Норвегія збільшить витрати на допомогу Україні – прем’єр
Норвегія збільшить витрати на допомогу Україні, заявив прем’єр-міністр країни Йонас Ґар Стьоре, якого цитує агенція АР.
«Ми зараз посилюємо цю допомогу. Ми зробимо ще більший внесок у відновлення та реконструкцію пошкодженої інфраструктури», – сказав він.
Як заявив Йонас Ґар Стьоре в норвезькому парламенті, прибутки Норвегії від нафти будуть фінансувати додаткову допомогу, буде тимчасово збільшено використання нафтових грошей.
Водночас він не уточнив, наскільки великим буде внесок, але він сказав, що уряд зробить його скоро.
«Ми перебуваємо в ситуації, коли у нас є поле для дій через надзвичайні доходи від нафтового сектора», – сказав прем’єр.
За його словами, допомога буде організована таким чином, щоб мати дуже незначний вплив на рівень активності в економіці Норвегії.
Норвегія є одним із найбільших європейських експортерів викопного палива, війна в Україні збільшила її доходи. Минулого року країна надала Україні понад 10 мільярдів крон (1 мільярд доларів) цивільної та військової допомоги.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Європи почали пошуки альтернатив російським енергоносіям, що різко підвищило попит на нафту та газ Норвегії.
Путін наказав захопити Донбас до березня – розвідка
Президент Росії Володимир Путін наказав захопити території Донецької та Луганської областей до березня, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Черняк.
Про це він розповів виданню Kyiv Post, цитує пресслужба ГУР. За словами Черняка, є ознаки підготовки Росії до нової спроби масованого наступу та захоплення сходу країни.
«Ми спостерігаємо, що російсько-окупаційні війська передислоковують на схід додаткові штурмові групи, підрозділи, озброєння та військову техніку. За даними воєнної розвідки України, Путін віддав наказ до березня захопити території Донецької та Луганської областей», – заявив Черняк.
Крім того, представник розвідки зазначив, що Росія використовує територію Білорусі для підготовки мобілізованих солдатів і не має достатніх сил, аби почати найближчими тижнями масований наступ на Україну з цього напрямку.
«Немає загрози залучення Білорусі до повномасштабного вторгнення на боці Росії проти України, але це також, безумовно, ризики, які ми повинні враховувати», – додав він.
Донецька та Луганська область залишаються серед районів найбільш запеклого протистояння. Генеральний штаб вранці 2 лютого повідомив, що напередодні Сили оборони відбили російський наступ біля 14 населених пунктів на Донбасі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни. Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Влада повідомляє про повторний удар по Краматорську
Міський голова Краматорська Олександр Гончаренко повідомляє про новий удар по місту.
«Знову удар по Краматорську. Сидіть в укриттях!», – написав Гончаренко у фейсбуці.
Голова Донецької ОВА Павло Кириленко уточнив, що внаслідок цієї атаки є поранені.
«Краматорськ знову здригнувся від вибухів – росіяни завдали ще двох ракетних ударів. Знову – по центру міста, по житловій забудові. За попередньою інформацією, є поранені серед цивільних», – написав він у телеграмі.
Ввечері 1 лютого російські війська завдали удару по центру Краматорська, поціливши у житловий будинок. Внаслідок цієї атаки загинули три людини, 21 людина травмована. За даними поліції Донецької області, російські війська вдарили по будинку ракетою «Іскандер-К».
Війська РФ регулярно атакують Краматорськ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Управління верховного комісара ООН із прав людини раніше повідомило, що станом на 15 січня змогло підтвердити загибель 7031 цивільної людини в Україні через війну Росії. Реальне число жертв може бути набагато більшим, відзначили в міжнародній організації.
Енергосистема покриває близько 80% потреб споживачів – «Укренерго»
Споживання електроенергії в Україні дещо скоротилося порівняно з початком тижня, повідомила компанія «Укренерго» 2 лютого.
«Відповідно, зменшився і дефіцит в енергосистемі, хоча він все ще залишається суттєвим. Генеруючих потужностей в системі достатньо, щоб покрити близько 80% від потреби споживачів», – йдеться в повідомленні.
Наразі мережеві обмеження діють тільки в Одеській області. Два блоки на електростанціях перебувають у ремонті. При цьому втрату генерації компенсував вихід з аварійного ремонту та включення в роботу одного з блоків електростанції, а також збільшення виробництва електроенергії гідроелектростанціями.
«На двох підстанціях у східному та центральному регіонах країни завершено ремонт трансформаторного обладнання, яке було пошкоджене ракетними атаками росіян восени минулого року. Йде підготовка до включення в роботу. Це дозволить вивести в роботу блоки на електростанціях», – повідомляє оператор.
Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 13 ракетних і 15 дронових атак Росії по її об’єктах.
Залужний і Єрмак обговорили можливі подальші дії Росії із Салліваном і Міллі
Голова Офісу президента Андрій Єрмак і головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провели чергову розмову з радником президенту Сполучених Штатів із національної безпеки Джейком Салліваном і головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі. Про це повідомляє Офіс президента 2 лютого.
Єрмак і Залужний розповіли американським посадовцям про актуальну ситуацію на фронті, зокрема, на Донеччині та на півдні України.
«Крім того, відбувся обмін думками щодо можливих дій ворога у найближчій перспективі», – додають у ОП.
За повідомленням, Єрмак під час розмови запевнив, що президент Володимир Зеленський і «вся владна команда налаштовані всебічно сприяти очищенню органів влади від корупційних ризиків».
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявляють, що Україна перебуває напередодні «дуже активної фази» війни. Генштаб ЗСУ – що армія РФ активно веде розвідку, на окремих напрямках готується до наступу.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія готується до «максимальної ескалації» найближчим часом, і не виключив, що президент РФ Володимир Путін спробує ще один наступ на Україну з півночі, півдня і сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року – можливо, навіть до річниці повномасштабного вторгнення.
Головний прокурор Києва Олег Кіпер провів 10-денну новорічну відпустку за кордоном – «Схеми»
Керівник Київської міської прокуратури 42-річний Олег Кіпер на новорічно-різдвяні свята їздив у відпустку за кордон – де загалом провів 10 днів. Він виїхав з України 29 грудня 2022-го року через кордон з Польщею та повернувся 8 січня 2023-го. Про це повідомляють журналісти «Схем» (Радіо Свобода).
У коментарі журналістам головний прокурор Києва підтвердив, що виїжджав за кордон саме у відпустку, пояснивши це «сімейними обставинами», але відмовився назвати країну, де відпочивав. Він пояснив це міркуваннями безпеки, оскільки «його дружина влітку змінила російське громадянство на українське». Водночас «Схеми» встановили, що на момент цієї публікації офіційні органи РФ обліковують російський паспорт дружини головного прокурора Києва Ірини Кіпер як дійсний.
Раніше у січні Генпрокурор Андрій Костін звільнив свого заступника Олексія Симоненка після публікації «Української правди» про його закордонну новорічну відпустку, а президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про заборону виїзду усім чиновникам за кордон у приватних справах під час дії воєнного стану.
«У кінці грудня 2022 року у зв’язку з виниклими сімейними обставинами та необхідністю виїзду за кордон мною було подано заяву щодо надання мені відпустки з можливістю виїзду за кордон. Всі документи щодо права виїзду за кордон були надані компетентним органам для розгляду та після їх вивчення та з’ясування підстав, ними було надано відповідний дозвіл», – йдеться у відповіді прокурора Олега Кіпера, переданій «Схемам» його пресслужбою.
Журналісти тричі намагалися уточнити, в якій саме країні він провів відпустку у новорічний період, але Кіпер відмовився відповідати, лише зазначивши, що «відпустка не була святковою чи новорічною».
Головний прокурор столиці відмовився розкривати деталі, пославшись на те, що його дружина у липні 2022-го року «змінила російське громадянство на українське «у зв’язку з подіями, пов’язаними з війною РФ проти України». Тому «заради її безпеки не хотів би публічно повідомляти про те, в якій країні вона проживає з дитиною», зазначив прокурор.
Натомість «Схеми» виявили, що російський паспорт його дружини Ірини Кіпер і досі не анульований. Дійсність документа станом на момент публікації журналісти перевірили за допомогою офіційного сервісу МВС Росії. Цей паспорт серед недійсних не значиться. Також, використовуючи дані паспорту, на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії «Схеми» знайшли її індивідуальний номер платника податків.
На уточнення журналістів, що російський паспорт його дружини досі є дійсним, Кіпер лише відповів, що «цими питаннями займалась міграційна служба України».
На уточнення, яким саме чином Міграційна служба України може допомагати громадянам РФ виходити з російського громадянства, очільник прокуратури Києва лише зазначив, що «це питання, які, в тому числі, відносяться до їхньої компетенції», – і порадив звернутися напряму до міграційної служби за роз’ясненнями.
У Положенні про Державну міграційну службу України вказано, що відомство у межах компетенції «здійснює провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при президентові України з питань громадянства». Cеред завдань ДМС немає пункту, що стосується допомоги по виходу з громадянства іншої країни.
На уточнення «Схем», скільки разів загалом під час повномасштабного вторгнення головний прокурор Києва виїжджав за кордон у приватних цілях, Кіпер зазначив, що двічі. Окрім новорічної відпустки, він також розповів, що їздив у відпустку до Відня (Австрія) у серпні 2022-го, за його словами, поїздка була з метою лікування. На підтвердження своїх слів він надав квитанцію про оплату медичних послуг у одній в віденських приватних клінік на суму у 1,5 тисячі євро.
11 вересня 2020 року Олег Кіпер був призначений на посаду керівника Київської міської прокуратури. Олег Кіпер почав роботу в органах прокуратури у 2001 році. Працював на Одещині, в Івано-Франківській області, останні роки – у Києві. Був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ часів Віктора Януковича.
У 2014 році Кіпер потрапив до переліку осіб, яким заборонено обіймати державні посади, відповідно до закону «Про очищення влади». Торік Кіпер через суд домігся рішення, що його люстрація була «безпідставною».
Нещодавно видання «Українська правда» повідомляло, що заступник генерального прокурора Олексій Симоненко у грудні – на початку січня їздив у відпустку в Іспанію на автомобілі львівського підприємця.
24 січня Офіс генпрокурора повідомив про звільнення Олексія Симоненка з посади заступника генерального прокурора України.
Президент Зеленський 23 січня 2023 року затвердив рішення РНБО щодо заборони на виїзду чиновників за кордон в умовах воєнного стану.
«Є принципове рішення РНБО щодо виїзду чиновників за кордон. Це стосується всіх посадових осіб центральної влади, різних інших рівнів місцевої влади. Це стосується правоохоронців, народних обранців, прокурорів та всіх тих, хто має працювати на державу й у державі. Хочуть відпочивати зараз – будуть відпочивати поза межами державної служби. За кордон їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою посадовцям більше не вдасться», – сказав президент.
Чи продовжують окупанти примусову депортацію жителів Херсонщини? Де і в яких умовах опиняються люди, які погоджуються виїхати з регіону? Чи надає Росія виселеним з Херсонщини обіцяну допомогу і як це виглядає на практиці, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Енергосистема покриває близько 80% потреб споживачів – «Укренерго»
Споживання електроенергії в Україні дещо скоротилося порівняно з початком тижня, повідомила компанія «Укренерго» 2 лютого.
«Відповідно, зменшився і дефіцит в енергосистемі, хоча він все ще залишається суттєвим. Генеруючих потужностей в системі достатньо, щоб покрити близько 80% від потреби споживачів», – йдеться в повідомленні.
Наразі мережеві обмеження діють тільки в Одеській області. Два блоки на електростанціях перебувають у ремонті. При цьому втрату генерації компенсував вихід з аварійного ремонту та включення в роботу одного з блоків електростанції, а також збільшення виробництва електроенергії гідроелектростанціями.
«На двох підстанціях у східному та центральному регіонах країни завершено ремонт трансформаторного обладнання, яке було пошкоджене ракетними атаками росіян восени минулого року. Йде підготовка до включення в роботу. Це дозволить вивести в роботу блоки на електростанціях», – повідомляє оператор.
Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 13 ракетних і 15 дронових атак Росії по її об’єктах.
Колишній російський офіцер розповів про катування українських полонених і вибачився за вторгнення
Колишній російський офіцер Костянтин Єфремов, який брав участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну, розповів «Бі-Бі-Сі» про тортури і жорстокі допити полонених українських військових, а також про своє звільнення з армії і втечу з Росії після відмови воювати.
За допомогою фотографій і військових документів, які надав Єфремов, журналісти змогли підтвердити, що на початку повномасштабної війни він справді був в Україні – у Запорізькій області, у тому числі в Мелітополі. Він – офіцер найвищого рангу, який погодився відкрито розповісти про знущання над полоненими із боку російських військових, зазначає «Бі-Бі-Сі».
Єфремов, зокрема, розповів про допити доставлених до їхньої частини українців у місті Кам’янка в Запорізькій області. Підрозділу Костянтина Єфремова доручили там охорону «штабу тилу». Допитами займався полковник.
«Одного разу полковник запитав полоненого: назви мені націоналістів, кого ти знаєш у своєму полку, зводі. А хлопець не розуміє питання, ми, каже, морська піхота Збройних сил України. За це полковник побив його, вибив кілька зубів, – розповів Єфремов «Бі-Бі-Сі». За його словами, полковник кілька разів приставляв до голови військового пістолет, говорив, що зараз порахує до трьох і вистрілить; рахував, потім стріляв поряд із головою. Водночас він продовжував ставити запитання. Полонений кричав, питань він не чув, бо був оглушений, сказав Єфремов. Він зазначив, що допити, тортури тривали тиждень: «Щодня, або вночі, іноді двічі на день».
Костянтин Єфремов у званні старшого лейтенанта командував взводом розмінування 42-ої мотострілецької дивізії, дислокованої в Чечні. На цій посаді він приїхав на навчання до окупованого Криму 10 лютого минулого року. Він і його підрозділ отримали команду висуватися у бік материкової України 27 лютого.
Коли пізніше Костянтин Єфремов повернувся до Криму, то він і ще шість людей вирішили звільнитися з армії: «Поїхали прямо з лісу, де ми були дислоковані, в Джанкой. А далі своїми силами. За мною приїхав друг з Владикавказу, він мене забрав».
27 травня Єфремов, за його словами, прибув до своєї військової частини у Грозному і написав рапорт: «Мене почали звинувачувати. Люди, які жодного дня не були в Україні, говорили, що я боягуз і зрадник. Не дали мені звільнитися за власним бажанням, підвели під звільнення за невідповідність посади».
Після оголошеної президентом РФ Володимиром Путіним у вересні так званої часткової мобілізації, як сказав Єфремов, він розумів, що його як офіцера, який уже був в Україні, у спокої не залишать. Він зв’язався з правозахисною групою Gulagu.net, яка допомогла йому виїхати з Росії.
«Я прошу вибачення у всього українського народу, що я зі зброєю в руках прийшов непроханим гостем до них у дім. І я дякую Богу, що від моїх рук не постраждав ніхто, що я не позбавив нікого життя на тій землі. І дякую Богу, що сам не постраждав. У мене навіть немає морального права, просити в українців вибачення. Я навіть за себе не можу просити вибачення, і не чекаю, що вони мене пробачать. Я ніколи не хочу і не братиму участі в такому божевіллі», – наводить «Бі-Бі-Сі» слова Костянтина Єфремова.
Російське Міністерство оборони на запит про коментар у зв’язку із заявами Єфремова не відповіло.
Офіс ООН із прав людини раніше документував випадки жорстокого поводження з полоненими під час війни Росії проти України.
На Херсонщині двоє людей загинули через російський обстріл – ОГП
Російські військові вночі і вранці 2 лютого вкотре масовано обстрілювали місто Херсон і населені пункти області, внаслідок чого загинули двоє цивільних, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Вранці від обстрілів загинули чоловік і жінка. Щонайменше двоє цивільних отримали травми різного ступеня тяжкості. Точна кількість постраждалих уточнюється», – йдеться в повідомленні.
За даними ОГП, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад, газопровід і лінії електропередач.
У прокуратурі повідомили про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
У розвідці Великої Британії напередодні заявили, що Росія обстрілює Херсонщину, щоб деморалізувати цивільних і завадити контрнаступу українських сил.
15 єврокомісарів прибули до Києва разом із президенткою ЄК
15 єврокомісарів прибули 2 лютого до Києва у складі колегії Єврокомісії, яку очолює президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн. Вони візьмуть участь у спільному з українським урядом засіданні.
Список оприлюднила Європейська комісія, до складу делегації входять:
- виконавча віцепрезидентка з цифрових технологій Марґрете Вестаґер
- виконавчий віцепрезидент з економіки Валдіс Домбровскіс
- високий представник із закордонних справ, віцепрезидент ЄК Жозеп Боррель
- віцепрезидент із міжвідомчих відносин і прогнозування Марош Шефчович
- віцепрезидент із питань цінностей і прозорості Вера Юрова
- віцепрезидент із просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас
- комісар із питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт
- комісар з економіки Паоло Джентілоні
- комісар із сільського господарства Януш Войцеховський
- комісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс
- комісар із питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон
- комісар із кризового управління Янез Ленарчич
- комісар у справах добросусідства і розширення Олівер Варгеї
- комісар із питань довкілля, океанів і рибальства Віргініюс Сінкевічюс
- комісар із фінансових послуг, фінансової стабільності та союзу ринків капіталу Мейрід Маꥳннес.
«Візит колегії є сильним символом підтримки Комісією України перед обличчям неспровокованої і невиправданої агресії Росії. Зустріч між Єврокомісією та українським урядом стане можливістю обмінятися думками щодо багатьох сфер співпраці між ЄС та Україною, а також обговорити майбутню відбудову, а також європейський шлях країни. Це також можливість поглибити подальшу співпрацю з Україною», – повідомили в пресслужбі ЄК.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що цього тижня відбудуться «дві надзвичайно важливі події» у сфері європейської інтеграції України.
«По-перше, 2 лютого відбудуться перші в нашій історії міжурядові консультації між урядом України та Європейською комісією. По-друге, вже 3 лютого в Києві пройде саміт Україна-ЄС», – сказав він на засіданні уряду 31 січня.
За словами Шмигаля, проведення саміту в Києві є «потужним сигналом».
«Насамперед від саміту ми очікуємо проміжної позитивної оцінки наших євроінтеграційних зусиль. Ми хочемо сформувати детальну дорожню карту, як максимально швидко й успішно пройти євроінтеграційний шлях — від оцінки роботи, яку ми провели після отримання статусу кандидата, до початку предметних переговорів про вступ України до ЄС», – додав Шмигаль.
Прем’єр зазначив, що на порядку денному саміту Україна-ЄС будуть питання секторальної інтеграції української економіки до європейського простору, зокрема, принципово важливо отримати довгостроковий доступ усіх українських товарів до ринку ЄС без квот і мита.
Раніше в Офісі президента України повідомили, що черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого цього року в Києві. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
Двоє людей поранені через ранкові обстріли Куп’янського району – Синєгубов
Російські війська обстріли Куп’янськ та район навколо вранці 2 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні близько 7:00 ранку окупанти знову обстріляли Куп'янськ. Поранена жінка 67 років. У селі Кругляківка Куп’янського району, внаслідок ранкового обстрілу поранення зазнав 46-річний співробітник ДСНС», – написав він у своєму Телеграмі.
Крім того, вранці під обстріл потрапило селище Козача Лопань – він пошкодив будівлю селищної ради, проте ніхто не постраждав.
Напередодні, за даними голови області, російські війська обстрілювали Куп’янськ, Вовчанськ, Стрілечу, Дворічну, Старицю, Огірцеве та інші населені пункти Куп’янського, Чугуївського та Харківського районів. Постраждала переважно приватна житлова забудова.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Мільярд доларів для економіки та бізнесу. Як США інвестують в Україну? Інтерв’ю зі Скоттом Нейтаном
Із новими інвестиціями для української економіки та бізнесу та проєктами на майбутнє до Києва приїжджав Скотт Нейтан. Він – виконавчий директор Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка є установою уряду США з фінансування розвитку. Трохи більше як місяць тому, в грудні минулого року, разом із командою побували у Львові. Нині ж із інвестиційними планами відвідали українську столицю. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Скотт Нейтан розповів:
- про те, у які проєкти в Україні інвестує його корпорація;
- якою є стратегія відродження української економіки;
- чи можуть вплинути на допомогу США корупційні скандали та звільнення всередині України.
Австрія висилає чотирьох російських дипломатів
Австрія висилає чотирьох російських дипломатів, повідомляє Міністерство закордонних і європейських справ країни 2 лютого.
Зокрема, йдеться про:
- двох дипломатів російського посольства, яких висилають за «дії, несумісні з їхнім дипломатичним статусом»; їх оголосили персонами нон-ґрата
- двох дипломатів Постійної місії Росії в ООН за «дії, несумісні з угодою про штаб-квартиру ООН»
Як додають у МЗС, четверо представників Росії мають залишити територію Австрії протягом тижня, тобто до кінця доби 8 лютого.
Російське Міністерство закордонних справ не коментувало це повідомлення наразі.
Напередодні міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що не бачить сенсу в присутності російських послів у країнах Європейського союзу.
Мінкульт і НАЗК починають пошуки викрадених з України під час війни предметів мистецтва – Ткаченко
Міністерство культури та інформаційної політики та Національне агентство з питань запобігання корупції починають роботу із запобігання незаконній торгівлі предметами мистецтва, які були викрадені російськими військовими в Україні. Про це заявив міністр Олександр Ткаченко 2 лютого.
За його словами, ця робота ведеться в в межах робочої групи Art Sanct Task Force.
«Мета групи – виявлення викрадених під час війни в Україні мистецьких предметів та предметів старовини, недопущення їх вільного обігу у світі та пошук мистецьких активів підсанкційних росіян з метою подальшої заморозки цих активів та їх конфіскації», – написав він у своєму Телеграмі.
За даними голови Мінкульту, на сьогодні через російську агресію пошкоджено чи зруйновано понад 1 500 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури. Україна контактує з міжнародними профільними організаціями, аби заарештувати російські активи і запобігти міжнародному трафіку викраденого, додав урядовець.
«Ми розуміємо, що це складний та довготривалий процес через його масштаби, якого світ не бачив з часів Другої світової війни. Тому разом з НАЗК розпочинаємо вже зараз та зробимо все, щоб повернути викрадене в Україну та притягнути Росію до відповідальності», – заявив Ткаченко.
Україна звинуватила Росію в пограбуванні майже 40 своїх музеїв. Зокрема, працівники художнього та краєзнавчого музеїв Херсону повідомили, що російські окупаційні сили, відступаючи з міста, вивезли майже всі експонати з цих закладів.
Президентка Єврокомісії з «командою комісарів» прибула до Києва
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вчетверте від початку російського повномасштабного вторгнення прибула до України. Вона повідомила у твітері, що цього разу з нею до Києва прибула «команда комісарів».
«Приємно повернутися до Києва, вже четвертий раз після вторгнення Росії. Цього разу з моєю командою комісарів. Ми тут разом, щоб показати, що ЄС підтримує Україну, як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала фон дер Ляєн.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель по прибуттю до Києва написав у твітері, що мета візиту – «передати найсильніший сигнал підтримки ЄС усім українцям, які захищають свою країну».
«Допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, початої Росією. Об’єднана Європа була з Україною з першого дня. І буде разом із вами, щоб перемагати та відбудовувати», – додав він.
Українська віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, яка зустрічала представників Єврокомісії, назвала їхній візит до Києва «історичним».
«Сьогодні ми вітаємо в Києві історичний візит представників Єврокомісії… Ми зробимо все зі свого боку, щоб рішення про відкриття переговорів про вступ України до ЄС було ухвалене цього року», – написала вона у твітері.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що цього тижня відбудуться «дві надзвичайно важливі події» у сфері європейської інтеграції України.
«По-перше, 2 лютого відбудуться перші в нашій історії міжурядові консультації між урядом України та Європейською комісією. По-друге, вже 3 лютого в Києві пройде саміт Україна-ЄС», – сказав він на засіданні уряду 31 січня.
За словами Шмигаля, проведення саміту в Києві є «потужним сигналом».
«Насамперед від саміту ми очікуємо проміжної позитивної оцінки наших євроінтеграційних зусиль. Ми хочемо сформувати детальну дорожню карту, як максимально швидко й успішно пройти євроінтеграційний шлях — від оцінки роботи, яку ми провели після отримання статусу кандидата, до початку предметних переговорів про вступ України до ЄС», – додав Шмигаль.
Прем’єр зазначив, що на порядку денному саміту Україна-ЄС будуть питання секторальної інтеграції української економіки до європейського простору, зокрема, принципово важливо отримати довгостроковий доступ усіх українських товарів до ринку ЄС без квот і мита.
Раніше в Офісі президента України повідомили, що черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого цього року в Києві. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі. В уряді очікують, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
Пентагон сумнівається, що Україна зможе звільнити Крим найближчим часом – Politico
Українські війська навряд чи зможуть звільнити Крим від російських сил «у найближчому майбутньому» – про це, за даними американського видання Politico, представники Міністерства оборони Сполучених Штатів розповіли членам Палати представників.
Як повідомляє видання з посиланням на анонімних співрозмовників, четверо високопосадовців Міноборони провели брифінг для членів Комітету з питань збройних сил Палати представників.
Журналісти зазначають, що неясно, як само аргументована оцінка, яка «напевно засмутить лідерів у Києві, які вважають звільнення півострова однією з основних своїх цілей».
«Але чітким свідченням, переданим трьома людьми, які безпосередньо знайомі зі змістом брифінгу в четвер, було те, що Пентагон не вірить, що Україна має – або скоро матиме – здатність витіснити російські війська з півострова, який Москва захопила майже десять років тому. Четверта людина сказала, що брифінг був більш неоднозначним, але суть у тому, що перемога України в наступі з повернення незаконно анексованої території не є гарантованою», – йдеться в матеріалі.
Серед учасників брифінгу була заступниця помічника міністра оборони з питань України, Росії та Євразії Лора Купер, а також директор з операцій Об’єднаного штабу генерал-лейтенант Дуглас Сімс.
Речниця Пентагону Сабріна Сінґх відмовилася коментувати зміст закритого брифінгу.
«Щодо спроможності України битися і звільняти суверенну територію, їхня надзвичайна успішність у протидії російській агресії та тривала здатність адаптуватися на полі бої говорять самі за себе», – додала вона.
Члени Комітету з питань збройних сил відмовилися від коментарів.
Українська влада неодноразово заявляла про важливість деокупації Криму. Зокрема, президент Володимир Зеленський на з’їзді Всесвітнього економічного форуму в Давосі наголосив, що Україна має на меті звільнити всі свої території включно з півостровом.
Війна Росії проти України підриває її роль як експортера зброї – розвідка Британії
Роль Росії як надійного експортера зброї, дуже ймовірно, підривається її вторгненням в Україну і міжнародними санкціями, заявила розвідка Великої Британії.
«Ще до вторгнення частка Росії на міжнародному ринку зброї зменшувалася. Тепер, зіткнувшись із суперечливими вимогами, Росія майже напевно віддасть пріоритет розгортанню нової зброї для власних сил в Україні, а не постачанню експортним партнерам. Дефіцит комплектуючих, ймовірно, впливає на виробництво техніки на експорт, наприклад, бронетехніки, ударних гелікоптерів і систем протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні, поширеному 2 лютого у твітері Міністерства оборони Британії.
Крім того, як кажуть у британській розвідці, здатність Росії підтримувати чинні експортні контракти, зокрема забезпеченням запасними частинами і технічним обслуговуванням, ймовірно, буде «серйозно порушена» принаймні протягом наступних трьох-п’яти років.
У березні 2022 року Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) повідомив, що Європа стала лідером у світі за зростанням імпорту зброї за останні п’ять років та, ймовірно, збереже таку позицію через нарощування європейськими країнами запасів зброї на тлі російського вторгнення в Україну.
SIPRI також вказував, що Сполучені Штати Америки є найбільшим у світі експортером зброї з часткою ринку в 39 відсотків, що більш ніж удвічі перевищує обсяги Росії, яка на другому місці з часткою у 19 відсотків.
Міноборони заявило про службові перевірки щодо експосадовців, яким повідомили про підозру
Міністерство оборони прокоментувало 1 лютого заяви правоохоронних відомств про оголошення підозр низці своїх колишніх посадовців.
Урядове відомство заявило про «відкритість та прозорість у своїй діяльності» та про сприяння діям правоохоронців.
«З приводу інформації щодо оголошення підозри колишнім посадовцям системи Міністерства оборони України слід наголосити, що у оборонному відомстві, зі свого боку, за даними фактами проводяться службові перевірки. У системі Міноборони сповідується нульова толерантність до корупції і кожна інформація про можливі її прояви ретельно перевіряється», – йдеться в повідомленні.
Міністерство додає, що його очільник ухвалює «необхідні кадрові рішення» в разі підтвердження фактів протиправної діяльності.
Зокрема, у відомстві нагадали про звільнення очільника департаменту закупівель та заступника міністра на тлі звинувачень у корупції.
Напередодні Офіс генерального прокурора повідомив, поміж іншого, про:
- підозру ексзаступнику міністра оборони в лобіюванні укладення договорів про постачання продуктів для військових за завищеними цінами, закупівель бронежилетів та інших речей для ЗСУ низької якості,
- підозру колишньому в.о. директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони через закупівлю неякісних бронежилетів,
- підозру чинному працівнику Міноборони в заволодінні коштами в особливо великих розмірах та службовому підробленні.
Росія втратила на війні в Україні понад 129 тисяч військових – дані ЗСУ
Російські війська втратили близько 129 030 людей особового складу у повномасштабній війні проти України, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 лютого.
За даними командування, російська армія втратила близько 610 військових за попередню добу. Крім того, напередодні війська РФ втратили:
- 2 танки (загалом 3 211)
- 5 артилерійських систем (2 212)
- 1 засіб протиповітряної оборони (222)
- 3 автомобілі чи автоцистерни (5 064)
Штаб зазначає, що дані уточнюються.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив 10 листопада 2022 року, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
ЗСУ, за словами Міллі, ймовірно, зазнали аналогічних втрат. Крім того, він повідомив, що з початку війни в Україні загинули близько 40 тисяч цивільних жителів.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.