий контент». Але це не чутливий контент – це реальне життя України та українців. Країна-терорист продовжує нести «рускій мір» у вигляді обстрілів цивільного населення. Херсон. Зранку, в суботу, в переддень Різдва, у центральній частині міста. Це не військові об’єкти, це не війна за правилами. Це терор, це вбивста заради залякування та задоволення. Світ має бачити та розуміти, проти якого абсолютного зла ми воюємо», – написав президент.
За даними місцевої влади, минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів російських військ загинули п’ятеро цивільних людей, 17 – зазнали поранень, в тому числі дитина, яка перебуває в тяжкому стані.
Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Як повідомив у коментарі Радіо Свобода 13 грудня депутат Херсонської облради Сергій Хлань, у Херсоні з моменту деокупації проживало 80 тисяч людей – нині ж майже 10 тисяч виїхали з міста.
Росія запустила по Україні майже третину закуплених в Ірану дронів – Буданов
Російські військові від літа придбали в Ірану 1700 безпілотників Shahed, їх постачають партіями, близько 540 цих дронів Росія вже запустила по Україні, заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.
За словами Буданова, війська РФ запускають дрони під час ударів уздовж лінії фронту, по цивільній інфраструктурі: електростанціях, лініях електропередач і електропідстанціях.
Керівник ГУР зауважив, що більшість іранських БПЛА збивають, і вони не досягають цілей.
Видання відзначає, що іранські безпілотники – недорогі. В Ірані, за словами Буданова, собівартість виробництва становить близько 7000 доларів за одиницю, хоча незрозуміло, скільки Іран стягує з Росії за зброю.
Водночас, як повідомив керівник ГУР, Іран поки що не передав Росії свої балістичні ракети, про що раніше застерігала українська влада.
«Іран не поспішає це робити зі зрозумілих причин, тому що як тільки Росія випустить перші ракети, санкційний тиск на Іран посилиться», – сказав Буданов.
24 грудня радник голови Офісу президента Михайло Подоляк закликав знищувати виробництва іранської зброї, яку передають Росії, а також арештовувати постачальників.
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе іранського виробництва, які були застосовані, зокрема, під час масованих ударів по українських містах.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Війська РФ обстріляли центр Херсона: щонайменше 5 людей загинули – влада
Російські війська вранці 24 грудня обстріляли центр Херсона, щонайменше п’ять людей загинули, 20 – поранені, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
«Росіяни здійснили черговий терор: обстріляли центр міста! Загинули люди, зруйновано будівлі. Центр міста, вихідний день, багато людей на вулиці. Всі служби працюють, надслідки з’ясовуємо», – написав він у телеграмі.
Президент України Володимир Зеленський у телеграмі виклав фото з місця обстрілу.
«Соцмережі скоріш за все позначать ці фото як «чутливий контент». Але це не чутливий контент – це реальне життя України та українців. Країна-терорист продовжує нести «рускій мір» у вигляді обстрілів цивільного населення. Херсон. Зранку, в суботу, в переддень Різдва, у центральній частині міста. Це не військові об’єкти, це не війна за правилами. Це терор, це вбивста заради залякування та задоволення. Світ має бачити та розуміти, проти якого абсолютного зла ми воюємо», – написав президент.
За даними місцевої влади, минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів російських військ загинули п’ятеро цивільних людей, 17 – зазнали поранень, в тому числі дитина, яка перебуває в тяжкому стані.
Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Як повідомив у коментарі Радіо Свобода 13 грудня депутат Херсонської облради Сергій Хлань, у Херсоні з моменту деокупації проживало 80 тисяч людей – нині ж майже 10 тисяч виїхали з міста.
В ОП закликали знищувати заводи з виробництва іранської зброї
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк закликав знищувати іранські заводи з виробництва безпілотників і ракет, а також арештовувати тих, хто постачає їх Росії.
«Іран, який планує збільшити обсяги зброї для Росії, демонстративно принижує інститут «міжнародних санкцій». Важливо відмовитися від концепції «непрацюючі санкції», «недіючі резолюції ООН», а перейти до більш руйнівних інструментів – знищення виробництв та арешти постачальників», – написав Подоляк у твітері 24 грудня.
Співпраця Росії й Ірану активізувалася після російського повномасштабного вторгнення в Україну. У цій війні, як заявили Україна та західні країни, Росія використовує дрони-камікадзе іранського виробництва, які були застосовані, зокрема, під час масованих ударів по українських містах.
В Ірані та Росії неодноразово заперечували інформацію про постачання дронів.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі два місяці тому, 10 жовтня. За цей час їй вдалося вивести з ладу значну частину системи, в Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Путін і Гітлер. До чого доведе керівника Росії війна з Україною?
Останні тижні продемонстрували нам зовсім іншого Володимира Путіна. Сьогодні це вже не людина, яка зустрічається з рідкісними відвідувачами за довгим білим столом і бере участь в офіційних церемоніях на самоті. Путін відвідує одну нараду за іншою, виступає з промовами, вручає нагороди. Це Путін «до пандемії», який, здається, цілком упевнений у тому, що перемога над Україною та осоромлення Заходу – лише питання часу. І російського президента зовсім не цікавить той факт, що реальність не відповідає його очікуванням. Путін – з тих політиків, хто вважає, що якщо реальність не відповідає його планам, тим гірше для реальності.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Ми ще побачимо падіння імперії»: інтерв’ю з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею
24 лютого 2022 року фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя змінив сценічний костюм на військову форму, а мікрофон – на зброю. Каже: був готовий до такого, адже давно передбачав велику війну з Росією.
Спочатку – оборона оточеного армією РФ Києва. Згодом – порятунок поранених українських військових на окупованій Росією частині Харківщини. Так виглядали для співака перші пів року широкомасштабної війни.
Нині ж він – знову на культурному фронті, з якого у будь-який момент готовий повернутися на передову.
Якою побачив цю війну Тарас Тополя? Якими є його найстрашніші спогади про бойові чергування? Чи є наразі в його житті місце для творчості? Та як часто він спілкується із головнокомандувачем Валерієм Залужним та президентом Володимиром Зеленським? Про усе це і не тільки фронтмен гурту «Антитіла» розповів в інтерв’ю Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
WSJ: Путін отримує неактуальну інформацію про хід війни в Україні
Президент Росії Володимир Путін отримує інформацію про хід війни в Україні із запізненням і після цензури, пише The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США та Європи, російських чиновників і близьких до Кремля людей.
Письмовий звіт про стан справ на фронті Путін отримує щоранку, інформація в ньому ретельно вивірена, щоб наголосити на успіхах і применшити невдачі російської армії, стверджує WSJ.
При цьому шлях фронтових зведень на стіл Путіна займає кілька днів і проходить через кілька служб. Воєначальники звітують перед ФСБ Росії, та редагує звіти і надсилає їх до Ради безпеки РФ, після чого її секретар Микола Патрушев передає їх Путіну, – пише газета. ФСБ, Рада безпеки та Патрушев не відповіли на прохання WSJ про коментар.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков заперечує висновки про те, що Путін отримує спотворену інформацію про перебіг війни. «У президента, як і раніше, є кілька каналів для отримання інформації», – сказав Пєсков.
Інтернетом Путін, як неодноразово повідомлялося, не користується, побоюючись цифрового стеження.
Як пише видання, російські чиновники, проурядові журналісти й аналітики намагалися особисто донести до президента Росії інформацію про реальний стан справ. Наприклад, один досвідчений соціолог звернувся до Кремля з результатами опитування громадської думки, які демонстрували нижчу підтримку війни, ніж очікувалося. На це соціологу відповіли, що «не треба зараз засмучувати Володимира Володимировича», повідомили WSJ особи, знайомі з ситуацією.
Роками не хотіли засмучувати «папу» – прізвисько Путіна, на яке вказує WSJ – і дипломати, які на початку своїх депеш розповідали хороші новини, а поступки і невдачі описували на наступних сторінках. І навіть такі телеграми редагувалися у Кремлі, каже колишній співробітник російської дипломатичної місії в ООН Борис Бондарєв.
На уявлення Путіна про сучасну Україну вплинули серед інших дві людини, зазначає WSJ. Перший – його давній друг медіамагнат Юрій Ковальчук, з яким Путін багато разів зустрічався особисто і розмірковував про «Велику Росію» під час пандемії коронавірусної інфекції, – у той час як з рештою Путін спілкувався переважно по відеозв’язку (про зростання ролі Ковальчука раніше повідомляли й інші ЗМІ; Пєсков це твердження коментувати не став).
Інша особа – це колишній український проросійський політик і кум Путіна Віктор Медведчук, який також мав особистий доступ до президента Росії. Як розповіли джерела WSJ, саме Медведчук перед війною переконав Путіна, що українці вважають себе росіянами і зустрічатимуть російських солдатів із квітами. Після початку повномасштабної війни Медведчука заарештували в Україні і згодом обміняли на українських військовополонених.
WSJ зазначає, що недостатню поінформованість Путіна про війну підтверджують навіть деякі його прихильники. Так депутат Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Костянтин Затулін сказав, що Путін «виходив із неповного розуміння ситуації і в чомусь був не зовсім коректним».
Джерела видання вважають, що Путін готовий до багаторічної війни і мобілізації російської економіки й населення для досягнення своїх цілей.
Нещодавно американський Інститут вивчення війни (ISW) заявлляв, що президент Росії Володимир Путін «подвоює спроби» зняти з себе відповідальність за ведення затяжної війни проти України.
«Путін зробив декілька заяв про те, що Росія прагне якнайшвидше припинити війну, водночас зазначивши, що Росія не буде збільшувати темпи «спеціальної військової операції», оскільки це призведе до «невиправданих втрат», – йдеться в повідомленні.
21 грудня виконувач обов’язків голови Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що на президента Росії Володимира Путіна чекає два варіанти розвитку подій.
«Загрався, закрався, зазнався. Це – бункерний дід. Він реально живе в своєму хворобливому світі, і його спіткає два варіанти: або лава підсудних в Гаазі, або безславна смерть десь в бункері на Алтаї», – сказав Малюк в інтерв’ю для телеканалу «1+1», яке цитує пресслужба СБУ.
Він наголосив, що стратегія Путіна з захоплення України провалилася, зокрема через неадекватну оцінку ситуації.
Генштаб назвав три напрямки, де російські втрати за добу є найбільшими
Росія за останню добу втратила у війні проти України близько 480 своїх військових, повідомив 24 грудня Генеральний штаб Збройних сил України. За даними командування, найбільших втрат загарбники зазнали на Куп’янському, Авдіївському і Бахмутському напрямках.
Загалом за час повномасштабного вторгнення російські війська втратили близько 101 430 осіб, йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, серед інших втрат Росії у війні такі:
- танки ‒ 3006 (один – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 5994 (+8)
- артилерійські системи – 1988 (+4)
- РСЗВ – 418 (+4)
- засоби ППО ‒ 212
- літаки – 283
- гелікоптери – 267
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 1706 (+8)
- крилаті ракети ‒ 653
- кораблі /катери ‒ 16
- автомобільна техніка й автоцистерни – 4627 (+5)
- спеціальна техніка ‒ 178.
Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня, повідомивши про загибель 5937 осіб.
ОВА: на Херсонщині через обстріли РФ за добу загинули 5 людей, серед поранених – дитина
На Херсонщині минулої доби внаслідок обстрілів російських військ загинули п’ятеро цивільних людей, 17 – зазнали поранень, в тому числі дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Російські окупанти 74 рази обстріляли територію Херсонщини. Били з артилерії, РСЗВ, мінометів і танків. Ворог цілий день нещадно атакував житлові квартали Херсона – зафіксовано 36 обстрілів. Російські снаряди влучили в обʼєкти критичної інфраструктури, дитсадок, школу, лікарню, магазини, завод, приватні та багатоквартирні будинки», – написав Янушевич у телеграмі.
За його словами, постраждала 6-річна дівчинка перебуває в лікарні з множинними осколковими травмами, вона – у тяжкому стані.
Після відходу з Херсона в листопаді російські війська почали регулярно обстрілювати місто і контрольовану українською владою частину області.
Як повідомив у коментарі Радіо Свобода 13 грудня депутат Херсонської облради Сергій Хлань, у Херсоні з моменту деокупації проживало 80 тисяч людей – нині ж майже 10 тисяч виїхали з міста.
Лідер гурту «Антитіла» Тополя прокоментував свої взаємини з Зеленським і Залужним
Лідер гурту «Антитіла», волонтер та військовий медик Тарас Тополя в інтерв'ю Радіо Свобода прокоментував свої взаємини із президентом Володимиром Зеленським та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
«Я зустрічався з Володимиром Зеленським на Харківщині (одразу після її деокупації – ред.) останній раз. І це була така мотивуюча для мене, надіюся, і для нього зустріч. Не зважаючи ні на що, він не забронзовів. Він залишається людиною, з емоціями, з почуттями, з відчуттями. Звичайно, що він змінився дуже. І це видно. Його життя змінило і війна змінила. Але він залишається абсолютно відкритим», – розповів Тополя про свої враження від спілкування з президентом.
За словами музиканта, він має можливість комунікувати із Володимиром Зеленським напряму, але не зловживає нею.
«Я ненавиджу бути нав’язливим і без причини просто десь фонити на горизонті. Є діло – звернемося», – зазначив лідер гурту «Антитіла».
За словами Тополі, він так само має можливість спілкуватись напряму і з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
«Останній раз Сергій Вусик (один із учасників гурту «Антитіла» – ред.) мав з ним зустріч (я був не в Україні). Вони обговорювали майбутнє постачання антидронових рушниць (благодійний Фонд «Антитіла» збирав кошти на закупівлю «антидронових рушниць» для ЗСУ – ред.), і яким чином Міноборони, і наш фонд, і «Укроборонпром» можуть спільно попрацювати, щоб пришвидшити, щоб ЗСУ задовольнили ту потребу, яка у них є», – заявив музикант.
Як додає музикант і з Валерієм Залужним, і з Володимиром Зеленським він познайомився та почав спілкуватися ще до їхнього призначення на посади.
Розвідка Британії розповіла, що обмежує наступальні операції РФ
Британська розвідка заявляє, що ключовим фактором, який обмежує російські наступальні операції, є нестача боєприпасів і ракет.
«Від жовтня Росія посилила свої сили в Україні десятками тисяч резервістів. Незважаючи на зменшення негайного дефіциту особового складу, нестача боєприпасів, швидше за все, залишається ключовим обмежуючим фактором російських наступальних операцій. Росія, ймовірно, обмежила ракетні удари великої дальності по українській інфраструктурі приблизно до одного разу на тиждень через обмежену доступність крилатих ракет», – йдеться в повідомленні, яке цитує Міністерство оборони Великої Британії.
«Так само Росія навряд чи збільшила свої запаси артилерійських боєприпасів настільки, щоб забезпечити можливість широкомасштабних наступальних операцій», – додали у розвідці.
Там наголосили, що вразливість нинішнього оперативного плану Росії полягає в тому, що «навіть просто підтримання оборонних операцій уздовж довгої лінії фронту вимагає значних щоденних витрат снарядів і ракет».
Раніше цього місяця агентство Reuters із посиланням на джерело в Пентагоні повідомило, що через виснаження запасів озброєнь Росія змушена використовувати боєприпаси, вироблені понад сорок років тому, надійність яких – вкрай низька.
За словами співрозмовника агенції, Росія почала постачати у війська боєприпаси зі старих арсеналів, багато з цих боєприпасів виготовлені десятиліття тому, і їх використання пов’язане з ризиком. «Коли ви заряджаєте такий снаряд, ви тримаєте пальці схрещеними, сподіваючись, що він вистрілить чи, потрапивши в ціль, вибухне», – заявив посадовець.
В останні місяці американські розвідслужби повідомляли про те, що Росія звернулася за допомогою до Північної Кореї та Ірану через нездатність її військово-промислового комплексу виготовити достатню кількість боєприпасів для ведення масштабної військової кампанії.
Зокрема, за різними даними, Росія різко зменшила використання високоточного озброєння, виробництво якого має бути дуже ускладненим через заборону експорту в РФ ключових компонентів такої зброї. Але проблеми не обмежуються високоточною зброєю.
За оцінкою Пентагону, при збереженні нинішнього рівня інтенсивності використання ракет і снарядів, російська армія вичерпає свій арсенал порівняно нещодавно вироблених боєприпасів на початку 2023 року.
Згідно з даними американських і британських офіційних осіб, на додаток до поставок іранських літаків-безпілотників, Росія намагається придбати сотні балістичних ракет у Ірану, пропонуючи Тегерану масштабне військово-технічне співробітництво.
«Це слід сприймати серйозно» – ISW про підготовку Росією нового вторгнення з Білорусі
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що Росія може готувати нове вторгнення в Україну з Білорусі. Аналітики вважають, що відновлення широкомасштабного російського вторгнення з Білорусі цієї зими малоймовірне, але наголошують, що до цього треба ставитися серйозно.
«Щонайменше з жовтня 2022 року Москва готує умови для нового найнебезпечнішого курсу дій (MDCOA) – повторного вторгнення на північ України, можливо, спрямованого проти Києва. Цей MDCOA може бути російською інформаційною операцією або відображати фактичні наміри президента Росії Володимира Путіна», – йдеться в повідомленні.
За словами аналітиків, наявні наразі показники неоднозначні – деякі підтверджені докази нарощування російських сил у Білорусі «мають більше сенсу» як частина підготовки до нового наступу, ніж як частина поточних навчань і тренувань, але «немає ніяких доказів того, що Москва активно готує ударні сили в Білорусі».
«Занепокоєння щодо можливості того, що Путін може вдатися до цього плану, безумовно, не є просто українською інформаційною операцією для тиску на Захід, щоб він надав Києву більше зброї, як припускали деякі західні аналітики. ISW продовжує оцінювати, що відновлення широкомасштабного російського вторгнення з Білорусі цієї зими малоймовірне, але це слід сприймати серйозно», – наголосили в ISW.
Аналітики звернули увагу на те, що 24 листопада Міноборони Росії «демонстративно заявило», що має польовий госпіталь у Білорусі.
«Польові госпіталі не є необхідними для навчань і можуть свідчити про підготовку до бойових дій. Поява польових госпіталів у Білорусі на початку 2022 року була одним із останніх показників, які спостерігалися перед тим, як Росія почала своє повномасштабне вторгнення. Росія продовжує перекидати війська до Білорусі під приводом навчань», – йдеться в повідомленні.
«Деякі російські танки Т-90, які, як повідомляється, перекинули в Білорусь наприкінці грудня 2022 року, були помічені в зимовому камуфляжі. Оснащення танків зимовим камуфляжем не є абсолютно необхідним для навчань і може свідчити про підготовку до реальних зимових бойових дій. Розгортання польових госпіталів і перефарбування танків також можуть бути частиною інформаційної операції», – кажуть аналітики.
Водночас, за їхніми словами, російські військові можуть спробувати здійснити відволікаючий удар на землі або в інформаційному просторі проти північної України, «ймовірно, намагаючись відвернути українські сили від оборони на Донбасі, або в поєднанні з наступом на Луганщині чи, що менш правдоподібно, деінде».
Наразі ISW оцінює ризик російського вторгнення в Україну з Білорусі як «низький, але можливий».
«Украй малоймовірно, що білоруські сили вторгнуться в Україну без російської ударної сили. Українські військові зазначали, що Росія не створювала ударних угруповань у Білорусі. Російські військові блогери також відзначають, що Росія не виправила фундаментальних недоліків у своїй військовій кампанії, таких як відсутність нової техніки, погане керівництво і недостатня кількість сил для підтримки успішної наступальної операції», – заявили в ISW.
В оприлюдненому нещодавно інтервʼю виданню The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що російські війська можуть знову спробувати атакувати Київ.
«Росіяни готують близько 200 000 нових солдатів, – сказав Залужний. – Я не сумніваюся, що вони знову спробують атакувати Київ».
Видання, посилаючись на слова Валерія Залужного, пише, що Росія уже в січні або навесні може розпочати великий наступ із Донбасу, з півдня або навіть із Білорусі.
The Economist зауважує, що впродовж місяця на 1000 км фронту майже не було руху, та звертає увагу на заяву британського адмірала Ентоні Радакіна про те, що наразі нестача артилерійських снарядів означає, що можливості Росії для наземних операцій «швидко зменшуються».
Про те, що підготовка десятків тисяч мобілізованих і нових призовників може свідчити про наміри Росії розпочати новий наступ в Україні, заявив в інтерв’ю виданню The Guardian і міністр оборони України Олексій Резніков.
А перед цим міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба припустив, що здатність Росії розпочати «великий наступ» може бути відновлена до кінця січня або лютого. Про це очільник українського зовнішньополітичного відомства заявив 13 грудня, спілкуючись з іноземними журналістами в бомбосховищі в Києві.
17 грудня представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія на даний час не готова до нового повномасштабного наступу. Зокрема, у розвідці кажуть, що не бачать «ані формування ударних угруповань російських військ, ані підведення їх до кордону».